ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 листопада 2024 року
м. Київ
справа № 554/9012/16-ц
провадження № 61-17704св23
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Краснощокова Є. В. (суддя-доповідач), Гудими Д. А., Пархоменка П. І.,
учасники справи за позовом про визнання рішення недійсним, скасування рішення та реєстраційної дії щодо реєстрації права власності на нерухоме майно, визнання дій неправомірними:
позивач - ОСОБА_1,
відповідачі: Головне територіальне управління юстиції у Дніпропетровській області, приватний нотаріус Дніпропетровського міського нотаріального округу Бондаренко Ростислав Олександрович, Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Поліс",
треті особи: ОСОБА_2, інтереси якого представляє опікун ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, Публічне акціонерне товариство "ВТБ Банк",
учасники справи за позовом про визнання частково недійсним договору іпотеки:
позивач - ОСОБА_1,
відповідачі: Публічне акціонерне товариство "ВТБ Банк", Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Поліс",
треті особи: ОСОБА_2, інтереси якого представляє опікун ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6,
учасники справи за позовом про визнання дій протиправними, скасування рішення:
позивач - ОСОБА_5,
відповідачі: приватний нотаріус Дніпропетровського міського нотаріального округу Бондаренко Ростислав Олександрович, Головне територіальне управління юстиції у Дніпропетровській області, Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Поліс",
треті особи: ОСОБА_2, інтереси якого представляє опікун ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_1, ОСОБА_6, Публічне акціонерне товариство "ВТБ Банк",
розглянув у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_3 ? опікуна ОСОБА_2, на рішення Октябрського районного суду м. Полтави від 16 жовтня 2018 року у складі судді Тімошенко Н. В. та постанову Полтавського апеляційного суду від 10 листопада 2023 року у складі колегії суддів: Чумак О. В., Пікуля В. П., Триголова В. М.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
У жовтні 2016 року ОСОБА_1 звернулася до суду позовом до Головного територіального управління юстиції у Дніпровській області, ОСОБА_3, приватного нотаріуса Дніпропетровського міського нотаріального округу Бондаренка Р. О., ТОВ "ФК "Поліс", треті особи: ОСОБА_2, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ПАТ "ВТБ Банк", про визнання рішення недійсним, скасування рішення та реєстраційної дії щодо реєстрації права власності на нерухоме майно, визнання дій неправомірними.
Позов мотивований тим, що між ВАТ "ВТБ Банк", правонаступником якого є ПАТ "ВТБ Банк", та ОСОБА_7 (прізвище змінене на " ОСОБА_7") укладено генеральну угоду про здійснення кредитування від 21 грудня 2007 року № 10 та кредитні договори від 21 грудня 2007 року № 22.45-10/07-СК та № 22.47-10/07-СК, від 31 березня 2008 року № 22.71-10/08-СК.
З метою забезпечення належного виконання зобов`язань за вказаними договорами ОСОБА_2 21 грудня 2007 року уклав із банком договір іпотеки, предметом якого є нежитлова будівля (приватний клуб) загальною площею 928,4 кв. м, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .
Право власності на нежитлову будівлю було відчужене та остаточно зареєстровано наступним чином: 37/100 - за ОСОБА_5 на підставі договору дарування від 23 березня 2015 року, укладеного з ОСОБА_9 ; 19/100 - за ОСОБА_1 на підставі рішення Октябрського районного суду м. Полтави від 13 квітня 2009 року; 2/5 (40/100) за ОСОБА_1 на підставі договору дарування від 19 серпня 2011 року, укладеного з ОСОБА_2 ; 1/25 (4/100) за ОСОБА_6 на підставі договору купівлі-продажу від 29 липня 2011 року, укладеного з ОСОБА_1
18 листопада 2015 року ПАТ "ВТБ Банк" відступило права вимоги грошових зобов`язань за вказаними кредитними договорами, а 30 листопада 2015 року за договором іпотеки на користь ТОВ "ФК "Поліс".
19 жовтня 2016 року ТОВ "ФК "Поліс" звернулось до приватного нотаріуса Дніпропетровського міського нотаріального округу Бондаренка Р. О. із заявою про проведення державної реєстрації права власності на об`єкт нерухомого майна - нежитлову будівлю за адресою: АДРЕСА_1 . На підставі зазначеної заяви приватний нотаріус прийняв рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень та вніс запис про право власності на вказану нежитлову будівлю за ТОВ "ФК "Поліс". Підставою виникнення права власності зазначив договір наступної іпотеки від 21 грудня 2007 року № 22.45-10/07-ДІ та договір про відступлення прав вимоги за договорами іпотеки та договорами застави від 30 листопада 2015 року № 2219.
Зазначала, що: договір про задоволення вимог іпотекодержателя не укладався; іпотекодавець та інші співвласники майна не були повідомленні про намір ТОВ "ФК "Поліс" зареєструвати право власності на предмет іпотеки за собою; передача майна відбулась без належної оцінки вартості цього майна, на підставі застарілих даних; приватний нотаріус не перевірив обґрунтованості розміру майнових претензій ТОВ "ФК "Поліс", які були задоволені за рахунок предмета іпотеки; приватний нотаріус не перевірив відсутність заборон на відчуження цього майна, окрім тих, які накладались іпотекодержателем.
З урахуванням уточнених позовних вимог ОСОБА_1 просила суд:
визнати недійсним рішення приватного нотаріуса Дніпропетровського міського нотаріального округу Бондаренка Р. О. від 19 жовтня 2016 року, індексний номер 31938245, щодо реєстрації права власності на нежитлову будівлю, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею 931,6 кв. м;
скасувати рішення приватного нотаріуса Дніпропетровського міського нотаріального округу Бондаренка Р. О. від 19 жовтня 2016 року, індексний номер 31938245, щодо реєстрації права власності на нежитлову будівлю, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею 931,6 кв. м;
скасувати реєстраційну дію щодо реєстрації прав на нерухоме майно - громадську будівлю А-3, за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею 931,6 кв. м, за ТОВ "ФК "Поліс";
скасувати запис про право власності ТОВ "ФК "Поліс" на нерухоме майно - громадську будівлю А-3, за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею 931,6 кв. м., внесений до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно приватним нотаріусом;
визнати дії приватного нотаріуса та ТОВ "ФК "Поліс" щодо реєстрації права власності на нежитлове приміщення за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею 931,6 кв. м, за ТОВ "ФК "Поліс" протиправними, неправомірними та незаконними;
зобов`язати ТОВ "ФК "Поліс" усунути перешкоди у користуванні майном - нежитловим приміщенням, що знаходиться за адресою: м. Полтава, проспект Першотравневий, 17-б, загальною площею 931,6 кв. м.
У червні 2017 року ОСОБА_1 звернулася до суду із іншим позовом до ПАТ "ВТБ Банк", ТОВ "ФК "Поліс", треті особи: ОСОБА_2, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, про визнання частково недійсним договору іпотеки.
Позов мотивовано тим, щоОСОБА_2, який уклав договір іпотеки, рішенням суду визнаний недієздатним, його опікуном є ОСОБА_1 . Крім того, окремі положення договору іпотеки, а саме словосполучення у першому реченні пункту 5.1 "шляхом передачі іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов`язання або шляхом продажу предмета іпотеки іпотекодержателем від свого імені" та пункти 6.1, 6.2 суперечили порядку позасудового задоволення вимог іпотекодержателя, встановленого Законом України "Про іпотеку", на час виникнення договірних відносин, а тому повинні бути визнані недійсними.
ОСОБА_1 просила суд визнати положення пунктів 5.1 (щодо словосполучення "шляхом передачі іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основаного зобов`язання або шляхом продажу предмета іпотеки іпотекодержателем від свого імені"), 6.1 та 6.2 договору наступної іпотеки від 21 грудня 2007 року недійсними.
У жовтні 2017 року ОСОБА_5 звернулася до суду із позовом до приватного нотаріуса Дніпропетровського міського нотаріального округу Бондаренка Р. О., ТОВ "ФК "Поліс", треті особи: ОСОБА_2, ОСОБА_4, ОСОБА_1, ОСОБА_6, ПАТ "ВТБ Банк", про визнання дій протиправними, скасування рішення.
Позов мотивований тим, що ТОВ "ФК "Поліс" набуло право власності на предмет іпотеки неправомірно, шляхом трансформації його права іпотекодержателя в право власності без вчинення відповідного правочину, на підставі якого до нього це право могло перейти, в результаті неправомірних дій приватного нотаріуса, який не мав відповідних повноважень державного реєстратора речових прав на здійснення реєстраційних дій, та протиправним ігноруванням ними вимог Закону України "Про іпотеку" і волевиявлення нових власників майна.
Крім того, пункт 6.1 договору іпотеки не можна вважати застереженням у розумінні статті 36 Закону України "Про іпотеку", а при відступленні ПАТ "ВТБ Банк" права вимоги за договором іпотеки від 21 грудня 2007 року № 22.45-10/07-ДІ у ТОВ "ФК "Поліс" виникли лише права іпотекодержателя на спірну нежитлову будівлю.
ОСОБА_5 просила суд:
визнати протиправними дії приватного нотаріуса та ТОВ "ФК "Поліс" щодо реєстрації права власності на нежитлову будівлю, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею 931,6 кв. м, за ТОВ "ФК "Поліс";
скасувати рішення приватного нотаріуса про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 19 жовтня 2016 року № 31938245;
скасувати державну реєстрацію прав на нерухоме майно - громадську будівлю, А-3, за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею 931,6 кв. м за ТОВ "ФК "Поліс".
Короткий зміст судових рішень у справі
Ухвалою Октябрського районного суду міста Полтави від 05 липня 2017 року справу № 554/5000/17 за позовом ОСОБА_1 до ПАТ "ВТБ Банк", ТОВ"ФК "Поліс", треті особи: ОСОБА_2, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, про визнання частково недійсним договору іпотеки об`єднано в одне провадження з цивільною справою № 554/9012/16-ц за позовом ОСОБА_1 до приватного нотаріуса Дніпропетровського міського нотаріального округу Бондаренка Р. О., ТОВ "ФК "Поліс", треті особи: треті особи: ОСОБА_2, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, про визнання рішення недійсним, скасування рішення та реєстраційної дії щодо реєстрації права власності на нерухоме майно, визнання дій неправомірними.
Ухвалою Октябрського районного суду міста Полтави від 21 грудня 2017 року позов ОСОБА_5 про визнання дій протиправними та скасування рішення також об`єднано в одне провадження зі справою № 554/9012/16-ц.
Ухвалою Октябрського районного суду міста Полтави від 29 травня 2018 року залучено до справи у якості співвідповідача Головне територіальне управління юстиції у Дніпровській області та опікуна ОСОБА_2 - ОСОБА_3 .
Рішенням Октябрського районного суду м. Полтави від 16 жовтня 2018 року у позовах відмовлено.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що ОСОБА_7 неналежно виконував умови кредитного договору, забезпеченого іпотечним договором, внаслідок чого утворилась заборгованість. Борг не повертався при заміні кредитора, як первісному кредитору, так і новому, а тому не можна визнати обґрунтованими доводи позивачів про відсутність підстав у відповідача для звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання спору. Також встановлено, що на виконання вимог частини першої статті 35 Закону України "Про іпотеку" іпотекодержателем була надіслана вимога про усунення порушень, яка залишилася без задоволення.
Дії нотаріуса як державного реєстратора щодо здійснення державної реєстрації права власності на нежитлову будівлю є законними, оскільки відповідно до законодавства та умов іпотечних договорів не передбачено обов`язку іпотекодержателя додатково отримувати від іпотекодавця згоду на передачу права власності. Відтак твердження позивачів що положення пунктів 5.1, 6.1., 6.2 договору іпотеки не є застереженням в розумінні Закону України "Про іпотеку" є помилковими. Рішення про реєстрацію права власності на предмет іпотеки може бути оскаржене іпотекодавцями в судовому порядку лише у випадку, якщо вони доведуть, що позичальник повністю виконав основне зобов`язання.
Наявність зареєстрованої заборони відчуження нерухомого майна, накладеної нотаріусом під час посвідчення договору іпотеки, на підставі якого відбувається перехід права власності на предмет іпотеки від іпотекодавця до іпотекодержателя, а також зареєстрованих після державної реєстрації іпотеки прав чи вимог інших осіб на передане в іпотеку нерухоме майно не є підставою для відмови у проведенні державної реєстрації права власності за іпотекодержателем.
Вказане дає підстави для висновку, що реєстрація права власності на спірне майно відбулась у встановленому законом порядку.
Позовні вимоги ОСОБА_1 про визнання недійсними положень договору наступної іпотеки від 21 грудня 2007 року, укладеного між ВАТ "ВТБ Банк" і ОСОБА_2, є недоведеними. Оспорюваний договір закріплює те, що сторони домовились, що цей договір одночасно є договором про задоволення вимог іпотекодержателя. Іпотекодержатель, в тому числі, може задовольнити забезпечену іпотекою вимогу шляхом набуття права власності на предмет іпотеки на підставі цього договору в рахунок виконання основного зобов`язання, або реалізувати предмет іпотеки з дотриманням вимог діючого законодавства. Твердження позивача, що в момент укладення договору іпотеки сторони визначили порядок задоволення вимог іпотекодержателя в позасудовому порядку, який суперечив встановленому спеціальним законом "Про іпотеку", не ґрунтується на вимогах закону.
Постановою Полтавського апеляційного суду від 15 квітня 2019 року апеляційні скарги ОСОБА_1, ОСОБА_5, ОСОБА_3 задоволено частково. Рішення Октябрського районного суду міста Полтави від 16 жовтня 2018 року скасовано та ухвалено нове рішення, яким позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково, а позовні вимоги ОСОБА_5 - повністю.
Визнано дії приватного нотаріуса Дніпропетровського міського нотаріального округу Бондаренка Р. О. та ТОВ "ФК "Поліс" щодо реєстрації права власності на нежитлове приміщення, розташоване за адресою: АДРЕСА_1, за ТОВ "ФК "Поліс" протиправними.
Визнано незаконним та скасовано рішення приватного нотаріуса Дніпропетровського міського нотаріального округу Бондаренка Р. О. від 19 жовтня 2016 року щодо реєстрації права власності на нежитлове приміщення загальною площею 931,6 кв. м, розташоване за адресою: АДРЕСА_1 .
Скасовано реєстраційну дію та запис про право власності на вказане нерухоме майно за ТОВ "ФК "Поліс".
Рішення Октябрського районного суду міста Полтави від 16 жовтня 2018 року в частині відмови у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 про визнання частково недійсним договору іпотеки та усунення перешкод у користуванні майном залишено без змін.
Постановою Верховного Суду від 16 червня 2021 року постанову Полтавського апеляційного суду від 15 квітня 2019 року в частині вирішення позову ОСОБА_1 до Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області, приватного нотаріуса Бондаренка Р. О., ТОВ "ФК "Поліс" про визнання рішення недійсним, скасування рішення та реєстраційної дії щодо реєстрації права власності на нерухоме майно, визнання дій неправомірними, та позову ОСОБА_5 до приватного нотаріуса Бондаренка Р. О., Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області, ТОВ "ФК "Поліс" про визнання дій протиправними, скасування рішення, скасовано. Справу в цій частині направлено на новий розгляд до Полтавського апеляційного суду.
Постанова касаційного суду мотивована тим, що апеляційний суд дійшов помилкового висновку про задоволення позовних вимог до приватного нотаріуса Дніпропетровського міського нотаріального округу Бондаренка Р. О., оскільки у подібних з цією справах за позовом іпотекодавця до державного реєстратора спірні правовідносини виникають здебільшого саме між позивачем та іпотекодержателем через невиконання договірних зобов`язань.
Відповідно до частин першої та другої статті 23 Закону України "Про іпотеку" та пункт 8.2 договору наступної іпотеки від 21 грудня 2007 року вбачається, що до нових власників предмета іпотеки перейшли права та обов`язки іпотекодавця незалежно від їхньої обізнаності про іпотечне обтяження.
Апеляційний суд дійшов передчасного висновку про неналежне виконання ТОВ "ФК "Поліс" обов`язку з направлення іпотекодавцям вимоги про усунення порушень. Зокрема, суд послався на те, що вимогу про усунення порушень було направлено боржнику - ОСОБА_4 лише 26 вересня 2016 року і тому на час вчинення реєстраційних дій щодо предмета іпотеки не сплив тридцятиденний строк на погашення заборгованості, а відтак і приватний нотаріус не мав права вчиняти відповідні реєстраційні дії. Колегія суддів Касаційного цивільного суду звертає увагу, що суд апеляційної інстанції у порушення наведених вище норм процесуального закону взагалі не дав оцінки доказам направлення вимог іпотекодавцям ОСОБА_1, ОСОБА_5 та ОСОБА_6, а також ОСОБА_2 та ОСОБА_7 01 лютого 2016 року, 04 березня 2016 року, 11 серпня 2016 року і доказам щодо їх отримання адресатами (т. 3 а. с. 224-302, 313-318). Суд першої інстанції прийшов до висновку про те, що вимога іпотекодержателя була надіслана та залишилася без задоволення. У зв`язку з чим відхилені такі висновки місцевого суду у постанові апеляційного суду не вказано. Своє рішення з цього приводу суд апеляційної інстанції всупереч положенням ЦПК України не мотивував, вказавши лише про те, що ОСОБА_4 вимога направлялася 26 вересня 2016 року.
Постановою Полтавського апеляційного суду від 10 листопада 2023 року апеляційні скарги ОСОБА_1, ОСОБА_5, ОСОБА_3 задоволено частково.
Рішення Октябрського районного суду м. Полтави від 16 жовтня 2018 року в частині позовних вимог ОСОБА_1, ОСОБА_5 до приватного нотаріуса Дніпропетровського міського нотаріального округу Бондаренка Р. О. скасовано та ухвалено в цій частині рішення про відмову у задоволенні позову з інших підстав.
Рішення Октябрського районного суду м. Полтави від 16 жовтня 2018 року в частині позовних вимог ОСОБА_1 до Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області, ТОВ "ФК "Поліс" про визнання рішення недійсним, скасування рішення та реєстраційної дії щодо реєстрації права власності на нерухоме майно, визнання дій неправомірними, та позову ОСОБА_5 до Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області, ТОВ "ФК "Поліс" про визнання дій протиправними, скасування рішення залишено без змін.
Постанова апеляційного суду мотивована тим, що районний суд обґрунтовано виходив з того, що дії нотаріуса як державного реєстратора щодо здійснення державної реєстрації права власності на нежитлову будівлю є законними, оскільки відповідно до законодавства та умов іпотечних договорів не передбачено обов`язку іпотекодержателя додатково отримувати від іпотекодавця згоду на передачу права власності.
З урахуванням вимог частин першої та другої статті 23 Закону України "Про іпотеку" та пункт 8.2 договору наступної іпотеки від 21 грудня 2007 року наявні підстави для висновку, що до нових власників предмета іпотеки перейшли права та обов`язки іпотекодавця незалежно від їхньої обізнаності про іпотечне обтяження.
Належним дотриманням іпотекодержателем процедури повідомлення іпотекодавця та боржника, якщо він є відмінним від іпотекодавця, про вимогу щодо усунення порушення також слід вважати також таке повідомлення, що було надіслане належним чином, проте не отримане внаслідок недбалості або ухилення від отримання. Із матеріалів справи вбачається, що на адресу ОСОБА_1, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_2 та ОСОБА_7 було направлено письмові вимоги про повернення кредиту та попереджено, що у випадку невиконання або неналежного виконання порушеного зобов`язання у тридцятиденний строк з дня отримання цієї вимоги ТОВ "ФК "Поліс" зі спливом цього строку має намір звернути стягнення на предмет іпотеки шляхом передачі новому кредитору права власності на предмет іпотеки, або шляхом продажу будь-якій особі на підставі договору купівлі-продажу (т.3, а. с. 224-226, 228-230, 232-234, 237,239, 282-285), а також докази щодо їх отримання адресатами (т. 3, а. с. 227, 250, 255, 287, 292). Посилання ОСОБА_1 на те, що вона не отримувала рекомендованого повідомлення про вручення вимоги, не беруться до уваги, оскільки згідно з відповіді УДПЗ "Укрпошта" рекомендоване повідомлення №0100409145358 вручено 01 червня 2016 року особисто ОСОБА_1 (т. 3, а. с. 313). В матеріалах справи відсутні докази неналежного виконання посадовими особами УДПЗ "Укрпошта" своїх обов`язків щодо вручення вказаних листів.
Посилання позивачів на те, що не було дотримано тридцятиденного строку з моменту отримання іпотекодавцями вимоги про повернення кредиту, не заслуговують на увагу, оскільки наявні повідомлення про вручення вимог іпотекодавцям свідчать про дотримання вказаного строку та надання можливості погасити наявну заборгованість.
Враховуючи викладене, доводи апеляційної скарги про те, що ОСОБА_5 та ОСОБА_1 не отримували письмових вимог про повернення кредиту, не заслуговують на увагу та спростовуються матеріалами справи.
Посилання в суді апеляційної інстанції на те, що під час проведення реєстрації права власності на спірне нерухоме майно не було надано оцінку вказаного майна, не беруться до уваги, оскільки такі твердження не зазначені в апеляційній скарзі та не можуть бути розглянуті судом апеляційної інстанції, так як відповідно до частини першої статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Апеляційний суд приходить до висновку про те, що приватний нотаріус Бондаренко Р. О. є неналежним відповідачем у справі, в той час як належним відповідачем у справах про скасування рішення, запису щодо державної реєстрації права власності має бути особа, право власності за якою зареєстровано, у зв`язку з чим в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 ОСОБА_5 до приватного нотаріуса Дніпропетровського міського нотаріального округу Бондаренка Р. О. слід відмовити.
Не заслуговують на увагу доводи ОСОБА_3 про розгляд справи без його участі, враховуючи те, що в матеріалах справи (т. 5, а. с. 245) міститься його заява з проханням розглядати справу без його участі без зазначення конкретної дати.
Аргументи учасників справи
08 грудня 2023 року ОСОБА_3 ? опікун ОСОБА_2 подав до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій просить скасувати оскаржені судові рішення та направити праву на новий розгляд до суду першої інстанції.
Касаційну скаргу мотивовано тим, що ухвалою Октябрського районного суду м. Полтави від 29 травня 2018 року він був залучений до участі у справі як опікун недієздатного ОСОБА_2, який є у справі третьою особою. Проте вказану ухвалу йому направлено не було. У подальшому судові повістки, судові рішення у справі суд йому не надсилав та не вручав. При цьому, скасовуючи рішення суду першої інстанції, апеляційний суд у постанові від 15 квітня 2019 року вказав, що його не було повідомлено належним чином. Розгляд справи в суді першої інстанції за відсутності учасника справи, якого не було повідомлено про місце, дату і час судового засідання, є обов`язковою та безумовною підставою для скасування судового рішення та ухвалення нового рішення судом апеляційної інстанції, якщо такий учасник обґрунтовує свою апеляційну скаргу такою підставою.
У порушення пункту 61 Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно ТОВ "ФК "Поліс" не надало нотаріусу Бондаренку Р. О. документів, що підтверджують перехід прав на нерухоме майно від іпотекодавця ОСОБА_2 до ОСОБА_5, ОСОБА_1, ОСОБА_6
ОСОБА_1 та власники майна не давали згоди щодо переходу права власності згідно з договором іпотеки, а вимоги про усунення порушень, як і невиконання цієї вимоги, не може зумовити для позивача та його права власності негативних юридичних наслідків. При ознайомленні з реєстраційною справою виявлено, що нотаріус Бондаренко Р. О. не здійснював пошук в Державному реєстрі прав відомостей про нерухоме майно інші речові права та суб`єкти цього права, іпотеку та суб`єкта іншого права. Тому ним не виявлено наявні суперечності між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяження, оскільки власником нерухомого майна на час проведення державної реєстрації були позивачі: ОСОБА_1 та ОСОБА_5, однак ТОВ "ФК "Поліс" для проведення державної реєстрації надали договір іпотеки, де іпотекодавцем зазначений ОСОБА_2 .
При перевірці відомостей Державного реєстру прав встановлено, що у договорі іпотеки від 21 грудня 2007 року № 6540 зазначена площа спірної будівлі ? 928,4 кв. м, проте приватний нотаріус Бондаренко Р. О. у розділі № 585241153101 вказує загальну площу об`єкта нерухомого майна 931,6 кв. м. Також не було подано документи, передбачені пунктами 58, 61 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень №1127, а саме: копію письмової вимоги про усунення порушень, надісланої іпотекодержателем іпотекодавцеві та боржникові, якщо він є відмінним від іпотекодавця; документ, що підтверджує наявність факту завершення 30-денного строку з моменту отримання іпотекодавцем та боржником, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмової вимоги іпотекодержателя у разі, коли більш тривалий строк не зазначений у відповідній письмовій вимозі; технічний паспорт, що містить актуальні відомості про технічні характеристики об`єкта, а у разі якщо зміни технічних характеристик об`єкта нерухомого майна відбулися у зв`язку з проведенням будівельних робіт, що відповідно до законодавства потребують отримання дозволу на їх проведення, документ, що відповідно до вимог законодавства засвідчує прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта.
Доказів належного отримання іпотекодавцями ОСОБА_1 та ОСОБА_5 та боржником вимог про усунення порушень представник ТОВ "ФК "Поліс" приватному нотаріусу не надав, що підтверджується їх відсутністю в матеріалах реєстраційної справи. За відсутності таких документів державний реєстратор станом на 19 жовтня 2016 року не міг пересвідчитись в завершенні 30-денного строку з моменту отримання іпотекодавцем та боржником, який є відмінним від іпотекодавця, письмової вимоги іпотекодержателя. Відтак відсутність відповідного документа не надавала права державному реєстратору приймати рішення про державну реєстрацію права власності на майно, про що правильно вказав апеляційний суд у постанові 15 квітня 2019 року.
Свої вимоги про усунення порушень ТОВ "ФК "Поліс" направляло ОСОБА_4 на інші адреси, тому звинувачення останнього в навмисному неотриманні вимог є безпідставними. На сторінках справи, які просив перевірити Верховний Суд, доказів отримання боржником ОСОБА_4 від ТОВ "ФК "Поліс" вимог про усунення порушень немає.
Доказів отримання повідомлення про вручення поштового переказу іпотекодавцю ОСОБА_2 ТОВ "ФК "Поліс" нотаріусу Бондаренку Р. О. не надавало, а долучено до матеріалів справи повідомлення, яке не містить прізвища одержувача, та яке не було отримано іпотекодавцем. Оскільки він ( ОСОБА_3 ) не приймав участь у судовому засіданні в суді першої інстанції, то був позбавлений можливості звернутись з клопотанням про призначення почеркознавчої експертизи. Ухвалою апеляційного суду від 10 листопада 2023 року йому було відмовлено у призначенні почеркознавчої експертизи.
Щодо доказів про отримання повідомлення про усунення порушень позивачами, то листи УДПЗ "Укрпошта", на які посилається апеляційний суд, є підтвердженням, що з вини оператора неможливо визначити ким саме отримано повідомлення про вручення та заповнення повідомлення було оформлено неналежним порядком з порушенням правил поштового зв`язку.
Повідомлення про вручення поштового переказу, які знаходяться в реєстраційній справі (без порядкового номеру), які адресовані на ім`я ОСОБА_5, не можуть бути належними доказами, оскільки не мають дати вручення повідомлення та прізвища особи одержувача, прізвища та підпису робітника пошти про вручення повідомлення. ОСОБА_5 стверджує, що повідомлення про вручення поштового переказу не отримувала.
Копія повідомлення, яке розташоване на одній сторінці з описом, яке направлено ТОВ "ФК "ПОЛІС" нібито на ім`я ОСОБА_1, є фальсифікацією, оскільки на ній відсутня дата відправлення, дата отримання з виправленням, не містить інформацію про одержувача тощо. Крім того, вказана копія не завірена належним чином ТОВ "ФК "Поліс".
Позивачі ОСОБА_1 та ОСОБА_5 в позовних заявах наголошували на необхідності проведення експертної оцінки та судом першої інстанції не було досліджено визначення ціни набуття права власності на момент переходу прав до ТОВ "ФК "ПОЛІС". До справи так і не було долучено доказів проведення ТОВ "ФК "ПОЛІС" експертної оцінки майна. При апеляційному розгляді справи ТОВ "ФК "ПОЛІС" наголошувало про необов`язковість проведення оцінки.
Позасудова передача предмета іпотеки у власність іпотекодавцю здійснюється лише в добровільному порядку та за згодою сторін на підставі окремого договору.
01 квітня 2024 року ТОВ "ФК "Поліс" подало до Верховного Суду відзив на касаційну скаргу, у якому просило касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржені судові рішення - без змін.
Відзив мотивовано тим, що твердження скаржника про те, що суд першої інстанції у порушення норм процесуального права не повідомив його про місце, дату і час судового засідання спростовуються тим, що у всіх постановах, на які посилається скаржник як на підставу касаційного оскарження, судами не було належним чином повідомлено про розгляд справи сторону по справі (позивача/відповідача), які не зверталися до суду із заявою про розгляд справи за їх відсутності, а питання про повернення справи на новий розгляд, у зв`язку із неналежним повідомленням сторони вирішувалося вперше, тоді як у справі, що розглядається, вирішується питання про повернення справи на новий розгляд вже вдруге (третє коло).
Суд першої інстанції здійснив розгляд справи за відсутності третьої сторони на підставі його заяви, поданої у порядку, визначеному частиною третьою статті 211 ЦПК України. Так, в матеріалах справи міститься розписка (а. с. 225 том 5) про те, що повістку про виклик до суду на ім`я ОСОБА_2 про розгляд справи 05 вересня 2018 року, як третьої особи, одержав для передання ОСОБА_4 . Отже, ОСОБА_3, як опікун ОСОБА_2, був належним чином повідомлений про місце, дату і час судового засідання у справі, що було призначене на 15:00 год 05 вересня 2018 року.
Аналіз принципу відкритості судового процесу через призму завдання цивільного судочинства та інших принципів, зокрема, пропорційності, змагальності та диспозитивності свідчить, що розгляд справи за відсутності учасника справи, який подав заяву про розгляд справи за його відсутності не призводить до порушення ані принципу відкритості судового процесу, ані будь-якого іншого принципу цивільного судочинства, оскільки такий учасник справи розпоряджається своїми правами на власний розсуд і самостійно несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням ним процесуальних дій, тоді як суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до ЦПК України, в межах заявлених нею вимог. Отже, судом першої інстанції було здійснено розгляд справи за відсутності скаржника на підставі його заяви, поданої у порядку, визначеному частиною третьою статті 211 ЦПК України із дотриманням принципів пропорційності, диспозитивності, змагальності та відкритості судового процесу.
Представник третьої особи ? ОСОБА_3, який за наслідками поданої ним заяви про розгляд справи за його відсутності не приймав участь в судових засіданнях в суді першої інстанції, мав можливість реалізувати всі свої процесуальні права у суді апеляційної інстанції. В обґрунтування апеляційної скарги ОСОБА_3 вказував, що він не був належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи судом першої інстанції, що нібито призвело до порушення його прав як учасника справи, у зв`язку із чим просив скасувати рішення суду першої інстанції. Водночас, під час перегляду рішення суду першої інстанції Полтавським апеляційним судом ОСОБА_3 участі в судових засіданнях не брав, хоч про судові засідання повідомлявся належним чином, усних та/або письмових пояснень не надавав, додаткових доказів не подавав, а подав заяву від 04 лютого 2019 року про розгляд справи без його участі. Крім того, під час нового перегляду рішення суду першої судом апеляційної інстанції, ОСОБА_3 в судові засідання не з`являвся, пояснень та доказів не подавав.
ОСОБА_3 формально використовує вказану обставину з метою досягнення своєї цілі - скасування законного, обґрунтованого та правильного по суті рішення суду першої інстанції, яким відмовлено в задоволенні позовних заяв ОСОБА_1 та ОСОБА_5, при цьому участі в судових засіданнях не приймає, жодних пояснень та доказів до суду не подає, що свідчить про відсутність факту порушення його прав.
Діючи відповідно до частини п`ятої статті 411 ЦПК України, враховуючи висновок суду касаційної інстанції, суд апеляційної інстанції в оскаржуваній постанові зробив правильний висновок про те, що до нових власників предмета іпотеки перейшли права та обов`язки іпотекодавця незалежно від їхньої обізнаності про іпотечне обтяження. Припинення іпотеки можливе за чітко визначених підстав, передбачених статтею 593 ЦК України та статтею 17 Закону України "Про іпотеку", серед яких, зокрема, припинення основного зобов`язання.
ОСОБА_1 не є добросовісним набувачем в розумінні статті 388 ЦК України, оскільки вона особисто надала згоду на передачу нерухомого майна в іпотеку, а її право власності на предмет іпотеки було зареєстроване за наявності в Державному реєстрі відомостей про іпотеку. Вказане свідчить про чинність іпотеки та законність відновлення відповідного запису.
Твердження ОСОБА_3 про те, що повідомлення про вручення поштового відправлення на ім`я ОСОБА_5 не є належним доказом та про фальсифікацію повідомлення про вручення вимоги ОСОБА_1 спростовуються наявними в матеріалах справи доказами.
Доводи ОСОБА_3 про те, що він, як представник ОСОБА_2, повідомлення не отримував, а на повідомленні стоїть підпис невідомої йому особи спростовується тим, що ОСОБА_3 був призначений опікуном ОСОБА_2 у 2018 році та залучений до участі у справі ухвалою суду від 29 травня 2018 року, тоді як вимоги у порядку статті 35 Закону України "Про іпотеку" направлялися у 2016 році.
Безпідставними є посилання ОСОБА_3 на те, що він нібито був позбавлений можливості подати клопотання про призначення почеркознавчої експертизи, оскільки останній не брав участі в судових засіданнях, як у суді першої інстанції, так і в суді апеляційної інстанції за власним бажанням, про що свідчать подані ним до суду заяви про розгляд справи за його відсутності. Крім того, таке клопотання було подане ним до суду апеляційної інстанції на етапі нового розгляду справи, однак судом було обґрунтовано відмовлено у його задоволенні ухвалою від 10 листопада 2023 року з тих підстав, що вказана справа розглядалась судами неодноразово, у зв`язку з чим ОСОБА_3 був не позбавлений можливості подати відповідне клопотання. При цьому, за весь час розгляду справи він не звертався до правоохоронних органів з підстав підробки підписів.
На виконання вимог статті 37 Закону України "Про іпотеку" ТОВ "ФК "Поліс" було проведено оцінку предмета іпотеки, що підтверджується висновком про вартість майна, який наявний у звіті про незалежну оцінку вартості нерухомого майна від 19 жовтня 2016 року, що був виконаний ТОВ "Київська оціночна компанія", згідно з якого ринкова вартість об`єкта оцінки становить 1 527 000 грн.
22 квітня 2024 року до Верховного Суду від ОСОБА_1 надійшла заява про підтримання касаційної скарги, у якій заявник просила скасувати оскаржені судові рішення та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
Зазначала, що вона повністю підтримує касаційну скаргу ОСОБА_3, який діє в інтересах недієздатного ОСОБА_2 . Доводи касаційної скарги про неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, враховуючи наведену практику Верховного Суду., свідчать про неправильне вирішення справи.