ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27 листопада 2024 року
м. Київ
справа № 2-3086/11
провадження № 61-13731св23
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: головуючого - Крата В. І.,
суддів: Гудими Д. А., Дундар І. О., Краснощокова Є. В. (суддя-доповідач), Пархоменка П. І.,
учасники справи:
заявник (боржник) - ОСОБА_1,
суб`єкт оскарження ? приватний виконавець виконавчого округу м. Києва Кісельова Віталіна Володимирівна,заінтересована особа Товариство з обмеженою відповідальністю "Доступні фінанси" (стягувач),
розглянув у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_1, яка подана представником ОСОБА_2, на ухвалу Шевченківського районного суду міста Києва від 16 лютого 2023 року у складі судді Пономаренко Н. В. та постанову Київського апеляційного суду від 09 серпня 2023 року у складі колегії суддів: Поливач Л. Д., Стрижеуса А. М., Шкоріної О. І.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст скарги
У грудні 2022 року ОСОБА_1 звернулася до суду з скаргою на дії та бездіяльність приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Кісельової В.В. (далі - приватний виконавець), стягувач ? ТОВ "Доступні фінанси".
Скарга мотивована тим, що на виконанні у приватного виконавця перебуває виконавче провадження № НОМЕР_1 з виконання виконавчого листа № 2-3086/11, виданого 25 березня 2013 року Шевченківським районним судом м. Києва про стягнення з неї на користь ПАТ "Альфа-Банк" заборгованості за кредитним договором.
26 січня 2022 року у межах виконавчого провадження проведено електронний аукціон з реалізації предмета іпотеки - двокімнатної квартири АДРЕСА_1 . Переможцем електронного аукціону визнано учасника № 39 ТОВ "Укртехспецобладнання", встановлено строк для оплати за лот до 09 лютого 2022 року.
Електронний аукціон проводився в межах виконавчого провадження, стягувачем в якому є ПАТ "Альфа-Банк", в той час, коли ПАТ "Альфа-Банк" 30 грудня 2021 року відступив право вимоги за кредитним договором ТОВ "Доступні фінанси" за Договором факторингу. Отже, на момент проведення електронного аукціону ПАТ "Альфа-Банк" не мав права вимоги до неї, а сторону виконавчого провадження на ТОВ "Доступні фінанси" замінено не було.
Постановою приватного виконавця від 10 лютого 2022 року вчинення виконавчих дій було зупинено у зв`язку із надходженням заяви ТОВ "Доступні фінанси" про заміну сторони виконавчого провадження. На підставі постанови приватного виконавця ДП "СЕТАМ" було зупинено електронний аукціон із статусом "Відбувся". 10 листопада 2022 року відповідно до постанов приватного виконавця поновлено виконане провадження та замінено сторону стягувача з ПАТ "Альфа-Банк" на ТОВ "Доступні фінанси".
14 листопада 2022 року ДП "Сетам" відновило електронний аукціон. У зв`язку з тим, що ТОВ "Укртехспецобладнання" не сплатило суму за придбане майно до 09 лютого 2022 року, ДП "Сетам" визнало переможцем електронного аукціону учасника № 38, який запропонував ціну, що була перед ціною, запропонованою ТОВ "Укртехспецобладнання". Проте вказаний учасник відмовився сплачувати суму за придбане майно, у зв`язку з чим аукціон визнано таким, що не відбувся.
23 листопада 2022 року приватним виконавцем складено акт про реалізацію предмета іпотеки, на підставі якого нерухоме майно передано іпотекодержателю - ТОВ "Доступні фінанси" у рахунок погашення заборгованості.
25 листопада 2022 року приватний виконавець винесла постанову про передачу майна стягувача в рахунок погашення боргу у порядку, визначеною частиною дев`ятою статті 61 Закону України "Про виконавче провадження", яка не визначає порядок передачі предмета іпотеки іпотекодержателю.
Вважає, що вказані дії приватного виконавця вчиненні з порушенням норм чинного законодавства, які регулюють порядок реалізації нерухомого майна та оформлення результатів електронних аукціонів, що належить фізичній особі та є предметом іпотеки, у період дії в Україні воєнного стану. З огляду на той факт, що на момент введення в Україні воєнного стану електронний аукціон з реалізації квартири мав статус "Відбувся" та був зупинений на підставі постанови приватного виконавця, дії приватного виконавця вчинені з порушенням вимог пункту 5-2 Прикінцевих положень Закону України "Про іпотеку" та наказу від 10 червня 2022 року № 2343/5 Міністерства юстиції України "Деякі питання примусової реалізації арештованого майна у виконавчому провадженні в період воєнного стану", оскільки поновлення електронного аукціону та оформлення його результатів відбулося вже під час дії воєнного стану, зокрема, про оформлення результатів свідчить і те, що учаснику аукціону № 38 було запропоновано сплатити суму за придбане майно, після відмови якого, електронний аукціон набув статус "Такий, що не відбувся".
ОСОБА_3 просила суд:
визнати неправомірною бездіяльність приватного виконавця, яка полягає у незупиненні проведення виконавчих дій під час дії воєнного стану в Україні, що призвело до поновлення електронного аукціону з реалізації двокімнатної квартири АДРЕСА_2, та передана в іпотеку за договором іпотеки від 29 травня 2007 року, реєстраційний номер 3677, посвідченим приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Морозовою С. В.;
визнати неправомірними дії приватного виконавця, вчиненні при складанні та видачі акта від 23 листопада 2022 року про реалізацію предмета іпотеки, а саме - квартири АДРЕСА_1 ;
скасувати акт про реалізацію предмета іпотеки, складений 23 листопада 2022 року приватним виконавцем;
визнати неправомірними дії приватного виконавця, вчинені при винесенні постанови від 25 листопада 2022 року про передачу майна стягувачу в рахунок погашення боргу;
скасувати постанову про передачу майна стягувачу в рахунок погашення боргу, винесену 25 листопада 2022 року приватним виконавцем.
Короткий зміст ухвали суду першої інстанції і постанови апеляційного суду
Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 16 лютого 2023 року, залишеною без змін постановою Київського апеляційного суду від 09 серпня 2023 року, у задоволенні скарги відмовлено.
Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що відповідно до частини першої статті 5 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець зупиняє вчинення виконавчих дій у випадках, передбачених пунктами 1, 4, 6, 8, 11 частини першої статті 34 цього Закону, до закінчення строку дії зазначених обставин, а у випадках, передбачених пунктами 2, 3 5 частини першої статі 34 цього Закону, - до розгляду питання по суті. Приписами частини п`ятої цієї статті передбачено, що після усунення обставин, що стали підставою для зупинення вчинення виконавчих дій, виконавець не пізніше наступного робочого дня з моменту, коли йому стало про це відомо, зобов`язаний продовжити примусове виконання рішення порядку, встановленому цим Законом, про що виносить відповідну постанову. Таким чином, як зупинення вчинення виконавчих дій, так і продовження примусового виконання рішення, здійснювалось з дотриманням приписів Закону України "Про виконавче провадження".
Зі змісту повідомлення про проведення електронного аукціону з реалізації предмета іпотеки, дата проведення аукціону та закінчення торгів визначена 26 січня 2022 року. Скаржником не заперечується той факт, що аукціон з реалізації квартири було проведено 26 січня 2022 року. Переможцем електронного аукціону визнано учасника № 39 та встановлено строк для оплати за лот до 09 лютого 2022 року. У свою чергу Закон України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану" від 15 березня 2022 року № 2120-ІХ набув чинності 17 березня 2022 року. Ураховуючи те, що нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, тобто норма права діє щодо фактів і відносин, які виникли після набрання чинності цією нормою (тобто до події, факту застосовується закон, під час дії якого вони настали або мали місце), положення вказаного Закону не розповсюджуються на факти і відносини у даній справі, які мали місце 26 січня 2022 року. При цьому, 14 листопада 2022 року аукціон з продажу зазначеної квартири визнано таким що не відбувся, про що сформовано відповідний протокол. В зв`язку з тим, що всі учасники, що надали цінові пропозиції й поетапно були визначені переможцями електронного аукціону з реалізації квартири, не внесли належної грошової суми в строки, передбачені пунктом 1 розділу X цього Порядку, організатором аукціону було оголошено аукціон таким, що не відбувся. Пропозиція оплати за придбане майно також була ініційована до 15 березня 2022 року, тобто до дати введення в дію Закону №2120-ІХ.
Таким чином, аукціон з продажу квартири був закінчений 26 січня 2022 року та визнаний таким, що відбувся виключно по причині відмови переможця аукціону підписувати протокол, тобто організатором аукціону технічно оформлено результати аукціону проведеного 26 січня 2022 року, а формування протоколу від 14 листопада 2022 року про результати аукціону є суто технічною дією, яка підсумовує результати проведення аукціону та вчиняється поза волею приватного виконавця.
Статтею 49 Закону України "Про іпотеку" передбачено, що у разі оголошення третього електронного аукціону таким, що не відбувся, іпотекодержатель має право залишити за собою предмет іпотеки за початковою ціною третього електронного аукціону в порядку, передбаченому частиною першою цієї статті. З матеріалів справи вбачається, що ТОВ "Доступні фінанси" 14 листопада 2022 року звернувся до приватного виконавця з повідомленням про бажання залишити за собою предмет іпотеки у порядку, передбаченому статтею 49 Закону України "Про іпотеку", дія якої не була зупинена.
Постанова апеляційного суду мотивована тим, що суд першої інстанції зробив правильний висновок про відсутність підстав для задоволення скарги, оскільки будь-якої заборони передавати предмет іпотеки іпотекодержателю в порядку, передбаченому статтею 49 Закону України "Про іпотеку" Закон не містить, як і не містить застережень щодо прийняття відповідних рішень виконавцем. Дії приватного виконавця в частині передачі нереалізованого предмета іпотеки в рахунок погашення боргу іпотекодержателю правомірними.
Основним аргументом, як апеляційної скарги так і скарги на дії приватного виконавця, є посилання на Закон України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану" від 15 березня 2022 року, яким на період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування щодо нерухомого майна (нерухомості), що належить фізичним особам та перебуває в іпотеці за споживчими кредитами, було зупинено дії статті 37 (у частині реалізації права іпотекодержателя на набуття права власності на предмет іпотеки), статті 38 (у частині реалізації права іпотекодержателя на продаж предмета іпотеки), статті 40 (у частині виселення мешканців із житлових будинків та приміщень, переданих в іпотеку, щодо яких є судове рішення про звернення стягнення на такі об`єкти), статей 41, 47 (у частині реалізації предмета іпотеки на електронних торгах) цього Закону, та наказ Міністерства юстиції України від 10 червня 2022 року № 2343/5 "Деякі питання примусової реалізації арештованого майна у виконавчому провадженні в період воєнного стану", оскільки поновлення електронного аукціону та оформлення його результатів відбулось вже під час дії воєнного стану. Разом з тим такі доводи підлягають відхиленню з тих підстав, що вказаний Закон набув чинності 17 березня 2022 року та не розповсюджуються на факти і відносини, які мали місце 26 січня 2022 року, тобто на час проведення електронного аукціону. Водночас, 14 листопада 2022 року відбулась констатація факту того, що аукціон, проведений 26 січня 2022 року є таким, що не відбувся, про що сформовано відповідний протокол. Безпосередньо сам аукціон було проведено до дати введення в дію вказаного Закону.
Аргументи учасників справи
18 вересня 2023 року ОСОБА_1 подала до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій просила скасувати судові рішення та ухвалити нове рішення про задоволення скарги.
Касаційну скаргу мотивовано тим, що аналіз положень Порядку реалізації арештованого майна, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 29 вересня 2016 року № 2831/15 (далі - Порядок) дає чітке розуміння, що у разі несплати переможцем аукціону ТОВ "Укртехспецобладнання", який відбувся 26 січня 2022 року своєї цінової пропозиції до 09 лютого 2022 року, переможцем електронного аукціону мав бути визнаний учасник № 38, який запропонував ціну, що була перед ціною переможця. Про визнання переможцем учасника № 38 мав бути складений новий протокол електронного аукціону, в якому йому мало бути запропоновано здійснити протягом десяти банківських днів з дня визначення його переможцем розрахунки за придбане на електронному аукціоні майно. В порушення встановленого порядку проведення електронних торгів з продажу арештованого майна, ні учасник № 38, ні інші учасники аукціону, що відбувся 26 січня 2022 року, не були поетапно визнані переможцями. Втім, апеляційний суд встановив, що у зв`язку із тим, що всі учасники, що надали цінові пропозиції й поетапно були визначені переможцями не сплатили належної грошової суми в строки, передбачені пунктом 1 розділу X Порядку, аукціон було визнано таким, що не відбувся.
23 листопада 2022 року приватний виконавець склала акт про реалізацію предмета іпотеки, на підставі заяви стягувача від 14 листопада 2022 року про залишення за собою предмета іпотеки за початковою ціною других електронних торгів. Разом з тим, згідно з Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану" від 15 березня 2022 року у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування щодо нерухомого майна (нерухомості), що належить фізичних особам та перебуває в іпотеці за споживчими кредитами, зупиняється дія статті 37 (у частині реалізації права іпотекодержателя на набуття права власності на предмет іпотеки), статті 38 (у частині реалізації права іпотекодержателя на продаж предмета іпотеки), статті 40 (у частині виселення мешканців із житлових будинків та приміщень, переданих в іпотеку, щодо яких є судове рішення про звернення стягнення на такі об`єкти), статей 41, 47 (у частині реалізації предмета іпотеки на електронних торгах) цього Закону. Крім того, пунктом 5 наказу Міністерства юстиції України "Деякі питання примусової реалізації арештованого майна у виконавчому провадженні в період воєнного стану" від 10 червня 2022 року № 2343/5 було встановлено, що поновлення електронних аукціонів з реалізації предмета іпотеки відбувається з урахуванням вимог Закону України "Про іпотеку". У період дії воєнного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування електронні аукціони з реалізації нерухомого майна, що належить фізичних особам та перебуває в іпотеці за споживчими кредитами, не проводяться.
Всупереч наведеному, 14 листопада 2022 року електронні торги за лотом № 365319 було поновлено на підставі постанови про поновлення вчинення виконавчих дій. Поновлення електронного аукціону та, як наслідок, оформлення його результатів відбулося вже під час дії воєнного стану та з порушенням наведеного законодавства щодо заборони проведення електронних аукціонів з реалізації нерухомого майна, що належить фізичних особам та перебуває в іпотеці за споживчими кредитами. У зв`язку із здійсненим порушенням, 25 листопада 2022 року приватним виконавцем Кісельовою В. В. винесено постанову про виправлення помилки у процесуальному документі щодо заміни назви акта від 23 листопада 2022 року з "Акт про реалізацію предмета іпотеки" на "Акт про проведення електронного аукціону".
Апеляційний суд зробив висновок, що після поновлення вчинення виконавчих дій відповідно до постанови приватного виконавця від 10 листопада 2022 року організатором аукціону проведено виключно технічну дію щодо визнання аукціону таким, що не відбувся. Водночас те, що вказана технічна дія стала підставою для реалізації предмета іпотеки, для цілей чого і було встановлено заборону проведення електронних аукціонів на час дії воєнного стану, судом не було взято до уваги.
З урахуванням наведеного, в діях приватного виконавця вбачається порушення законодавства, внаслідок чого було незаконно винесено акт про проведення електронного аукціону (первісно ? акт про реалізацію предмета іпотеки) від 23 листопада 2022 року та постанову про передачу майна стягувачу в рахунок погашення боргу від 25 листопада 2022 року.
У листопаді 2023 року ТОВ "Доступні фінанси" подало відзив на касаційну скаргу, у якому просило відмовити у задоволенні касаційної скарги та вирішити питання про розподіл судових витрат.
Відзив мотивовано тим, що всі учасники, що надали цінові пропозиції й поетапно були визначені переможцями електронного аукціону з реалізації квартири, не сплатили належної грошової суми в строки, передбачені пунктом 1 розділу X Порядку, організатором аукціону було оголошено аукціон таким, що не відбувся.
Дії приватного виконавця в частині передачі нереалізованого предмета іпотеки в рахунок погашення боргу іпотекодержателю є цілком правомірним, з чим і погодилися суди першої та апеляційної інстанцій.
ТОВ "Доступні фінанси" подало попередній розрахунок судових витрат, які понесло і які очікує понести у зв`язку з розглядом справи, у розмірі 30 000,00 грн.
Межі та підстави касаційного перегляду, рух справи
Ухвалою Верховного Суду від 12 жовтня 2023 року поновлено ОСОБА_1 строк на касаційне оскарження, відкрито касаційне провадження у справі.
В зазначеній ухвалі вказано, що наведені у касаційній скарзі доводи містять підстави, передбачені абзацом 2 частини другої статті 389 ЦПК України.
Ухвалою Верховного Суду від 03 листопада 2023 року відмовлено у задоволенні клопотання ТОВ "Доступні фінанси" про закриття касаційного провадження у справі.
Ухвалою Верховного Суду від 27 листопада 2023 року доповнення до касаційної скарги ОСОБА_1, які подані представником ОСОБА_4, залишено без розгляду.
Ухвалою Верховного Суду від 18 вересня 2024 року справу призначено до судового розгляду.
Ухвалою Верховного Суду від 09 жовтня 2024 року справу передано на розгляд Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 04 листопада 2024 року повернуто справу на розгляд колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду.
Фактичні обставини справи
Суди встановили, що на виконанні у приватного виконавця перебуває виконавче провадження №59111869 з виконання виконавчого листа № 2-3086/11, виданого 25 квітня 2013 року Шевченківським районним судом м. Києва, яким стягнуто з ОСОБА_5 на користь ПАТ "Альфа Банк" заборгованість за кредитом у розмірі 2 871 964,34 грн, судовий збір у розмірі 1 700,00 грн, витрати на ІТЗ розгляду справи в розмірі 120,00 грн, а всього ? 2 873 784,34 грн.
У порядку примусового виконання судового рішення у виконавчому провадження № НОМЕР_1 до продажу було оголошено двокімнатну квартиру АДРЕСА_2 та є предметом іпотеки згідно з договором іпотеки № 3677 від 29 травня 2007 року, видавник: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Морозова С.В. Дата проведення аукціону визначено 22 січня 2022 року.
Згідно з повідомленням про проведення електронного аукціону з реалізації предмета іпотеки дата проведення аукціону та закінчення торгів визначена 26 січня 2022 року. (https://setam.net.ua/auction/36o723).
Переможцем електронного аукціону визнано учасника № 39 та встановлено строк для оплати за лот до 09 лютого 2022 року.
10 лютого 2022 року від TOB "Доступі фінанси" та АТ "Альфа-Банк" надійшли заява про зупинення виконавчого провадження у зв`язку зі зверненням до суду про заміну сторони виконавчого провадження.
Постановою приватного виконавця від 10 лютого 2022 року зупинено вчинення виконавчих дій з виконання рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 04 квітня 2012 року у справі № 2-3086/11.
На підставі постанови приватного виконавця Кісельової В. В. від 10 лютого 2022 року ДП "СЕТАМ" зупинено електронний аукціон із статусом "Відбувся".
Ухвалою Шевченківського районного суту м. Києва від 13 червня 2022 року, залишеною без змін постановою Київського апеляційного суду від 02 листопада 2022 року, заяву ТОВ "Доступні фінанси", заінтересовані особи: АТ "Альфа-Банк", ОСОБА_1, приватний виконавець Кісельова В. В., про заміну сторони виконавчому провадженні задоволено. Замінено стягувача у виконавчому провадженні № НОМЕР_1 з виконання рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 04 квітня 2012 року у справі № 2-3086/11 з ПАТ "Альфа-Банк" на ТОВ "Доступні фінанси".
Постановами приватного виконавця Кісельової В. В. від 10 листопада 2022 року поновлено виконавче провадження, замінено сторону стягувача з ПАТ "Альфа-Банк" на ТОВ "Доступні фінанси".
14 листопада 2022 року аукціон з продажу зазначеної квартири визнано таким що не відбувся. Відповідний протокол сформовано 14 листопада 2022 року 15:00:02.
14 листопада 2022 року ТОВ "Доступні фінанси" звернувся до приватного виконавця з повідомленням про бажання залишити за собою предмет іпотеки у порядку, передбаченому статтею 49 Закону України"Про іпотеку".
23 листопада 2022 року приватним виконавцем складено акт про реалізацію предмета іпотеки, на підставі якого нерухоме майно було передано іпотекодержателю ? ТОВ "Доступні фінанси" в рахунок погашення заборгованості.
25 листопада 2022 року приватним виконавцем винесено постанову про виправлення помилки, відповідно до якої змінено назву з "Акт про реалізацію предмета іпотеки" на "Акт про проведення електронного аукціону".
Постановою приватного виконавця Кісельової В. В. від 25 листопада 2022 року передано майно стягувачу в рахунок погашення боргу.
Позиція Верховного Суду
Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів (частина перша статті 4 ЦПК України).
Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд (частина перша, третя статті 13 ЦПК України).
Згідно зі статтею 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їх права чи свободи.
У частині другій статті 451 ЦПК України передбачено, що у разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника).
Примусове звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється виконавцем з урахуванням положень Закону України "Про іпотеку" (частина сьома статті 51 Закону України "Про виконавче провадження").
Відповідно до частини першої статті 49 Закону України "Про іпотеку" протягом десяти днів з дня оголошення електронного аукціону таким, що не відбувся, іпотекодержателі та інші кредитори боржника відповідно до пріоритету їх зареєстрованих вимог мають право залишити за собою предмет іпотеки за початковою ціною шляхом заліку своїх забезпечених вимог в рахунок ціни майна. У такому випадку залишення за собою предмета іпотеки іпотекодержателем оформлюється протоколом, сформованим за результатами електронного аукціону, що не відбувся, та актом про проведення електронного аукціону. Такий акт є підставою для видачі нотаріусом іпотекодержателю свідоцтва про залишення за собою майна з електронного аукціону, що не відбувся.
Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
У постанові Верховного Суду України від 14 червня 2017 року у справі
№ 6-1804цс16 зазначено, що "правова природа процедури реалізації майна на прилюдних торгах полягає в продажу майна, тобто в забезпеченні переходу права власності на майно боржника, на яке звернуто стягнення, до покупця - учасника прилюдних торгів. Ураховуючи особливості, передбачені законодавством щодо проведення прилюдних торгів, складання за результатами їх проведення акта проведення прилюдних торгів - це оформленням договірних відносин купівлі-продажу майна на публічних торгах, тобто правочин. Тому відчуження майна з прилюдних торгів за своєю правовою природою відноситься до угод купівлі-продажу й така угода може визнаватись недійсною на підставі норм цивільного законодавства про недійсність правочину за статтями 203, 215 ЦК України. Разом з тим Закон № 606-XIV допускає, що реалізація арештованого майна на прилюдних торгах може не відбутися. У такому випадку з метою забезпечення права стягувача - учасника виконавчого провадження Закон передбачає відповідний порядок дій, які повинен вчинити державний виконавець, а саме: повідомити стягувача про те, що арештоване майно не було реалізоване на прилюдних торгах після проведення повторної оцінки, та запропонувати стягувачу залишити це майно за собою (частина шоста статті 62 Закону № 606-XIV). Якщо стягувач своєчасно і письмово не заявить про таке своє бажання, арешт з майна знімається і воно повертається боржникові (частина сьома статті 62 Закону № 606-XIV). Якщо ж стягувач заявить про бажання залишити нереалізоване на прилюдних торгах майно за собою, державний виконавець виносить постанову про передачу майна стягувачу, а за фактом такої передачі складає відповідний акт. При цьому майно передається саме стягувану в рахунок погашення боргу, а відповідні постанова та акт є підставами для подальшого оформлення стягувачем права власності на це майно (частина дев`ята статті 62 цього Закону). Разом з тим частиною першою статті 15 ЦК України передбачене право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Крім визнання правочину недійсним, способами захисту цивільних прав та інтересів також можуть бути відновлення становища, яке існувало до порушення, та визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, його посадових і службових осіб (стаття 16 ЦК України). За приписами статті 214 ЦПК України визначення характеру спірних правовідносин відповідно до установлених обставин у справі, а також визначення правової норми, яка підлягає застосуванню, належить до обов`язків суду. Оскільки право на нерухоме майно вже оформлено на стягувача, то ефективним способом захисту прав боржника могло б стати пред`явлення до суду позову із залученням стягувача і державного виконавця як відповідачів. Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 16 листопада 2016 року у справі № 6-1655цс16. Згідно зі статтею 393 ЦК України серед способів захисту права власності закріплено визнання незаконним та скасування правового акта органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, який не відповідає закону і порушує права власника, за позовом власника. Оскільки предметом розгляду за скаргою ОСОБА_1 були дії державного виконавця, пов`язані з реалізацією арештованого майна, що є підставою для виникнення цивільних прав та обов`язків інших осіб (не сторін виконавчого провадження), то до таких правовідносин мають застосовуватися загальні положення про захист цивільних прав шляхом пред`явлення цими особами позову, у зв`язку з чим у цій частині скаргу на дії державного виконавця суд мав залишити без розгляду і роз`яснити заявниці можливість вирішення спору в позовному провадженні".
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 04 липня 2018 року у справі № 1421/5229/12-ц (провадження № 14-194цс18) вказано, що "крім визнання правочину недійсним, способами захисту цивільних прав та інтересів також можуть бути відновлення становища, яке існувало до порушення, та визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, його посадових і службових осіб (стаття 16 ЦК України). За приписами статті 214 ЦПК України (тут і далі - у редакції, чинній на час розгляду справи судами першої й апеляційної інстанцій) визначення характеру спірних правовідносин відповідно до установлених обставин у справі, а також визначення правової норми, яка підлягає застосуванню, належить до обов`язків суду. Оскільки право на нерухоме майно вже оформлено на стягувача, то ефективним способом захисту прав боржника є пред`явлення до суду позову із залученням стягувача і державного виконавця як відповідачів, а не у порядку судового контролю за виконанням судових рішень. Такий правовий висновок узгоджується з постановами Верховного Суду України від 18 листопада 2015 року у справі № 6-1884цс15, від 25 листопада 2015 року у справі № 6-1749цс15, від 16 листопада 2016 року у справі № 6-1655цс16 та від 14 червня 2017 року у справі № 6-1804цс16. Оскільки предметом розгляду справи за скаргою ОСОБА_3 були дії державного виконавця, пов`язані з реалізацією арештованого майна, що є підставою для виникнення цивільних прав та обов`язків інших осіб (не сторін виконавчого провадження), то до таких правовідносин мають застосовуватися загальні положення про захист цивільних прав шляхом пред`явлення цими особами позову".
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 червня 2019 року у справі № 752/1115/17 (провадження № 14-175цс19) зазначено, що:
"передбачена статтею 62 Закону № 606-XIV (чинного на момент виникнення спірних правовідносин) процедура передачі державним виконавцем стягувачу нереалізованого на прилюдних торгах арештованого майна боржника в рахунок погашення його боргу оформлюється шляхом прийняття державним виконавцем постанови та складення акта про передачу майна стягувачу, які можуть вважатися юридичними фактами, правочином, що є законною підставою виникнення цивільних прав та обов`язків (пункт 4 частини другої статті 11 ЦК України). Саме такі висновки викладені Верховним Судом України у постановах від 16 листопада 2016 року (провадження № 6-1655цс16) та від 14 червня 2017 року (провадження № 6-1804цс16), і Велика Палата Верховного Суду не вбачає правових підстав для відступу від цих висновків.
Зокрема, як установив апеляційний суд, позов стосується незаконного вибуття з власності позивача предмета іпотеки - квартири АДРЕСА_1. І таке вибуття є незаконним, оскільки відбулося внаслідок, на думку позивача, незаконних рішень та дій державного виконавця. Позовні вимоги у цій справі нерозривно пов`язані між собою підставою виникнення, стосуються одного й того ж майна, що має наслідком повернення цього майна законному власнику в разі задоволення позову, тому ці позовні вимоги необхідно розглядати в межах однієї справи, одного провадження в порядку цивільного судочинства.
Так, згідно зі статтею 393 ЦК України серед способів захисту права власності закріплено визнання незаконним та скасування правового акта органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, який не відповідає закону і порушує права власника, за позовом власника. Частиною п`ятою статті 47 Закону № 898-IV визначено, що на підставі акта про реалізацію предмета іпотеки нотаріус видає покупцеві свідоцтво про придбання майна з прилюдних торгів. Оскільки за оскаржуваними актом та постановою державного виконавця нерухоме майно передано у власність стягувачеві, який оформив право власності на це майно, отже предметом розгляду є дії державного виконавця, пов`язані з реалізацією майна, що є підставою для виникнення цивільних прав та обов`язків інших осіб (не сторін виконавчого провадження)".
У постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 11 грудня 2023 року у справі № 463/13099/21 (провадження
№ 61-11609сво23) зроблено висновок, що вимоги про оспорення акту та постанови про передачу майна стягувачу у рахунок погашення боргу є спором про право цивільне, пов`язані, зокрема, з належністю майна особі, незалежно від того, хто оспорює такі акти та постанови (боржник чи інша заінтересована особа).
У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 26 травня 2021 року у справі № 727/2176/20 (провадження № 61-2503св21) вказано, що "у справі, що переглядається, предметом скарги є дії та рішення державного виконавця щодо винесення постанови та складання акту про передачу майна стягувачу в рахунок погашення боргу. Враховуючи, що вимоги скарги на дії державного виконавця щодо винесення постанови та складання акту про передачу майна стягувачу в рахунок погашення боргу спрямовані на втрату чинності цих документів, які пов`язані з реалізацією арештованого майна боржника, що є підставою для виникнення прав та обов`язків інших осіб, до таких правовідносин мають застосовуватися загальні положення про захист цивільних прав. При цьому, ефективним способом захисту прав стягувача є пред`явлення до суду позову із залученням до участі у справі інших стягувачів, боржника та державного виконавця як відповідачів, а не у порядку судового контролю за виконанням судових рішень. Тому зазначені вимоги скарги мають вирішуватися в порядку позовного провадження, а не у порядку судового контролю за виконанням судових рішень, у зв`язку із цим скаргу в цій частині належить залишити без розгляду".
У справі, що переглядається, заявник, зокрема, оскаржує дії та рішення приватного виконавця, пов`язані з проведенням аукціону з реалізації предмета іпотеки та його передачею стягувачу в рахунок погашення боргу. Вимоги про оспорення акту та постанови про передачу майна стягувачу у рахунок погашення боргу є спором про право цивільне, пов`язані, зокрема, з належністю майна особі. До таких правовідносин мають застосовуватись загальні положення про захист цивільних прав шляхом пред`явлення позову,із залученням до участі у справі як відповідачів стягувача та приватного виконавця.
Тому такі вимоги не підлягають вирішенню в порядку судового контролю за виконанням судових рішень, у зв`язку із цим скаргу ОСОБА_1 в частині визнання неправомірними дій приватного виконавця при складанні та видачі акта від 23 листопада 2022 року про реалізацію предмета іпотеки, скасування цього акта, визнання неправомірними дій приватного виконавця при винесенні постанови від 25 листопада 2022 року про передачу майна стягувачу в рахунок погашення боргу, скасування цієї постанови, належить залишити без розгляду.
У зв`язку з цим касаційний суд не аналізуєдоводи касаційної скарги та скарги на дії приватного виконавця, які стосуються додержання порядку проведення аукціону з реалізації предмета іпотека та передачі йогостягувачу в рахунок погашення боргу.