ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 листопада 2024 року
м. Київ
Справа № 910/15990/23
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Кібенко О.Р. - головуючий, Бакуліна С.В., Студенець В.І.,
за участю секретаря судового засідання - Янковського В.А.,
представників учасників справи:
Товариства з обмеженою відповідальністю "Санвін 13" - Отенко П.В.,
Державного підприємства "Гарантований покупець" - Прокопів Н.М., Акуленко А.В.,
Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, - не з`явився,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Cанвін 13"
на рішення Господарського суду міста Києва від 22.04.2024 (суддя Алєєва І.В.)
та постанову Північного апеляційного господарського суду від 30.07.2024 (колегія суддів: Коротун О.М., Майданевич А.Г., Сулім В.В.)
у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Санвін 13" (далі - ТОВ "Санвін 13")
до Державного підприємства "Гарантований покупець" (далі - ДП "Гарантований покупець")
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - НКРЕКП),
про визнання протиправними та скасування актів та зобов`язання вчинити дії.
СУТЬ СПОРУ
1. У жовтні 2019 року ТОВ "Санвін 13" і ДП "Гарантований покупець" уклали договір купівлі-продажу електричної енергії.
2. За період лютий-вересень 2022 року ДП "Гарантований покупець" надсилало на адресу ТОВ "Санвін 13" акти приймання-передачі, а також акти коригування до них, з якими ТОВ "Санвін 13" не погодилося та, відповідно, не підписало їх; стверджувало, що заборгованість нарахована на підставі формули розрахунку частки відшкодування небалансів, яка була визнана протиправною та нечинною у судовому порядку.
3. З огляду на це ТОВ "Санвін 13" звернулося з позовом до суду, в якому просило визнати протиправними та скасувати акти приймання-передачі разом з актами коригування, зобов`язати ДП "Гарантований покупець" перерахувати заборгованість відповідно до договору за період лютий-вересень 2022 року з використанням іншої формули розрахунку та надати нові акти.
4. Суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, відмовив у задоволенні позову.
5. ТОВ "Санвін 13" звернулося з касаційною скаргою до Верховного Суду.
6. Перед Верховним Судом постали такі питання:
- чи підлягає застосуванню підпункт 8 п.1 Змін до Постанови НКРЕКП від 26.04.2019 №641, затверджених постановою НКРЕКП від 15.01.2021 №46, у частині викладення у новій редакції п.9.3 гл.9 Порядку купівлі гарантованим покупцем електричної енергії, виробленої з альтернативних джерел енергії, який був визнаний протиправним та нечинним, до правовідносин сторін, що виникли й тривали до цього моменту;
- чи є позовні вимоги ТОВ "Санвін 13" ефективним способом захисту в спорі щодо розрахунків частки відшкодування вартості небалансів електричної енергії.
7. Верховний Суд скасував оскаржувані рішення в частині відмови у задоволенні позовної вимоги про зобов`язання відповідача перерахувати заборгованість та направив справу в цій частині на новий розгляд до суду першої інстанції, виходячи з таких мотивів.
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
8. ТОВ "Санвін 13" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до ДП "Гарантований покупець", у якому просило:
1) визнати протиправними та скасувати акти приймання-передачі частки відшкодування вартості врегулювання небалансу електричної енергії ДП "Гарантований покупець" за період лютий-вересень 2022 року разом із актами коригування до них у зв`язку із розрахунком заборгованості за протиправною та нечинною формулою, а саме:
- акт приймання-передачі частки відшкодування вартості врегулювання небалансу електричної енергії за лютий 2022 року до договору від 02.10.2019 №783/01 (далі - Договір) від 16.03.2022;
- акт приймання-передачі частки відшкодування вартості врегулювання небалансу електричної енергії за березень 2022 року до Договору від 10.06.2022;
- акт приймання-передачі частки відшкодування вартості врегулювання небалансу електричної енергії за квітень 2022 року до Договору від 24.05.2022;
- акт приймання-передачі частки відшкодування вартості врегулювання небалансу електричної енергії за травень 2022 року до Договору від 04.07.2022;
- акт приймання-передачі частки відшкодування вартості врегулювання небалансу електричної енергії за червень 2022 року до Договору від 19.07.2022;
- акт приймання-передачі частки відшкодування вартості врегулювання небалансу електричної енергії за липень 2022 року до Договору від 16.08.2022;
- акт приймання-передачі частки відшкодування вартості врегулювання небалансу електричної енергії за серпень 2022 року до Договору від 30.09.2022;
- акт приймання-передачі частки відшкодування вартості врегулювання небалансу електричної енергії за вересень 2022 року до Договору від 21.10.2022 (далі разом - Акти приймання-передачі);
- акт коригування до акта приймання-передачі частки відшкодування вартості врегулювання небалансу електричної енергії за лютий 2022 року до Договору від 17.02.2023;
- акт коригування до акта приймання-передачі частки відшкодування вартості врегулювання небалансу електричної енергії за березень 2022 року до Договору від 30.09.2023;
- акт коригування до акта приймання-передачі частки відшкодування вартості врегулювання небалансу електричної енергії за квітень 2022 року до Договору від 17.02.2023;
- акт коригування до акта приймання-передачі частки відшкодування вартості врегулювання небалансу електричної енергії за травень 2022 року до Договору від 16.03.2023;
- акт коригування до акта приймання-передачі частки відшкодування вартості врегулювання небалансу електричної енергії за червень 2022 року до Договору від 20.03.2023;
- акт коригування до акта приймання-передачі частки відшкодування вартості врегулювання небалансу електричної енергії за липень 2022 року до Договору від 22.03.2023;
- акт коригування до акта приймання-передачі частки відшкодування вартості врегулювання небалансу електричної енергії за серпень 2022 року до Договору від 21.02.2023;
- акт коригування до акта приймання-передачі частки відшкодування вартості врегулювання небалансу електричної енергії за вересень 2022 року до Договору від 09.06.2023 (далі разом - Акти коригування);
2) зобов`язати ДП "Гарантований покупець" перерахувати заборгованість ТОВ "Санвін 13" за відшкодування вартості врегулювання небалансу електричної енергії відповідно до Договору за період лютий-вересень 2022 року з використанням формули розрахунку, що міститься у постанові НКРЕКП "Про внесення змін до постанови НКРЕКП від 26.04.2019 №641" від 13.12.2019 №2802 (далі - Постанова №2802);
3) зобов`язати ДП "Гарантований покупець" надати відповідні нові акти.
9. Позовні вимоги обґрунтовані некоректністю спірних актів, на підставі чого ТОВ "Санвін 13" письмово повідомило ДП "Гарантований покупець" свої зауваження та заперечення щодо них, а також заборгованості за актами; вказало, що заборгованість нарахована на підставі формули розрахунку частки відшкодування небалансів, яка була визнана протиправною та нечинною у судовому порядку.
Фактичні обставини справи, встановлені судами попередніх інстанцій
10. 02.10.2019 ТОВ "Санвін 13" і ДП "Гарантований покупець" уклали Договір, предметом якого є купівля-продаж електричної енергії (до якого вносилися зміни шляхом укладення додаткових угод).
11. Згідно з п.2.3 Договору (в редакції додаткової угоди від 08.04.2020 №1022/01/20) позивач зобов`язався продавати, а відповідач - купувати всю відпущену електроенергію генеруючих одиниць позивача.
12. За змістом п.1.2 Договору в редакції додаткової угоди від 19.02.2021 №691/01/21 позивач несе фінансову відповідальність перед відповідачем за відшкодування вартості врегулювання небалансу електричної енергії відповідача відповідно до постанови НКРЕКП "Про затвердження нормативно-правових актів, що регулюють діяльність гарантованого покупця та купівлі електричної енергії за "зеленим" тарифом та за аукціонною ціною" від 26.04.2019 №641 (далі - Постанова №641).
13. Позивач зазначає, що на підставі п.1.2 та п.2.6 Договору (в редакції додаткової угоди від 19.02.2021 №691/01/21) ДП "Гарантований покупець" надсилало на адресу ТОВ "Санвін 13" Акти приймання-передачі, а також Акти коригування, з якими ТОВ "Санвін 13" не погодилося.
14. ТОВ "Санвін 13" вважало спірні акти некоректними, на підставі чого письмово повідомило ДП "Гарантований покупець" свої зауваження та заперечення щодо них, а також заборгованості за актами, у тому числі вказало, що заборгованість нарахована на підставі формули розрахунку частки відшкодування небалансів, яка була визнана протиправною та нечинною у судовому порядку.
15. ТОВ "Санвін 13" зауважує, що Договір був призупинений відповідно до п.1 додаткової угоди від 15.05.2023 №990/07/23. Водночас у п.3 цієї додаткової угоди сторони погодили, що призупинення дії Договору не звільняє сторони від належного виконання зобов`язань щодо здійснення розрахунків, які виникли у період до призупинення дії Договору.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
16. Господарський суд міста Києва рішенням від 22.04.2024, що залишене без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 30.07.2024, у задоволенні позову відмовив у повному обсязі.
17. Судові рішення, зокрема, мотивовані таким:
- Верховний Суд у постанові від 08.09.2022 у справі №640/4069/21, підтримавши позицію суду першої інстанції, виснував, що з урахуванням правил ч.2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС) відповідач у спірних правовідносинах діяв поза межами повноважень та не у спосіб, що визначені Конституцією та законами України, необґрунтовано, недобросовісно, нерозсудливо, без дотримання принципу рівності перед законом, без запобігання всім формам дискримінації, а тому підпункт 8 п.1 Змін до Постанови №641, затверджених постановою НКРЕКП від 15.01.2021 №46, у частині викладення у новій редакції п.9.3 гл.9 Порядку купівлі гарантованим покупцем електричної енергії, виробленої з альтернативних джерел енергії, затвердженого Постановою №641 (далі - Порядок), є протиправним;
- ключовим питанням у цьому випадку є саме момент, з якого не підлягають застосуванню вказані нечинні положення; підпункт 8 п.1 Змін до Постанови 641, затверджених постановою НКРЕКП від 15.01.2021 №46, у частині викладення у новій редакції п.9.3 гл.9 Порядку втратив чинність 08.09.2022 (дата ухвалення постанови Верховного Суду в справі №640/4069/21);
- складаючи Акти приймання-передачі за період лютий-вересень 2022 року разом із Актами коригування, ДП "Гарантований Покупець" правомірно здійснило розрахунок на підставі чинної на той період формули;
- вимога про зобов`язання ДП "Гарантований Покупець" надати акт приймання-передачі електроенергії за договором купівлі-продажу не призводить до поновлення порушеного права позивача та в разі її задоволення не може бути виконана у примусовому порядку, оскільки відсутній механізм виконання такого рішення (з посиланням на постанову Великої Палати Верховного Суду від 11.09.2018 у справі №905/1926/16); обраний ТОВ "Санвін 13" спосіб захисту зводиться до обов`язку ДП "Гарантований Покупець" оформити первинний документ, водночас цей спосіб захисту є неефективним у розумінні правових позицій Великої Палати Верховного Суду.
Короткий зміст вимог та доводів касаційної скарги та відзиву на касаційну скаргу
18. 27.08.2024 ТОВ "Санвін 13" з використанням підсистеми "Електронний Суд" звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою на рішення Господарського суду міста Києва від 22.04.2024 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 30.07.2024, у якій просить скасувати їх та ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог у повному обсязі.
19. На виконання вимог п.5 ч.2 ст.290 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК) підставами касаційного оскарження ТОВ "Санвін 13" визначило пункти 3, 4 ч.2 ст.287 ГПК та зазначає:
- щодо п.3 ч.2 ст.287 ГПК - за відсутності висновку Верховного Суду щодо застосування норм права у подібних правовідносинах суди першої та апеляційної інстанцій неправильного застосували п.9.3. гл.9 Порядку (у редакції від 16.01.2021) в періоди з лютий-вересень 2022 року до правовідносин з відшкодування частки вартості врегулювання небалансу, ч.2 ст.265 КАС, ст.16 Цивільного кодексу України (далі - ЦК);
- щодо п.4 ч.2 ст.287 ГПК - суди першої та апеляційної інстанцій порушили норми процесуального права, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, не здійснили належне дослідження зібраних у справі доказів.
20. Обґрунтовуючи касаційну скаргу, ТОВ "Санвін 13", зокрема, зауважує:
- нечинна формула, яка апріорі є протиправною за своєю правовою природою, тобто такою, що не відповідає законам України та Конституції України, з моменту свого прийняття (з 15.01.2021) не підлягає застосуванню до правовідносин між ТОВ "Санвін 13" та ДП "Гарантований покупець", які склалися на підставі Договору, в частині розрахунку вартості небалансів електричної енергії; ТОВ "Санвін 13" неодноразово наголошувало у всіх своїх заявах по суті, що попри визнання нечинної формули протиправною в судовому порядку в межах справи №640/4069/21, її протиправність є самостійною та достатньою правовою підставою, яка унеможливлює її застосування до будь-яких правовідносин, зокрема, які склалися між ТОВ "Санвін 13" та ДП "Гарантований покупець" щодо відшкодування вартості небалансів електричної енергії відповідно до Договору та Порядку;
- практика Верховного Суду щодо неможливості застосування будь-яких протиправних нормативно-правових актів є сталою та зводиться до того, що: "суди не повинні застосовувати положення нормативно-правових актів, які не відповідають Конституції та законам України, незалежно від того, чи оскаржувались такі акти в судовому порядку та чи є вони чинними на момент розгляду справи, тобто згідно з правовою позицією Верховного Суду такі правові акти (як закони, так і підзаконні акти) не можуть застосовуватися навіть у випадках, коли вони є чинними";
- суди першої та апеляційної інстанцій допустили неправильне застосування до спірних правовідносин між ТОВ "Санвін 13" і ДП "Гарантований покупець" формули (нормативно-правового акта), яка була визнана протиправною та нечинною постановою Верховного Суду в справі №640/4069/21; спірні правовідносини є триваючими, заборгованість ТОВ "Санвін 13" за спірними Актами приймання-передачі та Актами коригування не сплачена, тому такі правовідносини продовжують існувати (тривати) з правової точки зору навіть після ухвалення постанови Верховного Суду в справі №640/4069/21;
- момент втрати чинності нечинної формули відповідно до постанови №640/4069/21 (08.09.2022) не оскаржується ТОВ "Санвін 13"; водночас релевантним у цій справі є не час, коли нормативно-правовий акт втратив чинність, а можливість ретроспективного застосування протиправного та нечинного нормативного акта до правовідносин у період до скасування такого нормативно-правового акта; суди першої та апеляційної інстанцій допустили неправильне тлумачення положень ч.2 ст.265 КАС, яка жодним чином не регламентує можливість ретроспективного застосування незаконного нормативно-правового акта, а лише визначає юридичний факт, з настанням якого нормативно-правовий втрачає чинність: з моменту набрання законної сили відповідним рішенням суду; оскільки нечинна формула не підлягає застосуванню з моменту свого прийняття, суди повинні були застосувати формулу в редакції Постанови №2802, яка діяла до 15.01.2021;
- обрані ТОВ "Санвін 13" способи захисту у вигляді: 1) визнання протиправними та скасування Актів приймання-передачі й Актів коригування до них; 2) зобов`язання відповідача перерахувати заборгованість ТОВ "Санвін 13" за відшкодування вартості врегулювання небалансу електричної енергії відповідно до Договору з використанням формули в редакції Постанови №2802; 3) зобов`язання надати відповідні нові акти є належними та ефективними способами захисту порушених прав ТОВ "Санвін 13" у розумінні релевантної практики Верховного Суду;
- за змістом оскаржуваних рішень суди першої та апеляційної інстанцій усупереч вимогам процесуального закону не дослідили та не надали належної оцінки доказам ТОВ "Санвін 13", які безпосередньо впливають на правильність вирішення справи; ТОВ "Санвін 13" неодноразово письмово висловлювало заперечення та зауваження до спірних актів щодо розрахунку заборгованості за нечинною формулою, а також інших суттєвих недоліків, на підтвердження чого були надані належні та допустимі письмові докази; відповідно, спірні Акти приймання-передачі та Акти коригування не були підписані ТОВ "Санвін 13"; вказані докази й доводи свідчать, що між ТОВ "Санвін 13" і ДП "Гарантований покупець" існує господарський спір, що виник з укладеного Договору щодо сум заборгованості за небалансом, і цей спір жодним чином не стосується виставлення первинних документів та начебто встановлення юридичних фактів; ТОВ "Санвін 13" неодноразово зверталося до ДП "Гарантований покупець" із проханням скасувати спірні Акти приймання-передачі та Акти коригування до них, а також здійснити перерахунок заборгованості із застосуванням формули в редакції Постанови №2802; такі звернення були проігноровані, що й зумовило ініціювання ТОВ "Санвін 13" судового процесу; суди не дослідили та не надали оцінки тому, що спірний акт за серпень 2022 року був виставлений відповідачем 30.09.2022, спірний акт за вересень 2022 року - 21.10.2022; більш того, всі Акти коригування до спірних актів були виставлені відповідачем після 08.09.2022, тобто після втрати чинності нечинною формулою відповідно до постанови Верховного Суду в справі №640/4069/21; суди проігнорували наданий ТОВ "Санвін 13" висновок експерта, яким підтверджена сума збитків у розмірі 16 688 790, 19 грн, що потенційно будуть понесені ТОВ "Санвін 13" на підставі спірних актів та Актів коригування, розраховані на підставі нечинної формули; крім того, висновком експерта підтверджується, що можливо здійснити розрахунок частки відшкодування вартості врегулювання небалансу електричної енергії ТОВ "Санвін 13" за формулою в редакції Постанови №2802.
21. 01.10.2024, у межах встановленого Верховним Судом строку, ДП "Гарантований покупець" з використанням засобів поштового зв`язку подало відзив на касаційну скаргу, в якому просить залишити її без задоволення, а оскаржувані судові рішення - залишити без змін. Водночас у тексті відзиву ДП "Гарантований покупець" також обґрунтовує підстави для закриття касаційного провадження згідно з п.4 ч.1 ст.296 ГПК.
22. Відзив, зокрема, обґрунтований таким:
- усупереч доводам ТОВ "Санвін 13" суди попередніх інстанцій не застосовували п.9.3 Порядку, оскільки не здійснювали розрахунку частки врегулювання небалансу за формулою, визначеною у вказаному пункті; суди відмовили в задоволенні позову у зв`язку з моментом втрати чинності нормативно-правовим актом та обранням позивачем неефективного способу захисту;
- ТОВ "Санвін 13" зазначає про відсутність висновку Верховного Суду, натомість п.9.3 Порядку був предметом розгляду в адміністративній справі №640/4069/21 (постанова Верховного Суду від 08.09.2022 у справі №640/4069/21); вказане зумовлює відсутність підстав для відкриття касаційного провадження;
- посилаючись на неправильне застосування ч.2 ст.265 КАС, скаржник на підставі п.3 ч.2 ст.287 ГПК зазначає про відсутність висновків Верховного Суду щодо застосування вказаної норми, однак Верховний Суд неодноразово висловлював позицію про момент втрати чинності нормативно-правовим актом; визнання протиправним і нечинним нормативно-правового акта за рішенням суду з огляду на вимоги ч.2 ст.265 КАС не має наслідком втрату чинності цим розпорядженням з моменту його ухвалення (наводить висновки, викладені у постановах Верховного Суду від 29.09.2022 у справі №826/23168/15, від 05.07.2022 у справі №826/12637/18, від 31.08.2018 у справі №822/1815/16, від 21.08.2018 у справі №805/2339/16-а, постанові Великої Палати Верховного Суду від 11.09.2019 у справі №520/12022/17 та інших);
- підстава, передбачена п.4 ч.2 ст.287 ГПК, сукупно з п.1 ч.3 ст.310 ГПК є похідною від інших підстав касаційного оскарження, за якими відсутні підстави для відкриття касаційного провадження; скаржник фактично просить суд здійснити переоцінку доказів, що не допускається з огляду на приписи ст.300 ГПК;
- обрані скаржником способи судового захисту є неефективними, апріорі не можуть забезпечити поновлення його порушених прав, що слугує самостійною підставою для відмови у задоволенні позову;
- підписавши без застережень акти приймання-передачі за 13 місяців поспіль, скаржник висловив незгоду з актом лише в лютому 2022 року, хоча за всі періоди з січня 2021 року по вересень 2022 року методика розрахунку частки була однаковою, а такий розрахунок здійснювався відповідно до формули, що визначена у гл.9 Порядку (посилається на доктрину venire contra factum proprium (заборони суперечливої поведінки), про яку зазначила Велика Палата Верховного Суду в постанові від 05.06.2018 у справі №338/180/17).
Інші заяви учасників справи
23. 29.10.2024 ТОВ "Санвін 13" з використанням підсистеми "Електронний суд" подало письмові заперечення на відзив на касаційну скаргу.
24. 30.10.2024 НКРЕКП з використанням підсистеми "Електронний суд" подала письмові пояснення щодо касаційної скарги.
25. Оскільки письмові пояснення НКРЕКП були подані поза межами строку на подання відзиву (до 02.10.2024), при цьому НКРЕКП не просила поновити чи продовжити цей строк, і Верховний Суд не надавав дозвіл на їх подання, відповідно до ч.2 ст.118 ГПК письмові пояснення НКРЕКП підлягають залишенню без розгляду.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Чи підлягає застосуванню підпункт 8 п.1 Змін до Постанови НКРЕКП від 26.04.2019 №641, затверджених постановою НКРЕКП від 15.01.2021 №46, у частині викладення у новій редакції п.9.3 гл.9 Порядку купівлі гарантованим покупцем електричної енергії, виробленої з альтернативних джерел енергії, який був визнаний протиправним та нечинним, до правовідносин сторін, що виникли й тривали до цього моменту?
26. Суди попередніх інстанцій урахували, що підпункт 8 п.1 Змін до Постанови №641, затверджених постановою НКРЕКП від 15.01.2021 №46, у частині викладення у новій редакції п.9.3 гл.9 Порядку визнаний нечинним і протиправним; водночас зазначили, що протягом спірного періоду норма була чинною, а отже підлягала застосуванню.
27. ДП "Гарантований покупець" поділяє окреслену позицію та додатково наголошує, що п.9.3 Порядку був предметом розгляду в адміністративній справі №640/4069/21; Верховний Суд неодноразово висловлювався про момент втрати чинності нормативно-правовим актом; вказане зумовлює відсутність підстав для відкриття касаційного провадження.
28. Натомість ТОВ "Санвін 13" стверджує, що нечинна формула, яка апріорі є протиправною за своєю правовою природою, тобто такою, що не відповідає законам України та Конституції України, не підлягає застосуванню до правовідносин між ТОВ "Санвін 13" та ДП "Гарантований покупець" з моменту прийняття (з 15.01.2021); релевантним у цій справі є не час, коли нормативно-правовий акт втратив чинність, а можливість ретроспективного застосування протиправного та нечинного нормативного акта до правовідносин у період до скасування такого нормативно-правового акта; суди першої та апеляційної інстанцій допустили неправильне тлумачення положень ч.2 ст.265 КАС, яка жодним чином не регламентує можливість ретроспективного застосування незаконного нормативно-правового акта, а лише визначає юридичний факт, з настанням якого нормативно-правовий втрачає чинність: з моменту набрання законної сили відповідним рішенням суду; оскільки нечинна формула не підлягає застосуванню з моменту свого прийняття, суди повинні були застосувати формулу в редакції Постанови №2802, яка діяла до 15.01.2021.
29. Проаналізувавши доводи та аргументи скаржника, Верховний Суд звертає увагу на таке.
30. Відповідно до ст.1 КАС цей Кодекс визначає юрисдикцію та повноваження адміністративних судів, встановлює порядок здійснення судочинства в адміністративних судах.
31. За ч.1 ст.5 КАС кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень.
32. Під час розгляду справи про визнання протиправним та нечинним нормативного-правового чи індивідуального акта суд адміністративної юрисдикції з`ясовує питання законності чи незаконності його прийняття. Адміністративний суд вирішує, зокрема, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються (ч.1 ст.244 КАС). Відповідно, за загальним правилом, враховуючи приписи ст.264 КАС, обставини, які з`ясовуються адміністративним судом під час ухвалення рішення у справі щодо оскарження нормативно-правового акта, стосуються законності такого акта та порядку його прийняття, що не належать до обставин справи господарської юрисдикції. Аналогічний висновок викладений у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 01.03.2024 у справі №910/17615/20.
33. Суди попередніх інстанцій встановили, що:
- Окружний адміністративний суду міста Києва рішенням від 16.07.2021 у справі №640/4069/21 визнав протиправним та нечинним підпункт 8 п.1 Змін до Постанови №641, затверджених постановою НКРЕКП від 15.01.2021 №46, у частині викладення у новій редакції п.9.3 гл.9 Порядку;
- Шостий апеляційний адміністративний суд постановою від 19.10.2021 скасував рішення суду першої інстанції та ухвалив нове, яким у відмовив задоволенні позову;
- водночас Верховний Суд постановою від 08.09.2022 скасував постанову суду апеляційної інстанції та залишив у силі рішення суду першої інстанції.
34. У справі №640/4069/21 Верховний Суд, зокрема, дійшов таких висновків:
- враховуючи положення ч.6 ст.71, п.11 розд.XVII Закону "Про ринок електричної енергії", покладення додаткової відповідальності на виробників, яким встановлено "зелений" тариф, та на виробників, які за результатами аукціону набули право на підтримку, і входять до балансуючої групи гарантованого покупця, у вигляді відшкодування частки вартості врегулювання небалансу електричної енергії гарантованого покупця є протиправним;
- із системного аналізу змісту підпункту 8 п.1 Змін у гл.9 Порядку в оскаржуваній частині вбачається, що НКРЕКП фактично установлено інші умови для отримання ДП "Гарантований покупець" відшкодування частки вартості врегулювання небалансу електричної енергії гарантованого покупця ніж ті, що визначені в Законі "Про ринок електричної енергії";
- норми Закону "Про ринок електричної енергії" врегульовують повноваження НКРЕКП визначати правила функціонування балансуючої групи гарантованого покупця в порядку купівлі гарантованим покупцем електричної енергії та умови відшкодування частки вартості врегулювання небалансу електричної енергії; проте наведені норми не передбачають повноважень НКРЕКП визначати порядок розрахунків обсягів, небалансів електричної енергії гарантованого покупця поза правилами ринку, як і не передбачають повноважень НКРЕКП визначати обсяг частки відшкодування вартості врегулювання небалансу електричної енергії гарантованого покупця;
- з урахуванням правил ч.2 ст.2 КАС відповідач у спірних правовідносинах діяв поза межами повноважень та не у спосіб, що визначені Конституцією та законами України, необґрунтовано, недобросовісно, нерозсудливо, без дотримання принципу рівності перед законом, без запобігання всім формам дискримінації, а тому підпункт 8 п.1 Змін до Постанови №641, затверджених постановою НКРЕКП від 15.01.2021 №46, у частині викладення у новій редакції п.9.3 гл.9 Порядку є протиправним.
35. Відхиляючи доводи ТОВ "Санвін 13", суди попередніх інстанцій зауважили, що постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття (ч.1 ст.359 КАС); отже, саме з 08.09.2022 (дата ухвалення постанови Верховного Суду в справі №640/4069/21) втратив чинність п.9.3 гл.9 Порядку.
36. На підставі цього суди дійшли висновку, що ДП "Гарантований Покупець" склало Акти приймання-передачі за період лютий-вересень 2022 року разом із Актами коригування до них, а також здійснило розрахунок на підставі чинної на той період формули.
37. Верховний Суд не погоджується з наведеним висновком з таких підстав.
38. Стаття 265 КАС визначає наслідки визнання нормативно-правового акта протиправним та нечинним. Згідно з ч.2 цієї статті нормативно-правовий акт втрачає чинність повністю або в окремій його частині з моменту набрання законної сили відповідним рішенням суду.
39. Дійсно, процесуальне законодавство регламентує порядок втрати чинності нормативно-правового акта в разі визнання його протиправним, а саме з моменту набрання законної сили відповідним рішенням суду. У постанові від 21.09.2021 у справі №910/10374/17 Велика Палата Верховного Суду виснувала: "Судове рішення про визнання протиправним (незаконним) та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень має ті ж наслідки, що і визнання такого акта чи окремих його положень такими, що втратили чинність (скасовані) органом, уповноваженим приймати або скасовувати такий акт. Отже, нормативно-правовий акт втрачає чинність повністю або в окремій його частині з моменту набрання законної сили відповідним рішенням суду".
40. Водночас у постановах Верховного Суду від 08.02.2024 у справі №260/2988/21 та від 10.03.2020 у справі №160/1088/19 зазначається, що норма ч.2 ст.265 КАС не регулює питань щодо можливості застосування нормативно-правових актів, визнаних судом протиправними. Предметом її регулювання є встановлення моменту втрати чинності нормативно-правовим актом, визнаним судом нечинним.
41. Верховний Суд також неодноразово наголошував, що суди не повинні застосовувати положення нормативно-правових актів, які не відповідають Конституції та законам України, незалежно від того, чи оскаржувались такі акти в судовому порядку та чи є вони чинними на момент розгляду справи, тобто згідно з правовою позицією Верховного Суду такі правові акти (як закони, так і підзаконні акти) не можуть застосовуватися навіть у випадках, коли вони є чинними (постанови від 12.03.2019 у справі №913/204/18, від 10.03.2020 у справі №160/1088/19). Про це також зазначила Велика Палата Верховного Суду в постанові від 09.06.2022 у справі №520/2098/19.
42. Питання застосовності (незастосовності) певного нормативно-правового акта до обставин справи суд з`ясовує, зокрема, у порядку вирішення конкуренції правових норм.
43. Відповідно до ч.6 ст.11 ГПК, якщо суд доходить висновку, що закон чи інший правовий акт суперечить Конституції України, суд не застосовує такий закон чи інший правовий акт, а застосовує норми Конституції України як норми прямої дії. У такому випадку суд після ухвалення рішення у справі звертається до Верховного Суду для вирішення питання стосовно внесення до Конституційного Суду України подання щодо конституційності закону чи іншого правового акта, вирішення питання про конституційність якого належить до юрисдикції Конституційного Суду України;
44. Крім того, суди мають керуватися принципом законності та загальним правилом щодо переваги нормативно-правового акта вищої юридичної сили над нормативно-правовим актом нижчої юридичної сили (виходячи з ієрархії нормативно-правових актів).
45. На момент розгляду цієї справи як судом першої інстанції, так і судом апеляційної інстанції була ухвалена та набрала законної сили постанова Верховного Суду від 08.09.2022 у справі №640/4069/21, який встановив невідповідність п.9.3 гл.9 Порядку вимогам Закону "Про ринок електричної енергії":