ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 листопада 2024 року
м. Київ
справа № 560/4660/23
провадження № К/990/40746/23, № К/990/41192/23
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Смоковича М. І.,
суддів: Білак М. В., Мацедонської В. Е.
розглянув у попередньому судовому засіданні у касаційній інстанції адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1 до Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Хмельницькому про зобов`язання вчинити дії, провадження в якій відкрито
за касаційною скаргою Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Хмельницькому на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 29 травня 2023 року, ухваленого у складі головуючого судді Салюка П. І., додаткове рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 09 червня 2023 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 31 жовтня 2023 року, додаткову постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 07 листопада 2023 року, прийнятих у складі колегії суддів: головуючого - Мацького Є. М., суддів: Сушка О. О., Залімського І. Г.
та за касаційною скаргою представника ОСОБА_1 - адвоката Прядуна Руслана Володимировича на постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 31 жовтня 2023 року, прийнятої у складі колегії суддів: головуючого - Мацького Є. М., суддів: Сушка О. О., Залімського І. Г.
І. Суть спору
1. У березні 2023 року ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Хмельницькому (далі - ТУ ДБР у м. Хмельницькому), в якому просить:
1.1. стягнути з ТУ ДБР у м. Хмельницькому на користь ОСОБА_1 середнього заробітку за час вимушеного прогулу та затримку виконання рішення суду про поновлення на роботі у сумі 1 046 262,42 грн;
1.2. стягнути з ТУ ДБР у м. Хмельницькому на користь ОСОБА_1 10 000 грн моральної шкоди.
2. На обґрунтування позову позивач зазначає, що згідно з рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 21 вересня 2021 року у справі № 560/3489/21 поновлено його на посаді слідчого третього слідчого відділу слідчого управління ТУ ДБР у м. Хмельницькому, з 01 березня 2021 року. При цьому допущено до негайного виконання рішення суду в частині поновлення позивача на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу у межах суми стягнення за один місяць.
Однак, незважаючи на те, що судове рішення в частині поновлення на посаді звернуто до негайного виконання, рішення у цій частині не виконано.
Вважаючи, що позивач має право на отримання середнього заробітку за час затримки виконання рішення у цій справі, ОСОБА_1 звернувся до суду з цим позовом.
ІІ. Установлені судами фактичні обставини справи
3. ОСОБА_1, починаючи з 08 січня 2019 року, обіймав посаду слідчого третього слідчого відділу слідчого управління ТУ ДБР у м. Хмельницькому з випробувальним терміном.
4. Наказом ТУ ДБР, розташованого у м. Хмельницькому, від 24 лютого 2021 року № 17-о/с "Про звільнення працівників ТУ ДБР у м. Хмельницькому у зв`язку зі скороченням посад" передбачено припинити державну службу за ініціативою суб`єкта призначення та звільнити ОСОБА_1 з посади слідчого третього слідчого відділу слідчого управління ТУ ДБР у м. Хмельницькому, з 01 березня 2021 року
5. Водночас рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 21 вересня 2021 року у справі № 560/3489/21 визнано протиправним та скасовано наказ ТУ ДБР у м. Хмельницькому від 24 лютого 2021 року № 17-о/с "Про звільнення працівників ТУ ДБР у м. Хмельницькому у зв`язку зі скороченням посад" в частині звільнення з 01 березня 2021 року ОСОБА_1 з посади слідчого третього слідчого відділу слідчого управління ТУ ДБР у м. Хмельницькому. Зобов`язано поновити ОСОБА_1 на посаді слідчого третього слідчого відділу слідчого управління ТУ ДБР у м. Хмельницькому, з 01 березня 2021 року. Зобов`язано ТУ ДБР у м. Хмельницькому нарахувати та виплатити ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 01 березня 2021 по 21 вересня 2021 року в сумі 387504,60 грн, вирішивши питання проведення необхідних утримань з заробітної плати відповідно до вимог закону. Допущено рішення суду до негайного виконання в частині поновлення ОСОБА_1 на роботі та виплати заробітної плати в межах суми стягнення за один місяць. Зобов`язано ТУ ДБР у м. Хмельницькому подати звіт про виконання рішення суду протягом одного місяця з дати отримання повного тексту рішення.
5. Додатковим рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 05 жовтня 2023 року у справі № 560/3489/21 вирішено питання розподілу судових витрат. Заяву представника позивача про стягнення витрат на правничу допомогу в сумі 12000,00 грн та заяву ТУ ДБР у м. Хмельницькому про зменшення розміру компенсації витрат на правничу допомогу задоволено частково. Стягнуто на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу в сумі 6000,00 грн за рахунок асигнувань ТУ ДБР у м. Хмельницькому. У задоволенні решти вимог відмовлено.
6. Постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 18 січня 2022 року скасовано рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 21 вересня 2021 року у справі № 560/3489/21 та прийнято нове рішення, яким відмовлено в задоволенні позову. Іншою постановою від 18 січня 2022 року Сьомий апеляційний адміністративний суд скасував додаткове рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 05 жовтня 2021 року та відмовив у задоволенні заяви представника позивача про стягнення витрат на професійну правничу допомогу.
7. Постановою Верховного Суду від 20 грудня 2022 року скасовано постанови Сьомого апеляційного адміністративного суду від 18 січня 2022 року, а рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 21 вересня 2021 року та додаткове рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 05 жовтня 2021 року у справі № 560/3489/21 залишено в силі.
8. 03 лютого 2023 року видано виконавчий лист та 20 лютого 2023 року старшим державним виконавцем відділу примусового виконання рішень управління забезпечення примусового виконання рішень Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) відкрито виконавче провадження ВП № 71078320 щодо виконання рішення суду.
9. У квітні 2023 року старший державний виконавець відділу примусового виконання рішень управління забезпечення примусового виконання рішень Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) звернувся до суду з заявою про зміну способу і порядку виконання судового рішення по адміністративній справі № 560/3489/21.
10. Ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 11 квітня 2023 року, яка набрала законної сили у справі № 560/3489/21, відмовлено у задоволенні заяви про встановлення, зміну способу або порядку виконання рішення суду.
11. Судом апеляційної інстанції у справі, що розглядається, додатково встановлено, що відповідач рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 21 вересня 2021 по справі № 560/3489/21 у частині поновлення ОСОБА_1 на посаді не виконав, що останній не заперечує.
Наказом директора ТУ ДБР у м. Хмельницькому від 24 лютого 2021 року № 17-о/с з 01 березня 2021 року припинено державну службу та звільнено ОСОБА_1 із займаної посади на підставі пункту 1 (скорочення посади державної служби внаслідок зміни структури або штатного розпису державного органу без скорочення чисельності або штату державних службовців) частини першої статті 87 Закону України "Про державну службу".
Водночас наказом командувача військ Оперативного командування " ІНФОРМАЦІЯ_1" (по особовому складу) від 26 лютого 2021 року № 62 вирішено укласти із лейтенантом запасу ОСОБА_1 контракт про проходження військової служби у Збройних Силах України строком на 3 (три) роки, прийняти його на військову службу за контрактом осіб офіцерського складу, зарахувати до списків особового складу Збройних Сил України та призначити на посаду заступника командира артилерійської батареї з морально-психологічного забезпечення артилерійського дивізіону НОМЕР_1 окремої артилерійської бригади (на шпк "старший лейтенант") .
З дослідженого судом контракту про проходження військової служби вбачається, що цей контракт підписаний командувачем військ Оперативного командування " ІНФОРМАЦІЯ_1" генерал-майором ОСОБА_2 26 лютого 2021 року, ОСОБА_1 - 29 лютого 2021 року та набрав чинності з 02 березня 2021 року (т.2 а.с. 165-168).
26 лютого 2021 року ІНФОРМАЦІЯ_2 видав припис № 1, яким запропонував ОСОБА_1 28 лютого 2021 року вибути у розпорядження командира військової частини НОМЕР_2 для проходження військової служби за контрактом осіб офіцерського складу; строк прибуття - 01 березня 2021 року. Указаний припис разом з листом ІНФОРМАЦІЯ_3 від 26 лютого 2021 року № 391 щодо збереження за ОСОБА_1 місця роботи отримані ТУ ДБР у м. Хмельницькому 26 лютого 2021 року, що підтверджується штампом вхідної кореспонденції цієї установи.
01 березня 2021 року позивач прибув до місця проходження військової служби .
Наказом командира військової частини НОМЕР_2 (по стройовій частині) від 02 березня 2021 року № 42 військовослужбовця військової служби за контрактом лейтенанта ОСОБА_1, призначеного наказом командира військової частини НОМЕР_3 (по особовому складу) від 26 лютого 2021 року № 62 на посаду заступника командира артилерійської батареї з морально-психологічного забезпечення артилерійського дивізіону військової частини НОМЕР_2, з 02 березня 2021 року зараховано до списків особового складу військової частини НОМЕР_2 та на всі види забезпечення.
ІІІ. Рішення судів першої та апеляційної інстанцій і мотиви їхнього ухвалення
12. Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 29 травня 2023 року позовні вимоги задоволено частково.
12.1. Зобов`язано ТУ ДБР у м. Хмельницькому нарахувати та виплатити ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу та затримку виконання рішення суду від 21 вересня 2021 року у справі № 560/3489/21 за період з 22 вересня 2021 року по 29 травня 2023 року в сумі 1 148 674,35 грн.
12.2. В решті позову - відмовлено.
13. Ухвалюючи таке рішення, суд першої інстанції виходив з того, що оскільки рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 21 вересня 2021 року у справі № 560/3489/21 в частині поновлення позивача на посаді не виконано, відтак згідно зі статтею 236 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України), а відтак позивач має право на виплату середнього заробітку за час затримки виконання судового рішення про поновлення на посаді.
При цьому суд першої інстанції визначив обчислення розміру середнього заробітку за час затримки виконання рішення суду за період з 22 вересня 2021 року по 29 травня 2023 року (415 робочих дні), з урахуванням роз`яснення Міністерства соціальної політики від 12 серпня 2020 року № 3501-06/219 "Про розрахунок норми тривалості робочого часу на 2021 рік" та від 12 серпня 2021 року № 47-03/520 "Про розрахунок норми тривалості робочого часу на 2022 рік", виходячи із середньоденної заробітної плати 2767,89 грн., яка встановлена у справі № 560/3489/21.
14. Додатковим рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 09 червня 2023 року стягнуто на користь ОСОБА_1 понесені ним судові витрати на правничу допомогу в сумі 6000 грн за рахунок асигнувань ТУ ДБР у м. Хмельницькому.
15. Постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 31 жовтня 2023 року рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 29 травня 2023 року змінено шляхом викладення абзацу другого його резолютивної частини таким чином:
"Зобов`язати ТУ ДБР у м. Хмельницькому нарахувати та виплатити ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу та затримку виконання рішення суду від 21 вересня 2021 року у справі № 560/3489/21 за період з 22 вересня 2021 року по 19 липня 2022 року в сумі 567417,45 грн."
15.1. В іншій частині рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 29 травня 2023 року залишено без змін.
16. Ухвалюючи таке рішення, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про відсутність у позивача права на отримання середнього заробітку у ТУ ДБР у м. Хмельницькому з 19 липня 2022 року, з огляду на те, що приписи частини третьої статті 119 КЗпП України, за якою позивачу виплачувалась середня заробітна плата, з 19 липня 2022 року перестала існувати внаслідок набрання чинності Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" щодо оптимізації трудових відносин".
Таким чином, час вимушеного прогулу при затримці виконання рішення суду про поновлення позивача на роботі за період з 22 вересня 2021 року по 19 липня 2022 року становить 205 робочих днів (з урахуванням роз`яснення Міністерства соціальної політики від 12 серпня 2020 року № 3501-06/219 "Про розрахунок норми тривалості робочого часу на 2021 рік" та від 12 серпня 2021 року №47-03/520 "Про розрахунок норми тривалості робочого часу на 2022 рік").
17. Додатковою постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 07 листопада 2023 року заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткової постанови задоволено.
17.1. Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань ТУ ДБР у м. Хмельницькому на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу адвоката в суді апеляційної інстанцій в розмірі 5000 (п`ять тисяч) грн. 00 коп.
IV. Провадження у суді касаційної інстанції
18. Представник позивача - адвокат Прядун Р. В. подав касаційну скаргу з підстав, передбачених пунктами 1, 3 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), в якій, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати його рішення та залишити в силі рішення першої інстанції.
Так, автор скарги посилається на застосування судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні положень статей 119 та 236 КЗпП України без урахування висновків Верховного Суду щодо їх застосування, викладених у постановах від 08 лютого 2022 року у справі № 755/12623/19, від 31 січня 2023 року у справі № 340/10802/21 та від 03 серпня 2023 року у справі № 683/1256/22.
Крім того автор скарги зазначає про відсутність висновку Верховного Суду щодо одночасного застосування приписів статті 236 КЗпП України у поєднанні з частиною третьою статті 119 КЗпП України.
19. Своєю чергою представник ТУ ДБР у м. Хмельницькому також подав касаційну скаргу з підстави, передбаченої пунктом 3 частини четвертої статті 328 КАС України, в якій, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати їх рішення та ухвалити нове, яким відмовити в позові.
Автор скарги зазначає про відсутність висновку Верховного Суду щодо застосування приписів статті 236 КЗпП України у взаємозв`язку з положеннями статей 2, 40 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу", статей 9, 9-1, 9-2 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей".
20. Верховний Суд ухвалами від 26 грудня 2023 року відкрив за скаргами ТУ ДБР у м. Хмельницькому та представника ОСОБА_1 - адвоката Прядуна Р. В. на вказані судові рішення.
21. Представник позивача подав відзив на касаційну скаргу ТУ ДБР у м. Хмельницькому, в якому, наполягаючи на безпідставності останньої, просить залишити її без задоволення та задовольнити касаційну скаргу позивача.
22. Ухвалою Верховного Суду від 02 квітня 2024 року зупинив виконання судових рішень у справі № 560/4660/23 до закінчення перегляду рішення в касаційному порядку та об`єднав касаційні провадження.
V. Релевантні джерела права й акти їхнього застосування
23. Приписами частини першої статті 341 КАС України визначено, що суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
24. Частиною другою статті 19 Конституції України обумовлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
25. Відповідно до частини першої статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання.
26. Приписами статті 236 КЗпП України передбачено, що у разі затримки роботодавцем виконання рішення органу, який розглядав трудовий спір про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу працівника, цей орган виносить ухвалу про виплату йому середнього заробітку або різниці в заробітку за час затримки.
27. Частиною першою статті 27 Закону України "Про оплату праці" визначено, що порядок обчислення середньої заробітної плати працівника у випадках, передбачених законодавством, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
28. Так, постановою Кабінету Міністрів України від 08 лютого 1995 року № 100 затверджено Порядок обчислення середньої заробітної плати, згідно з пунктом 5 якого нарахування виплат у всіх випадках збереження середньої заробітної плати провадиться виходячи з розміру середньоденної (годинної) заробітної плати.
29. Пунктом 8 Порядку № 100 визначено, що нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком.
Відповідно до частин першої-третьої статті 1 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" від 25 березня 1992 року № 2232-XII (далі - Закон № 2232-XII), захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України.
Військовий обов`язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення та Державної спеціальної служби транспорту, посади в яких комплектуються військовослужбовцями.
Військовий обов`язок включає, зокрема, проходження військової служби.
30. Згідно з частинами першою, другою статті 2 Закону № 2232-XII військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов`язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.
Проходження військової служби здійснюється громадянами України - у добровільному порядку (за контрактом) або за призовом.
31. Частиною другою статті 39 Закону № 2232-XII визначено, що Громадяни України, призвані на строкову військову службу, військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, або прийняті на військову службу за контрактом у разі виникнення кризової ситуації, що загрожує національній безпеці, оголошення рішення про проведення мобілізації та (або) введення воєнного стану, користуються гарантіями, передбаченими частиною третьою статті 119 Кодексу законів про працю України, а також частиною першою статті 53 і частиною другою статті 57 Закону України "Про освіту", частиною другою статті 44, частиною першою статті 54 і частиною третьою статті 63 Закону України "Про фахову передвищу освіту", частиною другою статті 46 Закону України "Про вищу освіту".
32. Згідно зі статтею 40 Закону № 2232-XII гарантії правового і соціального захисту громадян України, які виконують конституційний обов`язок щодо захисту Вітчизни, забезпечуються відповідно до законів України "Про Збройні Сили України", "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", "Про державні гарантії соціального захисту військовослужбовців, які звільняються із служби у зв`язку з реформуванням Збройних Сил України, та членів їхніх сімей" та іншими законами.
33. Приписи статей 9, 9-1, 9-2 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" регулюють: грошове забезпечення військовослужбовців, продовольче; речове та інше забезпечення військовослужбовців; додаткова винагорода військовослужбовцям під час дії воєнного стану.
34. Частиною третьою статті 119 КЗпП України (у редакції, що діяла до 19 липня 2022 року) передбачено, що за працівниками, призваними на строкову військову службу; військову службу за призовом осіб офіцерського складу, військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період або прийнятими на військову службу за контрактом, у тому числі шляхом укладення нового контракту на проходження військової служби, під час дії особливого періоду на строк до його закінчення або до дня фактичного звільнення зберігаються місце роботи, посада і середній заробіток на підприємстві, в установі, організації, фермерському господарстві, сільськогосподарському виробничому кооперативі незалежно від підпорядкування та форми власності і у фізичних осіб-підприємців, у яких вони працювали на час призову.
35. У частині третій статті 119 КЗпП України, починаючи з 19 липня 2022 року у зв`язку з набранням чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" щодо оптимізації трудових відносин" слова "зберігаються місце роботи, посада і середній заробіток" замінено словами "зберігаються місце роботи і посада".