ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26 листопада 2024 року
м. Київ
cправа № 903/1251/23 (903/946/23)
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Погребняка В.Я. - головуючого, Білоуса В.В., Картере В.І.,
розглянув в порядку письмового провадження касаційну скаргу
розпорядника майна Товариства з обмеженою відповідальністю "Ковельська ОТБ", арбітражного керуючого Василюка Ігоря Миколайовича
на ухвалу Господарського суду Волинської області
від 13.03.2024
у складі судді: Вороняк А.С.,
та постанову Північно-західного апеляційного господарського суду
від 27.05.2024
у складі колегії суддів: Розізнана І.В. - головуюча, Павлюк І.Ю., Грязнов В.В.,
у провадженні за заявою
розпорядника майна Товариства з обмеженою відповідальністю "Ковельська ОТБ" Василюка Ігоря Миколайовича
про скасування судового наказу
у справі № 903/1251/23 (903/946/23) у наказному провадженні
за заявою фізичної особи-підприємця Зварича Олега Володимировича
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ковельська ОТБ"
про стягнення 45 000,00 грн. основного боргу згідно договору від 01.04.2023 про надання послуг з ведення бухгалтерського обліку,-
ВСТАНОВИВ:
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст руху справи
1. 07.09.2023 Господарським судом Волинської області в порядку статей 148, 154, 155 Господарського процесуального кодексу України видано судовий наказ № 903/946/23 про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Ковельська ОТБ" (далі - ТОВ "Ковельська ОТБ", боржник, скаржник) на користь Фізичної особи-підприємця Зварича Олега Володимировича (далі - ФОП Зварич О.В., заявник) 45 000,00 грн. основного боргу, а також сплачений заявником судовий збір в розмірі 268,40 грн.
2. Судовий наказ набрав законної сили 03.10.2023.
3. Розпорядником майна ТОВ "Ковельська ОТБ" арбітражним керуючим Василюком І.М. подано до господарського суду заяву про скасування зазначеного судового наказу.
Короткий зміст ухвали суду першої інстанції
4. Ухвалою Господарського суду Волинської області від 13.03.2024 заяву про скасування судового наказу від 07.09.2023 повернуто заявнику.
4.1. Суд першої інстанції дійшов висновку про те, що перебування підприємства на стадії розпорядження майном боржника та призначення судом розпорядника майна боржника не дає підстав для звернення до суду із відповідною заявою від імені ТОВ "Ковельська ОТБ" чи самостійно арбітражному керуючому Василюку І.М. - розпоряднику майна ТОВ "Ковельська ОТБ", оскільки керівник підприємства чи орган його управління(за наявності) не позбавлені як уповноважені особи підприємства звернутись до суду з заявою для захисту прав підприємства - боржника.
Короткий зміст постанови апеляційного суду
5. Постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 27.05.2024 апеляційну скаргу арбітражного керуючого Василюка І.М. на ухвалу Господарського суду Волинської області від 13.03.2024 у справі №903/1251/23 (903/946/23) про повернення заяви про скасування судового наказу - залишено без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції - без змін.
5.1. Апеляційний господарський суд зазначив, що розпорядник майна боржника не наділений на стадії розпорядження майном боржника у справі про банкрутство повноваженнями на звернення до господарського суду із заявою про скасування судового наказу. Винятком з загального правила є припинення ухвалою суду повноважень керівника боржника (його органу управління) та покладання його обов`язків на розпорядника майна.
5.2. Також апеляційний господарський суд зазначив, що розпорядником майна не додано до матеріалів заяви належних та допустимих доказів на підтвердження факту відсторонення або звільнення керівника із займаної посади та тимчасового покладання виконання обов`язків керівника підприємства на розпорядника майна боржника.
5.3. З огляду на зазначене, колегія суддів погодилася з висновком Господарського суду Волинської області про те, що за відсутності доказів на підтвердження факту відсторонення або звільнення керівника товариства - боржника із займаної посади, заява про скасування судового наказу від 07.09.2023 є неналежно оформленою, оскільки підписана особою (арбітражним керуючим Василюком І.М. - розпорядником майна ТОВ "Ковельська ОТБ"), якій законом не надано право звертатися до суду самостійно чи в інтересах інших осіб, а тому підлягає поверненню на підставі частини шостої статті 157 Господарського процесуального кодексу України.
КАСАЦІЙНЕ ПРОВАДЖЕННЯ У ВЕРХОВНОМУ СУДІ
6. Розпорядник майна ТОВ "Ковельська ОТБ" Василюк І.М. 11.06.2024 звернувся з касаційною скаргою на ухвалу Господарського суду Волинської області від 13.03.2024 та постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 27.05.2024 у справі №903/1251/23 (903/946/23).
7. Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи №903/1251/23 (903/946/23) визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя - Погребняк В.Я., суддя - Білоус В.В., суддя - Васьковського О.В., що підтверджується протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 11.06.2024.
8. Ухвалою Верховного Суду від 01.07.2024 касаційну скаргу залишено без руху у відповідності з положенням статті 292 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), надано строк на усунення недоліків протягом десяти днів з дня вручення ухвали.
9. Ухвалою Верховного Суду від 11.07.2024 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою арбітражного керуючого Василюка І.М., ухвалено здійснити перегляд ухвали ухвалу Господарського суду Волинської області від 13.03.2024 та постанови Північно-західного апеляційного господарського суду від 27.05.2024 у справі № 903/1251/23 (903/946/23) в порядку письмового провадження, без повідомлення учасників справи.
10. Ухвалою Верховного Суду від 22.08.2023 витребувано з Господарського суду Волинської області та Північно-західного апеляційного господарського суду матеріали справи № 903/1251/23 (903/946/23) за заявою розпорядника майна ТОВ "Ковельська ОТБ" Василюка І.М. про скасування судового наказу у справі № 903/1251/23 (903/946/23) у наказному провадженні за заявою ФОП Зварича О.В. до ТОВ "Ковельська ОТБ" про стягнення 45 000,00 грн. основного боргу, згідно договору від 01.04.2023 про надання послуг з ведення бухгалтерського обліку.
11. Матеріали справи надійшли на запит 04.09.2024 із супровідним листом Господарського суду Волинської області від 22.08.2024 № 01-19/903/1251/23(903/946/23)/1017/24.
12. У зв`язку із перебуванням суддів Васьковського О.В. у відпустці Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи № 903/1251/23 (903/946/23) визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя - Погребняк В.Я., суддя - Білоус В.В., суддя - Картере В.І., що підтверджується протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 04.11.2024.
13. Відзиву на касаційну скаргу не надходило.
14. Враховуючи положення Указу Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні" (затвердженого Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24.02.2022 № 2102-IX), Указу Президента України від 28.10.2024 № 740/2024 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" (затвердженого Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" від 29.10.2024 № 4024-IX), з огляду на обставини, зазначені в пунктах 10, 11, 12 цієї Постанови, Верховний Суд розглядає справу № 903/946/23 у розумний строк, тобто такий, що є об`єктивно необхідним для забезпечення можливості реалізації учасниками справи відповідних процесуальних прав.
УЗАГАЛЬНЕНІ ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
Доводи скаржника
(ТОВ "Ковельська ОТБ" в особі розпорядника майна Василюка І.М.)
15. Скаржник доводив, що апеляційним господарським судом поверхнево надано оцінку мотивам Верховного Суду, викладеним у постанові від 27.02.2020 у справі № 922/1134/17, та безпідставно застосовано як релевантну по відношенню до розглядуваного спору.
15.1. Крім того скаржник зазначив, що підставами касаційного оскарження є:
- положення пункту 3 частини другої статті 287 ГПК України, оскільки відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норм права (стаття 12 та частина третя статті 44 Кодексу України з процедур банкрутства (далі - КУзПБ)) у подібних правовідносинах при визначенні наявності (відсутності) повноважень у арбітражного керуючого (розпорядника майна) звертатися до суду із заявою про скасування судового наказу про стягнення коштів із боржника;
- положення пункту "а" частини третьої статті 287 ГПК України, оскільки застосування положень статті 12 та частини третьої статті 44 КУзПБ при визначенні меж повноважень арбітражного керуючого (розпорядника майна) щодо вжиття заходів щодо захисту майнових інтересів боржника в описаний спосіб має значення не лише для скаржника, а й становить фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики з розгляду спорів про банкрутство;
- положення пункт "б" частини третьої статті 287 ГПК України, оскільки існування протилежних за змістом судових рішень в межах справи про банкрутство по відношенню до судових наказів про стягнення коштів з боржника має негативні наслідки у вигляді різного розуміння щодо розгляду грошових вимог, заявлених на підставі судових наказів; відповідно, відсутні можливості спростувати обставини, покладені в обґрунтування оскаржуваного у справі судового наказу без касаційного перегляду справи;
- положення пункту "в" частини третьої статті 287 ГПК України, оскільки касаційний перегляд справи має виняткове значення для боржника як неплатоспроможного суб`єкта з точки зору об`єктивності формування пасиву у вигляді розгляду кредиторської заборгованості, яка ґрунтується на оскаржуваному судовому наказі.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Щодо меж розгляду справи судом касаційної інстанції
16. Відповідно до вимог частини першої статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
17. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
18. У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається.
19. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 310, частиною другою статті 313 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.
Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанцій
20. Предметом судового розгляду у цій справі є питання щодо наявності у розпорядника майна повноважень на подання заяви про скасування судового наказу.
21. Згідно із частиною другою статті 12 ГПК України наказне провадження призначене для розгляду справ за заявами про стягнення грошових сум незначного розміру, щодо яких відсутній спір або про його наявність заявнику невідомо.
22. Частиною першою статті 147 ГПК України передбачено, що судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених статтею 148 цього Кодексу.
23. Відповідно до частини першої статті 148 ГПК України судовий наказ може бути видано тільки за вимогами про стягнення грошової заборгованості за договором, укладеним у письмовій (в тому числі електронній) формі, якщо сума вимоги не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
24. Частинами першою, другою статті 157 ГПК України унормовано, що боржник має право протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення копії судового наказу та доданих до неї документів подати заяву про його скасування до суду, який його видав. Заява про скасування судового наказу може також бути подана органами та особами, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб. Заява про скасування судового наказу подається в суд у письмовій формі.
25. Згідно із частиною п`ятою статті 157 ГПК України, до заяви про скасування судового наказу додаються: 1) документ, що підтверджує сплату судового збору; 2) документ, що підтверджує повноваження представника боржника, якщо заява подається таким представником; 3) клопотання про поновлення пропущеного строку, якщо заява подається після спливу строку, передбаченого частиною першою цієї статті.
26. Водночас, провадження у справі про банкрутство відповідно до норм Кодексу України з процедур банкрутства поєднує в собі як розгляд процедурних питань, пов`язаних саме з здійсненням процедур у справі про банкрутство, так і вирішення спорів, стороною в яких є боржник, які розглядаються в позовному провадженні (ГПК України, відповідне матеріальне право) тим судом, який відкрив провадження у справі про банкрутство.
27. Провадження у справах про банкрутство складається з процедур встановлення факту неплатоспроможності боржника та безспірності вимог кредитора, що ініціює провадження (коли справа порушується за заявою кредитора), виявлення усіх можливих кредиторів і санаторів, санації (коли остання можлива) або визнання боржника банкрутом. Останнім етапом провадження є процедура задоволення вимог кредиторів за рахунок ліквідації майнових активів банкрута.
28. Усі зазначені процедури складають цілісне і відокремлене від позовного процесу провадження, метою якого є задоволення вимог кредиторів у випадку неплатоспроможності боржника.
29. Щодо боржника - юридичної особи застосовуються такі судові процедури: розпорядження майном боржника; санація боржника; ліквідація банкрута (частина перша статті 6 КУзПБ).
30. За частиною першою статті 44 КУзПБ під розпорядженням майном боржника розуміється система заходів щодо нагляду та контролю за управлінням і розпорядженням майном боржника з метою забезпечення збереження, ефективного використання майнових активів боржника, здійснення аналізу його фінансового стану, а також визначення наступної процедури (санації чи ліквідації). Про призначення розпорядника майна боржника господарський суд постановляє ухвалу.
31. Завдання процедури розпорядження майном боржника полягають, зокрема, у:
1) виявленні та збереженні майнових активів боржника;
2) виявленні кредиторів;
3) розгляду заяв кредиторів з грошовими вимогами до боржника та заперечень на них;
4) здійсненні аналізу фінансово-господарського стану, інвестиційної та іншої діяльності боржника;
5) формуванні представницьких органів кредиторів;
6) прийнятті рішення про перехід до наступної процедури банкрутства.
32. Крім того, зокрема, у процедурі розпорядження майном боржника відбувається розгляд майнових та немайнових спорів (стаття 7 КУзПБ), стороною в яких є боржник.
33. Водночас, системний аналіз положень ГПК України та КУзПБ дає підстави для висновку про те, що нормами зазначених нормативно-правових актів прямо не визначено перелік осіб, які наділені правом подання заяв и про скасування судового наказу. Відтак, визначення такого кола осіб вимагає додаткового аналізу норм та обставин справи з метою встановлення наявності чи відсутності у заявника права на апеляційне оскарження зазначеного рішення.
34. З моменту відкриття провадження у справі банкрутство боржник перебуває в особливому правовому режимі, який змінює весь комплекс юридичних правовідносин боржника (аналогічний за змістом правовий висновок, викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.03.2019 у справі № 918/420/16 та у постанові Верховного Суду у складі суддів палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду від 22.09.2021 у справі № 911/2043/20).
35. За приписами статті 41 ГПК України у справах позовного провадження учасниками справи є сторони та треті особи. При розгляді вимог у наказному провадженні учасниками справи є заявник та боржник. У справах можуть також брати участь органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб. У справах про оскарження рішення третейського суду та про видачу наказу на примусове виконання рішення третейського суду учасниками справи є учасники третейського розгляду, а також особи, які не брали участі у третейському розгляді, якщо третейський суд вирішив питання про їхні права та (або) обов`язки.
36. В силу особливостей провадження у справі про банкрутство коло осіб, які мають право оскаржити судові рішення (ухвали, постанови) у справі про банкрутство, чинним законодавством звужено до учасників цієї справи задля попередження необґрунтованого втручання інших осіб, які не є учасниками справи, в хід процедури банкрутства. Тобто, у справах про банкрутство склад учасників справи визначався Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (частина п`ята статті 41 ГПК України), а з дня введення в дію КУзПБ - цим Кодексом.
37. За визначенням, наведеним у статті 1 КУзПБ учасниками у справі про банкрутство є: сторони, арбітражний керуючий, державний орган з питань банкрутства, інші учасники справи про банкрутство, щодо прав або обов`язків яких існує спір, а також у випадках, передбачених цим Кодексом, Фонд державного майна України, Національний банк України, Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку, представник органу місцевого самоврядування, представник працівників боржника, уповноважена особа засновників (учасників, акціонерів) боржника. Водночас розпорядник майна - арбітражний керуючий, призначений господарським судом для здійснення процедури розпорядження майном.
38. Отже, в силу приписів статті 1 КУзПБ арбітражний керуючий належить до учасників у справі про банкрутство.
39. Згідно з пунктами 1) частини першої статті 12, пунктом 2) частини другої статті 12 КУзПБ, арбітражний керуючий наділений правом звертатися до суду у випадках, передбачених цим Кодексом, а також зобов`язаний здійснювати заходи щодо захисту майна боржника.
40. Під розпорядженням майном розуміється система заходів щодо нагляду та контролю за управлінням і розпорядженням майном боржника з метою забезпечення збереження, ефективного використання майнових активів боржника, здійснення аналізу його фінансового стану, а також визначення наступної процедури (санації чи ліквідації). Про призначення розпорядника майна господарський суд постановляє ухвалу (частина перша статті 44 КУзПБ).
41. Водночас, відповідно до частини третьої статті 44 КУзПБ розпорядник майна зобов`язаний, поміж іншим, вживати заходів для захисту майна боржника, а також виконувати інші повноваження, передбачені цим Кодексом. При цьому розпорядник майна несе відповідальність за свої дії та бездіяльність відповідно до закону (частина четверта статті 44 КУзПБ).
42. Згідно з частиною дев`ятою статті 44 КУзПБ розпорядник майна має право на подання до господарського суду позову щодо визнання недійсними правочинів, у тому числі укладених боржником з порушенням порядку, встановленого цим Кодексом, а також позовів щодо визнання недійсними актів, прийнятих у процедурі розпорядження майном щодо зміни організаційно-правової форми боржника.
44. За змістом частин одинадцятої, дванадцятої статті 44 КУзПБ призначення розпорядника майна не є підставою для припинення повноважень керівника чи органу управління боржника. Разом з тим повноваження керівника боржника та виконавчих органів його управління, покладені на них відповідно до законодавства чи установчих документів, можуть бути припинені в разі, якщо ними не вживаються заходи щодо забезпечення збереження майна боржника, створюються перешкоди діям розпорядника майна чи допускаються інші порушення законодавства. У разі виявлення обставин, передбачених абзацом першим цієї частини, за клопотанням кредиторів або інших учасників справи ухвалою господарського суду повноваження керівника та виконавчих органів управління боржника припиняються, а виконання відповідних обов`язків тимчасово покладається на розпорядника майна до призначення в порядку, визначеному законодавством та установчими документами, нового керівника боржника та виконавчих органів управління боржника.
45. Отже, на стадії розпорядження майном законодавець чітко визначив повноваження розпорядника майна щодо звернення з вимогою про визнання недійсними угод (правочинів) укладених боржником (подібний висновок, викладений у постановах Верховного Суду від 27.02.2020 у справі № 922/1134/17 та від 23.11.2022 у справі № 918/1174/20 (918/559/21)).
46. При цьому, аналіз зазначених норм КУзПБ свідчить про те, що з моменту призначення арбітражного керуючого ухвалою суду розпорядником майна боржника, зазначена особа зобов`язана здійснювати дії, передбачені чинним законодавством, спрямовані на захист майна боржника (в тому числі грошових коштів та іншого майна, за рахунок якого здійснюватиметься погашення вимог кредиторів), а також така особа несе відповідальність у випадку неналежного виконання, або невиконання покладених на неї КУзПБ обов`язків.