ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
02 грудня 2024 року
м. Київ
Справа № 359/4126/23
Провадження № 61-7017св24
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
Ситнік О. М. (суддя-доповідач), Ігнатенка В. М., Фаловської І. М.,
розглянув у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу представника Бориспільської міської ради Київської області - Байчаса Владислава Михайловича на рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 06 листопада 2023 року в складі судді Яковлєвої Л. В. та постанову Київського апеляційного суду від 18 квітня 2024 року в складі колегії суддів Гуля В. В., Матвієнко Ю. О., Мельника Я. С.
у справі за позовом ОСОБА_1 до Бориспільської міської ради Київської області про визнання права власності в порядку спадкування та
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
У травні 2023 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, у якому зазначив, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла його мати - ОСОБА_2, після смерті якої відкрилася спадщина.
До складу спадщини ввійшов житловий будинок з надвірними будівлями та спорудами, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .
Згідно із заповітом від 25 грудня 1991 року його матір заповіла йому все своє майно.
У встановлений законом строк він звернувся до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини. Інших спадкоємців після смерті ОСОБА_2 немає.
У видачі свідоцтва про право на спадщину на житловий будинок нотаріус відмовив через відсутність у спадкодавця правовстановлюючих документів на вказане майно.
Крім того, існують відмінності в написанні по батькові спадкодавиці в документації.
Просив визнати за ним право власності на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 у порядку спадкування за законом після смерті матері - ОСОБА_3, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
06 листопада 2023 року рішенням Бориспільського міськрайонного суду Київської області позов задоволено. Визнано за ОСОБА_1 право власності на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 у порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_3, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 . Стягнуто з Бориспільської міської ради Київської області на користь ОСОБА_1 в розмірі 13 420,00 грн судового збору.
Рішення суду мотивовано тим, що відповідно до законодавства, яке діяло на момент закінчення будівництва житлового будинку та регулювало відносини, пов`язані із виникненням права власності на споруджений житловий будинок, у спадкодавиці ОСОБА_3 виникло право власності на спірний житловий будинок.
ОСОБА_1, який прийняв спадщину після смерті ОСОБА_3, зокрема на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, набув право власності на це майно в порядку спадкування з моменту відкриття спадщини.
Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції
18 квітня 2024 року постановою Київського апеляційного суду апеляційну скаргу Бориспільської міської ради Київської області залишено без задоволення, рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 06 листопада 2023 року залишено без змін.
Апеляційний суд зазначив, що в частині розгляду справи по суті заявлених позивачем вимог рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 06 листопада 2023 року відповідач не оскаржив.
Під час вирішення питання про судові витрати суд першої інстанції послався на положення частини першої статті 133, частини першої статті 141 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) та встановив, що ОСОБА_1 під час звернення до суду з позовом сплатив судовий збір у розмірі 13 420,00 грн згідно з квитанцією від 04 травня 2023 року № 4, у зв`язку з чим, зважаючи на те, що позовні вимоги задоволено у повному обсязі, суд обґрунтовано стягнув з відповідача на користь позивача понесені витрати зі сплати судового збору в розмірі 13 420,00 грн.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
10 травня 2024 року Бориспільська міська рада Київської області подала до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 06 листопада 2023 року та постанову Київського апеляційного суду від 18 квітня 2024 року, в якій просить скасувати оскаржувані судові рішення в частині стягнення з неї судового збору.
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
На обґрунтування наявності підстав касаційного оскарження судових рішень за пунктом 1 частини другої статті 389 ЦПК України особа, яка подала касаційну скаргу, послалася на те, що суди не врахували правові висновки, викладені в постанові Верховного Суду від 18 грудня 2019 року в справі № 265/6868/16-ц (провадження № 61-34234св18), про те, що в справах про визнання права власності в порядку спадкування належним відповідачем є спадкоємець (спадкоємці), який прийняли спадщину, а у випадку їх відсутності, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття, належним відповідачем є відповідний орган місцевого самоврядування.
Відповідно до постанови Верховного Суду України від 01 квітня 2017 року в справі № 6-152цс17 належним відповідачем у справі є особа - учасник цивільних правовідносин, який не визнає або оспорює право власності спадкоємця на спадкове майно.
Вважає, що оскільки відносно позивача Бориспільська міська рада жодних дій або бездіяльності не вчиняла, то відсутній реальний спір між сторонами в справі й Бориспільська міська рада не повинна повертати позивачу сплачений судовий збір, оскільки відповідно до частини дев`ятої статті 141 ЦПК України суд має право покласти на сторону судові витрати, якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони незалежно від результатів вирішення спору.
Доводи інших учасників справи
Відзивів на касаційну скаргу не надходило.
Рух касаційної скарги в суді касаційної інстанції
22 липня 2024 року ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду відкрито касаційне провадження у цивільній справі та витребувано її із Бориспільського міськрайонного суду Київської області.
У серпні 2024 року справа надійшла до Верховного Суду.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
ІНФОРМАЦІЯ_3 народився ОСОБА_1, що підтверджено свідоцтвом про народження НОМЕР_1, виданим 25 грудня 1963 року Рогозівсільським РАЦС Бориспільського району Київської області (а. с. 7).
У свідоцтві про народження матір`ю позивача зазначено ОСОБА_4 (а. с. 7).
ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_2 в с. Рогозів Бориспільського району Київської області на випадок своєї смерті склала заповіт, яким все своє майно заповіла ОСОБА_1 (а. с. 9).
ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Рогозів Бориспільського району Київської області померла ОСОБА_2 що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2, виданого 11 квітня 1995 року Рогозівською сільською радою Бориспільського району Київської області (а. с. 8).
27 вересня 1995 року довідкою про право особистої власності робітника або службовця на жилий будинок, що видається у зв`язку з видачею свідоцтва про право на спадщину на будинок або його частину № НОМЕР_3, підтверджено, що відповідно до запису в погосподарській книзі виконавчого комітету Рогозівської сільської ради народних депутатів № 614 ОСОБА_3 належить на праві особистої власності житловий будинок з надвірними будівлями, розташований на АДРЕСА_1 на земельній ділянці Рогозівської сільської ради народних депутатів площею 0,25 га (а. с. 12).
28 вересня 1995 року рішенням Рогозівської сільської ради Бориспільського району Київської області № 45 розглянуто заяву ОСОБА_1 та вирішено оформити право власності на житловий будинок АДРЕСА_1 за ОСОБА_3 (а. с. 13).
28 вересня 2020 року Комунальним підприємством Бориспільської районного ради Бориспільського районного "Бюро технічної інвентаризації" на ім`я ОСОБА_1 виготовлено технічний паспорт на побудований в 1968 році житловий будинок, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 (а. с. 14-20).
ОСОБА_1 звернувся до Бориспільської державної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини, де була заведена спадкова справа № 31/2021, що підтверджується копією Витягу про реєстрацію в Спадковому реєстрі від 03 лютого 2021 року № 63414812 та копію спадкової справи № 31/2021.
03 лютого 2021 року постановою державного нотаріусу Бориспільської районної державної нотаріальної контори Скрипкою А. О. відмовлено позивачу у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом на житловий будинок з надвірними будівлями та спорудами, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, що належав ОСОБА_3, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1, у зв`язку з відсутністю документів, що посвідчують право власності спадкодавця на житловий будинок (а. с. 21).
Інших спадкоємців після смерті ОСОБА_3 немає, докази протилежного в матеріалах справи відсутні.
Щодо розбіжностей в написанні по батькові померлої ОСОБА_3, судом встановлено, що експертом Товариства з обмеженою відповідальністю "Київський експертно-дослідний центр" (далі - ТОВ "Київський експертно-дослідний центр") проведено лінгвістичне дослідження з доданими документами, а саме копіями: свідоцтва про народження ОСОБА_1 (мати - ОСОБА_4 ); довідки про право особистої власності, у якій наведено відомості про ОСОБА_3 ; копію заповіту ОСОБА_2 ; копію витягу про реєстрацію в Спадковому реєстрі, в якому наведено відомості про ОСОБА_3 .
Згідно з висновком експерта ТОВ "Київський експертно-дослідний центр" від 19 квітня 2023 року № 15891 імена по батькові " ОСОБА_4", " ОСОБА_6", " ОСОБА_2" та " ОСОБА_6" лінгвістично ідентичні, оскільки утворені від різних варіантів того самого імені: ОСОБА_4, ОСОБА_3, ОСОБА_2, ОСОБА_6 відповідно. Згідно із чинним українським правописом, нормативною формою цього імені по батькові жіночого роду є ОСОБА_6 (а. с. 22-24).
Позиція Верховного Суду
Касаційне провадження в справі відкрито з підстав, передбачених пунктом 1 частини другої статті 389 ЦПК України.
Згідно з пунктом 1 частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку.
Відповідно до частин першої і другої статті 400 ЦПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду вивчив матеріали справи, перевірив доводи касаційної скарги та виснував, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.