ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27 листопада 2024 року
м. Київ
справа № 624/948/19
провадження № 61-623св24
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Гулейкова І. Ю. (суддя-доповідач), Лідовця Р. А., Луспеника Д. Д.,
учасники справи:
позивач - заступник керівника Первомайської місцевої прокуратури Харківської області в інтересах держави в особі Кегичівської селищної ради Красноградського району Харківської області,
відповідач - ОСОБА_1,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1, в інтересах якого діє адвокат Радченко Євгеній Вікторович, на рішення Кегичівського районного суду Харківської області від 11 березня 2021 року у складі судді Куст Н. М. та постанову Полтавського апеляційного суду від 30 листопада 2023 року у складі колегії суддів: Чумак О. В., Пилипчук Л. І., Обідіної О. І.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
У грудні 2019 року заступник керівника Первомайської місцевої прокуратури Харківської області в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру (далі - ГУ Держгеокадастру) у Харківській області звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про дострокове розірвання договору оренди земельної ділянки та повернення земельної ділянки державі.
Позовну заяву обґрунтував тим, що під час вивчення питання законності використання земельних ділянок на території Кегичівського району Харківської області Кегичівський відділ Первомайської місцевої прокуратури виявив порушення вимог законодавства у частині недотримання умов та цільового використання земель сільськогосподарського призначення державної власності.
Зокрема пунктом 1 наказу ГУ Держгеокадастру у Харківській області від 27 червня 2014 року № 1413-сг затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки та передано в оренду ОСОБА_1 земельну ділянку площею 109,2829 га для сінокосіння і випасання худоби із земель державної власності.
На підставі зазначеного наказу 22 липня 2014 року між ГУ Держгеокадастру у Харківській області та ОСОБА_1 укладено договір оренди землі, яким останньому надано в строкове платне користування земельну ділянку сільськогосподарського призначення (пасовище) площею 109,2829 га для сінокосіння і випасання худоби, кадастровий номер 6323183700:04:000:0226), нормативна грошова оцінка земельної ділянки становила 422 896,90 грн.
Умовами договору передбачено, що земельна ділянка повинна використовуватися орендарем виключно за цільовим призначенням, орендар зобов`язаний використовувати встановлені обмеження в обсязі, передбаченому законом або договором.
За результатами вивчення законності використання вказаної земельної ділянки в частині дотримання належних умов та цільового її використання 13 червня 2017 року Кегичівський відділ Первомайської місцевої прокуратури вніс до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомості та зареєстрував кримінальне провадження № 42017221400000049 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого статтею 254 Кримінального кодексу України (далі - КК України), щодо безгосподарського використання земель.
На підставі акта перевірки дотримання вимог земельного законодавства від 18 липня 2017 року державним інспектором у сфері державного контролю за використанням та охороною земель, представниками Управління з контролю за використанням та охороною земель ГУ Держгеокадасту у Харківській області складено акт обстеження земельної ділянки, кадастровий номер 6323183700:04:000:0226.
Вказаним актом встановлено, що вищезазначена земельна ділянка використовується орендарем як рілля, розорана та засіяна горохом.
За результатами перевірки складено протокол про адміністративне правопорушення від 18 липня 2017 року, яким притягнуто ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за порушення вимог пункту "ґ" частини першої статті 96 Земельного кодексу України (далі - ЗК України) та статті 36 Закону України "Про охорону земель" і накладено штраф у сумі 170,00 грн.
04 липня 2018 року стосовно ОСОБА_1 складено протокол про адміністративне правопорушення, передбачене статтею 53 Кодексу України про адміністративне правопорушення (далі - КУпАП), пунктом "г" частини першої статті 211 Земельного кодексу України (далі - ЗК України) та постановою від 04 липня 2018 року накладено штраф у розмірі 170,00 грн. Цього ж дня останньому видано припис про усунення виявлених порушень вимог земельного законодавства України, який до теперішнього часу не виконано.
02 серпня 2019 року щодо ОСОБА_1 складено протокол про адміністративне правопорушення, передбачене статтею 53 КУпАП, пунктом "г" частини першої статті 211 ЗК України.
04 вересня 2017 року кримінальне провадження № 42017221400000049 за статтею 254 КК України закрито у зв`язку з відсутністю складу злочину, так як в розумінні статті 254 КК України не підтверджено факт настання суспільно небезпечних наслідків у вигляді спричинення тривалого знищення родючості землі.
Прокурор зазначив, що орендована ОСОБА_1 земельна ділянка сільськогосподарського призначення з видом використання - пасовище для сінокосіння, випасання худоби, протягом 2016-2019 років фактично використовувалася як рілля під посів сільськогосподарських культур.
Своїми діями орендар самостійно змінив вид цільового використання земельної ділянки в межах категорії земель сільськогосподарського призначення, незважаючи на те, що питання про визначення виду використання земельної ділянки належить до компетенції органів виконавчої влади та місцевого самоврядування.
Посилаючись на неналежне виконання відповідачем обов`язків, встановлених договором оренди землі, порушення вимог чинного законодавства, що регулює вказані правовідносини, прокурор просив:
- розірвати договір оренди землі від 22 липня 2014 року, укладений між ГУ Держземагенством в Харківській області та ОСОБА_1, зареєстрований у Кегичівському районному управлінні юстиції 24 липня 2014 року № 14657873;
- повернути земельну ділянку площею 109,2829 га, кадастровий номер 6323183700:04:000:0226, що знаходиться за межами населеного пункту на території Павлівської сільської ради Кегичівського району Харківської області, державі.
Короткий зміст судових рішень
Суди неодноразово розглядали цю справу.
Рішенням Кегичівського районного суду Харківської області від 11 березня 2021 року позов заступника керівника Первомайської місцевої прокуратури Харківської області в інтересах держави в особі ГУ Держгеокадастру у Харківській області задоволено. Розірвано договір оренди землі від 22 липня 2014 року, укладений між ГУ Держземагенства у Харківській області та ОСОБА_1, зареєстрований 24 липня 2014 року у Кегичівському районному управлінні юстиції за № 14657873. Зобов`язано ОСОБА_1 повернути земельну ділянку площею 109,2829 га, кадастровий номер 6323183700:04:000:0226, яка знаходиться за межами населеного пункту на території Павлівської сільської ради Кегичівського району Харківської області, державі в особі ГУ Держгеокадастру у Харківській області. Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив із порушення відповідачем умов договору оренди землі, яким обумовлено використання земельної ділянки орендарем виключно як сінокосіння та випасання худоби.
Суд першої інстанції дійшов висновку про те, що орендар без погодження з орендодавцем фактично змінив вид використання сільськогосподарських земель, тим самим порушив вимоги раціонального землекористування та одного з основних принципів державної політики у сфері охорони земель, передбаченого статтею 3 Закону України "Про охорону земель", щодо забезпечення охорони земель, як основного національного багатства Українського народу.
Постановою Харківського апеляційного суду від 07 вересня 2021 року, з урахування ухвали цього ж суду про виправлення описки від 20 жовтня 2021 року, апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено. Рішення Кегичівського районного суду Харківської області від 11 березня 2021 року скасовано. Провадження у справі за позовом заступника керівника Первомайської місцевої прокуратури Харківської області в інтересах держави в особі ГУ Держгеокадастру у Харківській області закрито на підставі пункту 2 частини першої статті 255 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України). Вирішено питання розподілу судових витрат.
Закриваючи провадження у справі, суд апеляційної інстанції виходив із того, що на момент звернення до суду спірна земельна ділянка перебувала у державній власності та у віданні ГУ Держгеокадастру у Харківській області.
Також апеляційний суд виходив із того, що у процесі розгляду справи на виконання Указу президента України від 15 жовтня 2020 року № 449/2020 "Про деякі заходи щодо прискорення реформ у сфері земельних відносин", постанови Кабінету Міністрів України від 16 листопада 2020 року № 1113 "Деякі заходи щодо прискорення реформ у сфері земельних відносин", ГУ Держгеокадастру у Харківській області на підставі наказу від 11 грудня 2020 року № 15-ОТГ "Про передачу земельних ділянок державної власності у комунальну власність" з додатком та акта приймання-передачі земельних ділянок сільськогосподарського призначення із державної у комунальну власність від 11 грудня 2020 року з додатком вказана земельна ділянка (одночасно з іншими земельним ділянками) перейшла із державної власності у комунальну власність Кегичівської об`єднаної територіальної громади в особі Кегичівської селищної ради.
Тому апеляційний суд дійшов висновку про те, що на момент постановлення рішення суду, предмет спору земельна ділянка площею 109,2829 га, кадастровий номер: 6323183700:04:000:0226, передана у комунальну власність Кегичівської об`єднаної територіальної громади в особі Кегичівської селищної ради. Натомість ГУ Держгеокадастру у Харківській області, на час ухвалення рішення суду вже не мало повноважень щодо здійснення функцій держави у спірних правовідносинах.
Постановою Верховного Суду від 01 грудня 2021 року касаційну скаргу Харківської обласної прокуратури задоволено. Постанову Харківського апеляційного суду від 07 вересня 2021 року скасовано, справу передано для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції (касаційне провадження № 61-16634св21).
Скасовуючи постанову апеляційного суду та передаючи справу для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції, Верховний Суд зазначив, що апеляційний суд при вирішенні спору не врахував того, що спірна земельна ділянка зареєстрована за Кегичівською селищною радою Красноградського району Харківської області 16 березня 2021 року, тобто після ухвалення рішення судом першої інстанції (11 березня 2021 року). Вказав, що саме з моменту державної реєстрації Кегичівська селищна рада стала власником земельної ділянки, кадастровий номер 6323183700:04:000:0226, а, отже, суд апеляційної інстанції, переглядаючи справу в апеляційному порядку, на підставі вимог ЦПК України міг залучити до участі у розгляді справи нового власника спірної земельної ділянки, як правонаступника, - Кегичівську селищну раду Красноградського району Харківської області.
Ухвалою Харківського апеляційного суду від 28 грудня 2021 року справу № 624/948/19 прийнято до провадження суду та призначено до розгляду.
Розпорядженням Голови Верховного Суду від 25 березня 2022 року № 14/0/9-22 "Про зміну територіальної підсудності судових справ в умовах воєнного стану (окремі суди Сумської, Харківської області), відповідно до частини сьомої статті 147 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", з урахуванням неможливості судами здійснювати правосуддя під час воєнного стану, змінено територіальну підсудність справ Харківського апеляційного суду на Полтавський апеляційний суд.
Ухвалою Полтавського апеляційного суду від 18 травня 2022 року справу № 624/948/19 прийнято до провадження суду та призначено до розгляду.
Ухвалою Полтавського апеляційного суду від 18 квітня 2023 року залучено до участі у справі Кегичівську селищну раду Красноградського району Харківської області в порядку процесуального правонаступництва після ГУ Держгеокадастру в Харківській області.
Постановою Полтавського апеляційного суду від 18 квітня 2023 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Рішення Кегичівського районного суду Харківської області від 11 березня 2021 року скасовано та ухвалено нове судове рішення, яким позов заступника керівника Первомайської місцевої прокуратури Харківської області в інтересах держави в особі Кегичівської селищної ради залишено без розгляду на підставі пункту 2 частини першої статті 257 ЦПК України.
Скасовуючи рішення суду першої інстанції та ухвалюючи нове судове рішення про залишення позову без розгляду, суд першої інстанції виходив із того, що прокурор не може вважатися альтернативним суб`єктом звернення до суду і замінювати належного суб`єкта владних повноважень, який може і бажає захищати інтереси держави. У цій справі прокурор не дотримався вимог статті 23 Закону України "Про прокуратуру" та не довів бездіяльність компетентного органу, тому апеляційний суд дійшов про відсутність передбаченого статтею 131-1 Конституції України виключного випадку, який би надавав право прокурору право звернутися до суду з цим позовом.
Постановою Верховного Суду від 30 серпня 2023 року касаційну скаргу Харківської обласної прокуратури задоволено, постанову Полтавського апеляційного суду від 18 квітня 2023 року скасовано, справу направлено для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції (провадження № 61-7643св23).
Скасовуючи постанову апеляційного суду та передаючи справу для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції, Верховний Суд виходив із того, що у справі, яка переглядається, підставою для представництва інтересів держави прокурор зазначив нездійснення ГУ Держгеокадастру у Харківській області упродовж тривалого часу захисту інтересів держави у спірних правовідносинах, а саме незвернення до суду з вимогами щодо повернення державі спірної земельної ділянки. Водночас прокурор обґрунтовував суду порушення інтересів держави, визначив орган, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, та вказав, у чому полягає бездіяльність зазначеного органу щодо захисту законних інтересів держави. Встановивши у цій справі, що прокурор у позові належно обґрунтував підстави здійснення ним представництва, суд першої інстанції прийняв до розгляду позов прокурора та розглянув його по суті.
Також Верховний Суд виходив із того, що зміни у суб`єктному складі спірних правовідносин щодо суб`єкта права власності на спірну земельну ділянку (з держави в особі ГУ Держгеокадастру в Харківській області на територіальну громаду в особі Кегичівської селищної ради) відбулись після відкриття судом першої інстанції провадження у даній справі й ухвалення судового рішення. В порядку процесуального правонаступництва після ГУ Держгеокадастру у Харківській області ухвалою від 18 квітня 2023 року апеляційний суд залучив до участі у справі, яка переглядається, Кегичівську селищну раду Красноградського району Харківської області. Територіальна громада в особі Кегичівської селищної ради наявність підстав для представництва прокурором в суді не оскаржувала, заперечень проти представництва прокурором інтересів держави в її особі не висловлювала.
З огляду на наведене, Верховний Суд дійшов висновку про те, що апеляційний суд у цій справі передчасно залишив позовну заяву прокурора без розгляду у зв`язку з тим, що останній не обґрунтував та не довів підстави для представництва, однією з яких є бездіяльність компетентного органу.
Останньою постановою Полтавського апеляційного суду від 30 листопада 2023 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, а рішення Кегичівського районного суду Харківської області від 11 березня 2021 року - без змін.
Залишаючи без змін рішення суду першої інстанції, апеляційний суд дійшов висновку про те, що суд першої інстанції, розглядаючи цей спір, встановивши обставини справи, правильно визначився з характером спірних правовідносин і нормами матеріального права, які підлягають застосуванню, та дослідивши наявні у справі докази, дав їм належну правову оцінку і ухвалив законне й обґрунтоване рішення, яке відповідає вимогам матеріального та процесуального права.
Також апеляційний суд дійшов висновку про те, що доводи апеляційної скарги не спростовують правильних висновків суду першої інстанції та не впливають на його законність.
Короткий зміст та узагальнені доводи касаційної скарги, позиція інших учасників справи
У січні 2024 року ОСОБА_1, в інтересах яких діє адвокат Радченко Є. В., звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою на рішення Кегичівського районного суду Харківської області від 11 березня 2021 року та постанову Полтавського апеляційного суду від 30 листопада 2023 року,в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, з урахуванням уточнень, просить скасувати оскаржувані судові рішення та ухвалити нове судове рішення, яким позов заступника керівника Первомайської місцевої прокуратури Харківської області в інтересах держави в особі Кегичівської селищної ради Красноградського району Харківської області залишити без розгляду.
Як на підставу касаційного оскарження судових рішень заявник зазначає, що судами першої та апеляційної інстанції не враховано висновків, викладених у постановах Великої Палати Верховного Суду від 26 травня 2020 року у справі № 912/2385/18, від 28 вересня 2022 року у справі № 483/448/20, від 26 червня 2019 року у справі № 587/430/16-ц, та у постанові Верховного Суду від 06 серпня 2019 року у справі № 910/6144/18 (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України). Водночас заявник посилається на те, що суди першої та апеляційної інстанцій встановили обставини, що мають суттєве значення, на підставі недопустимих доказів (пункт 4 частини другої статті 389 ЦПК України, пункт 4 частини третьої статті 411 ЦПК України).
Касаційна скарга мотивована тим, що суди першої та апеляційної інстанцій:
- не звернули увагу на те, що в матеріалах справи відсутні будь-які належні докази, які свідчать про те, що ГУ Держгеокадастру у Харківській області не здійснювало захисту інтересів держави або здійснювало його неналежним чином, а прокурором не було доведено того, що ГУ Держгеокадастру у Харківській області неналежно здійснює свої повноваження щодо захисту інтересів держави, а також що вказаний орган не може чи не бажає самостійно звернутися до суду з відповідним позовом;
- не врахували, що сама по собі обставина не звернення ГУ Держгеокадастру у Харківській області з відповідним позовом, протягом розумного строку, не свідчить про неможливість виконання останнім функцій із захисту інтересів держави та наявність підстав для звернення прокурора до суду із позовом;
- проігнорували, що повідомленням від 25 жовтня 2019 року № 39/2-1773-19 прокурор не надав можливості ГУ Держгеокадастру у Харківській області відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, а лише констатував факт підготовки проєкту позову прокурора в інтересах держави від його імені, а тому такий доказ є неналежним доказом повідомлення відповідного органу у розумінні частини четвертої статті 23 Закону України "Про прокуратуру";
- не дослідили, яким чином виявлені прокурором зазначені у позві факти щодо ніби нецільового використання заявником земельної ділянки, кадастровий номер 6323183700:04:000:0226, та коли саме прокурор довідався про зазначені у позові порушення; чи проводилась за зверненням прокурора перевірка фактів порушення законодавства, виявлених прокурором; чи вчинялись ГУ Держгеокадастру у Харківській області будь-які дії для виправлення ситуації;
- не перевірили, чи не зумовлено звернення заступника керівника Первомайської місцевої прокуратури Харківської області з цим позовом з відсутністю фінансування ГУ Держгеокадастру у Харківській області, а не з підстав неналежного здійснення захисту інтересів держави на чому наполягав прокурор;
- дійшли помилкових висновків, що заявником порушено умови договору оренди землі від 22 липня 2014 року щодо цільового використання спірної земельної ділянки;
- не врахували, що умовами договору оренди землі не визначено будь-яких обмежень діяльності орендаря на землях сільськогосподарського призначення щодо вирощування певних сільськогосподарських культур, застосування окремих технологій їх вирощування або проведення окремих агротехнічних операцій;
- не звернули увагу на те, що акти обстеження спірної земельної ділянки та акти перевірки дотримання вимог земельного законодавства 2017-2018 років не місять таких даних як систематичне розорювання спірних земельних ділянок, вирощування на ній сільськогосподарських культур задля збирання урожаю, а не для випасання худоби, фактичне збирання урожаю зі спірної земельної ділянки, які б (дані) означали використання відповідачем спірної земельної ділянки як ріллі;
- не врахували, що закриття кримінального провадження № 42017221400000049 від 04 липня 2017 року за відсутністю складу злочину жодним чином не доводить вини заявника;
- проігнорували, що за результатами лабораторного обстеження показників якості ґрунтів та порівняльного аналізу матеріалів агрохімічної паспортизації земель сільськогосподарського призначення на території Павлівської сільської ради Кегичівського району Харківської області від 14 січня 2020 року № 158-19/01/27, наданого Харківською філією ДУ "Держгрунтохорона", ознак погіршення показників якості ґрунту, а також ознак його деградації в наслідок останніх 5-ти років господарчої діяльності на земельній ділянці, кадастровий номер 6323183700:04:000:0226, не встановлено.
Крім того, у касаційній скарзі заявник виклав клопотання про зупинення виконання постанови Полтавського апеляційного суду від 30 листопада 2023 року до ухвалення касаційним судом остаточного судового рішення.
У лютому 2024 року керівник Красноградської окружної прокуратури Харківської області подав до Верховного Суду відзив на касаційну ОСОБА_1, в якому зазначив про необґрунтованість та безпідставність доводів касаційної скарги, а також про відсутність підстав для скасування оскаржуваних судових рішень.
Рух справи у суді касаційної інстанції
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Верховного Суду від 11 січня 2024 року касаційну скаргу ОСОБА_1, в інтересах яких діє адвокат Радченко Є. В., на рішення Кегичівського районного суду Харківської області від 11 березня 2021 року та постанову Полтавського апеляційного суду від 30 листопада 2023 року передано на розгляд судді-доповідачу Гулейкову І. Ю.
Ухвалою Верховного Суду від 15 січня 2024 року касаційну скаргу залишено без руху для усунення недоліків. Зокрема, запропоновано заявнику уточнити прохальну частину касаційної скарги і викласти вимоги касаційної скарги відповідно до повноважень суду касаційної інстанції з урахуванням положень статті 409 ЦПК України.
Ухвалою Верховного Суду від 12 лютого 2024 року (після усунення недоліків касаційної скарги) відкрито касаційне провадження у справі за касаційною скаргою ОСОБА_1 з підстав визначених пунктами 1, 4 частини другої статті 389 ЦПК України; витребувано із Кегичівського районного суду Харківської області матеріали справи № 624/948/19; надано учасникам справи строк для подання відзиву.
У лютому 2024 року матеріали справи № 624/948/19 надійшли до Верховного Суду.
Позиція Верховного Суду
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Частиною другою статті 389 ЦПК України передбачено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до частини першої статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
За змістом частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
Згідно з частиною першою статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення з огляду на наступне.
Фактичні обставини справи
Судами попередніх інстанцій встановлено, що наказом ГУ Держземагентства у Харківській області від 27 вересня 2014 року № 1413-СГ "Про затвердження документації із землеустрою та надання в оренду земельної ділянки" ОСОБА_1 надано в оренду земельну ділянку, розташовану за межами населеного пункту Павлівської сільської ради на території Кегичівського району Харківської області, кадастровий номер 6323183700:04:000:0226, площею 109,2829 га із земель державної власності сільськогосподарського призначення - сільськогосподарські угіддя (пасовища) для сінокосіння і випасання худоби, строком на 49 років.
22 липня 2014 року між ГУ Держземагентства у Харківській області та ОСОБА_1 укладено договір оренди землі, відповідно до умов якого передано в оренду останньому земельну ділянку, кадастровий номер 6323183700:04:000:0226, площею 109,2829 га із земель сільськогосподарського призначення (пасовища) строком на 49 років.
Відповідно до пункту 16 договору умовами збереження стану об`єкта оренди є використання її за цільовим призначенням. Орендар зобов`язаний забезпечити збереження стану об`єкта оренди, застосовувати заходи по підвищенню родючості ґрунтів та їх захисту від ерозії, дотримуватися вимог протиерозійної організації території та додержуватися екологічних норм.
13 червня 2017 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань внесено відомості та відкрито кримінальне провадження № 42017221400000049 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого статтею 254 КК України, а саме: безгосподарське використання земель, тобто використання земель, що спричинило тривале зниження або втрату їх родючості, виведення земель з сільськогосподарського обороту, змивання гумусного шару, порушення структури ґрунту.
04 вересня 2017 року кримінальне провадження № 42017221400000049 за статтею 254 КК України закрито у зв`язку з відсутністю складу злочину, так як в розумінні статті 254 КК України не підтверджено факт настання суспільно небезпечних наслідків у вигляді спричинення тривалого знищення родючості землі.
18 липня 2017 року Управлінням з контролю за використання та охороною земель Головного управління Держгеокадастру в Харківській області проведено обстеження земельної ділянки, кадастровий номер 6323183700:04:000:0226, площею 109,2829 га, яка перебуває в оренді у ОСОБА_1 для сінокосіння і випасання худоби та встановлено, що вказана ділянка засіяна горохом, про що складено акт № 291-ДК.
Цього ж дня Управлінням з контролю за використання та охороною земель Головного управління Держгеокадастру в Харківській області складено акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства щодо вказаної земельної ділянки.
Постановою від 19 липня 2017 року №291-ДК притягнуто ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за порушення вимог пункту "ґ" частини першої статті 96 ЗК України та статті 36 Закону України "Про охорону земель" і накладено на нього адміністративне стягнення в розмірі 170,00 грн. Штраф сплачено ОСОБА_1, що підтверджується копією квитанції від 21 вересня 2017 року.
Цього ж дня видано ОСОБА_1 припис за № 291-ДК щодо припинення порушення вимог земельного законодавства, а саме статей 125, 126 ЗК України, щодо земельної ділянки, кадастровий номер 6323183700:04:000:0226, площею 109,2829 га; складено на ОСОБА_1 протокол про адміністративне правопорушення № 291-ДК за порушення пункту "ґ" частини першої статті 96 ЗК України та статті 36 Закону України "Про охорону земель".
02 липня 2018 року Управлінням з контролю за використання та охороною земель ГУ Держгеокадастру в Харківській області складено акт за № 395-ДК/362/АО/10/01/-18 обстеження земельної ділянки, кадастровий номер 6323183700:04:000:0226, площею 109,2829 га, та встановлено її використання ОСОБА_1 єдиним масивом під посів сільськогосподарських культур.
Аналогічні обставини встановлені актом перевірки дотримання вимог земельного законодавства від 02 липня 2018 року № 395-ДК/486/АП/09/01/-18, складеним Управлінням з контролю за використання та охороною земель ГУ Держгеокадастру в Харківській області.
03 липня 2018 року Управлінням з контролю за використання та охороною земель ГУ Держгеокадастру в Харківській області щодо ОСОБА_1 складено протокол про адміністративне правопорушення № 395-ДК/0286П/07/01/-18 за статтею 53 КУпАП та пунктом "ґ" частини першої статті 211 ЗК України.
Постановою Управління з контролю за використанням та охороною земель ГУ Держгеокадастру у Харківській області від 04 липня 2018 року за № 395-ДК/0258По/08/01/-18 ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, за статтею 53 КУПАП за порушення вимог пункту "ґ" частини першої статті 96 ЗК України та статті 36 Закону України "Про охорону земель" та накладено на нього адміністративне стягнення в розмірі 170,00 грн, який сплачено ним згідно з квитанцією від 05 липня 2018 року.
04 липня 2018 року Управлінням з контролю за використання та охороною земель Головного управління Держгеокадастру в Харківській області ОСОБА_2 видано припис за № 395-ДК/0338Пр/03/01/18, згідно з яким відповідачу приписано використовувати земельну ділянку, кадастровий номер 6323183700:04:000:0226, площею 109,2829 га, із земель сільськогосподарського призначення на території Павлівської сільської ради Кегичівського району Харківської області, відповідно до чинного законодавства України. Вказаний припис отримано ОСОБА_2 04 липня 2018 року, про що засвідчено підписом.
02 серпня 2019 року Управлінням з контролю за використанням та охороною земель ГУ Держгеокадастру у Харківській області за результатами обстеження земельної ділянки кадастровий номер 6323183700:04:000:0226, площею 109,2829 га, що перебуває в оренді у ОСОБА_1 відповідно до договору оренди землі від 22 липня 2014 року, складено акт № 247-ДК/311/АО/10/01/-19, яким встановлено використання ОСОБА_1 земельної ділянки під посів сільськогосподарських культур.
Аналогічні обставини встановлені актом від 02 серпня 2019 року № 247-ДК/320/АП/09/01/-19 перевірки дотримання вимог земельного законодавства за об`єктом - земельної ділянки.
02 серпня 2019 року Управлінням з контролю за використанням та охороною земель ГУ Держгеокадастру у Харківській області щодо ОСОБА_1 складено протокол № 247-ДК/0195П/07/01/-19 про адміністративне правопорушення, за статтею 53 КУпАП та пунктом "ґ" частини першої статті 211 ЗК України.
До позовної заяви позивачем додано копії протоколу огляду місця події від 14 травня 2017 року, фототаблиць та протоколів допиту свідків, які зібрані в рамках кримінального провадження від 14 червня 2017 року № 42017221400000049, порушеного за статтею 254 КК України, якими встановлено факт нецільового використання спірної земельної ділянки ОСОБА_1 .
Згідно з висновками за результатами лабораторного обстеження показників якості ґрунтів та порівняльного аналізу матеріалів агрохімічної паспортизації земель сільськогосподарського призначення на території Павлівської сільської ради Кегичівського району Харківської області встановлено, що в результаті господарської діяльності протягом останніх п`яти років ознак погіршення якості ґрунту, у тому числі ознак його деградації, не встановлено.
На момент звернення до суду з цим позовом земельна ділянка, кадастровий номер 6323183700:04:000:0226, площею 109,2829 га перебувала у державній власності та у віданні ГУ Держгеокадастру у Харківській області.
У ході розгляду справи на виконання Указу Президента України від 15 жовтня 2020 року № 449/2020 "Про деякі заходи щодо прискорення реформ у сфері земельних відносин", а також постанови Кабінету Міністрів України від 16 листопада 2020 року № 1113 "Деякі заходи щодо прискорення реформ у сфері земельних відносин" ГУ Держгеокадастру в Харківській області на підставі наказу від 11 листопада 2020 року № 15-ОТГ "Про передачу земельних ділянок державної власності у комунальну власність" з додатком та акту приймання-передачі земельних ділянок сільськогосподарського призначення із державної у комунальну власність від 11 грудня 2020 року з додатком спірну земельну ділянку, кадастровий номер 6323183700:04:000:0226, площею 109,2829 га (одночасно з іншими земельними ділянками) передано із державної власності у комунальну власність Кегичівської об?єднаної територіальної громади в особі Кегичівської селищної ради.