РІШЕННЯ
Іменем України
04 грудня 2024 року
м. Київ
справа № 990/199/24
адміністративне провадження № П/990/199/24
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Єресько Л.О.,
суддів: Радишевської О.Р., Мартинюк Н.М., Соколова В.М., Губської О.А.,
за участю:
секретаря судового засідання - Лабунської П.Ю.,
представника позивача - Цвікілевича М.С.,
представника ВККС України - Петренко Ю.В.,
розглянув у режимі відеоконференції в порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні адміністративну справу № 990/199/24 за позовом ОСОБА_1 до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,
УСТАНОВИВ:
І. Зміст позовних вимог та предмет спору
1. У червні 2024 року ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ), в інтересах якої діє адвокат Цвікілевич М.С., звернулася до Верховного Суду як до суду першої інстанції (далі - Суд) з позовною заявою до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України (далі - відповідач, ВККС України, Комісія), у якій просила:
1.1. визнати протиправним і скасувати рішення ВККС України від 30.04.2024 №461/дс-24;
1.2. зобов`язати ВККС України провести повторну співбесіду з ОСОБА_1 як з переможцем конкурсу на зайняття вакантних посад суддів місцевих суддів, оголошеного рішенням Комісії від 14.09.2023 № 95/зп-23.
2. На обґрунтування позовних вимог позивачка вказала, що станом на день оголошення добору кандидатів на посаду суддів місцевого суду, оголошеним рішенням ВККС України від 03.04.2017 № 28/зп-17 "Про розгляд питання щодо оголошення добору кандидатів на посаду судді", порядок добору та призначення на посаду судді врегульовано нормами частини першої статті 70 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 02.06.2016 № 1402-VIII (у редакції, чинній на момент оголошення вказаного добору, далі - Закон № 1402-VIII), який складався з послідовних етапів та завершувався проведенням ВККС України конкурсу на заміщення вакантної посади судді на основі рейтингу кандидатів, які взяли участь у такому конкурсі, та внесенням рекомендації Вищій раді правосуддя (далі - ВРП) щодо призначення кандидата на посаду судді, яка мала розглянути ці рекомендації та ухвалити рішення щодо кандидата на посаду судді, та виданням указу Президента України про призначення на посаду судді - у разі внесення ВРП подання про призначення судді на посаду.
2.1. Позивачка наголосила на тому, що вона пройшла у ВККС України всі етапи добору на посаду судді, відповідно до чинної редакції частини першої статті 70 Закону №1402-VIII, на день оголошення вказаного добору, включаючи визначення її переможцем конкурсу з першим місцем у рейтингу на посаду судді Господарського суду Закарпатської області, у зв`язку з чим остання доводила, що після формування рейтингу конкурс (конкурсний добір) було проведено та завершено.
2.2. Застосування до позивачки процедури, передбаченої нормами Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про судоустрій і статус суддів" та деяких законодавчих актів України щодо удосконалення процедур суддівської кар`єри" від 09.12.2023 № 3511-IX, який набрав чинності з 30.12.2023, та додатково передбачив на етапі конкурсу проведення співбесіди з переможцем конкурсу та ухвалення відповідачем рішення про рекомендацію або про відмову в наданні рекомендації про призначення кандидата на посаду судді, хоча стадія конкурсу (конкурсного добору) на зайняття вакантної посади судді для позивачки вже була проведена та закінчилася ще до набрання чинності цим Законом (19.12.2023), остання уважала порушенням процедури проведення конкурсу на зайняття вакантної посади судді за раніше оголошеними правилами, порушенням принципу правової визначеності, принципу рівності умов для всіх учасників конкурсу та її легітимних очікувань.
2.3. Також, враховуючи, що оцінка відповідності позивачки критерію доброчесності на етапі співбесіди проведена за відсутності розроблених та затверджених Єдиних показників оцінки доброчесності та професійної етики кандидата на посаду судді, як це передбачено частиною шостою статті 86 Закону № 1402-VIII, якою цю статтю доповнено Законом № 3511-IX, то, на переконання ОСОБА_1, такі дії Комісії прямо суперечать положенням статей 69, 79-5, 86 Закону № 1402-VIII.
2.4. Оскаржуване рішення, на думку позивачки, не відповідає вимогам обґрунтованості акту індивідуальної дії, оскільки:
по-перше, у пункті 44 цього рішення зазначено про невідповідність позивачки критеріям професійної етики та доброчесності, однак оскаржуване рішення не містить жодних відомостей про те, в чому саме полягає невідповідність позивачки критеріям професійної етики, внаслідок чого це рішення не містить мотивів, з яких Комісія дійшла відповідних висновків;
по-друге, висновки Комісії за результатами співбесіди в частині необґрунтованості достатності доходів позивачки та її близьких родичів для придбання нерухомого майна, переданого їй у володіння (подарованого) є помилковими щодо фактів, суперечать обставинам справи та спростовуються наданими нею поясненнями і документами, наявними в особовій справі (досьє) кандидата на посаду судді.
ІІ. Позиція інших учасників справи щодо позовної заяви
3. У відзиві на цю позовну заяву ВККС України просить відмовити у її задоволенні, посилаючись на необґрунтованість її доводів.
3.1. На переконання Комісії, проведення співбесіди з позивачкою відповідно до вимог Закону та визначених відповідно до нього регламентних процедур дає підстави для висновку про відсутність з боку Комісії порушення прав та інтересів останньої.
3.2. ВККС України наполягала на тому, що під час проведення співбесіди Комісією був додержаний принцип рівності умов щодо надання позивачці розумної можливості доповнювати, спростовувати чи уточнювати дані, що містяться у досьє кандидата на посаду судді, надавати усні та письмові пояснення.
3.3. За твердженням Комісії, встановлені під час проведення співбесіди обставини вказували на відсутність у ОСОБА_1 морально-етичних складових, які визначають межі та спосіб поведінки майбутнього судді, що мають ґрунтуватися на принципах добрих відносин з особами, суспільством і державою, а також на чесності способу життя, і можуть поставити під сумнів його доброчесність та професійну етику.
3.4. Комісія наголосила на тому, що основною метою її діяльності є формування доброчесного та високопрофесійного корпусу суддів і за своєю природою ця діяльність полягає в обов`язку держави перед суспільством сформувати такий суддівський корпус, представники якого за їхніми індивідуальними якостями не викликали б недовіри у громадян України.
3.5. ВККС України зауважила, що кандидат на посаду судді відповідає критеріям доброчесності та професійної етики, дотримання яких є обов`язковою умовою для зайняття посади судді, якщо відсутні обґрунтовані сумніви у його незалежності, чесності, неупередженості, непідкупності, сумлінності у дотриманні ним етичних норм, у його бездоганній поведінці у професійній діяльності та особистому житті, а також щодо законності джерел походження його майна, відповідність рівня життя кандидата на посаду судді або членів його сім`ї задекларованим доходам, відповідності способу життя кандидата на посаду судді його попередньому статусу. Таким чином, у разі наявності у Комісії обґрунтованого сумніву у відповідності кандидата на посаду судді критеріям доброчесності чи професійної етики, спростування такого сумніву відбувається шляхом реалізації Комісією наданих їй законом повноважень, а також надання кандидатом Комісії чітких та переконливих доказів під час проведення співбесіди, щоб спростувати такий сумнів.
3.6. Ураховуючи наведені вимоги, що ставляться до судді, та, відповідно, кандидата на посаду судді, ВККС України зазначила, що за результатами співбесіди, проведеної з позивачкою на виконання норм Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про судоустрій і статус суддів" та деяких законодавчих актів України щодо удосконалення процедур суддівської кар`єри" від 09.12.2023 № 3511-IX (далі - Закон № 3511-IX), у членів Комісії виник обґрунтований сумнів у відповідності ОСОБА_1 високим стандартам доброчесності та професійної етики через те, що рівень життя кандидата на посаду судді та членів її сім`ї не співвідносяться із розміром задекларованих ними доходів та заощаджень.
3.7. У зв`язку з цим, покликаючись на судову практику у подібних правовідносинах, зокрема постанови Великої Палати Верховного Суду від 24.06.2020 у справі №9901/764/18 та від 07.03.2024 у справі № 800/330/17, ВККС України наголосила, що виключно дискреційним повноваженням Комісії є оцінювання кандидата на посаду судді та визначення його відповідності критеріям доброчесності чи професійної етики.
3.8. Мотивованість оскаржуваного рішення за сукупністю всіх зазначених у ньому стосовно позивачки обставин, на переконання ВККС України, розкриває в цілому повноту та умови, що слугували підставою для ухвалення Комісією цього рішення, а тому нею виконано законодавчі вимоги щодо вмотивованості такого рішення.
3.9. Стосовно доводів ОСОБА_1 про застосування до неї оновленої процедури, за якою додатково передбачено на етапі конкурсу на посаду судді проведення співбесіди з переможцем конкурсу та ухвалення Комісією рішення про рекомендацію чи відмову у наданні рекомендації про призначення кандидата на посаду судді, що, на думку позивачки, порушує принцип легітимних очікувань, ВККС України зазначила, що діяла відповідно до норм статті 19 Конституції України та в межах, порядку і спосіб, визначений Законом № 3511-IX.
4. У поданій відповіді на відзив сторона позивачки підкреслила, що позовні вимоги не обґрунтовуються відсутністю у Комісії дискреційних повноважень і позов з таких підстав не заявлявся, натомість наголосила, що, на переконання позивачки, висновки Комісії за результатами проведеної співбесіди є помилковими щодо фактів, суперечать обставинам справи та не підтверджені документами, наявними в особовій справі (досьє) кандидата на посаду судді, що стало наслідком недотримання Комісією однієї із основних засад діяльності - повного з`ясування обставин, передбаченої пунктом 6 параграфу 3 Регламенту ВККС України.
4.1. У цьому зв`язку сторона позивачки звертає увагу Суду на те, що у відзиві не наведено заперечень стосовно необґрунтованості сумніву в частині можливості придбання батьками позивачки подарованого їй нерухомого майна, зокрема, чому Комісією взято до уваги відомості про доходи лише батька кандидатки на посаду судді (у той час як її матір також отримувала доходи), вибірковість врахування доходів батька лише за 2015, 2017 та 2018 роки та з чим така вибірковість пов`язана.
4.2. На думку сторони позивачки, відзив також не містить заперечень стосовно порушення процедури проведення конкурсу на зайняття вакантної посади судді, викладених у позовній заяві. Так, покликання відповідача на застосування щодо позивачки процедури конкурсу, яка передбачала проведення співбесіди, реалізацією норм Закону № 3511-IX, який набрав чинності з 30.12.2023, на думку позивачки та її представника, є необґрунтованим та безпідставним, оскільки, як зазначено у позовній заяві та підтверджено додатками до неї, конкурс стосовно позивачки було проведено (завершено) після прийняття Комісією рішення від 12.12.2023 № 167/зп-23, яким було затверджено та оприлюднено рейтинг учасників конкурсу на посади суддів місцевих господарських судів у межах конкурсу, у якому позивачка зайняла переможну позицію у рейтингу на посаду судді Господарського суду Закарпатської області. Отже, після формування рейтингу конкурс (конкурсний добір) було проведено та завершено ще до набрання чинності згаданими змінами до чинного законодавства, на які покликається відповідач.
4.3. У письмовій відповіді на відзив підкреслено, що позивачка брала участь в доборі кандидатів на посаду суддів місцевого суду, оголошеному рішенням ВККС України від 03.04.2017 № 28/зп-17 "Про розгляд питання щодо оголошення добору кандидатів на посаду судді", за результатами якого рішеннями ВККС України від 19.04.2019 № 54/зп-19, від 14.05.2019 № 81/зп-19 та від 15.05.2019 № 86/зп-19 визначено рейтинги кандидатів на посаду суддів місцевого загального суду, місцевого адміністративного суду, місцевого господарського суду та зараховано їх до резерву на заміщення посад відповідних судів. Рішенням ВККС України від 02.07.2019 № 108/зп-19 оголошено конкурс на зайняття вакантних посад суддів у місцевих загальних судах для кандидатів, які перебувають в резерві, за результатами якого Комісією надіслано до ВРП рекомендації про призначення суддями 467 кандидатів без проведення співбесіди. Рішенням ВККС України від 09.08.2019 № 153/зп-19 оголошено конкурс на зайняття вакантних посад суддів місцевих адміністративних та місцевих господарських судів для кандидатів, які перебувають в резерві, за результатами якого Комісією надіслано до ВРП рекомендації про призначення суддями 76 кандидатів без проведення співбесіди. Отож з числа осіб, які нарівні з позивачкою брали участь в доборі кандидатів на посаду суддів місцевого суду, оголошеному рішенням ВККС України від 03.04.2017 № 28/зп-17, співбесіда з 543 кандидатами взагалі не проводилася, що підтверджується листом ВККС України від 20.05.2024 № 21-2851/24.
4.4. Наведене, на переконання позивачки та її представника, свідчить про нерівний підхід Комісії до учасників означеного добору.
5. ВККС України пояснила, що вимога завершити конкурс на зайняття вакантних посад суддів місцевих судів, оголошений рішенням Комісії від 14.09.2023 № 95/зп-23, за правилами, які діють після набрання чинності Законом № 3511-IX, передбачена пунктом 58 розділу XII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону №1402-VIII, яким цей розділ доповнений Законом № 3511-IX, і Комісія не мала підстав не виконувати вимог цього Закону.
5.1. Комісія уважає хибними доводи позивачки та її представника про порушення принципу рівності умов для всіх учасників конкурсу з огляду на застосування у випадку позивачки процедури співбесіди, передбаченої статтею 79-5 Закону №1402-VIII у редакції Закону № 3511-IX, оскільки до всіх переможців конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14.09.2023 № 95/зп-23, були застосовані однакові конкурсні процедури, зокрема проведення співбесіди.
5.2. Доводи позивачки щодо неправомірності проведення співбесід з переможцями конкурсу на посаду судді в порядку, передбаченому статтею 79-5 Закону, за відсутності затверджених Єдиних показників для оцінки доброчесності та професійної етики судді, погоджених Комісією та Громадською радою доброчесності, також, на думку Комісії, є помилковими з огляду на те, що Громадська рада доброчесності не бере участі у вказаних співбесідах, а відповідні показники та індикатори призначені для проведення процедури кваліфікаційного оцінювання.
5.3. ВККС України пояснила, що порядок проведення співбесіди з переможцем конкурсу та надання рекомендації про призначення на посаду судді визначений Положенням про проведення конкурсу на зайняття вакантної посади судді, затвердженого рішенням Комісії від 02.11.2016 № 141/зп-16 (у редакції рішення Комісії від 29.02.2024 № 72/зп-24).
ІІІ. Рух справи у суді першої інстанції
6. Ухвалою Верховного Суду (далі - Суд) від 10.06.2024 відкрито провадження за цим позовом в адміністративній справі № 990/199/24, ухвалено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін колегією у складі п`яти суддів відповідно до частини четвертої статті 22 та статті 266 КАС України.
7. Цією ж ухвалою витребувано у ВККС України належним чином засвідчену копію досьє кандидата на посаду судді ОСОБА_1 .
8. Ухвалою Суду від 20.06.2024 задоволено клопотання адвоката Цвікілевича М.С., який дії від імені та в інтересах ОСОБА_1, про участь у судових засіданнях у справі №990/199/24 в режимі відеоконференції та забезпечено його участь в судових засіданнях в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за допомогою власних технічних засобів.
ІV. Фактичні обставини справи, установлені Судом
9. Рішенням ВККС України від 22.09.2017 № 38/дс-17 ОСОБА_1 допущено до участі у доборі кандидатів на посаду судді місцевого суду та складення відбіркового іспиту серед інших осіб, які не мають трирічного стажу роботи на посаді помічника судді.
10. За результатами успішного проходження етапів оголошеного добору ОСОБА_1 включена рішенням ВККС України від 01.08.2023 № 45/зп-23 до рейтингів кандидатів на посаду судді місцевого загального суду (місце у рейтингу 22, із загальною кількістю балів 198,5), місцевого господарського суду (місце у рейтингу 19, із загальною кількістю балів 194,5), місцевого адміністративного суду (місце у рейтингу 119, із загальною кількістю балів 179) та зарахована до резервів кандидатів на заміщення вакантних посад суддів усіх трьох юрисдикцій (т.1., а.с. 297-300).
11. Рішенням Комісіїʼ від 14.09.2023 № 95/зп-23 оголошено конкурс на зайняття 560 вакантних посад суддів у місцевих судах згідно з додатком 1 для кандидатів на посаду судді, зарахованих до резервів на заміщення вакантних посад суддів місцевих судів та затверджено Умови проведення конкурсу на зайняття 560 вакантних посад суддів у місцевих судах, згідно з додатком.
12. Підпунктом 8 пункту 5 Оголошення про проведення конкурсу, затвердженого рішенням Комісії від 14.09.2023 № 95/зп-23, визначено, що кандидат для участі в конкурсі має подати копію декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2022 рік.
13. Умовами проведення конкурсу на зайняття 560 вакантних посад суддів у місцевих судах для кандидатів на посаду судді, зарахованих до резервів на заміщення вакантних посад суддів місцевих судів, передбачено порядок допуску до участі в формуванні рейтингу учасників конкурсу на посади суддів місцевих загальних судів (п.4.3), оприлюднення відповідної інформації Комісією (п.4.4, 4.5), обов`язки кандидата, наслідки неявки та відмови від обрання та оголошення найменування суду, у якому він бажає працювати (п.5, п.6, п.7, п.8.1, п.8.2), правила формування рейтингу (п.8).
14. Рішенням Комісії від 01.12.2023 № 10/дс-23 допущено до участі в оголошеному рішенням від 14.09.2023 № 95/зп-23 конкурсі на зайняття 560 вакантних посад суддів у місцевих судах кандидатів на посаду судді, зарахованих до резервів на заміщення вакантних посад суддів місцевих судів, згідно з додатком, у якому під порядковим номером 81 зазначено позивачку, яка може брати участь на стадії формування рейтингу кандидатів на посади суддів місцевих загальних судів.
15. Рішенням ВККС України від 12.12.2023 № 167/зп-23 затверджено та оприлюднено на офіційному вебсайті Комісії рейтинг учасників конкурсу на посади суддів місцевих господарських судів у межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14.09.2023 № 95/зп-23. Зокрема, визначено рейтинг кандидатів на посаду судді Господарського суду Закарпатської області, в якому ОСОБА_1 зайняла переможну позицію.
16. 30.12.2023 набрав чинності Закон України "Про внесення змін до Закону України "Про судоустрій і статус суддів" та деяких законодавчих актів України щодо удосконалення процедур суддівської кар`єри" від 09.12.2023 № 3511-IX (далі - Закон № 3511-IX), яким розділ XII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 1402-VIII доповнено, серед іншого, пунктом 58, яким установлено, що ВККС України завершує конкурс на зайняття вакантних посад суддів місцевих судів, оголошений рішенням Комісії від 14.09.2023 № 95/зп-23, за правилами, які діють після набрання чинності Законом № 3511-IX.
17. Законом № 3511-IX розділ IV "Порядок зайняття посади судді" Закону № 1402-VIII викладений у новій редакції, зокрема, частиною першою статті 79-4 визначено, що конкурс на зайняття вакантної посади судді полягає у визначенні переможця - учасника конкурсу, який має найвищу позицію за рейтингом, після чого, згідно з частинами першою та другою статті 79-5, визначивши переможця конкурсу ВККС України на своєму засіданні проводить з ним співбесіду, за результатами якої ВККС України ухвалює рішення про рекомендацію або про відмову в наданні рекомендації про призначення кандидата на посаду судді.
18. Листом від 21.03.2024 № 36-1686/24 позивачку повідомлено про проведення співбесіди як з переможницею конкурсу на зайняття вакантних посад суддів місцевих судів о 10.00 год. 02.04.2024.
19. До початку проведення співбесіди позивачка ознайомилася із матеріалами досьє кандидата на посаду судді.
20. 02.04.2024 Комісією проведено співбесіду з позивачкою, за результатами якої ухвалено протокольне рішення про відкладення питання щодо проведення співбесіди із кандидатом на посаду судді Господарського суду Закарпатської області ОСОБА_1 та запропоновано останній у строк до 09.04.2024 надати обґрунтовані письмові пояснення щодо задекларованих доходів, майна та грошових активів, які б підтверджували законність отримання доходів на придбання усіх активів, про які йшлося під час проведення співбесіди.
21. 10.04.2024 на адресу Комісії надійшли письмові пояснення ОСОБА_1 з відповідними додатками, датовані 08.04.2024.
22. Листом від 11.04.2024 № 36-2201/24 позивачку повідомлено про проведення співбесіди як з переможцем конкурсу на зайняття вакантних посад суддів місцевих судів о 10.00 год. 30.04.2024.
23. За результатами проведеної 30.04.2024 співбесіди Комісією у складі колегії № 3 ухвалено рішення № 461/дс-24 про відмову у внесенні рекомендації до Вищої ради правосуддя про призначення ОСОБА_1 на посаду судді Господарського суду Закарпатської області у зв`язку з наявністю обґрунтованого сумніву щодо її відповідності критеріям професійної етики та доброчесності, зважаючи на обставини, викладені у пунктах 31-37 цього рішення:
" 31. Згідно з даними декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування кандидата, за 2022 рік та наданими письмовими поясненнями ОСОБА_1 та членами її сім`ї задекларовано такі об`єкти нерухомого та рухомого майна: квартира АДРЕСА_1 (40,5 м2) загальною вартістю 237 770 грн; квартира АДРЕСА_2 (64,2 м2) загальною вартістю 1083942 грн; квартира АДРЕСА_3 (52,5 м2) загальною вартістю 625800 грн; квартира АДРЕСА_4 (28,4 м2) загальною вартістю 352619 грн; квартира АДРЕСА_5 (55,2 м2) загальною вартістю 300000 грн; вантажно-пасажирський автомобіль "IVECO DAILY 60C15" 2008 року випуску; вантажно-пасажирський автомобіль "IVECO DAILY 60C15" 2008 року випуску; вантажно-пасажирський автомобіль "IVECO DAILY 60C15" 2013 року випуску, автомобіль "MERCEDES BENZ 318CDI" 2007 року випуску, автомобіль "MAZDA 3" 2007 року випуску вартістю 103000 грн.
32. Стосовно витрат на придбання квартир у м. Львові на загальну суму близько 2600000 грн кандидат пояснила, що вказані об`єкти нерухомості були придбані її батьками за рахунок зароблених та накопичених коштів, в тому числі отриманих у 2012 році від продажу трикімнатної квартири у м. Мостиську за ціною 358800 грн, що в еквіваленті становило 45000 дол. США.
33. Як зазначила під час співбесіди кандидат, у 2017 році розмір коштів від продажу вказаної квартири з огляду на зміну валютного курсу становив 1200000 грн, що забезпечило можливість придбання у 2017 році майнових прав на низку об`єктів нерухомості у м. Львові.
34. Комісія визнає непереконливими пояснення кандидата щодо грошових активів батьків та можливості придбання згаданих квартир у Львові з огляду на таке.
35. Згідно з даними декларації батька кандидата ОСОБА_2 за 2015 рік грошові активи його сім`ї, в тому числі кандидата, становили 200 000 грн та були наявні фінансові зобов`язання у вигляді отриманого 20.10.2006 кредиту у розмірі 26903 грн. Таким чином, сума заощаджень батьків кандидата у 2015 році, з урахуванням коштів від продажу квартири у м. Мостиську становила 200 000 грн, що в еквіваленті - 8333 дол. США.
36. Згідно з даними декларації батька кандидата ОСОБА_2 за 2017 рік грошові активи його сім`ї, в тому числі кандидата, становили 320000 грн, що в еквіваленті - 11510 дол. США.
37. Згідно з даними декларації батька кандидата ОСОБА_2 за 2018 рік грошові активи його сім`ї, в тому числі кандидата, становили 450000 грн, що в еквіваленті - 16250 дол. США.
38. Наведене викликає у Комісії обґрунтований сумнів щодо можливості придбання батьками нерухомого майна на користь кандидата вартістю близько 2 600 000 грн.
39. На переконання Комісії, відповідність рівня життя кандидата на посаду судді та членів його сім`ї не співвідносяться з розміром задекларованих ними доходів та заощаджень".
24. Повний текст рішення виготовлено 10.05.2024 та 13.05.2024 опубліковано на офіційному веб-сайті Комісії.
25. Листом ВККС України від 16.05.2024 № П-2782/24 рішення направлено на електронну адресу позивачки і цього ж дня нею отримано.
V. Оцінка доводів учасників справи та висновки Верховного Суду
26. Суд, вивчивши доводи позивача та відповідача, дослідивши матеріали справи та перевіривши їх належними і допустимими доказами, виходить із такого.
27. Спір у цій справі виник у зв`язку з відмовою ВККС України у внесенні рекомендації до ВРП про призначення ОСОБА_1 на посаду судді.
28. Згідно з частиною першою статті 6 Конституції України державна влада в Україні здійснюється на засадах її поділу на законодавчу, виконавчу та судову.
29. Правосуддя здійснюють судді. На посаду судді може бути призначений громадянин України, не молодший тридцяти та не старший шістдесяти п`яти років, який має вищу юридичну освіту і стаж професійної діяльності у сфері права щонайменше п`ять років, є компетентним, доброчесним та володіє державною мовою. Законом можуть бути передбачені додаткові вимоги для призначення на посаду судді (частини перша, третя статті 127 Основного Закону України).
30. Частина друга статті 128 Конституції України передбачає, що призначення на посаду судді здійснюється за конкурсом, крім випадків, визначених законом.
31. За нормами частини першої статті 125 Конституції України судоустрій в Україні визначається законом.
32. Організація судової влади та здійснення правосуддя в Україні, що функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів і забезпечує право кожного на справедливий суд, визначається Законом № 1402-VIII.
33. На момент оголошення про проведення конкурсу, затвердженого рішенням Комісії від 14.09.2023 № 95/зп-23, Закон № 1402-VIII діяв у редакції із змінами, внесеними Законом України від 13.12.2022 № 2847-IX.
34. Статтею 69 цього Закону (у вказаній редакції) встановлені вимоги до кандидатів на посаду судді, зокрема у частині першій цієї статті визначено, що на посаду судді може бути призначений громадянин України, не молодший тридцяти та не старший шістдесяти п`яти років, який має вищу юридичну освіту і стаж професійної діяльності у сфері права щонайменше п`ять років, є компетентним, доброчесним та володіє державною мовою відповідно до рівня, визначеного Національною комісією зі стандартів державної мови.
35. Порядок добору та призначення на посаду судді на момент оголошення конкурсу визначався статтею 70 Закону № 1402-VIII у цій же редакції, який включав такі стадії:
1) рішення ВККС України про оголошення добору кандидатів на посаду судді з урахуванням прогнозованої кількості вакантних посад суддів;
2) розміщення ВККС суддів України на своєму офіційному веб-сайті оголошення про проведення добору кандидатів на посаду судді;
3) подання особами, які виявили намір стати суддею, до ВККС України відповідної заяви та документів, визначених статтею 71 цього Закону;
4) здійснення ВККС суддів України перевірки відповідності осіб, які звернулися із заявою для участі в доборі, установленим цим Законом вимогам до кандидата на посаду судді на основі поданих документів;
5) допуск ВККС України осіб, які за результатами перевірки на час звернення відповідають установленим цим Законом вимогам до кандидата на посаду судді, до участі у доборі та складенні відбіркового іспиту;
6) складення особою, допущеною до участі у доборі, відбіркового іспиту;
7) встановлення ВККС України результатів відбіркового іспиту та їх оприлюднення на офіційному веб-сайті Вищої кваліфікаційної комісії суддів України;
8) проведення стосовно осіб, які успішно склали відбірковий іспит, спеціальної перевірки в порядку, визначеному законодавством про запобігання корупції, з урахуванням особливостей, визначених статтею 74 цього Закону;
9) проходження кандидатами, які успішно склали відбірковий іспит та пройшли спеціальну перевірку, спеціальної підготовки; отримання свідоцтва про проходження спеціальної підготовки;
10) складення кандидатами, які пройшли спеціальну підготовку, кваліфікаційного іспиту та встановлення його результатів;
11) зарахування ВККС України кандидатів на посаду судді за результатами кваліфікаційного іспиту до резерву на заміщення вакантних посад судді, визначення їх рейтингу, оприлюднення списку кандидатів на посаду судді, включених до резерву та рейтингового списку, на офіційному веб-сайті Вищої кваліфікаційної комісії суддів України;
12) оголошення ВККС України відповідно до кількості вакантних посад судді у місцевих судах конкурсу на заміщення таких посад;
13) проведення ВККС України конкурсу на заміщення вакантної посади судді на основі рейтингу кандидатів, які взяли участь у такому конкурсі, та внесення рекомендації ВРП щодо призначення кандидата на посаду судді;
14) розгляд ВРП рекомендації ВККС України та ухвалення рішення щодо кандидата на посаду судді;
15) видання указу Президента України про призначення на посаду судді - у разі внесення ВРП подання про призначення судді на посаду.
36. Частиною першою статті 72 Закону № 1402-VIII (у цій же редакції) передбачалося, що добір кандидатів на посаду судді полягає у проходженні особами, допущеними до добору, відбіркового іспиту, організації проведення ВККС України щодо осіб спеціальної перевірки в порядку, встановленому законодавством у сфері запобігання корупції, з урахуванням особливостей, визначених цим Законом, а також у проходженні спеціальної підготовки та складенні кваліфікаційного іспиту.
37. Частинами восьмою, дванадцятою та сімнадцятою статті 79 Закону № 1402-VIII (у цій же редакції) передбачалося, що ВККС України проводить конкурс на зайняття вакантних посад суддів місцевого суду на основі рейтингу кандидатів на посаду судді та суддів, які виявили намір бути переведеними до іншого місцевого суду, за результатами кваліфікаційних іспитів, складених у межах процедури добору суддів чи в межах процедури кваліфікаційного оцінювання відповідно. Конкурс на зайняття вакантної посади судді полягає у визначенні учасника конкурсу, який має вищу позицію за рейтингом. За результатами конкурсного добору ВККС України надсилає до ВРП відповідно до кількості вакантних посад суддів рекомендації про призначення кандидатів суддями.
38. Частинами першою та другою статті 79 Закону № 1402-VIII (у цій же редакції) визначалося, що конкурс на зайняття вакантної посади судді проводиться відповідно до цього Закону та положення про проведення конкурсу на зайняття вакантної посади судді, яке затверджується ВККС України.
39. За обставинами цієї справи рішенням ВККС України від 12.12.2023 № 167/зп-23 затверджено та оприлюднено на офіційному вебсайті Комісії рейтинг учасників конкурсу на посади суддів місцевих господарських судів у межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14.09.2023 № 95/зп-23. Зокрема, визначено рейтинг кандидатів на посаду судді Господарського суду Закарпатської області, в якому ОСОБА_1 зайняла переможну позицію.
40. За змістом пояснень уповноваженого представника ВККС України, Комісією не надсилалися до ВРП рекомендації про призначення кандидатів суддями за результатами цього конкурсного відбору після визначення рейтингу кандидатів, оскільки 09.12.2023 Верховною Радою України був прийнятий Закон України "Про внесення змін до Закону України "Про судоустрій і статус суддів" та деяких законодавчих актів України щодо удосконалення процедур суддівської кар`єри" від 09.12.2023 № 3511-IX, який набрав чинності 30.12.2023.
41. Цим Законом розділ XII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 1402-VIII доповнено, серед іншого, пунктом 58, яким установлено, що ВККС України завершує конкурс на зайняття вакантних посад суддів місцевих судів, оголошений рішенням Комісії від 14.09.2023 № 95/зп-23, за правилами, які діють після набрання чинності Законом № 3511-IX.
42. Законом № 3511-IX розділ IV "Порядок зайняття посади судді" Закону № 1402-VIII викладений у новій редакції, за якою істотно переглянуто структуру цього розділу та розділено на самостійні глави: глава 1 "Кандидат на посаду судді", глава 2 "Добір на посаду судді місцевого суду", глава 3 "Конкурс та призначення на посаду судді", глава 4 "Переведення судді до іншого суду".
43. На обґрунтування цих змін у пояснюючій записці до законопроєкту законодавцем зазначено, що чинна до цих змін процедура добору охоплювала 15 стадій, включаючи конкурс на посаду судді та процедуру призначення на посаду судді. Такий підхід, на думку авторів законопроєкту, не є виправданим, адже добір та конкурс є різними за своїм змістом процедурами. Метою добору є зарахування кандидатів до резерву, які в подальшому зможуть претендувати на певні вакантні посади, а тому добір проводиться на прогнозовану (абстрактну) кількість посад. Конкурс же проводиться на конкретні посади в судах і кандидати з моменту свого допуску вже конкурують між собою в межах сформованого рейтингу.
44. Частиною першою статті 79-4 глави 3 "Конкурс та призначення на посаду судді" Закону № 1402-VIII (у редакції Закону № 3511-IX) визначено, що конкурс на зайняття вакантної посади судді полягає у визначенні переможця - учасника конкурсу, який має найвищу позицію за рейтингом, а завершується такий конкурс за правилами частин першої та другої статті 79-5, відповідно до яких після визначення переможця конкурсу ВККС України на своєму засіданні проводить з ним співбесіду, за результатами якої ВККС України ухвалює рішення про рекомендацію або про відмову в наданні рекомендації про призначення кандидата на посаду судді.
45. Законом № 3511-IX, серед іншого, визначено основні критерії доброчесності та компетентності суддів, у зв`язку з чим стаття 69 Закону № 1402-VIII викладена в новій редакції та доповнена частинами восьмою та дев`ятою такого змісту:
" 8. Кандидат на посаду судді відповідає критерію компетентності, якщо він володіє знаннями у сфері права та вміє їх застосовувати, має навички юридичного письма та правничої аргументації, когнітивні здібності.
9. Кандидат на посаду судді відповідає критерію доброчесності, якщо відсутні обґрунтовані сумніви у його незалежності, чесності, неупередженості, непідкупності, сумлінності, у дотриманні ним етичних норм, у його бездоганній поведінці у професійній діяльності та особистому житті, а також щодо законності джерел походження його майна, відповідності рівня життя кандидата на посаду судді або членів його сім`ї задекларованим доходам, відповідності способу життя кандидата на посаду судді його попередньому статусу".
46. На підставі цього Закону ВККС України завершила конкурс на зайняття вакантних посад суддів місцевих судів, оголошений рішенням Комісії від 14.09.2023 № 95/зп-23, за правилами, які діють після набрання чинності Законом № 3511-IX, на що було прямо вказано пунктом 58 розділу XII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 1402-VIII у редакції Закону № 3511-IX.
47. З метою реалізації положень Закону № 3511-IX рішенням ВККС України від 29.02.2024 № 72/зп-24 внесені зміни до Положення про проведення конкурсу на зайняття вакантної посади судді, затвердженого рішенням ВККС України від 02.11.2016 № 141/зп-16 (далі - Положення про проведення конкурсу) (режим доступу: https://vkksu.gov.ua/sites/default/files/polozhennya_pro_provedennya_konkursu_na_zaynyattya_vakantnoyi_posady_suddi.2.2024.pdf).
48. Так, пунктом 8.1. Розділу 8 цього Положення (у редакції рішення Комісії від 29.02.2024 № 72/зп-24) передбачено, що після визначення переможця конкурсу Комісія на своєму засіданні проводить з ним співбесіду. Відповідно до пунктів 8.4, 8.5 та 8.6 Розділу 8 Положення під час співбесіди обговорюються дані щодо відповідності кандидата критеріям доброчесності та професійної етики та пов`язана з цим інформація. Співбесіда складається з таких етапів: оголошення доповіді членом Комісії, надання кандидату можливості доповнити, уточнити чи спростувати оголошену в доповіді інформацію, послідовне обговорення з кандидатом даних щодо його відповідності критеріям доброчесності та професійної етики та пов`язана з цим інформація.
49. Співбесіди із переможцями конкурсу фіксуються за допомогою технічних засобів та можуть проводитися у режимі прямої відеотрансляції (пункт 8.7 Розділу 8 Положення про проведення конкурсу).
50. Згідно з пунктом 8.8. Розділу 8 цього ж Положення кандидат на посаду судді до проведення співбесіди має право: (І) знайомитися з матеріалами досьє; (ІІ) надавати документи (завірені копії документів) чи іншу інформацію, яка доповнює, спростовує чи уточнює дані, що містяться у досьє; (ІІІ) надавати свої пояснення, зокрема письмовій формі.
51. Члени Комісії мають право ставити кандидату запитання щодо оголошених під час доповіді відомостей, самостійно знайомитися з досьє, ставити запитання доповідачу, порушувати перед Комісією питання, які виникли під час ознайомлення з досьє. У разі необхідності під час співбесіди може бути оголошено перерву (пункти 8.10, 8.11 Розділу 8 Положення про проведення конкурсу).
52. Відповідно до пункту 8.12 вказаного Положення за результатами співбесіди Комісія ухвалює: рішення про рекомендацію або про відмову у рекомендації про призначення на посаду судді; рішення про переведення судді (якщо переможцем конкурсу на посаду судді місцевого суду став суддя).
53. Рішення про відмову в наданні рекомендації про призначення кандидата на посаду судді ухвалюється Комісією за наявності обґрунтованого сумніву щодо його відповідності критеріям доброчесності чи професійної етики (пункт 8.13.Розділу 8 Положення).
54. За обставинами цієї справи ВККС України з урахуванням наведених законодавчих змін провела співбесіду з позивачкою як з переможницею конкурсу на зайняття вакантних посад суддів місцевих судів, за результатами якої ухвалила оскаржуване рішення про відмову у внесенні рекомендації до ВРП про призначення ОСОБА_1 на посаду судді Господарського суду Закарпатської області у зв`язку з наявністю обґрунтованого сумніву щодо її відповідності критеріям професійної етики та доброчесності.
55. Суд відхиляє доводи позивачки про те, що застосування до неї процедур, передбачених Законом № 3511-IX, яким додатково передбачено на етапі конкурсу проведення співбесіди з переможцем конкурсу та ухвалення відповідачем рішення про рекомендацію або про відмову в наданні рекомендації про призначення кандидата на посаду судді, є порушенням процедури проведення конкурсу на зайняття вакантної посади судді за раніше оголошеними правилами, порушенням принципу правової визначеності, принципу рівності умов для всіх учасників конкурсу та її легітимних очікувань з огляду на таке.
56. Частиною другою статті 38 Конституції України гарантовано, що громадяни користуються рівним доступом до державної служби.
57. Конституційний Суд України у Рішенні від 16.10.2007 N 8-рп/2007 (справа N 1-16/2007) сформулював юридичну позицію, згідно з якою право рівного доступу до державної служби є юридичною можливістю і не означає його негайної і беззастережної реалізації.
58. Виходячи із зазначеної позиції, можна стверджувати, що право доступу до професії судді означає не гарантування державою кожній особі зайняття такої посади, а забезпечення саме рівних можливостей для реалізації цього права.
59. Вимоги до особи, яка бажає зайняти посаду судді, встановлені статтею 127 Конституції України, а статтею 128 передбачено умову, що призначення на посаду судді здійснюється за конкурсом, процедура якого регламентована спеціальним Законом № 1402-VIII.
60. Закон № 3511-IX, яким внесено зміни до Закону № 1402-VIII, зокрема в частині процедури конкурсу на зайняття вакантних посад суддів у місцевих судах, спрямований на удосконалення процедур добору та конкурсу на посади суддів. У пояснювальній записці до законопроєкту на обґрунтування потреби прийняття цього Закону, серед іншого, зазначено, що у заяві Верховної Ради України "Про необхідність жорсткого і безкомпромісного подолання проявів корупції в системі правосуддя", затвердженою постановою Верховної ради України від 29.05.2023 №3919-ІХ, парламент заявив про нагальну потребу в рішучому та послідовному продовженні судової реформи з метою зміцнення авторитету та підвищення рівня довіри суспільства до інститутів правосуддя, а також подальшої євроінтеграції України, зокрема, ґрунтовно вдосконаливши правила добору та доступу до професії судді, забезпечивши належну перевірку кандидатів на посаду судді за критеріями професійної компетенції та доброчесності.
61. Тож мета цього закону відповідає нагальній суспільній потребі у формуванні доброчесного та високопрофесійного суддівського корпусу.
62. Правова визначеність як елемент верховенства права не передбачає заборони на зміну нормативно-правового регулювання. На думку Конституційного Суду України, особи розраховують на стабільність та усталеність юридичного регулювання, тому часті та непередбачувані зміни законодавства перешкоджають ефективній реалізації ними прав і свобод, а також підривають довіру до органів державної влади, їх посадових і службових осіб. Однак очікування осіб не можуть впливати на внесення змін до законів та інших нормативно-правових актів (абзац 4 п. 4.1 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 22.05.2018 № 5-р/2018).
63. Доводи позивачки про порушення принципу рівності умов для всіх учасників конкурсу у зв`язку із вказаними змінами не заслуговують на увагу, з огляду на те, що:
по-перше, ці умови поширені на всіх учасників конкурсу на зайняття вакантних посад суддів місцевих судів, оголошеного рішенням Комісії від 14.09.2023 № 95/зп-23, без виключень, на що прямо вказано пунктом 58 розділу XII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 1402-VIII у редакції Закону № 3511-IX;
по-друге, внесення у 2019 році рекомендацій ВККС України до ВРП про призначення суддями переможців конкурсів, оголених рішеннями Комісії від 19.04.2019 № 54/зп-19, від 14.05.2019 № 81/зп-19 та від 15.05.2019 № 86/зп-19, якими стали учасники того самого добору, що й позивачка, оголошеного рішенням Комісії від 03.04.2017 № 28/зп-17, без проведення з ними співбесіди не свідчить про нерівний підхід Комісії до цих кандидатів, позаяк означені особи були учасниками різних конкурсів, на які, на відміну від конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14.09.2023 № 95/зп-23, не поширювалася дія норм Закону № 3511-IX.
64. Отже, Комісія, реалізуючи норми Закону № 3511-IX, діяла на підставі, у межах повноважень та у спосіб, визначений Законом № 1402-VIII у редакції Закону № 3511-IX.
65. Аналіз вищевикладених норм засвідчує, що у статті 127 Конституції України та статті 69 Закону № 1402-VIII доброчесність особи закріплена як одна з обов`язкових вимог, яким має відповідати кандидат на посаду судді.
66. Значення дотримання критерію доброчесності кандидатами на посаду судді як одного з найважливіших і ключових чинників під час формування доброчесного та високопрофесійного корпусу суддів підкреслювалася Великою Палатою Верховного Суду, зокрема, у постановах від 10.11.2022 у справі № 9901/355/21 та від 30.05.2024 у справі № 990/3/24.
67. У вищевказаних постановах, з-поміж іншого, відзначалося, що критерій доброчесності є надзвичайно важливим з огляду на те, яку роль відіграє судова влада у становленні правової держави. Саме доброчесність є ключовою категорією у формуванні морально-етичного образу суддів, запорукою формування довіри народу до суддів та судової влади в цілому.
68 У цих же постановах окреслено зміст такого поняття як "доброчесність" у контексті правовідносин, пов`язаних з процедурами щодо добору суддів, проведення конкурсу щодо зайняття вакантних посад суддів, призначення кандидатів на ці посади.
69. Зокрема зазначено, що доброчесність - це необхідна морально-етична складова діяльності судді, яка, серед іншого, визначає межу і спосіб його поведінки, що базується на принципах об`єктивного ставлення до сторін у справах та чесності у способі власного життя, виконанні своїх обов`язків та здійсненні правосуддя. Легітимна мета вимірювання доброчесності полягає в здобутті доказів умисного порушення норм суддівської етики чи свідомого нехтування стандартами поведінки, які забезпечують суспільну довіру до суду, а також допущення поведінки, що порочить звання судді або підриває авторитет правосуддя.
70. Тут же відзначалося, що за визначенням терміна, який подано у Сучасному словнику з етики, доброчесністю є позитивна моральна якість, зумовлена свідомістю і волею людини, яка є узагальненою стійкою характеристикою людини, її способу життя, вчинків; якість, що характеризує готовність і здатність особистості свідомо і неухильно орієнтуватись у своїй діяльності та поведінці на принципи добра і справедливості.
71. Наводилися мотиви й про те, що авторитет та довіра до судової влади формуються залежно від персонального складу судів, від осіб, які обіймають посади суддів та формують суддівський корпус. Саме тому важливо, щоб кандидат на посаду судді, як і суддя, не допускав будь-якої неналежної (недоброчесної, неетичної) поведінки як у професійній діяльності, так і в особистому житті, яка може поставити під сумнів відповідність кандидата критерію доброчесності, що негативно вплине на суспільну довіру до судової влади у зв`язку з таким призначенням.
72. З огляду на викладене Верховний Суд підкреслює, що відповідність критерію доброчесності є обов`язковою передумовою для зайняття вакантної посади судді, яка має особливий, високий конституційно-правовий статус та займає визначне місце у демократичному суспільстві, відіграє важливу роль у розбудові правової держави.
73. Велика Палата Верховного Суду у постанові від 14.11.2024 у справі № 990/71/24 наголосила на тому, що принципи формування суддівського корпусу є похідними від принципів функціонування судової влади і відображають основні засади процесу добору суддів як складової організації діяльності судової влади загалом.
74. Проведення Комісією співбесіди як завершального етапу такого конкурсу має на меті остаточно підтвердити відповідність кандидата на посаду судді усім встановленими законом критеріями, до яких належать компетентність (професійна, особиста, соціальна тощо), професійна етика, доброчесність.
75. Приймаючи рішення про рекомендацію кандидата для призначення на посаду судді Комісія тим самим підтверджує відсутність будь-яких сумнівів, зокрема у його доброчесності, засвідчує, що така особа гідна обіймати цю посаду, що це призначення не зашкодить авторитету правосуддя і судової влади, укріпить довіру до неї з боку суспільства, сприятиме виконанню основного завдання ВККС України - сформувати високопрофесійний і доброчесний суддівський корпус.
76. Відповідність кандидата на посаду судді критерію доброчесності має місце, якщо відсутні обґрунтовані сумніви у його незалежності, чесності, неупередженості, непідкупності, сумлінності, у дотриманні ним етичних норм, у його бездоганній поведінці у професійній діяльності та особистому житті, а також щодо законності джерел походження його майна, відповідності рівня життя кандидата на посаду судді або членів його сім`ї задекларованим доходам, відповідності способу життя кандидата на посаду судді його попередньому статусу (частина дев`ята статті 69 Закону № 1402-VIII, у редакції Закону № 3511-IX).
77. ВККС ухвалює вмотивоване рішення про відмову в наданні рекомендації про призначення кандидата на посаду судді у разі наявності обґрунтованого сумніву щодо його відповідності критеріям доброчесності чи професійної етики. У такому разі переможцем конкурсу визначається наступний у рейтингу кандидат (частина третя статті 79-5 Закону № 1402-VIII у редакції Закону № 3511-IX).
78. Проведення Комісією співбесіди як завершального етапу такого конкурсу має на меті остаточно підтвердити відповідність кандидата на посаду судді усім встановленими законом критеріями, до яких належать компетентність (професійна, особиста, соціальна тощо), професійна етика, доброчесність.
79. Рішення про рекомендацію або про відмову в наданні рекомендації про призначення кандидата на посаду судді приймається за внутрішнім переконанням членів Комісії.
80. Жоден суб`єкт, у тому числі й суд, не уповноважений втручатися у здійснення Комісією компетенції щодо оцінювання кандидатів на посаду судді в межах конкурсу на зайняття вакантних посад суддів.
81. Така правова позиція неодноразово була викладена в постановах Великої Палати Верховного Суду, зокрема від 28.08.2018 у справі № 800/294/17, від 26.03.2019 у справі № 800/336/17, від 27.01.2021 у справі № 9901/116/19, від 13.05.2020 у справі №9901/212/19 та від 19.05.2021 у справі № 9901/126/19.
82. Звідси констатується, що повноваження Комісії, які нею реалізуються у межах конкурсної процедури на зайняття вакантної посади судді, є дискреційними та належать до виключної компетенції ВККС України як уповноваженого органу, який на постійній основі діє в національній системі судоустрою.
83. Пунктом 48 розділу XII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 1402-VIII визначено, що рішення ВККС оскаржуються відповідно до статті 88 цього Закону.
84. Згідно із частиною другою статті 88 Закону № 1402-VIII суддя (кандидат на посаду судді), який не згодний із рішенням ВККС України щодо його кваліфікаційного оцінювання, може оскаржити це рішення в порядку, передбаченому КАС України.
85. На підставі частини третьої цієї статті рішення Комісії, ухвалене за результатами проведення кваліфікаційного оцінювання, може бути оскаржене та скасоване виключно з таких підстав:
1) склад членів ВККС, який провів кваліфікаційне оцінювання, не мав повноважень його проводити;
2) рішення не підписано будь-ким із складу членів Комісії, який провів кваліфікаційне оцінювання;
3) суддя (кандидат на посаду судді) не був належним чином повідомлений про проведення кваліфікаційного оцінювання - якщо було ухвалено рішення про непідтвердження здатності судді (кандидата на посаду судді) здійснювати правосуддя у відповідному суді з підстав неявки для проходження кваліфікаційного оцінювання;
4) рішення не містить посилання на визначені законом підстави його ухвалення або мотивів, з яких Комісія дійшла відповідних висновків.
86. Надаючи оцінку доводам позивачки в частині необґрунтованості оскаржуваного рішення ВККС України, Суд виходить із такого.
87. Велика Палата Верховного Суду неодноразово наголошувала на тому, що відповідно до завдань адміністративного судочинства, визначених статтею 2 КАС України, адміністративний суд не наділений повноваженнями втручатися у розсуд (дискрецію) суб`єкта владних повноважень поза межами перевірки за критеріями, передбаченими у цій статті й інших законах. Водночас оцінка Верховним Судом мотивів та обґрунтованості оспорюваних рішень Комісії не є втручанням у її дискреційні повноваження (постанова від 11.07.2024 у справі № 990/183/23).
88. Вмотивованість рішення ВККС України про відмову у внесенні рекомендацій до ВРП про призначення кандидата на посаду судді є не лише формальним дотриманням вимог закону, а повинна забезпечити дотримання принципу правової визначеності у питанні встановлення підстав відмови у внесенні рекомендацій до ВРП.
89. У процедурі розв`язання Комісією питання про внесення рекомендацій до ВРП про призначення кандидата на посаду судді негативне рішення має містити не лише покликання на визначені законом підстави відмови у внесенні рекомендацій до ВРП, а й мотиви, з яких Комісія дійшла висновку про наявність обставин, з якими пов`язується обґрунтований сумнів щодо відповідності кандидата критерію доброчесності чи професійної етики, або інших обставин, які можуть негативно вплинути на суспільну довіру до судової влади у зв`язку з таким призначенням.
90. Як можна зрозуміти із оскаржуваного рішення ВККС України та пояснень сторони відповідача, ВККС ухвалила його, керуючись статтями 69, 79-5, 93, 101 Закону № 1402-VIII, з тих мотивів, що кандидат на посаду судді не відповідає критерію доброчесності, оскільки, на переконання Комісії, відповідність рівня життя кандидата на посаду судді та членів його сім`ї не співвідносяться з розміром задекларованих ними доходів та заощаджень (пункт 39 оскаржуваного рішення), зважаючи на обставини, викладені у пунктах 31-37 цього рішення.
91. Цей критерій передбачений частиною дев`ятою статті 69 Закону № 1402-VIII у редакції Закону № 3511-IX.
92. За цих обставин Суд відхиляє доводи позивачки про необґрунтованість оскаржуваного рішення ВККС України через ухвалення його без затверджених Єдиних показників оцінки доброчесності та професійної етики судді (кандидата на посаду судді), як це передбачено частиною шостою статті 83 Закону № 1402-VIII. Ці критерії передбачені для процедур стосовно суддівської кар`єри, до яких залучається Громадська рада доброчесності, яка у співбесіді з позивачкою не брала участі.
93. Такий критерій як "відповідність витрат і майна судді (кандидата на посаду судді) та членів його сім`ї задекларованим доходам" визнаний судовою практикою Суду як один із основних критеріїв доброчесності.
94. Не вдаючись до переоцінки фактів, які в рішенні ВККС України вказані як підстави для відмови у наданні рекомендації про призначення ОСОБА_1 на посаду судді відповідного суду у зв`язку з наявністю обґрунтованого сумніву в її доброчесності, перевіряє обґрунтованість висновку Комісії в зазначеному рішенні щодо таких фактів.
95. Насамперед Суд звертає увагу, що висновок про наявність обґрунтованого сумніву у відповідності ОСОБА_1 критерію доброчесності та професійної етики формувався ВККС України переважною мірою внаслідок оцінювання конкретних обставин, а саме нездатності кандидата пояснити та підтвердити доходи, за рахунок яких придбане подароване їй нерухоме майно її близькими родичами, з якими вона, відповідно до її пояснень, наданих Комісії, проживала однією сім`єю до 2021 року (т.2, а.с. 82).
96. Верховний Суд, діючи у межах повноважень, визначених законом, виходить з того, що перевірка кандидата на посаду судді за критерієм доброчесності включає з`ясування та оцінку всіх аспектів життя і діяльності такого кандидата не лише професійного характеру, але й морально-етичного.
97. ВККС України у межах процедури оцінювання кандидата на посаду судді не здійснює повноважень антикорупційного чи правоохоронного органу, не вдається до перевірки висновків цих органів, однак надає їм оцінку в контексті здійснення своїх повноважень щодо перевірки відповідності кандидата вимогам і стандартам професійної етики та доброчесності в сукупності з іншою інформацією, яка є в суддівському досьє, та поясненнями кандидата на посаду судді з приводу такої інформації.
98. При цьому ВККС України має керуватися метою виключити будь-які сумнівні факти щодо походження майна кандидата, добросовісного декларування кандидатом своїх та членів сім`ї статків або публічної поведінки кандидата не лише з точки зору вимог законодавства, але й з метою зміцнення переконання суспільства у чесності, незалежності, неупередженості та справедливості суддівського корпусу та з огляду на те, щоб на думку розсудливої, законослухняної та проінформованої людини поведінка та репутація судді були бездоганними.
99. Саме по собі призначення (ціль) конкурсу покладає на кандидата, який зацікавлений в отриманні посади судді, обов`язок надати переконливі пояснення (за потреби й відповідні докази), які усувають сумнів у його доброчесності.
100. Такі правові позиції Велика Палата Верховного Суду наводила у постанові від 18.04.2024 у справі № 9901/110/19.
101. У постанові Великої Палати Верховного Суду від 24.06.2020 у справі №9901/764/18, наведена правова позиція про те, що, з`ясовуючи в межах конкурсних процедур наявність у кандидата всіх потрібних якостей для зайняття посади судді, ВККС України перевіряє не лише його відповідність формальним критеріям, а й оцінює всі обставини, що характеризують особу кандидата, зокрема й те, наскільки відповідально він ставиться до своїх обов`язків, своєю поведінкою не викликає обґрунтованих сумнівів щодо компетентності та доброчесності.
102. Тут же Велика Палата Верховного Суду також зауважувала, що з огляду на вимогу доброчесності від особи, яка реалізує право на заняття посади судді, очікується уважність стосовно розкриття даних під час участі у відповідному конкурсі, а також чітка, логічна та послідовна позиція.
103. Суддя (кандидат на посаду судді) повинен бути готовим до того, що він стане об`єктом прискіпливої уваги і обговорення з боку суспільства, і тому він має прийняти ряд обмежень щодо своїх дій, які могли би здатися обтяжливими пересічному громадянину. Суддя має прийняти ці обмеження добровільно і охоче, навіть якщо його/її дії не викликали б осуду, якби їх вчинили інші громадяни чи представники інших професій. Це стосується як професійної, так і особистої поведінки судді. Законність поведінки судді, будучи досить важливим аспектом, не є єдиним мірилом правильності такої поведінки.
104. Позивачка була обізнана про своє право надати пояснення з приводу вартості задекларованого нею майна. Водночас ОСОБА_1 не надала Комісії документів в підтвердження наявності у неї та членів її сім`ї достатності коштів на придбання задекларованого майна до проведення співбесіди та під час її проведення. Не були надані ці документи і під час розгляду справи у суді.
105. В оскаржуваному рішенні Комісія указала, що згідно з даними декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування кандидата, за 2022 рік та наданими письмовими поясненнями ОСОБА_1 та членами її сім`ї задекларовано, серед іншого, зокрема такі об`єкти нерухомого та рухомого майна: квартира АДРЕСА_1 (40,5 м2) загальною вартістю 237 770 грн; квартира АДРЕСА_2 (64,2 м2) загальною вартістю 1083942 грн; квартира АДРЕСА_3 (52,5 м2) загальною вартістю 625800 грн; квартира АДРЕСА_4 (28,4 м2) загальною вартістю 352619 грн; квартира АДРЕСА_5 (55,2 м2) загальною вартістю 300000 грн; вантажно-пасажирський автомобіль "IVECO DAILY 60C15" 2008 року випуску; вантажно-пасажирський автомобіль "IVECO DAILY 60C15" 2008 року випуску; вантажно-пасажирський автомобіль "IVECO DAILY 60C15" 2013 року випуску, автомобіль "MERCEDES BENZ 318CDI" 2007 року випуску, автомобіль "MAZDA 3" 2007 року випуску вартістю 103000 грн.
106. Навпроти усіх цих об`єктів нерухомого та рухомого майна, окрім автомобіля "MAZDA 3" 2007 року випуску, позивачка обрала у відповідному розділі декларації щодо вартості майна позначку "Не відомо".
107. У наданих Комісії поясненнях позивачка власноручно зазначила вартість об`єктів нерухомості, про яку Комісією зазначено у рішенні, однак не надала документального підтвердження їх вартості на момент їх придбання. В ході співбесіди позивачка пояснювала, що ці квартири були проінвестовані її батьками у попередніх роках, зокрема протягом 2019 року, проте не надала цьому жодного підтвердження (ні щодо періодів внесення інвестиційних внесків, ні щодо їх розміру, ні щодо конкретних осіб, хто такі внески вносив).
108. Водночас, оцінюючи наявні в розпорядженні ВККС України декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, кандидата батька позивачки - ОСОБА_2 за 2015, 2017 та 2019 роки, Комісія звернула увагу на те, що на кінець звітних періодів у вказаних роках його сім`я не мала достатніх активів для придбання вказаного нерухомого майна.
109. Комісія не перешкоджала позивачці у наданні відомостей, зокрема, про вартість майна та наявності у неї та членів її сім`ї коштів на момент його придбання, однак позивачка вважала, що надання таких відомостей не є її обов`язком.
110. За таких обставин Комісія була позбавлена можливості оцінити співвідношення доходів та видатків, оскільки відсутня інформація про вартість видатків, пов`язаних з придбанням майна, а отже, - відсутні вихідні дані оцінки обов`язкового критерію.
111. Беручи до уваги усе вищенаведене, колегія суддів уважає, що викладені у рішенні ВККС України від 14.09.2023 № 95/зп-23 висновки про наявність обґрунтованого сумніву у відповідності кандидатки ОСОБА_1 на посаду судді критерію доброчесності не виходили за межі цього поняття з урахуванням тих його змістовних елементів, які визначені нормами національного законодавства та практикою, міжнародними актами, які застосовуються адміністративним судом як джерела права під час розгляду адміністративної справи відповідно до статті 7 Кодексу адміністративного судочинства України.
112. Зміст цього ж рішення засвідчує, що під час проведення співбесіди ОСОБА_1 були забезпечені усі передбачені законом процедурні права та гарантії й перешкод у їх реалізації Комісією не створювалося. Водночас позивачка, з покликанням на об`єктивні обставини та докази, які б їх підтверджували, не змогла надати достатньо аргументованих пояснень, які б спростовували встановлені Комісією факти, покладені в основу висновку про відмову в наданні рекомендації про призначення ОСОБА_1 на посаду судді.
113. Норми, якими комісія керувалася під час прийняття нею оспорюваного ОСОБА_1 рішення, були чіткими і зрозумілими, прогнозованими у застосуванні та відповідали критерію якості закону, не надавали їй необмежених повноважень, чітко окреслювали межу наданої Комісії дискреції, за яку відповідач не вийшов.
114. З огляду на встановлені у цій справі обставини та наявні у ній докази колегія суддів не знаходить підстав для того, щоб стверджувати про протилежне, як і про те, що прийняте Комісією рішення зумовило прояв сваволі щодо позивачки, протиправно обмежило або порушило її права та/або інтереси, призвело до неправомірного втручання у них з боку відповідача.
115. Тому констатується, що дискреція ВККС України у цьому конкретному випадку мала чітко окреслені законом межі, за які відповідач не вийшов, а реалізовані ним повноваження мали під собою легітимну основу й були передбачені нормами Закону № 1402-VIII, які є чіткими і зрозумілими.
116. Верховний Суд не вбачає підстав стверджувати й про те, що висновки відповідача є свавільними, нераціональними, не підтвердженими доказами або ж такими, що є помилковими щодо фактів.
117. З урахуванням цього колегія суддів відхиляє доводи позивачки про необґрунтованість висновків Комісії.
118. Аргументи позивача спростовані судом наведеною оцінкою, а отже, з огляду на встановлені в цій справі обставини та правове регулювання спірних правовідносин суд встановив, що позовні вимоги задоволенню не підлягають.
119. Оскільки Верховний Суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову, то й питання про розподіл судових витрат Судом не вирішується.
Керуючись статтями 241-243, 246, 266 КАС України, Суд
ВИРІШИВ:
У задоволенні позову ОСОБА_1 до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії відмовити повністю.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення Верховного Суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після набрання законної сили рішенням Великої Палати Верховного Суду за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене до Великої Палати Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Рішення складене та підписане 06.12.2024.