ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18 листопада 2024 року
м. Київ
справа № 214/707/23
провадження № 61-7896св24
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
Білоконь О. В. (суддя-доповідач), Осіяна О. М., Шиповича В. В.,
учасники справи:
заявник - акціонерне товариство "УкрСиббанк",
заінтересовані особи: Криворізька міська рада, виконавчий комітет Саксаганської районної у місті ради,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу Криворізької міської ради на рішення Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області
від 30 серпня 2023 року у складі судді Ткаченка А. В. та постанову Дніпровського апеляційного суду від 17 квітня 2024 року у складі колегії суддів: Корчистої О. І., Агєєва О. В., Зубакової В. П.,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У січні 2023 року акціонерне товариство "УкрСиббанк" (далі - АТ "УкрСиббанк") звернулось суду із заявою про визнання відумерлою спадщину, яка відкрилася після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_1, що складається із квартир АДРЕСА_1, АДРЕСА_2 та передати вказане майно у власність територіальної громади міста Кривого Рогу в особі Криворізької міської ради.
Позовну заяву мотивовано тим, що 31 серпня 2007 року між АКІБ "УкрСиббанк", правонаступником якого є АТ "УкрСиббанк", та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір, за умовами якого банк надав позичальникові кредит в іноземній валюті в сумі 45 000 доларів США, строком до 30 серпня 2028 року.
На забезпечення виконання умов кредитного договору 31 серпня 2008 року між банком та ОСОБА_1 були укладені договори іпотеки, предметами яких є квартири АДРЕСА_1, АДРЕСА_2 .
Зазначав, що ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_1 померла. На момент її смерті та на час звернення до суду із цим позовом заборгованість за кредитним договором перед АТ "УкрСиббанк" становить 32 741, 45 доларів США. Ця заборгованість як боргове зобов`язання увійшла до складу спадщини після смерті ОСОБА_1 . Також після її смерті відкрилась спадщина на належне ОСОБА_1 майно, а саме зазначені вище квартири.
Позивач посилався на те, що з дати відкриття спадщини спадкоємці за видачою свідоцтва про право на спадщину не звертались, єдина спадкоємиця ОСОБА_2 (мати спадкодавиці) відмовилась від прийняття спадщини. Посилаючись на те, що з часу відкриття спадщини минуло більше одного року, спадкоємці, які б прийняли спадщину після смерті ОСОБА_3, відсутні, банк просив задовольнити заяву про визнання спадщини відумерлою.
Короткий зміст оскаржуваних судових рішень
Рішенням Саксаганського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 30 серпня 2023 рокузаяву АТ "УкрСиббанк" задоволено. Визнано відумерлою спадщину, яка відкрилась після смерті ОСОБА_1,
та передано її у комунальну власність територіальної громади м. Кривого Рогу Дніпропетровської області.
Постановою Дніпровського апеляційного суду від 17 квітня 2024 року апеляційну скаргу Криворізької міської ради залишено без задоволення, а рішення Саксаганського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 30 серпня 2023 року - без змін.
Задовольняючи заяву банку про визнання спадщини відмерлою, суди виходили із того, що після смерті боржника минуло більше року, спадкоємці, які прийняли спадщину, відсутні, а тому кредитор вправі звернутися із відповідною заявою на підставі частини першої статті 1277 ЦК України. Відхиляючи доводи Криворізької міської ради про відсутність у банка повноважень щодо звернення до суду із заявою про відумерлість спадщини, суд апеляційної інстанції вважав, що приписами статті 1277 ЦК України чітко окреслено коло суб`єктів, які мають право на подання такого роду заяв до суду, серед яких визначено кредиторів спадкодавця, до яких, зважаючи на правовідносини, що склались між АТ "УкрСиббанк" та ОСОБА_1 за її життя, належить заявник у справі. При цьому, можливість кредитором задовольнити свої вимоги до померлого боржника саме за рахунок спадкового майна як відумерлої спадщини є дійсною, оскільки кредитор на власний розсуд вправі визначати спосіб захисту свого майнового права.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та аргументи учасників справи
У касаційній скарзі Криворізька міська рада просить скасувати рішення Саксаганського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 30 серпня 2023 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 17 квітня 2024 року та ухвалити нове судове рішення про відмову в задоволенні заяви
АТ "УкрСиббанк" про визнання спадщини відумерлою та передачу її у власність Криворізькій міській раді.
Підставами касаційного оскарження заявник зазначає відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування положень статті 1277 ЦК України у подібних правовідносинах (пункт 3 частини другої статті 389 ЦПК України).
Касаційну скаргу мотивовано тим, що скаржник вважає непідтвердженим право АТ "УкрСиббанк" як кредитора звертатися до суду з відповідною заявою про визнання спадщини відумерлою у порядку статті 1277 ЦК України, оскільки
АТ "УкрСиббанк" не надано до суду належних та допустимих доказів - первинних бухгалтерських документів, які б підтверджували факт надання заявником ОСОБА_1 передбачених кредитним договором коштів та подальшого виникнення зазначеної у заяві про визнання спадщини відумерлою заборгованості.
Рух касаційної скарги у суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 15 липня 2024 року відкрито касаційне провадження у справі та витребувано її матеріали з суду першої інстанції.
Відзив на касаційну скаргу
У серпні 2024 року до суду від заявника АТ "УкрСиббанк" надійшов відзив на касаційну скаргу, мотивований незгодою щодо доводів Криворізької міської ради про те, що AT "УкрСиббанк" не надало суду первинних бухгалтерських документів, які б підтверджували надання ОСОБА_1 передбачених кредитним договором коштів та подальшого виникнення зазначеної у заяві про визнання спадщини відумерлою заборгованості, звернення до суду з позовом про стягнення такої заборгованості, які б, на думку скаржника, підтвердили право заявника як кредитора звертатися до суду з відповідною заявою про визнання спадщини відумерлою, оскільки вони не мають відношення до предмету доказування у даній справі, тому що розмір заборгованості за кредитним договором від 31 серпня 2007 року, який було укладено між АКІБ "УкрСиббанк" та ОСОБА_1, не є предметом судового розгляду у даній справі.
Встановлені судами фактичні обставини справи
31 серпня 2007 року між АТ "УкрСиббанк" та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 11207382000, за умовами якого банк надав позичальникові кредит в іноземній валюті в сумі 45 000 доларів США.
На забезпечення кредитного договору було укладено договір іпотеки
від 31 серпня 2008 року № 11207382000/1, предметом якого є квартира
АДРЕСА_3, що належала ОСОБА_1 на підставі договору міни від 05 червня 2007 року, та договір іпотеки
від 31 серпня 2008 року № 11207382000, предметом якого є квартира АДРЕСА_2, що належала ОСОБА_1 на підставі договору дарування від 30 січня 2007 року.
ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_1 померла.
На момент смерті заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором перед АТ "УкрСиббанк" становила 32 741, 45 доларів США.
ОСОБА_1 на праві власності належали квартири АДРЕСА_1 та АДРЕСА_2, що увійшли до складу спадщини.
29 листопада 2010 року АТ "УкрСиббанк" було подано заяву до Сьомої криворізької державної нотаріальної контори з кредитними вимогами, на яку із нотаріальної контори надійшла відповідь, що за претензією кредитора заведено спадкову справу за №1065/2010. Спадкоємці померлої були повідомлені про стягнення заборгованості, свідоцтво про право на спадщину не видавалось. Матір`ю ОСОБА_1, котра є єдиним спадкоємцем ОСОБА_1, було подано заяву до нотаріальної контори про відмову від прийняття спадщини.
Матеріали справи не містять даних про наявність інших спадкоємців, які прийняли спадщину.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги та матеріали справи, колегія суддів дійшла наступних висновків.
Відповідно до статті 1216 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
Відповідно до статті 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
Спадкоємець за заповітом або за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її ( частина перша статті 1268 ЦК України).
За змістом статті 1277 ЦК України у разі відсутності спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття орган місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини, а якщо до складу спадщини входить нерухоме майно - за його місцезнаходженням, зобов`язаний подати до суду заяву про визнання спадщини відумерлою.
Заява про визнання спадщини відумерлою може також бути подана кредитором спадкодавця, а якщо до складу спадщини входять земельні ділянки сільськогосподарського призначення - власниками або користувачами суміжних земельних ділянок. У такому разі суд залучає до розгляду справи органи місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини та/або за місцезнаходженням нерухомого майна, що входить до складу спадщини.
Заява про визнання спадщини відумерлою подається після спливу одного року з часу відкриття спадщини.
Спадщина, визнана судом відумерлою, переходить у власність територіальної громади за місцем відкриття спадщини, а нерухоме майно - за його місцезнаходженням.
Територіальна громада, яка стала власником відумерлого майна, зобов`язана задовольнити вимоги кредиторів спадкодавця, що заявлені відповідно до статті 1231 цього Кодексу. Якщо власниками відумерлого майна стали декілька територіальних громад, вимоги кредиторів спадкодавця задовольняються територіальними громадами пропорційно до вартості відумерлого майна, набутого у власність кожною з них ( частина четверта статті 1277 ЦК України).
Відповідно до статті 338 ЦПК України суд, встановивши, що спадкоємці заповітом і за законом відсутні або спадкоємці усунені від права на спадкування, або спадкоємці не прийняли спадщину чи відмовилися від її прийняття, ухвалює рішення про визнання спадщини відумерлою та про передачу її територіальній громаді відповідно до закону.
Установивши, що після смерті ОСОБА_1 спадкоємці за заповітом і за законом відсутні, з часу відкриття спадщини сплив один рік, суд першої інстанції, з висновком якого погодився суд апеляційноїінстанції, дійшов правильного висновку про наявність правових підстав для визнання відумерлою спадщини, яка відкрилася після смерті ОСОБА_1 та складається із квартир АДРЕСА_1 та АДРЕСА_2 і передання її у власність територіальної громади в особі Криворізької міської ради.
Враховуючи відсутність спадкоємців після смерті ОСОБА_1, які б у встановленому законом порядку прийняли спадщину, а також з огляду на право кредитора спадкодавця звернутися із заявою про визнання спадщини відумерлою після спливу одного року з часу відкриття спадщини, суди попередніх інстанцій, дійшли обґрунтованого висновку про те, що вимоги АТ "УкрСиббанк" про визнання відумерлою спадщини, яка відкрилася після смерті ОСОБА_1 та складається із квартир АДРЕСА_1 та АДРЕСА_2 і передання її у власність територіальної громади в особі Криворізької міської ради, є законними та обґрунтованими, у зв`язку із чим заява банку підлягає задоволенню.
Наведене узгоджується з висновками Верховного Суду, викладеними у постановах від 19 листопада 2019 року у справі № 199/353/17-ц, від 20 січня 2021 року у справі № 644/3546/17, від 08 листопада 2021 року в справі
№ 646/6443/18, від 15 грудня 2021 року у справі № 442/3046/20, від 02 жовтня 2024 року у справі № 357/2501/22.
Аргументи касаційної скарги про відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування положень статті 1277 ЦК України у подібних правовідносинах є помилковими та спростовуються висновком Верховного Суду, викладеним у постанові від 02 жовтня 2024 року у справі № 357/2501/22 за заявою кредитора спадкодавця про визнання спадщини відумерлою.
Посилання Криворізької міської ради на те, що повноваження щодо виявлення відумерлого майна та вжиття заходів щодо передачі до комунальної власності міста делеговані районним у місті радам і тому АТ "УкрСиббанк" не вправі звертатися до суду з заявою про визнання спадщини відумерлою є помилковими, оскільки таке право АТ "УкрСиббанк", як кредитора померлої ОСОБА_1, прямо визначено положеннями частини першої статті 1277 ЦК України.
Слід зазначити, що положення частини першої статті 1277 ЦК України дають право звернутися до суду із заявою про відумерлість спадщини як територіальній громаді, так і кредитору спадкодавця, однак, незважаючи на те, хто є суб`єктом такого звернення, спадкове майно у будь-якому випадку переходить у власність територіальній громаді.
Крім того, зазначені доводи аналогічні доводам міської ради, викладеним у апеляційній скарзі, на які суд надав обґрунтовану та вичерпну відповідь.
Також суд навів мотиви відхилення доводів міської ради про відсутність доказів надання банком кредиту і, відповідно, наявності заборгованості за кредитним договором, та правильно вважав, що такі обставини не входять до предмету доказування у такій категорії справ.
Доводи касаційної скарги про те, що у порядку окремого провадження не можуть бути розглянуті вимоги щодо передачі відумерлої спадщини у власність територіальної громади, не беруться колегією суддів до уваги, оскільки за змістом статті 338 ЦПК України, яка входить до розділу ІV "Окреме провадження" ЦПК України суд, встановивши, що спадкоємці заповітом і за законом відсутні або спадкоємці усунені від права на спадкування, або спадкоємці не прийняли спадщину чи відмовилися від її прийняття, ухвалює рішення про визнання спадщини відумерлою та про передачу її територіальній громаді відповідно до закону. Таким чином вимога про передачу відумерлої спадщини територіальній громаді розглядається разом із вимогою про визнання спадщини відумерлою у порядку окремого провадження.
Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (Серявін та інші проти України, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).
Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
Встановлено й це вбачається з матеріалів справи, що оскаржувані судові рішення ухвалені з додержанням норм матеріального та процесуального права, з повним з`ясуванням судом обставин, що мають значення для справи, відповідністю висновків суду обставинам справи, а доводи касаційної скарги цих висновків не спростовують.
Керуючись статтями 409, 401, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу Криворізької міської ради залишити без задоволення.
Рішення Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 30 серпня 2023 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 17 квітня 2024 року залишити без змін.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.