ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27 листопада 2024 року
м. Київ
справа № 2-813/07
провадження № 61-18322св23
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Червинської М. Є. (суддя-доповідач),
суддів: Зайцева А. Ю., Коротенка Є. В., Коротуна В. М., Тітова М. Ю.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідачі: ОСОБА_2, виконавчий комітет Дніпродзержинської міської ради,
розглянув у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу виконавчого комітету Кам`янської міської ради на ухвалу Дніпровського апеляційного суду від 30 листопада 2023 року у складі колегії суддів: Пищиди М. М., Деркач Н. М., Ткаченко І. Ю.,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовної заяви
У березні 2007 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2, виконавчого комітету Дніпродзержинської міської ради про визнання угоди дійсною, визнання права власності.
Свої вимоги обґрунтовувала тим, що згідно з рішенням Баглійського районного суду м. Дніпродзержинська від 03 листопада 2005 року їй належить магазин продовольчих товарів (вбудоване приміщення АДРЕСА_1 .
Для здійснення підприємницької діяльності вона провела перепланування приміщення магазину під перукарню, змінивши його цільове призначення.
Крім цього, 05 січня 2007 року уклала з ОСОБА_2, яка діяла за довіреністю від імені ОСОБА_3, договір купівлі-продажу автомобільної майстерні на АДРЕСА_2 та цього ж дня сплатила відповідачці 10 000,00 гривень, що підтверджено розпискою, проте остання ухиляється від нотаріального посвідчення договору.
Посилаючись на наведене, просила визнати за нею право власності на перукарню (вбудоване приміщення № 53 ) в будинку АДРЕСА_3, загальною площею 57,3 кв. м, визнати дійсним договір купівлі-продажу автомобільної майстерні на АДРЕСА_2, укладений 05 січня 2007 року між нею та ОСОБА_2 .
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Баглійського районного суду м. Дніпродзержинська від 27 березня 2007 року позов задоволено.
Визнано за ОСОБА_1 право власності на перукарню (вбудоване приміщення АДРЕСА_1, загальною площею 57,3 к. м .
Зобов`язано Обласне комунальне підприємство "Дніпродзержинське бюро технічної інвентаризації" зареєструвати право власності на перукарню (вбудоване приміщення № 53 ) в будинку АДРЕСА_3, загальною площею 57,3 к. м, за ОСОБА_1 .
Визнано дійсним договір купівлі-продажу автомобільної майстерні по АДРЕСА_2 між ОСОБА_2, яка діяла за довіреністю від імені ОСОБА_3, та ОСОБА_1, укладений 05 січня 2007 року .
Визнано за ОСОБА_1 право власності на автомобільну майстерню на АДРЕСА_2, що складається з: А-1 - автомобільна майстерня, загальною площею 34,1 к. м, а-1 - прибудова, № 1 - підпірна стінка .
Зобов`язано Обласне комунальне підприємство "Дніпродзержинське бюро технічної інвентаризації" зареєструвати право власності на автомобільну майстерню на АДРЕСА_2, що складається з : А-1 - автомобільна майстерня, загальною площею 34,1 кв. м, а-1 - прибудова, № 1 - підпірна стінка, за ОСОБА_1 .
Свій висновок суд першої інстанції аргументував тим, що позивачка повністю виконала угоду, тому визнав її дійсною та визнав за нею право власності на спірне нерухоме майно.
Короткий зміст ухвали апеляційної інстанції
Ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 30 листопада 2023 року відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою виконавчого комітету Кам`янської міської ради на рішення Баглійського районного суду м. Дніпродзержинська від 27 березня 2007 року.
Ухвала мотивована тим, що апеляційна скарга подана після спливу одного року з дня ухвалення судового рішення, а докази виникнення обставин непереборної сили, які унеможливили своєчасне її подання, у матеріалах справи відсутні.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У грудні 2023 року виконавчий комітет Кам`янської міської ради звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення апеляційним судом норм процесуального права, просить скасувати ухвалу апеляційного суду, повернути справу до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду по суті.
Підставами касаційного оскарження заявник зазначає порушення судом норм процесуального права.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга аргументована тим, що апеляційний суд неповно дослідив обставини справи, не надав їм належної правової оцінки та помилково відмовив у відкритті апеляційного провадження за їх апеляційною скаргою на рішення місцевого суду на підставі частини другої статті 358 ЦПК України.
Заявник зазначає, що в 2007 році у справі №2-813/2007 винесено рішення, яким було визнано право власності на спірне майн, вирішено питання щодо визнання дійсним договору купівлі продажу автомобільної майстерні по АДРЕСА_4 та визнано на цей об`єкт нерухомості право власності за ОСОБА_1 . Вказаним рішенням суду від 27 березня 2007 року позивачем у справі в обхід процедури узаконення перебудов/переобладнання було здійснено перебудову та змінено цільове призначення приміщення з магазину продовольчих товарів на перукарню поза законодавчо визначеною процедурою та без органу який уповноважений приймати такі рішення, а саме Виконавчого комітету міської ради.
Міська рада та виконавчий комітет міської ради не були повідомлені про розгляд справи судом першої інстанції, не знали про наявність оскарженого рішення та не мали можливості вчасно відреагувати на нього шляхом подання заперечень та апеляційної скарги, тому вважають, що вказана обставина є поважною причиною пропуску строку на апеляційне оскарження. Відповідно до матеріалів справи виконавчий комітет Кам`янської міської ради, як орган, який уповноважений приймати рішення щодо узаконення переобладнання та зміну цільового призначення приміщення, не був повідомлений про розгляд справи, а, замість нього, на стороні відповідача приймав участь у справі представник Департаменту містобудування Дніпродзержинської міської ради, ОСОБА_4, який не був навіть залучений до розгляду справи як сторона, проте вирішив, що інтереси ані міської ради, ані її виконавчого комітету, внаслідок зміни цільового призначення приміщення АДРЕСА_1, не порушені.
Вважає, що оскільки предмет спору у цій справі має безпосереднє відношення до виконавчого комітету міської ради та порушені інтереси міської громади, тому незалучення органу місцевого самоврядування до цього судового процесу є грубим порушенням норм процесуального права.
Доводи інших учасників справи
Відзив/заперечення на касаційну скаргу не надходили.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями Верховного Суду від 25 грудня 2023 року касаційну скаргу передано на розгляд судді-доповідачеві ОСОБА_5
Ухвалою Верховного Суду від 30 січня 2024 року відкрито касаційне провадження у даній справі.
Витребувано з Баглійського районного суду м. Дніпродзержинська матеріали справи № 2-813/07 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, виконавчого комітету Дніпродзержинської міської ради про визнання угоди дійсною, визнання права власності.
03 жовтня 2024 року справа № 2-813/07 надійшла до Верховного Суду.
Відповідно до розпорядження керівника секретаріату Касаційного цивільного суду від 03 жовтня 2024 року № 1171/0/226-24, протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 03 жовтня 2024, у зв`язку зі звільненням у відставку судді ОСОБА_5, справу призначено судді-доповідачеві Червинській М. Є.
Ухвалою Верховного Суду від 21 жовтня 2024 року справу № 2-813/07 призначено до судового розгляду.
Межі та підстави касаційного перегляду
Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими (частина перша статті 400 ЦПК України).
В ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження (частина восьма статті 394 ЦПК України).
Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу (пункт четвертий частини другої статті 389 ЦПК України).
Підставою касаційного оскарження ухвали апеляційного суду заявник зазначає порушення норм процесуального права.
Касаційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з такого.
Позиція Верховного Суду
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року (далі - Конвенція) гарантує кожному право на справедливий суд, що включає, крім іншого, право на розгляд справи.
Під доступом до правосуддя згідно зі стандартами Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) розуміється здатність особи безперешкодно отримати судовий захист як доступ до незалежного і безстороннього вирішення спорів за встановленою процедурою на засадах верховенства права.
Право на доступ до суду також означає обов`язок суду забезпечити: ефективний розгляд справи; дотриманням принципів змагальності (статті 12 ЦПК України) та диспозитивності (статті 13 ЦПК України); рівні можливості надавати докази на підтвердження своїх позицій; організацію розгляду справи впродовж розумного строку; неможливість зловживання правом з боку сторін.
ЄСПЛ указав, що там, де існують апеляційні та касаційні суди, гарантії, що містяться у статті 6 Конвенції, повинні відповідати, зокрема, забезпеченню ефективного доступу до цих судів, щоб учасники судового процесу могли отримати рішення, яке стосується їх "цивільних прав та обов`язків" (рішення від 11 жовтня 2001 року в справі "Гоффман проти Німеччини" (Hoffmann v. Germany), пункт 65; рішення від 26 жовтня 2000 року в справі "Кудла проти Польщі" (Cudla v. Poland)).
Згідно з пунктом 8 частини другої статтею 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є забезпечення апеляційного оскарження рішення суду.
Конституція України як закон прямої дії має найвищу юридичну силу, а офіційне тлумачення конституційних положень здійснюється Конституційним Судом України, який у низці своїх рішень висловив правову позицію щодо права на оскарження судових рішень та доступу до правосуддя, згідно з якою кожному гарантується захист прав і свобод у судовому порядку. Суд не може відмовити у правосудді, якщо особа вважає, що її права і свободи порушені або порушуються, створено або створюються перешкоди для їх реалізації або мають місце інші ущемлення прав та свобод. Відмова суду у прийнятті позовних та інших заяв, скарг, оформлених відповідно до чинного законодавства, є порушенням права на судовий захист, яке, згідно зі статтею 64 Конституції України, не може бути обмежене (пункти 1, 2 резолютивної частини Рішення Конституційного Суду України від 25 грудня 1997 року № 9-зп; абзац сьомий пункту 3 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 25 квітня 2012 року № 11-рп/2012).
Право на оскарження судових рішень у судах апеляційної інстанції є складовою конституційного права особи на судовий захист. Таке право гарантується визначеними Конституцією України основними засадами судочинства, які є обов`язковими для всіх форм судочинства та судових інстанцій, зокрема забезпеченням апеляційного оскарження рішення суду, крім випадків, встановлених законом (пункт 3.2 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 25 квітня 2012 року №11-рп/2012).
Перегляд судових рішень, зокрема, в апеляційному порядку гарантує відновлення порушених прав і охоронюваних законом інтересів людини і громадянина (абзац третій підпункту 3.1 пункту 3 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 11 грудня 2007 року № 11-рп/2007).
Відповідно до частини першої статті 352 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.
За вимогами статті 354 ЦПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його (її) проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду;
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.
Форма і зміст апеляційної скарги передбачені у стаття 356 ЦПК України, згідно з пунктом 4 частини четвертої якої до апеляційної скарги додаються докази, що підтверджують дату отримання копії оскаржуваного судового рішення суду першої інстанції (за наявності).
Відповідно до частини другої статті 357 ЦПК України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 356 цього Кодексу, а також подана особою, яка відповідно до частини шостої статті 14 цього Кодексу зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу.
Апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 354 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку (частина третя статті 357 ЦПК України).
Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження будуть визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження у порядку, встановленому статтею 358 цього Кодексу (частина четверта статті 357 ЦПК України).
Відповідно до пункту 4 частини першої статті 358 ЦПК України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.
За вимогами частини другої статті 358 ЦПК України незалежно від поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у разі, якщо апеляційна скарга подана після спливу одного року з дня складення повного тексту судового рішення, крім випадків: 1) подання апеляційної скарги особою, не повідомленою про розгляд справи або не залученою до участі в ній, якщо суд ухвалив рішення про її права, свободи, інтереси та (або) обов`язки; 2) пропуску строку на апеляційне оскарження внаслідок виникнення обставин непереборної сили.
У справі, яка є предметом касаційного перегляду, встановлено, що 27 березня 2007 року Баглійський районний суд м. Дніпродзержинська ухвалив рішення, яким задовольнив позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2, виконавчого комітету Дніпродзержинської міської ради про визнання угоди дійсною, визнання права власності на нерухоме майно.
02 листопада 2023 року представник виконавчого комітету Кам`янської міської ради (правонаступник виконавчого комітету Дніпродзержинської міської ради) подав апеляційну скаргу на рішення Баглійського районного суду м. Дніпродзержинська від 27 березня 2007 року.
Дніпровський апеляційний суд ухвалою від 30 листопада 2023 року відмовив у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою виконавчого комітету Кам`янської міської ради на рішення Баглійського районного суду м. Дніпродзержинська від 27 березня 2007 року.
Суд апеляційної інстанції свою ухвалу мотивував тим, що апеляційна скарга подана після спливу одного року з дня ухвалення судового рішення, а докази виникнення обставин непереборної сили, які унеможливили своєчасне її подання, у матеріалах справи відсутні.
При цьому, суд зазначив, що представник виконавчого комітету Дніпродзержинської міської ради (виконавчого комітету Кам`янської міської ради) був присутній в судовому засіданні при винесенні оскаржуваного рішення та був обізнаний про те, що є судове рішення, яким задоволено позовні вимоги, що не позбавляло його можливості вчасно звернутися з апеляційною скаргою.
Визначивши, що заявник мав об`єктивну можливість звернутися до суду апеляційної інстанції зі скаргою у встановлені процесуальним законом строки, відсутність обставин, що унеможливлювали своєчасне звернення цієї сторони до суду з апеляційною скаргою, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про відсутність підстав для відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою виконавчого комітету Кам`янської міської ради на рішення Баглійського районного суду м. Дніпродзержинська від 27 березня 2007 року.
З такими висновками апеляційного суду погодитися не можна, з огляду на таке.
Аналіз матеріалів справи свідчить про те, що Баглійський районний суд м. Дніпродзержинська рішенням від 27 березня 2007 року задовольнив позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2, виконавчого комітету Дніпродзержинської міської оади про визнання угоди дійсною, визнання права власності на нерухоме майно.
Рішення суду постановлено за участі позивачки та представника Департаменту містобудування Дніпродзержинської міської ради, який учасником судового процесу не є.
Водночас у матеріалах справи відсутні відомості про повідомлення відповідачів, у тому числі й виконавчого комітету Дніпродзержинської міської ради (правонаступником якого є виконавчий комітет Кам`янської міської ради) про розгляд справи, призначеної на 27 березня 2007 року.
Докази направлення відповідачу виконавчому комітету Дніпродзержинської міської ради (правонаступником якого є виконавчий комітет Кам`янської міської ради) судового рішення та отримання ними цього рішення матеріали справи також не містять.
Відповідно до інформації з Єдиного державного реєстру судових рішень судове рішення від 27 березня 2007 року надіслано для оприлюднення: 18 липня 2023 року та забезпечено надання загального доступу 19 липня 2023 року.
04 жовтня 2023 року представник виконавчого комітету Кам`янської міської ради (правонаступник виконавчого комітету Дніпродзержинської міської ради) ознайомився з матеріалами справи в суді першої інстанції та 02 листопада 2023 року подав апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції від 27 березня 2007 року.
У постанові Верховного Суду від 02 вересня 2020 року в справі № 757/15679/16-ц (провадження № 61-23310 св 19) вказано, що "учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; 2) на ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу. Отже, вказаною нормою процесуального права чітко передбачено, що питання поважності пропуску строку на апеляційне оскарження досліджується у всіх наведених випадках, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України".
У постановах від 06 березня 2024 року в справі № 953/5340/21 (провадження № 61-16122св23), від 27 жовтня 2023 року в справі № 757/25574/19-ц (провадження № 61-12460св23) Верховний Суд сформулював висновок, що сплив річного строку з дня складання повного тексту судового рішення є підставою для відмови у відкритті провадження незалежно від причин пропуску строку на апеляційне оскарження, тобто законодавець імперативно встановив процесуальні обмеження для оскарження судового рішення зі спливом річного строку.
Виключенням з цього правила є подання апеляційної скарги особою, не повідомленою про розгляд справи або не залученої до участі в ній, якщо суд ухвалив рішення про її права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, та пропуск строку на апеляційне оскарження внаслідок виникнення обставин непереборної сили.
У постанові Верховного Суду від 21 березня 2024 року в справі № 22/96-10/90/08 зазначено, що звернення з апеляційною скаргою поза встановленим процесуальним законом строком оскарження судового рішення покладає на нього обов`язок доведення та обґрунтування відповідних обставин, що зумовили пропуск цього строку, і в разі, коли відповідну апеляційну чи касаційну скаргу подано особою, не залученою до участі в справі. Однак неучасть у справі особи, яка звертається зі скаргою, з посиланням на те, що рішення в цій справі стосується її прав та інтересів, не є безумовною підставою для визнання причин пропуску строку поважними та поновлення цього строку. Отже, подання апеляційної скарги особою, не повідомленою про розгляд справи або не залученою до участі в ній, якщо суд ухвалив рішення про її права, інтереси та (або) обов`язки, захищає її саме від передбаченої частиною другою статті 261 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) безумовної відмови у відкритті апеляційного провадження (якщо апеляційна скарга подана після спливу одного року з дня складення повного тексту судового рішення), тобто незалежно від поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження, проте не звільняє вказану особу від обов`язку довести поважність причин пропуску строку на апеляційне оскарження, передбаченого іншими наведеними нормами ГПК України.
Частина друга статті 261 ГПК України ідентична змісту частини другої статті 358 ЦПК України.
Право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом (частина перша статті 126 ЦПК України).
Відлік процесуального строку пов`язується з днем вручення судового рішення (постанова Верховного Суду від 21 березня 2024 року у справі № 160/14417/23).
Таким чином, у межах річного строку з дня складання повного судового рішення може бути поновлено строк на апеляційне оскарження з інших поважних причин будь-яким заявникам, а особам, не повідомленим про розгляд справи, - і поза межами річного строку.
Отже, річний преклюзивний строк для поновлення строку на апеляційне оскарження не поширюється на учасників справи, не повідомлених про розгляд справи.
У постанові від 29 травня 2024 року у справі № 473/1467/22 (провадження № 61-2399св24), Верховний Суд зауважив, що коли учасник справи не був повідомлений про розгляд справи і не отримав судове рішення, такі обставини слід вважати як пропуск строку з інших поважних причин і застосовувати до нього правило частини третьої статті 354 ЦПК України в сукупності із пунктом 1 частини другої статті 358 ЦПК України, тобто без застосування річного преклюзивного строку. У цьому випадку питання про проміжок часу, що минув з дня складення повного тексту судового рішення, протягом якого можливе поновлення строку на подання апеляційної скарги, суд має вирішити на власний розсуд, реалізуючи своє дискреційне повноваження.
Отже, для реалізації права на подання апеляційної скарги визначальним є отримання заявником повного судового рішення, так як без ознайомлення з повним судовим рішенням неможливо зрозуміти мотиви суду, якими він керувався при ухваленні рішення, а, отже, неможливо сформулювати підстави апеляційної скарги.
Апеляційний суд, зазначивши про те, що матеріали справи не містять доказів, які б підтверджували, що апеляційну скаргу подано особою, не повідомленою про розгляд справи, не звернув увагу на те, що в матеріалах справи відсутні відомості про повідомлення судом першої інстанції виконавчого комітету Дніпродзержинської міської ради (правонаступником якого є виконавчий комітет Кам`янської міської ради) про розгляд справи, призначеної на 27 березня 2007 року. Участь у судовому засіданні, в якому прийнято судом першої інстанції рішення від 27 березня 2007 року, на стороні відповідача приймав представник Департаменту містобудування Дніпродзержинської міської ради, який не був залучений до розгляду справи як сторона.
Таким чином, виконавчий комітет Кам`янської міської ради (який є правонаступником виконавчого комітету Дніпродзержинської міської ради) є особою, не повідомленою про розгляд справи.
Пункт 1 частини другої статті 358 ЦПК України містить виключення для таких осіб щодо відмови у відкритті апеляційного провадження внаслідок спливу річного строку. Як наслідок, при постановленні оскарженої ухвали апеляційний суд допустив порушення норм процесуального права та зробив передчасний висновок про відмову у відкритті апеляційного провадження, не оцінивши наявність/відсутність поважних причин пропуску строку на апеляційне провадження. Тому оскаржену ухвалу належить скасувати, а справу направити до апеляційного суду для вирішення питання про відкриття апеляційного провадження.