ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28 листопада 2024 року
м. Київ
справа №440/2847/24
адміністративне провадження № К/990/30284/24
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Соколова В.М.,
суддів: Білак М.В., Губської О.А.,
розглянувши у порядку письмового провадження у суді касаційної інстанції адміністративну справу № 440/2847/24
за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити дії, провадження у якій відкрито
за касаційною скаргою Військової частини НОМЕР_1 на ухвалу Другого апеляційного адміністративного суду від 25 липня 2024 року (суддя-доповідач - Ральченко І.М., судді: Катунов В.В., Подобайло З.Г.)
УСТАНОВИВ:
І. Короткий зміст позовних вимог
ОСОБА_1 звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Військової частини НОМЕР_1, у якому просив:
- визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо невиплати індексації грошового забезпечення за період з 01 січня 2016 року по 31 грудня 2018 року;
- зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити індексацію грошового забезпечення за період з 01 січня 2016 року по 31 грудня 2018 року.
ІІ. Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій і мотиви їхнього ухвалення
Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 22 травня 2024 року позов задоволено.
Визнано протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування і невиплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01 січня 2016 року по 31 грудня 2018 року.
Зобов`язано Військову частину НОМЕР_1 нарахувати і виплатити на користь ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з січня 2016 року по лютий 2018 року включно із застосуванням місяця, за яким починається обчислення індексу споживчих цін (базового місяця) для розрахунку індексації грошового забезпечення - січень 2008 року, а також нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01 березня 2018 року по 31 грудня 2018 року відповідно до абзаців 4, 5, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року № 1078, з урахуванням висновків суду.
Не погодившись з указаним рішенням, відповідач звернувся до Другого апеляційного адміністративного суду з апеляційною скаргою.
Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 02 липня 2024 року відмовлено у задоволенні клопотання Військової частини НОМЕР_1 про відстрочення сплати судового збору.
Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 02 липня 2024 року апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 22 травня 2024 року у справі № 440/2847/24 залишено без руху та надано апелянту десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків поданої апеляційної скарги.
Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 25 липня 2024 року відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Військової частини НОМЕР_1 на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 22 травня 2024 року у справі №440/2847/24.
Вказану ухвалу суд апеляційної інстанції обґрунтував тим, що на момент її постановлення апелянт не виконав вимоги ухвали про залишення апеляційної скарги без руху, а саме, в установлений судом строк не надав клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення.
ІІІ. Короткий зміст та обґрунтування вимог касаційної скарги та її рух у касаційній інстанції. Позиція інших учасників справи
05 серпня 2024 року на адресу Верховного Суду через підсистему "Електронний суд" надійшла касаційна скарга Військової частини НОМЕР_1, у якій скаржник просить скасувати ухвалу Другого апеляційного адміністративного суду від 25 липня 2024 року і передати справу для продовження розгляду до цього суду.
За доводами скаржника, Військова частина НОМЕР_1 не направляла до Другого апеляційного адміністративного суду клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження у зв`язку з безпідставністю вимоги колегії суддів, оскільки апеляційна скарга № 1226 від 17 червня 2024 року направлена 18 червня 2024 року, тобто в межах процесуального строку на апеляційне оскарження.
Так, апеляційна скарга з додатками зареєстрована 17 червня 2024 року у службі діловодства відповідача в журналі вихідної кореспонденції за № 1226, що підтверджується кутовим штампом у верхньому лівому куті документу із зазначенням вихідних реквізитів та дати реєстрації, копією витягу з журналу обліку позовних заяв та інших документів. 18 червня 2024 року службою діловодства військової частини апеляційна скарга з додатками на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 22 травня 2024 року в адміністративній справі №440/2847/24 спакована у поштовий конверт, який оформлений відповідно до Правил надання послуг поштового зв`язку та переданий на поштове відправлення до станції фельд`єгерсько-поштового зв`язку (військова частина НОМЕР_2 ). У подальшому, 18 червня 2024 року службовий лист № 1226 з апеляційною скаргою Військової частини НОМЕР_1 був відправлений ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_2 ) до Другого апеляційного адміністративного суду. Відправлення службового листа № 1226 відбулося у межах процесуального строку на апеляційне оскарження рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 22 травня 2024 року в адміністративній справі № 440/2847/24, а саме, до 22 червня 2024 року. За таких обставин, висновок суду апеляційної інстанції є передчасним та таким, що ґрунтується на формальному підході, оскільки судом не вжито всіх заходів для перевірки вищезазначених обставин.
Ухвалою від 20 вересня 2024 року Верховний Суд відкрив касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою.
Відзив на касаційну скаргу не надходив, що не перешкоджає перегляду оскаржуваного судового рішення у силу частини четвертої статті 338 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
Ухвалою від 27 листопада 2024 року Верховний Суд у складі судді Касаційного адміністративного суду Соколова В.М. провів необхідні дії з підготовки справи до касаційного розгляду та призначив її до розгляду в порядку письмового провадження за наявними матеріалами.
IV. Джерела права й акти їх застосування
Пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України серед основних засад судочинства закріплює забезпечення права на апеляційний перегляд справи. Цим конституційним положенням кореспондують норми статті 14 Закону України від 02 червня 2016 року № 1402-VIII "Про судоустрій і статус суддів" і статті 13 КАС України.
Згідно з частиною першою статті 293 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції.
Відповідно до частини першої статті 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Частиною другою статті 295 КАС України передбачено, що учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу (частина третя статті 295 КАС України).
Відповідно до частини третьої статті 298 КАС України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.
Пунктом 4 частини першої статті 299 КАС України передбачено, що суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.
V. Оцінка висновків суду, рішення якого переглядається. Позиція Верховного Суду
Згідно з ухвалою Верховного Суду від 20 вересня 2024 року, касаційне провадження у справі відкрито з метою перевірки доводів касаційної скарги про порушення судом апеляційної інстанцій норм процесуального права при постановленні ухвали про відмову у відкритті апеляційного провадження, що є підставою касаційного оскарження згідно з частиною четвертою статті 328 КАС України.
Надаючи оцінку оскаржуваному судовому рішенню у межах, визначених статтею 341 КАС України, Верховний Суд виходить з такого.
Комплексний аналіз положень КАС України дає підстави для висновку, що право на апеляційне оскарження реалізується у спосіб подання в установленому порядку апеляційної скарги.
Умовою прийнятності апеляційної скарги до розгляду є її відповідність вимогам щодо форми і змісту, які визначені у статті 293 КАС України, а також дотримання термінів її подачі, обов`язкове подання переліку матеріалів, що повинні бути додані до неї, у тому числі і в частині сплати судового збору та, у разі пропуску строку на апеляційне оскарження, подання відповідного клопотання про його поновлення.
При цьому процесуальне законодавство встановлює певний порядок дій суду при виявленні недоліків, зокрема, апеляційної скарги. Як у випадку невиконання вимог статті 296 КАС щодо форми та змісту скарги, так і вимог щодо дотримання строку апеляційного оскарження, зокрема, відсутності відповідного клопотання чи визнання вказаних у ньому підстав неповажними, - апеляційна скарга залишається без руху.
Якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними, суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі (пункт 4 частини першої статті 299 КАС України).
Отже, пункт 4 частини 1 статті 299 КАС України встановлює, що апеляційний суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження за двох обставин:
- скаржник не подав заяву про поновлення строку.
- суд визнав підстави для поновлення строку неповажними.
Приписи пункту 4 частини першої статті 299 КАС є імперативними та зобов`язують суд, у разі якщо особою у визначений строк не буде подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або у поданій заяві будуть наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження, визнані судом неповажними, відмовити у відкритті апеляційного провадження.
Такий підхід обумовлений тим, що право на оскарження судового рішення обмежене встановленим у законі строком на апеляційне оскарження, покликаним на дотримання принципу правової визначеності як одного з елементів верховенства права, та має дисциплінувати суб`єктів адміністративного судочинства.
Як свідчать матеріали цієї справи, рішення суду першої інстанції ухвалене 22 травня 2024 року за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у порядку письмового провадження).
У цей же день, 22 травня 2024 року, копію рішення доставлено до електронного кабінету Військової частини НОМЕР_1 у підсистемі "Електронний суд" о 19:40, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа в електронний кабінет відповідача у підсистемі "Електронний суд".
Отже, днем вручення відповідачу копії рішення суду першої інстанції від 22 травня 2024 року, з урахуванням пункту 5 частини шостої статті 251 КАС України, є 23 травня 2024 року.
Апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 отримано судом апеляційної інстанції 24 червня 2024 року, що підтверджується відбитком печатки суду.
У світлі описаного колегія суддів звертає увагу, що конструкція частини першої статті 295 КАС України визначає, що у разі розгляду справи в порядку письмового провадження тридцятиденний строк на апеляційне оскарження рішення суду обчислюється з дня складення повного судового рішення.
При цьому, частина перша статті 120 КАС України закріплює, що перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.
Матеріали цієї справи достеменно свідчать, що повний текст рішення суду першої інстанції складено 22 травня 2024 року - в день його ухвалення.
Тож ураховуючи положення частини першої статті 295 у зіставленні з частиною першої статті 120 КАС України можна дійти висновку, що для Військової частини НОМЕР_1 тридцятиденний строк на оскарження рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 22 травня 2024 року розпочався з 23 травня 2024 року та закінчився 21 червня 2024 року.
Разом із тим, як зазначалося, апеляційна скарга відповідача надійшла до суду апеляційної інстанції 24 червня 2024 року, тобто з пропуском строку на апеляційне оскарження.
Втім, частина друга статті 295 КАС України передбачає право учасника справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження (1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Згідно з частинами першою, четвертою статті 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Одночасно із поданням заяви про поновлення процесуального строку має бути вчинена процесуальна дія (подана заява, скарга, документи тощо), стосовно якої пропущено строк.
Аналіз наведених норм процесуального права дає підстави стверджувати, що учасник справи, якому рішення не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження шляхом подання заяви про поновлення такого строку з одночасним поданням апеляційної скарги.
Тут важливим є те, що на відміну від процесуального строку, який встановлюється судом, і може бути продовжений як за заявою учасника справи, так і за ініціативою суду, процесуальний строк, встановлений законом може бути поновлений виключно за заявою учасника справи.
У даному випадку апеляційна скарга Військової частини НОМЕР_1 надійшла до суду апеляційної інстанції поза межами встановленого КАС України строку на апеляційне оскарження рішення суду, а тому питання про поновлення такого строку могло відбутися лише у спосіб подання відповідної заяви одночасно з апеляційною скаргою та її розгляду судом апеляційної інстанції.
Однак, як убачається з матеріалів справи та підтверджено скаржником у касаційній скарзі, Військова частина НОМЕР_1 не зверталася до суду апеляційної інстанції із заявою про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 22 травня 2024 року.
На тлі цього Другий апеляційний адміністративний суд постановив ухвалу від 02 липня 2024 року про залишення апеляційної скарги відповідача без руху, як того вимагають приписи статті 298 КАС України, та надав апелянту строк для подання заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження.
Між тим, Військова частина НОМЕР_1 не скористалася таким правом і заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження до суду апеляційної інстанції не подала, вважаючи, що вимоги ухвали апеляційного суду є безпідставними, оскільки строк на оскарження рішення суду першої інстанції не пропущений.
Так, у касаційній скарзі зазначено, що відповідач не пропустив строк, визначений статтею 295 КАС України, адже апеляційна скарга була направлена на адресу Другого апеляційного адміністративного суду 18 червня 2024 року ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_2 ), про що є відповідні докази.
Разом із тим, надати правову оцінку вказаним доводам суд апеляційної інстанції не мав можливості, оскільки заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження із зазначенням у ній відповідних обґрунтувань відповідач не подав. Більше того, з матеріалів справи вбачається, що поштовий конверт, у якому надійшла апеляційна скарга, не містить відтиску печатки з датою його надіслання. Отже самостійно встановити дату звернення відповідача з апеляційною скаргою і, відповідно, пересвідчитися у тому, що він (не)пропустив строк, визначений статтею 295 КАС України, апеляційний суд не мав можливості у силу наведених обставин.
З уваги на це Суд уважає безпідставними доводи скаржника про те, що суд апеляційної інстанції застосував формальний підхід під час постановлення ухвали про відмову у відкритті апеляційного провадження.
В аспекті порушеного у даному касаційному провадженні питанні принагідно зауважити, що учасники справи не повинні допускати зловживання передбаченими статтею 44 КАС України процесуальними права та зобов`язані неухильно і добросовісно виконувати свої процесуальні обов`язки. Ця процесуальна норма чітко окреслює характер процесуальної поведінки, який зобов`язує учасників справи діяти сумлінно, тобто проявляти добросовісне ставлення до наявних у них прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне та своєчасне виконання своїх обов`язків, встановлених законом або судом.
У цій справі суд апеляційної інстанції забезпечив можливість Військовій частині НОМЕР_1 звернутися із заявою про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції, однак відповідач, як особа, що подала апеляційну скаргу, не подав у встановлений судом строк заяву з викладенням усіх тих аргументів, про які зазначає у касаційній скарзі, з метою їх оцінки апеляційним судом.
Суд касаційної інстанції у силу своїх повноважень не вправі надавати оцінку доводам касаційної скарги в аспекті дотримання строку при зверненні з апеляційною скаргою, оскільки судом апеляційної інстанції такі доводи не перевірялись і оцінка їм не надавалася.
Беручи до уваги вищенаведене та зважаючи на імперативний припис пункту 4 статті 299 КАС України, який закріплює, що суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, зокрема, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження, Верховний Суд дійшов до висновку, що оскаржувана ухвала про відмову у відкритті апеляційного провадження ґрунтується на правильному застосуванні норм процесуального права.
Відповідно до частини першої статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Оскільки судом апеляційної інстанції постановлено законну та обґрунтовану ухвалу, касаційну скаргу відповідача слід залишити без задоволення.