ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28 листопада 2024 року
м. Київ
справа №120/2647/23
адміністративне провадження № К/990/30742/24
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Соколова В.М.,
суддів: Губської О.А., Білак М.В.,
розглянувши у порядку письмового провадження у суді касаційної інстанції адміністративну справу № 120/2647/23
за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити дії, провадження у якій відкрито
за касаційною скаргою Військової частини НОМЕР_1 на ухвалу Сьомого апеляційного адміністративного суду від 09 липня 2024 року (суддя-доповідач - Біла Л.М., судді: Гонтарук В.М., Матохнюк Д.Б.)
УСТАНОВИВ:
І. Короткий зміст позовних вимог
ОСОБА_1 звернувся до Вінницького окружного адміністративного суду з позовною заявою до Військової частини НОМЕР_1 (далі також - відповідач), у якому просив:
- визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо обчислення та виплати йому грошового забезпечення за період з 29 січня 2020 року по 09 березня 2022 року без врахування розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 01 січня 2020 року Законом України "Про Державний бюджет України на 2020 рік";
- зобов`язати відповідача обчислити та виплатити йому грошове забезпечення за період з 29 січня 2020 року по 09 березня 2022 року з урахуванням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" станом на 01 січня 2020 року.
ІІ. Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій і мотиви їхнього ухвалення
Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 07 липня 2023 року позов задоволено.
Визнано протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо непроведення нарахування та виплати ОСОБА_1 з 29 січня 2020 року по 09 березня 2022 року грошового забезпечення, виходячи з розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" станом на 01 січня 2020 року.
Зобов`язано Військову частину НОМЕР_1 здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 грошового забезпечення за період з 29 січня 2020 року по 09 березня 2022 року, виходячи при цьому з розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого станом на 01 січня 2020 року Законом України "Про Державний бюджет України на 2020 рік", врахувавши при цьому раніше виплачені суми таких виплат.
Стягнуто на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Військової частини НОМЕР_1 витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 1000 (одна тисяча) гривень.
Не погодившись з указаним рішенням, відповідач звернувся до Сьомого апеляційного адміністративного суду з апеляційною скаргою.
Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 06 червня 2024 року апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 07 липня 2023 року у справі № 120/2647/23 залишено без руху та запропоновано апелянту протягом десяти днів з дня вручення копії цієї ухвали звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.
Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 09 липня 2024 року відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Військової частини НОМЕР_1 на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 07 липня 2023 року у справі №120/2647/23.
Вказану ухвалу суд апеляційної інстанції обґрунтував тим, що на момент її постановлення апелянт не виконав вимоги ухвали про залишення апеляційної скарги без руху, а саме, не надав до суду будь-яких заяв (клопотань) на виконання ухвали про залишення апеляційної скарги без руху.
ІІІ. Короткий зміст та обґрунтування вимог касаційної скарги та її рух у касаційній інстанції. Позиція інших учасників справи
07 серпня 2024 року на адресу Верховного Суду через підсистему "Електронний суд" надійшла касаційна скарга Військової частини НОМЕР_1, у якій скаржник просить скасувати ухвалу Сьомого апеляційного адміністративного суду від 09 липня 2024 року та направити справу для продовження розгляду до цього суду.
На обґрунтування вимог касаційної скарги зазначено, що копію рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 07 липня 2023 року у справі № 120/2647/23 відповідач отримав 18 липня 2023 року, а вже 03 серпня 2023 року, тобто в межах строку на апеляційне оскарження, направив апеляційну скаргу на адресу Сьомого апеляційного адміністративного суду. Разом із тим, ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 14 серпня 2023 року апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 у справі № 120/2647/23 повернуто, оскільки вона не скріплена власноручним підписом учасника справи (його представника), тобто є непідписаною. Відповідач оскаржив ухвалу про повернення апеляційної скарги до Верховного Суду, який своїми ухвалами спочатку залишив касаційну скаргу без руху для усунення виявлених недоліків, потім продовжив строку для усунення недоліків касаційної скарги, а за тим відмовив у відкритті касаційного провадження, оскільки скаржник не виконав вимоги ухвали суду про залишення касаційної скарги без руху, а саме, не подав заяву про поновлення строку на касаційне оскарження.
27 травня 2024 року поштовим відправленням № 2300002153719 Військова частина НОМЕР_1 повторно направила до Сьомого апеляційного адміністративного суду апеляційну скаргу на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 07 липня 2023 року у справі №120/2647/23. Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 06 червня 2024 року апеляційну скаргу відповідача залишено без руху та запропоновано протягом десяти днів з дня вручення копії ухвали звернутись до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку. На виконання ухвали Сьомого апеляційного адміністративного суду від 06 червня року 23 липня 2024 року за вих. № 2143 представником відповідача через підсистему "Електронний суд" подано заяву про продовження строку на подання заяви про поновлення строків на апеляційне оскарження та поновлення строку на апеляційне оскарження. У цей же день, представнику скаржника стало відомо про існування ухвали Сьомого апеляційного адміністративного суду від 09 липня 2024 року у справі №120/2647/23, якою Військовій частині НОМЕР_1 уже відмовлено у відкритті апеляційного провадження.
У світлі зазначеного скаржник зауважує, що неможливість вчасного виконання відповідачем ухвали Сьомого апеляційного адміністративного суду від 06 червня 2024 року у справі №120/2647/23 у частині подання до суду апеляційної інстанції у встановлений судом строк заяви про поновлення строку на подання апеляційної скарги було обумовлено тим, що відповідачем у справі є Військова частина (особовий склад), яка в умовах воєнного стану у першу чергу виконує бойові (спеціальні) завдання, бере безпосередню участь у бойових діях і забезпечені здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації. Сил та часу, у тому числі у командира частини та начальника юридичної служби, на виконання інших задач з забезпечення повсякденної діяльності військової частини, не пов`язаних з веденням бойової роботи, фактично не лишається. Окрім того, загальновідомим фактом є те, що у зв`язку довготривалими ворожими обстрілами збройними силами російської федерації особливо важливих об`єктів енергетичної сфери протягом 2022- 2024 років значно почастішали аварійні відключення електроенергії у всіх регіонах України. Незважаючи на виконання особовим складом військової частини бойових завдань, направлених на забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, відповідачем по справі постійно вчинялися дії щодо оскарження рішення суду першої інстанції у справі № 120/2647/23, у тому числі шляхом оскарження до касаційної інстанції ухвали Сьомого апеляційного адміністративного суду від 14 серпня 2023 року про повернення апеляційної скарги.
Вказані обставини свідчать, що недотримання відповідачем процесуальних строків на вчасне подання процесуальних документів відбувається з поважних причин без допущення необ`єктивного зволікання, а тому існують підстави, які слід визнати поважними для вирішення питання про поновлення пропущеного процесуального строку та відкриття апеляційного провадження.
Ухвалою від 20 вересня 2024 року Верховний Суд відкрив касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою.
Відзив на касаційну скаргу не надходив, що не перешкоджає перегляду оскаржуваного судового рішення у силу частини четвертої статті 338 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
Ухвалою від 27 листопада 2024 року Верховний Суд у складі судді Касаційного адміністративного суду Соколова В.М. провів необхідні дії з підготовки справи до касаційного розгляду та призначив її до розгляду в порядку письмового провадження за наявними матеріалами.
IV. Джерела права й акти їх застосування
Пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України серед основних засад судочинства закріплює забезпечення права на апеляційний перегляд справи. Цим конституційним положенням кореспондують норми статті 14 Закону України від 02 червня 2016 року № 1402-VIII "Про судоустрій і статус суддів" і статті 13 КАС України.
Згідно з частиною першою статті 293 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції.
Відповідно до частини першої статті 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Частиною другою статті 295 КАС України передбачено, що учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу (частина третя статті 295 КАС України).
Відповідно до частини третьої статті 298 КАС України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.
Пунктом 4 частини першої статті 299 КАС України передбачено, що суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.
V. Оцінка висновків суду, рішення якого переглядається. Позиція Верховного Суду
Згідно з ухвалою Верховного Суду від 20 вересня 2024 року, касаційне провадження у справі відкрито з метою перевірки доводів касаційної скарги про порушення судом апеляційної інстанцій норм процесуального права при постановленні ухвали про відмову у відкритті апеляційного провадження, що є підставою касаційного оскарження згідно з частиною четвертою статті 328 КАС України.
Надаючи оцінку оскаржуваному судовому рішенню у межах, визначених статтею 341 КАС України, Верховний Суд виходить з такого.
Комплексний аналіз положень КАС України дає підстави для висновку, що право на апеляційне оскарження реалізується у спосіб подання в установленому порядку апеляційної скарги.
Умовою прийнятності апеляційної скарги до розгляду є її відповідність вимогам щодо форми і змісту, які визначені у статті 293 КАС України, а також дотримання термінів її подачі, обов`язкове подання переліку матеріалів, що повинні бути додані до неї, у тому числі і в частині сплати судового збору та, у разі пропуску строку на апеляційне оскарження, подання відповідного клопотання про його поновлення.
При цьому процесуальне законодавство встановлює певний порядок дій суду при виявленні недоліків, зокрема, апеляційної скарги. Як у випадку невиконання вимог статті 296 КАС щодо форми та змісту скарги, так і вимог щодо дотримання строку апеляційного оскарження, зокрема, відсутності відповідного клопотання чи визнання вказаних у ньому підстав неповажними, - апеляційна скарга залишається без руху.
Якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними, суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі (пункт 4 частини першої статті 299 КАС України).
Отже, пункт 4 частини 1 статті 299 КАС України встановлює, що апеляційний суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження за двох обставин:
- скаржник не подав заяву про поновлення строку.
- суд визнав підстави для поновлення строку неповажними.
Приписи пункту 4 частини першої статті 299 КАС є імперативними та зобов`язують суд, у разі якщо особою у визначений строк не буде подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або у поданій заяві будуть наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження, визнані судом неповажними, відмовити у відкритті апеляційного провадження.
Такий підхід обумовлений тим, що право на оскарження судового рішення обмежене встановленим у законі строком на апеляційне оскарження, покликаним на дотримання принципу правової визначеності як одного з елементів верховенства права, та має дисциплінувати суб`єктів адміністративного судочинства.
Як свідчать матеріали цієї справи, рішення суду першої інстанції ухвалене 07 липня 2023 року за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у порядку письмового провадження), а його копія за допомогою засобів поштового зв`язку отримана апелянтом 18 липня 2023 року.
В свою чергу, апеляційна скарга Військової частини НОМЕР_1 на рішення суду першої інстанції надійшла до суду апеляційної інстанції 30 травня 2024 року, тобто з пропуском строку на апеляційне оскарження, визначеного статтею 295 КАС України. При цьому, в апеляційній скарзі відповідач не просив поновити строк на апеляційне оскарження, а також не подавав про це відповідної заяви одночасно зі скаргою.
Натомість в апеляційній скарзі зазначено, що ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 14 серпня 2023 року апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 від 03 серпня 2023 року № 1670 було повернуто, як таку, що не містить власноручного підпису уповноваженої особи. Проте оскільки законодавством відсутні підстави щодо неможливості повторного подання апеляційної скарги після усунення недоліку, який слугував підставою для її повернення, Військова частина НОМЕР_1 повторно подає апеляційну скаргу на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 07 липня 2023 року у справі № 120/2647/23, оскільки вважає його незаконним.
Суд апеляційної інстанції установивши, що апеляційна скарга відповідача подана з порушенням строку на апеляційне оскарження і апелянт не ставить питання про поновлення цього строку, відповідно до приписів статті 298 КАС України постановив ухвалу про залишення апеляційної скарги без руху для надання можливості відповідачу подати заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 07 липня 2023 року у справі № 120/2647/23.
Згідно з частиною третьою статті 298 КАС України протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.
Питання про відмову у відкритті апеляційного провадження суд апеляційної інстанції вирішує протягом п`яти днів після надходження апеляційної скарги або з дня закінчення строку на усунення недоліків (частина третя статті 299 КАС України).
З матеріалів справи вбачається, що копія ухвали Сьомого апеляційного адміністративного суду від 06 червня 2024 року про залишення апеляційної скарги без руху доставлена в електронний кабінет Військової частини НОМЕР_1 у підсистемі "Електронний суд" о 18:45 06 червня 2024 року, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа.
Отже, днем вручення відповідачу копії ухвали від 06 червня 2024 року, з урахуванням пункту 5 частини шостої статті 251 КАС України, є 07 червня 2024 року.
Між тим, станом на 09 липня 2024 року до суду апеляційної інстанції так і надійшли будь-які заяви чи клопотання Військової частини НОМЕР_1 на виконання вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху.
Зважаючи на те, що з моменту отримання відповідачем копії ухвали від 06 червня 2024 року до постановлення оскаржуваної ухвали про відмову у відкритті апеляційного провадження від 09 липня 2024 року пройшло більше місяця, колегія суддів уважає, що у Військової частини НОМЕР_1 було достатньо часу подати до Сьомого апеляційного адміністративного суду заяву про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження або про продовження строку, встановленого судом для усунення недоліків апеляційної скарги, однак апелянт жодних дій не вчинив.
Тому враховуючи імперативний припис пункту 4 статті 299 КАС України, який закріплює, що суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, зокрема, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження, Верховний Суд дійшов до висновку, що відмовляючи у відкритті апеляційного провадження Сьомий апеляційний адміністративний суд діяв у чіткій відповідності до норм процесуального права.
Оцінюючи доводи скаржника про те, що повернення апеляційної скарги не забороняє повторно звертатися з апеляційною скаргою, колегія суддів зазначає наступне.
У постанові від 24 липня 2023 року у справі № 200/3692/21 Верховний Суд сформував висновок, згідно якого строк на апеляційне оскарження у разі повторного подання апеляційної скарги може бути поновлено у випадку дотримання одночасно таких умов:
- первісне звернення до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою відбулось у межах передбаченого процесуальним законом строку на апеляційне оскарження;
- повторне подання апеляційної скарги відбулось в межах строку апеляційного оскарження, встановленого процесуальним законом, або упродовж розумного строку після отримання копії відповідної ухвали суду про повернення первісної скарги, без невиправданих затримок і зайвих зволікань;
- скаржником продемонстровано добросовісне ставлення до реалізації ним права на апеляційне оскарження й вжито усіх можливих та залежних від нього заходів з метою усунення недоліків апеляційної скарги, які стали підставою для повернення вперше поданої апеляційної скарги, і такі недоліки фактично усунуті станом на момент повторного звернення з апеляційною скаргою;
- доведено, що повернення попередньо поданих апеляційних скарг відбулося з причин, які не залежали від особи, яка оскаржує судові рішення, і які обумовлені наявністю об`єктивних і непереборних обставин, що унеможливили або значно утруднили можливість своєчасного звернення до суду апеляційної інстанції, й не могли бути усунуті скаржником;
- наявність таких обставин підтверджено належними і допустимими доказами.
Таким чином право відповідача на повторне звернення з апеляційною скаргою після її повернення не є абсолютним й, окрім його реалізації без зайвих зволікань, скаржник повинен довести, що повернення вперше поданої апеляційної скарги відбулося з причин, які об`єктивно не залежали від особи, яка оскаржує судові рішення. Такий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 23 грудня 2022 року у справі №380/17601/21.
Втім, у даному випадку повернення первісної апеляційної скарги відповідача на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 07 липня 2023 року відбулося внаслідок її підписання з використанням факсиміле, що не передбачено процесуальним законодавством, тобто обставин, які залежали виключно від волевиявлення особи, яка оскаржує судове рішення. До того ж удруге відповідач звернувся з апеляційною скаргою лише у травні 2024 року, тобто лише через дев`ять місяців після її повернення ухвалою від 14 серпня 2023 року, що не відповідає розумності строку, а навпаки свідчить, про надмірне зволікання апелянта щодо повторного подання апеляційної скарги.
Посилання скаржника на обставини введення воєнного стану в Україні, як на підставу поважності причин несвоєчасного виконання вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху, не можуть бути оцінені Верховним Судом у силу вимог статті 341 КАС України, позаяк саме до повноважень апеляційного суду віднесено вирішення питання про поновлення строку на апеляційне оскарження та здійснення оцінки аргументів апелянта, наведених в обґрунтування поважності причин пропуску такого строку.
Власне, саме ці аргументи відповідачем й було наведено у заяві про продовження строку на подання заяви про поновлення строку апеляційного оскарження від 23 липня 2024 року, яка надійшла до апеляційного суду вже після постановлення 09 липня 2024 року оскаржуваної ухвали.
За наведеного правового регулювання та обставин Верховний Суд дійшов висновку, що ухвала суду апеляційної інстанції про відмову у відкритті апеляційного провадження постановлена з додержанням норм процесуального права, оскільки апелянт у встановлений судом строк не подав заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження.
Відповідно до частини першої статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Оскільки судом апеляційної інстанції постановлено законну та обґрунтовану ухвалу, касаційну скаргу відповідача слід залишити без задоволення.