ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 листопада 2024 року
м. Київ
cправа № 922/2623/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Васьковський О. В. - головуючий, Білоус В. В., Пєсков В. Г.
за участю секретаря судового засідання Аліференко Т. В.
розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1
на постанову Східного апеляційного господарського суду від 07.08.2024
та ухвалу Господарського суду Харківської області від 28.05.2024
у справі за заявою ОСОБА_1
про неплатоспроможність
Учасники справи:
ОСОБА_1 : не з`явився;
Арбітражний керуючий: не з`явився;
ТОВ "ОТП Факторинг Україна": не з`явився;
1. Стислий зміст заявлених вимог
1.1. ОСОБА_1 звернулась до Господарського суду Харківської області з заявою про відкриття провадження у справі про її неплатоспроможність відповідно до положень Кодексу України з процедур банкрутства (далі - КУзПБ), зокрема пункту 5 Прикінцевих та перехідних положень КУзПБ, яку ухвалою Господарського суду Харківської області віл 06.07.2021 прийнято до розгляду.
1.2. Ухвалою суду від 11.11.2021 визнано вимоги ТОВ "ОТП Факторинг Україна" в сумі 1333318,23 грн (з них: 762176,33 грн основного боргу та 571141,90 грн пені) як такі, що забезпечені заставою майна, а саме квартирою АДРЕСА_1 .
2. Стислий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
2.1. Ухвалою Господарського суду Харківської області від 28.05.2024, яка залишена без змін постановою Східного апеляційного господарського суду від 07.08.2024, відмовлено ОСОБА_1 у відкритті провадження у справі про неплатоспроможність.
2.2. Судові рішення мотивовані наступним:
- уточнений проєкт плану реструктуризації ОСОБА_1 не відповідає умовам реструктуризації, визначеними пунктом 5 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" КУзПБ;
- до загального розміру вимог забезпеченого кредитора заявник повинен був включити, у тому числі, особисту заборгованість ОСОБА_1 за тілом кредиту в розмірі 62 660,11 грн. Втім, зазначена сума боргу не була включена до загального розміру грошових вимог забезпеченого кредитора, що стало підставою для невірних розрахунків боржником щомісячного платежу;
- боржник подала неправдиві відомості щодо майнового стану члена сім`ї боржника - сина. В поданій заяві не було зазначено про належність сину боржника на праві власності 1/2 частини 3-кімнатної квартири. Дані обставини підтверджуються судовими рішеннями у справі № 644/9416/18;
- ОСОБА_1 належним чином не обґрунтувала та не підтвердила недостатність доходів для виконання умов реструктуризації.
3. Встановлені судами попередніх інстанцій фактичні обставини справи
3.1. 08.02.2008 між ЗАТ "ОТП Банк" (правонаступником якого є ПАТ "ОТП Банк") та ОСОБА_2 (позичальник) було укладено кредитний договір №МL702/639/2008 (далі - Кредитний договір), за умовами якого банк надав позичальнику кредит в сумі 53 000 доларів США з кінцевим строком погашення 08.02.2023. В подальшому між сторонами укладалися додаткові договори 08.09.2009 та 09.04.2010.
3.2. В забезпечення виконання зобов`язання за Кредитним договором 11.02.2008 між ОСОБА_3, ОСОБА_4 (іпотекодавці) та ЗАТ "ОТП Банк" (Іпотекодержатель) було укладено договір іпотеки №PML702/639/2008 (далі - Іпотечний договір), за умовами якого передбачалося, що для забезпечення виконання повного та своєчасного виконання боргових зобов`язань за кредитним договором іпотекодавці надали в іпотеку банку нерухоме майно, а саме квартиру у АДРЕСА_2, загальною площею 52,7 кв.м, житловою площею 30,5 кв.м.
3.3. 08.02.2008 в забезпечення виконання зобов`язань за Кредитним договором між банком та ОСОБА_4 було укладено договір поруки № SR-702/639/2008 (далі - Договір поруки), за умовами якого поручитель зобов`язується відповідати за повне та своєчасне виконання ОСОБА_2 її боргових зобов`язань перед кредитором за кредитним договором в повному обсязі таких зобов`язань.
3.4. 12.11.2010 між ПАТ "ОТП Банк" та ТОВ "ОТП Факторинг Україна" укладено договір купівлі-продажу кредитного портфелю та договір про відступлення права вимоги, за яким ТОВ "ОТП Факторинг Україна" набуло право вимоги за Кредитним договором.
3.5. 12.11.2010 ПАТ "ОТП Банк" та ТОВ "ОТП Факторинг Україна" укладено договір про відступлення права вимоги за Іпотечним договором.
3.6. 19.02.2013 ОСОБА_2 розірвала шлюб з ОСОБА_5 та змінила прізвище на ОСОБА_9.
3.7. Враховуючи невиконання умов Кредитного договору, ТОВ "ОТП Факторинг Україна" звернувся до Орджонікідзевського районного суду м. Харкова із позовною заявою про стягнення заборгованості.
3.8. Рішенням Орджонікідзевського районного суду м. Харкова у справі №644/7132/14-ц від 29.10.2015 в задоволенні позовних вимог відмовлено.
3.9. Втім, рішенням Апеляційного суду Харківської області від 16.11.2016 у справі №644/7132/14-ц скасовано рішення суду Орджонікідзевського районного суду м. Харкова, позов ТОВ "ОТП Факторинг Україна" задоволено частково та з урахуванням ухвали апеляційного суду Харківської області від 11.01.2017 про виправлення арифметичної помилки:
- стягнуто солідарно з ОСОБА_6 та ОСОБА_4 заборгованість за Кредитним договором, а саме: 648 992, 01 грн заборгованості за тілом кредиту та 443275,58 грн пені;
- окремо стягнуто з ОСОБА_6 заборгованість за тілом кредиту у розмірі 62660,11 грн, заборгованість по відсоткам - 65206,21 грн та пеню - 127866,32 грн.
3.10. У зв`язку із відсутністю фінансової можливості погашати вищезазначені вимоги, ОСОБА_1 звернулася до суду з заявою про відкриття провадження у справі про свою неплатоспроможність в порядку Книги четвертої КУзПБ.
3.11. В поданій заяві та відповідно до уточненого плану реструктуризації станом на 23.05.2024, ОСОБА_1 зазначає, що володіє на праві власності одним об`єктом нерухомості (квартирою), що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2, загальною площею 52,7 кв. м, житловою площею 30,5 кв. м, яка є єдиним місцем проживання для неї та її сім`ї та перебуває в іпотеці забезпеченого кредитора.
3.12. Відповідно до звіту про оцінку вартості двокімнатної квартири ( АДРЕСА_2, оціночна вартість вказаного нерухомого майна складає 956 600 грн.
3.13. Оскільки ринкова вартість квартири становить 956000 грн та перевищує суму заборгованості за кредитним договором, тому відповідно до плану реструктуризації розмір вимог забезпеченого кредитора зменшується на 10% та становить 714198,22 грн (648992,01 грн + 65206,21 грн).
3.14. Приблизний графік виконання уточненого плану реструктуризації:
1) розмір вимог забезпеченого кредитора 714198,22 грн;
2) відсоткова ставка встановлюється в розмірі 14,29%.
3) строк погашення вимог становить 15 років (180 місяців).
Розрахунок щомісячного платежу: 714198,22 грн / 180 = 3967,77 грн.
714198,22 грн х 0,1429 / 365 х 30 = 8 388,40 грн.
Загальна сума щомісячного платежу становить 12356,17 грн (3967,77 грн + 8388,40 грн). Період платежу з липня 2024 року по червень 2039 року.
3.15. В поданому до суду плану реструктуризації ОСОБА_1 зазначала, що не має можливості виконати свої зобов`язання перед кредитором, так як її пенсія складає 8 328,80 грн на місяць, інших доходів вона не має, у зв`язку з чим просила суд встановити мінімальну суму щомісячного виконання плану реструктуризації, яка не може бути меншою за половину мінімальної заробітної плати, а саме 3550 грн (7100 грн / 2).
3.16. Таким чином, приблизна сума погашення забезпеченому кредитору ТОВ "ОТП Факторинг Україна" за уточненим планом реструктуризації становить 639000 грн (3550х180). Розмір суми, яка щомісяця залишатиметься боржнику на задоволення побутових потреб, у розмірі не менше одного прожиткового мінімуму (для непрацездатних осіб) - 2684 грн.
3.17. Визначений боржником розмір грошових вимог забезпеченого кредитора у розмірі 714198,22 грн складається із солідарної заборгованості в розмірі 648992,01 грн (тіло кредиту) та 65206,21 грн (відсотків по кредиту), яка стягнута за рішенням Апеляційного суду Харківської області у справі №644/7132/14-ц.
3.18. Водночас, особиста заборгованість ОСОБА_1 за тілом кредиту в розмірі 62 660,11 грн, яка визначена рішенням Апеляційного суду Харківської області у справі №644/7132/14-ц в загальний розмір вимог забезпеченого кредитора не була включена боржником.
3.19. В мотивувальній частині рішенням Апеляційного суду Харківської області у справі №644/7132/14-ц вказано про те, що гривневий еквівалент зазначеної суми 648992 грн 01 коп. підлягає стягненню солідарно з відповідачів по курсу НБУ 12,940496 грн за долар США на час здійснення розрахунку, тобто станом на 06.10.2014 (50152,02 доларів США х 12,940496 грн = 648992,01 грн).
3.19.1. Решта заборгованості за тілом кредиту 4844,28 доларів США в гривневому еквіваленті 62660,11 грн (4844,28 х 12,940496 грн = 62660,11 грн) та заборгованість за відсотками 5039,12 доларів США в гривневому еквіваленті 65206,21 грн (5039,12 х 12,940496 грн = 65206,21 грн) підлягає стягненню особисто з ОСОБА_1 .
3.20. Саме ці суми заборгованості (солідарна заборгованість за тілом кредиту розмірі 648992,01 грн та особиста заборгованість ОСОБА_1 за тілом кредиту у розмірі 62660,11 грн) були зазначені в резолютивній частині рішення Апеляційного суду Харківської області від 16.11.2016 у справі №644/7132/14-ц.
3.21. Постановою Верховного суду від 29.08.2018 року рішення Апеляційного суду Харківської області від 16.11.2016 у справі №644/7132/14-ц залишено без змін. Отже, вказане рішення є чинним та набрало законної сили.
3.22. Ухвалою Господарського суду Харківської області від 11.11.2021 в даній справі визнано вимоги ТОВ "ОТП Факторинг Україна", у тому числі основний борг - 762176,33 грн. Зі змісту зазначеної ухвали вбачається, що основний борг у розмірі 762176,33 грн (з урахуванням стягнення з боржника 14682 грн) складаються з заборгованості за тілом кредиту у розмірі 711652,12 грн (648992,01 грн + 62660,11 грн) та заборгованості з відсотків у розмірі 50524,21 грн. Вищезазначена ухвала боржником не оскаржувалась та набрала законної сили.
3.23. Фактично ухвалою суду від 11.11.2021 був визначений загальний розмір вимог забезпеченого кредитора, проте, він не був врахований боржником при складанні уточненого плану реструктуризації. Тому наданий боржником на затвердження суду план реструктуризації містить невірний розмір вимог забезпеченого кредитора, що призвело до низки інших невірних розрахунків, викладених боржником у плані реструктуризації, поданому на затвердження до суду.
3.24. Однією з обов`язкових умов, яка має містить заява про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність є предмет іпотеки (квартира або житловий будинок), що є єдиним місцем проживання боржника та членів сім`ї боржника.
3.25. В поданій заяві ОСОБА_1 зазначала про те, що володіє на праві власності одним об`єктом нерухомості (квартирою), який є єдиним місцем проживання членів сім`ї боржника. В зазначеній квартирі боржник мешкає разом з із членами сім`ї: ОСОБА_4 1973 року народження, ОСОБА_7 2001 року народження, ОСОБА_3 1989 року народження.
3.26. На підтвердження відсутності іншого нерухомого майна у членів сім`ї ( ОСОБА_7 та ОСОБА_3 ), окрім того, що перебуває в іпотеці, боржником додані до заяви лише декларації про їх майновий стан станом на 2018-2020 роки. Надані декларації про майновий стан ОСОБА_7 та ОСОБА_3 за 2018-2020 роки заповнені безпосередньо боржником, а не власноруч членами її сім`ї.
3.27. ТОВ "ОТП Факторинг Україна" подало заперечення на заяву про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, в яких заставний кредитор повідомив суд про те, що боржник подала неправдиві відомості щодо майнового стану члена сім`ї боржника - сина ОСОБА_4 . В поданій заяві не було зазначено у тому числі про належну ОСОБА_4 на праві власності 1/2 частини трикімнатної квартири АДРЕСА_3 . Дані обставини підтверджуються судовими рішеннями трьох інстанцій по справі № 644/9416/18.
3.28. ОСОБА_1 на вказані заперечення зазначила, що вона не була обізнана про судові рішення у справі № 644/9416/18 та на даний час за ОСОБА_4 не зареєстроване право власності на вищезазначену квартиру, що підтверджується інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, відповідно до якої немає відомостей про право власності ОСОБА_4 на будь-яке нерухоме майно.
3.29. Разом із тим, з тексту наданого суду рішення Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 16.09.2019 у справі №644/9416/18, залишеним без змін постановою Харківського апеляційного суду від 30.01.2020, вбачається, ОСОБА_1, як свідок, надавала пояснення суду в даній справі. Так, в рішенні суду зазначено наступне: "свідок ОСОБА_1 суду пояснила, що вона мати позивача ОСОБА_4 ". Відтак, посилання боржника щодо необізнаності стосовно даного судового провадження є необґрунтованим та спростовується судовим рішенням у справі № 644/9416/18.
3.30. Боржник в поданій заяві не зазначила відомості про належну члену сім`ї ОСОБА_4 на праві власності 1/2 частини трикімнатної квартири АДРЕСА_3, та не надала доказів на підтвердження того, що предмет іпотеки (квартира) є єдиним місцем проживання членів сім`ї боржника, що свідчить про невідповідність поданої заяви умовам реструктуризації, визначеним пунктом 5 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" КУзПБ.
3.31. Як доказ на підтвердження відсутності доходів боржник надала довідку Пенсійного фонду №16670 від 13.05.2024, в якій зазначено, що ОСОБА_1 отримує пенсію за віком у розмірі 8 328,80 грн за травень. Цей документ інформує лише про те, що боржник отримав дохід за травень у 2024 році. З цього документа не можна визначити, що у боржника відсутні інші доходи.
3.32. Належним доказом відсутності достатніх доходів є довідка з органу Державної податкової служби України про розмір доходів, отриманих боржником, а також довідка Пенсійного фонду форми ОК-5 або ОК-7, тощо. Проте, боржник таких доказів не надав.
3.33. ОСОБА_1 належним чином не обґрунтувала та не підтвердила належними доказами недостатність доходів для виконання умов реструктуризації.
4. Стислий зміст касаційної скарги
4.1. ОСОБА_1 звернулася до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просила скасувати постанову Східного апеляційного господарського суду від 07.08.2024 та ухвалу Господарського суду Харківської області від 28.05.2024, направити справу № 922/2623/21 на новий розгляд до місцевого господарського суду.
5. Узагальнені доводи касаційної скарги
5.1. Суди не в повній мірі дослідили матеріали справи та зробили неправильний висновок щодо розміру заборгованості ОСОБА_1 .
5.2. Під час розгляду справи місцевий господарський суд не ставив під сумнів розмір доходу ОСОБА_1 або достатність наданих з цього приводу доказів. Подані скаржником до суду апеляційної інстанції довідки з Пенсійного фонду України доводять той факт, що ОСОБА_1, не приховувала розмір свого доходу та не має інших доходів, окрім пенсії.
5.3. Наявність права проживання у квартирі ОСОБА_4 жодним чином не змінює майновий стан (не збільшує обсяг майна) ОСОБА_1 . До того ж, на згаданої квартири, яка перебуває у власності ОСОБА_4 та його колишньої дружини, неможливо звернути стягнення або здійснити продаж квартири без згоди другого власника. Тому висновок судів попередніх інстанцій про недобросовісність ОСОБА_1 та намір приховати майно не відповідає дійсності.
5.4. ОСОБА_1 не було порушено норми частини п`ятої статті 16 КУзПБ щодо подання декларації про майновий стан до місцевого господарського суду. Крім того, суд першої інстанції не вимагав від ОСОБА_1 інших документів щодо її доходу або щодо виправлення недоліків поданих декларацій.
6. Касаційне провадження
6.1. Ухвалою Верховного Суду від 17.10.2024 відкрито касаційне провадження у справі № 922/2623/21 за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Східного апеляційного господарського суду від 07.08.2024 та ухвалу Господарського суду Харківської області від 28.05.2024, призначено її до розгляду в судовому засіданні на 12.11.2024 - 15:00. Крім того, витребувано з Господарського суду Харківської області та/або Східного апеляційного господарського суду матеріали справи № 922/2623/21.
6.2. 25.10.2024 до Верховного Суду на запит з Господарського суду Харківської області надійшли матеріали справи № 922/2623/21.
6.3. Відзив на касаційну скаргу не надійшов, що відповідно до частини третьої статті 295 ГПК України не перешкоджає перегляду оскаржуваних судових рішень.
6.4. В судове засідання 12.11.2024 учасники справи не забезпечили явку своїх представників, будь-яких заяв або клопотань з цього приводу до Суду не надходило.
6.5. Враховуючи, що відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною передумовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників учасників справи, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні, з метою дотримання принципу розумності строків розгляду справи, суд касаційної інстанції дійшов висновку про можливість розгляду справи за відсутністю учасників справи, які не забезпечили явку своїх представників.
7. Позиція Верховного Суду
7.1. Предметом касаційного перегляду у цій справі є питання дотримання судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права під час вирішення питання відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи.
7.2. Відповідно до статті 1 КУзПБ боржником є юридична особа або фізична особа, у тому числі фізична особа-підприємець, неспроможна виконати свої грошові зобов`язання, строк виконання яких настав; неплатоспроможність - неспроможність боржника виконати після настання встановленого строку грошові зобов`язання перед кредиторами не інакше, як через застосування процедур, передбачених цим Кодексом.
7.3. Особливості відновлення платоспроможності боржника - фізичної особи-підприємця визначено Книгою четвертою КУзПБ.
7.4. Згідно зі статтею 113 КУзПБ провадження у справах про неплатоспроможність боржника - фізичної особи, фізичної особи - підприємця здійснюється в порядку, визначеному цим Кодексом для юридичних осіб, з урахуванням особливостей, встановлених цією Книгою.
7.5. В частині першій статті 115 КУзПБ визначено, що провадження у справі про неплатоспроможність боржника - фізичної особи або фізичної особи - підприємця може бути відкрито лише за заявою боржника.
7.6. Підстави для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність боржника - фізичної особи наведені в частині другій статті 115 цього Кодексу, згідно з якою боржник має право звернутися до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність у разі, якщо:
- боржник припинив погашення кредитів чи здійснення інших планових платежів у розмірі більше 50 відсотків місячних платежів за кожним з кредитних та інших зобов`язань упродовж двох місяців;
- у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернено стягнення, а здійснені виконавцем відповідно до Закону України "Про виконавче провадження" заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними;
- існують інші обставини, які підтверджують, що найближчим часом боржник не зможе виконати грошові зобов`язання чи здійснювати звичайні поточні платежі (загроза неплатоспроможності).
7.7. Згідно з частиною першою статті 116 КУзПБ заява про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність подається боржником за наявності підстав, передбачених цим Кодексом.
7.8. Зміст заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність та перелік додатків, який має бути додано до заяви, визначено у частині другій та третій статті 116 КУзПБ.
7.9. Системний аналіз статті 113, частини першої та другої статті 116 КУзПБ свідчить про те, що про наявність наведених підстав у кожному конкретному випадку мають свідчити достатні фактичні обставини з урахуванням поданої боржником заяви та доданих до неї доказів на підтвердження настання обставин, що підтверджують неплатоспроможність фізичної особи (фізичної особи - підприємця).
7.10. За змістом частини першої статті 117 КУзПБ у разі відсутності підстав для відмови у прийнятті заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність або для повернення такої заяви господарський суд не пізніше п`яти днів з дня надходження заяви постановляє ухвалу про прийняття заяви до розгляду, в якій зокрема зазначається дата підготовчого засідання.
7.11. Розглядаючи заяву боржника у підготовчому засіданні, суд з урахуванням положень частини третьої статті 13, статей 74, 76, 77 ГПК України, повинен перевірити відповідність поданої заяви вимогам до її форми та змісту відповідно до статті 116 КУзПБ та з`ясувати на підставі поданих боржником доказів наявність підстав для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, визначених частини другої статті 115 КУзПБ (подібний висновок викладений у постанові Верховного Суду від 29.07.2021 у справі № 909/1028/20).
7.12. За приписами частини третьої статті 119 КУзПБ суд за наслідками підготовчого засідання може вчинити одну із таких процесуальних дій: відкрити провадження у справі про неплатоспроможність у разі підтвердження однієї з підстав відкриття провадження у справі, визначених частиною другою статті 115 КУзПБ та відповідності заяви вимогам статті 116 КУзПБ, а за відсутності таких підстав - відмовити у відкритті провадження у справі про неплатоспроможність з підстав, визначених частиною четвертою статті 119 КУзПБ.
7.13. Згідно з частиною четвертою статті 119 КУзПБ господарський суд постановляє ухвалу про відмову у відкритті провадження у справі про неплатоспроможність, якщо:
1) відсутні підстави для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність;
2) боржник виконав зобов`язання перед кредитором (кредиторами) у повному обсязі до підготовчого засідання суду;
3) боржника притягнуто до адміністративної або кримінальної відповідальності за неправомірні дії, пов`язані з неплатоспроможністю;
4) боржника визнано банкрутом протягом попередніх п`яти років.
7.14. Наведений в частині четвертій статті 119 КУзПБ перелік підстав для відмови у відкритті провадження у справі про неплатоспроможність є вичерпним та розширювальному тлумаченню не підлягає, оскільки зазначена норма за ступенем визначеності є абсолютно визначеною, що свідчить про встановлення законодавцем вичерпного переліку підстав для відмови у відкритті провадження у справі про неплатоспроможність.
7.15. Згідно з встановленими судами попередніх інстанцій у цій справі обставинами:
- між ЗАТ "ОТП Банк" (правонаступником якого є ПАТ "ОТП Банк") та ОСОБА_2 (позичальник) було укладено Кредитний договір від 08.02.2008 №МL702/639/2008, за умовами якого передбачалося надання позичальнику кредиту у сумі 53000 доларів США з кінцевим строком погашення 08.02.2023;
- в забезпечення виконання зобов`язання за Кредитним договором між ОСОБА_3, ОСОБА_4 (іпотекодавці) та ЗАТ "ОТП Банк" (іпотекодержатель) укладено Іпотечний договір від 11.02.2008 №PML702/639/2008, згідно з яким предметом іпотеки виступало нерухоме майно - квартира у АДРЕСА_2, загальною площею 52,7 кв.м, житловою площею 30,5 кв.м.;
- також в забезпечення виконання зобов`язань за Кредитним договором між банком та ОСОБА_4 (поручитель) укладено договір поруки від 08.02.2008 № SR-702/639/2008;
- 12.11.2010 між ПАТ "ОТП Банк" та ТОВ "ОТП Факторинг Україна" було укладено договір купівлі-продажу кредитного портфелю та договір про відступлення права вимоги, за яким ТОВ "ОТП Факторинг Україна" набуло право вимоги за Кредитним договором;
- 19.02.2013 ОСОБА_2 розірвала шлюб з ОСОБА_5 та змінила прізвище на ОСОБА_9;
- рішенням Апеляційного суду Харківської області від 16.11.2016 у справі №644/7132/14-ц частково задоволено позов ТОВ "ОТП Факторинг Україна" до ОСОБА_6 та ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за Кредитним договором. Стягнуто солідарно з ОСОБА_6 та ОСОБА_4 648992,01 грн заборгованості за тілом кредиту та 443275,58 грн пені. Окремо стягнуто з ОСОБА_6 62660,11 грн заборгованості за тілом кредиту, 65206,21 грн заборгованості по відсоткам та 127866,32 грн пені;
- зазначаючи про відсутність фінансової можливості погашати вищезазначені вимоги, ОСОБА_1 звернулася до господарського суду з заявою про відкриття провадження у справі про свою неплатоспроможність.
7.16. Місцевий господарський суд ухвалою від 28.05.2024 відмовив у відкритті провадження у справі про неплатоспроможність ОСОБА_1, вказавши про те, що:
- уточнений проєкт плану реструктуризації ОСОБА_1 не відповідає умовам реструктуризації, визначеними пунктом 5 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" КУзПБ;
- до загального розміру грошових вимог забезпеченого кредитора не було включено суму боргу ОСОБА_1 за тілом кредиту в розмірі 62660,11 грн, яка визначена рішенням суду у справі №644/7132/14-ц, що в свою чергу призвело до невірних розрахунків боржником щомісячного платежу;
- заявниця належним чином не обґрунтувала та не підтвердила недостатність доходів для виконання умов реструктуризації, а також подала неправдиві відомості щодо майнового стану члена її сім`ї - ОСОБА_8 .
7.17. Суд апеляційної інстанції погодився з висновками місцевого господарського суду та залишив вищезгадану ухвалу про відмову у відкритті провадження у справі про неплатоспроможність ОСОБА_1 без змін.
7.18. Заперечуючи вказані висновки судів попередніх інстанцій, ОСОБА_1 в касаційній скарзі зазначає про те, що суди не в повній мірі дослідили матеріали справи та зробили неправильний висновок щодо розміру її заборгованості (пункт 5.1 цієї постанови).
7.19. Колегія суддів відхиляє наведені аргументи касаційної скарги, оскільки визначаючи розмір заборгованості боржника суди попередніх інстанцій враховували як повідомлені самим боржником відомості та надані до матеріалів справи докази, так і обставини, встановлені рішенням Апеляційного суду Харківської області від 16.11.2016 у справі №644/7132/14-ц, в резолютивній частині якого чітко розмежовано суми боргу, що підлягають стягненню солідарно з ОСОБА_6 та ОСОБА_4, з відповідними сумами заборгованості за Кредитним договором, що присуджено до стягнення безпосередньо з ОСОБА_6 .
7.20. Вказані аргументи касаційної скарги фактично зводяться до намагання встановити нові обставини, здійснити переоцінку доказів та прохання надати нову оцінку доказам у справі, що в силу вимог статті 300 ГПК України виходить за межі повноважень Верховного Суду.
7.21. На думку скаржника, висновок судів попередніх інстанцій щодо відсутності документального підтвердження доходів ОСОБА_1 та їх недостатності для виконання умов реструктуризації є необґрунтованим, адже до суду апеляційної інстанції ОСОБА_1 були надані довідки з Пенсійного фонду України, які доводять той факт, що ОСОБА_1 не приховувала розмір свого доходу та не має інших доходів, окрім пенсії (пункт 5.2 цієї постанови).
7.22. З цього приводу колегія суддів зазначає наступне. Згідно з правовою позицією, викладеною у постанові Великої Палати Верховного Суду від 27.06.2018 у справі №756/1529/15-ц, апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції. При цьому суд апеляційної інстанції перевіряє законність рішення суду першої інстанції в межах тих обставин та подій, які мали місце під час розгляду справи судом першої інстанції.
7.23. Відповідно до частин першої, другої статті 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
7.24. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього (частина третя статті 269 ГПК України).
7.25. Наведені положення визначають обов`язкову сукупність умов для вирішення питання про прийняття доказів апеляційним судом, а саме: (1) винятковість випадку та (2) причини неподання доказів у першій інстанції, що об`єктивно не залежать від учасника справи, а також (3) покладення тягаря доведення цих обставин на учасника справи, який ці докази подає (близький за змістом висновок викладений у постановах Верховного Суду від 13.04.2021 у справі № 909/722/14, від 01.07.2021 у справі № 46/603).
7.26. Верховний Суд сформулював усталений правовий висновок про те, що єдиний винятковий випадок, коли можливе прийняття судом, у тому числі апеляційної інстанції, доказів з порушеннями встановленого процесуальним законом порядку, - це наявність об`єктивних обставин, які унеможливлюють своєчасне вчинення такої процесуальної дії з причин, що не залежали від нього, тягар доведення яких покладений на учасника справи (подібні за змістом висновки щодо застосування статті 269 ГПК України викладено Верховним Судом, зокрема, у постановах від 18.06.2020 у справі № 909/965/16, від 26.02.2019 у справі № 913/632/17, від 13.01.2021 у справі № 10/Б-921/1442/2013).
7.27. За змістом оскаржуваної постанови суду апеляційної інстанції вбачається, що до апеляційної скарги ОСОБА_1 були додані додаткові докази, а саме відомості з державного реєстру фізичних осіб - платників податків станом на 05.06.2024 щодо ОСОБА_1, індивідуальні відомості про застраховану особу (форма ОК-5) щодо ОСОБА_1, довідка про розмір пенсії ОСОБА_1 з січня 2015 року.
7.28. Підставою для не прийняття вказаних додаткових доказів судом апеляційної інстанції слугувало те, що ОСОБА_1 не наведено жодних доводів в обґрунтування неможливості подання додаткових доказів суду першої інстанції і фактично додаткові докази подані апелянтом в спростування висновків місцевого господарського суду.
7.29. Твердження скаржника, що суд першої інстанції не вимагав від неї надання будь-яких доказів відхиляється колегією суддів, оскільки відповідно до частини першої статті 14 ГПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
7.30. Натомість скаржник не заявляла суду першої інстанції клопотання про витребування вищезгаданих доказів, які були надані апеляційному суду, з підстав неможливості їх надати суду самостійно, як це передбачено положеннями ГПК України, зокрема статтею 81 цього Кодексу.
7.31. Як вірно зазначив суд апеляційної інстанції в оскаржуваній постанові, звертаючись до суду з заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, ОСОБА_1 (її представник) мала належним чином, користуючись своїми процесуальними правами, підготувати усі необхідні докази в обґрунтування своїх вимог і додати їх до заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, або повідомити у заяві про причини неможливості подання доказів у встановлений законом строк.
7.32. Наведене у сукупності підтверджує висновок апеляційного господарського суду про те, що неподання ОСОБА_1 до суду першої інстанції доказів, які в подальшому було надано в суді апеляційної інстанції, залежало виключно від волевиявлення скаржника, а відтак мало суб`єктивний характер.
7.33. Дійшовши вказаного висновку, колегія суддів відхиляє аргументи касаційної скарги про порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права, зокрема у питанні прийняття нових доказів, які не подавалися місцевому господарському суду.
7.34. Щодо інших аргументів касаційної скарги, зокрема тих, які стосуються обставин неповідомлення ОСОБА_1 місцевому господарському суду відомостей про приналежність сину ОСОБА_1 - ОСОБА_4 на праві власності 1/2 частини трикімнатної квартири, колегія суддів зазначає наступне.
7.35. Декларація про майновий стан боржника у справі про неплатоспроможність є документом, що заповнюється та подається боржником для мети розкриття перед судом та кредиторами свого реального майнового стану та дослідження питання можливості реструктуризації боргів. Декларація про майновий стан боржника у справі про неплатоспроможність повинна відповідати принципам повноти та достовірності. Порушення цих принципів може свідчити про недобросовісність або необачність боржника (подібний висновок викладений у постанові Верховного Суду від 10.10.2023 у справі № 922/1510/21).
7.36. Водночас, певні неточності в декларації про майновий стан не можуть слугувати підставою для відмови у відкритті провадження у справі про неплатоспроможність або закриття провадження у такій категорії справ, оскільки законодавцем наділено боржника можливістю усунути такі неточності шляхом надання суду виправленої декларації (близький за змістом висновок викладено у постанові Верховного Суду від 22.09.2021 у справі № 910/6639/20).
7.37. Колегія суддів погоджується з доводами касаційної скарги в тому, що наявність у ОСОБА_4 права власності на трикімнатної квартири не змінює майновий стан ОСОБА_1 і не вказує на збільшення обсягу належного їй майна, що в свою чергу свідчить про передчасність висновку місцевого господарського суду про намір ОСОБА_1 приховати майно та відповідно її недобросовісність з вказаних підстав, з яким погодився суд апеляційної інстанції.
7.38. Разом з цим, вищенаведене не вплинуло на правильність і законність ухваленого судами попередніх інстанцій рішення про відмову у відкритті провадження у справі про неплатоспроможність ОСОБА_1, адже згідно з встановленими у цій справі обставинами, які не спростовано скаржником, наданий боржником на затвердження суду уточнений план реструктуризації боргів містить невірний розмір вимог забезпеченого кредитора, що призвело до низки інших невірних розрахунків, викладених боржником у проєкті плану реструктуризації. Крім того, ОСОБА_1 належним чином не обґрунтувала та не підтвердила недостатність доходів для виконання умов реструктуризації.
7.39. Доведення підстав й умов для застосування процедури реструктуризації заборгованості боржника (фізичної особи) за валютним кредитом з урахуванням особливостей визначених пунктом 5 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" КУзПБ та складання плану реструктуризації згідно зазначеної норми є процесуальним обов`язком боржника (фізичної особи), за невиконання якого настає негативний процесуальний наслідок у вигляді відмови у відкритті провадження у справі про неплатоспроможність, що не позбавляє його права на повторне звернення до суду з такою заявою, врахувавши умови та підстави для застосування наведеної процедури (подібний висновок наведено у постанові Верховного Суду від 26.05.2022 у справі № 923/984/21).
7.40. Водночас межі судового контролю не можуть виходити за рамки перевірки імперативно визначених пунктом 5 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" КУзПБ умов реструктуризації, яким має відповідати заява боржника про відкриття провадження у справі про його неплатоспроможність та які має містити план реструктуризації.
7.41. Суд не вправі самостійно втручатися у визначені боржником в плані реструктуризації умови, зокрема з власної ініціативи з метою приведення у відповідність до пункту 5 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" КУзПБ плану реструктуризації змінювати строк погашення вимог забезпеченого кредитора або мінімальну суму щомісячного виконання плану реструктуризації (за винятком доведення боржником недостатності доходів для виконання умов реструктуризації (абзац дев`ятнадцятий пункту 5 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" КУзПБ), а лише може надавати оцінку їх відповідності вимогам та умовам, визначеним наведеною нормою (відповідний висновок наведено у постанові Верховного Суду від 26.05.2022 у справі № 923/984/21).
7.42. У разі коли подана заява боржника та долучений до неї план реструктуризації відповідають наведеним вимогам та умовам для такої процедури суд за результатами їх розгляду на підготовчому засіданні постановляє ухвалу про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність з одночасним затвердженням плану реструктуризації, тоді як невідповідність поданої заяви умовам реструктуризації, визначеним пунктом 5 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" КУзПБ, має негативним процесуальним наслідком відмову у відкритті провадження у справі про неплатоспроможність.
7.43. Відмова у відкритті провадження у справі про неплатоспроможність через невідповідність поданої заяви умовам реструктуризації визначеним пунктом 5 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" КУзПБ не позбавляє боржника (фізичної особи) права та можливості звернення до суду з аналогічною заявою поданою з урахуванням всіх умов, необхідних для здійснення процедури реструктуризації заборгованості за цією нормою чи звернення до суду із заявою про неплатоспроможність з інших підстав в порядку, визначеному Книгою IV КУзПБ, яка передбачає застосування щодо боржника загальної процедури реструктуризації із застосуванням під час розгляду плану реструктуризації положень статті 126 цього Кодексу, оскільки норми КУзПБ такої заборони не містять (подібний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 09.03.2023 у справі № 925/162/20).
7.44. З урахуванням вищенаведеного, колегія суддів вважає обґрунтованим та таким, що відповідає наявним у справі матеріалам, висновок судів попередніх інстанцій про наявність правових підстав для постановлення ухвали про відмову у відкритті провадження у справі про неплатоспроможність ОСОБА_1 .
7.45. Інші аргументи касаційної скарги вказаного висновку не спростовують.
7.46. Відхиляючи доводи скаржника, Суд враховує висновки в рішенні ЄСПЛ у справі "Проніна проти України" в якому зазначено, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Лише той факт, що суд окремо та детально не відповів на кожний аргумент, представлений сторонами, не є свідченням несправедливості процесу (рішення ЄСПЛ у справі "Шевельов проти України").
7.47. З огляду на викладене у цій постанові, суд касаційної інстанції не вбачає підстав для зміни чи скасування оскаржуваних судових рішень і відповідно задоволення касаційної скарги.