ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27листопада 2024 року
м. Київ
справа № 161/20020/19
провадження № 61-14626св23
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: головуючого - Крата В. І.,
суддів: Гудими Д. А., Дундар І. О., Краснощокова Є. В. (суддя-доповідач), Пархоменка П. І.,
учасники справи:
позивач ?ОСОБА_1,
відповідач ? ОСОБА_2,
розглянув у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргуОСОБА_1, поданою адвокатом Андріяш Наталією Валеріївною, на постанову Волинського апеляційного суду від 19 вересня 2023 року у складі колегії суддів: Киці С. І., Данилюк В. А., Шевчук Л. Я.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
У листопаді 2019 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 про визнання недійсними договорів дарування.
Позов мотивований тим, що 19 квітня 2016 року між нею та ОСОБА_2 укладено договір дарування житлового будинку, зареєстрований в реєстрі за № 926, та договір дарування земельної ділянки, зареєстрований в реєстрі за № 923, посвідчені приватним нотаріусом Луцького міського нотаріального округу Волинської області Ариванюк Н. А.
На підставі вказаних договорів відповідач в дар отримала житловий будинок з господарськими будівлями і спорудами за адресою: АДРЕСА_1, а також земельну ділянку, площею 0,0778 га, кадастровий номер 0710100000:31:076:001, за цією ж адресою.
Вказує, що при укладенні вказаних договорів вона не до кінця усвідомлювала характер вчинюваних нею дій та наслідки у вигляді переходу в особисту приватну власність відповідача належних їй на праві приватної власності земельної ділянки та житлового будинку. Крім того, вона протягом тривалого часу боролась з тяжким недугом, проходила довготривалі курси лікування та приймала препарати, що прямо впливали на здатність розуміти значення дій та їх правові наслідки. Саме в період довготривалих курсів лікування вона підписала оспорювані договори дарування. Вказані правочини є такими, що не відповідають вимогам чинного законодавства, грубо порушують її законні права та інтереси.
ОСОБА_1 просила суд:
визнати недійсним договір дарування житлового будинку від 19 квітня 2016 року, укладений між нею та ОСОБА_2, зареєстрований в реєстрі за № 926, посвідчений приватним нотаріусом Луцького міського нотаріального округу Волинської області Ариванюк Н.А.,
визнати недійсним договір дарування земельної ділянки від 19 квітня 2016 року, укладений між нею та ОСОБА_2, зареєстрований в реєстрі за № 923, посвідчений приватним нотаріусом Луцького міського нотаріального округу Волинської області Ариванюк Н. А.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Луцького міськрайонного суду Волинської області від 01 липня 2022 року у задоволенні позову відмовлено.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що за клопотанням представника позивача ухвалою Луцького міськрайонного суду Волинської області від 02 липня 2021 року у справі було призначено комплексну судову психолого-психіатричну експертизу. Разом з тим, ухвалою Луцького міськрайонного суду Волинської області від 13 грудня 2021 року провадження у справі поновлено, оскільки КНП Київської обласної ради "Обласне психіатрично-наркологічне медичне об`єднання" повернуто матеріали цивільної справи та залишено ухвалу суду від 02 липня 2021 року про призначення експертизи без виконання у зв`язку із неявкою підекспертної на засідання комісії та несплатою витрат за проведення експертизи.
Тому ОСОБА_1 у порушення статей 79, 81 ЦПК України належними та допустимими доказами не доведено, що при укладанні оспорюваних нею договорів вона не усвідомлювала значення своїх дій та не могла керувати ними.
Короткий зміст постанови апеляційного суду
Постановою Волинського апеляційного суду від 19 вересня 2023 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково, рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 01 липня 2022 року скасовано та ухвалено нове рішення про відмову у задоволенні позову.
Постанова апеляційного суду мотивована тим, що оскільки суд першої інстанції розглянув справу у відсутності позивача та її представника Андріяш Н. В., які не були належним чином повідомлені про дату, час і місце засідання суду, колегія суддів дійшла висновку про необхідність скасування оскарженого рішення суду першої інстанції.
Причини неприбуття позивача під час розгляду справи судом першої інстанції на засідання комісії з метою проведення судової психолого-психіатричні експертизи, її представник в апеляційній скарзі пояснює тим, що вона має вкрай незадовільний стан здоров`я та є людиною похилого віку, тому її прибуття до м. Київ виявилось неможливим. Разом з тим, не надано доказів, які б підтверджували цю обставину. Крім того, згідно оспорюваних договорів, місце проживання і реєстрації позивача ОСОБА_1 знаходиться у м. Київ.
Під час перегляду справи в суді апеляційної інстанції за клопотанням представника позивача ухвалою від 03 листопада 2022 року призначено судову психіатричну експертизу. Як апеляційним судом, так і судово-експертною установою позивача і її представника було повідомлено про необхідність оплати вартості проведення такої експертизи, що підтверджується листами від 20 березня 2023 року та від 01 червня 2023 року, листами апеляційного суду від 30 березня 2023 року та від 21 червня 2023 року.
Апеляційний суд вказані листи надсилав як ОСОБА_1 на вказану у процесуальних документах адресу проживання поштовими відправленнями, так і на електронну пошту представника позивача ? Андріяш Н. В., адреса якої містилася на сайті Єдиного реєстру адвокатів України та у матеріалах справи (а. с. 36 т. І). Представник позивача не повідомляла суд про зміну електронної пошти, а на даний час публічний доступ до даних Єдиного реєстру адвокатів України частково обмежений.
Позивач зобов`язана цікавитися відомим їй судовим провадженням та ходом проведення експертизи, яка була призначена саме за її клопотанням. Позивачу було відомо, що на неї покладено обов`язок з оплати вартості такої експертизи, якій експертній установі доручено її проведення. Апеляційний суд та експертна установа двічі направляли клопотання про оплату, роз`яснювали наслідки несплати вартості експертизи, матеріали справи були повернуті експертною установою 28 липня 2023 року без виконання.
У судовому засіданні в суді апеляційної інстанції 19 вересня 2023 року представник позивача Андріяш Н. В. заявила клопотання про повторне направлення ухвали суду від 03 листопада 2022 року на виконання експертній установі з урахуванням проведеної позивачем оплати 08 серпня 2023 року. Разом з тим подана квитанція не може бути прийнята до уваги, оскільки оплата вартості експертизи у строк, установлений експертною установою, позивачем здійснена не була, підстав для прийняття цієї квитанції після повернення до суду матеріалів справи та ухвали суду без виконання немає.
Обізнаність позивача та її представника із призначенням експертизи як в суді першої інстанції, так і в суді апеляційної інстанції, неприбуття на виклики експертної установи, не здійснення позивачем оплати вартості експертизи, призначеної за клопотаннями її представника, час, протягом якого матеріали цивільної справи перебували в експертних установах (з грудня 2022 року по липень 2023 року), свідчать про відсутність у позивача ОСОБА_1 зацікавленості у проведенні експертизи, небажання виконати обов`язок щодо доведення обставин, на які вона посилається як на підставу своїх позовних вимог. Колегія суддів розцінює такі дії позивача як затягування розгляду справи і зловживання процесуальними правами, а тому не знаходить підстав для повторного направлення ухвали суду від 03 листопада 2022 року на виконання.
Позивач повинна була довести свою абсолютну неспроможність у момент вчинення правочинів розуміти значення своїх дій та (або) неможливість керувати ними. Питання, яке ставилось позивачем на вирішення судовому експерту про те, чи наявні у ОСОБА_1 станом на квітень 2016 року розлади здоров`я, які могли б впливати на її здатність повною мірою усвідомлювати значення своїх дій та/або керувати ними, у разі його вирішення, не встановлюватиме факту неусвідомлення значення своїх дій позивачем такого правочину саме у момент укладення спірних договорів. Представник позивача вказує на факт приймання особою лікарських препаратів та наявність тяжкого захворювання, але на підтвердження цього не надано будь-яких доказів. Навіть за умови їх встановлення судовим експертом це не є прямою підставою для того, щоб вважати таку особу нездатною усвідомлювати значення своїх дій у момент укладення правочинів, що оспорюються.
Укладаючи оспорювані договори дарування, сторони у вступних частинах таких договорів ствердили, що вони уклали ці договори діючи добровільно і перебуваючи при здоровому розумі та ясній пам`яті, розуміючи значення своїх дій, попередньо ознайомлені нотаріусом з приписами цивільного законодавства, що регулюють укладені ними правочини. Докази, які б підтверджували наявність умови визнання договорів дарування недійсними, передбаченої частиною першою статті 225 ЦК України, матеріали справи не містять.
Клопотання представника позивача про призначення судової психіатричної експертизи з інших підстав, ніж ті, що були зазначені у клопотанні від 03 листопада 2022 року, до задоволення не підлягає, оскільки апеляційний суд переглядає справу за наявними в ній доказами та доводами, що були предметом розгляду в суді першої інстанції. Підстави для призначення додаткової чи повторної судової експертизи, передбачені статтею 113 ЦПК України, відсутні.
Позивач не була позбавлена права самостійно подати висновок експерта, підготовлений на її замовлення, враховуючи, що з часу укладення договорів до часу пред`явлення позову пройшло більше трьох років, а з листопада 2019 року справа за її позовом перебувала у провадженні суду.
У зв`язку з тим, що в задоволенні позовних вимог апеляційний суд відмовляє по суті спору, то не підлягає застосуванню позовна давність, про яку заявлено представником відповідача.
Аргументи учасників справи
09 жовтня 2023 року ОСОБА_1 надіслала до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій просила скасувати постанову апеляційного суду та передати справу до апеляційного суду для продовження її розгляду, стягнути з відповідача судові витрати.
Касаційна скарга мотивована тим, що необхідність призначення експертизи у цій справі для визначення психічного стану особи було констатована апеляційним судом, однак ухвала про призначення експертизи залишилась невиконаною. Апеляційний суд виходив із того, що позивача та її представника було повідомлено про необхідність оплати вартості експертизи, однак жодного належного повідомлення позивача та її представника про необхідність оплати вартості проведення експертизи матеріали справи не містять.
Суд апеляційної інстанції направляв представнику позивача лист Львівської філії судово-психіатричних експертиз про необхідність здійснення оплати на неактуальну неіснуючу електронну адресу адвоката Андріяш Н. В. - " ІНФОРМАЦІЯ_1". При цьому апеляційний суд складає довідку електронної відправки вкладення та електронного листа і констатує його доставку до неіснуючої електронної скриньки. Згідно з даними Єдиного реєстру адвокатів офіційна електронна адреса адвоката Андріяш Н. В. ? " ІНФОРМАЦІЯ_1". Відповідний профайл адвоката був наданий апеляційному суду на підтвердження того, що лист та реквізити на оплату вартості експертизи надіслані в неналежний спосіб та на неіснуючу електронну адресу. Електронна адреса адвоката Андріяш Н. В. з " ІНФОРМАЦІЯ_1" на " ІНФОРМАЦІЯ_1" була змінена ще у 2021 році. Засобами поштового зв`язку адвоката не було повідомлено про необхідність проведення оплати вартості експертизи. Працівники канцелярії суду, секретарі та помічники мають номер телефону адвоката, які в таких випадках зазвичай телефонують та повідомляють про необхідність отримання наручно документи. У матеріалах справи відсутня заява адвоката про надіслання документів засобами електронного зв`язку.
Щодо повідомлення позивача, на яке посилається апеляційний суд, то у матеріалах справи наявний конверт про повернення поштового відправлення у зв`язку з закінченням терміну його зберігання. При цьому доводами позивачами якраз був стан здоров`я та її вік, а тому дивним є посилання суду на необхідність позивачу самостійно цікавитись ходом розгляду справи.
У зв`язку з відсутністю будь-яких повідомлень та рахунків для оплати проведення експертизи, представник позивача у серпні 2023 року ознайомилась з матеріалами справи, внаслідок чого стали відомі реквізити та вартість експертизи. Після чого одразу було здійснено оплату вартості проведення експертизи у розмірі 40 251,00 грн та подано клопотання про повторне направлення справи до експертної установи для проведення експертизи. Незважаючи на оплату вартості проведення експертизи, ухвала суду апеляційної інстанції про проведення експертизи не виконана. При цьому необхідність проведення такої експертизи у справі констатована судом апеляційної інстанції. Суд апеляційної інстанції позбавлений можливості об`єктивно розглянути таку справу в силу саме необхідності спеціальних знань, з чим погодився апеляційний суд, задовольнивши клопотання про проведення такої експертизи. Тому позиція суду апеляційної інстанції є суперечливою в частині позиції щодо можливості розгляду справи без висновку експерта.
У судовому засіданні 19 вересня 2023 року та перед ним також мали місце грубі порушення прав позивача. До судового засідання представник позивача двічі намагалась ознайомитись з матеріалами справи: 03 серпня 2023 року та 14 вересня 2023 року. В останньому клопотанні адвокат просив надати для ознайомлення матеріали справи включно з медичною документацією ОСОБА_1, проте такі не були надані, не зважаючи на те, що станом на 03 серпня 2023 року будь-які супровідні листи суду про її повернення до медичного закладу матеріали справи не містили. У зв`язку з цим у судовому засіданні 19 вересня 2023 року було ініційовано питання місцезнаходження амбулаторних карт позивача, на що головуюча у справі суддя повідомила, що такі картки наявні у матеріалах справи, але не є матеріалами справи. Водночас усне клопотання про ознайомлення з медичною документацією відхилене.
З огляду на відсутність висновку експерта, виникла необхідність погодити правову позицію з позивачем, тому було заявлено клопотання про оголошення перерви у судовому засіданні, проте в його задоволенні було відмовлено. За таких обставин виникли сумніви у неупередженості судді та заявлено відвід складу суду, у якому відмовлено.
Також було заявлено клопотання про необхідність перерви для підготовки клопотання про призначення судової психіатричної експертизи з інших, ніж раніше заявлено, підстав, проте в задоволенні цього клопотання було теж відмовлено.
Помилковими є висновки суду про можливість проведення позивачем експертизи самостійно, оскільки для цього необхідно мати оригінали медичної документації, які були витребувані судом на підставі ухвали суду.
Апеляційним судом порушено норми процесуального закону, що стало вирішальним при розгляді справи, оскільки позивача позбавлено можливості довести підстави заявлених позовних вимог за допомогою належних доказів, якими у цьому випадку міг бути виключно висновок судової психіатричної експертизи. Суд проігнорував положення статті 105 ЦПК України, якою визначено випадки обов`язкового проведення експертизи. У цій справі необхідно було встановити психічний стан ОСОБА_1 на момент укладення оскаржуваних договорів, оскільки саме неможливість усвідомлення значення своїх дій і є підставами позовних вимог. Вказана обставина не була встановлена саме у зв`язку з безпідставною відмовою позивачу у задоволенні клопотання про направлення справи для проведення експертизи.
Рух справи, межі та підстави касаційного перегляду
Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційних скарг, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими (частина перша статті 400 ЦПК України).
Ухвалою Верховного Суду від 03 листопада 2023 року відкрито касаційне провадження в цій справі.
В ухвалі зазначено, що наведені у касаційній скарзі доводи містять підстави, передбачені пунктом 4 частини другої статті 389 ЦПК України для відкриття касаційного провадження (суд необґрунтовано відхилив клопотання про витребування, дослідження або огляд доказів або інше клопотання (заяву) учасника справи щодо встановлення обставин, які мають значення для правильного вирішення справи).
Ухвалою Верховного Суду від 06 листопада 2024 року справу призначено до судового розгляду.
Позиція Верховного Суду
Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (частина перша статті 15, частина перша статті 16 ЦК України).
Згідно з частиною третьою статті 203 ЦК України волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.
Підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу (частина перша статті 215 ЦК України).
За змістом частини першої статті 225 ЦК України правочин, який дієздатна фізична особа вчинила у момент, коли вона не усвідомлювала значення своїх дій та (або) не могла керувати ними, може бути визнаний судом недійсним за позовом цієї особи, а в разі її смерті - за позовом інших осіб, чиї цивільні права або інтереси порушені.
При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).
Для визнання судом оспорюваного правочину недійсним необхідним є: пред`явлення позову однією із сторін правочину або іншою заінтересованою особою; наявність підстав для оспорення правочину; встановлення, чи порушується (не визнається або оспорюється) суб`єктивне цивільне право або інтерес особи, яка звернулася до суду. Як наявність підстав для визнання оспорюваного правочину недійсним, так і порушення суб`єктивного цивільного права або інтересу особи, яка звернулася до суду, має встановлюватися саме на момент вчинення оспорюваного правочину (див. постанову Верховного Суду у складі Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 17 червня 2021 року у справі № 761/12692/17 (провадження № 61-37390свп18)).
У постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 11 листопада 2019 року у справі № 496/4851/14-ц (провадження
№ 61-7835сво19) зазначено, що "правила статті 225 ЦК України поширюються на ті випадки, коли фізичну особу не визнано недієздатною, однак у момент вчинення правочину особа перебувала у такому стані, коли вона не могла усвідомлювати значення своїх дій та (або) не могла керувати ними (тимчасовий психічний розлад, нервове потрясіння тощо). Тобто, для визнання правочину недійсним необхідна наявність факту, що особа саме у момент укладення договору не усвідомлювала значення своїх дій та не могла керувати ними. Для визначення наявності такого стану на момент укладення правочину суд відповідно до пункту 2 частини першої статті 105 ЦПК України зобов`язаний призначити судово-психіатричну експертизу за клопотанням хоча б однієї зі сторін. Справи про визнання правочину недійсним із цих підстав вирішуються з урахуванням як висновку судово-психіатричної експертизи, так і інших доказів відповідно до статті 89 ЦПК України. Висновок такої експертизи має стосуватися стану особи саме на момент вчинення правочину. Висновок про тимчасову недієздатність учасника такого правочину слід робити, перш за все, на основі доказів, які свідчать про внутрішній, психічний стан особи в момент вчинення правочину. Хоча висновок експертизи в такій справі є лише одним із доказів у справі і йому слід давати належну оцінку в сукупності з іншими доказами будь-які зовнішні обставини (показання свідків про поведінку особи тощо) мають лише побічне значення для встановлення того, чи була здатною особа в конкретний момент вчинення правочину розуміти значення своїх дій та (або) керувати ними. Висновок експертизи має бути категоричним та не може ґрунтуватися на припущеннях (частина шоста статті 81 ЦПК України). Тлумачення наведених норм права дає підстави для висновку, що для визнання правочину недійсним на підставі, передбаченій частиною першою статті 225 ЦК України, може бути лише абсолютна неспроможність особи в момент вчинення правочину розуміти значення своїх дій та (або) керувати ними".
У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 13 березня 2024 року у справі № 336/6943/17 (провадження № 61-7542св23) зроблено висновок, що обов`язковість вимог статті 105 ЦПК України щодо призначення судово-психіатричної експертизи при вирішенні спору про визнання правочину недійсним за статтею 225 ЦК України вказує на те, що саме висновок експерта в цьому випадку є належним доказом медичного характеру в розумінні статті 77 ЦПК України.
У частинах першій, третій статті 12, частинах першій, п`ятій, шостій статті 81 ЦПК України визначено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (частина друга статті 78 ЦПК України).
Під час ухвалення рішення суд вирішує, зокрема такі питання: чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин; чи слід позов задовольнити або в позові відмовити (частина перша статті 264 ЦПК України).
Суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. Якщо поза увагою доводів апеляційної скарги залишилася очевидна незаконність або необґрунтованість рішення суду першої інстанції у справах окремого провадження, суд апеляційної інстанції переглядає справу в повному обсязі. В суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції (статті 367 ЦПК України).
Призначення експертизи судом є обов`язковим у разі заявлення клопотання про призначення експертизи обома сторонами. Призначення експертизи судом є обов`язковим також за клопотанням хоча б однієї із сторін, якщо у справі необхідно встановити психічний стан особи (пункт 2 частини першої статті 105 ЦПК України).
Європейський суд з прав людини зазначив, що загальна концепція справедливого судового розгляду, яка охоплює фундаментальний принцип змагальності процесу, вимагає, щоб особу, щодо якої порушено провадження, було поінформовано про цей факт. Принцип рівності сторін вимагає надання кожній стороні розумної можливості представляти свою справу за таких умов, які не ставлять її у явно гірше становище порівняно з протилежною стороною. Кожній стороні має бути забезпечена можливість ознайомитись із зауваженнями або доказами, наданими іншою стороною, у тому числі із апеляційною скаргою іншої сторони, та надати власні зауваження з цього приводу. Під загрозою стоїть упевненість сторін у функціонуванні правосуддя, яке ґрунтується, inter alia, на усвідомленні того, що вони мали змогу висловити свою позицію щодо кожного документа в матеріалах справи. Тому на національні суди може покладатися обов`язок з`ясувати, чи були судові повістки або інші документи завчасно отримані сторонами, та, у разі потреби, зафіксувати таку інформацію у тексті рішення. У разі невручення стороні належним чином судових документів вона може бути позбавлена можливості захищати себе у провадженні (KHARCHENKO v. UKRAINE, № 37666/13, § 6, 7, ЄСПЛ, від 03 жовтня 2019 року).
Європейський суд з прав людини вказує, що "принцип справедливості, закріплений у статті 6 Конвенції, порушується, якщо національні суди ігнорують конкретний, доречний та важливий довід, наведений заявником" (MALA v. UKRAINE, № 4436/07, § 48, ЄСПЛ, від 03 липня 2014 року).
Аналіз матеріалів справи свідчить, що:
ухвалою Волинського апеляційного суду від 03 листопада 2022 року задоволено клопотання представника позивача Андріяш Н. В. про призначення судової психіатричної експертизи, на вирішення якої були поставлені питання: чи були наявні у ОСОБА_1, 1948 року народження, на момент укладення оспорюваних правочинів - 19 квітня 2016 року, розлади здоров`я, які могли б впливати на її здатність розуміти значення своїх дій та/або керувати ними?; чи могла ОСОБА_1, 1948 року народження, з урахуванням її стану здоров`я та прийому призначених їй медикаментів у повній мірі розуміти характер своїх дій, керувати ними та усвідомлювати їх наслідки станом на 19 квітня 2016 року? Проведення експертизи доручено експертам КНП ЛОР Львівської обласної ради "Львівська обласна психіатрична лікарня";
листом від 08 грудня 2022 року № 297 листом філії судово-психіатричних експертиз ДУ "Інститут психіатрії, судово-психіатричної експертизи та моніторингу наркотиків Міністерства охорони здоров`я України" повідомлено, що ухвала Волинського апеляційного суду від 03 листопада 2022 року не може бути виконана, оскільки вказаною ухвалою проведення експертизи доручено іншій установі;
ухвалою Волинського апеляційного суду від 27 грудня 2022 року провадження у справі поновлено та ухвалою проведення судової психіатричної експертизи, призначеної ухвалою Волинського апеляційного суду від 03 листопада 2022 року у цій справі, доручено експертам Львівської філії судово-психіатричних експертиз ДУ "Інститут психіатрії, судово-психіатричної експертизи та моніторингу наркотиків Міністерства охорони здоров`я України";
листом вказаної експертної установи від 20 березня 2023 року № 437, надісланого судді Волинського апеляційного суду Киці С. І., повідомлено вартість проведення експертизи та реквізити для здійснення оплати. У вказаному листі заначено, що копія вказаного листа надіслана ОСОБА_1 (т. 2, а. с. 44). Докази надіслання чи отримання ОСОБА_1 вказаного листа у матеріалах справи відсутні;
листом від 30 березня 2023 року представнику позивача на електронну пошту " ІНФОРМАЦІЯ_1" надіслано копію листа експертної установи з вказаними реквізитами для здійснення оплати експертизи (т. 2, а. с. 46), про що складено довідку про доставку електронної відправки вкладення (без зазначення особи, яка склала таку довідку, т. 2, а. с. 47);
експертна установа листом від 01 червня 2023 року № 547 повідомила суд про необхідність перерахування 40 251,50 грн. У вказаному листі заначено, що копія вказаного листа надіслана ОСОБА_1 (т. 2, а. с. 48), проте докази надіслання чи отримання позивачем вказаного листа у матеріалах справи також відсутні;
листом від 21 червня 2023 року, адресованого позивачеві (копії: представнику позивача Наталії Андріяш та експертній установі), судом повідомлено про необхідність негайно провести оплату експертизи на вказаний рахунок (т. 2, а. с. 50);
відповідно до довідки про доставку електронного листа (за підписом особи, посада та прізвище якої не вказано, т. 2, а. с. 52) документ в електронному вигляді "лист-запит" надіслано 21 червня 2023 року 11:43 одержувачу на його електронну адресу " ІНФОРМАЦІЯ_1";
відповідно до рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення ОСОБА_1, надісланого за адресою: АДРЕСА_2, лист від 21 червня 2023 року адресат не отримала у зв`язку з поверненням поштового відправлення за закінченням терміну зберігання (т. 2, а. с. 54, 55);
згідно з листом експертної установи за вих. № 748/925/8 матеріали цивільної справи, індивідуальні картки амбулаторного хворого 28 липня 2023 року повернуто без виконання (т. 2, а. с. 60);
03 серпня 2023 року представник позивача Андріяш Н. В. ознайомилась з матеріалами справи (т. 2, а. с. 64);
ухвалою Волинського апеляційного суду від 05 вересня 2023 року поновлено апеляційне провадження у справі та призначено справу до розгляду 19 вересня 2023 року;
08 вересня 2023 року до Волинського апеляційного суду надійшло клопотання про долучення платіжного документа та направлення справи для проведення експертизи. Клопотання мотивовано тим, що за наслідками ознайомлення з матеріалами справи стало відомо, що матеріали справи повернуто без виконання у зв`язку з неоплатою вартості експертизи. Однак таку оплату не було проведено в силу об`єктивних обставин, а саме з підстав непроінформованості ОСОБА_1 та її представника. Електронні листи адвокатом не отримані, оскільки надсилались на недійсну адресу ? " ІНФОРМАЦІЯ_1", тоді як діюча електронна адреса ? " ІНФОРМАЦІЯ_1", на підтвердження чого додано профайл адвоката з реєстру адвоката Андріяш Н. В., відображений в Єдиному реєстрі адвокатів України (т. 2, а. с. 71-72). До клопотання додано платіжну інструкцію від 08 серпня 2023 року про оплату за проведення експертизи у розмірі 40 251,00 грн;
прокольною ухвалою від 19 вересня 2023 року у задоволенні клопотання представника позивача про направлення матеріалів справи для проведення судово-психіатричної експертизи відмовлено; у задоволенні клопотання про оголошення перерви відмовлено;
апеляційний суд послався на те, що електронна адреса представника позивача містилася на сайті Єдиного реєстру адвокатів України та у є матеріалах справи (а. с. 36 т. І), а представник позивача не повідомляла суд про зміну електронної пошти. Однак суд не врахував, що представник позивача не визначала такий спосіб її інформування у справі, а на а. с. 36 т. 1 міститься профайл адвоката станом на лютий 2020 року, який доданий до клопотання відповідача про залишення позову без розгляду.
За наведених обставин відсутності у справі доказів про належне повідомлення сторони позивача про необхідність здійснення оплати вартості проведення експертизи до моменту ознайомлення з матеріалами справи представника позивача (03 серпня 2023 року), здійснення такої оплати 08 серпня 2023 року, суд апеляційної інстанції передчасно визнав відповідні дій позивача зловживанням процесуальними правами.
З урахуванням викладеного, предмету та підстав позову в цій справі, в якій призначення експертизи судом для встановлення психічного стану особи є обов`язковим за клопотанням хоча б однієї із сторін(пункт 2 частини першої статті 105 ЦПК України), касаційної інстанції погоджується з доводами касаційної скарги, що суд апеляційної інстанції необґрунтовано відхилив клопотання представника позивача від 08 вересня 2023 року про долучення платіжного документа та направлення справи для проведення експертизи прокольною ухвалою від 19 вересня 2023 року
Тому оскаржену постанову апеляційного суду належить скасувати та передати справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
З огляду на наявність підстав для скасування постанови апеляційного суду та направлення справи на новий розгляд, суд касаційної інстанції не надає оцінку іншим доводам касаційної скарги, враховуючи також, що підставою касаційного оскарження постанови апеляційного суду заявником у касаційній скарзі вказано лише пункт 4 частини третьої статті 411 ЦПК України (суд необґрунтовано відхилив клопотання про витребування, дослідження або огляд доказів або інше клопотання (заяву) учасника справи щодо встановлення обставин, які мають значення для правильного вирішення справи), за яким і відкрито касаційне провадження.