ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28 листопада 2024 року
м. Київ
cправа № 916/111/24
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Колос І.Б. (головуючий), Булгакової І.В., Малашенкової Т.М.,
за участю секретаря судового засідання Гибало В.О.,
представників учасників справи:
позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Електротрейдінг Груп" - Горбаченко Н.В., адвокат (дов. від 22.10.2024),
відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Одесенерготрейд" - Коваль В.В., в порядку самопредставництва,
розглянув у відкритому судовому засіданні
касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Електротрейдінг Груп"
на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 15.10.2024 (головуючий суддя: Ярош А.І., судді: Діброва Г.І., Принцевська Н.М.)
у справі № 916/111/24
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Електротрейдінг Груп" (далі - ТОВ "Електротрейдінг Груп", позивач)
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Одесенерготрейд" (далі - ТОВ "Одесенерготрейд", відповідач),
про стягнення 3 051 054,21 грн.
1. ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
ТОВ "Електротрейдінг Груп" звернулося до суду з позовом (з урахуванням заяви про зміну розміру позовних вимог) до ТОВ "Одесенерготрейд" про стягнення 3 936 883,46 грн, з яких: 2 761 895,81 грн основного боргу; 41 464,80 грн 3% річних; 452 072,19 грн пені; 69 071,50 грн інфляційних втрат; 612 379,16 грн 20% штрафу.
Позовні вимоги обґрунтовані з посиланням на неналежне виконанням відповідачем зобовʼязань за договором про участь у балансуючій групі від 01.03.2023 № БГ-23/0700 (далі - договір) щодо оплати наданих позивачем послуг за купівлю-продаж електричної енергії для врегулювання небалансів відповідача за період з листопада 2023 року по січень 2024 року.
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 10.05.2024 (суддя Волков Р.В.) провадження у справі № 916/111/24 у частині позовних вимог про стягнення основного боргу у сумі 885 829,25 грн закрито на підставі пункту 2 частини першої статті 231 ГПК України, за обставин його погашення відповідачем, а, отже, відсутність предмета спору у цій частині.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції
Рішенням господарського суду Одеської області від 01.07.2024 (суддя Волков Р.В.) у справі № 916/111/24 позов задоволено повністю.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції дійшов висновку про доведеність факту неналежного виконання відповідачем своїх зобовʼязань за укладеним договором щодо оплати вартості придбаної електричної енергії для врегулювання небалансів, а тому заявлені позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі, як обґрунтовані, підтверджені належними доказами та наявними матеріалами справи. При цьому заявлені позивачем у справі похідні вимоги про стягнення 3% річних, пені, інфляційних втрат та штрафу є арифметично правильними та обґрунтованими, у звʼязку з чим позовні вимоги у відповідній частині також задоволено місцевим господарським судом.
Постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 15.10.2024 рішення суду першої інстанції скасовано в частині стягнення з відповідача на користь позивача 452 072,19 грн пені та 612 379,16 грн штрафу, ухвалено у зазначеній частині нове рішення про відмову в позові. В іншій частині рішення суду першої інстанції залишено без змін.
Відмовляючи в задоволенні позову в частині стягнення на користь позивача пені та штрафу апеляційний господарський суд, з посиланням на судову практику Верховного Суду, зазначив, що спірні господарські правовідносини склалися відповідно до Закону України "Про ринок електричної енергії" у період дії воєнного стану, а тому на спірні правовідносини у цій справі щодо стягнення з відповідача пені та штрафу розповсюджуються приписи підпункту 16 пункту 1 постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - НКРЕКП, Регулятор) від 25.02.2022 № 332 "Про забезпечення стабільного функціонування ринку електричної енергії, у тому числі фінансового стану учасників ринку електричної енергії на період дії в Україні воєнного стану" (далі - Постанова НКРЕКП № 332), з урахуванням змін, внесених постановою НКРЕКП від 26.04.2022 № 413.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі позивач, з посиланням на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить Суд зазначену постанову апеляційного господарського суду скасувати в частині відмови в задоволенні вимог про стягнення пені та штрафу, а також в частині зменшення витрат зі сплати судового збору, а рішення суду першої інстанції про задоволення позовних вимог в частині стягнення пені та штрафу залишити в силі.
2. АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
В обґрунтування доводів касаційної скарги скаржник посилається на пункт 2 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), зазначаючи про необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів обʼєднаної палати Касаційного господарського суду від 19.04.2024 у справі № 911/1359/22 та у постанові Верховного Суду від 25.06.2024 у справі № 910/5681/22 стосовно застосування підпункту 16 пункту 1 постанови НКРЕКП № 332, а саме обовʼязковості його характеру не для будь-яких договорів, які укладені між учасниками ринку електричної енергії відповідно до Закону України "Про ринок електричної енергії", а для тих, якими врегульовано договірне забезпечення функціонування ринку електричної енергії, а саме: пунктів 1-21 частини першої статті 4 Закону України "Про ринок електричної енергії", та які впливають на стабільність функціонування ринку електричної енергії, та (або) операційної безпеки функціонування основної частини Обʼєднаної енергетичної системи України (далі - ОЕС України).
Також скаржник посилається на пункт 3 частини другої статті 287 ГПК України, зазначаючи про відсутність висновку Верховного Суду щодо обовʼязкового характеру застосування підпункту 16 пункту 1 постанови НКРЕКП № 332 до договору про участь у балансуючій групі, який укладено між позивачем та відповідачем на добровільній договірній основі з урахуванням вимог до створення, реєстрації та припинення балансуючих груп, які передбачені главою 1.5. розділу І Правил ринку, затверджених постановою НКРЕКП від 14.03.2018 № 307 (далі - Правила ринку).
Доводи інших учасників справи
Від відповідача надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому останній просив Суд постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 15.10.2024 у цій справі залишити без змін, а касаційну скаргу - без задоволення.
Розгляд клопотань учасників справи
Через підсистему "Електронний Суд" ЄСІТС від ТОВ "Електротрейдінг Груп" 18.11.2024 надійшла заява, а від ТОВ "Одесенерготрейд" - 19.11.2024, про участь у судовому засіданні касаційного провадження у справі № 916/111/24, призначеного на 28.11.2024, у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.
Відповідно до ухвали Суду від 19.11.2024 у справі № 916/111/24 задоволено заяви позивача та відповідача про участь у судовому засіданні касаційного провадження у справі № 916/111/24, призначеного на 28.11.2024, у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.
3. СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
Рішення судів попередніх судових інстанцій мотивовані такими фактичними встановленими обставинами та висновками:
- ТОВ "Одесенерготрейд" є учасником балансуючої групи ТОВ "Електротрейдінг Груп" з 01.01.2022, що підтверджується повідомленням ПрАТ "НЕК "Укренерго" від 22.12.2021 № 01/60994;
- між ТОВ "Електротрейдінг Груп", як стороною відповідальною за баланс (далі - СВБ), та ТОВ "Одесенерготрейд", як учасником балансуючої групи (далі - УБГ), укладено договір про участь у балансуючій групі;
- СВБ зобовʼязується нести фінансову відповідальність за небаланси електричної енергії балансуючої групи перед оператором системи передачі (далі - ОСП, ПрАТ "НЕК "Укренерго"), а УБГ (відповідач) зобовʼязується нести фінансову відповідальність за свої небаланси перед СВБ (п.1.2. договору);
- ціна договору складається із сум: - вартості електричної енергії для врегулювання позитивних небалансів УБГ; - вартості електричної енергії для врегулювання негативних небалансів УБГ; - вартості послуг СВБ з адміністрування фінансової гарантії учасника (п.2.1. договору);
- обсяги купівлі-продажу електричної енергії, продані однією стороною і куплені іншою стороною з метою врегулювання небалансів, визначаються в акті купівлі-продажу електричної енергії для врегулювання небалансів, який оформлюється сторонами в порядку, визначеному цим договором (п.4.2. договору);
- у період з 16 по 20 число місяця включно, наступного за розрахунковим місяцем, СВБ формує та надає УБГ підписаний зі своєї сторони акт купівлі-продажу електричної енергії для врегулювання небалансів за розрахунковий місяць. Кількість примірників акта купівлі-продажу електричної енергії для врегулювання небалансів залежить від форми їх підписання: на паперовому носії інформації 2 примірники, у разі використання КЕП 1 примірник (п. 5.3. договору);
- УБГ підписує акт купівлі-продажу електричної енергії для врегулювання небалансів за розрахунковий місяць та повертає примірник підписаного акта на адресу СВБ протягом 1-го робочого дня з моменту отримання акта від СВБ (п. 5.5. договору);
- акт купівлі-продажу електричної енергії для врегулювання небалансів за відповідний розрахунковий місяць є підставою для здійснення сторонами розрахунків за придбану електричну енергію (п. 5.4. договору);
- вартість електричної енергії, яка придбана згідно акта купівлі-продажу електричної енергії для врегулювання небалансів за розрахунковий місяць, підлягає оплаті учасником протягом 3-х банківських днів з дати направлення СВБ учаснику вказаного акта в он-лайн сервісі електронного документообігу "Вчасно", а в разі відсутності учасника у вказаному сервісі - з дати направлення вказаного акта (у т.ч. його сканованої копії) на електронну пошту учасника, зазначену в реквізитах договору (п. 7.3. договору);
- взаємовідносини сторін з 01.01.2024 врегульовані договором в редакції додаткової угоди від 29.11.2023 № 2;
- сума заборгованості за актами купівлі-продажу електричної енергії для врегулювання небалансів: - від 30.11.2023 № ВН-2023/11-42088805 у листопаді 2023 року становить 52 341,26 грн; - від 31.12.2023 № ВН-2023/12-42088805 у грудні 2023 року становить 1 605 633,65 грн; - від 31.01.2024 № ВН-2024/01-42088805 у січні 2024 року становить 218 091,65 грн, а всього за спірний період основного боргу за вказаними актами складає 1 876 066,56 грн;
- наведені вище обставини стали підставою для звернення до суду з відповідним позовом;
- крім того, керуючись статтею 625 ЦК України, позивачем нараховано, а судами першої та апеляційної інстанції перевірено та встановлено правильність розрахунку 3% річних у сумі 41 464,80 грн та інфляційних втрат у сумі 69 071,50 грн;
- договором передбачена також відповідальність учасника (відповідача) перед позивачем за небаланси електричної енергії за порушення строків розрахунків відповідно до цього договору, а саме його пунктом 9.2, за змістом якого кожна зі сторін, на користь якої були прострочені платежі, має право нарахувати пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діє на день прострочення, за кожен день прострочення. Пеня нараховується від суми несвоєчасно виконаного грошового зобовʼязання за кожен день протягом всього періоду прострочення. Розмір нарахованої пені не може перевищувати розмір простроченого платежу;
- судами попередніх інстанцій перевірено розрахунок заявленої позивачем суми пені у розмірі 452 072,19 грн та встановлено його правильність;
- пунктом 9.3 договору передбачено також, що якщо після припинення дії договору в частині участі учасника в БГ, у нього залишилися перед СВБ прострочені грошові зобовʼязання, то учасник зобовʼязаний сплатити на користь СВБ штраф у розмірі 20% від розміру прострочених грошових зобовʼязань;
- листом від 06.02.2024 № 01/7748 ПрАТ "НЕК "Укренерго" повідомило позивача про вихід (виключення) ТОВ "Одесенерготрейд" зі складу учасників балансуючої групи з 09.02.2024;
- станом на 09.02.2024 заборгованість відповідача становила 2 843 804,16 грн, а станом на 21.02.2024 збільшилася на 218 091,65 грн (акт від 31.01.2024 № ВН-2024/01-42088805 купівлі-продажу електричної енергії для врегулювання небалансів у січні 2024 року);
- позивачем у порядку пункту 9.3 договору (в редакції додаткової угоди від 29.11.2023 №2) нараховано відповідачу штраф у сумі 612 379,16 грн;
- судами попередніх інстанцій перевірено розрахунок заявленого позивачем штрафу у сумі 612 379,16 грн та встановлено його правильність.
Рішенням місцевого господарського суду позов задоволено повністю з підстав його обґрунтованості та доведеності відповідними доказами.
Постановою апеляційного господарського суду рішення місцевого господарського суду скасовано в частині позовних вимог про нарахування і стягнення пені та штрафу, з посиланням на практику Верховного Суду та вимоги підпункту 16 пункту 1 постанови НКРЕКП № 332.
4.ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Джерела права та акти їх застосування. Оцінка аргументів учасників справи і висновків попередніх судових інстанцій
Предметом касаційного оскарження за касаційною скаргою ТОВ "Електротрейдінг Груп" є постанова Південно-західного апеляційного господарського суду від 15.10.2024 у справі № 916/111/24 у частині відмови у задоволенні позовних вимог про стягнення з відповідача пені у сумі 452 072,19 грн та штрафу у сумі 612 379,16 грн, а також відповідного зменшення розміру витрат зі сплати судового збору до 29 799,04 грн.
В іншій частині постанова апеляційного господарського суду учасниками справи не оскаржується, отже, у касаційному порядку не переглядається.
Суд, забезпечуючи реалізацію основних засад господарського судочинства закріплених у частини третій статті 2 ГПК України, зокрема, враховуючи принцип рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальності сторін, та дотримуючись принципу верховенства права, на підставі встановлених фактичних обставин здійснює перевірку застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження.
В обґрунтування доводів касаційної скарги скаржник посилається, зокрема, на пункт 2 частини другої статті 287 ГПК України, зазначаючи про необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів обʼєднаної палати Касаційного господарського суду від 19.04.2024 у справі № 911/1359/22 та у постанові Верховного Суду від 25.06.2024 у справі № 910/5681/22 у частині обовʼязкового характеру застосування підпункту 16 пункту 1 постанови НКРЕКП № 332 не для будь-яких договорів, які укладені між учасниками ринку електричної енергії, відповідно до Закону України "Про ринок електричної енергії", а для тих, якими врегульовано договірне забезпечення функціонування ринку електричної енергії, а саме: пунктів 1-21 частини першої статті 4 Закону України "Про ринок електричної енергії", та які впливають на стабільність функціонування ринку електричної енергії,та (або) операційної безпеки функціонування основної частини ОЕС України.
Верховний Суд виходить з того, що в силу приписів пункту 2 частини другої статті 287 ГПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні.
Відповідно до положень пункту 2 частини другої статті 287 ГПК України касаційний перегляд з указаних мотивів може відбутися за наявності таких складових: (1) суд апеляційної інстанції застосував норму права у подібних правовідносинах з урахуванням висновку Верховного Суду, викладеного у постанові; (2) скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від такого висновку.
Що ж до визначення подібних правовідносин, то в силу приписів статті 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" Верховний Суд звертається до правової позиції Великої Палати Верховного Суду, викладеної у постанові від 12.10.2021 у справі № 233/2021/19, в якій визначено критерій подібності правовідносин.
Так, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 12.10.2021 у справі № 233/2021/19 задля юридичної визначеності у застосуванні приписів процесуального закону, які зобовʼязують визначати подібність правовідносин конкретизувала висновки Верховного Суду щодо тлумачення поняття "подібні правовідносини", що полягає у тому, що на предмет подібності слід оцінювати саме ті правовідносини, які є спірними у порівнюваних ситуаціях. Встановивши учасників спірних правовідносин, обʼєкт спору (які можуть не відповідати складу сторін справи та предмету позову) і зміст цих відносин (права й обовʼязки сторін спору), суд має визначити, чи є певні спільні риси між спірними правовідносинами насамперед за їхнім змістом. А якщо правове регулювання цих відносин залежить від складу їх учасників або обʼєкта, з приводу якого вони вступають у правовідносини, то у такому разі подібність слід також визначати за субʼєктним і обʼєктним критеріями відповідно. Для встановлення подібності спірних правовідносин у порівнюваних ситуаціях субʼєктний склад цих відносин, предмети, підстави позовів і відповідне правове регулювання не обовʼязково мають бути тотожними, тобто однаковими.
При цьому, Велика Палата Верховного Суду зазначила, що термін "подібні правовідносини" може означати як ті, що мають лише певні спільні риси з іншими, так і ті, що є тотожними з ними, тобто такими самими, як інші. Таку спільність або тотожність рис слід визначати відповідно до елементів правовідносин. Цими елементами є їх субʼєкти, обʼєкти та юридичний зміст, яким є взаємні права й обовʼязки цих субʼєктів. Отже, для цілей застосування приписів процесуального закону, в яких вжитий термін "подібні правовідносини", таку подібність слід оцінювати за змістовим, субʼєктним та обʼєктним критеріями.
З-поміж цих критеріїв змістовий (оцінювання спірних правовідносин за характером урегульованих нормами права та договорами прав і обовʼязків учасників) є основним, а два інші - додатковими.
У кожному випадку порівняння правовідносин та їхнього оцінювання на предмет подібності слід насамперед визначити, які правовідносини є спірними. А тоді порівнювати права й обовʼязки сторін саме цих відносин згідно з відповідним правовим регулюванням (змістовий критерій) і у разі необхідності, зумовленої цим регулюванням, - субʼєктний склад спірних правовідносин (види субʼєктів, які є сторонами спору) й обʼєкти спорів.
Велика Палата Верховного Суду неодноразово зазначала, що таку подібність суд касаційної інстанції визначає з урахуванням обставин кожної конкретної справи (постанови від 27.03.2018 у справі № 910/17999/16; від 25.04.2018 у справі № 925/3/17; від 16.05.2018 у справі № 910/24257/16; від 05.06.2018 у справі № 243/10982/15-ц; від 31.10.2018 у справі № 372/1988/15-ц; від 05.12.2018 у справах № 522/2202/15-ц і № 522/2110/15-ц; від 30.01.2019 у справі № 706/1272/14-ц). Це врахування слід розуміти як оцінку подібності насамперед змісту спірних правовідносин (обставин, повʼязаних із правами й обовʼязками сторін спору, регламентованими нормами права чи умовами договорів), а за необхідності, зумовленої специфікою правового регулювання цих відносин, також їх субʼєктів (видової належності сторін спору) й обʼєктів (матеріальних або нематеріальних благ, щодо яких сторони вступили у відповідні відносини).
Предметом розгляду у цій справі (№ 916/111/24) є стягнення боргу, а також 3% річних, пені, інфляційних втрат та 20% штрафу за неналежне виконання відповідачем умов договору про участь у балансуючій групі.
Предметом розгляду у справах (питання щодо відступу від висновків Верховного Суду в якій ставить скаржник):
№ 911/1359/22 за позовом ПрАТ "НЕК "Укренерго" (покупця) до Публічного акціонерного товариства "Центренерго" (далі - ПАТ "Центренерго", продавця, відповідача) є стягнення боргу, а також пені, 3% річних та інфляційних втрат за неналежне виконання відповідачем умов договору купівлі-продажу електричної енергії; позовні вимоги обґрунтовані невиконанням відповідачем зобовʼязань за двостороннім договором купівлі-продажу електричної енергії, за умовами якого продавець зобовʼязався відпустити електричну енергію в ОЕС України, а покупець - відібрати електричну енергію згідно графіку відпуску/відбору електричної енергії, визначеного у додатку №1, згідно з підпунктом 23 пункту 3 Порядку проведення електронних аукціонів з продажу електричної енергії за двосторонніми договорами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 05.06.2019 № 499, у частині повернення коштів за електричну енергію, що оплачена, однак відбір/відпуск якої у період з 01.03.2022 по 31.03.2022 ПАТ "Центренерго" зменшило;
№ 910/5681/22 за позовом ПрАТ "НЕК "Укренерго" (Оператора системи передачі - ОСП) до Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" (постачальник послуг з балансування- ППБ) є стягнення пені, 3% річних та інфляційних втрат за неналежне виконання відповідачем умов договору про участь в балансуючому ринку; позовні вимоги у справі № 910/5681/22 обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов договору про участь в балансуючому ринку щодо своєчасної оплати електричної енергії для балансування.
Таким чином, справа яка переглядається має певні спільні риси зі справами № 911/1359/22, № 910/5681/22, зокрема: за предметом спору в частині стягнення пені за неналежне виконання договору, нормативно-правовим регулюванням спірних правовідносин (Закон України "Про ринок електричної енергії"), а також частково за субʼєктним складом - учасники ринку електричної енергії, однак із різним статусом (виробник/електропостачальник, оператор системи передачі, постачальник послуг з балансування та учасник балансуючої групи (ТОВ "Одесенерготрейд") і сторона відповідальна за баланс (СВБ - ТОВ "Електротрейдінг Груп"), яка за умовами договору несе фінансову відповідальність за небаланси електричної енергії балансуючої групи перед оператором системи) для справи, яка переглядається.
При цьому як у справах № 911/1359/22, № 910/5681/22, так і у справі № 916/111/24, суди вирішуючи спірні правовідносини у кожному із зазначених спорів застосували підпункт 16 пункту 1 Постанови НКРЕКП № 332 та відмовили у стягненні штрафних санкцій (пені), оскільки останні нараховані за договірними зобовʼязаннями, що виникли між учасниками ринку електричної енергії відповідно до Закону України "Про ринок електричної енергії" у період дії воєнного стану.
У справі № 911/1359/22 Верховний Суд у складі суддів обʼєднаної палати Касаційного господарського суду, залишаючи без змін судові рішення попередніх інстанцій в оскаржуваній частині щодо вимог про стягнення пені, досліджуючи питання застосування підпункту 16 пункту 1 постанови НКРЕКП № 332, виснував таке: