ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 листопада 2024 року
м. Київ
справа № 730/1097/23
провадження № 61-9518св24
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого -
Луспеника Д. Д.,
суддів:
Гулейкова І. Ю. (суддя-доповідач), Коломієць Г. В.,
Гулька Б. І., Лідовця Р. А.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідачка - ОСОБА_2,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1, в інтересах якого діє адвокат Висіцька Ірина Володимирівна, на постанову Чернігівського апеляційного суду від 31 травня
2024 року у складі колегії суддів: Мамонової О. Є., Висоцької Н. В., Онищенко О. І.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
У жовтні 2023 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про захист честі і гідності, ділової репутації, спростування недостовірної інформації, відшкодування моральної шкоди, в якому просив:
1. Визнати недостовірною та такою, що принижує честь і гідність, шкодить діловій репутації ОСОБА_1, інформацію, поширену ОСОБА_2 у мережі "Інтернет" на своїй персональній сторінці у соціальній мережі "Fасеbоок" за посиланнями:
ІНФОРМАЦІЯ_1 ) 02 квітня 2022 року о 16:01 год у своєму відеозверненні під назвою: " ІНФОРМАЦІЯ_2":
ІНФОРМАЦІЯ_3, а саме:
"ІНФОРМАЦІЯ_15...".
б) 06 квітня 2022 року о 12:53 год у своєму відеозверненні під назвою: "ІНФОРМАЦІЯ_2":
ІНФОРМАЦІЯ_4 щодо ОСОБА_1, а саме:
"...ІНФОРМАЦІЯ_16...";
в) в дописі (публікації, статті) від 02 травня 2022 року під заголовком: "ІНФОРМАЦІЯ_6":
ІНФОРМАЦІЯ_7 щодо ОСОБА_1, а саме:
"...ІНФОРМАЦІЯ_17".
2. Зобов`язати ОСОБА_2 в межах десятиденного строку з моменту набрання рішенням суду законної сили спростувати вищевказану недостовірну інформацію шляхом розміщення у мережі "Інтернет" на своїй персональній сторінці
у соціальній мережі "Fасеbоок" за посиланням:
ІНФОРМАЦІЯ_1, або на будь-якій іншій персональній сторінці ОСОБА_2 у соціальній мережі "Fасеbоок" з тією ж кількістю підписників (6 000 осіб), яка буде активно функціонувати на момент завершення розгляду справи по суті, відеозвернення (відеозапис) під заголовком "Спростування", в якому зачитати під відеозапис без власних зауважень і коментарів, текст спростування такого змісту:
"Я, ОСОБА_2, голова Плисківської сільської ради Ніжинського району Чернігівської області, заявляю, що є неправдивою та недостовірною інформація, опублікована мною у відеозверненнях (відеозаписах):
- від 02.04.2022 під назвою: " ІНФОРМАЦІЯ_2" за посиланням: ІНФОРМАЦІЯ_3, а саме: "ІНФОРМАЦІЯ_18...".
- від 06.04.2022 під назвою: "ІНФОРМАЦІЯ_2" за посиланням: ІНФОРМАЦІЯ_4 щодо ОСОБА_1, а саме:
"...ІНФОРМАЦІЯ_18...";
3. Зобов`язати ОСОБА_2 в межах десятиденного строку з моменту набрання рішенням суду законної сили спростувати вищевказану недостовірну інформацію шляхом розміщення у мережі "Інтернет" на своїй персональній сторінці
у соціальній мережі "Facebook" за посиланням:
ІНФОРМАЦІЯ_1, або на будь-якій іншій персональній сторінці ОСОБА_2 у соціальній мережі "Facebook", з тією ж кількістю підписників (6 000 осіб), яка буде активно функціонувати на момент завершення розгляду справи по суті, публікацію (статтю, допис, повідомлення) під заголовком "Спростування", без власних зауважень і коментарів, такого змісту:
"Я, ОСОБА_2 заявляю, що є неправдивою та недостовірною інформація, опублікована мною у статті (дописі) від 02.05.2022 під заголовком: "ІНФОРМАЦІЯ_6" за посиланням:
ІНФОРМАЦІЯ_7, а саме:
"...ІНФОРМАЦІЯ_18".
4. Стягнути з ОСОБА_2 на його користь 100 000,00 грн на відшкодування моральної (немайнової) шкоди за поширення інформації, що є неправдивою та недостовірною, принижує честь і гідність, завдає шкоди діловій репутації позивача.
5. Стягнути з ОСОБА_2 на його користь понесені ним у справі судові витрати.
Позовну заяву обґрунтовано тим, що в грудні 2022 року він дізнався про поширення відповідачкою на її персональній сторінці у соціальній мережі "Facebook" зазначеної інформації:
- у відеозверненні від 02 квітня 2022 року о 16.01 год під назвою "ІНФОРМАЦІЯ_2" за посиланням
ІНФОРМАЦІЯ_3 ;
- у відеозверненні від 06 квітня 2022 року о 12:53 год під назвою: " ІНФОРМАЦІЯ_2" за посиланням
ІНФОРМАЦІЯ_4 ;
- у дописі (публікації) від ІНФОРМАЦІЯ_5 під заголовком: " ІНФОРМАЦІЯ_6" за посиланням
ІНФОРМАЦІЯ_7 .
Зазначав, що вказана інформація є недостовірною, негативною, не відповідає дійсності, порушує його особисті немайнові права (честь, гідність, ділову репутацію), всі звинувачення відповідачки на його адресу не мають жодного фактичного та юридичного підґрунтя.
Наголошував, що відповідачка звинувачує позивача у порушенні чинного законодавства, виставляє його злочинцем в очах громадськості, жителів села Плиски. Розповсюдження зазначеної інформації широкому колу осіб створює для нього негативні наслідки, ставить під сумнів дотримання ним законодавства України та його моральні якості, що не може не відобразитись на його діловій репутації.
Звертав увагу суду на те, що авторство саме ОСОБА_2 як фізичної особи щодо поширення зазначеної недостовірної інформації встановлено Чернігівським апеляційним судом у межах апеляційного перегляду справи № 730/628/22, що є преюдиційним фактом, і спонукало його звернутися до суду з новим позовом за захистом свого порушеного права.
Уважав за необхідне, щоб відповідачка спростувала вказану інформацію у той спосіб, у якій вона була поширена, оскільки її персональна сторінка в соціальній мережі "Facebook" налічує близько 6 000 підписників, є відкритою й загальнодоступною, її дописи (публікації) може читати невизначене коло осіб; ці публікації відповідачки переглянуті близько 11 000 разів, містять стосовно позивача від 12 до 42 коментарів негативного змісту.
Указував, що поширенням відповідачкою щодо нього недостовірної інформації
у принизливій формі йому завдано моральної шкоди, яка полягає у фізичному болі та душевних стражданнях, нервових переживаннях, порушенні нормальних життєвих зв`язків, неможливості продовження активного громадського життя, інших негативних явищ, розмір якої оцінив у 100 000,00 грн.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Борзнянського районного суду Чернігівської області у складі судді Луговця О. А. від 19 січня 2024 року позов ОСОБА_1 задоволено частково.
Визнано недостовірною й такою, що принижує честь і гідність, шкодить діловій репутації ОСОБА_1 інформацію, поширену ОСОБА_2 у мережі "Інтернет" на своїй персональній сторінці у соціальній мережі "Facebook" за посиланнями: ІНФОРМАЦІЯ_19
1/ у відеозаписі, опублікованому ІНФОРМАЦІЯ_8 о 16:01 год під назвою " ІНФОРМАЦІЯ_2", за посиланням:
ІНФОРМАЦІЯ_3 стосовно ОСОБА_1, а саме:
"ІНФОРМАЦІЯ_19".
2/ у відеозаписі, опублікованому 06 квітня 2022 року о 12:53 год під назвою
" ІНФОРМАЦІЯ_2", за посиланням:
ІНФОРМАЦІЯ_4, стосовно ОСОБА_1, а саме:
"ІНФОРМАЦІЯ_20.".
3/ у текстовому дописі, опублікованому 02 травня 2022 року під заголовком "ІНФОРМАЦІЯ_6", за посиланням:
ІНФОРМАЦІЯ_7 стосовно ОСОБА_1, а саме:
"ІНФОРМАЦІЯ_21...".
Зобов`язано ОСОБА_2 в десятиденний строк з дати набрання судовим рішенням законної сили спростувати вказану недостовірну інформацію шляхом розміщення
у мережі "Інтернет" на своїй персональній сторінці у соціальній мережі "Facebook" за посиланням: ІНФОРМАЦІЯ_9 або на будь-якій іншій своїй персональній сторінці у соціальній мережі "Facebook", яка буде функціонувати після набрання рішенням законної сили, відеозвернення під заголовком "Спростування", в якому зачитати під відеозапис без власних зауважень і коментарів текст спростування такого змісту:
"Я, ОСОБА_2, заявляю, що є недостовірною інформація, опублікована мною у відеозаписах:
- від 02.04.2022 під назвою " ІНФОРМАЦІЯ_2" за посиланням: ІНФОРМАЦІЯ_3 а саме:
"ІНФОРМАЦІЯ_22…".
- від 06.04.2022 під назвою " ІНФОРМАЦІЯ_2" за посиланням: ІНФОРМАЦІЯ_4 а саме:
"ІНФОРМАЦІЯ_20.".
Зобов`язано ОСОБА_2 в десятиденний строк з дати набрання судовим рішенням законної сили спростувати вказану недостовірну інформацію шляхом розміщення
у мережі "Інтернет" на своїй персональній сторінці у соціальній мережі "Facebook" за посиланням: ІНФОРМАЦІЯ_9 або на будь-якій іншій своїй персональній сторінці у соціальній мережі "Facebook", яка буде функціонувати після набрання рішенням законної сили, текстову публікацію під заголовком "Спростування" без власних зауважень і коментарів такого змісту:
"Я, ОСОБА_2, заявляю, що є недостовірною інформація, опублікована мною у дописі від ІНФОРМАЦІЯ_10 під заголовком " ІНФОРМАЦІЯ_6" за посиланням:
ІНФОРМАЦІЯ_23, а саме:
"ІНФОРМАЦІЯ_24...".
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 на відшкодування моральної шкоди 25 000,00 грн.
У задоволенні решти вимог позову ОСОБА_1 відмовлено.
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 понесені ним судові витрати: за проведення експертизи - 32 979,24 грн, на професійну правничу допомогу - 15 000,00 грн, зі сплати судового збору - 1 744,60 грн, а всього - 49 723,84 грн.
Задовольняючи частково позов, суд першої інстанції виходив із того, що:
- факт авторства ОСОБА_2 та поширення нею інформації стосовно ОСОБА_1 установлений Чернігівським апеляційним судом у постанові від 12 вересня
2023 року, яка набрала законної сили, у справі № 730/628/22;
- інформація, яку суд визнав недостовірною, поклавши в основу висновок лінгвістичної сематико-текстуальної експертизи мовлення від 24 листопада
2023 року № 467/23, відноситься до фактичних тверджень, оскільки вона може бути підтверджена або спростована відповідними доказами, а також із обставин, за яких вона була поширена відповідачкою (у сукупності подій до і після), та загального тону її висловлювань (контексті публікацій);
- відповідачка не доведела, що поширена нею стосовно позивача інформація відповідає дійсності і такі події мали місце;
- внаслідок вчинення відповідачкою протиправних дій (поширення недостовірної інформації стосовно нього у принизливій формі) позивачу завдано моральної шкоди, яка полягає у немайнових втратах, спричинених моральними та фізичними стражданнями, які викликали негативні зміни у його житті, позивач змушений виправдовуватись перед знайомими, колегами, земляками, докладати додаткових зусиль для організації свого життя, адекватною сатисфакцією якої є 25 000 грн,
а не 100 000,00 грн, як того просив позивач.
Окрім цього, районний суд зазначив, що той спосіб, у який позивач просить зобов`язати відповідачку спростувати поширену нею стосовно нього недостовірну, негативну інформацію, відповідає вимогам частини сьомої статті 277 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), проте з коригуванням на відсутність необхідності зазначення кількості підписників (6 000 осіб) сторінки ОСОБА_2
у соціальній мережі "Facebook", оскільки ця величина не є сталою і не залежить від волі особи.
Короткий зміст оскаржуваної постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Чернігівського апеляційного суду від 31 травня 2024 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 задоволено. Рішення Борзнянського районного суду Чернігівської області від 19 січня 2024 року скасовано та у задоволенні позову відмовлено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 2 616,90 грн витрат зі сплати судового збору за розгляд справи в суді апеляційної інстанції.
Апеляційний суд, скасовуючи рішення суду першої інстанції та приймаючи нове судове рішення про відмову в задоволенні позову, виходив із того, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про те, що оскаржувані висловлювання відповідачки виражені у формі фактичних тверджень, що можуть бути спростовані або підтверджені, та мають для позивача негативний, образливий характер.
У спірних відеозверненнях та дописі містяться оціночні судження, критика позивача з боку відповідачки.
Так, районним судом визнано недостовірною та такою, що порушує честь, і гідність і шкодить діловій репутації позивача, інформацію, що міститься у відеозверненні, викладеному 02 квітня 2022 року о 16:01 год під назвою " ІНФОРМАЦІЯ_2", такого змісту: "ІНФОРМАЦІЯ_25...", "...ІНФОРМАЦІЯ_26..", "...ІНФОРМАЦІЯ_27..." та "ІНФОРМАЦІЯ_28". Апеляційний суд констатував, що відповідачкою вжито слово "підлість", яке є суто оціночним судженням відповідачки, характеризує особу виключно зі сторони ОСОБА_2 та транслює її суб`єктивне ставлення до ОСОБА_1 .
У висловлюванні міститься слово "нібито", яке вказує на неточність, припущення про можливі протизаконні дії, а не їх пряма констатація.
Із конструкції вислову "Як ця людина жила все життя, приховуючи податки і обдурюючи державу?" випливає, що воно не є твердженням, оскільки викладене
у формі запитання, яке ставить відповідачка до своїх глядачів, а запитання не може бути визнане таким, що порушує честь і гідність та ділову репутацію особи. Фраза "обдурюючи державу" є виключно суб`єктивною оцінкою відповідачки, так як встановити факт обманювання держави неможливо.
Твердження "...ІНФОРМАЦІЯ_27..." та "ІНФОРМАЦІЯ_28" не містять критики чи зневажливого ставлення до ОСОБА_1 та жодним чином не зачіпають його честь та гідність, а також не можуть впливати на авторитет і статус його особи.
У відеозверненні, викладеному 06 квітня 2022 року о 12:53 год під назвою "ІНФОРМАЦІЯ_2", районним судом визнано недостовірною та такою, що порушує честь, і гідність і шкодить діловій репутації позивача, інформацію такого змісту: "Не потрібно погрожувати працівникам сільської ради, щоб вони віддали ключі від їхніх будинків...", "В цей час ви тероризуєте знову мене і село за свої землі, і за свої усі будинки чи за свої готелі". Так, на думку апеляційного суду, ці фрази є вирваними з контексту всього допису, вони мають оцінюватися
в загальному контексті поданої інформації. У цьому відеозверненні відповідачка виражає своє критичне ставлення, свою оцінку подій, які відбуваються в селі Плиски. Ці висловлювання є зверненням до позивача, а не констатацією певних фактів.
У текстовому дописі ОСОБА_2 від 02 травня 2022 року під заголовком "ІНФОРМАЦІЯ_6" судом першої інстанції визнано недостовірною та такою, що порушує честь, гідність та шкодить діловій репутації позивача, інформацію такого змісту: "ІНФОРМАЦІЯ_29", "Ця особа - ОСОБА_1 .
З його ініціативи нашу добровільну самооборону тепер переслідує прокуратура за ось цей збережений мішок цукру, який тут залишився як резерв останньої надії на випадок тривалої окупації", "…ІНФОРМАЦІЯ_30...".
Фраза "Особа, яка перед приходом окупантів на нашу українську землю, не встигла вивезти всі продукти з магазину, але активно намагалася. Надавши дозвіл передати нужденим жителям громади залишки продуктів з магазину, які просто вже не встигали вивозити, бо ворог був на під`їзді до села" не містить негативного змісту. Констатація факту, що особа вивозила продукти, які є його власністю, не указують на протиправність поведінки.
Зміст, подача та характер використаних слів у висловлюваннях: "...ІНФОРМАЦІЯ_31", вказують на те, що ОСОБА_2 виражає власну, суб`єктивну думку. Відповідачка використала слово "примху", яке характеризує критичне ставлення до цієї ситуації, проте не містить конкретного звинувачення. Як зазначала відповідачка в апеляційній скарзі, в цій фразі вона розкриває її особисте ставлення до позивача, яке ґрунтується на її особистому досвіді, з чим апеляційний суд погодився.
Інформація: "…ІНФОРМАЦІЯ_32...", надана суто в контексті поглядів ОСОБА_2 на відносини, що склалися між сторонами. Відповідачкою використано в переносному значенні слово "продавити", що вказує на можливий вплив та саме суб`єктивне ставлення відповідачки до позивача.
Підсумовуючи викладене, апеляційний суд дійшов висновку, що оспорювані позивачем висловлювання є вирваними з контексту всієї публікації, вони
є виключно критикою діяльності, оцінкою його дій та дій деяких інших осіб.
Визнаючи недостовірною інформацію у вигляді певних речень із публікацій та спростовуючи їх, суд першої інстанції не звернув уваги на те, що суд повинен урахувати, оцінити зміст й направленість всієї публікації (її контекст). Тому не потрібно одне речення "виривати" із контексту всієї публікації при його спростуванні.
За викладених обставин, дослідивши відеозаписи від 02 квітня 2022 року та
06 квітня 2022 року та текстовий допис від 02 травня 2022 року, викладені
ОСОБА_2, в їх сукупності, оцінивши зміст кожного з відео та допису, апеляційний суд вказав, що в оскаржуваних відеозаписах та публікації містяться виключно оціночні судження відповідачки. З огляду на зміст та направленість в цілому кожної з оскаржуваних публікацій апеляційний суд не вбачав у них інформації, яка порушує честь і гідність, ділову репутацію ОСОБА_1 .
При цьому суд апеляційної інстанції не взяв до уваги висновок експерта
від 24 листопада 2023 року № 467/23 за результатами проведення лінгвістичної (семантико-текстуальної) експертизи мовлення, оскільки поняття "Оціночні судження" міститься у статті 30 Закону України "Про інформацію", а отже, тлумачення цього поняття є питанням права, які суд повинен вирішувати самостійно.
Апеляційний суд погодився з доводами апеляційної скарги стосовно того, що ОСОБА_1 є публічною особою, а тому ступінь його критики є значно вищим.
Крім того, встановивши, що оскаржувані ОСОБА_1 відеозвернення та допис не містять недостовірної інформації, яка принижує його честь, гідність та ділову репутацію, апеляційний суд дійшов висновку про необхідність відмови
у задоволенні вимоги про відшкодування моральної (немайнової) шкоди за поширення інформації, що є неправдивою та недостовірною, принижує честь і гідність ОСОБА_1, завдає шкоди його діловій репутації, оскільки така вимога
є похідною.
Окремо апеляційний суд вказав, що з огляду на межі апеляційного оскарження переглядає рішення суду першої інстанції у цій справі лише в частині задоволених позовних вимог.
Короткий зміст та узагальнені доводи касаційної скарги, позиції інших учасників справи
У липні 2024 року ОСОБА_1, в інтересах якого діє адвокат Висіцька І. В., через засоби поштового зв`язку звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою на постанову Чернігівського апеляційного суду від 31 травня 2024 року, в якій просить скасувати оскаржуване судове рішення та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
Підставами касаційного оскарження судового рішення суду апеляційної інстанції заявник зазначає неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального права і порушення норм процесуального права, вказавши, що апеляційний суд застосував норми права без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 06 лютого 2019 року у справі № 761/28992/15-ц,
від 06 березня 2019 року у справі № 760/2753/17, від 12 листопада 2019 року
у справі № 904/4494/18, від 13 листопада 2019 року у справі № 758/2393/16-ц,
від 11 грудня 2019 року у справі № 757/46387/15-ц, від 20 травня 2020 року у справі № 758/12586/15, від 27 січня 2021 року у справі № 381/2767/19, від 07 квітня
2021 року у справі № 418/6010/19, від 18 червня 2021 року у справі № 758/16245/17, від 17 серпня 2022 року у справі № 758/6758/19, від 17 серпня 2023 року у справі № 759/16306/21-ц, від 24 травня 2023 року у справі № 536/911/21 та інших (пункт 1 частини другої статті 389 Цивільного процесуального кодексу України, далі - ЦПК України). Крім того, посилається на порушення судами норм процесуального права (пункт 4 частини другої статті 389 ЦПК України).
Заявник у касаційній скарзі також зазначає, що апеляційний суд дійшов помилкового висновку про те, що у спірних відеозверненнях та дописі містяться оціночні судження, критика позивача зі сторони відповідачки, а не фактичні твердження, автор фактично стверджує про конкретні обставини, що не відповідають дійсності, відповідачка в категоричній і ствердній формі вказує
у своїх твердженнях про явища об`єктивної дійсності, конкретні життєві обставини, які склалися у певному місці та часі за певних умов; апеляційний суд не надав оцінку тому, що відповідачка стверджує про факти вчинення позивачем дій, які містять ознаки складу злочину, відповідальність за які передбачена Кримінальним кодексом України (далі - КК України), тому вказані твердження відповідачки не можуть бути її оціночними судженнями; суд розглянув твердження відповідачки не в системному зв`язку з фактичними обставинами справи, а як окремі обставини, хоча вказані вирази мали бути розглянуті судом разом з твердженнями відповідачки, вкладеними нею у відеозверненні 02 квітня 2022 року. Відповідні вислови є фактичними твердженнями відповідачки, оскільки в них вказується про факти об`єктивної дійсності, які можна перевірити. Поширена відповідачкою інформація, щодо вчинення ОСОБА_1 протиправних діянь у вигляді здійснення ним погроз, переслідування тощо відповідачки та інших осіб, розкрадання гуманітарної допомоги в умовах війни, ухилення від сплати податків, ведення тіньового та незаконного бізнесу під прикриттям тощо, викладена у формі фактичних тверджень, що не відповідають дійсності та негативно впливає як на особисте життя позивача, так і на його ділові відносини. Оскільки відповідачка
у своїх висловлюваннях здійснює посилання на позивача у контексті його зв`язку зі злочинами, відповідальність за які може настати згідно з нормами КК України, що у свою чергу виключає віднесення її слів щодо діяльності позивача до оціночних суджень чи критичних зауважень про його діяльність (незалежно від того, чи є така особа публічною або не має статусу публічної особи), тому апеляційним судом при розгляді та постановленні рішення у справі мали бути застосовані стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція), частини перша та друга статті 62 Конституції України, частина четверта статті 296 ЦК України.
Окрім цього, заявник наполягає, що у розумінні Декларації та Резолюції не є публічною особою, тому під час ухвалення рішення у справі їхні положення застосовуватися не повинні. Суди можуть застосовувати Декларацію та Резолюцію у справах з подібними правовідносинами лише за наявності в сукупності двох умов: негативна інформація поширена щодо політичної чи публічної особи - особи, яка обіймає державні посади і (або) користується державними ресурсами, а також особи, яка відіграє певну роль у суспільному житті; поширена негативна інформація пов`язана з виконанням позивачем посадових обов`язків, з його політичною діяльністю. Проте ОСОБА_1 не є політичним діячем, посадовою особою, яка обіймає публічні посади або здійснює публічну владу на місцевому, регіональному, національному чи міжнародному рівнях. Зважаючи на це, апеляційний суд помилково застосував Декларацію та Резолюцію, безпідставно не застосував пункт 37 частини першої статті 1 Закону України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення".
Щодо порушення апеляційним судом норм процесуального права, то заявник зазначає, що суд порушив статті 2, 4, частини першу, третю статті 12, частину першу статті 76, частину першу статті 77, статтю 78, частину першу статті 79, статті 80, 89, частини першу, п`яту статті 263, пункт 1 частини першої статті 264, частину четверту статті 265 ЦПК України, що призвело до неправильного вирішення справи, зокрема суд безпідставно не взяв до уваги подані позивачем докази, якими спростовувалась інформація, викладена відповідачкою у її відеозверненнях та дописі, та безпідставно прийняв позицію відповідачки, яка не надала жодного доказу. Позивач надав суду належні, достатні, допустимі та достовірні докази: звіт за результатами проведеної фіксації дослідження змісту вебсторінок у мережі "Інтернет" з додатками; флешкарту зі звітом; належним чином засвідчену паперову копію скріншоту публікації від 02 травня 2022 року; листи-відповіді
з органів прокуратури на підтвердження недостовірності поширеної стосовно нього відповідачем інформації; висновок експерта від 24 листопада 2023 року № 467/23 за результатами лінгвістичної (семантико-текстуальної) експертизи мовлення, а відповідачка - жодного доказу. Заявник не погоджується із тим, що не апеляційний суд не прийняв висновок експерта від 24 листопада 2023 року № 467/23. Постанова апеляційного суду, на його думку, не вмотивована належним чином; суд не забезпечив справедливу процедуру розгляду справи, порушив принцип змагальності.
03 вересня 2024 року до Верховного Суду від ОСОБА_2, в інтересах якої діє адвокат Касьяненко А. М., надійшов відзив на касаційну скаргу ОСОБА_1,
у якому відповідачка, посилаючись на необґрунтованість касаційної скарги, просить залишити її без задоволення, а оскаржувану постанову апеляційного суду - без змін, оскільки вона є законною.
30 вересня 2024 року до Верховного Суду від ОСОБА_12, в інтересах якої діє адвокат Кінебас О. М., надійшов відзив на касаційну скаргу ОСОБА_1, який містить клопотання про поновлення строку для подання відзиву на касаційну скаргу.
Рух справи у суді касаційної інстанції
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Верховного Суду касаційна скарга ОСОБА_1 передана на розгляд судді-доповідачу Гулейкову І. Ю., судді, які входять до складу колегії: Лідовець Р. А., Луспеник Д. Д.
Ухвалою Верховного Суду від 11 липня 2024 року касаційну скаргу залишено без руху, надано строк для усунення недоліків касаційної скарги.
Ухвалою від 30 липня 2024 року (після усунення недоліків касаційної скарги) Верховний Суд відкрив касаційне провадження у справі (з підстав, передбачених пунктами 1, 4 частини другої статті 389 ЦПК України), витребував матеріали справи № 730/1097/23 із Борзнянського районного суду Чернігівської області та встановив учасникам справи строк для подачі відзиву на касаційну скаргу.
У серпні 2024 року до Верховного Суду надійшли матеріали справи № 730/1097/23.
Ухвалою від 30 вересня 2024 року Верховний Суд призначив справу до судового розгляду колегією у складі п`яти суддів у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Відповідно до протоколу автоматичного визначення складу колегії суддів від 01 жовтня 2024 року справу призначено судді-доповідачеві Гулейкову І. Ю., судді, які входять до складу колегії: Гулько Б. І., Коломієць Г. В., Лідовець Р. А., Луспеник Д. Д. (головуючий).
Ухвалою від 13 листопада 2024 року Верховний Суд відмовив у задоволенні клопотання про поновлення строку для подання відзиву на касаційну скаргу
ОСОБА_1 .
Позиція Верховного Суду
З огляду на межі апеляційного розгляду справи, прохальну частину касаційної скарги, Верховний Суд здійснює перегляд справи лише в частині задоволених судом першої інстанції позовних вимог.
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Частиною другою статті 389 ЦПК України передбачено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу. Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до частини першої статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Згідно з частиною першою статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а оскаржувана постанова апеляційного суду - без змін, оскільки її ухвалено
з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Суди попередніх інстанційвстановили, що у соціальній мережі "Fасеbоок" на сторінці користувача під іменем " ОСОБА_13" розміщено відеозвернення та публікація, а саме:
ІНФОРМАЦІЯ_8 о 16:01 год відеозвернення під назвою: "ІНФОРМАЦІЯ_33 за посиланням:
ІНФОРМАЦІЯ_3 ;
06 квітня 2022 року о 12:53 год відеозвернення під назвою: " ІНФОРМАЦІЯ_2", за посиланням:
ІНФОРМАЦІЯ_4 ;
ІНФОРМАЦІЯ_5 допис (публікація) під заголовком: " ІНФОРМАЦІЯ_6", за посиланням:
ІНФОРМАЦІЯ_11 .
ОСОБА_2 є автором відеозвернень від 02 та 06 квітня 2022 року, а також публікації від 02 травня 2022 року, що розміщені у соціальній мережі ""Facebook" на персональній сторінці " ОСОБА_13". Зазначені обставини встановлені постановою Чернігівського апеляційного суду від 12 вересня 2023 року у справі № 730/628/22, яка набрала законної сили, та відповідно до частини четвертої статті 82 ЦПК України не доказуються при розгляді іншої справи.
У відеозаписі 02 квітня 2022 року під назвою " ІНФОРМАЦІЯ_2" відповідачка зазначала:
"ІНФОРМАЦІЯ_34."
У відеозаписі від 06 квітня 2022 року під назвою "ІНФОРМАЦІЯ_2" відповідачка зазначила:
"ІНФОРМАЦІЯ_35!"
ІНФОРМАЦІЯ_5 на вебсторінці (акаунті) у мережі ""Facebook" ОСОБА_13 опубліковано допис під заголовком: "ІНФОРМАЦІЯ_6" такого змісту:
"ІНФОРМАЦІЯ_36 !!".
У матеріалах справи міститься висновок експерта від 24 листопада 2023 року № 467/23 за результатами проведення лінгвістичної (семантико-текстуальної) експертизи мовлення, відповідно до якого:
1. У наданих на дослідження фрагментах висловлювань, що містяться у:
- відеозаписі, опублікованому 02 квітня 2022 року о 16:01 год під назвою " ІНФОРМАЦІЯ_2" за посиланням: ІНФОРМАЦІЯ_3 (окрім фрагмента висловлювання "… ІНФОРМАЦІЯ_37");
- відеозаписі, опублікованому ІНФОРМАЦІЯ_8 о 12:53 год під назвою " ІНФОРМАЦІЯ_2" за посиланням:
ІНФОРМАЦІЯ_4 ;
- текстовому дописі від 02 травня 2022 року під заголовком "ІНФОРМАЦІЯ_6" за посиланням:
ІНФОРМАЦІЯ_7, наявна негативна інформація стосовно ОСОБА_1 .
2. Інформація стосовно ОСОБА_1 в наданих на дослідження фрагментах висловлювань, що міститься у:
1) відеозаписі, опублікованому ІНФОРМАЦІЯ_8 о 16:01 год під назвою " ІНФОРМАЦІЯ_2" за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_3, виражена у формі:
а) фактичних тверджень (що можуть бути спростовані або підтверджені) стосовно того, що
- ОСОБА_1 звинуватив голову сільської ради с. Плиски й самооборону села в крадіжці товару з його магазину ("… наш меценат … звинуватив мене і самооборону в тому, що ми обікрали, нібито, його магазин");
- ОСОБА_1 протягом довготривалого часу приховував податки й обдурював державу ("…як ця людина… жила, приховуючи все життя податки і обдурюючи державу");
- ОСОБА_1 втік із села Плиски ("Ну, в принципі, він зараз і втік.");
- ОСОБА_10 робила заяву щодо перебування у будинках, які належать ОСОБА_1, вимушено переміщених осіб ("Голова Борзнянської громади ОСОБА_10 активно розповсюджувала інформацію, що ...у будівлях ОСОБА_3
в селі Плиски розміщені внутрішньо переміщені особи.");
- представники ОСОБА_1 повідомляють про те, що забезпечують харчуванням й іншими благами вимушено переміщених осіб в селі Плиски "ІНФОРМАЦІЯ_38");
б) оцінного (оціночного) судження, яке транслює суб`єктивне ставлення адресанта мовленнєвих повідомлень до того, що він повідомляє, і в основі якого - оцінка діяльності ОСОБА_1 як підлої ("…наш меценат пішов на таку підлість…");
в) припущень (які вказують на неточний, попередній характер інформації) стосовно того, що:
- ОСОБА_1 може приховувати незаконні схеми ведення бізнесу ("...під прикриттям благої мети - розвитку дитячого спорту, кимось можуть приховуватись незаконні схеми організації власного бізнесу");
- представники ОСОБА_1 можуть говорити неправду про те, що надають харчування вимушено переміщеним особам у селі Плиски, з метою списання гуманітарної допомоги й самореклами ("ІНФОРМАЦІЯ_39");
2) відеозаписі, опублікованому ІНФОРМАЦІЯ_8 о 12:53 год під назвою " ІНФОРМАЦІЯ_2" за посиланням:
ІНФОРМАЦІЯ_12, виражена у формі:
а) фактичних тверджень (що можуть бути спростовані або підтверджені) стосовно того, що ОСОБА_1 :
- погрожував співробітникам сільської ради с. Плиски й вимагав у них ключі від будинків ("ІНФОРМАЦІЯ_40");
- залякує мешканців села Плиски й голову сільської ради через свою власність
("ІНФОРМАЦІЯ_41");
б) оцінних (оціночних) суджень, які транслюють суб`єктивне ставлення адресанта мовленнєвих повідомлень до того, що він повідомляє, і в основі яких оцінка:
- діяльності ОСОБА_1 як неспокійної й роздуми стосовно його бажань
(" ІНФОРМАЦІЯ_42");
- певних дій ОСОБА_1 як хвилювання ("Не потрібно хвилюватися за невитребувані паї. Не потрібно хвилюватися за землю...");
- ОСОБА_1 як корисливої людини ("Я не знаю, як це можна буть такою людиною меркантильною...");
- будь-яких дій, за які береться ОСОБА_1, як таких, що зникають, щезають, гинуть ("Ви не "замітили", що все, що Ви робите, все йде "прахом");
в) вимоги (побажання, прохання, висловленого так, що не припускає заперечень) до ОСОБА_1 припинити зачіпати мешканців села співробітників сільської ради ("Та заберіть Ви все його звідси та залиште всіх у спокої нарешті!");
г) поради (пропозиції, вказівки, як діяти в яких-небудь обставинах, повчання) ОСОБА_1 зізнатися в своїх гріхах на сповіді ("Так от задумайтеся, підіть до Бога покайтеся в усіх своїх гріхах...");
д) прохання до ОСОБА_1 припинити зачіпати мешканців села, голову сільської ради і ії співробітників ("і залишіть у спокої, будь ласка, громаду, мене і працівників сільської ради");
3) текстовому дописі від 02 травня 2022 року під заголовком "ІНФОРМАЦІЯ_6" за посиланням:
ІНФОРМАЦІЯ_7, виражена у формі:
а) фактичних тверджень (що можуть бути спростовані або підтверджені) стосовно того, що ОСОБА_1 :
- не встиг вивезти всі продукти з магазину до приходу російської армії й надав дозвіл передати ті продукти, що залишились, бідним мешканцям сільської громади ("Особи, яка перед приходом окупантів на нашу українську землю, не встигла вивезти всі продукти з магазину, але активно намагалась. Надавши дозвіл передати нужденним жителям громади залишки продуктів з магазину, які просто вже не встигали вивозити, бо ворог був на під`їзді до села");
- потім звинуватив представників самооборони села й голову сільської ради, які перевезли залишки товару з магазину до приміщення сільської ради, в крадіжці, через що їх переслідує прокуратура ("ІНФОРМАЦІЯ_43...");
- вдається до шантажування голови сільської ради, погрожуючи тим, що спалять її будинок, заберуть особистий автомобіль, а також обіцяючи забрати заяву й закрити кримінальне провадження проти неї, якщо вона встане перед ним на коліна й попросить вибачення ("...ІНФОРМАЦІЯ_44...");
б) оцінних (оціночних) суджень, які транслюють суб`єктивне ставлення адресанта мовленнєвих повідомлень до того, що він повідомляє, і в основі яких оцінка:
- того, що ОСОБА_1 надав згоду віддати бідним залишки товару з магазину, як його міркування, що цей товар все одно вже не повернути ("Фактично, особа рахувала товар майже втраченим");
- поведінки ОСОБА_1, як його міркування, що він є найголовнішим у селі Плиски і всі мають йому коритися (" ІНФОРМАЦІЯ_45!");
- ОСОБА_1 як корисливої людини ("Я не знаю, як це можна буть такою людиною меркантильною…");
- висунутих ОСОБА_1 обвинувачень проти неї і територіальної оборони, як безглуздих наклепів ("Моє переконання - наші захисники, наші хлопці заслуговують лише поваги, підтримки, подяки, але аж ніяк не переслідувань за вигадані, абсурдні наклепи").
3. У наданих на дослідження фрагментах висловлювань, що містяться у:
- відеозаписі, опублікованому 02 квітня 2022 року о 16:01 год під назвою " ІНФОРМАЦІЯ_2" за посиланням: ІНФОРМАЦІЯ_13 ;
- відеозаписі, опублікованому 06 квітня 2022 року о 12:53 год під назвою " ІНФОРМАЦІЯ_2" за посиланням:
ІНФОРМАЦІЯ_12 ;
- текстовому дописі від 02 травня 2022 року під заголовком " ІНФОРМАЦІЯ_6" за посиланням:
ІНФОРМАЦІЯ_14, наявні мовні засоби, що мають принизливу форму (характер).
Мовні засоби, виражені у брутальній чи непристойній формі, в досліджених мовленнєвих повідомленнях відсутні.