ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 листопада 2024 року
м. Київ
cправа № 910/14863/22
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Малашенкової Т.М. (головуючої), Бенедисюка І.М., Ємця А.А.,
за участю секретаря судового засідання Барвіцької М.Т.,
представників учасників справи:
позивача за первісним позовом (відповідача-1 за зустрічним позовом) - ДЕСОККО ЛІМІТЕД (DESOKKO LIMITED) [далі - Компанія, позивач за первісним позовом, відповідач-1 за зустрічним позовом, скаржник-1] - Камінська І.В. (адвокатка), Дзяткевич А.В. (адвокатка),
відповідача-1 за первісним позовом (позивача за зустрічним позовом) - товариства з обмеженою відповідальністю "ОРХЕЙ-ВІТ" (ORHEI-VIT S.R.L.) [далі - ТОВ "ОРХЕЙ-ВІТ", відповідач-1 за первісним позовом, позивач за зустрічним позовом] - Сопільняк В.Ю. (адвокатка),
відповідача-2 за первісним позовом (відповідача-2 за зустрічним позовом) - державної організації "Український національний офіс інтелектуальної власності та інновацій" (далі - Організація, відповідач-2 за первісним позовом, відповідач-2 за зустрічним позовом) - Поліщук Н.В. (самопредставництво),
третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача-1 за первісним позовом (третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача за зустрічним позовом) - товариства з обмеженою відповідальністю "Дистреко" (далі - ТОВ "Дистреко", третя особа) - Коваль А.М. (адвокат),
особи, яка не брала участі у справі та подала апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції - спільного підприємства "Вітмарк-Україна" в формі товариства з обмеженою відповідальністю (далі - Підприємство, скаржник-2) - Іверук Н.О. (адвокатка), Грунський В.О. (адвокат),
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Компанії
на рішення Господарського суду міста Києва від 30.01.2024 (головуючий - суддя Мандриченко О.В.)
та постанову Північного апеляційного господарського суду від 24.06.2024 (головуючий - суддя Поліщук В.Ю., судді Доманська М.Л., Пантелієнко В.О.) та
касаційну скаргу Підприємства
на ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 24.06.2024 (головуючий - суддя Поліщук В.Ю., судді Доманська М.Л., Пантелієнко В.О.)
у справі первісним позовом Компанії
до відповідачів:
1) ТОВ "ОРХЕЙ-ВІТ";
2) Організація,
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача-1: ТОВ "Дистреко",
про визнання недійсною міжнародної реєстрації торговельної марки та зобов`язання вчинити дії,
та за зустрічним позовом ТОВ "ОРХЕЙ-ВІТ"
до відповідачів:
1) Компанії;
2) Організації,
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: ТОВ "Дистреко",
про визнання недійсним свідоцтва на знак для товарів і послуг, зобов`язання вчинити дії.
ІСТОРІЯ СПРАВИ
ВСТУП
Предметом судового розгляду є наявність/відсутність підстав для визнання недійсною міжнародну реєстрацію торговельної марки (первісний позов) та визнання недійсним повністю свідоцтва України на знак для товарів і послуг (зустрічний позов).
1. Короткий зміст позовних вимог
1.1. Компанія звернулася до суду з позовом про:
- визнання недійсною міжнародну реєстрацію торговельної марки від 05.01.2007 №927822 "", права на яку належать ТОВ "ОРХЕЙ-ВІТ";
- зобов`язання Організації здійснити публікацію в офіційному бюлетені "Промислова власність" про визнання недійсною міжнародної реєстрації торговельної марки від 05.01.2007 №927822 на території України повністю, та повідомити Міжнародне бюро Всесвітньої організації інтелектуальної власності про визнання недійсною міжнародної реєстрації торговельної марки від 05.01.2007 №927822 на території України повністю.
1.2. Первісний позов обґрунтовано тим, що знак для товарів і послуг "Naturalis", зареєстрований за ТОВ "ОРХЕЙ-ВІТ" є схожим настільки, що його можна сплутати із зареєстрованим за Компанією знаком для товарів і послуг "Natura" стосовно наведених у свідоцтві товарів 29, 32 класу МКТП.
1.3. ТОВ "ОРХЕЙ-ВІТ" звернулося до суду із зустрічною позовною заявою про:
- визнання недійсним повністю свідоцтва України від 25.11.2008 №99608 на знак для товарів і послуг "", що належить Компанії;
- зобов`язання Організації " внести зміни до Державного реєстру свідоцтв України на торговельні марки, ведення якого здійснюється в електронній формі, стосовно визнання недійсним повністю свідоцтва України від 25.11.2008 №99608 та здійснити публікацію про це в офіційному електронному бюлетені "Промислова власність".
1.4. Зустрічний позов мотивовано тим, що торговельна марка "Natura" не відповідає встановленим чинним законодавством України умовам надання правової охорони, а саме: 1) складається лише з позначень, що є описовими під час використання щодо зазначених у заявці товарів і послуг або у зв`язку з ними, свідчать про якість, склад, властивості товарів і послуг; 2) вводить в оману щодо товарів чи послуг, зокрема, щодо їх властивості та якості та 3) не має розрізняльної здатності та не набула такої внаслідок її використання.
2. Короткий зміст судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій
2.1. Господарський суд міста Києва рішенням від 30.01.2024, яке залишив без змін Північний апеляційний господарський суд постановою від 24.06.2024 у справі №910/14863/22, зокрема, в задоволенні первісного позову відмовив повністю; зустрічний позов задовольнив повністю; визнав недійсним свідоцтво України від 25.11.2008 №99608 на знак для товарів і послуг "Natura", що належить Компанії; зобов`язав Організацію внести зміни до Державного реєстру свідоцтв України на торгівельні марки, ведення якого здійснюється в електронній формі, стосовно визнання недійсним повністю свідоцтва України від 25.11.2008 №99608 та здійснити публікацію в офіційному електронному бюлетені "Промислова власність".
2.2. Північний апеляційний господарський суду ухвалою від 24.06.2024 у справі №910/14863/221 клопотання Організації, наведене у відзиві на апеляційну скаргу Підприємства від 17.06.2024 про закриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою Підприємства задовольнив; клопотання ТОВ "ОРХЕЙ-ВІТ", наведене у відзиві на апеляційну скаргу Підприємства від 14.06.2024 про закриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою Підприємства задовольнив; клопотання ТОВ "Дистреко", наведене у відзиві на апеляційну скаргу Підприємства від 14.06.2024 про закриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою Підприємства задовольнив; апеляційне провадження за апеляційною скаргою Підприємства на рішення Господарського суду міста Києва від 30.01.2024 у справі №910/14863/22 закрив з підстав, визначених пунктом 3 частини першої статті 264 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України); клопотання Підприємства, наведене в пунктах 1,2 резолютивної частини додаткових пояснень у справі від 17.06.2024, про приєднання доказів у справі залишив без розгляду.
3. Короткий зміст вимог касаційних скарг Компанії та Підприємства
3.1. У касаційній скарзі (оновленій) Компанія на рішення Господарського суду міста Києва від 30.01.2024 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 24.06.2024, посилаючись на ухвалення судами попередніх інстанцій оскаржуваних судових рішень з порушенням норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права, просить скасувати оскаржувані судові рішення та передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції. Також, скаржник-1 просить судові витрати з розгляду справи в суді касаційної інстанції покласти на ТОВ "ОРХЕЙ-ВІТ".
3.2. У касаційній скарзі Підприємства на ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 24.06.2024 скаржник-2 просив скасувати зазначену ухвалу, а справу передати для продовження розгляду до Північного апеляційного господарського суду. Також, скаржник-2 просив стягнути з ТОВ "ОРХЕЙ-ВІТ" понесені судові витрати.
4. Доводи осіб, які подали касаційні скарги
4.1. Доводи Компанії, які викладені у касаційній скарзі
4.1.1. У поданій оновленій касаційній скарзі Компанія з посиланням на пункт 1 частини другої статті 287 ГПК України вказує, що судами попередніх інстанцій:
- неправильно застосовано норми статті 6, частини п`ятнадцятої статті 10, статті 19 Закону України "Про охорону прав на знаки для товарів і послуг" (далі - Закон) в частині визначення дати, станом на яку необхідно встановити обставини, що мають значення для справи (а саме, обставини щодо недійсності ТМ) та, як наслідок, обставини встановлені на підставі неналежних доказів. При застосуванні відповідних норм матеріального права судами попередніх інстанцій не враховано висновок щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладений у постанові Верховного Суду від 18.11.2021 у справі №910/9610/18;
- проявлено надмірний формалізм при дослідженні висновку експерта №188-02/23 на предмет відповідності нормі частини п`ятої статті 101 ГПК України. При застосуванні відповідних норм процесуального права не враховано висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду від 11.01.2024 у справі №904/244/23 (за первісним позовом);
- здійснено невиправдане втручання в методи проведення експертизи судовим експертом Соповою К.А. при складенні висновку експерта №188-02/23, що суперечить пункту 1.4 Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затверджена наказом Міністерства юстиції України від 08.10.1998 №53/5 (далі - Інструкція №53/5). При застосуванні пункту 1.4 Інструкції №53/5 не враховано висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду від 16.03.2023 у cправі №925/400/21 (за первісним позовом);
- неправильно застосовано норми абзацу другого пункту 4.12 Інструкції №53/5, пункту 5.5 Розділу V Науково-методичних рекомендацій при дослідженні висновків експертів від 30.08.2023 №G-002-CIB/23 та від 06.04.2023 №37/02-2023 в частині відповіді на питання, що входять в предмет доказування по зустрічному позову, та не приведенням судовими експертами відповідного питання до редакції, яка відповідає вимогам законодавства про судові експертизи. При застосуванні відповідних норм матеріального права судами попередніх інстанцій не враховано висновок щодо застосування норми права у тотожних правовідносинах, викладений у постановах Верховного Суду від 28.02.2018 у справі №910/22770/15, від 13.11.2019 у справі №760/5618/17, від 17.06.2021 у справі №910/15156/18, від 02.11.2021 у справі №910/16653/19 (за зустрічним позовом).
4.2. Також, Компанія посилаючись на пункт 3 частини другої статті 287 ГПК України вказує, що відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах та зазначає, що:
- проявлено надмірний формалізм при дослідженні висновку експерта від 23.02.2023 №188-02/23 на предмет відповідності нормам статті 98 ГПК України, пункту 7, розділу ІІІ, пунктам 3- 5, 7, 10 розділу IV Інструкції про особливості здійснення судово-експертної діяльності атестованими судовими експертами, що не працюють у державних спеціалізованих експертних установах, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 12.12.2011 №3505/5; пункту 4.12 Інструкції №53/5. Скаржник-1 заявляє про відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах та зазначає, що ним не виявлено постанов Верховного Суду, в яких би досліджувались подібні правовідносини щодо "необхідності зазначення чіткого місця безпосереднього проведення судової експертизи", "зазначення конкретного міста, вулиці, дому та, при наявності, офісу де висновок його було складено" та "вказівки періоду часу коли його було складено" (за первісним та зустрічним позовами);
- неправильно застосовано норми пункту 2.1.22 Правил складання і подання заявки на видачу свідоцтва України на знак для товарів і послуг, затверджені наказом Держпатенту України від 28.07.1995 №116, правила 3(11) Правил до Сінгапурського договору, абзацу четвертого пункту 6.3.2 Методичних рекомендацій з окремих питань проведення експертизи заявки на знак для товарів і послуг, затверджені наказом державного підприємства "Український інститут промислової власності" від 07.04.2014 №91 щодо транслітерації чи довільної транскрипції досліджуваних позначень із застосуванням постанови Кабінету Міністрів України "Про впорядкування транслітерації українського алфавіту латиницею" від 27.01.2010 №55. Скаржник-1 заявляє про відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах та зазначає, що ним не виявлено постанов Верховного Суду, в яких би досліджувались подібні правовідносини щодо застосування згаданої постанови Кабінету Міністрів України від 27.01.2010 №55 (за первісним позовом);
- неправильно застосовано норми пункту 6 статті 3 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), а саме не застосовано принцип добросовісності та доктрину venire contra faktum proprium, або ж заборону суперечливої поведінки при дослідженні обставин визнання ТОВ "ОРХЕЙ-ВІТ" факту схожості позначень "Natura" та "Naturalis" при розгляді справи судом в Республіці Молдова, згоду із рішеннями судів Республіки Молдова щодо схожості позначень "Natura" та "Naturalis" до ступеню сплутування та неоскарження таких рішень в майбутньому, і одночасне заперечення цих обставин ТОВ "ОРХЕЙ-ВІТ" у цій справі, що розглядається українськими судами. Скаржник-1 заявляє про відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах та зазначає, що ним не виявлено постанов Верховного Суду, в яких би досліджувались подібні правовідносини щодо застосування пункту 6 статті 3 ЦК України (за первісним позовом);
- неправильно застосовано норми статті 15 ЦК України, частини другої статті 4 ГПК України, а саме судами попередніх інстанцій не досліджено чи все ще існували обставини, які б підтверджували наявність порушених, невизнаних та/або оспорюваних прав та/або законних інтересів позивача за зустрічним позовом після відмови в задоволенні первісного позову (за зустрічним позовом).
4.3. Крім того, скаржник-1 з посиланням на пункти 1, 4 частини третьої статті 310 ГПК України зазначає, що суд не дослідив зібрані у справі докази, а також встановив обставини, що мають суттєве значення, на підставі недопустимих доказів, що узгоджується з пунктом 4 частини другої статті 287 ГПК України як підстави для оскарження судових рішень.
4.4. Скаржник-1 з посиланням на статті 124, 126, 129 ГПК України, статті 26, 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" зазначає й про те, що при задоволенні вимог ТОВ "ОРХЕЙ-ВІТ" та ТОВ "Дистреко" щодо компенсації судових витрат, пов`язаних із розглядом справи, суди попередніх інстанцій не з`ясували обставин, що мають значення для справи, а саме щодо відсутності порядку обчислення гонорару згаданих учасників справи, не застосували норми матеріального та процесуального права і не врахували правові позиції Верховного Суду в частині підтвердження факту понесення витрат на правову допомогу, а також компенсували витрати, пов`язані із залученням експертів, попри те, що відповідні висновки експертів є неналежними та недопустимими (постанови Верховного Суду від 14.02.2019 у справі №916/24/18, від 21.06.2022 у справі №908/574/20, від 21.08.2019 у справі №922/2821/18, від 31.01.2023 у справі №910/15803/19, від 06.12.2022 у справі №910/19720/21, від 23.11.2022 у справі №918/193/22, від 19.10.2022 у справі №751/11211/16-ц та постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.11.2019 у справі №904/4494/18).
4.5. Доводи Підприємства, які викладені у касаційній скарзі
4.5.1. У поданій касаційній скарзі Підприємство з посиланням на абзац другий частини другої статті 287 ГПК України зазначає, що у оскаржуваній ухвалі апеляційний суд неправильно застосував норми матеріального права та порушив норми процесуального права, внаслідок неналежної оцінки наявних у справі доказів, а саме:
- порушено норми процесуального права (статті 86, 236, 237 та частину першу статті 264 ГПК України) та неправильно застосовано норми матеріального права (статті 424, 494 Цивільного кодексу України, статтю 16 Закону);
- порушено приписи статей 2, 7, 13 ГПК України щодо рівності сторін, вимоги статті 2 ГПК України щодо доступу до правосуддя, а також порушено й статті 76- 78 ГПК України щодо встановлення обставин, що не відповідають дійсності.
5. Позиція інших учасників справи
5.1. У відзиві на касаційну скаргу Компанії ТОВ "ОРХЕЙ-ВІТ" заперечило проти доводів скаржника-1, зазначаючи про їх необґрунтованість, і просило залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін. Також, відповідач-1 за первісним позовом просив покласти на Компанію відшкодування усіх понесених ТОВ "ОРХЕЙ-ВІТ" у межах касаційного провадження у справі судових витрат.
5.2. У відзиві на касаційну скаргу Компанії Організація просила скасувати рішення суду першої інстанції та постанову суду апеляційної інстанції в частині задоволення зустрічного позову, а справу №910/14863/22 у вказаній частині передати на новий розгляд до суду першої інстанції. В іншій частині оскаржувані судові рішення Організація просила залишити без змін.
5.3. У відзиві на касаційну скаргу Компанії ТОВ "Дистреко" заперечило проти доводів скаржника-1, зазначаючи про їх необґрунтованість, просило залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін. Також, третя особа просила покласти на Компанію відшкодування на користь ТОВ "ОРХЕЙ-ВІТ" усіх понесених ТОВ "Дистреко" у межах касаційного провадження у справі судових витрат.
5.4. У відзиві на касаційну скаргу Підприємства ТОВ "ОРХЕЙ-ВІТ" заперечило проти доводів скаржника-2, зазначаючи про їх необґрунтованість, і просило залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін. Також, відповідач-1 за первісним позовом просив покласти на Підприємство відшкодування усіх понесених ТОВ "ОРХЕЙ-ВІТ" судових витрат на правову допомогу у справі №910/14863/22 на стадії касаційного оскарження ухвали суду апеляційної інстанції про закриття апеляційного провадження.
5.5. У відзиві на касаційну скаргу Підприємства Організація заперечила проти доводів скаржника-2, зазначаючи про їх необґрунтованість, і просила відмовити у її задоволенні, а оскаржуване судове рішення залишити без змін.
5.6. У відзиві на касаційну скаргу Підприємства ТОВ "Дистреко" заперечило проти доводів скаржника-2, зазначаючи про їх необґрунтованість, просило залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін. Також, третя особа просила покласти на Підприємство відшкодування усіх понесених ТОВ "Дистреко" судових витрат на правову допомогу у справі №910/14863/22 на стадії касаційного оскарження ухвали суду апеляційної інстанції про закриття апеляційного провадження.
5.4. Від Компанії відзив на касаційну скаргу Підприємства до Верховного Суду не надійшов.
6. СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
6.1. Судом першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції встановлено, що Компанія є власником Свідоцтва України №99608 на торговельну марку "Natura".
6.1.1. Вказана реєстрація діє на території України з дати подання заявки, а саме з 15.12.2006.
6.1.2. Торговельна марка "Natura" зареєстрована для наступних товарів 29, 32 класу Міжнародної класифікації товарів та послуг (далі - МКТП):
- клас 29: законсервовані, несирі фрукти та овочі; желе, повидла, компоти; молоко та молочні продукти; боби законсервовані; бульйони; складники для готування бульйонів; бульйонні концентрати; варення; вершки збиті; вершки молочні; горох законсервований; джеми; заморожені фрукти, ягоди та овочі; зацукровані фрукти, ягоди і горіхи; кисломолочні продукти; кефір; йогурт; молоко; молочні напої з перевагою молока; молоко згущене; молочні і сирні десерти; ряжанка; сири; сири тверді; сирки глазуровані шоколадом; сирні палички; молочний крем з какао та горіхами; конфітюр; м`якуш фруктовий; м`ясні консерви; м`ясо законсервоване; овочеві консерви; овочеві салати; овочеві соки для куховарення; овочеві супи; овочі законсервовані; овочі скуховарені; оливки законсервовані; повидла; мармелад; масло; масло арахісове; масло шоколадне; масляний крем; поглазуровані цукром фрукти; подрібнені овочі в маринаді; риба законсервована; рибні консерви; рибні харчові продукти; соєве молоко (замінник молока); соєві боби законсервовані харчові; супи; суміші для готування супів; томатна паста; томатний сік для куховарення; фрукти законсервовані; фрукти зацукровані; фрукти, законсервовані спиртом; фруктова цедра; фініки; фісташки; фруктові желе, ягідно-фруктові, овочево-ягідні желе; фруктові закуски; фруктові компоти, узвари; фруктові консерви; фруктові салати; цибуля законсервована; яблучні пюре; пюре овочеве, фруктове та овочево-фруктове;
- клас 32: мінеральні і газовані води та інші безалкогольні напої; фруктові напої і фруктові соки; сиропи та інші складники для готування напоїв; арахісове молоко (неалкогольний напій); безалкогольні напої на основі меду; безалкогольні фруктові напої; вода зельтерська; води (напої); води столові; газовані води; квас (безалкогольні напої); коктейлі неалкогольні; лимонади; мигдалеве молоко (напій); мінеральні води (напої); напої з молочної сироватки; нектар фруктовий неалкогольний; овочеві соки (напої); содова вода; соки фруктові; томатний сік (напій).
6.2. Судами попередніх інстанцій встановлено, що ТОВ "ОРХЕЙ-ВІТ" є власником прав на торговельну марку за міжнародною реєстрацією від 05.01.2007 №927822 для позначення "Naturalis", зареєстрованим для товарів 29, 32 класів МКТП:
- клас 29: консервовані фрукти та овочі;
- клас 32: фруктові напої та фруктові і овочеві соки, безалкогольні напої з вмістом фруктів, нектари, натуральні фруктові соки без добавок, яблучні соки, виноградні соки, апельсинові соки, ананасові соки, грейпфрутові соки, вишневі соки, сливові соки, персикові соки, абрикосові соки, яблучно-смородинові соки, яблучно-вишневі соки, мультифруктові соки, овочеві соки, томатні соки, морквяні соки, яблучно-морквяні соки.
6.3. Позивач за первісним позовом вказував, що знак для товарів і послуг "Naturalis", зареєстрований за ТОВ "ОРХЕЙ-ВІТ" є схожим настільки, що його можна сплутати із зареєстрованим за Компанією знаком для товарів і послуг "Natura", стосовно наведених у свідоцтві товарів 29, 32 класу МКТП.
6.4. Позивач за зустрічним позовом вказував на те, що торговельна марка "Natura" не відповідає встановленим чинним законодавством України умовам надання правової охорони, а саме: 1) складається лише з позначень, що є описовими під час використання щодо зазначених у заявці товарів і послуг або у зв`язку з ними, свідчать про якість, склад, властивості товарів і послуг; 2) вводить в оману щодо товарів чи послуг, зокрема, щодо їх властивості та якості та 3) не має розрізняльної здатності та не набула такої внаслідок її використання.
6.5. Суд апеляційної інстанції вказав, що у матеріалах справи містяться висновок експерта від 23.02.2023 №188-02/23, складений судовим експертом Соповою К.А. за результатами проведення експертизи об`єктів інтелектуальної власності (далі - Висновок №188-02/23), та висновок експертів від 30.08.2023 №G-002-CIB/23 за результатами проведення комісійної судової експертизи у сфері інтелектуальної власності, складеного судовими експертами Стародубовим І.В. та Ткачук Т.М. (далі - Висновок №G-002-CIB/23).
6.5.1. За результатами проведеної експертизи щодо визначення схожості знаків для товарів і послуг, експертом у Висновку №188-02/23 було встановлено, що:
- позначення "Naturalis", зареєстроване як знак для товарів і послуг за міжнародною реєстрацією №927822, є схожим настільки, що його можна сплутати зі знаком "Natura", за Свідоцтвом №99608, раніше заявленим на реєстрацію Компанією, для таких самих або споріднених з ними товарів 29 та 32 класів МКТП;
- позначення "Naturalis" за міжнародною реєстрацією №927822 є схожим із зареєстрованою торговельною маркою "Natura" за Свідоцтвом №99608, стосовно наведених у свідоцтві товарів 29 та 32 класів МКТП, настільки, що внаслідок його використання, ці позначення можна сплутати, зокрема, може виникнути асоціація позначення "Naturalis" із торговельною маркою "Natura".
6.5.2. Однак, у Висновку №G-002-CIB/23 міститься, зокрема:
- торговельна марка "Naturalis" за міжнародною реєстрацією від 05.01.2007 №927822 не є схожою настільки, що її можна сплутати із раніше заявленою на реєстрацію торговельною маркою "Natura" за Свідоцтвом України від 25.11.2008 №99608 для таких самих або споріднених з ними товарів 29 та 32 класів МКТП.
6.5.3. Оцінюючи Висновок №G-002-CIB/23, на думку суду апеляційної інстанції, суд першої інстанції правильно зауважив, що зазначений висновок містить відповідь на порушені питання, які є обґрунтованими та такими, що узгоджуються з іншими матеріалами справи. У цьому висновку зазначено, що, відповідно до вимог частини п`ятої статті 101 ГПК України, експерт обізнаний про відповідальність за завідомо неправдивий висновок за статтею 384 Кримінального кодексу України (далі - КК України), а також про те, що висновок експерта підготовлений для подання до суду.
6.5.4. Висновок №G-002-CIB/23, підготовлений для подання до Господарського суду міста Києва на замовлення третьої особи у справі №910/14863/22 ТОВ "Дистреко", згідно з договором від 22.06.2023 №Е-08/23, складений кваліфікованими атестованими судовими експертами Стародубовим І.В. та Ткачук Т.М., дослідження було проведено особисто експертами Стародубовим І.В. та Ткачук Т.М., за адресою: вул. Грушевського, 28/2, н.п. 43, м. Київ, 01021, без присутності інших осіб протягом періоду часу з 23.06.2023 до 30.08.2023.
6.5.5. При цьому, суд апеляційної інстанції зазначив, що як правильно вказав суд першої інстанції, Стародубов І.В. має науковий ступінь кандидата юридичних наук, вищу технічну (освітньо-кваліфікаційний рівень - магістр), економічну освіту (освітньо-кваліфікаційний рівень - магістр), юридичну (освітньо-кваліфікаційний рівень - магістр) та вищу освіту у сфері інтелектуальної власності (освітньо-кваліфікаційний рівень - магістр), є атестованим судовим експертом з правом проведення експертиз у сфері інтелектуальної власності, у тому числі за спеціальністю 13.4 "Дослідження, пов`язані з промисловими зразками" та 13.6 "Дослідження, пов`язані з комерційними (фірмовими) найменуваннями, торговельними марками (знаками для товарів і послуг), географічними зазначеннями" [свідоцтво від 24.06.2016 №1798, видане Центральною експертно-кваліфікаційною комісією Міністерства юстиції України, термін дії до 09.06.2022, подовжене у відповідності до наказу Міністерства юстиції України від 14.03.2022 №1138/5 "Про деякі питання забезпечення судово-експертної діяльності в умовах воєнного стану" (зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 16.03.2022 №326/37662), до закінчення військового стану]. Стаж експертної роботи з 04.04.2006. Робота у сфері інтелектуальної власності з 2005 року. В свою чергу Ткачук Т.М. має вищу філологічну (освітньо-кваліфікаційний рівень - магістр), юридичну освіту (освітньо-кваліфікаційний рівень - спеціаліст) та спеціальну освіту у сфері інтелектуальної власності (освітньо-кваліфікаційний рівень - спеціаліст), є атестованим судовим експертом з правом проведення експертиз у сфері інтелектуальної власності, у тому числі за спеціальністю 13.6 "Дослідження, пов`язані з комерційними (фірмовими) найменуваннями, торговельними марками (знаками для товарів і послуг), географічними зазначеннями" (свідоцтво від 15.12.2017 №1909, видане Центральною експертно-кваліфікаційною комісією Міністерства юстиції України, термін дії до 25.05.2024). Стаж експертної роботи з 02.10.2007. Робота у сфері інтелектуальної власності з 2006 року.
6.5.6. Колегія суддів апеляційної інстанції погодилася з висновком суду першої інстанції, що Висновок №G-002-CIB/23 відповідає наведеним вимогам і не викликає сумнівів у його правильності, оскільки, висновки надані в межах компетенції експертів, чіткі, логічні, послідовні і відповідають фактичним обставинам справи.
6.5.7. Таким чином, на думку суду апеляційної інстанції, Висновок №G-002-CIB/23 правильно прийнято судом першої інстанції в якості належного та допустимого доказу.
6.5.8. Суд апеляційної інстанції зазначив, що як правильно встановив суд першої інстанції, Висновок №188-02/23, підготовлений на замовлення Компанії на підставі договору від 10.01.2023 №221 та заяви про проведення експертизи від 26.12.2022, складений кваліфікованим атестованим судовим експертом Соповою К.А., яка має вищу юридичну освіту (освітній рівень "спеціаліст"), спеціальну вищу освіту з інтелектуальної власності (освітній рівень "спеціаліст"), науковий ступінь кандидата юридичних наук, кваліфікацію судового експерта з питань досліджень об`єктів інтелектуальної власності, у тому числі за спеціальністю 13.6 "Дослідження, пов`язані з комерційними (фірмовими) найменуваннями, торговельними марками (знаками для товарів і послуг), географічними зазначеннями" (Свідоцтво про присвоєння кваліфікації (підтвердження кваліфікації) судового експерта від 20.01.2022 №10-22, дійсне до 20.01.2025). Стаж експертної роботи з 2003 року. Стаж роботи у сфері інтелектуальної власності з 2005 року. Дослідження проведено в період з 10 січня до 23 лютого 2023 року. При дослідженні були присутні виключно судовий експерт Сопова К.А.
6.5.9. Дослідивши зміст Висновку №188-02/23, суд першої інстанції погодився із доводами відповідача-2 за первісним позовом та третьої особи про те, що під час проведення дослідження експертом порівнювалися лише словесні елементи "Naturalis" позначення за міжнародною реєстрацією №927822 та "Natura" позначення за Свідоцтвом України від 25.11.2008 №99608. Сам висновок містить прогалини та суперечності, а відтак, на думку суду апеляційної інстанції, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що вказаний висновок експерта не відповідає вимогам всебічності, повноти, об`єктивності і ґрунтовності та, як наслідок, викликає сумніви у його правильності.
6.5.10. Пунктом 5.5 Інструкції №53/5 визначено орієнтовний перелік питань експертизи об`єктів інтелектуальної власності, зокрема, щодо такої підстави для визнання недійсним свідоцтва на торговельну марку як схожість до ступеню сплутування (із знаками, раніше зареєстрованими чи заявленими на реєстрацію в Україні на ім`я іншої особи для таких самих або споріднених з ними товарів і послуг) Інструкція включає таке питання: "Чи є знак для товарів і послуг за Свідоцтвом України (номер) тотожним або схожим зі знаком для товарів і послуг за Свідоцтвом (номер) настільки, що їх можна сплутати".
6.5.11. На переконання колегії суддів апеляційної інстанції, суд першої інстанції правильно встановив, що на таке питання відповідає перша частина Висновку №188-02/23 (відповідь на питання №1), а відповідь на питання №2, - а саме схожість позначення саме внаслідок використання, не стосується предмета доказування у цій справі.
6.5.12. У матеріалах справи наявні відомості зі Спеціальної інформаційної системи (далі - CIC) УКРНОВІ, відповідно до яких в Україні також зареєстровано 56 торговельних марок, що містять у собі загальний елемент "Natura" (https://sis.ukrpatent.org/uk/search/simple/?form-TOTAL_FORMS=1&form-INITIAL FORMS=1&form-0-param_type=9&form-0-value natura& filter registration status tag1-green&page=1&show=100).
6.5.13. На думку суду апеляційної інстанції, суд першої інстанції правильно встановив, що усі наведені вище торговельні марки мають загальний елемент "Natura" і тому споживач звик до їх широкого використання різними виробниками протягом тривалого часу, у зв`язку з чим зазначений елемент втратив свою визначальну дистинктивність і не може визначати схожість оскаржуваних та протиставлених знаків.
6.15.14. Суд апеляційної інстанції вказав, що наявність загального елемента "Natura" створює лише часткову та слабку звукову подібність, якої недостатньо для підтвердження ймовірності плутанини з боку споживачів.
6.15.15. Колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції, що методично є неправильним штучно розбивати торговельну марку на частини та визначати схожість лише за однією частиною, необхідно враховувати розрізняльні і домінуючі компоненти і надавати необхідної ваги будь-яким іншим ознакам та обставинам, якими не можна знехтувати і які сприяють формуванню загального враження від знаків в цілому.
6.15.16. Водночас, місцевий господарський суд, на думку суду апеляційної інстанції, дійшов правильного висновку, що незважаючи на наявність спільного елемента, за сукупною дією звукових, графічних та смислових ознак порівнюваних знаків, останні в цілому створюють різне загальне зорове враження та в цілому не асоціюються між собою.
6.15.17. Всупереч наведеному, судовий експерт під час проведення дослідження перевіряла схожість протиставлених позначень саме за їх словесними частинами за правилами визначення схожості словесних позначень, в той час як ці словесні частини, які співставляла судовий експерт, є досить слабкими елементами. Тобто, словесні частини обох порівнюваних позначень є доволі слабким елементом та часто використовується різними виробниками, що знижує її розрізняльну здатність в цілому, тому наявність таких елементів, що доволі часто включається до складу знака, на думку суддів апеляційної інстанції, не може бути підставою для визнання таких позначень схожими до ступеню сплутування.
6.15.18. Суд апеляційної інстанції вказав, що саме тому обраний судовим експертом метод порівняння словесних частин, як домінуючих, є хибним та призвів до неправильного результату всього дослідження, про що правильно зазначено господарським судом першої інстанції.
6.15.19. Крім того, як вказує суд апеляційної інстанції, суд першої інстанції слушно зауважив, що у Висновку №188-02/23 не вказано де саме проводилась експертиза, а відтак при його складенні також не було додержано вимог частини шостої статті 98 ГПК України, з огляду на що господарський суд вважав цей висновок неналежним доказом, а тому не врахував його при вирішенні справи.
6.15.20. При цьому, на переконання колегії суддів апеляційної інстанції, такі висновки господарського суду не спростовують доводи позивача за первісним позовом про те, що за відсутності доказів іншого, презюмується, що Висновок складений за адресою, зазначеною на бланку Висновку №188-02/23, оскільки, вказане твердження не узгоджується із приписами ГПК України та нормативними актами, які встановлюють необхідність зазначення чіткого місця безпосереднього проведення судової експертизи. А відтак і витяг з Реєстру атестованих судових експертів, наданий позивачем за первісним позовом, не дозволяв господарському суду встановити місце проведення вказаної конкретної експертизи та не підтверджує, що такий висновок був складений саме за адресою, зазначеною у вказаному Реєстрі.
6.16. Суд апеляційної інстанції вказав, що, підсумовуючи наведене, враховуючи специфіку спірних правовідносин у сфері інтелектуальної власності, яка полягає у тому, що оцінка доказів для цілей порівняння спірних знаків, зокрема, висновків експертів, здійснюється з точки зору пересічного споживача, враховуючи, що загальне зорове (візуальне) сприйняття спірних знаків абсолютно різне, порівнювані знаки не мають графічної схожості, відмінне звучання складу, на який падає наголос, суд першої інстанції правильно прийняв в якості належного та допустимого доказу лише Висновок №G-002-CIB/23, який, в свою чергу, спростовує наведені позивачем за первісним позовом у первісній позовній заяві обставини щодо того, що торговельна марка "Naturalis", зареєстрована на ім`я відповідача-1 за первісним позовом, за міжнародною реєстрацією від 05.01.2007 №927822 є схожим настільки, що її можна сплутати із зареєстрованою на ім`я позивача торговельною маркою "Natura" за Свідоцтвом України №99608, стосовно наведених у свідоцтві товарів 29, 32 класу МКТП.
6.17. Враховуючи це, на думку суду апеляційної інстанції, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що заявлені у первісному позові вимоги та доводи щодо наявності підстав для визнання недійсною міжнародної реєстрації торговельної марки від 05.01.2007 №927822, права на яку належать ТОВ "ОРХЕЙ-ВІТ", не знайшли свого підтвердження під час розгляду цієї справи, у зв`язку з чим у задоволенні цих вимог слід відмовити.
6.18. Враховуючи відсутність підстав для задоволення позовних вимог про визнання недійсною міжнародної реєстрації торговельної марки від 05.01.2007 №927822, на думку суду апеляційної інстанції, відсутні підстави для задоволення похідної вимоги про зобов`язання Організації здійснити публікацію в офіційному бюлетені "Промислова власність" про визнання недійсною міжнародної реєстрації торговельної марки від 05.01.2007 №927822 на території України повністю та повідомити Міжнародне бюро Всесвітньої організації інтелектуальної власності про визнання недійсною міжнародної реєстрації торговельної марки від 05.01.2007 №927822 на території України повністю.
6.19. Колегія суддів апеляційної інстанції погодилася з висновком суду першої інстанції щодо задоволення зустрічних вимог ТОВ "ОРХЕЙ-ВІТ", з огляду на таке.
6.19.1. На підтвердження зустрічних позовних вимог, ТзОВ "ОРХЕЙ-ВІТ" надало до матеріалів справи висновок експертів від 06.04.2023 №37/02-2023 (далі - Висновок №37/02-2023), складений за результатами проведення комісійної експертизи у сфері інтелектуальної власності атестованими судовими експертами Дорошенко О.Ф. та Мінченко Н.В.
6.19.2. Крім цього, в матеріалах справи (як вже зазначалося вище), є Висновок №G-002-CIB/23 наданий до місцевого господарського суду третьою особою.
6.19.3. За результатами проведеної комісійної експертизи, експертами у Висновку №37/02-2023 встановлено, що:
- знак для товарів і послуг "Natura" за Свідоцтвом України від 25.11.2008 №99608 складається лише з позначень, що є описовими при використанні щодо зазначених у Свідоцтві товарів 29, 32 класів МКТП, оскільки, свідчать про якість та властивість товарів;
- знак для товарів і послуг "Natura" за Свідоцтвом України від 25.11.2008 №99608 є таким, що вводить в оману щодо зазначених у свідоцтві товарів 29, 32 класів МКТП, зокрема, щодо їх властивості та якості, за умови, що зазначені товари не відносяться до натуральних продуктів (напоїв);
- знак для товарів і послуг "Natura" за Свідоцтвом України від 25.11.2008 №99608 є таким, що складається лише з позначень чи даних, що є описовими при використанні щодо товарів "соки" або у зв`язку з ними, оскільки свідчать про якість та властивості товарів. При цьому, знак для товарів і послуг "Natura" за Свідоцтвом України від 25.11.2008 №99608 є таким, що вводить в оману щодо товарів "соки", якщо вони містять у своєму складі інгредієнти неприродного походження (штучні або модифіковані), зокрема, щодо їх властивості та якості;
- позначення "Natura" за Свідоцтвом України від 25.11.2008 №99608 не має розрізняльної здатності для товарів 29, 32 класів МКТП.
6.19.4. У Висновку №G-002-CIB/23 міститься, зокрема:
- торговельна марка "Natura" за Свідоцтвом України від 25.11.2008 №99608 складається лише з позначень, що є описовими при використанні для зазначених у свідоцтві товарів 29, 32 класів МКТП, оскільки, свідчать про якість та властивості товарів, за умови, що такі товарі є натурального походження;
- торговельна марка "Natura" за Свідоцтвом України від 25.11.2008 №99608 може вводити в оману щодо зазначених у Свідоцтві товарів 29, 32 класів МКТП, зокрема, щодо їх властивості або якості, за умови, що такі товари матимуть не натуральний склад;
- торговельна марка "Natura" за Свідоцтвом України від 25.11.2008 №99608 є такою, що складається лише з позначень чи даних, що є описовими при використанні щодо товарів "соки" або у зв`язку з ними, оскільки свідчать про якість та властивості товарів, та такою, що може вводити в оману щодо товарів "соки", зокрема, щодо їх властивості або якості, за умови, що такі товари матимуть не натуральний склад;
- позначення "Natura" зареєстроване у якості торговельної марки за Свідоцтвом України від 25.11.2008 №99608 не має розрізняльної здатності для товарів 29, 32 класів МКТП.
6.19.5. У свою чергу, відповідач-1 за зустрічним позовом подав до суду Висновок експерта Андрєєвої А.В. від 01.12.2023 №02-11/2023 (далі - Висновок №02-11/2023) за результатами проведення дослідження об`єктів інтелектуальної власності.
6.19.6. За результатами проведеної експертизи, експертом у Висновку №02-11/2023 встановлено, що:
- позначення "Natura" за Свідоцтвом України від 25.11.2008 №99608 мало розрізняльну здатність станом на дату 15.12.2006 для товарів 29 та 32 класу МКТП;
- знак для товарів та послуг "Natura" за Свідоцтвом України від 25.11.2008 №99608 не складається лише з позначень чи даних, що є описовими при використанні для зазначених у свідоцтві товарів 29, 32 класів МКТП та не є описовим;
- знак для товарів та послуг "Natura" за Свідоцтвом України від 25.11.2008 №99608 не є таким, що складається лише з позначень чи даних, що є описовими при використанні щодо товарів "фруктові напої і фруктові соки; овочеві соки (напої); соки фруктові; томатний сік (напій)" або у зв`язку з ними;
- знак для товарів та послуг "Natura" за Свідоцтвом України від 25.11.2008 №99608 не є таким, що вводить в оману щодо товарів "фруктові напої і фруктові соки; овочеві соки (напої); соки фруктові, томатний сік (напій)", а також позначення "Natura", як таке не можна віднести до таких, що можуть ввести в оману.
6.19.7. Надаючи оцінку Висновку №G-002-CIB/23, за результатами проведення комісійної судової експертизи у сфері інтелектуальної власності від 30.08.2023 року, який складений судовими експертами Стародубовим І.В. та Ткачук Т.М., на думку суду апеляційної інстанції, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що зазначений висновок містить відповіді на порушені питання, які є обґрунтованими та такими, що узгоджуються з іншими матеріалами справи. Так, у висновку зазначено, що, відповідно до вимог частини п`ятої статті 101 ГПК України, експерт обізнаний про відповідальність за завідомо неправдивий висновок за статтею 384 КК України, а також про те, що висновок експерта підготовлений для подання до суду.
6.19.8. Висновок №G-002-CIB/23 підготовлений для подання до Господарського суду міста Києва на замовлення учасника справи у справі №910/14863/22, складений кваліфікованими атестованими судовими експертами Стародубовим І.В. та Ткачук Т.М., дослідження було проведено особисто експертами Стародубовим І.В. та Ткачук Т.М. за адресою: вул. Грушевського, 28/2, н.п. 43, м. Київ, 01021, без присутності інших осіб протягом періоду часу з 23.06.2023 до 30.08.2023. Головою комісії призначено Стародубова І.В .
6.19.9. У цьому випадку, оцінивши наведений висновок, господарським судом, на думку суду апеляційної інстанції, правильно встановлено, що Висновок №G-002-CIB/23 відповідає переліченим вимогам і не викликає сумнівів у його правильності, оскільки, висновки надані в межах компетенції експертів, висновки чіткі, логічні, послідовні і відповідають фактичним обставинам справи.
6.19.10. Суд апеляційної інстанції вказав, що Висновок №G-002-CIB/23 правомірно прийнято судом першої інстанції в якості належного та допустимого доказу.
6.19.11. Оцінюючи Висновок №37/02-2023, за результатами проведення комісійної судової експертизи у сфері інтелектуальної власності від 06.04.2023, який складений судовими експертами Дорошенком О.Ф. та Мінченко Н.В., господарським судом першої інстанції, на думку суду апеляційної інстанції, правильно встановлено, що цей висновок містить відповіді на порушені питання, які є обґрунтованими та такими, що узгоджуються з іншими матеріалами справи. У висновку зазначено, що, відповідно до вимог частини п`ятої статті 101 ГПК України, експерт обізнаний про відповідальність за завідомо неправдивий висновок за статтею 384 КК України, а також про те, що висновок експерта підготовлений для подання до суду.
6.19.12. Висновок №37/02-2023 підготовлений для подання до Господарського суду міста Києва на замовлення учасника справи у справі №910/14863/22, складений кваліфікованими атестованими судовими експертами Дорошенком О.Ф. та Мінченко Н.В., комісійна експертиза проведена особисто експертами Дорошенком О.Ф. та Мінченко Н.В. за адресою: вул. К. Малевича, 11, 13 поверх, офіс 1303, м. Київ, 03150, без присутності інших осіб протягом періоду часу з 13.02.2023 до 06.04.2023.
6.19.13. При цьому, на думку суду апеляційної інстанції, місцевий господарський суд правильно зауважив, що Дорошенко О.Ф. має вищу освіту в сфері інтелектуальної власності, вищу технічну освіту, науковий ступінь кандидата юридичних наук, кваліфікацію судового експерта з питань інтелектуальної власності, у тому числі за спеціальністю 13.6 "Дослідження, пов`язані з комерційними (фірмовими) найменуваннями, торговельними марками (знаками для товарів і послуг), географічними зазначеннями" (свідоцтво Міністерства юстиції України №933 безстрокове, видане на підставі рішення Центральної експертно-кваліфікаційної комісії Міністерства юстиції України від 28.11.2008), стаж роботи в галузі інтелектуальної власності - з 1997 року, стаж судово-експертної роботи - з 2001 року. В свою чергу, Мінченко Н.В. має вищу освіту у сфері інтелектуальної власності, вищу технічну освіту, вищу юридичну освіту, кваліфікацію судового експерта з питань інтелектуальної власності, у тому числі за спеціальністю 13.6 "Дослідження, пов`язані з комерційними (фірмовими) найменуваннями, торговельними марками (знаками для товарів і послуг), географічними зазначеннями" (свідоцтво Міністерства юстиції України видане 23.122016 №1849, строк дії до 10.02.2023 (продовжено на період воєнного стану), стаж експертної роботи у сфері інтелектуальної власності з 2007 року.
6.19.14. А відтак, суд апеляційної інстанції вважає, що, оцінивши наведений висновок, господарським судом правильно встановлено, що Висновок №37/02-2023 відповідає вимогам нормативних актів і не викликає сумнівів у його правильності, оскільки, висновки надані в межах компетенції експертів, висновки чіткі, логічні, послідовні і відповідають фактичним обставинам справи.
6.19.15. Висновок №37/02-2023, на думку суду апеляційної інстанції, правомірно прийнято місцевим господарським судом в якості належного та допустимого доказу.
6.19.16. Суд апеляційної інстанції вказав, що зазначеними висновками комісійних експертиз підтверджено наявність обставин, на які ТОВ "ОРХЕЙ-ВІТ" посилається як на підставу задоволення вимог за зустрічним позовом.
6.19.17. Крім цього, на думку суду апеляційної інстанції, судом першої інстанції правомірно не прийнято до уваги доводи Компанії про те, що вказані висновки експертів не є належними доказами у справі, оскільки, поставлене у них запитання про наявність розрізняльної здатності не містить вказівку на конкретну дату, а тому не може доводити обставини невідповідності оспорюваної торговельної марки умовам надання правової охорони станом на дату подання заявки, з огляду на таке.
6.19.18. Висновку №37/02-2023 вказано, що експерти дійшли висновку, що позначення "Natura" не мало розрізняльної здатності на дату подачі заявки №m200619903 (16.12.2006) та не набуло її в процесі використання.
6.19.19. У Висновку №G-002-CIB/23 при вирішенні питання, поставленого перед експертами, предметом дослідження визначили те, чи відповідало позначення "Natura" за Свідоцтвом України №99608, умовам у пункту 4.3.1.4 Правил складання і подання заявки на видачу свідоцтва України на знак для товарів і послуг №116.
6.19.20. Тобто, на думку суду апеляційної інстанції, у вказаних висновках експертів містяться чіткі та повні відповіді на поставлені питання, що доводять те, що торговельна марка "Natura" за Свідоцтвом України № 99608 не мала розрізняльної здатності саме станом на дату подання заявки, а саме 16.12.2006 та не набула такої внаслідок її використання.
6.19.21. З тих самих причин господарський суд першої інстанції, на думку суду апеляційної інстанції, правильно відхилив доводи Компанії про те, що обставини, які підлягають доказуванню у цій справі, обмежуються саме датою подання заявки на реєстрацію оспорюваного позначення у якості торговельної марки, а відтак ряд доказів є неналежним, а тому і висновки експертів ґрунтуються на неналежних доказах.
6.19.22. Крім цього, як вказує суд апеляційної інстанції, при обґрунтуванні відповіді на питання про наявність чи відсутність розрізняльної здатності у оспорюваної торговельної марки, експерти у Висновку №37/02-2023 вказали, що позначення "Natura", при використанні його щодо товарів 29 та 32 класів МКТП, не має певних індивідуальних ознак, за допомогою яких споживач має можливість вирізняти товари одних осіб з поміж таких самих товарів інших осіб, тобто, використання цього позначення не допомагає споживачу відрізнити товар одного виробника від товарів іншого виробника. Таким чином, враховуючи наведене, позначення "Natura" не є придатним для вирізнення товарів 29, 32 класів МКТП, що виробляються однією особою, з поміж таких самих товарів 29, 32 класів МКТП, що виробляються іншими особами. Як наслідок, при оцінці наявності у оспорюваної торговельної марки розрізняльної здатності, експертами було взято до уваги не лише докази використання позначення "Natura" у складі інших торговельних марок та на товарах інших осіб, але й сама по собі здатність позначення вирізняти одні товари серед інших.
6.19.23. За таких обставин, на думку суду апеляційної інстанції, місцевий господарський суд дійшов правильного висновку про те, що наявні у матеріалах справи докази, зокрема, висновки експертів, зразки продукції із нанесенням оспорюваного позначення, приклади тривалого використання позначення "Natura" у складі інших торговельних марок та на товарах інших осіб, у сукупності, належним чином підтверджують доводи ТОВ "ОРХЕЙ-ВІТ" про невідповідність оспорюваного позначення умовам надання правової охорони.
6.19.24. При цьому, як вказує суд апеляційної інстанції, суд першої інстанції правильно встановив, що Висновок №02-11/2023, складений за результатами проведення дослідження об`єктів інтелектуальної власності, підготовлений на замовлення адвоката Падох О.І., на підставі договору від 09.10.2023 №01-10/23 та заяви (звернення) від 06.10.2023 №38827, складений кваліфікованими атестованими судовим експертом Андрєєвою А.В., яка має вищу юридичну, економічну, спеціальну освіту в галузі інтелектуальної власності, освітньо-кваліфікаційний рівень "спеціаліст", кваліфікацію за ступенем вищою освіти магістр у галузі знань "журналістика", кваліфікацію судового експерта, з правом проведення судових експертиз, у тому числі за спеціальністю 13.6 "Дослідження, пов`язані з комерційними (фірмовими) найменуваннями, торговельними марками (знаками для товарів і послуг), географічними зазначеннями", (свідоцтво Міністерства юстиції України від 15.12.2017 №1910, продовжене 10.12.2020 та діє до 10.12.2023, що видане на підставі рішення Центральної експертно-кваліфікаційної комісії Міністерства юстиції України) та стаж експертної роботи з досліджень об`єктів інтелектуальної власності з 2005 року.
6.19.25. Як визначено у вказаному висновку, він складений 01.12.2023, особисто експертом Андрєєвою А.В. без присутності інших осіб за адресою реєстрації експерта, наведеної в Реєстрі атестованих судових експертів, висновок підготовлений для подання до Господарського суду міста Києва у судовій справі №910/14863/22.
6.19.26. Окрім цього, у Висновку №02-11/2023 вказано, що Андрєєва А.В. обізнана про те, що цей висновок експерта буде подано до Господарського суду міста Києва як доказ, а також експерт обізнана про відповідальність, у тому числі кримінальну, згідно із статтею 384 КК України, за надання завідомо неправдивого висновку, та про передбачені Законом України "Про судову експертизу" та чинним процесуальним законодавством права і обов`язки експерта.
6.19.27. На думку суду апеляційної інстанції, суд першої інстанції правильно встановив, що у Висновку №02-11/2023 не вказано, де саме з зазначенням конкретного міста, вулиці, та (при наявності), офісу його було складено.
6.19.28. Посилання експерта на те, що висновок складено за адресою реєстрації експерта, наведеної в Реєстрі атестованих судових експертів, на думку суду апеляційної інстанції, правомірно не прийняті судом, оскільки, положеннями статті 98 ГПК України на експерта покладено обов`язок, при складанні висновку, вказати місце де саме його було складено, без посилання на дані Реєстру атестованих судових експертів.
6.19.29. Водночас, місцевим господарським судом, на думку суду апеляційної інстанції, слушно зауважено, що, як вбачається з Висновку №02-11/2023 його складено 01.12.2023, при цьому експертом не вказано в який період часу його було складено.
6.19.30. Суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції правильно надав оцінку тій обставині, що Висновок №02-11/2023 має значний розмір та складається з 62 сторінок. При цьому, складення об`єктивного та обґрунтованого висновку за один день є неможливим з огляду на його значний об`єм, об`єм наданих матеріалів на дослідження, кількість використаної довідкової та спеціальної літератури, нормативних актів, методик.
6.19.31. Як наслідок цього, висновки наведені у Висновку №02-11/2023 суперечать висновкам, наведеним у Висновках №37/02-2023 та №G-002-CIB/23, які визнані місцевим господарським судом належними та допустимими доказами у справі.
6.19.32. На думку суду апеляційної інстанції, оцінюючи Висновок №02-11/2023 в сукупності із іншими наявними у матеріалах справи доказами, господарський суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що вказаний висновок експерта не відповідає вимогам всебічності, повноти, об`єктивності і обґрунтованості та, як наслідок, викликає сумніви у його правильності.
6.19.33. Колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції, що Висновок №02-11/2023 не може бути прийнятий як більш вірогідний доказ, аніж Висновки №37/02-2023 та №G-002-CIB/23, а відтак і не може бути визнаний належним та допустимим доказом у справі.
6.19.34. Враховуючи наведене, на думку суду апеляційної інстанції, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про правомірність заявлених позовних вимог ТОВ "ОРХЕЙ-ВІТ" про визнання недійсним повністю Свідоцтва України від 25.11.2008 №99608 на знак для товарів і послуг "Natura", що належить Компанії, враховуючи, що торговельна марка "Natura" за Свідоцтвом України від 25.11.2008 №99608 не відповідає встановленим чинним законодавством України умовам надання правової охорони, позначення "Natura" є описовим, не має розрізняльної здатності та не дозволяє виконати цьому позначенню основну дистинктивну функцію, тобто виділити товар одного виробника від товару іншого виробника.
6.20. Щодо поданої до господарського суду Компанією заяви про застосування строків позовної давності до позовних вимог ТОВ "ОРХЕЙ-ВІТ" суд апеляційної інстанції вказав, зокрема, таке:
- як вбачається з матеріалів справи, Компанією 28.12.2022 подано до суду позовну заяву про визнання недійсною міжнародну реєстрацію торговельної марки від 05.01.2007 №927822, права на яку належать ТОВ "ОРХЕЙ-ВІТ" повністю та зобов`язання Організації здійснити публікацію в офіційному бюлетені "Промислова власність" про визнання недійсною міжнародної реєстрації торговельної марки від 05.01.2007 №927822 на території України повністю, та повідомити Міжнародне бюро Всесвітньої організації інтелектуальної власності про визнання недійсною міжнародної реєстрації торговельної марки від 05.01.2007 №927822 на території України повністю;
- у свою чергу, ТОВ "ОРХЕЙ-ВІТ" подано до суду зустрічну позовну заяву про визнання недійсним повністю Свідоцтва України від 25.11.2008 №99608 на знак для товарів і послуг "Natura", що належить Компанії та зобов`язання Організації внести зміни до Державного реєстру Свідоцтва України на торговельні марки, ведення якого здійснюється в електронній формі, стосовно визнання недійсним повністю Свідоцтва України від 25.11.2008 №99608 та здійснити публікацію про це в офіційному електронному бюлетені "Промислова власність";
- зустрічний позов у цій справі був поданий саме з метою довести відсутність у позивача матеріально-правової підстави на задоволення первісного позову через відсутність матеріальних правовідносин, з яких випливає суб`єктивне право позивача за первісним позовом;
- колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції, що оспорюване право ТОВ "ОРХЕЙ-ВІТ" виникло саме в момент звернення Компанії із позовною заявою про визнання недійсною міжнародної реєстрації торговельної марки від 05.01.2007 №927822 на території України повністю, а саме з 28.12.2022;
- таким чином, місцевий господарський суд дійшов правильного висновку, що посилання відповідача-1 за зустрічним позовом, на те, що трирічний строк для заявлення вимог про визнання спірного свідоцтва недійсними станом на дату подання зустрічної позовної заяви (11.09.2023) закінчився у зв`язку із тим, що ТОВ "ОРХЕЙ-ВІТ", починаючи з 15.12.2006 мало змогу дізнатись про те, що Компанія є власником знаку для товарів і послуг за Свідоцтвом України від 25.11.2008 №99608, суперечить приписам частини першої статті 261 ЦК України;
- при цьому, місцевим господарським судом правильно встановлено, що матеріали справи не містять доказів того, що Компанія зверталась до ТОВ "ОРХЕЙ-ВІТ" з запереченнями, претензіями чи зауваженнями щодо схожості торговельних марок "Natura" та "Naturalis";
- крім цього, матеріали справи не містять доказів того, що ТОВ "ОРХЕЙ-ВІТ" зверталось до Компанії із запереченнями, претензіями чи зауваженнями щодо схожості торговельних марок "Natura" та "Naturalis";
- з огляду на це, місцевий господарський суд дійшов правильного висновку, що ТОВ "ОРХЕЙ-ВІТ" звернулось до суду з позовними вимогами у цій справі у межах трирічного строку позовної давності.
6.21. У зв`язку із задоволенням вимог в частині визнання недійсним повністю Свідоцтва України від 25.11.2008 №99608 на знак для товарів і послуг "Natura", що належить Компанії, на думку суду апеляційної інстанції, господарський суд дійшов правильного висновку, що вимоги в частині зобов`язання Організації внести зміни до Державного реєстру свідоцтв України на торговельні марки, ведення якого здійснюється в електронній формі, стосовно визнання недійсним повністю Свідоцтва України від 25.11.2008 №99608 та здійснити публікацію про це в офіційному електронному бюлетені "Промислова власність", є обґрунтованими, а тому позов у цій частині вимог також підлягає задоволенню.
6.22. Колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з доводами скаржника-1, що не має значення кількість висновків експертів, наявних в матеріалах справи, а має значення саме суть кожного висновка експерта. Тому, при здійсненні оцінки доказів та застосовуючи принцип вірогідностей доказів, необхідно оцінювати не кількість висновків, а зміст кожного висновку. Водночас, в цьому випадку вказані доводи скаржника-1 є необґрунтованими, оскільки, у рішенні суду першої інстанції відсутня вказівка саме на кількісну перевагу висновків, відповідні твердження скаржника-1 ґрунтуються на особистому помилковому сприйнятті тексту судового рішення. Господарським судом першої інстанції правильно здійснено оцінку кожного з висновків як окремого доказу, в тому числі і проаналізовано зміст таких висновків. Лише надавши таку оцінку, суд дійшов висновку про суперечність Висновку №02-11/2023, щодо якого судом вже було встановлено дефекти форми, двом іншим висновкам експертів у справі, які були визнані належними та допустимими доказами.
6.23. Колегія суддів апеляційної інстанції вказала, що:
- критично оцінює доводи скаржника-1 щодо неналежності електронних доказів, з огляду на неможливість встановлення адреси веб-сайту чи веб-сторінки, оскільки вказані твердження спростовуються наявністю тих чи інших ідентифікаторів (QR-кодів, колонтитулів з адресою веб-сайту) на кожному із поданих доказів, або зазначення про те, що відповідні дані взято з офіційного джерела, що дозволяє встановити конкретне джерело походження та/або перевірити достовірність наданої інформації;
- таким чином, доводи скаржника-1 щодо неналежності Висновків №37/02-2023 та №G-002-CIB/23 на підставі доктрини "плодів отруйного дерева" спростовано належністю та допустимістю відповідних доказів та їх належним врахуванням експертами під час проведення відповідних експертних досліджень;
- вважає безпідставними доводи скаржника-1 відносно того, що господарським судом першої інстанції здійснено втручання в методи проведення експертизи судовим експертом Соповою К.А. при складенні Висновку №188-02/23, а також те, що суд першої інстанції перебрав на себе функції експерта, оскільки, господарський суд першої інстанції правильно дослідив вказаний висновок експерта;
- доводи скаржника-1 стосовно того, що Висновок №G-002-CIB/23 є недопустимим доказом, оскільки, у вступній частині вказаного висновку не зазначено, ні спосіб доставки об`єктів дослідження експертній установі, ні вид упаковки таких об`єктів, не вказана кількість аркушів не впливають на законність, об`єктивність та повноту експертного дослідження, правильність та обґрунтованість висновку;
- крім того, на сторінці 3 вказаного висновку міститься підтвердження експертів про те, що "Матеріали, що надійшли, відповідають матеріалам, зазначеним у супровідних листах. Пошкоджень не виявлено, спосіб доставки та вид упаковки не вплинули на збереженість матеріалів". Таким чином, експертами, що були обізнані про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок, було підтверджено, що усі матеріали були надані їм на дослідження у спосіб та в упаковці, що не вплинули на збереженість матеріалів, а отже, і на законність, незалежність, об`єктивність та повноту експертного дослідження;
- критично оцінює доводи скаржника-1 стосовно того, що Висновок №G-002-CIB/23 є неналежним доказом, з огляду на те, що експертами транслітеровано торговельну марку "Naturalis" з порушенням вимог законодавства;
- зауважує, що наведене Компанією правило пункту 6.3.2 Методичних рекомендацій передбачає лише можливість транслітерації такого елемента, а не обов`язкову його транслітерацію;
- користуючись свободою, наданою чинним законодавством, зокрема, в частині вільного вибору методики дослідження, експерти здійснили саме практичну транскрипцію, а не транслітерацію позначення, та детально дослідили оспорювані позначення на предмет фонетичної схожості;
- таким чином, колегія суддів апеляційної інстанції вважає, що скаржник-1 підмінює поняття "транскрипція"/ "транслітерація";
- водночас, із зіставлення фонетичних ознак торговельних марок, що надане на сторінці 47-48 Висновку №G-002-CIB/23, вбачається, що навіть за умови використання транслітерації існує розбіжність у двох кінцевих літерах, що жодним чином не впливає на результат такого зіставлення, оскільки не змінює висновків за результатами такого співставлення (довжина позначень є різною (6 та 9 звуків), об`єкти дослідження мають різну кількість складів, а спільним є лише тотожні частини [натура], що є описовою та такою, що не має розрізняльної здатності, а тому досліджувані об`єкти мають різне звучання та не є схожими за фонетичними ознаками;
- вважає належним чином необґрунтованими доводи скаржника-1 щодо того, що судом першої інстанції проявлено надмірний формалізм в оцінці Висновку №188-02/23 та порушено принцип рівності учасників спору перед законом і судом;
- зауважує, що висновки господарського суду першої інстанції щодо оцінки вказаного Висновку №188-02/23 є результатом ретельного аналізу дійсних обставин справи із урахуванням принципів законності, змагальності сторін та диспозитивності, на підставі відповідних норм ГПК України;
- вважає недостатньо аргументованими доводи апеляційної скарги відносно того, що задоволення зустрічного позову виключить повністю задоволення первісного позову, оскільки, на момент розгляду справи господарським судом першої інстанції було правильно встановлено наявність оспорюваного права та, відповідно, права на звернення ТОВ "ОРХЕЙ-ВІТ" до місцевого господарського суду із зустрічним позовом;
- інші доводи скаржника-1 судом апеляційної інстанції відхиляються як такі, що не впливають на суть прийнятого спірного судового рішення і не потребують детальної відповіді з огляду на прийняте судом рішення у справі.
6.24. Щодо розподілу судових витрат суд апеляційної інстанції вказав таке.
6.24.1. ТОВ "ОРХЕЙ-ВІТ" просило суд першої інстанції стягнути з Компанії судові витрати у розмірі 649 083,90 грн.
6.24.2. Як правильно встановлено судом першої інстанції, 06.12.2022 ТОВ "ОРХЕЙ-ВІТ" (в тексті договору - клієнт) та адвокатським об`єднанням "Дубинський і Ошарова" (в тексті договору - виконавець) укладено договір №061222 (далі - Договір №061222), відповідно до пунктів 1.1,1.2 якого за Договором клієнт доручає, а виконавець приймає на себе зобов`язання по здійсненню нижчезазначеного: надання юридичних послуг та правової допомоги; надання інших послуг, передбачених статутом виконавця та не заборонених діючим законодавством України.
6.24.3. За умовами пункту 2.1 Договору №061222 клієнт звертається до виконавця з проханням надати йому послуги, та/або представляти його у справах, які є у клієнта, або можуть виникнути у майбутньому.
6.24.4. Згідно з пунктом 2.2 Договору №061222 формою звернення клієнта є доручення та/або інструкції, які мають бути здійснені письмово та підписані належною посадовою особою. У термінових випадках звернення клієнта може бути в усній формі, однак, з наступним підтвердженням письмово.
6.24.5. Як передбачено пунктом 6.1. Договору № 061222 виконавець регулярно, як правило, один раз на місяць виставляє клієнту рахунки.
6.24.6. Пунктом 6.2 Договору №061222 визначено, що клієнт здійснює оплату банківським переказом на розрахунковий рахунок виконавця протягом 3 (трьох) банківських днів після отримання рахунку.
6.24.7. Відповідно до пунктів 10.1, 10.2 Договору №061222 цей Договір укладений на невизначений термін, і він є дійсним, доки одна з сторін не заявить про своє бажання його припинити. Договір може бути припинений за взаємною згодою сторін.
6.24.8. При цьому, у пункті 11.1 Договору №061222 визначено, що Договір набирає чинності з дати його підписання та діє до його припинення згідно з положеннями статті 10 цього Договору.
6.24.9. Як вбачається з матеріалів справи, листом від 25.01.2023 №250123/14125 ТОВ "ОРХЕЙ-ВІТ" звернулось до адвокатського об`єднання "Дубинський і Ошарова" із проханням про підготовку та подачу апеляційної скарги на ухвалу Господарського суду міста Києва від 15.09.2023.
6.24.10. Додатковою угодою №011207/22 до Договору №061222 визначено, що загальна вартість наданих послуг не перевищуватиме 6 500 євро.
6.24.11. Як вбачається з акта від 10.04.2023 №U33306 про надання послуг, відповідно до рахунку від 03.04.2023 №U33306 та виписки по рахунку за 04.04.2023 з печаткою відповідного банку, ТОВ "ОРХЕЙ-ВІТ" сплачено послуги правової допомоги у розмірі 5 000 євро, що еквівалентно 198 805 грн.
6.24.12. Як вказувалось місцевим господарським судом, постановою Північного апеляційного господарського суду від 03.04.2023 у справі №910/14863/22, апеляційну скаргу ТОВ"ОРХЕЙ-ВІТ" задоволено частково, ухвалу Господарського суду міста Києва від 09.01.2023 у справі №910/14863/22 в частині заборони ТОВ "ОРХЕЙ-ВІТ" надавати ліцензії на використання торговельної марки за міжнародною реєстрацією від 05.01.2007 №927822 будь-яким особам скасовано та ухвалено в цій частині нове рішення, яким у задоволенні заяви Компанії про забезпечення позову в частині заборони ТОВ "ОРХЕЙ-ВІТ" надавати ліцензії на використання торговельної марки за міжнародною реєстрацією від 05.01.2007 №927822 будь-яким особам відмовлено. В іншій частині ухвалу Господарського суду міста Києва від 09.01.2023 у справі №910/14863/22 залишено без змін.
6.24.13. У свою чергу, 07.04.2023 сторонами укладено Додаткову угоду №010407/23 до Договору №061222, в якій визначено, що враховуючи бажання клієнта повністю припинити дію Договору №061222 з виконавцем, сторони спільно вирішили повністю припинити дію Договору №061222, починаючи з 07.04.2023.
6.24.14. Однак, 30.08.2023 ТОВ "ОРХЕЙ-ВІТ" та адвокатським об`єднанням "Дубинський і Ошарова" укладено договір №300823 (далі - Договір 300823), відповідно до пункту 1.1,1.2 якого за Договором клієнт доручає, а виконавець приймає на себе зобов`язання по здійсненню нижчезазначеного: надання юридичних послуг та правової допомоги; надання інших послуг, передбачених статутом виконавця та не заборонених діючим законодавством України.
6.24.15. За умовами пункту 2.1 Договору №300823 клієнт звертається до виконавця з проханням надати йому послуги, та/або представляти його у справах, які є у клієнта, або можуть виникнути у майбутньому.
6.24.16. Згідно з пунктом 2.2 Договору №300823 формою звернення клієнта є доручення та/або інструкції, які мають бути здійснені письмово та підписані належною посадовою особою. У термінових випадках звернення клієнта може бути в усній формі, однак, з наступним підтвердженням письмово.
6.24.17. Як передбачено пунктом 6.1 Договору №300823 виконавець регулярно, як правило, один раз на місяць виставляє клієнту рахунки.
6.24.18. Пунктом 6.2 Договору №300823 встановлено, що клієнт здійснює оплату банківським переказом на розрахунковий рахунок виконавця протягом 3 (трьох) банківських днів після отримання рахунку.
6.24.19. Відповідно до пунктів 10.1, 10.2 Договору №300823 цей Договір укладений на невизначений термін, і він є дійсним, доки одна з сторін не заявить про своє бажання його припинити. Договір може бути припинений за взаємною згодою сторін.
6.24.20. При цьому, у пункті 11.1 Договору №300823 визначено, що Договір набирає чинності з дати його підписання та діє до його припинення згідно з положеннями статті 10 цього Договору.
6.24.21. Додатковою угодою №013108/23 до Договору №300823 сторонами погоджено, що загальна вартість наданих послуг не перевищуватиме 10 500 євро.
6.24.22. Як вбачається з акта від 01.12.2023 №U33318 про надання послуг відповідно до рахунку від 13.09.2023 №U33318 та випискою по рахунку за дату 26.09.2023 з печаткою відповідного банку, ТОВ "ОРХЕЙ-ВІТ" сплачено послуги правової допомоги у розмірі 10 040 євро (еквівалент 390 278,90 грн).
6.24.23. Враховуючи наведене, оцінивши подані ТОВ "ОРХЕЙ-ВІТ" докази на підтвердження понесених ним витрат, врахувавши заперечення на заяву про відшкодування судових витрат, які подані Компанією, виходячи з обставин справи, господарський суд першої інстанції, на думку суду апеляційної інстанції, дійшов правильного висновку, що витрати на професійну правничу допомогу, які пов`язані з розглядом цієї справи підлягають розподілу у розмірі 478 575 грн, оскільки, такі витрати співрозмірні з виконаною роботою.
6.24.24. Крім того, ТОВ "ОРХЕЙ-ВІТ" просить стягнути з Компанії понесені судові витрати, пов`язані з замовленням Висновка №37/02-23, який прийнятий судом як належний та допустимий доказ у справі.
6.24.25. Як вбачається з матеріалів справи, а саме копії договору від 13.02.2023 №37/02-2023, копії рахунку від 13.02.2023 №37, копії платіжної інструкції від 15.02.2023 №96 та копії акта здавання-приймання робіт (надання послуг) від 31.03.2023 ТОВ "ОРХЕЙ-ВІТ" понесено витрати, пов`язані з замовленням Висновка №37/02-23 у розмірі 60 000 грн.
6.24.26. Таким чином, на думку суду апеляційної інстанції, місцевий суд дійшов правильного висновку про покладення на Компанію понесених витрат ТОВ "ОРХЕЙ-ВІТ", пов`язаних із замовленням Висновку №37/02-23 у розмірі 60 000 грн.
6.24.27. Відтак, з урахуванням наведеного, судові витрати ТОВ "ОРХЕЙ-ВІТ", які пов`язані з розглядом цієї справи покладаються на Компанію у розмірі 538 575 грн.
6.25. Щодо заяви ТОВ "Дистреко" про відшкодування судових витрат, апеляційний суд вказав таке.
6.25.1. Наявність договірних відносин адвокатським об`єднанням "Дубинський і Ошарова" та ТОВ "Дистреко" підтверджується ордером серії АІ №1408556 від 13.06.2022, виданому на підставі договору про надання правової допомоги від 08.11.2022 №221108.
6.25.2. ТОВ "Дистреко" до матеріалів справи надало на підтвердження понесених витрат на правову допомогу такі докази: рахунки від 13.09.2023 №U35311 та від 22.08.2023 №U35310, виписки по рахунку за дату 12.09.2023 за 08.11.2023, що підтверджують проведення платежів за відповідними рахунками ТОВ "Дистреко".
6.25.3. Із вказаних доказів вбачається, що ТОВ "Дистреко" у цій справі понесено витрати на правову допомогу у розмірі 122 880 грн та 75 840 грн відповідно, що разом становить 198 720 грн.
6.25.4. Господарським судом першої інстанції, на думку суду апеляційної інстанції, враховано, що Компанією подано клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги, в якій заявник просить відмовити у задоволенні заяви ТОВ "Дистреко" про відшкодування судових витрат, а у разі задоволення такої заяви - зменшити такі витрати до 14 000 грн.
6.25.5. Оцінивши подані ТОВ "Дистреко" докази на підтвердження понесених ним витрат та беручи до уваги заперечення на заяву про відшкодування судових витрат, які подані Компанією, виходячи з обставин справи, суд першої інстанції, на думку суду апеляційної інстанції, дійшов правильного висновку, що витрати на професійну правничу допомогу, які пов`язані з розглядом цієї справи підлягають розподілу у розмірі 198 720 грн, оскільки, такі витрати співрозмірні з виконаною роботою та підтверджуються доказами, наявними у матеріалах справи.
6.25.6. Заперечуючи проти вказаних доводів, Компанія вказувала на те, що третьою особою не дотримано вимог чинного законодавства для компенсації витрат на правову допомогу, а саме: не подано попереднього (орієнтовного) розрахунку суми судових витрат, не підтверджено розмір понесених витрат на правову допомогу, тому не вдається можливим встановити за які саме послуги було сплачено винагороду.
6.25.7. У той же час, господарським судом першої інстанції, на думку суду апеляційної інстанції, правильно зазначено, що вказані доводи повністю спростовуються доказами, що містяться у матеріалах справи, зокрема, із наданих ТОВ "Дистреко" рахунків вбачається перелік послуг, за які має бути здійснена оплата, та вказана погодинна ставка адвоката із зазначенням кількості витрачених адвокатом годин.
6.25.8. Що ж стосується попереднього (орієнтовного) розрахунку суми судових витрат на правову допомогу, то відповідно до статті 124 ГПК України, у разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат, суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору. Водночас, господарським судом першої інстанції, на думку суду апеляційної інстанції, правильно зазначено, що неподання стороною попереднього розрахунку судових витрат не є безумовною підставою для відмови у відшкодуванні відповідних судових витрат (аналогічний Висновок наведено у постанові Верховного Суду від 08.04.2021 у справі №161/20630/18).
6.25.9. Крім того, ТОВ "Дистреко" просить стягнути з Компанії понесені судові витрати, пов`язані з замовленням Висновка №G-002-СІВ-23, який прийнятий судом першої інстанції як належний та допустимий доказ у справі.
6.25.10. Як вбачається з матеріалів справи, а саме копії договору від 22.06.2023 №Е/08/23, копії рахунку-фактури від 22.06.2023 №24 та платіжної інструкції від 23.06.2023 №453, ТОВ "Дистреко" понесено витрати, пов`язані з замовленням Висновка №G-002-СІВ-23 у розмірі 79 819,32 грн.
6.25.11. На думку суду апеляційної інстанції, місцевий господарський суд дійшов правильного висновку про покладення на Компанію, понесених витрат ТОВ "Дистреко", пов`язаних із замовленням Висновка №G-002-СІВ-23 у розмірі 79 819,32 грн.
6.26. Суд апеляційної інстанції, постановляючи ухвалу від 24.06.2024, встановив, що рішенням Господарського суду міста Києва від 30.01.2024 у справі №910/14863/22, зокрема, в задоволенні первісного позову відмовлено повністю; зустрічний позов задоволено повністю; визнано недійсним свідоцтво України від 25.11.2008 №99608 на знак для товарів і послуг "Natura", що належить Компанії; зобов`язано Організацію внести зміни до Державного реєстру свідоцтв України на торгівельні марки, ведення якого здійснюється в електронній формі, стосовно визнання недійсним повністю свідоцтва України від 25.11.2008 №99608 та здійснити публікацію в офіційному електронному бюлетені "Промислова власність".
6.27. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 30.04.2024 у справі №910/14863/22 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Компанії.
6.28. Поряд з цим, не погоджуючись із вказаним судовим рішенням місцевого господарського суду, Підприємство звернулось до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою, в якій просить:
- скасувати повністю рішення суду першої інстанції;
- прийняти нове судове рішення, яким задовольнити вимоги Компанії за первісним позовом;
- визнати недійсною міжнародну реєстрацію торгової марки від 05.01.2007 №927822, права на яку належать ТОВ "ОРХЕЙ-ВІТ" повністю;
- зобов`язати Організацію здійснити публікацію в офіційному бюлетені "Промислова власність" про визнання недійсною міжнародної реєстрації торгової марки від 05.01.2007 №927822 на території України повністю та повідомити Міжнародне бюро Всесвітньої організації інтелектуальної власності про визнання недійсною міжнародної реєстрації торговельної марки від 05.01.2007 №927822 на території України повністю;
- у задоволенні позовних вимог ТОВ "ОРХЕЙ-ВІТ" за зустрічним позовом про визнання недійсним повністю Свідоцтва України від 25.11.2008 №99608 на знак для товарів і послуг "Natura", що належить Компанії та зобов`язання вчинити дії відмовити повністю.
6.29. Апеляційна скарга Підприємства мотивована тим, що в межах цієї справи розглядається питання дійсності свідоцтва України №99608, що належить Компанії та використовується Підприємством у своїй господарський діяльності на підставі ліцензійного договору.
6.30. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 11.06.2024, зокрема, прийнято апеляційну скаргу Підприємства до свого провадження, залучено Підприємство до участі у справі №910/14863/22 (апеляційне провадження відкрито за апеляційною скаргою Компанії).
6.31. У судовому засіданні 24.06.2024 колегія суддів апеляційного господарського суду, розглянувши доводи апеляційної скарги Підприємства та клопотання про закриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою Підприємства, подані ТОВ "Дистреко", ТОВ "ОРХЕЙ-ВІТ" та Організацією, вважає, що вказані клопотання про закриття апеляційного провадження підлягають задоволенню, з огляду на таке.
6.31.1. Як вбачається з матеріалів справи №910/14863/22 Підприємство не було залучено в якості сторони у вказаній справі в суді першої інстанції.
6.31.2. Предмет позову у справі №910/14863/22 стосується визнання недійсною міжнародної реєстрації торговельної марки, яка належить ТОВ "ОРХЕЙ-ВІТ" (за первісним позовом), та визнання недійсним свідоцтва на знак для товарів і послуг, який належить Компанії (за зустрічним позовом).
6.31.3. При цьому, Підприємство не є власником зазначених свідоцтв, не було учасником справи, а оскаржуваним судовим рішенням не вирішувалися права, інтереси та/або обов`язки Підприємства. Разом з цим, оскаржуване рішення не стосується ні сокової продукції оспорюваної торговельної марки, ані використання Підприємством цієї торговельної марки.
6.31.4. Крім того, ні мотивувальна, ні резолютивна частина оскаржуваного судового рішення не містить будь-яких тверджень та/або посилань, які б стосувалися прав, інтересів та/або обов`язків Підприємства.
6.31.5. Враховуючи наведене, вбачається, що оскаржуване судове рішення безпосередньо не впливає на права та обов`язки Підприємства та не зачіпає його інтересів, у зв`язку з чим, наявні підстави для закриття апеляційного провадження, відповідно до пункту 3 частини першої статті 264 ГПК України.
6.31.6. Водночас, колегія суддів апеляційного господарського суду зазначає, що частиною першою статті 50 ГПК України встановлено, що треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого провадження у справі або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права або обов`язки щодо однієї із сторін. Їх може бути залучено до участі у справі також за заявою учасників справи. Тобто, скаржник-1 не був позбавлений права звернутися до місцевого господарського суду із відповідною заявою про залучення його до участі у справі в якості третьої особи.
6.31.7. При цьому, в матеріалах справи наявні докази, які вказують, Підприємство було обізнано про наявність права власності на знак для товарів і послуг "Naturalis" у ТОВ "ОРХЕЙ-ВІТ" (ORHEI-VIT S.R.L.) та наявність провадження у цій справі в господарському суді першої інстанції. Наведене підтверджується такими доказами:
- рішенням від 21.12.2015 Григоріопольського суду міста Кишинів у справі №2-4362/14 (додаток №2 до відзиву ТОВ "ОРХЕЙ-ВІТ") та рішенням від 05.07.2016 Апеляційного суду міста Кишинів у справі №2а-578/16 (додаток №3 до відзиву ТОВ "ОРХЕЙ-ВІТ") у яких Підприємство брало участь у судових справах разом з ТОВ "ОРХЕЙ-ВІТ";
- матеріалами позовної заяви Компанії у справі №916/2921/22 та відповідними листами, долучених до неї, з яких вбачається, що саме Підприємство першим дізналось та повідомило Компанію про продаж сокової продукції під позначенням "Naturalis" (додаток №5 до позовної заяви Компанії);
- довідкою від Підприємства від 18.09.2023 (додаток №4 до заперечень від 21.09.2023 №38574), внутрішньою документацією Підприємства (додаток №35 до відзиву на зустрічний позов від 06.10.2023 №38828), з яких вбачається, що Підприємство збирало та надавало відомості та докази Компанії для сприяння захисту прав останнього в межах цієї справи.
6.31.8. Вказана поведінка та дії Підприємства дозволяє зробити висновок, що Підприємство було обізнано про спірну торговельну марку та про процесуальні дії Компанії під час розгляду цієї справи в господарському суді першої інстанції, та Підприємство мало право заявити себе стороною провадження у цій справі під час її розгляду в місцевому господарському суді. Однак, вказаним правом на звернення до господарського суду першої інстанції не скористалось.
6.31.9. З урахуванням наведеного, колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку про задоволення клопотань ТОВ "ОРХЕЙ-ВІТ", ТОВ "Дистреко", Організації про закриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою Підприємства з підстав, визначених пунктом 3 частини першої статті 264 ГПК України.