Постанова
Іменем України
20 листопада 2024 року
м. Київ
справа № 299/3686/15-ц
провадження № 61-707св24
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: головуючого - Крата В. І. (суддя-доповідач), суддів: Гудими Д. А., Дундар І. О., Краснощокова Є. В., Пархоменка П. І.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідачі: Виноградівська міська рада Закарпатської області, товариство з обмеженою відповідальністю "Виноградівська взуттєва фабрика",
треті особи: ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, комунальне підприємство "Виноградівське районне бюро технічної інвентаризації", Берегівська районна державна адміністрація Закарпатської області, Міністерство економіки України,
розглянув у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи
касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Виноградівська взуттєва фабрика", яка підписана представником Гнатенком Олексієм Анатолійовичем, на постанову Закарпатського апеляційного суду від 30 жовтня 2023 року в складі колегії суддів: Кондора Р. Ю. Кожух О. А., Мацунича М. В.,
та касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Виноградівська взуттєва фабрика", яка підписана представником Гнатенком Олексієм Анатолійовичем, на додаткову постанову Закарпатського апеляційного суду від 20 лютого 2024 року в складі колегії суддів: Мацунича М. В., Фазикош Г. В., Куштана Б. П.,
Історія справи
Короткий зміст позову
У грудні 2015 року ОСОБА_1 звернувся з позовом до Виноградівської міської ради Закарпатської області, ТОВ "Виноградівська взуттєва фабрика", треті особи: ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, КП "Виноградівське районне бюро технічної інвентаризації", Берегівська районна державна адміністрація Закарпатської області, Міністерство економіки України, про визнання рішення міської ради недійсним та його скасування, скасування свідоцтва про право власності на нерухоме майно та його державної реєстрації.
Позов мотивований тим, що відповідно до виписки з протоколу від 16 січня 1997 року № 49 спільного засідання профкому та адміністрації Виноградівської взуттєвої фабрики позивачу і громадянам - третім особам були виділені квартири в будинку Виноградівської взуттєвої фабрики на АДРЕСА_1, до яких вони вселилися на підставі отриманих ордерів.
07 липня 1998 року ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_6 і ОСОБА_5, з одного боку, та Виноградівська взуттєва фабрика, з іншого боку, уклали договір про сумісну діяльність, за умовами якого, зокрема:
сторони зобов`язалися організувати будівництво 4-квартирного будинку на базі належного фабриці недобудованого будинку шляхом об`єднання спільних зусиль та фінансових ресурсів; вкладом Виноградівської взуттєвої фабрики у спільну діяльність є об`єкт незавершеного будівництва, оцінений у 70 900 грн, а вкладом фізичних осіб - учасників договору є їх праця, грошові кошти та будматеріали, вартість вкладу фізичних осіб визначатиметься за розцінками на будівельно-монтажні роботи, що діятимуть на момент введення об`єкта в експлуатацію;
ОСОБА_7, ОСОБА_2, ОСОБА_6 і ОСОБА_5 як мешканці зобов`язалися добудувати 4-квартирний житловий будинок по АДРЕСА_1, що належав підприємству, після чого мали право на приватизацію квартир (пункт 1.2.);
сторони наділені переважним правом перед третіми особами на викуп (у тому числі приватизацію) майнової частки фабрики після здачі будинку до експлуатації (пункт 2.2.);
право фізичних осіб - учасників договору на викуп частки підприємства, передбачене у пункт 2.2. договору, реалізується наступним чином: ОСОБА_2 має право на викуп квартири АДРЕСА_2 корисною площею 75,96 м2; ОСОБА_6 має право на викуп квартири АДРЕСА_3 корисною площею 61,56 м2; ОСОБА_5 має право на викуп квартири АДРЕСА_4 корисною площею 75,96 м2; ОСОБА_1 має право на викуп квартири АДРЕСА_5 корисною площею 61,56 м2; сторони зобов`язалися, серед іншого, не допускати дій, які суперечать цілям і задачам сумісної діяльності, сприяти одні одним у здійсненні ними сумісної діяльності.
Учасники договору - фізичні особи у повному обсязі виконали взяті на себе зобов`язання, зокрема здійснили будівництво, витративши кошти на ремонт приміщень, оплату будівельних робіт та матеріалів, що підтверджується розрахунковими та іншими документами, після чого виготовили технічні паспорти на квартири. Натомість взуттєва фабрика надала лише 4-квартирний нежитловий будинок в аварійному стані.
Розпорядженням голови Виноградівської райдержадміністрації від 26 грудня 2008 року № 489 затверджено акт державної приймальної комісії від 22 грудня 2008 року про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом 4-квартирного житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 . Цим розпорядженням зобов`язано забудовника передати, а Виноградівську міську раду Закарпатської області прийняти на баланс будинок із метою подальшої приватизації квартир мешканцями. При цьому розпорядженням не вказувалося на необхідність визнання права власності на будинок за Виноградівською взуттєвою фабрикою.
Виноградівська міська рада Закарпатської області 24 лютого 2009 року прийняла рішення № 54, пунктом 3 якого визнала за ВАТ "Виноградівська взуттєва фабрика" право власності 4-квартирний будинок на АДРЕСА_1 . На підставі цього рішення Виноградівська міська рада видала свідоцтво про право власності на нерухоме майно. Право власності ВАТ "Виноградівська взуттєва фабрика" на вказаний житловий будинок зареєстровано у Виноградівському БТІ.
Позивач зазначав, що ВАТ "Виноградівська взуттєва фабрика" набуло право власності на нерухоме майно зловживаючи своїми цивільними правами. ВАТ "Виноградівська взуттєва фабрика" звернулася до Виноградівської міської ради з приводу оформлення права власності на будинок не надавши договір про сумісну діяльність, в результаті чого було прийняте рішення про оформлення права власності на спірний будинок за ВАТ "Виноградівська взуттєва фабрика". Акти приймання-передавання щодо будинку між сторонами договору про сумісну діяльність не складалися. Виноградівська взуттєва фабрика не виконала своїх обов`язків за договором про сумісну діяльність і порушила права позивача як співвласника майна.
Згідно з листом Міністерства промислової політики України від 16 серпня 2010 року № 24/6-2-252: ВАТ "Виноградівська взуттєва фабрика" створене відповідно до наказу Державного комітету України з легкої і текстильної промисловості від 25 липня 1994 року № 164 шляхом корпоратизації Виноградівської взуттєвої фабрики згідно з Указом Президента України від 15 червня 1993 року № 210/93 "Про корпоратизацію підприємств" та відповідно до Положення про порядок корпоратизації підприємств, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 05 липня 1993 року № 508; відповідно до Акту оцінки вартості цілісного майнового комплексу Виноградівської взуттєвої фабрики, складеного комісією з корпоратизації, затвердженого Державним комітетом України з легкої і текстильної промисловості від 25 липня 1994 року, із вартості цілісного майнового комплексу було виключено вартість державного житлового фонду на суму 297 727 тис. крб, що відповідає вартості незавершеного будівництвом 4-квартирного житлового будинку. Вказаний житловий будинок зареєстрований в Єдиному реєстрі об`єктів державної власності.
Згідно відповіді Мініпромполітики України на лист Виноградівської міської ради Закарпатської області від 24 листопада 2010 року, для передачі незавершеного будівництвом будинку у власність територіальної громади Міністерству необхідно надати рішення Виноградівської міської ради Закарпатської області про прийняття житлового будинку у власність територіальної громади міста.
13 січня 2011 року Виноградівською міською радою прийнято рішення № 70 "Про надання згоди на прийняття незавершеного будівництвом 4-квартирного житлового будинку у власність територіальної громади м. Виноградів".
04 березня 2011 року Мінпромполітики України видано наказ № 58 "Про передачу у комунальну власність житлового будинку", у якому вказано, що директор ВАТ "Виноградівська взуттєва фабрика" Колпо Альфонсо повинен передати у комунальну власність житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1, який в процесі корпоратизації не увійшов до статутного фонду товариства і знаходиться на його балансі.
Виноградівська міська рада надіслала на адресу ВАТ "Виноградівська взуттєва фабрика" лист від 18 березня 2011 року № 02-24/560 з приводу надання документів, необхідних для прийняття-передачі будинку у комунальну власність. Посадові особи ВАТ "Виноградівська взуттєва фабрика" не виконали вимог наказу Мінпромполітики України від 04 березня 2011 року № 58, листом від 18 квітня 2011 року Товариство повідомило міську раду, що виконати наказ неможливо, позаяк незавершеного будівництвом 4-квартирного будинку не існує, а є житловий будинок, який здано в експлуатацію і право власності на нього зареєстровано за Товариством.
ТОВ "Виноградівська взуттєва фабрика", яке є правонаступником ВАТ "Виноградівська взуттєва фабрика", не може документально підтвердити свої витрати на звершення будівництва вказаного 4-квартирного житлового будинку Водночас ТОВ "Виноградівська взуттєва фабрика" не відмовляється від права власності на будинок, не передає будинок на баланс Виноградівської міської ради, відповідно, рада не може реалізувати надані їй повноваження з оформлення права власності.
ТОВ "Виноградівська взуттєва фабрика" незаконно набула право власності на спірний будинок і незаконно ним володіє. Проігнорувавши наявний між сторонами договір про сумісну діяльність, не надавши його у процедурі оформлення права власності на нерухоме майно, діючи одноосібно, без згоди інших учасників договору про сумісну діяльність, фабрика набула право власності на майно з порушенням вимог статті 41 Конституції України, статей 430, 432 ЦК Української РСР (1963 року), статей 17, 18 Закону України "Про власність", статей 316, 318, 321, 328, 1134 ЦК України 2003 року та інших норм законодавства. Не було враховано, зокрема, що сумісна, спільна діяльність спрямована на досягнення певної мети і в цьому випадку такою метою була добудова 4-квартирного будинку з подальшим набуттям фізичними особами права власності на відповідні квартири. Ця сумісна, спільна діяльність передбачала своїм наслідком виникнення спільної часткової власності на будинок відповідно до часток сторін договору, де розмір часток визначається залежно від ступеня трудової та іншої участі в досягненні результату договору. Вказівка в договорі на право викупу частки в майні підприємства не змінює правової природи договору про сумісну, а в подальшому відповідно до правил, установлених пунктом 4 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України (2003 року), про спільну діяльність.
Порушення в такий спосіб цивільних прав позивача тягне і порушення його права на приватизацію квартири, необхідність викупу якої за наведених вище обставин є незаконною. Позивач багато років працював на Виноградівській взуттєвій фабриці, за свої кошти добудовував квартиру, однак зараз не є її власником. Виноградівська міська рада позбавлена можливості продовжити приватизаційну процедуру щодо квартири позивача. Права позивача, як сторони договору про сумісну діяльність, та інші майнові права, що з цього випливають, підлягають захисту. Судовим порядком неодноразово вирішувалося питання про законність і чинність пункту 3 рішення Виноградівського міськвиконкому від 24 лютого 2009 року № 54, що його Виноградівська міська рада скасовувала, однак, за результатом судових розглядів цей пункт рішення органу місцевого самоврядування наразі залишився чинним;
Зважаючи на судові провадження, що тривали, у позивача не було потреби до ухвалення Львівським апеляційним адміністративним судом 28 січня 2015 року постанови у справі № 876/7403/14, якою фактично було відновлено дію скасованого раніше пункту 3 рішення Виноградівського міськвиконкому від 24 лютого 2009 року № 54, для звернення до суду по захист, оскільки до цього моменту його право було захищене. Цю постанову апеляційного адміністративного суду позивач отримав 02 лютого 2015 року і саме з цього дня належить відраховувати перебіг позовної давності.
ОСОБА_7 просив:
визнати недійсним і скасувати пункт 3 рішення Виконавчого комітету Виноградівської міської ради Закарпатської області від 24 лютого 2009 року № 54 "Про визнання права власності на будівлі";
скасувати свідоцтво про право власності на нерухоме майно від 26 лютого 2009 року;
скасувати державну реєстрацію права власності ВАТ "Виноградівська взуттєва фабрика" на 4-квартирний житловий будинок на АДРЕСА_1 ;
вирішити питання про розподіл судових витрат.
Короткий зміст судового рішення суду інстанції
Рішенням Виноградівського районного суду Закарпатської області від 24 травня 2018 року в задоволенні позову ОСОБА_7 відмовлено.
Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що:
відповідно до листа Управління Держгеокадастру від 02 червня 2016 року зазначено, що земельна ділянка, на якій розташовано 4-х квартирний житловий будинок по АДРЕСА_1 не відносить до землі наданої у постійне користування ВАТ "Виноградівська взуттєва фабрика" згідно Державного акту на право постійного користування серії І-ЗК №001366. На вказаній земельній ділянці знаходиться Фабрика;
судом встановлено, що спірний 4-х квартирний житловий будинок по АДРЕСА_1 знаходиться на іншій земельній ділянці, яка належить Фабриці на підставі рішення виконавчого комітету Виноградівської міської Ради народних депутатів Закарпатської області №380 від 01 грудня 1988 року, згідно пункту 1 якого вирішено виділити ділянку по вул. Локоти Виноградівській взуттєвій фабриці під будівництво п`яти 4-х квартирних житлових будинків. Таким чином, ТОВ "Виноградівська взуттєва фабрика" володіє спірним 4-х квартирним житловим будинком по АДРЕСА_1 на законних підставах і цей будинок об`єктом державної власності не є. Отже, такі обставини виключають можливість посилання на положення Закону України "Про приватизацію державного житлового фонду";
у Протоколі спільного засідання профкому і адміністрації підприємства № 49 від 16 січня 1997 року, при розгляді питання щодо розподілу квартир спірного будинку вказано, що через брак коштів у підприємства, розпочате будівництво 4-х квартирного будинку для працівників не може бути завершений, а тому існує необхідність розподілу цих квартир за для завершення будівництва самими особами. В Протоколі чітко вказано, що основа будинку збудована, необхідно лише здійснити оздоблювальні роботи. Також наявні Акти прийому - передачі виконаних робіт від липня 1993 року, вересень 1993 року, жовтень 1994 року, грудень 1995 року, серпень 1996 року, вересень 1996 року, наданих МП "Спектр ЛТД", що надані Підприємству в результаті виконання будівництва спірного будинку. У цих актах містяться відомості щодо робіт, які проводилися на замовлення Підприємства. Це є доказом того, що, на момент укладення Договору, позивачем було надана будівля 4-х квартирного житлового будинку для внутрішньої добудови кожної з квартир та спростовує його твердження про те, що будинок був побудований ним та іншими фізичними особами (а.с.78-85 т.2). При прийнятті даного будинку в експлуатацію, згідно Акту державної приймальної комісії про прийняття а експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта від 22 грудня 2008 року, вартість основних фондів, прийнятих в експлуатацію була оцінена у сумі 1 221 840 грн, що є вартістю будівельно-монтажних робіт (а.с.88-92 т.2);
позивач вважав умову пільгового викупу такої квартири незаконною, називаючи себе "потенційними отримувачами та забудовниками даного майна" (ст. 5, абз.7 та ст. 6, абз. 1 тексту позовної заяви). Поряд з цим, згідно пункту 2.2 Договору про спільну діяльність сторони договору наділені переважним правом перед третіми особами на викуп (в т.ч. приватизацію) майнової частки Підприємства після здачі будинку в експлуатацію. Положення договору були узгоджені та підписані сторонами. У договорі не передбачений інший порядок набуття права власності на квартиру позивачем. Договір про спільну діяльність передбачає участь контрагентів своєю працею та коштами у добудові будинку. При виконанні усіх його умов у сторін з`являється правова підстава набуття права власності - право на викуп. Стаття 17 Закону України "Про власність" не може застосовуватися до даних правовідносин, оскільки Договором обумовлено право позивача на викуп квартири у спірному будинку в результаті участі у його добудові. З Договору не вбачається виникнення права спільної власності в результаті таких робіт, а визначено за кожною особою право викупу конкретної житлової площі.
як встановлено в судовому засіданні належними й допустимими доказами, спірний будинок не був створений внаслідок спільної праці громадян, що об`єдналися для спільної діяльності. Однак, позивач не довів суду умови виправданості втручання у право власності: втручання у право власності допустиме лише тоді, коли воно переслідує легітимну мету в суспільних інтересах, як наслідок правове позбавлення відповідача ВАТ "Виноградівська взуттєва фабрика" права власності на спірний об`єкт, яке б переслідувало легітимну мету. Враховуючи встановлені обставини, позов не підлягає до задоволення з підстави недоведеності заявлених вимог.
Короткий зміст судового рішення суду апеляційної інстанції
Постановою Закарпатського апеляційного суду від 28 травня 2019 року:
апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення;
рішення Виноградівського районного суду Закарпатської області від 24 травня 2018 року залишено без змін.
Постанова апеляційного суду мотивована тим, що:
суд першої інстанції правильно встановив, що позивачем не подано належних, допустимих, достовірних та достатніх доказів, які б підтверджували, що зазначений будинок 07 липня 1997 року перебував у аварійному стані, що саме він є забудовником будинку. Подані позивачем фінансові документи датовані 2007-2015 роках (а. с. 79-110, 111-113 т.1) не підтверджують будівництво будинку, а стосуються проведення в квартирі оздоблювальних робіт. Окрім того, матеріалами справи встановолено, що будинок був введений в експлуатацію 22 грудня 2008 року, а тому надані позивачем фінансові документи після даної дати взагалі не можуть підтверджувати факту участі позивача у будівництві будинку після введення його експлуатацію. Обґрунтовуючи заявлений позов, позивач посилається також на те, що він позбавлений права приватизувати квартиру і повинен викуповувати квартиру, що вважає незаконним. Судом правильно зазначено, що згідно пункту 2.2 Договору про спільну діяльність сторони договору наділені переважним правом перед третіми особами на викуп (в т. ч. приватизацію) майнової частки Підприємства після здачі будинку в експлуатацію. Положення договору були узгоджені та підписані сторонами. У договорі не передбачений інший порядок набуття права власності на квартиру позивачем. Договір про спільну діяльність передбачає участь контрагентів своєю працею та коштами у добудові будинку. При виконанні усіх його умов у сторін з`являється правова підстава набуття права власності - право на викуп;
спірний 4-х квартирний житловий будинок по АДРЕСА_1 знаходиться на іншій земельній ділянці, яка належить фабриці на підставі рішення виконавчого комітету Виноградівської міської Ради народних депутатів Закарпатської області № 380 від 01 грудня 1988 року, згідно пункту 1 якого вирішено виділити ділянку по вул. Локоти Виноградівській взуттєвій фабриці під будівництво п`яти 4-х квартирних житлових будинків;
ТОВ "Виноградівська взуттєва фабрика" володіє спірним 4-х квартирним житловим будинком по АДРЕСА_1 на законних підставах і цей будинок об`єктом державної власності не є;
рішенням суду встановлено правомірність набуття та володіння ТОВ "Виноградівська взуттєва фабрика" спірним 4-х квартирним житловим будинком по АДРЕСА_1, а також, що воно не є об`єктом державної власності;
не заслуговують на увагу доводи апелянта, що справжнім забудовником спірного будинку є позивач, та про неправильність встановлення судом, що спірний будинок не є об`єктом державної власності;
суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, ухвалив рішення з дотриманням норм матеріального та процесуального права. Підстав для його скасування чи зміни немає.
Короткий зміст судового рішення суду касаційної інстанції
Постановою Верховного Суду від 27 травня 2020 року:
касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - Нечаєва В. В. задоволено частково;
рішення Виноградівського районного суду Закарпатської області від 24 травня 2018 року та постанову Закарпатського апеляційного суду від 28 травня 2019 року скасовано;
справу передано на новий судовий розгляд до суду першої інстанції.
Постанова суду касаційної інстанції мотивована тим, що:
суди вимог закону не врахували, не дослідили належним чином договір про сумісну діяльність від 07 липня 1998 року та не надали належної правової оцінки і не спростували доводів позивача про те, що вказаний правочин за своєю правовою природою є договором про спільну діяльність, його предметом є дольова участь осіб у будівництві об`єкта нерухомості, у зв`язку з чим завершений будівництвом житловий будинок є спільною власністю сторін правочину пропорційно їх обсягу інвестування в цей об`єкт, що свідчить про їх право на приватизацію квартири після введення житлового будинку до експлуатації. При цьому суди не звернули уваги на положення пункту 3.2 договору про сумісну діяльність від 07 липня 1998 року на момент його укладення частки сторін в сумісній діяльності умовно визначаються наступним чином: частка підприємства становить 100 %; частка ОСОБА_2 - 0 %; частка ОСОБА_6 - 0 %; частка ОСОБА_5 - 0 %; частка ОСОБА_1 - 0 %. Вартість оцінки вкладів сторін не є фіксованою величиною і підлягає переоцінці у відповідності до фактичного внеску сторін в сумісну діяльність. Остаточна вартість (величина) часток сторін визначається на момент закінчення будівництва. Визначення остаточної величини часток сторін є обов`язковим і проводиться шляхом визначення в грошовій формі сукупного вкладу кожної сторони. Вартість будматеріалів при визначенні остаточної величини часток визначається за цінами, що діють на момент введення об`єкта в експлуатацію. Вартість прикладеної фізичними особами - учасниками договору праці визначається за розцінками на будівельно-монтажні роботи, що діють на момент введення об`єкта в експлуатацію. На момент введення об`єкта до експлуатації сторонами не дотримані вказані вимоги договору. Матеріали справи не містять відомостей про визначення остаточної величини часток сторін, що є обов`язковим, не визначено у грошовій формі сукупного вкладу кожної сторони, з урахуванням того, що вклад підприємства у вигляді об`єкта незавершеного будівництва було оцінено в сумі 70 900 грн (а. с. 16, т. 1);
відмовляючи у задоволенні позову та посилаючись на рішення Виноградівського районного суду Закарпатської області від 29 березня 2017 року, залишене без змін ухвалою апеляційного суду Закарпатської області від 08 серпня 2017 року у справі № 299/2240/16-ц, суди не перевірили доводи позивача про те, що ним понесені витрати для завершення будівництва спірного житлового будинку (а. с. 82-110, т. 2);
згідно зі відомостями з Єдиного державного реєстру судових рішень постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду 16 жовтня 2019 року у справі № 299/2240/16-ц (провадження № 61-33124св18) касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - Нечаєва В. В. - задоволено частково. Рішення Виноградівського районного суду Закарпатської області від 29 березня 2017 року та ухвалу апеляційного суду Закарпатської області від 08 серпня 2017 року скасовано, справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції;
з урахуванням наведених обставин, суди не надали належної оцінки доводам позивача та дійшли передчасного висновку про відмову у позові.
Короткий зміст судових рішень суду першої інстанцій
Ухвалою Виноградівського районного суду Закарпатської області від 22 червня 2021 року:
в задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід судді відмовлено.
Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що:
02 червня 2021 року постановлено ухвалу суду про повернення позивачу письмового пояснення від 27 квітня 2021 року. Ухвала суду набрала законної сили 02 червня 2021 року. Ухвалу суду від 02 червня 2021 року постановлено з тих мотивів, що документом, у якому позивач у письмовій формі викладає свої пояснення щодо предмета спору, є позовна заява, відтак письмове пояснення позивача, у якому наведено обставини, що стосуються предмета спору, не підлягає врахуванню судом як документ, що має значення для встановлення обставин у справі;
обставина, на яку позивач посилається у заяві про відвід, щодо порушення постановленою судом ухвалою його процесуального права надавати пояснення, є незгодою з процесуальним рішенням судді, що не виступає підставою для відводу. Аргументи позивача з приводу сумніву в неупередженості судді, викликаному мотивами, з яких постановлено ухвалу суду, є безпідставними з огляду на наступне. У частині першій статті 174 ЦПК України закріплено, що при розгляді справи судом у порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом. З врахуванням того, що письмове пояснення позивача щодо предмета спору не відноситься до заяв по суті справи, то висновок суду про те, що цей документ, подання якого не передбачено законом, не матиме юридичного значення у справі, не свідчить про упередженість судді. У зв`язку з відсутністю підстав для відводу судді заява не підлягає задоволенню.
Рішенням Виноградівського районного суду Закарпатської області від 17 листопада 2021 року:
позовні вимоги ОСОБА_1 залишено без задоволення.
Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що:
правовідносини, які виникли між позивачем та відповідачем Виноградівською міською радою, врегульовані нормами ЦК України, та на підставі аналізу встановлених обставин і оцінки доказів відсутні підстави для висновку про порушення відповідачем прав позивача;
предметом позову є визнання недійсним та скасування пункту 3 рішення Виконавчого комітету Виноградівської міської ради від 24 лютого 2009 року № 54 "Про визнання права власності на будівлі", скасування свідоцтва про право власності на нерухоме майно, виданого на підставі вказаного рішення, та державної реєстрації права власності на майно;
позивач не надав допустимі докази - копію (витяг) оспорюваного рішення органу місцевого самоврядування та копію свідоцтва про право власності на нерухоме майно, а також документ (копію документа) щодо державної реєстрації права власності на майно;
у зв`язку з відсутністю згаданих доказів обставини в частині прийняття оспорюваного рішення відповідачем Виноградівською міською радою, підстав його прийняття, видачі відповідачу ТОВ "Виноградівська взуттєва фабрика" свідоцтва про право власності на нерухоме майно та державної реєстрації права власності відповідача на нерухоме майно не доведено, тому позов не підлягає задоволенню.
Короткий зміст судових рішень суду апеляційної інстанції
Постановою Закарпатського апеляційного суду від 30 жовтня 2023 року:
апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково;
рішення Виноградівського районного суду Закарпатської області від 17 листопада 2021 року скасовано, та прийнято нове судове рішення про часткове задоволення позовних вимог;
визнано недійсним і скасовано пункт 3 рішення Виконавчого комітету Виноградівської міської ради Закарпатської області від 24 лютого 2009 року № 54 "Про визнання права власності на будівлі";
скасовано свідоцтво про право власності на нерухоме майно, видане ВАТ "Виноградівська взуттєва фабрика" Виноградівською міською радою Закарпатської області 26 лютого 2009 року на підставі рішення Виконавчого комітету Виноградівської міської ради Закарпатської області від 24 лютого 2009 року № 54 на 4-квартирний житловий будинок за адресою (на момент видачі свідоцтва): АДРЕСА_1 ;
у вимозі позову ОСОБА_1 до Виноградівської міської ради Закарпатської області та ТОВ "Виноградівська взуттєва фабрика" про скасування державної реєстрації права власності ВАТ "Виноградівська взуттєва фабрика" на 4-квартирний житловий будинок на АДРЕСА_1 відмовлено;
вирішено питання про розподіл судових витрат.
Постанова апеляційного суду мотивована тим, що:
у справі містяться копії заяв ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_6 і ОСОБА_5 від 07 липня 1998 року на ім`я голови правління ВАТ "Виноградівська взуттєва фабрика" про те, що вони зобов`язуються добудувати виділені їм квартири протягом трьох років за власний рахунок. Утім, ці односторонні заяви не посилаються на договір від 07 липня 1998 року про сумісну діяльність, не є його частиною, зміни до договору, який саме і є юридично зобов`язуючим документом у правовідносинах, що виникли, щодо строку його дії не вносилися у передбачений законом спосіб, тож відповідно до пункту 5.1. договору строк його дії і строк виконання зобов`язань за ним був установлений до моменту повного завершення будівництва будинку (введення його в експлуатацію). У спорі, що має місце, застосовуються правила договору. Таким чином, спірні правовідносини між ОСОБА_1 та ТОВ "Виноградівська взуттєва фабрика" виникли з обов`язкового для них договору від 07 липня 1998 року про сумісну діяльність, доказів припинення дії якого встановленим порядком до введення будинку в експлуатацію, як і доказів відмови від договору фізичних осіб - учасників, немає і до якого з 01 січня 2004 року застосовуються положення ЦК України (2003 року) про спільну діяльність та інші норми цього Кодексу;
врегулювання відносин між сторонами договором від 07 липня 1998 року про сумісну діяльність підлягає врахуванню й усіма іншими фізичними та юридичними особами, органами виконавчої влади та місцевого самоврядування при вирішенні будь-яких питань, якими зачіпаються цивільні (майнові) права та законні цивільні інтереси сторін (учасників) цього договору, в тому числі, під час оформлення, державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, створене в результаті виконання вказаного договору;
будівництво житлового будинку, що було предметом договору від 07 липня 1998 року про сумісну діяльність, було закінчене лише в кінці 2008 року. Розпорядженнями голови Виноградівської райдержадміністрації: від 08 лютого 2007 року № 30 була створена державна комісія з прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, які не є державною власністю; від 26 грудня 2008 року № 489 був затверджений акт державної приймальної комісії, до складу якої входили серед інших і заст. директора взуттєвої фабрики ОСОБА_5 та міський голова ОСОБА_9, від 22 грудня 2008 року про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом 4-квартирного житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 з такими параметрами: початок робіт - липень 1990 року, закінчення робіт - жовтень 2008 року; загальна площа - 339,4 м2; житлова площа - 140 м2, загальний будівельний об`єм - 1868,3 м3, кількість поверхів - 2, кількість квартир - 4, з них двокімнатних - 2 загальною площею 160,7 м2, житловою площею - 60,4 м2, трикімнатних - 2 загальною площею 178,7 м2, житловою площею - 79,6 м2;
вартість основних фондів - 1221,84 тис. грн, в тому числі, вартість будівельно-монтажних робіт - 1221,84 тис. грн (пункт 1.2.); забудовнику (заступнику директора взуттєвої фабрики ОСОБА_5 ) передати, а Виноградівській міській раді (міському голові ОСОБА_9 ) взяти на баланс 4-квартирний житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 з метою подальшої приватизації квартир громадянами з урахуванням умов договору від 07 липня 1998 року про сумісну діяльність; видавши розпорядження від 26 грудня 2008 року № 489 і затвердивши акт державної приймальної комісії від 22 грудня 2008 року про прийняття житлового будинку в експлуатацію голова Виноградівської райдержадміністрації реалізував повноваження, передбачені, зокрема, статтею 13 частиною першою пунктом 5, статтею частиною першою пунктом 10 Закону України "Про місцеві державні адміністрації", пунктами 11-13, 27, 29 Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, затвердженого постановою КМ України від 22 вересня 2004 року № 1243, датою введення в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта є дата затвердження акта державної приймальної комісії про прийняття в експлуатацію цього об`єкта органом виконавчої влади чи органом місцевого самоврядування, що утворив комісію;
всупереч чинному договору від 07 липня 1998 року про сумісну діяльність, вищевказаному розпорядженню та закону ВАТ "Виноградівська взуттєва фабрика" 19 лютого 2009 року (практично одразу після введення житлового будинку в експлуатацію) не передавши будинок на баланс Виноградівській міській раді звернулася до Виконавчого комітету цієї ради задля оформлення за підприємством одноосібно права власності на 4-квартирний житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 і пунктом 3 рішення від 24 лютого 2009 року № 54 "Про визнання права власності на будівлі" Виконком Виноградівської міської ради Закарпатської області визнав право власності на 4-квартирний житловий будинок у АДРЕСА_1 за ВАТ "Виноградівська взуттєва фабрика", а пунктом 8 поклав на Виноградівське районне бюро технічної інвентаризації обов`язок провести необхідну реєстрацію;
як зазначено в рішенні від 24 лютого 2009 року № 54, Виконком Виноградівської міської ради керувався статями 30, 31 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", Тимчасовим положенням про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно, затвердженим наказом Мін`юсту України від 07 лютого 2002 року № 7/5 (реєстрація в Мін`юсті України від 18 лютого 2002 року за № 157/6445) (Тимчасове положення № 7/5) і розпорядженням голови Виноградівської РДА від 26 грудня 2008 року № 489;
окрім явної невідповідності рішення розпорядженню голови Виноградівської РДА апеляційний суд зауважив також, що ані статі 30, 31 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", ані норми Тимчасового положення № 7/5 не передбачають процедури "визнання" органом місцевого самоврядування права власності на новозбудовані будівлі;
норми Тимчасового положення № 7/5, встановлюють, що державну реєстрацію прав власності на нерухоме майно здійснюють підприємства бюро технічної інвентаризації (БТІ) у межах визначених адміністративно-територіальних одиниць (пункт 1.3.); оформлення права власності на об`єкти нерухомого майна провадиться з видачею свідоцтва про право власності органами місцевого самоврядування фізичним особам та юридичним особам на новозбудовані … об`єкти нерухомого майна …, які є правовстановлюючими документами (пункт 6 підпункт 6.1. "а", пункт 6 додатку 1);
йдеться про прийняття в експлуатацію новозбудованого об`єкта нерухомості, реєстрацію уповноваженим органом цього об`єкта та реєстрацію прав на нього, проте, жодним чином не про "визнання" права, що не належить до повноважень і функцій органів місцевого самоврядування. Крім того, на момент прийняття Виконкомом Виноградівської міськради від 24 лютого 2009 року № 54 житловий будинок у АДРЕСА_1 вже був прийнятий в експлуатацію внаслідок затвердження розпорядженням голови Виноградівської РДА від 26 грудня 2008 року № 489 акта державної приймальної комісії від 22 грудня 2008 року, тож прийняття його в експлуатацію органом місцевого самоврядування не потребувалося, від органу місцевого самоврядування потребувалася лише видача свідоцтва про право власності на нерухоме майно з метою подальшого вчинення уповноваженим органом відповідних реєстраційних дій. Тож виконавчий орган місцевого самоврядування в цих відносинах діяв не на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України (стаття 19 Конституції України);
на підставі рішення Виноградівська міська рада Закарпатської області видала 26 лютого 2009 року Свідоцтво про право власності на нерухоме майно (бланк ЯЯЯ № 028817) ВАТ "Виноградівська взуттєва фабрика" на 4-квартирний житловий будинок у АДРЕСА_1 у цілому (частка 1/1) з такими параметрами: загальна площа - 388,8 м2; житлова площа - 140 м2, рік побудови - 1998. Поза наведеними вище обставинами, за яких це свідоцтво на одноосібне право власності було видане ВАТ "Виноградівська взуттєва фабрика", воно не відповідає дійсності щодо істотних фактів: роком побудови будинку, закінченого будівництвом і офіційно введеного в експлуатацію у 2008 році, із очевидністю безпідставно вказаний 1998 рік, у якому тільки був укладений договір про сумісну діяльність; загальна площа будинку вказана більшою за загальну площу, введену в експлуатацію;
відповідачі не подавали і в справі відсутні докази про те, що ВАТ "Виноградівська взуттєва фабрика" виконала умови договору від 07 липня 1998 року про сумісну діяльність і вимоги закону: щодо визначення розміру і вартості часток сторін (учасників) договору у новоствореному нерухомому майні на момент введення об`єкта в експлуатацію; щодо повідомлення фізичних осіб - учасників договору про хід виконання підприємством взятих на себе зобов`язань у спосіб, відповідно до якого підприємство звернулося по оформлення одноосібного його права власності на житловий будинок, збудований на виконання умов цього договору; щодо забезпечення фізичним особам - учасникам договору можливості брати участь при вирішенні питань ведення спільної діяльності, недопущення дій, які суперечать меті та задачам сумісної діяльності, сприяння учасникам договору у здійсненні ними умов сумісної діяльності, врахування їхніх майнових прав, обумовлених договором; що підприємство як сторона договору від 07 липня 1998 року про сумісну діяльність повідомило Виноградівську міськраду та її Виконком про наявність чинного договору і про наявність відповідних майнових прав фізичних осіб - учасників договору щодо житлового будинку по АДРЕСА_1 ; слід визнати, що діючи з метою встановлення свого одноосібного права власності на 4-квартирний житловий будинок АДРЕСА_1 ВАТ "Виноградівська взуттєва фабрика" істотно порушила цивільні права та законні цивільні інтереси фізичних осіб - учасників договору від 07 липня 1998 року про сумісну діяльність, згоди яких на такі дії не мала, недопустимо зловжила своїми цивільними правами та правами забудовника, недобросовісно використавши їх на шкоду законним правам та інтересам інших учасників договору, внаслідок чого виконавчий орган місцевого самоврядування прийняв рішення про "визнання" права власності на будинок одноосібно за підприємством, а представницький орган місцевого самоврядування видав відповідне свідоцтво про право власності; забудовником, який маючи на меті наступне оформлення прав на будинок зобов`язаний був ініціювати перед цим процедуру визначення розміру і вартості часток учасників договору у новоствореному нерухомому майні, довести її результат до уповноважених органів виконавчої влади та/або місцевого самоврядування, це не було зроблено. Так само і Виноградівська міська рада та її Виконком будучи достеменно обізнаними з фактом зведення будинку на умовах договору від 07 липня 1998 року про сумісну діяльність, що в усякому разі означає наявність часток у нерухомому майні й інших, окрім взуттєвої фабрики, осіб, пославшись на розпорядження голови Виноградівської РДА від 26 грудня 2008 року № 489, яке прямо та правильно вказувало на необхідність врахування умов цього договору, діяли всупереч цьому договору, розпорядженню і, зрештою, всупереч закону і законним правам та інтересам фізичних осіб - учасників договору;
наведене вже само по собі є достатнім для висновку про незаконність оспорених рішення виконавчого органу місцевого самоврядування, свідоцтва про право власності, виданого представницьким органом місцевого самоврядування, що мали наслідком оформлення права власності на нерухоме майно одноосібно (в цілому) за ВАТ "Виноградівська взуттєва фабрика" з повним ігноруванням законних прав та інтересів фізичних осіб - учасників договору. Саме ці підстави, доводи і мотиви були покладені ОСОБА_1 в основу позову, знайшли своє підтвердження під час апеляційного розгляду справи та не спростовані в належний процесуальний спосіб відповідачами;
актом оцінки вартості цілісного майнового комплексу Виноградівської взуттєвої фабрики, складеним комісією з корпоратизації, затвердженим Головою Державного комітету України з легкої і текстильної промисловості 25 липня 1994 року, зафіксовано та підтверджено листом ВАТ "Виноградівська взуттєва фабрика" на адресу Мінпромполітики України від 07 серпня 1998 року № 101, листом Мінпромполітики України від 16 серпня 2010 року № 24/6-2-202 на адресу ОСОБА_1, що з вартості цілісного майнового комплексу фабрики був виключений державний житловий фонд вартістю 297 727 тис. крб, що становить вартість незавершеного будівництва чотириквартирного житлового будинку, будівництво якого не закінчене через відсутність коштів, це будівництво не увійшло до статутного фонду ВАТ "Виноградівська взуттєва фабрика" та зареєстроване у Єдиному реєстрі об`єктів державної власності;
04 березня 2011 року Мінпромполітики України видало наказ № 58 "Про передачу у комунальну власність житлового будинку", яким наказало директору ВАТ "Виноградівська взуттєва фабрика" Колпо Альфонсо передати у комунальну власність територіальної громади м. Виноградова об`єкт незавершеного будівництва - 4-квартирний житловий будинок, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, який у процесі корпоратизації не увійшов до статутного фонду товариства і знаходиться на його балансі;
з позиції Міністерства (на час розгляду справи апеляційним судом - Міністерства економіки України), яка заявлялася суду, органам прокуратури, іншим ініціаторам звернень (пояснення та листи від 02 вересня 2016 року № 3241-12/28154-07, від 25 жовтня 2016 року № 2432-03/873, від 06 липня 2017 року № 3242-09/22999-05) та з інших обставин і матеріалів справи випливає, що попри видання Мінпромполітики України наказу від 04 березня 2011 року № 58 і прийняття 13 січня 2011 року Виноградівською міською радою рішення № 70 "Про надання згоди на прийняття незавершеного будівництвом 4-квартирного житлового будинку у власність територіальної громади м. Виноградів" наказ виконаний не був, будинок, який уже був введений в експлуатацію і одноосібне право власності на який вже було зареєстроване за підприємством, не був переданий у комунальну власність територіальної громади м. Виноградова;
у справі містяться численні засвідчені представником позивача адвокатом Нечаєвим В. В. копії документів і матеріалів, якими позивач ОСОБА_1 і треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача ОСОБА_2, ОСОБА_3 і ОСОБА_10 під час першого розгляду справи судом підтверджували та доводили свою участь у добудові будинку, у виконанні та оплаті будівельних, монтажних та інших робіт, а також ілюстрували фактичний стан будинку та ступінь його будівельної готовності на час укладення договору про сумісну діяльність і після цього: акти приймання-передачі виконаних робіт із розроблення проектної документації, монтажу систем електро-, водо-, газопостачання, водовідведення, земляних робіт, укладання та монтажу трубопроводів, транспортних послуг, товарні чеки, накладні, квитанції до прибуткових касових ордерів на купівлю та оплату будівельних матеріалів, бетонних кілець, труб, запірної арматури, цементу, інших матеріалів складені за період з березня 2007 року по жовтень 2008 року;
світлини з фіксацією ступеня будівельної готовності будинку і його технічного стану, які виключали придатність будинку для проживання;
фактичні обставини щодо технічного стану будинку як недобудованого і непридатного для проживання, ступеня готовності певних елементів будівлі, щодо реального виконання фізичними особами - учасниками договору про сумісну діяльність власними силами і коштом ряду будівельних і монтажних робіт задля добудови будинку та підключення його до інженерних мереж, від утеплення даху до влаштування водовідведення, які за видами та обсягом явно виходять за рамки ремонтів і облаштування власних квартир, підтверджувалися в суді першої інстанції поясненнями позивача ОСОБА_1 та допитаних у якості свідків третіх осіб ОСОБА_2, ОСОБА_3 і ОСОБА_10, свідка ОСОБА_11, а також частково поясненнями допитаного як свідка третьої особи ОСОБА_5 . Ці обставини не були спростовані стороною відповідача ТОВ "Виноградівська взуттєва фабрика";
реалізуючи свої процесуальні права позивач ОСОБА_1 надав "Висновок експерта судової будівельно-технічної експертизи по цивільній справі № 299/3686/15 за зверненням ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_1" від 19 квітня 2023 року № 620/05-23, виконаної судовим експертом Колчаром В. Д. у порядку статті 106 ЦПК України (а.с. 109-250 т. 8, а.с. 1-225 т. 9, а.с. 1-141 т. 10), де безпосередньо висновок експерта знаходиться на а.с. 110-119 т. 8, а інші матеріали є додатками до висновку з детальними графічними матеріалами, фотоматеріалами, планами, схемами, кошторисами вартості будівництва, розрахунками по будинку та квартирах тощо;
на вирішення експерта були поставлені такі питання: 1) чи було завершене будівництво багатоквартирного житлового будинку АДРЕСА_1 на момент введення його в експлуатацію, а саме, станом на 26.12.2008, і яким є розмір вкладу та частка кожного учасника договору про спільну діяльність, укладеного 07 липня 1998 року між ВАТ "Виноградівська взуттєва фабрика" з одного боку та ОСОБА_5, ОСОБА_2, ОСОБА_6 і ОСОБА_1 - з іншого боку, за станом на момент введення вказаного багатоквартирного будинку в експлуатацію - 26 грудня 2008 року?; 2) чи є завершеними будівельні роботи на багатоквартирному житловому будинку АДРЕСА_1 станом на час проведення експертизи та яким є розмір вкладу та частка кожного учасника договору про спільну діяльність, укладеного 07 липня 1998 року між ВАТ "Виноградівська взуттєва фабрика" з одного боку та ОСОБА_5, ОСОБА_2, ОСОБА_6 і ОСОБА_1 - з іншого боку, за станом на час проведення експертизи?;
дослідженням судового експерта встановлено та відповідним чином у висновку відображено: 1) на момент введення житлового будинку в експлуатацію будівництво цього будинку завершене не було, на час проведення експертизи будівельні роботи по будинку в основному завершені; 2) загалом будинок та прибудинкова територія є упорядкованими, зовнішні стіни будинку утеплено за допомогою пінополістирольних плит товщиною 0,05 м і покрито декоративною штукатуркою типу "короїд"; 3) система водопостачання для кожної з квартир є фактично індивідуальною: перед будинком улаштовано колодязь, в якому розташовується відгалуження від централізованого водопроводу міської мережі водопостачання, від якого прокладено три окремі нитки трубопроводу: у квартиру АДРЕСА_6 ; у квартири АДРЕСА_7 ; 4) систему газопостачання прокладено таким чином, що від стояка вуличного газопроводу повітряним шляхом прокладено вуличний трубопровід, з якого зроблені врізки для кожної з квартир; 5) система електропостачання влаштована таким чином, що від вуличної опори лінії електропередач повітряним шляхом прокладено чотири кабелі окремо для кожної з квартир; 6) теплопостачання кожної з квартир є автономним: у квартирах АДРЕСА_3, АДРЕСА_8 установлені індивідуальні газові котли, теплопостачання квартири АДРЕСА_2 здійснюється за допомогою електричних радіаторів; 7) система каналізації влаштована в кожній із квартир, при цьому: стічні води з квартир АДРЕСА_2, АДРЕСА_7 направляються в спільний розташований у дворі каналізаційний колодязь, у подальшому стічні води відкачуються спеціальним асенізаційним транспортом; стічні води з квартири АДРЕСА_4 направляються в окрему розташовану в дворі металеву ємність, звідки в подальшому перекачуються у вуличну каналізаційну мережу; 8) частка кожного з учасників договору визначалася у вигляді відсотка шляхом відношення вартості робіт, що припадає на кожного з учасників, до загальної вартості робіт, що виконані на об`єкті; 9) роботи, що були виконані ВАТ "Виноградівська взуттєва фабрика", відносяться до загальнобудівельних робіт і пов`язані із зведенням основних несучих та огороджувальних конструкцій - фундаментів, стін, перегородок, перекриття, даху та покрівлі; 10) інші учасники договору виконували роботи з інженерного забезпечення будівлі (улаштування зовнішніх і внутрішніх мереж водо-, газо-, електро-, теплопостачання та каналізації), облаштування приміщень загального користування та допоміжних приміщень будинку, оздоблення загальних конструкцій будинку, зокрема, утеплення фасаду, а також оздоблювальні роботи в кожній із квартир; 11) деякі будівельні роботи, необхідні для здачі будинку в експлуатацію та забезпечення процесу життєдіяльності помешкань, окремими учасникам договору виконувалися сумісно без участі інших учасників, зокрема, це стосується системи каналізування стічних вод квартир АДРЕСА_7, які мають один спільний каналізаційний колодязь; 12) вартість будівельних робіт у цінах за станом на час проведення експертизи, що є фактично виконаними на об`єкті, є такою: виконані учасником ОСОБА_2 (квартира АДРЕСА_2, розрахунок № 1) - 989 978,18 грн; виконані учасником ОСОБА_6 (квартира АДРЕСА_3, розрахунок № 2) - 422970,48 грн; виконані учасником ОСОБА_5 (квартира АДРЕСА_4, розрахунок № 3) - 946 785,02 грн; виконані учасником ОСОБА_1 (квартира АДРЕСА_5, розрахунок № 4) - 839 312,88 грн; виконані учасниками ОСОБА_6 і ОСОБА_1 (влаштування спільної системи каналізації квартир АДРЕСА_7, розрахунок № 5) - 36 726 грн; виконані учасниками ОСОБА_2, ОСОБА_6, ОСОБА_5 і ОСОБА_1 у приміщеннях загального користування та інших будівельних елементах і конструкціях будинку (відмостка, фасад тощо) (розрахунок № 6) - 1 281 291,20 грн; виконані учасником ВАТ "Виноградівська взуттєва фабрика" (розрахунок № 7) - 1 799 266,28 грн; разом - 6 316 330,04 грн; 13) беручи до уваги фактичний стан будинку і його елементів на час проведення експертизи, ступінь їх фізичного зносу, дані про час виконання окремих робіт по будинку тощо станом на 26 грудня 2008 року стан будівельної готовності житлового будинку не відрізнявся значним чином від стану, який має цей об`єкт на час проведення огляду, відмінність полягає лише у виконанні окремих будівельних робіт по квартирах АДРЕСА_9, при цьому, станом на 26 грудня 2008 року по цих квартирах були виконані роботи вартістю: квартира АДРЕСА_2 (розрахунок № 8) - 865 911,41 грн; квартира АДРЕСА_3 (розрахунок № 9) - 399 933,11 грн; для визначення повного розміру вкладів цих учасників договору та їхніх часток у будівництві житлового будинку, до вартості робіт, зазначених у розрахунках № 8 і № 9, слід додати їхню частку у вартості робіт, що були виконані спільно з ОСОБА_5 і ОСОБА_1 (розрахунок № 6), а ОСОБА_6 слід додати також його частку у вартості робіт, що були виконані спільно з ОСОБА_1 (розрахунок № 5); сукупний коефіцієнт переводу цін із червня 2023 року в ціни станом на 26 грудня 2008 року (01 січня 2009 року) становить 5,69%; 14) за такими розрахунками, зважаючи на розподіл окремих робіт, які виконувалися не всіма учасниками договору, тільки між відповідними учасниками саме таких робіт у рівних частках, вартість будівельних робіт, розміри вкладів і частки по учасниках договору становитимуть: станом на 26 грудня 2008 року у цінах за станом на день введення будинку в експлуатацію (26 грудня 2008 року): ОСОБА_2 - 208 447,01 грн (19%); ОСОБА_6 - 129 810,00 грн (12%); ОСОБА_5 - 222 690,30 грн (21%); ОСОБА_1 - 207 029,64 грн (19%); ВАТ "Виноградівська взуттєва фабрика" - 316 215,51 грн (29%); разом - 1 084 222,46 грн (100%); 15) станом на 26 грудня 2008 року у цінах за станом на час проведення експертизи (червень 2023 року): ОСОБА_2 - 1186 234,21 грн (21%); ОСОБА_6 - 738 618,91 грн (12%); ОСОБА_5 - 1 267 107,82 грн (20%); ОСОБА_1 - 1 177 998,68 грн (19%); ВАТ "Виноградівська взуттєва фабрика" - 1 799 266,28 грн (28%); разом - 6 169 225,90 грн (100%); 16) станом на час проведення експертизи у вигляді, який має будинок на цей час, у цінах за станом на час проведення експертизи (червень 2023 року): ОСОБА_2 - 1 310 300,98 грн; ОСОБА_6 - 761 656,28 грн; ОСОБА_5 - 1 267 107,82 грн; ОСОБА_1 - 1 177 998,68 грн; ВАТ "Виноградівська взуттєва фабрика" - 1 799 266,28 грн; разом - 6 316 330,04 грн; за таких обставин слід поза будь-яким обґрунтованим сумнівом констатувати, що на момент введення житлового будинку АДРЕСА_1 в експлуатацію та реєстрації ВАТ "Виноградівська взуттєва фабрика" свого одноосібного права власності на нього (26 грудня 2008 року, 26 лютого 2009 року) в усякому разі це майно не було створене одноосібно зазначеним підприємством, яке хоча й виступало забудовником, проте, не будучи в змозі самостійно добудувати будинок уклало 07 липня 1998 року з ОСОБА_5, ОСОБА_2, ОСОБА_6 і ОСОБА_1 договір про сумісну діяльність саме задля завершення будівництва, встановивши строк дії договору до моменту введення будинку в експлуатацію;
на час введення будинку в експлуатацію будівництво загалом було завершене і у справі немає доказів про те, що це було зроблено виключно силами і коштами підприємства, натомість є ряд доказів щодо виконання своїх обов`язків фізичними особами - учасниками договору про сумісну діяльність, що відповідають обставинам справи, встановленим апеляційним судом за сукупністю та взаємозв`язком наявних на час апеляційного розгляду доказів і матеріалів справи. Ці обставини, докази і матеріали вказують на фактичне виконання сторонами договору у відповідних межах своїх зобов`язань із добудови будинку;
зареєструвавши за собою одноосібне право власності на будинок підприємство поза своєю часткою в ньому безпідставно, всупереч закону та договору набуло право власності на майно, створене іншими особами, що не належало товариство, чим істотно порушило цивільні права та законні цивільні інтереси, зокрема, позивача ОСОБА_1, позбавивши його як права на своє майно (вклад майном, грошима і працею в будівництво, частку в спільній власності), так і створивши юридичні та матеріальні перешкоди, поклавши на нього додатковий майновий тягар при набутті права власності на конкретну частку в нерухомому майні та квартиру, де у відповідній процедурі повинен враховуватися уже здійснений ним майновий вклад на виконання умов договору. Такі дії підприємства суперечать правилам добросовісності та недопустимості заподіяння шкоди іншим особам у цивільних відносинах;
позивач з наведених у позові підстав обґрунтовано поставив питання про усунення порушення його цивільних прав, а саме, про скасування як незаконних пункту 3 рішення Виконкому Виноградівської міськради від 24 лютого 2009 року № 54 "Про визнання права власності на будівлі" та свідоцтва про право власності на нерухоме майно, виданого 26 лютого 2009 року Виноградівською міськрадою, в тому числі, як документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, а також про скасування державної реєстрації права власності, як зазначено в заяві, ВАТ "Виноградівська взуттєва фабрика", на нерухоме майно. Поряд із іншими такі вимоги є прямо передбаченим законом на відповідний час способом захисту цивільних прав, їх задоволення усуває правові підстави для одноосібного володіння відповідачем спірним нерухомим майном. Задоволення цих вимог поновлює права позивача та уможливлює здійснення процедур, спрямованих на забезпечення майнових прав та інтересів позивача з урахуванням умов договору про сумісну діяльність від 07 липня 1998 року, уможливлює відповідне оформлення речових прав;
суд апеляційної інстанції взяв до уваги, що Виконавчий комітет Виноградівської міської ради є виконавчим органом місцевого самоврядування - Виноградівської міської ради, яка є представницьким органом місцевого самоврядування, і на час пред`явлення ще у 2015 році позову не був зареєстрований як юридична особа. На копії рішення Виконкому Виноградівської міськради від 24 лютого 2009 року № 54 міститься відбиток печатки Виконкому, код ЄДРПОУ 04053677 на якій, втім, належить не Виконкому, а Виноградівській міській раді, зареєстрованій як юридична особа з 21 травня 1997 року. Оспорене свідоцтво про право власності на нерухоме майно, на підставі якого й була здійснена 26 лютого 2009 року реєстрація права власності за ВАТ "Виноградівська взуттєва фабрика", було видане саме Виноградівською міською радою. За таких умов Виноградівська міська рада Закарпатської області, яка як представницький орган місцевого самоврядування - юридична особа вправі представляти всі інтереси територіальної громади, а також сама видала свідоцтво, що оспорюється, є належним відповідачем у спірних правовідносинах;
виходячи з викладеного, вимоги позову ОСОБА_1 про скасування як незаконних пункту 3 рішення Виконавчого комітету Виноградівської міської ради Закарпатської області від 24 лютого 2009 року № 54 "Про визнання права власності на будівлі" та Свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 26 лютого 2009 року, виданого Виноградівською міською радою Закарпатської області на ім`я ВАТ "Виноградівська взуттєва фабрика", якими було встановлено одноосібне (у цілому) право власності ВАТ "Виноградівська взуттєва фабрика" на 4-квартирний житловий будинок АДРЕСА_1, є обґрунтованими по суті, факт порушення його цивільних прав та законних цивільних інтересів як учасника договору про сумісну діяльність від 07 липня 1998 року є встановленим і доведеним у достатній для задоволення цих вимог мірі. Відповідні доводи позову та апеляції не спростовані;
після першої реєстрації права власності за ВАТ "Виноградівська взуттєва фабрика" відбулися ще дві реєстрації за ТОВ "Виноградівська взуттєва фабрика" зі зміною організаційно-правової форми господарського товариства, реєстраційного номера об`єкта нерухомого майна та номерів записів про право власності. Визначення предмета позову в цій частині в обраний позивачем спосіб не відображає ані дати державної реєстрації права власності на будинок, ані інших необхідних ідентифікуючих реквізитів такої реєстрації (рішення реєстратора, органу реєстрації, записи про реєстрацію з їх реквізитами тощо), яких на час пред`явлення позову вже було дві, а згодом була проведена й третя. Яку саме державну реєстрацію речового права просив скасувати позивач він чітко не зазначив, а також залишив поза увагою що на час пред`явлення позову зареєстрованим власником будинку було ТОВ "Виноградівська взуттєва фабрика". Формулювання предмета позову в цій частині не відповідає правилам щодо правової визначеності, конкретності та ясності, що вже само по собі унеможливлювало задоволення цієї вимоги позову та є достатньою підставою для відмови в її задоволенні, позаяк суд не може виходити з припущень стосовно того, що саме мав на увазі позивач, ґрунтуватися на таких припущеннях;
підстав для застосування в справі трирічної позовної давності за заявою відповідача ТОВ "Виноградівська взуттєва фабрика" немає. Питання набуття ВАТ "Виноградівська взуттєва фабрика" (у подальшому - ТОВ "Виноградівська взуттєва фабрика") права власності на житловий будинок АДРЕСА_1 та оформлення цього права неодноразово предметом спорів. Ухвалою судді Виноградівського районного суду від 28 липня 2015 відкрито провадження в цивільній справі № 299/2288/15-ц за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_10 до Виноградівської міської ради про визнання недійсним рішення органу місцевого самоврядування (https://reyestr.court.gov.ua/Review/47883727). Рішенням Виноградівського районного суду від 18 серпня 2015 у справі № 299/2288/15-ц позов було задоволено, було визнано недійсним та скасовано пункт 3 рішення Виконавчого комітету Виноградівської міської ради Закарпатської області від 24 лютого 2009 року № 54 "Про визнання права власності на будівлі", скасовано державну реєстрацію права власності ВАТ "Виноградівська взуттєва фабрика" на 4-х квартирний житловий будинок в АДРЕСА_1 (а.с. 21-26 т. 1, https://reyestr.court.gov.ua/Review/49072917). Рішенням Апеляційного суду Закарпатської області від 18 грудня 2015 року рішення Виноградівського районного суду від 18 серпня 2015 року у справі № 299/2288/15-ц скасовано, у позові відмовлено з процесуальної підстави - внаслідок незалучення до участі в справі як відповідача ВАТ "Виноградівська взуттєва фабрика" (а.с. 27-31 т. 1, https://reyestr.court.gov.ua/Review/54473219). Інші справи, які розглядалися в порядку цивільного судочинства (справа № 299/2240/16-ц за позовом ОСОБА_1 до ТОВ "Виноградівська взуттєва фабрика", Виноградівської міської ради, Виноградівської районної державної адміністрації, третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору, Управління державної архітектурно-будівельної інспекції у Закарпатській області, про визнання недійсним рішення Виконавчого комітету Виноградівської міської ради, розпорядження голови Виноградівської РДА та свідоцтва про право власності на нерухоме майно, провадження в якій зупинено 13 січня 2020 року до вирішення цивільної справи № 299/3686/15-ц (https://reyestr.court.gov.ua/Review/86945443), господарського судочинства (справа № 907/377/18 за позовом Прокуратури Закарпатської області в інтересах держави в особі Міністерства економічного розвитку і торгівлі до ТОВ "Виноградівська взуттєва фабрика", треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_4, ОСОБА_5, Регіональне відділення Фонду державного майна України по Закарпатській області), не мають значення в контексті питання про позовну давність. Тобто у періоди щонайменше з 22 вересня 2011 року до 26 квітня 2013 року і з 17 жовтня 2013 року до 28 січня 2015 року пункт 3 рішення Виконкому Виноградівської міськради від 24 лютого 2009 року № 54 був скасований чинними у відповідний час рішеннями Виноградівської міськради. У ці періоди позивач ОСОБА_1 не мав підстав вважати свої права порушеними зазначеним рішенням Виконкому Виноградівської міськради. За таких умов позов, що розглядається, ОСОБА_1 був 29 грудня 2015 року пред`явлений у межах трирічної позовної давності;
прийнявши одні документи і докази та відхиливши або залишивши поза увагою інші, які є ключовими щодо обставин, які підлягають з`ясуванню, перевірці та доказуванню, з надуманих, необґрунтованих підстав, на шкоду справі, суд зрештою дійшов висновку про те, що у зв`язку з відсутністю доказів обставини в частині прийняття оспорюваного рішення відповідачем Виноградівською міською радою, підстав його прийняття, видачі відповідачу ТОВ "Виноградівська взуттєва фабрика" свідоцтва про право власності на нерухоме майно та державної реєстрації права власності відповідача на нерухоме майно не доведено, тому позов не підлягає задоволенню. Документи щодо будівництва, які складалися у 1993-1996 рр., суд без будь-якого врахування часу складання цих документів і елементарного розуміння реалій життя не взяв до уваги, позаяк такі викладені не державною мовою. Не взяв до уваги суд і наявні в справі копії судових рішень у численних спорах, що вирішувалися судами різних юрисдикцій як неналежно засвідчені, визнав їх недопустимими доказами. Апеляційний суд зауважує, що судові рішення, які набрали законної сили, є обов`язковими до виконання і не є письмовими доказами у розумінні ЦПК України та не оцінюються судом за правилами оцінки саме доказів (статті 89 ЦПК України), навпаки, такі судові рішення звільняють від обов`язку доказування. Відповідними судовими рішеннями встановлювалися окремі обставини, до яких у спорі, що розглядається, можуть застосовуватися правила статті 82 ЦПК України, крім того, ці судові рішення мають значення в контексті питання про позовну давність. Закон України "Про доступ до судових рішень" передбачає, що: для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень; судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України; кожен має право повністю або частково відтворювати судові рішення, що проголошені судом прилюдно, у будь-який спосіб; суд при здійсненні судочинства може використовувати лише текст судового рішення, який опубліковано офіційно або внесено до Реєстру. Суд за потреби не мав перешкод отримати з ЄДРСР судові рішення з усіма їх реквізитами, перевірити їх зміст і зобов`язаний був відповідним чином, з урахуванням обставин справи та обставин, встановлених чинними судовими рішеннями, враховувати наявні в справі судові рішення. Обов`язок суду дотримуватися норм процесуального права, якими регулюється рух документів у справі, та право приймати відповідні процесуальні рішення жодним чином не можуть ставитися під сумнів. Водночас недопустимими є надмірність і невиправданість уваги та часу, які приділялися вирішенню та опису формальних процесуальних питань, документів, які для суду в справі домінували, на шкоду з`ясуванню та перевірці обставин, які реально мали значення для справи та для її результату. Невиправданою є абсолютизація певних правил вирішення процесуальних питань, які можуть не бути істотними для результату справи, до ступеня, який зрештою шкодить з`ясуванню суті справи. Слід враховувати, що учасники процесу не можуть бути позбавлені права, до прикладу, на будь-якій стадії процесу подати суду як усні, так і письмові пояснення, а питання про докази та відомості, які мають значення для повного і всебічного з`ясування обставин справи, слід вирішувати зважаючи на мету і завдання цивільного судочинства, на значення, яке мають відповідні докази і дані для законного та правильного вирішення справи, в тому числі, враховуючи характер, тривалість спору, та оцінювати відповідні докази, якщо для цього немає виняткових процесуальних перешкод. Обставини, що мають ключове значення в справі, підлягали встановленню тільки шляхом проведення судової будівельно-технічної експертизи. Сторона позивача ОСОБА_1 у письмовому поясненні, що надійшло до суду 28.04.2021, наголошувала, що позивач неодноразово звертався до підприємства задля вжиття заходів до переоцінки вкладів учасників договору про сумісну діяльність, визначення остаточної вартості їхніх часток у майні, відповіді на що не отримав (а. с. 147 "а"-147 "е" т. 6);
головуюча в справі суддя Бак М.В. не мала повертаючи позивачу подане ним письмове пояснення права на висновки чи коментарі щодо того, матиме цей документ юридичне значення в справі, чи ні, як це було зроблено. Суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо є обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді; незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу (стаття 36 ЦПК України). Відвід, заявлений стороною позивача судді, зовнішньо (за формою) є незгодою з процесуальною дією (рішенням) судді власне в тому сенсі, що процесуальна дія була суддею вчинена фактично, письмові пояснення були повернуті стороні, з чим сторона не погодилася. Проте, за своїм реальним змістом відвід був заявлений не через незгоду сторони з процесуальною дією (рішенням) судді суто як із формальною, фактично вчиненою дією, процесуальним актом судді під час розгляду справи, а через висловлену суддею наперед певну негативну для позивача процесуальну позицію та фактичну відмову брати до уваги, долучати до справи доводи сторони про необхідність врахування правових позицій і вказівок Верховного Суду та встановлення реальних обставин справи щодо часток сторін у спірному майні, тоді як такі доводи вимагали щонайменше обговорення необхідних для правильного вирішення справи питань. Тому як заявлений відвід, так і відмову в його задоволенні слід розглядати в контексті реальних обставин справи, яка не знаходила вирішення з 2015 року. За обставинами справи, зважаючи на хід процесу, дії суду першої інстанції, мотивацію головуючої при поверненні письмових пояснень тощо позивач ОСОБА_1 та його представник адвокат Нечаєв В.В. мали підстави для виникнення обґрунтованого сумніву у неупередженості та об`єктивності судді Бак М. В. при розгляді справи. Відвід був відхилений необґрунтовано, відповідні доводи апеляції заслуговують на увагу;
з огляду на викладене, суд першої інстанції без розуміння завдання цивільного судочинства, не виконавши таке, розглянув справу з надмірним і невиправданим формалізмом, неправильно застосував норми матеріального права та істотно порушив норми процесуального права, фактично проігнорувавши вимоги закону, вказівки суду касаційної інстанції, не встановивши в дійсності обставин справи, по суті ухилившись від їх встановлення та не вмотивувавши по суті рішення щодо результату розв`язання спору, який виник із договору про сумісну діяльність. Справу розглянув суд, який підлягав відводу, чим було порушено право всіх учасників процесу на справедливий суд. Ухвалення судового рішення суддею, якому було заявлено відвід, і підстави його відводу визнано судом апеляційної інстанції обґрунтованими, якщо апеляційну скаргу обґрунтовано такою підставою, є обов`язковою підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення (пункту 2 частині 3 статті 376 ЦПК України).
Додатковою постановою Закарпатського апеляційного суду від 20 лютого 2024 року по справі № 299/3686/15-ц:
заяву ОСОБА_1, в інтересах якого діє адвокат Нечаєв В. В., про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу судових витрат у справі задоволено.
стягнуто з Виноградівської міської ради Закарпатської області та ТОВ "Виноградівська взуттєва фабрика" на користь ОСОБА_1 судові витрати у сумі по 36 748,71 грн з кожного, за проведення експертизи.
Додаткова постанова апеляційного суду мотивована тим, що:
розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду;
ОСОБА_1 на підтвердження понесених ним судових витрат по оплаті судової будівельно-технічної експертизи надав дві квитанції № 9309-8576-7256-9035 від 26 червня 2023 року та № 9307-2425-08919178 від 31 травня 2023 року, згідно яких останній сплатив 73 497,42 грн.