ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 листопада 2024 року
м. Київ
справа № 161/8523/23
провадження № 61-2275св24
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого -
Луспеника Д. Д.,
суддів:
Гулейкова І. Ю. (суддя-доповідач), Коломієць Г. В.,
Гулька Б. І., Лідовця Р. А.,
учасники справи:
позивач - заступник керівника Луцької окружної прокуратури в інтересах держави в особі Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру, Головного управління Держгеокадастру у Волинській області,
відповідач - ОСОБА_1,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу заступник керівника Волинської обласної прокуратури на ухвалу Волинського апеляційного суду від 18 січня 2024 року у складі колегії суддів: Данилюк В. А.,
Киці С. І., Шевчук Л. Я.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
У травні 2023 року заступник керівника Луцької окружної прокуратури в інтересах держави в особі Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру, Головного управління Держгеокадастру у Волинській області
(далі - ГУ Держгеокадастру у Волинській області) звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про відшкодування майнової шкоди у порядку регресу.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що наказом начальника ГУ Держгеокадастру
у Волинській області ОСОБА_1. від 01 червня 2022 року № 136-к звільнено ОСОБА_2 з посади державного кадастрового реєстратора відділу № 1 управління надання адміністративних послуг ГУ Держгеокадастру у Волинській області у зв`язку зі скороченням чисельності та штату працівників
ГУ Держгеокадастру у Волинській області відповідно до пункту 1 частини першої статті 87 Закону України "Про державну службу"
Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 02 вересня 2022 року у справі № 140/4649/22 позов ОСОБА_2 про визнання незаконним та скасування наказу, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу задоволено.
Визнано протиправним та скасовано наказ ГУ Держгеокадастру у Волинській області від 01 червня 2022 року № 136-к "Про звільнення ОСОБА_2".
Поновлено ОСОБА_2 на посаді державного кадастрового реєстратора відділу № 1 управління надання адміністративних послуг ГУ Держгеокадастру
у Волинській області з 02 червня 2022 року.
Стягнено з ГУ Держгеокадастру у Волинській області на користь ОСОБА_2 середній заробіток за час вимушеного прогулу у сумі 30 030,00 грн з наступним відрахуванням податків і зборів.
Рішення суду в частині поновлення ОСОБА_2 на роботі та стягнення на її користь середнього заробітку за час вимушеного прогулу у межах суми стягнення за один місяць - 9 555,00 грн з відрахуванням податків і зборів допущено до негайного виконання.
Посилаючись на те, що зазначене судове рішення, яким, зокрема, встановлено незаконність звільнення ОСОБА_2, було виконане у повному обсязі, позивач просив стягнути з ОСОБА_1 на користь ГУ Держгеокадастру у Волинській області в порядку регресу майнову шкоду в розмірі 30 030,00 грн, а також на користь Волинської обласної прокуратури 2 684,00 грн судового збору.
Наявність повноважень на здійснення представництва інтересів держави у суді заступник керівника Луцької окружної прокуратури обґрунтовував тим, що до інтересів держави, зокрема, належить раціональне використання бюджетних коштів.
Виплата ОСОБА_2 середнього заробітку за час вимушеного прогулу у зв`язку
з незаконним звільненням порушує інтереси держави у сфері контролю за ефективним та цільовим використанням коштів державного бюджету.
Згідно з частиною третьою статті 23 Закону України "Про прокуратуру" прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті, крім випадку, визначеного абзацом четвертим цієї частини.
У січні 2023 року Луцька окружна прокуратура повідомила ГУ Держгеокадастру
у Волинській області про наявність правових підстав для звернення до суду
з позовом до ОСОБА_1 про стягнення грошових коштів у порядку регресу.
У лютому ГУ Держгеокадастру у Волинській області повідомило про те, що не заперечує стосовно звернення прокуратури до суду з відповідним позовом,
у зв`язку з обмеженим фінансуванням по сплаті судового збору.
Про факт виконання рішення Волинського окружного адміністративного суду
від 02 вересня 2022 року у справі № 140/4649/22 щодо виплати ГУ Держгеокадастру у Волинській області ОСОБА_2 коштів у сумі 30 030,00 грн окружна прокуратура повідомила Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру та роз`яснила положення КЗпП України стосовно органу, уповноваженого на звернення до суду з позовом про стягнення грошових коштів
у порядку регресу.
Зважаючи на те, що Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру не здійснила необхідних дій щодо захисту інтересів держави щодо стягнення з начальника ГУ Держгеокадастру у Волинській області ОСОБА_1. грошових коштів, виплачених незаконно звільненому працівнику, в окружної прокуратури виникли підстави для вжиття заходів представницького характеру з метою захисту інтересів держави в особі Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру та ГУ Держгеокадастру у Волинській області.
Сам факт незвернення уповноваженого суб`єкта владних повноважень до суду
з позовом за захистом порушених інтересів держави, дає підстави для висновку про те, що такий суб`єкт не виконує своїх повноважень, у зв`язку з чим у прокурора виникли обґрунтовані підстави для звернення до суду з позовом.
Короткий зміст судових рішень
Рішенням Луцького міськрайонного суду Волинської області від 18 жовтня
2023 року позов заступника керівника Луцької окружної прокуратури в інтересах держави в особі Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру, Головного управління Держгеокадастру у Волинській області задоволено.
Стягнено з ОСОБА_1 на користь ГУ Держгеокадастру у Волинській області майнову шкоду в порядку регресу в розмірі 30 030,00 грн.
Стягнено з ОСОБА_1 на користь Волинської обласної прокуратури судовий збір у розмірі 2 684,00 грн.
Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що відповідальною особою
ГУ Держгеокадастру у Волинській області, яка допустила неправомірне звільнення ОСОБА_2, та, відповідно, завдала державі збитків у розмірі 30 030,00 грн, був ОСОБА_1, який на той час обіймав посаду начальника управління, а тому відповідно до вимог статті 237 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України), частини першої статті 1191 Цивільного кодексу України зобов`язаний відшкодувати завдані державі збитки.
Ухвалою Волинського апеляційного суду від 18 січня 2024 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково.
Рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 18 жовтня 2023 року скасовано.
Позов заступника керівника Луцької окружної прокуратури залишено без розгляду.
Ухвала суду апеляційної інстанції мотивована тим, що прокурор не підтвердив наявність у нього повноважень на звернення до суду з позовом в інтересах держави в особі Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру, Головного управління Держгеокадастру у Волинській області відповідно до вимог статті 56 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) та статті 23 Закону України "Про прокуратуру"..
Крім того, ГУ Держгеокадастру у Волинській області не є органом державної влади, а отже, звернення прокурора до суду в цій справі в інтересах держави в особі
ГУ Держгеокадастру у Волинській області є безпідставним, та відповідно до пункту 2 частини першої статті 257 ЦПК України є підставою для скасування рішення суду першої інстанції та закриття касаційного провадження.
Короткий зміст та узагальнені доводи касаційної скарги, позиції інших учасників справи
У лютому 2024 року заступник керівника Волинської обласної прокуратури звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою на ухвалу Волинського апеляційного суду від 18 січня 2024 року у якій, посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просив скасувати оскаржуване судове рішення та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
Касаційна скарга обґрунтована тим, що залишаючи без розгляду позов Луцької окружної прокуратури в інтересах держави, апеляційний суд не врахував висновків Великої Палати Верховного Суду, викладених у постановах від 26 травня 2020 року у справі № 912/2385/18, від 08 листопада 2023 року у справі № 607/15052/16-ц про те, що "інтереси держави" є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник
у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, у чому саме відбулося порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.
Суд апеляційної інстанції дійшов помилкового висновку про те, що прокурор не має повноважень на представництво інтересів ГУ Держгеокадастру у Волинській області, оскільки воно не є органом державної влади, не звернув уваги на те, що згідно з відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру та ГУ Держгеокадастру
у Волинській області за організаційно-правовою формою є органами державної влади.
Головне управління Держгеокадастру у Волинській області є контролюючим органом, який здійснює контроль щодо дотриманням вимог земельного законодавства, в тому числі цільового використання земельної ділянки усіх категорій та форм власності. Органи Держгеокадестру можуть звертатися до суду, якщо це необхідно для здійснення їхніх повноважень з нагляду (контролю) за дотриманням земельного законодавства, використанням та охороною земель усіх категорій та форм власності, у тому числі з позовами щодо відшкодування втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, а також самовільно зайнятих та тимчасово зайнятих земельних ділянок, строк користування якими закінчився.
Отже, ГУ Держгеокадастру у Волинській області та Державна служба України
з питань геодезії, картографії та кадастру наділені повноваженнями звертатися до суду з позовом про стягнення грошових коштів у порядку регресу.
Крім того, суд апеляційної інстанції не звернув уваги на те, що бездіяльність компетентного органу (нездійснення захисту інтересів держави) означає, що компетентний орган знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, мав повноваження для захисту, але не звертався до суду з відповідним позовом
у розумний строк.
Прокурор, звертаючись до суду з позовом, повинен обґрунтувати та довести бездіяльність компетентного органу.
Звертаючись до компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.
Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню тощо.
Таким чином, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва. Якщо прокурору відомі причини такого незвернення, він обов`язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові. Але якщо з відповіді зазначеного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим.
Звертаючись до суду з цим позовом, заступник керівника Луцької окружної прокуратури дотримався порядку, встановленого статтею 23 Закону України "Про прокуратуру".
У березні 2024 року до Верховного Суду надійшов відзив на касаційну скаргу від ОСОБА_1, у якому він просив касаційну скаргу залишити без задоволення,
а оскаржуване судове рішення без змін.
Відзив мотивовано тим, що наказом голови Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру від 24 жовтня 2022 року № 14-то його було звільнено з роботи, а тому на час звернення заступника керівника Луцької окружної прокуратури до суду з позовом він не виконував функції керівника установи, а отже, є неналежним відповідачем у справі.
Суд апеляційної інстанції правильно встановив фактичні обставини справи та дійшов обґрунтованого про відсутність у заступника керівника Луцької окружної прокуратури повноважень для представлення інтересів держави в особі ГУ Держгеокадастру у Волинській області та Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру.
У квітні 2024 року до Верховного Суду надійшли пояснення від ГУ Держгеокадастру у Волинській області, у яких зазначено, що відповідно до пунктів 1, 2 Положення про ГУ Держгеокадастру у Волинській області, затвердженого наказом Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру від 23 листопада
2021 року № 603 (далі - Положення) Головне управління є територіальним органом Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру та їй підпорядковане. Голова обласної державної адміністрації координує діяльність Головного управління і сприяє у виконанні покладених на Головне управління завдань. Головне управління у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, указами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції України та законів України, актами Кабінету Міністрів України, іншими актами законодавства, дорученнями Прем`єр міністра України, наказами Міністерства аграрної політики та продовольства України, наказами Держгеокадасту, дорученнями Голови Держгеокадастру та його заступників, актами місцевої державної адміністрації та органів місцевого самоврядування, а також цим положенням.
Згідно з пунктом 15 Положення Головне управління утворюється у порядку, передбаченому статтею 21 Закону України "Про центральні органи виконавчої влади".
Головне управління утримується за рахунок Державного бюджету України, а також є юридичною особою публічного права.
За таких обставин суд апеляційної інстанції дійшов помилкового висновку про залишення позову заступника керівника Луцької окружної прокуратури в інтересах держави в особі ГУ Держгеокадастру у Волинській області з тих підстав, що останнє не є органом державної влади.
У квітні 2024 року до Верховного Суду від заступника керівника Волинської обласної прокуратури надійшли заперечення на відзив ОСОБА_3, у яких заявник зазначив, що посилання ОСОБА_3 на те, що він не є належним відповідачем у справі, є безпідставними, оскільки обов`язок щодо відшкодування завданої установі у зв`язку з оплатою звільненому працівнику часу вимушеного прогулу покладається на службову особу, за наказом якої працівника звільнено з порушенням закону. При цьому винна у незаконному звільненні особа несе матеріальну відповідальність у повному розмірі шкоди, заподіяної з її вини установі.
Рух справи у суді касаційної інстанції
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Верховного Суду від 16 лютого 2024 року касаційну скаргу заступника керівника Волинської обласноїна ухвалу Волинського апеляційного суду від 18 січня 2024 року, передано на розгляд судді-доповідачу Гулейкову І. Ю., судді, які входять до складу колегії суддів: Лідовець Р. А., Луспеник Д. Д.
Ухвалою Верховного Суду від 28 лютого 2024 року відкрито касаційне провадження у справі за касаційною скаргою заступника керівника Волинської обласної з підстав, визначених частиною другою статті 389 ЦПК України, витребувано із Луцького міськрайонного суду Волинської області матеріали справи № 161/8523/23; надано учасникам справи строк для подання відзиву.
У березні 2024 року матеріали справи № 161/8523/23 надійшли до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду від 13 листопада 2024 року справу призначено до судового розгляду колегією у складі п`яти суддів у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Позиція Верховного Суду
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Частиною другою статті 389 ЦПК України передбачено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті,
є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою
статті 411 цього Кодексу. Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до частини першої статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Згідно з частиною першою статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи
з урахуванням статті 400 цього Кодексу.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з огляду на таке.