ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
09 грудня 2024 року
м. Київ
справа №580/5503/20
адміністративне провадження № К/9901/22628/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Шарапи В.М.,
суддів - Єзерова А.А., Кравчука В.М.,
розглянув у порядку письмового провадження касаційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 26 січня 2021 року у складі головуючого судді Паламаря П.Г. та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 26 травня 2021 року у складі колегії суддів Сорочка Є.О. (головуючий), суддів Єгорової Н.М., Коротких А.Ю. у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області (далі - ГУ ПФУ в Черкаській області) про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії,
ОПИСОВА ЧАСТИНА
Короткий зміст позовних вимог і рішень судів першої та апеляційної інстанцій
1. У грудні 2020 року позивач звернувся до суду з позовом у якому просив:
- визнати протиправними дії ГУ ПФУ в Черкаській області, викладені в листі 2300-0305-8/53549 від 26 жовтня 2020 року про зменшення розміру пенсії ОСОБА_1, призначеної у 2015 році відповідно до Закону України 5 листопада 1991 року №1789-ХІІ "Про прокуратуру" (далі - Закон №1789-ХІІ) з 70% місячної заробітної плати за відповідною (прирівняною) посадою заступника прокурора області до 60% місячної заробітної плати за відповідною (прирівняною) посадою заступника прокурора області з обмеженням її граничного розміру;
- зобов`язати ГУ ПФУ в Черкаській області з 1 жовтня 2020 року перерахувати призначену ОСОБА_1 пенсію у розмірі 70% місячної заробітної плати за відповідною (прирівняною) посадою заступника прокурора (відповідно до статті 50-1 Закону №1789-XII, у редакції, станом на час призначення пенсії), що визначена у довідці Черкаської обласної прокуратури від 15 жовтня 2020 року №21-589вих20 без обмеження граничного розміру пенсії;
- зобов`язати ГУ ПФУ в Черкаській області здійснити виплату різниці суми між нарахованою після перерахунку та фактично отриманою пенсією одноразово відповідно до довідки від 15 жовтня 2020 року №21-589вих20 про розмір заробітної плати, що враховуються для перерахунку пенсії.
2. Черкаський окружний адміністративний суд рішенням від 26 січня 2021 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 26 травня 2021 року, позов задовольнив частково:
визнав протиправними дії ГУ ПФУ в Черкаській області, викладені в листі 2300-0305-8/53549 від 26 жовтня 2020 року про зменшення розміру пенсії ОСОБА_1 з 70% місячної заробітної плати за відповідною (прирівняною) посадою заступника прокурора області до 60% місячної заробітної плати за відповідною (прирівняною) посадою заступника прокурора області з обмеженням її граничного розміру;
зобов`язав ГУ ПФУ в Черкаській області здійснити з 1 жовтня 2020 року перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії, виходячи з розрахунку 70% від суми місячної заробітної плати на підставі довідки Черкаської обласної прокуратури від 15 жовтня 2020 року №21-589 вих20 без обмеження граничного розміру з урахуванням раніше проведених виплат.
У задоволенні іншої частини позову відмовив.
2.1 Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції, з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції виходив із того, що позивач має право на перерахунок пенсії згідно довідки Черкаської обласної прокуратури від 15 жовтня 2020 року №21-589вих20 про розмір заробітної плати (грошового забезпечення), що враховується для перерахунку пенсій виходячи з розрахунку 70% від суми місячної заробітної без обмеження граничного розміру. Суди попередніх інстанцій дійшли висновку про те, що оскільки позивач вже є пенсіонером по інвалідності і пенсія призначена йому до набрання чинності Законом №213-VІІІ та Законом №1697-VІІ, тому до розміру пенсії позивача не можуть застосовуватись обмеження максимального розміру пенсії. Зазначили, що при перерахунку пенсії працівникам прокуратури має застосовуватись норма, що визначає розмір пенсії у відсотках, яка діяла на момент призначення пенсії.
3. Судами попередніх інстанцій під час розгляду справи встановлено, що:
3.1 ОСОБА_1 є пенсіонером органів прокуратури, який перебуває на обліку в ГУ ПФУ в Черкаській області з 3 червня 2013 року та з 10 червня 2014 року отримує пенсію по інвалідності в розмірі 70% заробітної плати, призначену відповідно до вимог статті 50-1 Закону №1789-ХІІ.
3.2 3 березня 2015 року позивач звільнився з органів прокуратури у зв`язку з виходом на пенсію по інвалідності, відповідно до статті 50-1 Закону №1789-ХІІ, згідно наказу прокурора Черкаської області № 132 - к від 17 лютого 2015 року.
3.3 Рішенням Конституційного суду України від 26 березня 2020 року № 6-р/2020 визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним) окреме положення пункту 26 розділу VI "Прикінцеві та перехідні положення" Бюджетного кодексу України у частині, яка передбачає, що норми і положення статті 81 Закону України від 14 жовтня 2014 року №1697-VІІ "Про прокуратуру" зі змінами застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування і втрачає чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.
3.4 15 жовтня 2020 року позивач звернувся до Управління Пенсійного фонду України в Черкаській області із заявою про перерахунок раніше призначеної пенсії на умовах її призначення у зв`язку із проведеною реорганізацією та зміною умов оплати працюючих прокурорів Черкаської обласної прокуратури із 11 вересня 2020 року, з урахуванням Рішення Конституційного суду України від 26 березня 2020 року №6-/2020. До заяви позивач додав довідку Черкаської обласної прокуратури від 6 жовтня 2020 року №21-589вих20 про розмір заробітної плати (грошового забезпечення), що враховується для перерахунку пенсій.
3.5 23 жовтня 2020 року ГУ ПФУ в Черкаській області прийнято Рішення № 971010188716 про результати розгляду заяви ОСОБА_1, згідно якого загальний відсоток розрахованої пенсії від заробітку становить 60 %, а максимальний розмір пенсії з 1 жовтня 2020 року становить 17120 грн, а тому прийнято рішення про відмову у проведенні перерахунку пенсії відповідно до поданої заяви від 15 жовтня 2020 року у зв`язку із зменшенням її розміру.
3.6 Уважаючи свої права порушеними, позивач звернувся до суду з позовом.
Короткий зміст вимог та узагальнені доводи касаційної скарги:
4. Не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій ГУ ПФУ в Черкаській області звернулося із касаційною скаргою, у якій просить скасувати рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 26 січня 2021 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 26 травня 2021 року та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
4.1 На обґрунтування касаційної скарги зазначив, що судами попередніх інстанцій неправильно застосовані норми матеріального та порушені норми процесуального права, що передбачено пунктом 3 абзацу 1 частини 4 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України). Зазначає, що на момент звернення із касаційною скаргою висновок Верховного Суду щодо визначення базового відсоткового розміру пенсії прокурорам під час здійснення перерахунку пенсій, яким було призначено відповідно до статті 50-1 Закону України "Про прокуратуру" №1789-XII, відсутній.
5. Позивач подав відзив на касаційну скаргу. Уважає, що рішення судів попередніх інстанцій ухвалені у відповідності до вимог чинного законодавства, тому у задоволенні касаційної скарги необхідно відмовити.
Висновки суду за результатами розгляду касаційної скарги:
6. Відповідно до частини першої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
7. Вирішуючи питання про обґрунтованість поданої касаційної скарги, Верховний Суд виходить із наступного.
8. Згідно статті 86 Закону №1697-VII (у редакції, що діяла на час виникнення спірних відносин) прокурори мають право на пенсійне забезпечення за вислугу років. Пенсія призначається в розмірі 60% від суми їхньої місячної (чинної) заробітної плати, до якої включаються всі види оплати праці, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, одержуваної перед місяцем звернення за призначенням пенсії.
9. Відповідно до абзацу шостого частини п`ятнадцятої статті 86 Закону №1697-VII максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.
10. Позивач наполягав, що набуте ним право на отримання пенсії у розмірі 70% від суми місячної заробітної плати згідно зі статтею 50-1 Закону №1789-ХІІ не може бути звужене, а обмеження пенсії максимальним розміром на нього не розповсюджуються, оскільки перерахунок пенсії пов`язаний з переглядом розміру вже призначеної пенсії, а тому при визначенні розміру перерахованої пенсії не можна застосовувати законодавство, яке прийняте після призначення пенсії, крім випадків покращення становища особи, якій здійснюють такий перерахунок.
11. Колегія суддів звертає увагу, що в цій справі право позивача на перерахунок пенсії сторонами не заперечується. Ключовими правовими питаннями є те, у якому відсотковому розмірі та відповідно до вимог якого закону слід було перерахувати пенсію позивача, та чи розповсюджуються на позивача встановлені Законом України від 8 липня 2011 року №3668-VI "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" (далі - Закон №3668-VI) та Законом №1697-VII обмеження розміру пенсії.
12. Подібні правовідносини вже були предметом розгляду у Верховному Суді.
13. У постанові Верховного Суду від 21 грудня 2021 року (справа №580/5962/20), яка прийнята у складі Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду, Суд дійшов таких правових висновків:
"….колегія суддів вважає за необхідне відступити від висновку, викладеного, зокрема у постанові Верховного Суду від 10.09.2021 у справі № 580/5238/20 у подібних правовідносинах, та сформувати правовий висновок, відповідно до якого до правовідносин щодо визначення відсоткового значення розміру пенсії, право на перерахунок якої виникло після набранням чинності Законом №1697-VII, повинні застосовуватись виключно норми цього Закону, зокрема частини другої статті 86, якими встановлено, що пенсія призначається в розмірі 60 відсотків від суми місячної (чинної) заробітної плати працівників прокуратури, а не норма, що визначає розмір місячного (чинного) заробітку у відсотках, яка діяла на момент призначення пенсії."
"…колегія суддів вважає за необхідне відступити від висновків, викладених у постанові Верховного Суду від 04.03.2021 у справі №589/3997/16-а у подібних правовідносинах та сформувати правовий висновок, відповідно до якого пункт 2 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону №3668-VI не скасовує обмеження максимального розміру пенсії, призначеної працівнику прокуратури до набрання чинності цим Законом, а встановлює особливе регулювання щодо застосування такого обмеження до осіб, яким пенсія призначена до набрання чинності Законом №3668-VI, і в яких розмір пенсії на момент набрання чинності цим Законом перевищував максимальний розмір. Зокрема, шляхом надання права на отримання пенсії у розмірі, який перевищує максимальний, без можливості її перерахунку до моменту, коли такий розмір відповідатиме максимальному розміру пенсії. Водночас з моменту відповідності розміру пенсії максимальному розміру пенсії, - поширення на її розмір загальних правил щодо обмежень, установлених статтею 50-1 Закону №1789-ХІІ, а з 14.10.2014 - абзацом шостим частини п`ятнадцятої статті 86 Закону №1697-VII."
"…внаслідок перерахунку пенсії позивача її розмір перевищив максимальний… на спірні правовідносини поширюються положення абзацу шостого частини п`ятнадцятої статті 86 Закону №1697-VII, які встановлюють обмеження пенсії десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність. Отже, позовні вимоги Особа-1 у частині здійснення перерахунку пенсії без обмеження її максимальним розміром також є необґрунтованими та задоволенню не підлягають."
14. Колегія суддів звертає увагу, що правовідносини у цій справі цілком тотожні справі №580/5962/20 і колегія суддів не вбачає підстав для відступу від зазначених правових висновків.
15. На час звернення позивача із заявою про перерахунок пенсії стаття 50-1 Закону №1789-ХІІ відповідно до пункту 3 Прикінцевих положень Закону №1697-VII в частині перерахунку пенсії втратила чинність.
16. З огляду на наведене, позивач не має право на перерахунок пенсії з розрахунку 70%, як зазначили суди першої та апеляційної інстанцій. Також на спірні відносини поширюються положення абзацу шостого частини п`ятнадцятої статті 86 Закону №1697-VII, які встановлюють обмеження пенсії десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність.
17. За таких обставин справи та правового регулювання, суди першої та апеляційної інстанцій дійшли помилкових висновків про наявність підстав для задоволення позову.
18. Крім того, доводи позивача викладені у відзиві, яке надійшло до Суду щодо необхідності застосування у спірних відносинах висновків щодо застосування норм права, викладених у постановах Верховного Суду від 3 травня 2018 року у справі №308/11498/16-а, від 10 квітня 2019 року у справі №310/6638/16-а, суд касаційної інстанції не бере до уваги, виходячи із наступного.
19. У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 жовтня 2021 року у справі №233/2021/19 вказано, що процесуальний закон у визначених випадках передбачає необхідність оцінювання правовідносин на предмет подібності. З цією метою суд насамперед має визначити, які правовідносини є спірними, після чого застосувати змістовий критерій порівняння, а за необхідності - також суб`єктний і об`єктний критерії. З-поміж цих критеріїв змістовий (оцінювання спірних правовідносин за характером урегульованих нормами права та договорами прав і обов`язків сторін спору) є основним, а два інші - додатковими. Суб`єктний і об`єктний критерії матимуть значення у випадках, якщо для застосування норми права, яка поширюється на спірні правовідносини, необхідним є специфічний суб`єктний склад цих правовідносин або їх специфічний об`єкт. Самі по собі предмет позову та сторони справи можуть не допомогти встановити подібність правовідносин за жодним із критеріїв. Не завжди обраний позивачем спосіб захисту є належним й ефективним. Тому формулювання предмета позову може не вказати на зміст і об`єкт спірних правовідносин. Крім того, сторонами справи не завжди є сторони спору (наприклад, коли позивач або відповідач неналежний). Тому порівняння сторін справи не обов`язково дозволить оцінити подібність правовідносин за суб`єктами спірних правовідносин.
20. Колегія суддів зазначає, що сторони, предмет спору та обставини справ №308/11498/16-а, №310/6638/16-а, суттєво відрізняються від справи №580/5503/20.
Так, спір у справі №308/11498/16-а стосувався проведеного у 2012 року перерахунку пенсій, за діючою на той час редакцією Закону №1789-ХІІ, спір у справі №310/6638/16-а стосувався перерахунку пенсії прокурору у зв`язку із набранням чинності Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення" від 2 березня 2015 року №213-VII.
Вказане не дозволяє аналогічно застосувати положення законодавства та, відповідно, правові позиції у справах №308/11498/16-а, №310/6638/16-а, до вибору і застосування норм права у справі №260/962/20.
21. Відповідно до частини першої статті 351 КАС України підставами для скасування судових рішень повністю або частково і ухвалення нового рішення або зміни рішення у відповідній частині є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
22. Отже, Верховний Суд дійшов висновку про наявність підстав для скасування рішень судів попередніх інстанцій із прийняттям нового рішення про відмову у задоволенні позову.
Керуючись статтями 341, 345, 349, 351, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,