ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 листопада 2024 року
м. Київ
справа № 368/477/22
провадження № 61-318св24
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: головуючого - Крата В. І.,
суддів: Гудими Д. А., Дундар І. О., Краснощокова Є. В. (суддя-доповідач),Пархоменка П. І.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Роза - Л",
розглянув у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Роза-Л", поданою адвокатом Клапчуком Федором Петровичем, на заочне рішення Кагарлицького районного суду Київської області від 16 вересня 2022 року у складі судді Закаблук О. В. та постанову Київського апеляційного суду від 05 грудня 2023 року у складі колегії суддів: Гаращенка Д. Р., Олійника В. І., Сушко Л. П.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
У червні 2022 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Роза - Л" (далі - ТОВ "Роза - Л") про визнання недійсною державної реєстрації права оренди, витребування майна та усунення перешкод у користуванні земельними ділянками.
Позов мотивований тим, що відповідно до державного акту на право приватної власності на землю серія ЯД № 654738 від 30 березня 2006 року ОСОБА_2 належала земельна ділянка, площею 2,75 га, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Ставівської сільської ради Обухівського району (Кагарлицького району) Київської області, кадастровий номер 3222287200:05:011:0008. Також відповідно до державного акту на право приватної власності на землю серія ЯБ № 791317 від 30 березня 2006 року ОСОБА_3 належала земельна ділянка, площею 2,75 га, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Ставівської сільської ради Обухівського району (Кагарлицького району) Київської області, кадастровий номер 3222287200:05:011:0009.
Після смерті ОСОБА_3 та ОСОБА_2 вказані земельні ділянки успадкувала ОСОБА_1, що підтверджується свідоцтвами про право на спадщину від 09 листопада 2016 року, виданим державним нотаріусом Кагарлицької районної державної нотаріальної контори Воловенко Р. П. за № 1-1759 та 1-1757.
Крім цього, відповідно до державного акту на право приватної власності на землю серія ЯЖ № 421571 від 08 вересня 2008 року позивач є власником земельної ділянки площею 0,64 га для ведення особистого селянського господарства, що розташована на території Ставівської сільської ради Обухівського району (Кагарлицького району) Київської області, кадастровий номер 3222281200:03:316:0023.
Щодо всіх трьох земельних ділянок було укладено договори оренди з ТОВ "Роза-Л" строком на 7 років з дня державної реєстрації. Зокрема, щодо земельної ділянки кадастровий номер 3222287200:05:011:0008 договір оренди від 14 травня 2015 року та щодо земельної ділянки кадастровий номер 3222287200:05:011:0009 договір оренди від 10 травня 2015 року. 20 квітня 2018 року між позивачем та відповідачем укладено додаткові угоди до договорів оренди про заміну сторони договору, відповідно до яких замість ОСОБА_3 та ОСОБА_2 орендодавцем стала позивач. Також щодо земельної ділянки кадастровий номер 3222281200:03:316:0023, яка була власністю позивача, укладено договір оренди від 12 травня 2015 року.
Договір оренди земельної ділянки від 10 травня 2015 року щодо земельної ділянки кадастровий номер 3222287200:05:011:0008 зареєстровано 26 травня 2015 pоку, а отже строк оренди закінчився 26 травня 2022 року.Договір оренди земельної ділянки від 14 травня 2015 року щодо земельної ділянки кадастровий номер 3222287200:05:011:0009 зареєстровано 22 травня 2015 pоку, а отже строк оренди закінчився 22 травня 2022 року. Договір оренди земельної ділянки від 12 травня 2015 року щодо земельної ділянки кадастровий номер 3222281200:03:316:0023 зареєстровано 22 травня 2015 pоку, а отже строк оренди закінчився 22 травня 2022 року.
Оскільки позивач не бажала продовжувати оренду земельних ділянок на новий строк та поновлювати договори оренди, вона 13 січня 2022 року направила до відповідача заяву, в якій зазначила, що вона не бажає продовжувати (поновлювати) із відповідачем договори оренди земельних ділянок, оскільки бажає обробляти земельну ділянку самостійно.
Однак після направлення зазначеної заяви позивачем з`ясовано, що існують додаткові угоди від 10 лютого 2018 року до договорів оренди земельних ділянок, відповідно до яких було внесено зміни, а саме збільшено строк оренди до 17 років з правом пролонгації від дати його державної реєстрації. Дізнавшись про вказані документи, позивач звернула увагу на те, що підпис на додаткових угодах від імені орендодавця не належить їй, та виконаний іншою особою. При цьому те, що вказаний підпис не належить позивачу, вбачається із її паспорту та з самих договорів оренди і додаткових угод до них.Отже при укладенні додаткових угод до договорів оренди земельних ділянок воля однієї із сторін на їх укладання була відсутня.
Просила суд:
усунути перешкоди у користуванні власністю шляхом визнання недійсною державної реєстрації права оренди ТОВ "Роза-Л" на земельну ділянку, площею 2,75 га, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Ставівської сільської ради Обухівського району (Кагарлицького району) Київської області, кадастровий номер 3222287200:05:011:0008, що була проведена згідно додаткової угоди від 10 лютого 2018 року, та шляхом зобов`язання ТОВ "Роза-Л" повернути ОСОБА_1 вказану земельну ділянку;
усунути перешкоди у користуванні власністю шляхом визнання недійсною державної реєстрації права оренди ТОВ "Роза-Л" на земельну ділянку, площею 2,75 га, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Ставівської сільської ради Обухівського району (Кагарлицького району) Київської області, кадастровий номер 3222287200:05:011:0009, що була проведена згідно додаткової угоди від 10 лютого 2018 року, та шляхом зобов`язання ТОВ "Роза-Л" повернути ОСОБА_1 вказану земельну ділянку;
усунути перешкоди у користуванні власністю шляхом визнання недійсною державної реєстрації права оренди ТОВ "Роза-Л" на земельну ділянку, площею 0,64 га, для особистого селянського господарства, що розташована на території Ставівської сільської ради Обухівського району (Кагарлицького району) Київської області, кадастровий номер 3222287200:02:306:0023, що була проведена згідно додаткової угоди від 10 лютого 2018 року, та шляхом зобов`язання ТОВ "Роза-Л" повернути ОСОБА_1 вказану земельну ділянку.
Короткий зміст судових рішень
Заочним рішенням Кагарлицького районного суду Київської області від 16 вересня 2022 року, залишеним без змін постановою Київського апеляційного суду від 05 грудня 2023 року, позов задоволено.
Усунуто перешкоди у користуванні власністю шляхом визнання недійсною державної реєстрації права оренди ТОВ "Роза-Л" на земельну ділянку, площею 2,75 га, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Ставівської сільської ради Обухівського району (Кагарлицького району) Київської області, кадастровий номер 3222287200:05:011:0008, що була проведена згідно додаткової угоди від 10 лютого 2018 року, та шляхом зобов`язання ТОВ "Роза-Л" повернуто ОСОБА_1 вказану земельну ділянку.
Усунуто перешкоди у користуванні власністю шляхом визнання недійсною державної реєстрації права оренди ТОВ "Роза-Л" на земельну ділянку, площею 2,75 га, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Ставівської сільської ради Обухівського району (Кагарлицького району) Київської області, кадастровий номер 3222287200:05:011:0009, що була проведена згідно додаткової угоди від 10 лютого 2018 року, та шляхом зобов`язання ТОВ "Роза-Л" повернуто ОСОБА_1 вказану земельну ділянку.
Усунуто перешкоди у користуванні власністю шляхом визнання недійсною державної реєстрації права оренди ТОВ "Роза-Л" на земельну ділянку, площею 0,64 га, для особистого селянського господарства, що розташована на території Ставівської сільської ради Обухівського району (Кагарлицького району) Київської області, кадастровий номер 3222287200:02:306:0023, що була проведена згідно додаткової угоди від 10 лютого 2018 року, та шляхом зобов`язання ТОВ "Роза-Л" повернуто ОСОБА_1 вказану земельну ділянку.
Стягнено з ТОВ "Роза-Л" на користь ОСОБА_1 кошти в сумі 2 977,20 грн судових витрат.
Рішення судів мотивовані тим, що додаткові угоди до договорів оренди земельної ділянок від 10 лютого 2018 року були укладені без вільного волевиявлення орендодавця, тобто позивача, як сторони правочину, не відповідали її внутрішній волі, оскільки вона додаткових угод не підписувала. Такі угоди є неукладеними, а належним способом захисту прав позивача є усунення перешкод у користуванні належним їй майном або про повернення такого майна. У зв`язку з чим державну реєстрацію права оренди відповідача, яка проведена з порушенням, також необхідно скасувати. Власник земельної ділянки вправі захищати своє порушене право на користування земельною ділянкою, спростовуючи факт укладення договору оренди земельної ділянки у мотивах негаторного позову та виходячи з дійсності змісту правовідносин, які склалися у зв`язку з фактичним використанням земельної ділянки. На призначенні експертизи не наполягала, так як переконана, що підписи в додаткових угодах належать не їй.
З метою доведення позивачем належними та допустимими доказами факту того, що підпис на додаткових угодах до договорів оренди земельних ділянок їй не належить, позивач мала надати висновок судової почеркознавчої експертизи, проте позивач не наполягала на призначенні експертизи, а сторона відповідача проігнорувала судовий процес, а тому суд, керуючись принципом змагальності, вважає за можливе винести судове рішення без призначення експертизи, так як де-факто відповідачем не оспорюється той факт, що підписи на додаткових угодах не належать ОСОБА_1 .
Стосовно доводів, викладених в апеляційній скарзі, щодо неповідомлення відповідача належним чином про розгляд справи, апеляційний суд вказав, що у позові ОСОБА_1 була зазначена адреса місцезнаходження ТОВ "Роза-Л": 08700, Київська область, Обухівський район, с. Семенівка, вул. Макаренка, 2. Ця адреса також була зазначена у реквізитах додаткових угод про заміну сторони договору від 20 квітня 2018 року (а. с. 19-20) та додаткових угод до договору оренди земельної ділянки від 20 травня 2018 року (а. с. 21-24). Тобто сумнівів щодо недостовірності вказаної адреси відповідача у суду не виникло. Крім того, суд не має обов`язку перевіряти адресу юридичної особи з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. В матеріалах справи наявні докази отримання за вказаною у позові адресою ТОВ "Роза-Л" всіх процесуальних документів, а тому підстави вважати, що відповідач був неналежним чином повідомлений та не знав про розгляд справи у апеляційного суду відсутні.
Стосовно доводів про те, що під час розгляду справи судом не були витребувані у ТОВ "Роза-Л" оригінали оспорюваних документів та не призначено судову почеркознавчу експертизу для перевірки тверджень ОСОБА_1, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що з метою доведення позивачем належними та допустимими доказами факту того, що підпис на додаткових угодах до договорів оренди земельних ділянок не належить ОСОБА_1, позивачем мав бути надано висновок судової почеркознавчої експертизи, проте позивач не наполягала на призначенні експертизи, а сторона відповідача проігнорувала судовий процес, а тому суд, керуючись принципом змагальності, вважав за можливе винести судове рішення без призначення експертизи.
Аргументи учасників справи
У січні 2024 року ТОВ "Роза-Л" звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просило рішення судів скасувати і ухвалити нове про відмову у задоволенні позову.
Касаційну скаргу мотивовано тим, що представники ТОВ "Роза-Л" не були присутніми під час розгляду справи, не мали можливості подати до суду свої пояснення та заперечення через те, що відповідача не було належним чином повідомлено про розгляд справи. Відповідач не отримував судових повісток, не знав про розгляд справи та не отримував процесуальних рішень у справі. Про указане рішення ТОВ "Роза-Л" стало відомо після того, як позивач звернулась до нього уже з рішенням суду. При цьому суд ухвалив рішення за результатами проведення всього двох судових засідань, безпідставно не вжив усіх заходів для забезпечення повідомлення відповідача про розгляд справи і зібрання усіх доказів, необхідних для ухвалення обґрунтованого та законного рішення. В матеріалах справи на а. с. 32 та а. с. 38 містяться рекомендовані повідомлення про вручення поштового відправлення ТОВ "Роза-Л" на 29 липня 2022 року о 10:00 годині та на 16 вересня 2022 року о 16:00 годині. Відповідно до цих повідомлень начебто ТОВ "Роза-Л" отримало судові повістки. Проте вказані поштові відправлення були направлені ТОВ "Роза-Л" за адресою: Київська область, Обухівський район, с. Семенівка, вул. Макаренка, 2, в той час як місцезнаходження відповідача згідно з даними Державного реєстру юридичних осіб - Київська область, Обухівський район, с. Перше Травня, вул. П. Гудима, 23. Отже, судом не направлялись судові повістки про виклик за адресою місцезнаходження ТОВ "Роза-Л", що свідчить про те, що відповідачу не було відомо про розгляд справи. Таким чином, суд першої інстанції не забезпечивши відповідачу можливості бути присутнім при розгляді справи та помилково обґрунтувавши своє рішення відсутністю заперечень проти позовних вимог з боку відповідача. При цьому відповідач має заперечення проти позову, які могли б вплинути на результат розгляду справи.
Під час розгляду справи та винесенні рішення судом не були витребувані у відповідача оригінали оспорюваних документів та не призначено судову почеркознавчу експертизу для перевірки тверджень позивача. Такого висновку позивачем надано не було, так само як і не було доведено іншими належними доказами факту неукладення нею спірних додаткових угод, якими продовжено право оренди відповідача. З урахуванням сутності принципу змагальності саме позивач у справі, як особа, яка стверджує про порушення відповідачем чинного законодавства, мала довести ту обставину, на яку вона посилається в обґрунтування заявлених позовних вимог - непідписання нею додаткових угод від 10 лютого 2018 року до договорів оренди земельних ділянок. Зробивши припущення про ймовірне непідписання додаткових угод позивачем, суд першої інстанції безпідставно переклав тягар доведення цієї обставини на відповідача та фактично бездоказово презюмував їх неукладення.
У квітні 2024 року ОСОБА_1 подала до суду відзив, у якому просила рішення судів залишити без змін, а касаційну скаргу - без задоволення.
Зазначає, що зміст касаційної скарги відповідача повністю ідентичний змісту його апеляційної скарги. Разом із цим, в матеріалах справи наявні докази отримання за вказаною у позові адресою ТОВ "Роза-Л" всіх процесуальних документів, а тому підстави вважати, що відповідач був неналежним чином повідомлений та не знав про розгляд справи відсутні. Крім того слід зазначити, що обов`язок кожної сторони договору повідомляти одна одну про зміну свого місцезнаходження. В свою чергу матеріали справи свідчать, що відповідачем повідомлення про настання змін в його реквізитах, зокрема щодо його місцезнаходження, їй не надано. У зв`язку із чим такі негативні наслідки наступають саме для відповідача у зв`язку з його бездіяльністю. Сторона відповідача проігнорувала судовий процес, тобто де-факто відповідачем не оспорюється той факт, що підписи на додаткових угодах не належать їй, а тому суд, керуючись принципом змагальності, ухвалив рішення без призначення експертизи.