ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
04 грудня 2024 року
м. Київ
справа № 753/7179/19
провадження № 61-3595св24
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Червинської М. Є.,
суддів: Зайцева А. Ю., Коротенка Є. В. (суддя-доповідач), Коротуна В. М., Тітова М. Ю.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_6,
відповідачі: ОСОБА_2, ОСОБА_3,
треті особи: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Анохіна Вікторія Михайлівна, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Перевертун Олександр Юрійович, ОСОБА_4,
особа, яка подала апеляційну скаргу - ОСОБА_5,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_6, в інтересах якого діє його представник - адвокат Чаруха Ростислав Ростиславович,на рішення Дарницького районного суду м. Києва від 09 листопада 2021 року у складі судді Трусової Т. О. та постанову Київського апеляційного суду від 18 жовтня 2023 року у складі колегії суддів: Ящук Т. І., Немировської О. В., Рейнарт І. М.,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У квітні 2019 року ОСОБА_6 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3, треті особи: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Анохіна В. М., приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Перевертун О. Ю., про визнання правочинів недійсними.
В обґрунтування позову посилався на те, що з 10 травня 2003 року він перебував у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_2 .
На підставі договору дарування від 21 березня 2014 року його дружина набула у власність земельну ділянку, загальною площею 0,0596 га, кадастровий номер 8000000000:90:805:0022, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 .
Під час перебування у шлюбі подружжя за спільні кошти побудувало на цій земельній ділянці садовий будинок, загальною площею 111,4 кв.м, який 26 серпня 2014 року був зареєстрований за ОСОБА_2 на праві власності.
Внаслідок побудови будинку відбулося суттєве поліпшення земельної ділянки.
Рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 05 липня 2017 року шлюб між сторонами було розірвано.
У травні 2018 року позивач дізнався, що 03 листопада 2017 року на підставі нотаріально посвідчених договорів купівлі-продажу його колишня дружина відчужила вказані вище садовий будинок та земельну ділянку на користь ОСОБА_3, підробивши 02 листопада 2017 року його згоду як співвласника на відчуження цього нерухомого майна.
Посилається на те, що оспорювані договори не відповідають його внутрішній волі, відповідно, суперечить вимогам частини третьої статті 203 ЦК України, у зв`язку з чим мають бути визнані недійсними, оскільки майно вибуло з його володіння як співвласника всупереч його волі.
Посилаючись на викладені обставини, ОСОБА_6 просив суд:
- визнати недійсним договір купівлі-продажу садового будинку, який розташований за адресою: АДРЕСА_1, укладений 03 листопада 2017 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_3, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Анохіною В. М. за реєстровим номером 1919;
- визнати недійсним договір купівлі-продажу земельної ділянки, площею 0,0596 га, кадастровий номер 8000000000:90:805:0022, розташованої за адресою: АДРЕСА_1, укладений 03 листопада 2017 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_3, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Анохіною В. М. за реєстровим номером 1921.
Ухвалою Дарницького районного суду м. Києва від 04 лютого 2020 року, занесеною до протоколу підготовчого судового засідання, за клопотанням представника відповідача ОСОБА_3 - адвоката Єгорова О.Ф. залучено до участі у справі як третю особу ОСОБА_4 .
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Дарницького районного суду м. Києва від 09 листопада 2021 року позов задоволено частково.
Визнано недійсним договір купівлі-продажу садового будинку від 03 листопада 2017 року, укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_3, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Анохіною В. М. за реєстровим № 1919.
В іншій частині позовних вимог відмовлено.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що ОСОБА_6 не підписував заяву від 02 листопада 2017 року зі згодою на укладення оспорюваного договору, що свідчить про відсутність його волевиявлення на продаж ОСОБА_3 садового будинку.
При цьому суд прийняв до уваги висновок експерта № 8-4/1286 від 13 липня 2018 року, відповідно до якого підпис на нотаріально посвідченій заяві від 02 листопада 2017 року ОСОБА_6 не належить. Також суд прийняв до уваги вирок Шевченківського районного суду м. Києва від 15 лютого 2021 року у кримінальній справі № 761/8473/19, яким встановлено вину ОСОБА_2 у заволодінні майном шляхом зловживанням довірою (шахрайство) за попередньою змовою групою осіб у великих розмірах; у підробленні офіційного документу, який посвідчується нотаріусом та надає права, з метою використання його за попередньою змовою групою осіб та у використанні цього завідомо підробленого документу.
Крім того, суд вказав, що відповідачка ОСОБА_2 визнала позовні вимоги відповідно до вимог частини першої статті 206 Цивільного кодексу України.
На підставі викладеного, суд дійшов висновку про доведеність і обґрунтованість вимог позову в частині недійсності договору купівлі-продажу садового будинку на загальних підставах за відсутності волі співвласника майна на його укладення.
Разом із цим суд не прийняв визнання ОСОБА_2 позовних вимог щодо визнання недійсним договору купівлі-продажу земельної ділянки, зазначивши, що спірна земельна ділянка хоч і була набута під час шлюбу, однак є особистою приватною власністю ОСОБА_2 і згода позивача на її відчуження не потрібна.
У зв`язку із цим вважав, що відчуження земельної ділянки не порушує права позивача, а тому в цій частині позов не підлягає задоволенню.
Крім цього, суд встановив, що на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого 15 червня 2018 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Нестеренко Л. О., садовий будинок перейшов у власність ОСОБА_5, тому визнання договору недійсним за відсутності позовної вимоги про витребування майна з чужого незаконного володіння не призводить до ефективного захисту порушеного права позивача, оскільки не повертає майно у власність співвласника.
Не погодившись з указаним судовим рішенням в частині вирішення позовних вимог про визнання недійсним договір купівлі-продажу садового будинку, відповідачка ОСОБА_3 та ОСОБА_5, яка не брала участі у справі, подали апеляційні скарги.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Київського апеляційного суду від 18 жовтня 2023 року апеляційні скарги ОСОБА_3 та ОСОБА_5 задоволено.
Рішення Дарницького районного суду м. Києва від 09 листопада 2021 року в частині задоволення позовних вимог ОСОБА_6 про визнання недійсним договору купівлі-продажу садового будинку від 03 листопада 2017 року, укладеного між ОСОБА_2 та ОСОБА_3, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Анохіною В. М. за реєстровим № 1919, та стягнення судових витрат скасовано та ухвалено в цій частині нове судове рішення, яким у задоволенні цих позовних вимог відмовлено.
Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Постанова апеляційного судумотивована тим, що 16 квітня 2018 року відповідачка ОСОБА_3 уклала нотаріально посвідчений договір купівлі-продажу, за яким здійснила відчуження садового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1, на користь ОСОБА_4 .
ОСОБА_4, в свою чергу, 15 червня 2018 року уклала з ОСОБА_5 нотаріально посвідчений договір купівлі-продажу, за яким здійснила відчуження на користь останньої спірного садового будинку з господарськими будівлями та спорудами.
Однак, не зважаючи на те, що з 15 червня 2018 року ОСОБА_5 зареєстрована в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно як новий власник спірного садового будинку, а з даним позовом ОСОБА_6 звернувся до суду 03 квітня 2019 року, підготовче провадження у справі тривало до 18 травня 2021 року, жодних позовних вимог до ОСОБА_5 позивач не заявляв, як і не заявляв клопотань про залучення її до участі у справі.
Відповідно, судом першої інстанції ОСОБА_5 як новий власник майна до участі у справі залучена не була.
Апеляційний суд звернув увагу, що з огляду на неодноразовий перепродаж спірного садового будинку суд першої інстанції в оскаржуваному рішенні правильно зазначив, що визнання договору недійсним за відсутності позовної вимоги про витребування майна з чужого незаконного володіння не призводить до ефективного захисту порушеного права позивача, оскільки не повертає майно у власність співвласника. Однак, при цьому місцевий суд дійшов протилежного, помилкового висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_6 про визнання недійсним договору купівлі-продажу від 03 листопада 2017 року, укладеного між ОСОБА_7 та ОСОБА_3 .
Враховуючи викладене, апеляційний суд дійшов висновку, що позивачем обрано неефективний спосіб захисту, застосування якого не призведе до поновлення його прав, оскільки особа, яка вважає себе власником майна, але не володіє ним, може захищати свої права шляхом пред`явлення позову про витребування майна (віндикаційного позову) до особи, яка незаконно, на думку позивача, володіє цим майном та за відсутності між ними зобов`язально-правових відносин.
Також апеляційний суд зазначив, що задоволення позовних вимог ОСОБА_6 про визнання недійсним договору купівлі-продажу від 03 листопада 2017 року, укладеного між ОСОБА_7 та ОСОБА_3, не призведе до поновлення прав власності позивача на спірне майно (садовий будинок), а тому вказані вимоги не є належним (ефективним) способом захисту, оскільки, навіть у разі їх задоволення, потребуватимуть додаткових заходів судового втручання, адже власником майна як на час звернення позивача з цим позовом до суду, так і на даний період часу є ОСОБА_5, яка не була залучена до участі у справі.
В частині вирішення позовних вимог ОСОБА_6 про визнання недійсним договору купівлі-продажу земельної ділянки від 03 листопада 2017 року, укладеного між ОСОБА_7 та ОСОБА_3, апеляційний суд рішення суду першої інстанції не переглядав.
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
12 березня 2024 року ОСОБА_6 в особі представника - адвоката Чарухи Р. Р. звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою на рішення Дарницького районного суду м. Києва від 09 листопада 2021 року та постанову Київського апеляційного суду від 18 жовтня 2023 року.
В касаційній скарзі заявник просить скасувати рішення суду першої інстанції в частині вимог позову, у задоволенні яких відмовлено, та ухвалити у цій частині нове рішення, яким задовольнити указані вимоги; скасувати постанову суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції в частині, в якій позов задоволено.
Касаційна скарга мотивована тим, що оскаржувані судові рішення ухвалені судами попередніх інстанцій з порушенням норм матеріального та процесуального права, без повного дослідження усіх доказів та обставин, що мають значення для справи, та без урахування правових висновків Верховного Суду щодо застосування норми права у подібних правовідносинах.
Доводи інших учасників справи
12 квітня 2024 року ОСОБА_8 в особі представника - адвоката Єгорова О. Ф. звернулася до Верховного Суду з відзивом на касаційну скаргу, у якому просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувану постанову апеляційного суду - без змін, посилаючись на його законність та обґрунтованість.
06 травня 2024 року ОСОБА_5 в особі представника - адвоката Миклуш М. І. звернулася до Верховного Суду з відзивом на касаційну скаргу, у якому просить касаційну скаргу залишити без задоволення.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Статтею 388 ЦПК України передбачено, що судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
Ухвалою Верховного Суду від 26 березня 2024 року відкрито касаційне провадження за поданою касаційною скаргою та витребувано матеріали цивільної справи.
25 квітня 2024 року матеріали цивільної справи надійшли до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду від 18 листопада 2024 року справу призначено до судового розгляду.
Фактичні обставини справи
Встановлено, що ОСОБА_6 та ОСОБА_2 з 10 травня 2003 року перебували у зареєстрованому шлюбі, що підтверджується копією свідоцтва про одруження, виданого відділом реєстрації актів громадянського стану Шепетівського міського управління юстиції Хмельницької області від 10 травня 2003 року.
Рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 05 липня 2017 шлюб між ОСОБА_6 та ОСОБА_2 розірвано. Рішення набрало законної сили 08 серпня 2017 року.
Згідно з копією свідоцтва про право власності на нерухоме майно, індексний номер 26009702, виданого 26 серпня 2014 року Реєстраційною службою Головного управління юстиції у м. Києві, ОСОБА_2 набула у власність садовий будинок з господарськими будівлями та спорудами, загальною площею 111,4 кв.м, житловою площею 50,60 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .
03 листопада 2017 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 було укладено договір купівлі-продажу садового будинку, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Анохіною В. М. та зареєстрований за реєстровим № 1919, за умовами якого ОСОБА_2 відчужила на користь ОСОБА_3 садовий будинок з господарськими будівлями та спорудами, загальною площею 111,4 кв.м, житловою площею 50,6 кв.м, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 . Продаж вчинено за 950 000 грн.
Відповідно до пункту 1 цього договору садовий будинок розташований на земельній ділянці, площею 0,0596 га, кадастровий номер 8000000000:90:805:0022, яка належить ОСОБА_2 .
Згідно з пунктом 2 договору відчужуваний садовий будинок належить продавцю на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно, індексний номер 26009702, виданого 26 серпня 2014 року Реєстраційною службою Головного управління юстиції у м. Києві.
Відповідно до пункту 12 договору він укладений за згоди колишнього чоловіка продавця ОСОБА_6, який окремою заявою, засвідченою приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Перевертун Ю. О. 02 листопада 2017 року за реєстровим № 265, надав свою згоду на продаж садового будинку.
03 листопада 2017 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 було укладено договір купівлі-продажу земельної ділянки, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Анохіною В. М. та зареєстрований за реєстровим № 1921, за умовами якого ОСОБА_2 відчужила на користь ОСОБА_3 земельну ділянку, загальною площею 0,0596 га, кадастровий номер 8000000000:90:805:0022, що розташована за адресою: АДРЕСА_1, цільове призначення - для ведення садівництва.
Відповідно до пункту 1 цього договору на земельній ділянці розташований садовий будинок з господарськими будівлями та спорудами, загальною площею 111,4 кв.м, житловою площею 50,60 кв.м, який належить ОСОБА_2 .
Згідно з пунктом 2 цього договору відчужувана земельна ділянка належить продавцю на підставі договору дарування земельної ділянки, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Клітко В. В. від 21 березня 2014 року.
Зі змісту заяви від 02 листопада 2017 року вбачається, що ОСОБА_6 надає згоду на укладення договору купівлі-продажу (здати в оренду, закласти) його колишньою дружиною ОСОБА_2 садового будинку з господарськими будівлями та спорудами, що за адресою: АДРЕСА_1 . Заява посвідчена приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Перевертун О. Ю. за реєстровим № 265.
Відповідно до висновку експерта № 8-4/1286 від 13 липня 2018 року, виконаного судовим експертом Київського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України Фандіковою К. Г. в ході здійснення досудового розслідування кримінального провадження за № 12018100100005621 від 18 травня 2018 року, за ознаками кримінального правопорушення за частиною четвертою статті 190 КК України, підпис від імені ОСОБА_6 в графі "Підпис" та рукописний запис "ОСОБА_6" в графі підпис в оригіналі договору заяви ОСОБА_6 про надання згоди на укладення договору купівлі-продажу (здати в оренду, закласти) його колишньою дружиною ОСОБА_2 садового будинку з господарськими будівлями та спорудами, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1, від 02 листопада 2017 року, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Перевертуном О. Ю., за реєстровим № 265, виконаний не ОСОБА_6 .
Вироком Шевченківського районного суду м. Києва від 15 лютого 2021 року у справі № 761/8473/19 ОСОБА_2 визнана винуватою у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною третьою статті 190, частиною третьою статті 358, частиною четвертою статті 358 КК України, та призначено їй покарання у виді: за частиною третьою статті 190 КК України - 3 років позбавлення волі; за частиною третьою статті 358 КК України - обмеження волі на строк 2 роки; за частиною четвертою статті 358 КК України - штрафу в розмірі п`ятдесяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 850 грн. На підставі частиною п`ятою статті 74 КК України ОСОБА_2 звільнено від призначеного покарання за частиною четвертою статті 358 КК України у зв`язку із закінченням строків давності, передбачених статтею 49 КК України. На підставі частини першої статті 70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, призначено ОСОБА_2 покарання у виді 3 років позбавлення волі. На підставі статті 75 КК України звільнено ОСОБА_2 від відбування покарання у виді позбавлення волі з випробуванням з іспитовим строком - 2 роки, поклавши на неї виконання обов`язків, передбачених пунктами 1, 2 частини першої, пунктом 2 частини третьої статті 76 КК України.
Вироком суду встановлено, що ОСОБА_2 наприкінці жовтня 2017 року передала ОСОБА_9 копію паспорту та копію ідентифікаційного номеру колишнього чоловіка, а через деякий час ОСОБА_10 повідомила її, що вона зробила у нотаріуса заяву від колишнього чоловіка ОСОБА_6, якою він надає згоду на укладення нею договору купівлі-продажу вказаного садового будинку з господарськими спорудами, погоджується з умовами договору купівлі-продажу, які визначаються нею. У подальшому, використовуючи завідомо підроблений документ, ОСОБА_2 уклала договір купівлі-продажу садового будинку.
16 квітня 2018 року відповідачка ОСОБА_3 уклала нотаріально посвідчений договір купівлі-продажу, за яким здійснила відчуження садового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1,на користь ОСОБА_4 .
ОСОБА_4 15 червня 2018 року уклала з ОСОБА_5 договір купівлі-продажу, за яким здійснила відчуження на користь останньої спірного садового будинку з господарськими будівлями та спорудами. Договір посвідчено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Нестеренко Л. О.
Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна, власником садового будинку з господарськими будівлями та спорудами, загальною площею 111,4 кв.м, житловою площею 50,6 кв. м, що за адресою: АДРЕСА_1, є ОСОБА_5 .