ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27 листопада 2024 року
м. Київ
справа № 176/241/23
провадження № 61-11011св24
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Крата В. І.,
суддів: Гудими Д. А., Дундар І. О. (суддя-доповідач), Краснощокова Є. В.,
Пархоменка П. І.,
учасники справи:
скаржник (стягувач) - ОСОБА_1,
суб`єкт оскарження - державний виконавець відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Фещук Олена Андріївна,
заінтересована особа (боржник) - Державне підприємство "Східний гірничо-збагачувальний комбінат",
розглянув у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1, яка подана представником ОСОБА_2, на ухвалу Жовтоводського міського суду Дніпропетровської області від 23 травня 2024 року в складі судді Крамар О. М. та постанову Дніпровського апеляційного суду від 17 липня 2024 року в складі колегії суддів: Красвітної Т. П., Городничої В. С., Петешенкової М. Ю.,
Історія справи
Короткий зміст скарги
У травні 2024 року ОСОБА_1 звернувся зі скаргою на дії державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України (далі - Департамент ДВС Мінюсту України) Фещук О. А., заінтересована особа - Державне підприємство "Східний гірничо-збагачувальний комбінат" (далі ДП "Східний гірничо-збагачувальний комбінат").
Скарга мотивована тим, що Жовтоводським міським судом Дніпропетровської області було видано виконавчий лист № 176/241/23 про стягнення з ДП "Східний гірничо-збагачувальний комбінат" на користь ОСОБА_1 грошових коштів в сумі 120 000,00 грн в рахунок відшкодування моральної шкоди, завданої ушкодженням здоров`я внаслідок хронічного професійного захворювання.
З листа начальника відділу примусового виконання рішень Департаменту ДВС Мінюсту України Нещадима І. від 24 квітня 2024 року вбачається, що вказаний виконавчий лист та інші перебувають на виконанні в цьому відділі, проте державний виконавець зупинив вчинення виконавчих дій в межах цього виконавчого провадження.
У зазначеному листі скаржника поінформовано, що Законом України "Про внесення змін до розділу ХІІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про виконавче провадження" від 07 лютого 2024 року №3577-ІХ розділ ХІІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про виконавче провадження" доповнено пунктом 1-4 такого змісту, зокрема: що до 01 січня 2025 року зупиняється вчинення виконавчих дій та заходів примусового виконання рішень (у тому числі накладення арешту на майно та кошти) у виконавчих провадженнях, за якими боржником є ДП "Східний гірничо-збагачувальний комбінат" (крім рішень про виплату заробітної плати, вихідної допомоги, інших виплат (компенсацій), що належать працівнику у зв`язку з трудовими відносинами, про відшкодування матеріальної (майнової) шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю, про стягнення аліментів, про стягнення заборгованості із сплати внесків до фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування і заборгованості із сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування). Також зазначено, що керуючись пунктом 1-4 розділу ХІІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про виконавче провадження", державним виконавцем винесено постанову про зупинення вчинення виконавчих дій до 01 січня 2025 року.
На переконання скаржника, зупинення вчинення виконавчих дій є незаконним. Стягнена моральна шкода, заподіяна ушкодженням здоров`ю, підпадає під визначення "інших виплат (компенсацій), що належать працівнику у зв`язку з трудовими відносинами", адже рішення, на виконання якого видано вказаний вище виконавчий лист, ґрунтується на положеннях КЗпП України.
ОСОБА_1 просив:
визнати неправомірними дії державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту ДВС Мінюсту України Фещук О. А. щодо зупинення вчинення виконавчих дій у виконавчому провадженні № НОМЕР_1 на підставі пункту 1-4 розділу ХІІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про виконавче провадження";
скасувати відповідну постанову про зупинення вчинення виконавчих дій;
зобов`язати відділ примусового виконання рішень Департаменту ДВС Мінюсту України поновити вчинення виконавчих дій з виконання виконавчого листа про стягнення з ДП "Східний гірничо-збагачувальний комбінат" на користь ОСОБА_1 грошових коштів в сумі 120 000,00 грн в рахунок відшкодування моральної шкоди, завданої ушкодженням здоров`я внаслідок хронічного професійного захворювання.
Короткий зміст судового рішення суду першої інстанції
Ухвалою Жовтоводського міського суду Дніпропетровської області від 23 травня 2024 року у задоволенні скарги ОСОБА_1 відмовлено.
Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що:
Законом України "Про внесення змін до розділу ХІІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про виконавче провадження" від 07 лютого 2024 року № 3577-ІХ розділ ХІІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про виконавче провадження" доповнено пунктом 1-4 такого змісту, зокрема: до 01 січня 2025 року: зупиняється вчинення виконавчих дій та заходів примусового виконання рішень (у тому числі накладення арешту на майно та кошти) у виконавчих провадженнях, за якими боржником є ДП "Східний гірничо-збагачувальний комбінат" (крім рішень про виплату заробітної плати, вихідної допомоги, інших виплат (компенсацій), що належать працівнику у зв`язку з трудовими відносинами, про відшкодування матеріальної (майнової) шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю, про стягнення аліментів, про стягнення заборгованості із сплати внесків до фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування і заборгованості із сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування); підлягають зняттю накладені арешти на кошти та/або майно ДП "Східний гірничо-збагачувальний комбінат";
рішенням Жовтоводського міського суду Дніпропетровської області від 28 березня 2023 року з ДП "Східний гірничо-збагачувальний комбінат" на користь ОСОБА_1 було стягнено 120 000,00 грн як відшкодування моральної шкоди у зв`язку з ушкодженням здоров`я внаслідок професійного захворювання. Проте відшкодування моральної шкоди у зв`язку з ушкодженням здоров`я не входить до переліку виключень, зазначених в пункті 1-4 розділ ХІІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про виконавче провадження", не відноситься до заробітної плати, вихідної допомоги, інших виплат (компенсацій), що належать працівнику у зв`язку з трудовими відносинами. Тому державний виконавець діяв відповідно до закону, а тому скарга на дії державного виконавця є необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню;
доводи державного виконавця про розгляд скарги в порядку адміністративного судочинства, необґрунтовані. Оскільки особа є відповідачем у цивільній справі та є боржником у виконавчих провадженнях (за виконавчим листом у цивільній справі) з примусового виконання цього рішення, то справа щодо оскарження постанов державного виконавця щодо виконання судових рішень, ухвалених у порядку цивільного судочинства, також підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства. Аналогічні правові позиції викладені в постанові Великої палати Верховного Суду від 06 лютого 2019 року у справі № 815/4232/17; від 22 квітня 2019 року у справі № 757/53656/17-а, у постанові Верховного Суду від 21 лютого 2020 року у справі № 643/5597/19.
Короткий зміст судового рішення суду апеляційної інстанції
Постановою Дніпровського апеляційного суду від 17 липня 2024 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково.
Ухвалу Жовтоводського міського суду Дніпропетровської області від 23 травня 2024 року змінено в частині правового обґрунтування відмови у задоволенні скарги.
В іншій частині ухвалу Жовтоводського міського суду Дніпропетровської області від 23 травня 2024 року залишено без змін.
Постанова апеляційного суду мотивована тим, що:
відповідно до частини першої, пункту 1 частини другої статті 18 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Виконавець зобов`язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом. Законом України "Про внесення змін до розділу ХІІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про виконавче провадження" від 07 лютого 2024 року № 3577-ІХ розділ ХІІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про виконавче провадження" доповнено пунктом 1-4 такого змісту, зокрема: до 01 січня 2025 року: зупиняється вчинення виконавчих дій та заходів примусового виконання рішень (у тому числі накладення арешту на майно та кошти) у виконавчих провадженнях, за якими боржником є ДП "Східний гірничо-збагачувальний комбінат" (крім рішень про виплату заробітної плати, вихідної допомоги, інших виплат (компенсацій), що належать працівнику у зв`язку з трудовими відносинами, про відшкодування матеріальної (майнової) шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю, про стягнення аліментів, про стягнення заборгованості із сплати внесків до фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування і заборгованості із сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування); підлягають зняттю накладені арешти на кошти та/або майно ДП "Східний гірничо-збагачувальний комбінат". У постанові Верховного Суду від 01 лютого 2023 року у справі №165/1292/21 зроблено висновок, що виокремлюючи виплати, виконавчі провадження щодо яких не підлягають зупиненню, законодавець конкретизував їх перелік, та виділив серед іншого: виплату заробітної плати; вихідної допомоги; інших виплат (компенсацій), що належать працівнику у зв`язку з трудовими відносинами; відшкодування матеріальної (майнової) шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю, при цьому не відніс до вказаного переліку відшкодування моральної (немайнової) шкоди, завданої каліцтвом. Що стосується поняття інших виплат (компенсацій), то відшкодування моральної шкоди, завданої трудовим каліцтвом, хоч і випливає з трудових правовідносин, однак не охоплюється поняттям компенсації в розумінні норм трудового законодавства, в тому числі статей 72, 83 та норм глави VІІІ "Гарантії та компенсації" КЗпП України. Таким чином, відшкодування моральної шкоди у зв`язку з ушкодженням здоров`я не входить до переліку виключень, зазначених в пункті 1-4 розділу ХІІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про виконавче провадження", не відноситься до заробітної плати, вихідної допомоги, інших виплат (компенсацій), що належать працівнику у зв`язку з трудовими відносинами. Встановивши, що відшкодування моральної шкоди у зв`язку з ушкодженням здоров`я не входить до переліку виключень, зазначених в пункті 1-4 розділу ХІІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про виконавче провадження", не відноситься до заробітної плати, вихідної допомоги, інших виплат (компенсацій), що належать працівнику у зв`язку з трудовими відносинами, апеляційний суд погодився з висновком суду першої інстанції, що державний виконавець діяв відповідно до Закону, а тому скарга на дії державного виконавця не підлягає задоволенню;
оскаржена постанова державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту ДВС Мінюсту України від 21 березня 2024 року у виконавчому провадженні № НОМЕР_1 про зупинення вчинення виконавчих дій з примусового виконання виконавчого листа №176/241/23 від 03 травня 2023 року на підставі пункту 1-4 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про виконавче провадження" не порушує конституційну вимогу щодо обов`язковості судових рішень, адже не припиняє взагалі виконання рішення суду, а лише призупиняє його виконання на строк, встановлений законом;
посилання в апеляційній скарзі на висновки, викладені у постанові Верховного Суду від 20 червня 2019 року в справі № 336/9595/14, є безпідставним, оскільки наведена практика касаційного суду стосується інших правовідносин. Отже, доводи апеляційної скарги зводяться до власного тлумачення норм законодавства, незгоди з висновками суду першої інстанції щодо оцінки доказів та застосування норм Закону;
у статті 8 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що сторонами у виконавчому провадженні є стягувач і боржник, особа, рішення, дія чи бездіяльність якої оскаржується. Зміст скарги ОСОБА_1 на дії державного виконавця свідчить, що у цій справі учасниками є: скаржник (стягувач) - ОСОБА_1, боржник - ДП "Східний гірничо-збагачувальний комбінат", особа, дії якої оскаржуються - державний виконавець відділу примусового виконання рішень Департаменту ДВС Мінюсту України. Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 16 травня 2024 року при розподілі скарги на дії державного виконавця, учасником процесу, крім інших, зазначено боржника ДП "Східний гірничо-збагачувальний комбінат". Згідно з листом Жовтоводського міського суду Дніпропетровської області від 17 травня 2024 року № 176/241/23/4928/2024 ДП "Східний гірничо-збагачувальний комбінат" повідомлявся про розгляд скарги ОСОБА_1 на дії органу примусового виконання та викликався у судове засідання судом першої інстанції на 09-00 год 23 травня 2023 року, що також підтверджується довідкою про доставку електронного документа в електронний кабінет від 20 травня 2024 року. Таким чином, ДП "Східний гірничо-збагачувальний комбінат" було залучено до участі у цій справі з розгляду скарги на дії державного виконавця як заінтересована особа. Проте суд першої інстанції помилково не вказав в оскаржуваній ухвалі від 23 травня 2023 року залучену до участі у справі і належним чином повідомлену заінтересовану особу (боржника) - ДП "Східний гірничо-збагачувальний комбінат". Тому ухвалу суду першої інстанції слід змінити в частині правового обґрунтування відмови у задоволенні скарги.
Короткий зміст вимог та доводів касаційної скарги
У липні 2024 року представник ОСОБА_1 - адвокат Повалій О. В. подала до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій просить ухвалу суду першої інстанції та постанову апеляційного суду скасувати, ухвалити нове судове рішення про задоволення вимог скарги на дії державного виконавця.
Касаційна скарга мотивована тим, що:
державний виконавець не врахував, що дія пункту 1-4 розділу ХІІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про виконавче провадження" не передбачає безумовного зупинення всіх виконавчих проваджень, боржником за якими є ДП "Східний гірничо-збагачувальний комбінат", а встановлює певні винятки, при наявності яких виконавчі провадження не підлягають зупиненню. Такі винятки наявні у даній конкретній справі і виконавчому провадженні, а саме: стягується шкода, заподіяна ушкодженням здоров`я, а також стягнення даної шкоди відноситься до виплат (компенсацій), що належать працівнику у зв`язку з трудовими відносинами. Таким чином, у даному випадку виконавче провадження зупиненню не підлягало, а винесення вищезазначеної постанови значною мірою порушує права скаржника, зокрема, право на отримання відшкодування моральної шкоди, факт спричинення якої було встановлено судом;
висновки, викладені у постанові Верховного Суду від 01 лютого 2023 року у справі №165/1292/21, стосувалися виключно тлумачення змісту статті 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності державних вугледобувних підприємств";
наведене у законі серед винятків формулювання "інших виплат (компенсацій), що належать працівнику у зв`язку з трудовими відносинами, про відшкодування матеріальної (майнової) шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю" безумовно включає в себе відшкодування (компенсацію) моральної шкоди працівнику роботодавцем, оскільки таке відшкодування напряму залежить від існування трудових відносин та випливає з них. Підставою для відшкодування моральної шкоди згідно зі статтею 237-1 КЗпП України, є факт порушення прав працівника у сфері трудових відносин, яке призвело до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв`язків і вимагало від нього додаткових зусиль для організації свого життя. Судовим рішенням стягнено з ДП "Східний гірничо-збагачувальний комбінат" на користь скаржника грошові кошти в рахунок відшкодування моральної шкоди, яка заподіяна ушкодженням здоров`я. В обґрунтування позовних вимог та при вирішенні справи судом застосовувалися норми трудового законодавства, зокрема, статі 153, 173, 237-1 КЗпП України. Тому відшкодування моральної шкоди у даному випадку є видом виплат (компенсацій), належних працівнику у зв`язку з трудовими відносинами;
відшкодування моральної шкоди у даному випадку здійснюється одним суб`єктом, виділеним спеціальним статусом "роботодавець" та наділеним у зв`язку з цим специфічним переліком прав і обов`язків, на користь іншого суб`єкта - "працівника", та є результатом взаємодії цих суб`єктів у сфері відносин, регульованих нормами трудового права - трудових відносин. Тобто, по суті своїй, відшкодування моральної шкоди саме роботодавцем працівнику в іншому, відмінному від сфери трудових відносин середовищі, є неможливим. Саме тому компенсація моральної шкоди є виплатою, яка належить працівнику у зв`язку з трудовими відносинами і вимоги скаржника як стягувача до боржника в даному випадку обґрунтовуються виключно як вимоги працівника до роботодавця і підставою таких вимог є ушкодження здоров`я при виконанні умов трудового договору;
зупинення вчинення виконавчих дій з примусового виконання виконавчого листа від 03 травня 2023 року № 176/241/23 значною мірою порушує право скаржника на відшкодування йому моральної шкоди, факт завдання якої встановлено судом, позбавляє його одного з основних джерел доходу після втрати ним значного відсотка працездатності. Дані обставини викликають у скаржника лише численні сумніви і переживання, продовжуючи негативно впливати на його теперішній стан здоров`я. Поклавши роки свого життя задля добробуту підприємства, наразі він знову змушений доводити своє право на продовження отримання виплат за завдану непоправну шкоду його здоров`ю. Зупинення вчинення виконавчих дій з примусового виконання виконавчого листа призводить саме до ілюзорності встановленого судом права скаржника на відшкодування моральної шкоди, при тому, що у даному конкретному випадку і виконавчому провадженні стягується шкода, заподіяна ушкодженням здоров`я, стягнення даної шкоди відноситься до виплат (компенсацій), що належать працівнику у зв`язку з трудовими відносинами, а тому виконавче провадження зупиненню не підлягало.
Аргументи іншого учасника справи
У серпні 2024 року відділ примусового виконання рішень Департаменту ДВС Мінюсту України подав відзив на касаційну скаргу, в якому просить касаційну скаргу залишити без задоволення.
Відзив мотивований тим, що:
предметом скарги є постанова державного виконавця про зупинення вчинення виконавчих дій, державний виконавець зобов`язаний виконати вимоги Закону України "Про виконавче провадження", при цьому виконання судового рішення зупиняється, а не скасовується, обґрунтування позовних вимог у скарзі на дії державного виконавця не розглядаються;
скаржник не зазначив про неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права судами. Він не згоден лише з посиланням суду апеляційної інстанції на висновок, викладений у постанові Верховного Суду в справі № 165/1292/21 та наводить свої міркування щодо обґрунтування позовних вимог у справі № 176/241/23, які не можуть розглядатися у скарзі в порядку судового контролю за виконання судового рішення.
Рух справи у суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 07 серпня 2024 року відкрито касаційне провадження у справі № 176/241/23 та витребувано справу із суду першої інстанції.
У серпні 2024 року матеріали справи № 176/241/23 надійшли до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду від 20 листопада 2024 року справу призначено до судового розгляду.
Межі та підстави касаційного перегляду
Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими (частина перша статті 400 ЦПК України).
В ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження (частина восьма статті 394 ЦПК України).
В ухвалі Верховного Суду від 07 серпня 2024 року вказано, що доводи касаційної скарги містять підстави касаційного оскарження, передбачені абзацом 2 частини другої статті 389 ЦПК України (порушення норм процесуального права).