ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
3 грудня 2024 року
м. Київ
справа № 755/46/23
провадження № 51-2090км24
Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального
суду у складі:
головуючого ОСОБА_1,
суддів ОСОБА_2, ОСОБА_3,
за участю:
секретаря судового
засідання ОСОБА_4,
прокурора ОСОБА_5,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу захисника ОСОБА_6 на ухвалу Київського апеляційного суду від 19 січня 2024 року,
Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
Вироком Дніпровського районного суду м. Києва від 1 грудня 2023 року засуджено ОСОБА_7 за ч. 4 ст. 185 КК до покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років.
Не погодившись із вироком суду захисник ОСОБА_6 подав апеляційну скаргу, яку ухвалою апеляційного суду повернуто особі, яка її подала на підставі п. 4 ч. 3 ст. 399 КПК, оскільки вона подана з пропуском строку на апеляційне оскарження та не містить клопотання про поновлення такого строку.
Вимоги касаційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі захисник, посилаючись на істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, просить скасувати ухвалу апеляційного суду і призначити новий розгляд у цьому суді. Зазначає, що апеляційна скарга на вирок районного суду ним подана вчасно, про що свідчить відмітка суду на першій сторінці скарги, а тому висновок суду про пропуск тридцятиденного строку на апеляційне оскарження не відповідає фактичним обставинам справи.
Позиції учасників судового провадження
Прокурор заперечував проти задоволення цієї скарги.
Мотиви Суду
Згідно з ч. 2 ст. 433 КПК суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.
Відповідно до ч. 1 ст. 433 КПК суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
Однією з підстав для скасування або зміни судових рішень судом касаційної інстанції, згідно зі ст. 438 КПК, є істотне порушення кримінального процесуального закону.
Статтею 412 КПК передбачено, що істотними є такі порушення вимог кримінального процесуального закону, які перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення.
Доступ до правосуддя як один з основоположних принципів верховенства права, гарантований КУ та законами України (ч. 2 ст. 55, п. 8 ч. 2 ст. 129 КУ та ст. 7, ч. 6 ст. 9 КПК). Забезпечення права на апеляційний перегляд справи є однією з основних засад судочинства (п. 8 ч. 3 ст. 129 КУ, ст. 14 закону України "Про судоустрій і статус суддів").
Відповідно до вимог ст. 370, ч. 2 ст.418 КПК ухвала суду апеляційної інстанції про повернення апеляційної скарги повинна бути законною, обґрунтованою та вмотивованою. Зокрема, законим є рішення, ухвалене згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. А вмотивованим є рішення, в якому наведено належні й достатні мотиви та підстави його ухвалення.
Відповідно до вимог ст. 395 КПК апеляційну скаргу на вирок може бути подано протягом 30 днів із дня його проголошення.
Згідно з п. 4 ч. 3 ст. 399 КПК апеляційна скарга повертається, якщо її подано після закінчення строку апеляційного оскарження, й особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або суд апеляційної інстанції за заявою особи не знайде підстав для його поновлення.
Як вбачається з матеріалів кримінального провадження, апеляційний суд, повертаючи апеляційну скаргу захисника, мотивував своє рішення тим, що оскаржуваний вирок був постановлений судом 1 грудня 2023 року, а останнім днем подання апеляційної скарги на вирок було 1 січня 2024 року.
Проте з апеляційною скаргою захисник на вказаний вирок суду звернувся 2 січня 2024 року, тобто з пропуском строку, передбаченого п. 1 ч. 2 ст. 395 КПК і у своїй скарзі не порушує питання про поновлення цього строку.
Разом з тим, колегія суддів вважає рішення апеляційного суду про повернення апеляційної скарги невмотивованим та передчасним виходячи з наступного.
Так, з матеріалів кримінального провадження вбачається, що не погодившись із вироком Дніпровського районного суду м. Києва від 1 грудня 2023 року щодо ОСОБА_7, захисник ОСОБА_6 подав апеляційну скаргу, яка датована 31 грудня 2023 року.
З копії апеляційної скарги захисника, яка міститься в матеріалах справи видно, що на першому аркуші скарги наявний вхідний номер № 47 від 1 січня 2024 року, що свідчить про своєчасне подання захисником скарги на вирок суду. Разом з тим, апеляційна скарга також містить вхідний номер № 47 від 2 січня 2024 року, що не заперечується захисником, однак останній стверджує, що подав скаргу саме 1 січня 2024 року, тобто в останній день строку на апеляційне оскарження судового рішення.
Водночас, в ухвалі апеляційного суду взагалі не надано жодної оцінки вказаному факту, а лише вказано, що скаргу подано з пропуском строку, передбаченого п. 1 ч. 2 ст. 395 КПК, а тому колегія суддів дійшла висновку, що апеляційний суд без з`ясування всіх обставин передчасно повернув апеляційну скаргу захисника, чим фактично позбавив його права на оскарження судового рішення.
Відтак апеляційний суд, повертаючи апеляційну скаргу захисника з наведених в ухвалі мотивів, не дотримався вимог п. 4 ч. 3 ст. 399 КПК, чим допустив істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, яке у відповідності з вимогами п. 1 ч. 1 ст. 438 КПК є підставою для його скасування та призначення нового розгляду в суді апеляційної інстанції.
При новому розгляді в суді апеляційної інстанції необхідно врахувати наведене, апеляційний розгляд здійснити відповідно до вимог КПК та прийняти законне, обґрунтоване і вмотивоване рішення. Враховуючи викладене, касаційна скарга захисника підлягає задоволенню.
Керуючись статтями 433, 434, 436, 441, 442 КПК, Суд