ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 листопада 2024 року
м. Київ
справа № 495/6258/20
провадження № 61-124св24
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Дундар І. О. (суддя-доповідач), Краснощокова Є. В., Пархоменка П. І.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - ОСОБА_2,
розглянув у попередньому судовому засіданні в порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Одеського апеляційного суду від 28 листопада 2023 року у складі колегії суддів: Комлевої О. С., Вадовської Л. М., Сєвєрової Є. С.,
Історія справи
Короткий зміст позовних вимог
У жовтні 2020 року ОСОБА_1 звернулася з позовом до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя.
В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 зазначила, що з 23 жовтня 1993 року вона перебувала у зареєстрованому шлюбі із відповідачем. Під час перебування у шлюбі у 2003 році сторони придбали нерухоме майно: будинок з підвалом розташований у АДРЕСА_1 на земельній ділянці розміром 90 кв. м, що складається в цілому з кам`яно-ракушнякового будинку з підвалом під літ. "Б", загальною площею 81,6 кв.м. та транспортний засіб марки MERCEDES-BENZ 315 CDL 2008 р. в., білого кольору, об`єм двигуна 2148 см. куб. Право власності на вказане майно було зареєстроване за відповідачем ОСОБА_2 .
Рішенням Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 17 лютого 2020 року по справі № 495/10156/19 шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 розірваний. Рішення набрало законної сили 18 березня 2020 року.
З погіршенням сімейних стосунків, сторони не в змозі досягти добровільної згоди щодо поділу майна подружжя, у зв`язку із чим, позивач була змушена звернутися до суду для вирішення питання про поділ майна подружжя.
Майно придбано сторонами в період шлюбу, воно належить їм, як подружжю, на праві спільної сумісної власності.
З урахуванням уточнених позовних вимог просила:
визнати будинок з підвалом розташований у АДРЕСА_1 на земельній ділянці розміром 90 кв. м, що складається в цілому з кам`яно-ракушнякового будинку з підвалом під літ. "Б", загальною площею 81,6 кв. м спільною сумісною власністю подружжя;
припинити право спільної сумісної власності ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на будинок з підвалом розташований у АДРЕСА_1 на земельній ділянці розміром 90 кв.м., що складається в цілому з кам`яно-ракушнякового будинку з підвалом під літ. "Б", загальною площею 81,6 кв.м.;
визнати за ОСОБА_1 право власності на 1/2 частину будинку з підвалом розташованого у АДРЕСА_1 на земельній ділянці розміром 90 кв.м., що складається в цілому з кам`яно-ракушнякового будинку з підвалом під літ. "Б", загальною площею 81,6 кв.м.;
стягнути із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 грошову компенсацію у розмірі - 163 447,96 грн., що відповідає 1/2 вартості автомобіля марки MERCEDES-BENZ 315 CDL 2008 р.в., білого кольору, об`єм двигуна 2148 см. куб. станом на 18.02.2021 року.
Короткий зміст судових рішень судів першої, апеляційної та касаційної інстанцій
Справа розглядалась судами неодноразово
Рішенням Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 20 вересня 2021 року, яке залишене без змін постановою Одеського апеляційного суду від 28 лютого 2023 року, позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя - задоволено.
Визнано будинок з підвалом розташований у АДРЕСА_1 на земельній ділянці розміром 90 кв. м, що складається в цілому з кам`яно - ракушнякового будинку з підвалом під літ. "Б", загальною площею 81,6 кв. м, основною 28,5 кв. м спільною сумісною власністю подружжя ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .
Припинено право спільної сумісної власності ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на будинок з підвалом розташований у АДРЕСА_1 на земельній ділянці розміром 90 кв. м, що складається в цілому з кам`яно - ракушнякового будинку з підвалом під літ. "Б", загальною площею 81,6 кв. м, основною 28,5 кв. м.
Визнано за ОСОБА_1 право власності на 1/2 частину будинку з підвалом розташованого у АДРЕСА_1 на земельній ділянці розміром 90 кв. м, що складається в цілому з кам`яно - ракушнякового будинку з підвалом під літ. "Б", загальною площею 81,6 кв. м, основною 28,5 кв. м.
Стягнуто із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 грошову компенсацію у розмірі 163 447,96 грн, що відповідає 1/2 вартості автомобіля марки MERCEDES-BENZ 315 CDL 2008 р. в., білого кольору, об`єм двигуна 2148 см. куб. станом на 18 лютого 2021 року.
Судові рішення мотивовані тим, що під час перебування сторін у зареєстрованому шлюбі, ними було придбано: будинок з підвалом, розташований в АДРЕСА_1 та транспортний засіб марки MERCEDES-BENZ 315 CDL, 2008 р. в., білого кольору, об`єм двигуна 2148 см. куб. При цьому суд першої інстанції зазначив, що у матеріалах справи міститься копія позовної заяви про розірвання шлюбу між ОСОБА_1 та ОСОБА_2, в якій не міститься вимога про встановлення режиму окремого проживання подружжя з 2015 року, в рішенні Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 17 лютого 2020 по справі № 495/10156/19 не розглядався факт окремого проживання ОСОБА_1 та ОСОБА_2 з 2015 року. У матеріалах справи відсутнє судове рішення про встанолення для ОСОБА_1 та ОСОБА_2 режиму окремого проживання із 2015 року.
Отже, під час розгляду справи відповідачем не надано належних та допустимих доказів, які б підтверджували той факт, що автомобіль марки MERCEDES-BENZ 315 CDL 2008 р. в. є особистою власністю ОСОБА_2 та не підлягає поділу. Даний автомобіль відчужено ОСОБА_2 на користь третьої особи після розірвання шлюбу між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 18 лютого 2021 року без згоди ОСОБА_1 та не в інтересах сім`ї.
Спірний будинок набутий ними за спільні кошти, тому це майно є їх спільною сумісною власністю і підлягає розподілу, оскільки кожна із сторін має право на 1/2 частину від спільного майна, а реєстрація права власності лише за відповідачем порушує законні права та інтереси позивачки як співвласника такого майна.
Спірний автомобіль є також їх спільною сумісною власністю і підлягає розподілу, оскільки кожна із сторін має право на 1/2 частину від спільного майна. У зв`язку із відчуженням ОСОБА_2 спірного автомобіля на користь третьої особи, без згоди ОСОБА_1, можливо і доцільно здійснити поділ спільного сумісного майна подружжя, стягненням з відповідача ОСОБА_2 на користь позивача вартість автомобіля марки у розмірі 163 447,96 грн, що відповідає 1/2 вартості автомобіля станом на 18 лютого 2021 року (на дату відчудження спірного автомобіля на користь третьої особи).
Постановою Верховного Суду від 24 липня 2023 року касаційну скаргу ОСОБА_2 задоволено частково. Постанову Одеського апеляційного суду від 28 лютого 2023 року в частині вирішення позовних вимог про стягнення грошової компенсації вартості 1/2 автомобіля скасовано, справу в цій частині направлено на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Суд касаційної інстанції виходив з того, що у суду апеляційної інстанції не було умов, передбачених частинами дев`ятою, тринадцятою статті 128 ЦПК України, для застосування такого способу сповіщення ОСОБА_2 про апеляційний розгляд як смс - повідомлення, адже ЦПК України не передбачає термінової необхідності у розгляді цієї справи та в матеріалах справи немає відповідної заяви про виклик відповідача до суду за допомогою засобів мобільного зв`язку.
Розгляд справи на 28 лютого 2023 року був призначений апеляційним судом ухвалою від 17 серпня 2022 року, яка не направлялася учасникам справ та не вручалася їх представникам.
Матеріали справи містять лише розписку представника ОСОБА_2 про отримання копії ухвали Одеського апеляційного суду від 17 серпня 2022 року про відкриття апеляційного провадження у справі. Проте така розписка не підтверджує, що представник заявника був повідомлений про призначення справи до судового розгляду, дату та час судового засідання.
Тож за наведених обставин надіслання апеляційним судом судової повістки у виді смс-повідомлення на мобільний номер телефону відповідача без термінової потреби у розгляді цієї справи та без відповідної заяви про виклик відповідача до суду за допомогою засобів мобільного зв`язку не вважається належним повідомленням відповідача про розгляд справи, передбаченим для такої ситуації законом.
Отже, заявник не був повідомлений про дату, час та місце розгляду справи апеляційним судом.
Короткий зміст оскарженої постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Одеського апеляційного суду від 28 листопада 2023 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишено без задоволення. Рішення Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 20 вересня 2021 року в частині позовних вимог про стягнення грошової компенсації вартості 1/2 частини автомобіля - залишено без змін.
Апеляційний суд виходив з того, що під час перебування сторін у зареєстрованому шлюбі, сторонами було придбано транспортний засіб марки MERCEDES-BENZ 315 CDL, 2008 р. в. Висновки суду першої інстанції про те, що під час розгляду справи відповідачем не було надано належних та допустимих доказів, які б підтверджували той факт, що даний автомобіль є особистою власністю ОСОБА_2 та не підлягає поділу в порядку статті 69 СК України є вірними. Судом вірно встановлено, що автомобіль було відчужено ОСОБА_2 на користь третьої особи після розірвання шлюбу між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 без згоди ОСОБА_1 та не в інтересах сім`ї. Тому суд обґрунтовано здійснив поділ спільного сумісного майна подружжя, стягнувши з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 вартість автомобіля марки у розмірі - 163 447,96 грн, що відповідає 1/2 вартості автомобіля станом на 18 лютого 2021 року (на дату відчуження спірного автомобіля на користь третьої особи).
Доводи апеляційної скарги ОСОБА_2 про те, що суд першої інстанції не взяв до уваги, що автомобіль не може бути предметом поділу майна, так як ОСОБА_2 набув його за час шлюбу, але за кошти, які належали йому особисто, за час їх окремого проживання у зв`язку з фактичним припиненням шлюбних відносин, колегія суддів залишає без задоволення, оскільки ні в суді першої інстанції, ні до суду апеляційної інстанції будь-яких доказів, відповідно до положень статей 77-80 ЦПК України на підтвердження цих обставин, відповідачем не надано, хоча відповідно до наведених норм закону у цьому випадку це його процесуальний обов`язок.
Крім того, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги зводяться до переоцінки доказів та незгоди апелянта із висновками суду першої інстанції щодо встановлених обставин справи, ці доводи були предметом перевірки суду першої інстанції, який дав їм повну, всебічну та об`єктивну оцінку у своєму рішенні, проте повноваження суду апеляційної інстанції стосовно перегляду мають реалізовуватись для виправлення судових помилок та недоліків судочинства, але не для здійснення нового судового розгляду
Короткий зміст вимог та доводів касаційної скарги
У грудні 2023 року ОСОБА_2 засобами поштового зв`язку подав до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій просив скасувати постанову Одеського апеляційного суду від 28 листопада 2023 року в частині стягнення на користь ОСОБА_1 1/2 частини вартості автомобіля, справу передати на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Касаційна скарга мотивована тим, що:
рішення суду першої інстанції грунтується на припущеннях, апеляційний суд не надав відповіді на доводи апеляційної скарги;
апеляційний суд не звернув уваги на те, що 28 листопада 2023 року був обмежений рух на автомобільних дорогах загального користування державного значення, тому доїхати з м. Білгород-Дністровського до м. Одеси вони не мали можливості, тобто він був відсутній з поважних причин, а суд безпідставно не відклав розгляд справи. Крім того, він не отримував судової повістки;
суди не звернули уваги, що ОСОБА_1 в позовній заяві про розірвання шлюбу вказує на те, що протягом останніх 15 років не було спільного проживання, спільного господарства та спільних коштів.
Рух справи у суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 12 січня 2024 року касаційну скаргу залишено без руху та надано строк для усунення недоліків.
Ухвалою Верховного Суду від 20 лютого 2024 року відкрито касаційне провадження у справі № 495/6258/20 та витребувано справу із суду першої інстанції.
В березні 2024 року матеріали справи № 495/6258/20 надійшли до Верховного Суду.
Межі та підстави касаційного перегляду
Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими (частина перша статті 400 ЦПК України).
В ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження (частина восьма статті 394 ЦПК України).
В ухвалі Верховного Суду від 20 лютого 2024 року зазначено, що доводи касаційної скарги містять підстави касаційного оскарження, передбачені абзацом 2 частини другої статті 389 ЦПК України (судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частиною першою статті 411 ЦПК України).
Фактичні обставини справи
Суди встановили, що 23 жовтня 1993 року позивач ОСОБА_1 (дошлюбне прізвище- ОСОБА_3 ) та відповідач ОСОБА_2 уклали шлюб, який зареєстрований Білгород-Дністровським РАГЦ Одеської області.
Рішенням Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 17 лютого 2020 року по справі № 495/10156/19, розірваний шлюб між ОСОБА_4 та ОСОБА_2 . Рішення суду набрало законної сили 18 березня 2020 року.
З відповіді, наданої Територіальним сервісним центром 5143 Регіонального сервісного центру МВС в Одеській області, вбачається, що на ім`я ОСОБА_2 значиться в зареєстрованих транспортний засіб марки MERCEDES-BENZ 315 CDL, 2008 р. в., білого кольору, об`єм двигуна 2148 см.куб, який 18 лютого 2021 року в ТСЦ № 5142 РСЦ ГСЦ МВС в Одеській області перереєстровано на нового власника.
На підставі висновку експерта Одеського науково-дослідного інституту судових експертиз МЮ України від 20 травня 2021 року № 21-2350 автотоварознавчої експертизи з визначенням вартості КТЗ середня ринкова вартість транспортного засобу MERCEDES-BENZ 315 CDL, ідентифікаційний номер кузова НОМЕР_1, рік випуску 2007 р. в., об`єм двигуна 2148 см. куб. станом на 18 лютого 2021 року становить 326 895,92 грн.
У матеріалах справи міститься копія позовної заяви та рішення Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 17 лютого 2020 року по справі № 495/10156/19, яким розірвано шлюб між ОСОБА_4 та ОСОБА_2, зареєстрований 23 жовтня 1993 року зареєстровано Білгород-Дністровським РАГЦ Одеської області. Рішення суду набрало законної сили 18 березня 2020 року.
У позовній заяві про розірвання шлюбу між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 не міститься вимога про встановлення режиму окремого проживання подружжя з 2015 року, в рішенні Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 17 лютого 2020 по справі № 495/10156/19 не розглядався факт окремого проживання ОСОБА_1 та ОСОБА_2 з 2015 року.