ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 листопада 2024 року
м. Київ
справа № 172/315/22
провадження № 61-11710св24
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду (далі - Верховний Суд): головуючого - Крата В. І., суддів: Гудими Д. А., Дундар І. О., Краснощокова Є. В., Пархоменка П. І. (суддя-доповідач),
розглянув у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_1, в інтересах якої діє адвокат Пономаренко Андрій Володимирович,
на рішення Васильківського районного суду Дніпропетровської області
від 21 грудня 2023 року у складі судді Битяка І. Г. та постанову Дніпровського апеляційного суду від 23 квітня 2024 року у складі колегії суддів:
Гапонова А. В., Новікової Г. В., Никифоряка Л. П.,
у справі за позовом ОСОБА_2 (далі - позивач) до ОСОБА_1, Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області, ОСОБА_3, Васильківської селищної ради Синельниківського району Дніпропетровської області (далі - відповідачі), треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: ОСОБА_4, Васильківська державна нотаріальна контора Дніпропетровської області (далі - треті особи), про визнання недійсним рішення органу місцевого самоврядування, скасування запису про державну реєстрацію права власності на земельну ділянку, визнання недійсним правочину, визнання права власності на земельну ділянку,
прийняв постанову про наступне:
I. Вступ
1. У травні 2022 року позивач звернулася до суду з позовом до відповідачів, про визнання недійсним рішення органу місцевого самоврядування, скасування запису про державну реєстрацію права власності на земельну ділянку, визнання недійсним правочину, визнання права власності на земельну ділянку.
2. Відповідачі заперечували проти позову.
3. Суд першої інстанції позов задовольнив.
4. Апеляційний суд рішення суду першої інстанції змінив, виключивши
з його резолютивної частини посилання на визнання за позивачем права власності на земельну ділянку.
5. Підставою касаційного оскарження судових рішень відповідач ОСОБА_1 вказала те, що суди не врахували висновки Верховного Суду, викладені у постановах Верховного Суду, перелік яких навела в касаційній скарзі.
6. Оскаржувані судові рішення переглядаються в межах, передбачених статтею 400 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК),
у зв`язку із чим Верховний Суд вирішує питання права, а не факту.
Судові рішення в частині відмови в задоволенні позовних вимог про визнання права власності в касаційному порядку не оскаржуються, а тому Верховним Судом не переглядаються.
ІІ. Короткий зміст позовних вимог
7. Позов обґрунтований, тим що:
- позивач на підставі заповіту, складеного її матір`ю ОСОБА_5, успадкувала земельну ділянку;
- спадкодавець у свою чергу успадкувала спірну земельну ділянку від свого колишнього чоловіка;
- під час оформлення спадщини на спірну земельну ділянку з`ясувалося, що земельна ділянка частка (пай) зареєстрована на праві приватної власності за відповідачемОСОБА_1, яка набула право власності на земельну ділянку частку (пай) на підставі договору купівлі-продажу та цій земельній ділянці присвоєний кадастровий номер;
- матір позивача користувалася земельною ділянкою шляхом здачі її
в оренду, тобто була повноправним власником землі, після її смерті оренда землі продовжилася;
- у Книзі реєстрації сертифікатів на земельний пай членів КСП
ім. Мічуріна міститься інформація, що на ім`я ОСОБА_6 був виписаний сертифікат, однак відповідно до акта прийомки Книги реєстрації видачі сертифікатів та не виданих сертифікатів КСП ім. Мічуріна ОСОБА_6 такий сертифікат не отримувала, що унеможливлювало фактичне користуватися нею земельною ділянкою та оформлення за собою права власності на земельну частку (пай) згідно з цим сертифікатом;
- згідно зі свідоцтвом про право на спадщину за законом ОСОБА_6 померла ІНФОРМАЦІЯ_1, тобто до моменту видачі 10 березня 1997 року сертифікату на право на земельну частку (пай) на її ім`я;
- спадкодавець позивача набула право власності на спірну земельну частку 26 лютого 1999 року з моменту отримання свідоцтва про право на спадщину за законом та у подальшому отримала державний акт на право приватної власності на землю;
- відповідач ОСОБА_3 набула право власності на спірну земельну ділянку 08 липня 2021 року на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом, а ОСОБА_1 набула право власності від ОСОБА_7 11 листопада 2021 року на підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки;
- сертифікат на право на земельну частку (пай) виданий на ім`я ОСОБА_6, не містить інформації про номер земельної частки (паю);
- рішенням від 27 серпня 2021 року селищна рада фактично надала дозвіл ОСОБА_3 на розроблення технічної документації на ту ж саму земельну ділянку, яка вже належала померлій ОСОБА_5 на праві власності;
- технічна документація із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) не містить визначеного для земельної ділянки кадастрового номеру, а заява ОСОБА_7 на ім`я голови селищної ради про виготовлення необхідної землевпорядної документації на земельну ділянку також не містить інформації про номер земельної частки (паю) та інформації про кадастровий номер земельно ділянки, на яку ОСОБА_3 просила селищну раду надати дозвіл щодо розроблення землевпорядної документації;
- незаконними рішеннями та діями відповідачів позивач позбавлена законного права на отримання в порядку спадкування після смерті матері ОСОБА_5 земельної ділянки частки;
- діями ОСОБА_1 також були порушені права позивача, оскільки вона набула право власності на спірну земельну ділянку на підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки, укладеного між нею та ОСОБА_3, яка незаконно отримала земельну ділянку у власність, тому реєстрація права власності на земельну ділянку за відповідачем перешкоджає позивачу оформленню спадщини на земельну ділянку.
8. З урахуванням уточнених позовних вимог, позивач просила суд:
- визнати недійсним рішення селищної ради в частині надання
ОСОБА_3 дозволу на розроблення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) сільськогосподарського призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва,
- визнати недійсним рішення селищної ради рішення в частині затвердження ОСОБА_3 технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості);
- скасувати рішення державного реєстратора про реєстрацію права власності на земельну ділянку № 727 за ОСОБА_3 ;
- визнати недійсним договір купівлі-продажу цієї земельної ділянки, укладений між ОСОБА_3 та ОСОБА_1 ;
- скасувати рішення державного нотаріуса про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 12 листопада 2021 року, індексний номер: 61558460, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2472353912207, номер запису про право власності: 45017844;
- визнати за позивачем право власності на земельну ділянку № 727.
ІII. Короткий зміст рішення суду першої інстанції
9. Рішенням Васильківського районного суду Дніпропетровської області
від 21 грудня 2023 рокупозов задоволено.
Визнано недійсним рішення селищної ради в частині надання ОСОБА_3 дозволу на розроблення технічної документації із землеустрою.
Визнано недійсним рішення селищної ради в частині затвердження ОСОБА_3 технічної документації із землеустрою.
Скасовано рішення державного реєстратора про реєстрацію права власності за ОСОБА_3 земельної ділянки № 727.
Визнано недійсним договір купівлі-продажу земельної ділянки, укладений між ОСОБА_3 та ОСОБА_1 .
Скасовано рішення державного нотаріуса про державну реєстрацію прав та їх обтяжень.
Визнано за позивачем право власності на земельну ділянку.
Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.
10. Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з таких підстав:
- батько позивача - ОСОБА_8 був власником сертифіката на право на земельну частку (пай) у землі, яка перебуває у колективній власності КСП ім. Мічуріна;
- після смерті ОСОБА_8 у 1996 році його дружина ОСОБА_5 успадкувала право на цю земельну частку (пай), в результаті чого у 2004 році отримала державний акт на право приватної власності на земельну ділянку;
- сертифікат виданий 10 березня 1997 року на ім`я ОСОБА_6 як члена КСП ім. Мічуріна;
- ОСОБА_6 померла до видання цього сертифікату 11 жовтня 1996 року;
- сертифікат станом на грудень 1999 року не видавався;
- у 2021 році ОСОБА_3 отримала свідоцтво про право на спадщину за законом після смерті матері ОСОБА_6, спадковим майном є право на земельну частку (пай);
- Селищна рада, достовірно знаючи, що на пай вже виданий державний акт на право приватної власності на землю ОСОБА_5 ще
у 2002 році, приймає рішення що стосується цього ж паю, але на користь іншої фізичної особи;
- ОСОБА_3, зареєструвавши за собою право власності на земельну ділянку, відчужує її шляхом укладання договору купівлі-продажу ОСОБА_1 ;
- вказаними діями та прийнятими рішеннями порушені права позивача щодо володіння земельною ділянкою, що належала на законних підставах її матері.
IV. Короткий зміст постанови апеляційної інстанції
11. Постановою Дніпровського апеляційного суду від 23 квітня 2024 року апеляційні скарги ОСОБА_1 та Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області (далі - ГУ Держгеокадастр) задоволено частково. Рішення Васильківського районного суду Дніпропетровської області від 21 грудня 2023 року змінено, виключено з його резолютивної частини пункт 7 про визнання за позивачем права власності на земельну ділянку.
В іншій частині рішення суду першої інстанції залишено без змін.
12. Змінюючи рішення суду першої інстанції, апеляційний суд виходив
з того, що за позивачем не може бути визнане право власності на земельну ділянку, оскільки зазначена земельна ділянка була сформована з паю іншої особи.
13. Погодившись з висновком суду першої інстанції в іншій частині, апеляційний суд виходив з таких підстав:
- позивач є власником земельної ділянки, яку отримав її батько ОСОБА_8 як член КСП, про що в Книзі реєстрації сертифікатів на земельний пай членів КСП ім. Мічуріна зроблений запис № 727;
- відповідач є власником земельної ділянки, яку отримав ОСОБА_9 як член КСП, про що в Книзі реєстрації сертифікатів на земельний пай членів КСП ім. Мічуріна зроблений запис № 306;
- при розробці технічної документації по паю ОСОБА_9 була допущена помилка та затверджена технічна документації не на пай № 306, а на пай
№ 727, в результаті чого було отримано право власності на одну й ту ж саму земельну ділянку вже другою особою;
- у зв`язку з цим права позивача порушені, тому підлягають захисту.
V. Короткий зміст вимог касаційної скарги та узагальненні доводи особи, яка подала касаційну скаргу
14. У касаційній скарзі відповідач ОСОБА_1 просить оскаржувані судові рішення в частині задоволених позовних вимог скасувати, ухваливши нове рішення про відмову у їх задоволенні. Постанову апеляційного суду про відмову у визнанні за позивачем права власності залишити без змін.
15. Касаційна скарга мотивована такими аргументами:
- суди не встановили чи є позивач належним позивачем у справі, у чому полягає порушення її прав з боку кожного із відповідачів та чи призведуть судові рішення до відновлення її порушених прав та/або інтересів;
- оспорювані позивачем рішення органу місцевого самоврядування не стосувались позивача, оскільки вона не була стороною спірного договору купівлі- продажу земельної ділянки;
- позивач не надала суду доказів прийняття нею спадщини чи вчинення з цього приводу будь-яких дій;
- суди попередніх інстанцій не зазначили в оскаржуваних рішеннях, яким чином рішення селищної ради про надання дозволу на розроблення технічної документації із землеустрою в частині затвердження ОСОБА_3 технічної документації із землеустрою та договір купівлі-продажу земельної ділянки, укладений між ОСОБА_3 та ОСОБА_1, порушують права позивача, в який спосіб оскаржувані судові рішення можуть відновити її порушені права;
- суди не зазначили підставу, передбачену статтями 203, 215 Цивільного кодексу України (далі - ЦК), для визнання недійсним договору купівлі-продажу земельної ділянки;
- суд першої інстанції встановив, що земельна ділянка, яка належала
ОСОБА_5, була під кадастровим номером - 1220782200:01:012:0113, тому селищна рада не порушила прав позивачки, оскільки остання у разі прийняття спадщини мала б право на земельну ділянку саме з цим кадастровим номером;
- суди безпідставно ототожнили дві різні земельні ділянки: земельну ділянку площею 3,575 гектарів, кадастровий номер 1220782200:01:012:0113 та земельну ділянку площею 3,5755 га, кадастровий номер 1220782200:02:012:0068, жодних доказів щодо перетинання або накладення вказаних земельних ділянок одна на одну справа не містить;
- суди не надали оцінку вказаним обставинам, не взяли їх до уваги та обмежилися тільки цитуванням правових норм щодо виділення земельних ділянок у натурі (на місцевості).
VI. Рух справи у суді касаційної інстанції
16. 16 серпня 2024 року представник ОСОБА_1 - адвокат Пономаренко А. В. подав до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення судів першої та апеляційної інстанцій в частині задоволених позовних вимог.
17. Ухвалою Верховного Суду від 17 серпня 2024 року поновлено строк на касаційне оскарження, відкрито касаційне провадження.
18. Матеріали справи надійшли до Верховного Суду 10 вересня 2024 року.
19. Ухвалою Верховного Суду від 06 листопада 2024 року справу призначено до судового розгляду.
20. Учасники справи не скористались своїм правом на подання відзиву на касаційну скаргу.