ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 листопада 2024 року
м. Київ
справа № 359/2585/20
провадження № 61-13299 св24
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Луспеника Д. Д.,
суддів: Гулейкова І. Ю., Гулька Б. І. (суддя-доповідач), Коломієць Г. В.,
Лідовця Р. А.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідачі: ОСОБА_2, ОСОБА_3,
третя особа- Громадська організація Садівницьке товариство "Старз",
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 27 березня 2024 року у складі судді Чирки С.С. та постанову Київського апеляційного суду від 03 вересня 2024 року у складі колегії суддів: Крижанівської Г. В., Оніщука М. І., Шебуєвої В. А.,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У березні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3, третя особа: Громадська організація Садівницьке товариство "Старз" (далі - ГО "Старз"), про відшкодування майнової шкоди.
Позовна заява мотивована тим, що рішенням засідання правління ГО "Старз"
від 12 жовтня 2008 року йому було надано доручення щодо будівництва за власні кошти на земельній ділянці загального користування ГО "Старз" будинку охорони КПП-2, вольєра для собак і туалету, також повідомлено власника ділянки № НОМЕР_1
ОСОБА_2 про недопущення протидії проведенню будівельних робіт щодо об`єкта охорони. Крім того, доручено йому, як члену правління від імені ГО "Старз" ведення усіх справ щодо цього будівництва у державних організаціях, вирішено видати йому довіреність.
У 2008-2009 роках ним за власні кошти було побудовано будинок охорони із вольєром для собак, туалетом та огорожею.
Починаючи з 2008 року ОСОБА_2 та ОСОБА_3 неодноразово здійснювали руйнування фундаменту і цегляної стінки будинку охорони.
12 листопада 2019 року відповідачі приблизно о 09 год 30 хв за допомогою спеціальної техніки та разом із невстановленими особами знесли побудовані ним будівлі. Такими протиправними діями відповідачів йому завдано майнової шкоди у розмірі 327 300 грн, який відповідає вартості знесених будівель.
З урахуванням викладеного ОСОБА_1 просив суд стягнути з відповідачів вартість майнового збитку у розмірі 327 300 грн.
Короткий зміст судового рішення суду першої інстанції
Рішенням Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 27 березня 2024 року позов ОСОБА_1 залишено без задоволення.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що представник ГО "Старз" зазначав про те, що позивач на виконання рішення правління СТ "Старз" 2008 року побудував будинок охорони, вольєра та огорожу за власні кошти. 12 листопада 2019 року вказаний будинок повністю знищено людьми, якими керував
ОСОБА_3 .
Незважаючи на обставини визнання факту знесення самочинного будівництва ОСОБА_2 на її земельній ділянці на вимогу компетентного органу, суд першої інстанції позбавлений можливості оцінити правомірність таких дій ОСОБА_2, оскільки у справі відсутні будь-які докази, які б свідчили про те, що спірний будинок, який побудував позивач, знаходився саме на її території.
Враховуючи, що позивач не зареєстрував право власності на спірний будинок, тому його права, як власника будинку, не порушені, оскільки вони ще не виникли і відсутні правові підстави для застосування положень статті 1166 ЦК України.
Короткий зміст судового рішення суду апеляційної інстанції
Постановою Київського апеляційного суду від 03 вересня 2024 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення. Рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 27 березня 2024 року залишено без змін.
Судове рішення апеляційного суду мотивовано тим, що ОСОБА_1 не було зареєстровано право власності на спірні будівлі, а саме на будинок охорони КПП-2, вольєра для собак і туалету. Отже, ОСОБА_1 не набув права власності на вказані будівлі. Крім того, позивач зазначав про те, що він на підставі рішення засідання правління ГО "Старз" від 12 жовтня 2008 року побудував спірні будівлі на земельній ділянці загального користування.
Апеляційний суд погодився з висновком суду першої інстанції про те, що позивачем належними доказами не підтверджено факт порушення його прав, як власника спірного майна.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі ОСОБА_1 просить оскаржувані судові рішення скасувати й ухвалити нове рішення, яким його позов задовольнити, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 07 жовтня 2024 року відкрито касаційне провадження в указаній справі і витребувано цивільну справу № 359/2585/20
з Бориспільського міськрайонного суду Київської області. Підставою відкриття касаційного провадження зазначено пункти 1, 4 частини другої статті 389 ЦПК України.
У жовтні 2024 року справа надійшла до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 11 листопада 2024 року справу за зазначеним позовом призначено до розгляду.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що у 2008-2009 роках позивачем відповідно до рішення засідання правління ГО "Старз" від 12 жовтня 2008 року було побудовано спірні будівлі на земельній ділянці загального користування. Право власності на земельну ділянку, на якій розташовано вказані будівлі, набуто ОСОБА_2 лише у 2012 році. ОСОБА_2 не визнала факт знесення спірних будівель.
У ОСОБА_2 та ОСОБА_3 були відсутні правові підстави для самостійного знесення спірних будівель, оскільки судом не ухвалювалося відповідне рішення про знесення об`єкту нерухомості.
Отже, вищевказаними протиправними діями відповідачів йому було завдано майнової шкоди у розмірі вартості спірних будівель. Судами не надано належної правової оцінки доказам у справі, у тому числі показанням свідків про те, що позивачем за власні кошти побудовано відповідні будівлі з метою забезпечення цілодобової охорони периметру і ділянок ГО "Старз", а відповідачі неодноразово здійснювали руйнування цих будівель.
Доводи осіб, які подали відзиви
У листопаді 2024 року ОСОБА_3 подав відзив на касаційну скаргу, посилаючись на те, що оскаржувані судові рішення є законними і обґрунтованими, доводи касаційної скарги висновків судів не спростовують, на їх законність не впливають. Позивачем не спростовано, що будинок охорони, вольєр для собак і туалет є об`єктами самочинного будівництва, ним не оскаржено рішення про знесення вказаних об`єктів самочинного будівництва. Таким чином, позивачем визнано факт того, що зазначені будівлі були об`єктом самочинного будівництва,
а отже, відсутні підстави для відшкодування йому майнової шкоди.
У листопаді 2024 року ОСОБА_2 подала відзив на касаційну скаргу, посилаючись на те, що оскаржувані судові рішення є законними і обґрунтованими, доводи касаційної скарги висновків судів не спростовують, на їх законність не впливають. Позивач не є власником спірного майна, оскільки воно було самочинним будівництвом, унаслідок чого у ОСОБА_1 відсутнє право на відшкодування майнової шкоди. Позивачем належними доказами не підтверджено факт понесення витрат на будівництво спірних об`єктів.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
ОСОБА_1 є членом ГО "Старз" з 1996 року та
з 2005 року обіймає посаду члена правління ГО "Старз", що підтверджується довідкою ГО "Старз" від 04 серпня 2020 року № 04/08 (а.с. 161, т. 2).
Протоколом засідання правління ГО "Старз" від 12 жовтня 2008 року
ОСОБА_1 було надано доручення щодо будівництва за власні кошти на земельній ділянці загального користування ГО "Старз" будинку охорони, вольєра для собак і туалету, також повідомлено власника ділянки № НОМЕР_1 ОСОБА_2 про недопущення протидії проведення будівельних робіт об`єкта охорони. Крім того, доручено ОСОБА_1, як члену правління, від імені ГО "Старз" ведення усіх справ щодо цього будівництва у державних організаціях, вирішено видати йому довіреність (а.с. 22, т. 1).
Згідно зі звітом про проведення технічного обстеження будівельних конструкцій об`єкта від 28 листопада 2012 року будинок охорони на другому контрольному пункті ГО "Старз" відповідає вимогам надійності і безпечної експлуатації з можливістю його подальшої безпечної експлуатації (а.с. 51-53, т. 1).
Відповідно до листа комунального підприємства "Бюро технічної інвентаризації" від 27 травня 2014 року № 145 право власності на будівлю охорони другого контрольного пункту ГО "Старз" в Бориспільському районному "Бюро технічної інвентаризації" в період з 2008 по 2013 роки не реєструвалося. Право власності на вказану будівлю за ОСОБА_1 у період з 2008 по 2013 роки не реєструвалося. Інформацію надано згідно з паперовими носіями станом на 31 грудня 2012 року (а.с. 186, т. 1).
ОСОБА_2 є власником земельної ділянки з кадастровим номером 3220882600:04:001:1431, площею 0,0628 га, що знаходиться за адресою: Київська область, Бориспільський район, Гнідинська сільська рада. Вказана обставина підтверджується копією державного акта на право власності на земельну ділянку від 25 грудня 2012 року серії ЯЙ № 949567 та інформацією з Державного реєстру речових права на нерухоме майно (а.с.137, 187, т. 1).
02 липня 2019 року Департаментом державної архітектурно-будівельної інспекції
у Київській області були виявлені порушення у сфері містобудівної діяльності, виконані роботи з влаштування двоповерхової будівлі на земельній ділянці
з кадастровим номером 3220882600:04:001:1431 без отримання документу, що дає право на виконання будівельних робіт, про що складений акт №Т-0207/1
(а.с. 138-152, т. 1).
02 липня 2019 року Департаментом державної архітектурно-будівельної інспекції
у Київській області був складений припис № С-0207/3 на ім`я ОСОБА_2 про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, що містить вимогу про усунення виявлених порушення до 02 вересня 2019 року шляхом отримання документу, що дає право на виконання будівельних робіт, шляхом приведення ділянки до попереднього стану або іншим шляхом відповідно до вимог закону (а.с. 155, 156, т. 1).
08 липня 2019 року Департаментом державної архітектурно-будівельної інспекції
у Київській області винесено постанову № А-0807/2, якою визнано ОСОБА_2 винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частинами першою, четвертою статті 96 КУпАП і накладено на ОСОБА_2 адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 4 250 грн (а.с. 157-158, т. 1).
28 листопада 2019 року Департаментом державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області складено акт № Т-2811/1 за результатами проведення планового (позапланового) заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, згідно з яким вимоги припису № С-0207/3 виконано шляхом демонтажу двоповерхової господарської будівлі орієнтовними розмірами 3,0х4,0 м та приведення земельної ділянки до попереднього стану (а.с. 160-166, т. 1).
Зі звіту про незалежну оцінку вартості матеріального збитку від знесення будинку охорони, вбиральні та двох вольєрів фізичної особи-підприємця
ОСОБА_4 від 28 листопада 2019 року, виконаного на замовлення ОСОБА_1, вбачається, що оціночна вартість матеріального збитку становить 327 300 грн без врахування податку на додану вартість станом на дату оцінки
(а.с. 78-85, т. 1).
2. Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Частиною третьою статті 3 ЦПК України передбачено, що провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Згідно з пунктами 1, 4 частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Встановлено й це вбачається із матеріалів справи, що оскаржувані судові рішення ухвалені з додержанням норм матеріального та процесуального права, а доводи касаційної скарги цих висновків не спростовують.