1. Правова система ipLex360
  2. Судові прецеденти
  3. Постанова суду


ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 листопада 2024 року

м. Київ

справа № 214/4092/15

провадження № 61-6213св24

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Синельникова Є. В.,

суддів: Білоконь О. В. (суддя-доповідач), Осіяна О. М., Сакари Н. Ю., Шиповича В. В.,

учасники справи:

заявник - акціонерне товариство "Державний експортно-імпортний банк України",

заінтересована особа - ОСОБА_1,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" на ухвалу Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 22 грудня 2023 року у складі судді Малаховської І. Б. та постанову Дніпровського апеляційного суду від 23 квітня 2024 року у складі колегії суддів: Зубакової В. П., Бондар Я. М., Остапенко В. О.,

ВСТАНОВИВ:

Описова частина

Короткий зміст вимог заявника

У лютому 2022 року акціонерне товариство "Державний експортно-імпортний банк України"(далі - АТ "Укрексімбанк", банк, заявник) звернулося до суду із заявою про видачу дубліката виконавчого документа та поновлення строку для пред`явлення виконавчого документу.

Заяву мотивовано тим, що 13 грудня 2017 року Саксаганським районним судом м. Кривого Рогу Дніпропетровської області ухвалено рішення про стягнення з ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 на користь АТ "Укрексімбанк" заборгованості за кредитом у розмірі 18 700,00 доларів США, заборгованості за процентами у розмірі 2 507,01 доларів США, пені за прострочення сплати кредиту у розмірі 1 116 702,29 грн, пені за прострочення сплати процентів у розмірі

13 463,17 грн та судові витрати у розмірі 9 157,23 грн.

16 березня 2018 року судом видано виконавчий лист щодо стягнення заборгованості на підставі рішення у справі № 214/4092/15, строк пред`явлення до виконання до 07 березня 2021 року.

05 травня 2018 року державний виконавець Саксаганського ВДВС

м. Кривого Рогу Дніпропетровської області відкрито виконавче провадження

№ НОМЕР_1 за виконавчим листом № 214/4092/15.

09 квітня 2021 року АТ "Укрексімбанк" направило на адресу виконавчої служби заяву про повернення виконавчого документу у справі № 214/4092/15 стягувачу.

У зв`язку з тим, що тривалий час на адресу АТ "Укрексімбанк" не надходило постанови про повернення виконавчого документу стягувачеві,

АТ "Укрексімбанк" звернувся до Південно-Східного міжрегіонального управління міністерства юстиції ( м. Дніпро) з відповідною заявою.

24 січня 2022 року АТ "Укрексімбанк" отримало лист Управління забезпечення примусового виконання рішень у Дніпропетровській області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції ( м. Дніпро) від 19 січня

2022 року, в якому зазначено, що 11 травня 2021 року Саксаганським відділом Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро), в рамках виконання виконавчого провадження № НОМЕР_1 винесено постанову про повернення виконавчого документу стягувачеві.

Заявник зазначав, що він не отримував постанову про повернення виконавчого документа разом із виконавчим документом, а тому вважає виконавчий документ втраченим не з його вини.

Посилаючись на вищевикладене, АТ "Укрексімбанк" просив суд видати дублікат виконавчого листа про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором та поновити строк для предʼявлення його довиконання.

Короткий зміст оскаржуваних судових рішень

Ухвалою Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 22 грудня 2023 року, залишеною без змін постановою Дніпровського апеляційного суду від 23 квітня 2024 року, у задоволенні заяви АТ "Укрексімбанк" відмовлено.

Судові рішення мотивовані тим, що стягувачем пропущено строк пред`явлення виконавчого листа до виконання. Вимоги про поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання за статтею 433 ЦПК України суд вважав недоведеними, оскільки стягувачем не надано доказів поважності причин пропуску таких строків. Крім того, суд констатував відсутність належних доказів втрати виконавчого листа.

Короткий зміст вимог касаційної скарги та її доводи

У касаційній скарзі АТ "Укрексімбанк" просить скасувати судові рішення в частині відмови у задоволенні заяви про видачу дубліката виконавчого листа та ухвалити нове рішення про задоволення заяви у цій частині, посилаючись на порушення судами норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права.

Касаційну скаргу мотивовано тим, що заявник не пропустив строк пред`явлення виконавчого документа до виконання, оскільки такий починає свій перебіг з моменту повернення виконавчого документа стягувачу (11 травня 2021 року) та закінчується зі спливом трьох років з дня повернення такого документа

(11 травня 2024 року), отже банк звернувся до суду із цією заявою у лютому

2022 року в межах строку пред`явлення виконавчого документа до виконання.

Зазначає, що матеріали справи не містять доказів отримання банком виконавчого документа разом із постановою про повернення його стягувачу, тому слід вважати, що виконавчий документ є втраченим.

Відзив на касаційну скаргу не надходив.

Рух касаційної скарги у суді касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 30 травня 2024 року відкрито касаційне провадження у справі, а ухвалою від 15 жовтня 2024 року справу призначено до судового розгляду.

Встановлені судами фактичні обставини справи

На виконання рішення Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 13 грудня 2017 року у справі № 214/4092/15-ц було видано виконавчий лист, а саме про солідарне стягнення з ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 заборгованості за кредитним договором у розмірі 18 700,00 доларів США, заборгованості за процентами 2 507,01 доларів США, пенею за прострочення сплати кредиту 1 116 702,29 грн, пенею за прострочення сплати процентів 13 463,17 грн, судові витрати у розмір 9 157,23 грн.

Строк предʼявленнявиконавчого листадо виконання зазначено - 07 березня 2021 року.

28 березня 2018 року АТ "Укрексімбанк" звернулося із заявою про відкриття виконавчого провадження та 05 травня 2018 року державний виконавець Саксаганського ВДВС м. Кривого Рогу Дніпропетровської області відкрив виконавче провадження № НОМЕР_1 за виконавчим листом № 214/4092/15.

09 квітня 2021 року заявник звернувся до Саксаганського ВДВС у м. Кривому Розі Південно-Східного міжрегіонального управління юстиції (м. Дніпро) із заявою про повернення виконавчого документу стягувачу без виконання.

11 травня 2021 року державний виконавець виніс постанову про повернення виконавчого документа на підставі пункту 1 частини першої статті 37 Закону України "Про виконавче провадження" (стягувач подав письмову заяву про повернення виконавчого документа).

Позиція Верховного Суду

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах

2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим (частина перша статті 263 ЦПК України).

Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими (частина перша статті 400 ЦПК України).

Судові рішення оскаржуються лише в частині відмови у задоволенні заяви про видачу дубліката виконавчого листа, а тому в силу вимог статті 400 ЦПК України їх законність в частині відмови у задоволенні заяви про поновлення строку для пред`явлення виконавчого листа до виконання колегією суддів не перевіряється.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Пунктом 9 частини другої статті 129 Конституції України до основних засад судочинства віднесено обов`язковість рішень суду.

Відповідно до статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України і судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Згідно з Рішенням Конституційного Суду України № 5-рп/2013 від 26 червня

2013 року у справі № 1-7/2013 виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави; невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом.

Конституційний Суд України в рішенні від 27 січня 2010 року № 3-рп/2010 у справі № 1-7/2010 вказав, що необґрунтована відмова у видачі дубліката виконавчого листа фактично унеможливлює виконання прийнятого судового рішення, яке набрало законної сили.

Відповідно до частини першої статті 431 ЦПК України виконання судового рішення здійснюється на підставі виконавчого листа, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.

Згідно з підпунктом 17.4 підпункту 17 пункту 1 розділу XIII "Перехідні положення" ЦПК України у разі втрати виконавчого документа суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред`явлення виконавчого документа до виконання.

Дублікат - це документ, що видається замість втраченого оригіналу та має силу первісного документа. Оригінал виконавчого листа вважається втраченим, коли його загублено, украдено, знищено або істотно пошкоджено, що унеможливлює його виконання.

При вирішенні питання про видачу дубліката виконавчого листа у зв`язку з його втратою заявник повинен повідомити суду обставини, за яких виконавчий лист було втрачено, надавши відповідні докази. Оригінал виконавчого листа вважається втраченим, коли його загублено, вкрадено, знищено або істотно пошкоджено, що унеможливлює його виконання. Дублікат виконавчого листа видається на підставі матеріалів справи та судового рішення, за яким був виданий втрачений виконавчий лист (постанова Верховного Суду від 14 грудня 2022 року у справі № 2-1380/08).

В постанові Великої Палати Верховного Суду від 21 серпня 2019 року у справі

№ 2-836/11 вказано, що у разі пропуску стягувачем строку на пред`явлення виконавчого документа до виконання відсутні перешкоди для задоволення заяви такого стягувача про видачу дубліката втраченого виконавчого документа за умови, якщо суд задовольнив заяву стягувача про поновлення пропущеного строку для пред`явлення такого документа для виконання. Тобто, якщо строк для пред`явлення виконавчого документа до виконання не сплив або суд його поновив, то заява про видачу дубліката цього документа, який втрачений, вважається поданою у межах встановленого для пред`явлення його до виконання строку. Натомість, коли строк для пред`явлення виконавчого документа до виконання сплив, і суд його не поновив, то за результатами розгляду заяви про видачу дублікату втраченого виконавчого документа суд відмовляє у задоволенні цієї заяви.

В постановах Верховного Суду від 19 квітня 2019 року у справі

№ 2-1316/285/11, від 09 жовтня 2019 року у справі № 2-6471/06, від 03 лютого

2021 року у справі № 643/20898/13-ц, від 20 травня 2022 року у справі

№ 1005/7133/2012, від 19 липня 2022 року у справі № 750/13088/14, від 14 грудня 2022 року у справі № 753/20452/21, від 01 березня 2023 року у справі

№ 433/1335/14-ц зазначено, що дублікатом називається документ, який видається замість втраченого оригіналу і має силу первісного акта. При розгляді питання про видачу дубліката перевіряється, чи не виконано рішення, чи не втратило воно законної сили. У випадку часткового виконання змінювати у дублікаті загальну суму не можна. Це враховується в ході подальшого виконавчого провадження. Сам факт відсутності виконавчого документа у стягувача та в органі державної виконавчої служби свідчить про те, що його було втрачено. У той же час, обов`язковою умовою видачі дубліката виконавчого листа є звернення із такою заявою в межах встановленого законом строку для пред`явлення його до виконання або його поновлення за рішенням суду.

Частиною першою статті 12 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що виконавчі документи можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох років.

Строки пред`явлення виконавчого документа до виконання перериваються у разі: 1) пред`явлення виконавчого документа до виконання; 2) надання судом, який розглядав справу як суд першої інстанції, відстрочки або розстрочки виконання рішення.

У разі повернення виконавчого документа стягувачу у зв`язку з неможливістю в повному обсязі або частково виконати рішення строк пред`явлення такого документа до виконання після переривання встановлюється з дня його повернення, а в разі повернення виконавчого документа у зв`язку із встановленою законом забороною щодо звернення стягнення на майно чи кошти боржника, а також проведення інших виконавчих дій стосовно боржника - з дня закінчення строку дії відповідної заборони (частина четверта, п`ята статті 12 Закону України "Про виконавче провадження").

Підстави повернення виконавчого документа стягувачеві визначені у частині першій статті 37 Закону України "Про виконавче провадження".

Виконавчий документ повертається стягувачу, якщо: 1) стягувач подав письмову заяву про повернення виконавчого документа; 2) у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернено стягнення, а здійснені виконавцем відповідно до цього Закону заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними; 3) стягувач відмовився залишити за собою майно боржника, нереалізоване під час виконання рішення, за відсутності іншого майна, на яке можливо звернути стягнення; 4) стягувач перешкоджає проведенню виконавчих дій або не здійснив авансування витрат виконавчого провадження, передбачене статтею 43 цього Закону, незважаючи на попередження виконавця про повернення йому виконавчого документа; 5) у результаті вжитих виконавцем заходів неможливо встановити особу боржника, з`ясувати місцезнаходження боржника - юридичної особи, місце проживання, перебування боржника - фізичної особи (крім випадків, коли виконанню підлягають виконавчі документи про стягнення аліментів, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом чи іншим ушкодженням здоров`я, у зв`язку з втратою годувальника, про відібрання дитини, а також виконавчі документи, за якими мають бути стягнуті кошти чи інше майно, та інші виконавчі документи, що можуть бути виконані без участі боржника); 6) у боржника відсутнє визначене виконавчим документом майно, яке він за виконавчим документом повинен передати стягувачу в натурі; 7) боржник - фізична особа (крім випадків, коли виконанню підлягають виконавчі документи про стягнення аліментів, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом чи іншим ушкодженням здоров`я, у зв`язку із втратою годувальника, а також виконавчі документи про відібрання дитини) чи транспортні засоби боржника, розшук яких здійснювався поліцією, не виявлені протягом року з дня оголошення розшуку; 8) відстрочка виконання рішення, надана судом, яким постановлено рішення, не закінчилася; 9) законом встановлено заборону щодо звернення стягнення на майно чи кошти боржника, якщо в нього відсутнє інше майно чи кошти, на які можливо звернути стягнення, а також щодо проведення інших виконавчих дій стосовно боржника, що виключає можливість виконання відповідного рішення; 10) відсутня його згода на заміщення приватного виконавця у випадках, передбачених Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів"; 11) запроваджено тимчасову адміністрацію банку-боржника, крім рішень немайнового характеру.

Повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених цією статтею, не позбавляє його права повторно пред`явити виконавчий документ до виконання протягом строків, встановлених статтею 12 цього Закону.

Відповідно до висновків Верховного Суду, викладених в ухвалах від 19 листопада 2020 року в справі № 913/518/13-г та від 02 грудня 2020 року в справі

№ 913/869/14, а також у постанові від 29 липня 2021 року у справі № 2608/4065/12, частиною п`ятою статті 12 Закону України "Про виконавче провадження" не виключається та не обмежується переривання строку пред`явлення виконавчого документу до виконання у разі повернення його стягувачу з інших підстав.

У зазначеній постанові Верховного Суду від 29 липня 2021 року у справі

№ 2608/4065/12, де виконавцем було повернуто виконавчий документ на підставі заяви стягувача відповідно до пункту 1 частини першої статті 37 Закону України "Про виконавче провадження", колегія суддів погодилася із висновками судів попередніх інстанцій, що строк повторного пред`явлення виконавчого документа до виконання починається з дня повернення виконавчого документа стягувачу.

У справі, яка переглядається, виконавчий документ повернуто на підставі заяви стягувача 11 травня 2021 року, а тому саме з цього часу почав перебіг строк пред`явлення його до виконання після переривання, а не з дня його пред`явлення (28 березня 2018 року), як помилково вважали суди попередніх інстанцій.

Із заявою про видачу дубліката виконавчого листа АТ "Укрексімбанк" звернулося у лютому 2022 року, тобто у межах трирічного строку для пред`явлення виконавчого листа до виконання, який почав свій перебіг після переривання з дня повернення виконавчого документа на підставі пункту 1 частини першої статті

37 Закону України "Про виконавче провадження" (11 травня 2021 року).

Таким чином, висновок судів про те, що заявник АТ "Укрексімбанк" звернувся до суду із заявою про видачу дубліката виконавчого документа із пропуском строку для пред`явлення його до виконання є помилковим.

Також є помилковими висновки судів про те, що заявник не надав доказів втрати оригіналу виконавчого документа.

За правилами частини першої статті 28 Закону України "Про виконавче провадження" копії постанов виконавця та інші документи виконавчого провадження доводяться виконавцем до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам простим поштовим відправленням або доставляються кур`єром, крім постанов про відкриття виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу, повідомлення стягувачу про повернення виконавчого документа без прийняття до виконання, постанов, передбачених пунктами 1-4 частини дев`ятої статті 71 цього Закону, які надсилаються рекомендованим поштовим відправленням.

З огляду на викладене, належним доказом підтвердження надсилання стягувачу копії постанови про повернення виконавчого листа разом із направленням його оригіналу є виключно квитанція про відправлення та рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення.

Подібні висновки викладені в постановах Верховного Суду від 14 лютого 2018 року у справі № 2515/739/2012, від 12 березня 2018 року у справі

№ 583/1828/17-ц, від 24 жовтня 2018 року у справі № 201/15305/14-ц, від 22 січня 2020 року у справі № 2-1693/10, від 28 травня 2020 року у справі № 1003/6035/12.

Проте, в матеріалах справи відсутнє рекомендоване повідомлення про вручення надісланого стягувачу 11 травня 2021 року виконавчою службою поштового відправлення з оригіналом виконавчого листа.Доказів, що оригінал виконавчого документа був вручений стягувачу в спосіб і порядок, визначений Законом, матеріали справи не містять.

Слід зазначити, що Закон України "Про виконавче провадження, як і ЦПК України не передбачає форми конкретного доказу про втрату виконавчого документа, а отже за сукупності факту не отримання виконавчого документа стягувачем, що підтверджується відсутністю підтвердження отримання документа стягувачем і відсутності виконавчого документа в органах виконавчої служби, то таке свідчить про втрату виконавчого документа.

Посилання судів на відсутність в матеріалах справи належних доказів, які підтверджують втрату оригіналу виконавчого листа, є помилковими, оскільки сам факт відсутності виконавчого документа у стягувача та в органі державної виконавчої служби свідчить про те, що його було втрачено. Такий правовий висновок викладений в постанові Верховного Суду від 09 жовтня 2019 року в справі № 2-6471/06, від 28 травня 2020 року у справі № 1003/6035/12.

Верховний Суд, встановивши, що оригінал виконавчого документа був втрачений, строки для пред`явлення виконавчого документа до виконання стягувачем пропущено не було, доходить висновку про наявність законних підстав для задоволення заяви АТ "Укрексімбанк" про видачу дубліката виконавчого документа.


................
Перейти до повного тексту