ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 листопада 2024 року
м. Київ
справа № 320/4795/23
адміністративне провадження № К/990/11744/24
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Олендера І.Я.,
суддів: Гончарової І.А., Васильєвої І.А.,
розглянувши у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами касаційну скаргу Міністерства економіки України на рішення Київського окружного адміністративного суду від 13 червня 2023 року (суддя Кушнова А.О.) та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 14 березня 2024 року (судді: Оксененко О.М. (головуючий), Аліменко В.О., Мельничук В.П.) у справі № 320/4795/23 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕС Україна" до Міністерства економіки України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,
У С Т А Н О В И В:
І. Суть спору
Короткий зміст позовних вимог
1. Товариство з обмеженою відповідальністю "ТЕС Україна" (далі - позивач, ТОВ "ТЕС Україна") звернулося до суду з позовом до Міністерства економіки України (далі - відповідач, Мінекономіки) про визнання протиправним та скасування рішення Мінекономіки про відмову у видачі висновку ТОВ "ТЕС Україна" за операціями, що здійснюються відповідно до контракту від 22.09.2021 № 2209/2021, укладеного з "Т-Т Electric" (Франція), яке затверджено Наказом Мінекономіки від 25.01.2023 за № 620; зобов`язання Мінекономіки видати ТОВ "ТЕС Україна" (код ЄДРПОУ 41261304) висновок щодо продовження граничних строків розрахунків за операцією з імпорту Електродвигунів постійного струму LAK 6315А відповідно до зовнішньоекономічного контракту від 22.09.2021 № 2209/2021, укладеного з компанією-нерезидентом "Т-Т Electric" (Франція) в частині здійсненої 30.09.2021 передоплати в сумі 137 520,00 Євро на строк з 04 грудня 2022 року до 04 березня 2023 року.
2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивачем разом із заявою від 04.12.2022 щодо продовження граничних строків розрахунків за операцією з імпорту електродвигунів постійного струму LAK 6315А відповідно до зовнішньоекономічного контракту від 22.09.2021 № 2209/2021 було подано повний пакет необхідних документів для прийняття Мінекономіки позитивного рішення. Проте, не зважаючи на вказані обставини, відповідач не тільки протиправно відмовив у видачі висновку щодо продовження граничних строків розрахунків за окремими операціями з експорту та імпорту товарів, установлених Національним банком України, а й прийняв таке рішення поза межами строків, встановлених законом. Крім того, позивач посилається на дотримання принципу мовчазної згоди та правову позицію, викладену в адміністративній справі № 160/9440/21.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
3. Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 13 червня 2023 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 14 березня 2024 року, адміністративний позов задоволено повністю. Визнано протиправним та скасовано рішення Міністерства економіки України про відмову у видачі Товариству з обмеженою відповідальністю "ТЕС Україна" висновку щодо продовження граничних строків розрахунків за операціями, що здійснюються відповідно до контракту від 22.09.2021 № 2209/2021, укладеного з "Т-Т Electric" (Франція), яке затверджено Наказом Міністерства економіки України від 25.01.2023 за № 620. Зобов`язано Міністерство економіки України видати Товариству з обмеженою відповідальністю "ТЕС Україна" (ідентифікаційний код 41261304) висновок щодо продовження граничних строків розрахунків за операцією з імпорту Електродвигунів постійного струму LAK 6315А відповідно до зовнішньоекономічного контракту від 22.09.2021 № 2209/2021, укладеного з компанією-нерезидентом "Т-Т Electric" (Франція) в частині здійсненої 30.09.2021 передоплати в сумі 137 520 Євро на строк з 04 грудня 2022 року до 04 березня 2023 року.
4. Суд першої інстанції, з рішенням якого погодився суд апеляційної інстанції, дійшов висновку, що при розгляді заяви позивача від 04.12.2022 з додатками щодо продовження граничних строків розрахунків за окремими операціями з експорту та імпорту товарів, установлених Національним банком, в межах зовнішньоекономічного договору (контракту) № 2209/2021 від 22.09.2021, відповідач діяв формально, із порушенням строків розгляду такої заяви, прийнявши рішення, яке не є пропорційним наслідкам, на досягнення яких воно спрямоване та враховуючи відсутність інших підстав, визначених у пункті 10 Порядку видачі висновку щодо продовження граничних строків розрахунків за окремими операціями з експорту та імпорту товарів, установлених Національним банком (затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.02.2019 № 104) для відмови у видачі відповідного висновку, а тому наявні правові підстав для задоволення позовних вимог у повному обсязі.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
5. Не погодившись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанції, Мінекономіки подало касаційну скаргу, де посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення Київського окружного адміністративного суду від 13 червня 2023 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 14 березня 2024 року у справі № 320/4795/23 та прийняти рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог ТОВ "ТЕС Україна" у повному обсязі.
СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
6. Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що ТОВ "ТЕС Україна" подано відповідачу заяву від 21.09.2022 щодо продовження граничних строків розрахунків за операцією з імпорту Електродвигунів постійного струму LAK 6315А відповідно до зовнішньоекономічного контракту від 22.09.2021 № 2209/2021, до якої долучено: копію контракту від 22.09.2021 №2209/2021; копію додатку № 1 від 22.09.2021 до контракту від 22.09.2021 № 2209/2021; копію платіжного доручення на перерахування валюти від 30.09.2021; копію листа "Т-Т Electric" від 10.08.2022 стосовно результатів виробничих випробувань та вдосконалень; копію доповнення № 1 від 09.09.2022 до контракту від 22.09.2021 № 2209/2021; сертифікат партнера від "Т-Т Electric".
Наказом Міністерства економіки України від 07.10.2022 № 3656, на підставі матеріалів ТОВ "ТЕС Україна" від 21.09.2022 (вх. № П 908 від 22.09.2022) надано позивачу висновок щодо продовження граничних строків розрахунків за окремими операціями з експорту та імпорту товарів, установлених Національним банком, яким продовжено граничні строки розрахунків по контракту від 22.09.2021 № 2209/2021 до 04.12.2022.
У подальшому, ТОВ "ТЕС Україна" було подано відповідачу заяву від 04.12.2022 з додатками щодо продовження граничних строків розрахунків за окремими операціями з експорту та імпорту товарів, установлених Національним банком, в межах зовнішньоекономічного договору (контракту) № 2209/2021 від 22.09.2021, до якої долучено наступні документи: лист ТОВ "ТЕС Україна" від 04.12.2022 № 97 "Стосовно видачі Висновку щодо продовження строків розрахунків за зовнішньоекономічними операціями" із додатками, копію контракту № 2209/2021 від 22.09.2021; копію додатку № 1 від 22.09.2021 до контракту № 2209/2021 від 22.09.2021; копію платіжного доручення на перерахування валюти від 30.09.2021; копію листа "Т-Т Electric" від 25.11.2022 стосовно результатів виробничих випробувань та вдосконалень; копію доповнення № 2 від 01.12.2022 до договору № 2209/2021 від 22.09.2021.
За результатами розгляду поданих позивачем документів, керуючись статтею 13 Закону України "Про валюту та валютні операції", абзацом 3 пункту 10 Порядку видачі висновку щодо продовження граничних строків розрахунків за окремими операціями з експорту та імпорту товарів, установлених Національним банком, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 13.02.2019 № 104, наказу Міністерства економічного розвитку і торгівлі від 27.02.2019 № 329 "Про затвердження форми заяви на одержання висновку щодо продовження граничних строків розрахунків за окремими операціями з експорту та імпорту товарів, установлених Національним банком, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 04.03.2019 № 218/33189, наказу Міністерства економіки України від 19.12.2021 № 944 "Про надання права підпису деяких наказів Міністерства економіки України та свідоцтв про реєстрацію представництв іноземних суб`єктів господарської діяльності" відповідачем видано наказ № 620 від 25.01.2023 "Про відмову у видачі висновку щодо продовження граничних строків розрахунків за окремими операціями з експорту та імпорту товарів, установлених Національним банком, ТОВ "ТЕС Україна".
Крім того, 26.01.2023 о 17:58 Міністерством економіки України сформовано лист № 4432-10/3564-07 "Щодо розгляду звернення", яким позивача повідомлено про видачу спірного наказу та роз`яснено підстави його прийняття.
ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
7. Підставою касаційного оскарження рішення судів першої та апеляційної інстанцій відповідач зазначив неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, зокрема, пункту 3 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Водночас, відповідач обґрунтовує касаційну скаргу тим, що судами першої та апеляційної інстанцій при прийнятті оскаржуваних рішень, допущено порушення норм процесуального права, які полягають у неповному з`ясуванні обставин, що мають значення для вирішення справи.
Відповідач вказує на неврахування судами першої та апеляційної інстанцій того, що позивачем не було виконано всіх вимог Закону України "Про валюту та валютні операції", а також Порядку видачі висновку щодо продовження граничних строків розрахунків за окремими операціями з експорту та імпорту товарів, установлених Національним банком (затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 13.02.2019 № 104; далі - Порядок № 104) щодо надання Мінекономіки разом із заявою про продовження граничних строків розрахунків за окремими операціями з експорту та імпорту товарів, установлених Національним банком, в межах зовнішньоекономічного договору (контракту) № 2209/2021 від 22.09.2021 всіх визначених положеннями вказаних нормативно-правових актів документів для прийняття відповідачем відповідного рішення щодо продовження таких строків (зокрема, Доповнення № 1 до вказаного контракту, що є його невід`ємною частиною, зовнішньоекономічний договір (контракт) № 2209/2021 від 22.09.2021 в перекладі на українську мову).
Так, відповідач зазначає, що положеннями пункту 3 Порядку № 104 передбачено, що для одержання висновку резидент надсилає поштою або подає особисто у паперовому вигляді чи через Єдиний державний портал адміністративних послуг Мінекономіки в електронній формі відповідні документи, зокрема копії зовнішньоекономічного договору (контракту), усіх специфікацій, додатків, додаткових угод та інших документів, які є невід`ємними частинами договору (контракту), засвідчені в установленому законодавством порядку. У разі коли зовнішньоекономічний договір (контракт) укладено іноземною мовою, резидент додає його переклад на українську мову. Крім того, відповідач звертає увагу, що Закон України "Про валюту і валютні операції", Порядок № 104, Інструкція щодо заповнення форми заяви на одержання висновку щодо продовження граничних строків розрахунків за окремими операціями з експорту та імпорту товарів, установлених Національним банком (затвердженою наказом Мінекономрозвитку від 27.02.2019 № 329, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 04.03.2019 за № 218/33189) не передбачено право резидента щодо надсилання до Мінекономіки довільного перекладу зовнішньоекономічного договору (контракту).
Також, в контексті спірних правовідносин, відповідач зазначає, що судами першої та апеляційної інстанцій при прийнятті оскаржуваних рішень не було надано належної оцінки доводам відповідача, що для Мінекономіки не породжує обов`язку щодо нової видачі позивачу спірного висновку та обставина, що раніше відповідачем вже видавались позивачу відповідні висновки, навіть за умови відсутності перекладу зовнішньоекономічного договору (контракту) на українську мову.
Таким чином, відповідач вважає, що ТОВ "ТЕС Україна" при зверненні до Мінекономіки із заявою від 04.12.2022 було допущено порушення вимог пункту 3 Порядку № 104, що стало однією з підстав для відмови у видачі Мінекономіки спірного Висновку.
Крім того, відповідач зазначає про помилковість висновків судів попередніх інстанцій щодо наявності правових підстав для задоволення позовних вимог ТОВ "ТЕС Україна" в частині зобов`язання Мінекономіки видати ТОВ "ТЕС Україна" (код ЄДРПОУ 41261304) висновок щодо продовження граничних строків розрахунків за операцією з імпорту Електродвигунів постійного струму LAK 6315А відповідно до зовнішньоекономічного контракту від 22.09.2021 № 2209/2021, укладеного з компанією-нерезидентом "Т-Т Electric" (Франція) в частині здійсненої 30.09.2021 передоплати в сумі 137 520,00 Євро на строк з 04 грудня 2022 року до 04 березня 2023 року, оскільки такі повноваження належать до виключної компетенції Мінекономіки, а тому адміністративний суд не повноважний перебирати на себе функції іншого суб`єкта владних повноважень в реалізації відповідних управлінських функцій і вирішенні питань, віднесених до компетенції такого суб`єкта та зобов`язувати його приймати рішення, які входять до його компетенції чи до компетенції іншого органу.
8. Позивач надіслав відзив на касаційну скаргу, в якому вказує на правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права та просить залишити скаргу без задоволення, а рішення судів першої та апеляційної інстанцій без змін.
Також позивачем було подано клопотання про закриття касаційного провадження мотивоване тим, що відповідачем при поданні касаційної скарги не було враховано вимог статті 55 Кодексу адміністративного судочинства України щодо його представництва в суді та зазначено, що у випадку самопредставництва, відповідні повноваження представника відповідача повинні підтверджувати те, що такий заявлений представник вправі діяти від імені відповідача відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту), тоді як таких документів на підтвердження повноважень представника відповідача надано не було.
Суд зазначає про безпідставність таких доводів позивача виходячи з наступного.
Згідно з частинами першою та третьою статті 55 Кодексу адміністративного судочинства України сторона, третя особа в адміністративній справі, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.
Юридична особа незалежно від порядку її створення, суб`єкт владних повноважень, який не є юридичною особою, беруть участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її (його) імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи, суб`єкта владних повноважень), або через представника.
Стаття 59 Кодексу адміністративного судочинства України містить вимоги до документів, що підтверджують повноваження представників. Так, частина перша цієї статті визначає, що повноваження представників сторін та інших учасників справи мають бути підтверджені такими документами: 1) довіреністю фізичної або юридичної особи; 2) свідоцтвом про народження дитини або рішенням про призначення опікуном, піклувальником чи охоронцем спадкового майна.
З аналізу наведених норм чинного законодавства вбачається, що юридичні особи, суб`єкти владних повноважень беруть участь у справі через свого керівника або члена виконавчого органу, уповноваженого діяти від її (його) імені відповідно до закону, статуту, положення (самопредставництво юридичної особи), або через представника на підставі довіреності.
Тобто, процесуальний закон встановлює можливість участі у справі суб`єктів владних повноважень та/або юридичних осіб через уповноважених осіб, як представників у порядку самопредставництва за наявності підтверджуючих на це документів.
Відповідно до частини першої статті 10 Закону України від 15 травня 2003 року № 755-IV "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою.
При цьому пункт 13 частини другої статті 9 вказаного Закону встановлює, що в Єдиному державному реєстрі містяться відомості про керівника юридичної особи та про інших осіб (за наявності), які можуть вчиняти дії від імені юридичної особи, у тому числі підписувати договори, подавати документи для державної реєстрації тощо: прізвище, ім`я, по батькові, дата народження, реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які мають відмітку в паспорті про право здійснювати платежі за серією та номером паспорта, інформація для здійснення зв`язку з керівником юридичної особи (телефон та/або адреса електронної пошти)), дані про наявність обмежень щодо представництва юридичної особи.
У справі, що розглядається, касаційна скарга на рішення Київського окружного адміністративного суду від 13 червня 2023 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 14 березня 2024 року сформована в підсистемі "Електронний суд" та підписана кваліфікованим електронним підписом представника Мінекономіки Харабарою Т.І., при цьому, на підтвердження своїх повноважень представник відповідача додав: довіреність в електронній формі у порядку передоручення, відповідно до якої Свириденко Ю.А. - керівник Мінекономіки (згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань) уповноважує в порядку передоручення Харабара Т.І. представляти інтереси Мінекономіки, зокрема, в судах України (в тому числі в касаційній інстанції); копію витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань де міститься інформація, що Свириденко Ю.А. - керівник Мінекономіки, а також зазначено її повноваження вчиняти дії від імені юридичної особи.
Таким чином, Суд зазначає, що особою, яка підписала касаційну скаргу, було надано належні докази, які свідчать про наявність у неї повноважень на вчинення процесуальних дій від імені скаржника (відповідача) в розумінні статті 59 Кодексу адміністративного судочинства України.
9. Касаційний розгляд справи проведено в письмовому провадженні за наявними у справі матеріалами відповідно до статті 345 Кодексу адміністративного судочинства України.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Оцінка доводів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанції
10. Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права (частина перша статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України).
11. Перевіривши доводи касаційної скарги, в межах касаційного перегляду, визначених статтею 341 Кодексу адміністративного судочинства України, а також, надаючи оцінку правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій в оскаржуваних судових рішеннях норм матеріального права та дотримання норм процесуального права у спірних правовідносинах, Верховний Суд виходить з наступного.
У справі, що розглядається, суди першої та апеляційної інстанцій розглянувши позовні вимоги дійшли висновку про наявність правових підстав для їх повного задоволення, зокрема, зазначаючи про те, що позивачем не було порушено вимог Закону України "Про валюту та валютні операції", а також Порядку № 104 при поданні заяви до Мінекономіки про продовження граничних строків розрахунків за окремими операціями з експорту та імпорту товарів, установлених Національним банком, в межах зовнішньоекономічного договору (контракту) № 2209/2021 від 22.09.2021 із відповідними додатками до неї, тоді як відповідач підійшов формально до розгляду такої заяви позивача та безпідставно відмовив йому у наданні висновку про продовження вказаних граничних строків за операціями з експорту та імпорту товарів в межах зовнішньоекономічного договору (контракту) № 2209/2021 від 22.09.2021. Крім того, суди зазначили, що при прийнятті спірного наказу Мінекономіки не було враховано раніше подані позивачем документи, що стосуються одного і того ж договору (контракту) № 2209/2021 від 22.09.2021, що також свідчить про формальний підхід до розгляду заяви позивача від 04.12.2022 щодо продовження граничних строків розрахунків за окремими операціями з експорту та імпорту товарів, установлених Національним банком за договором (контракту) № 2209/2021 від 22.09.2021. Також суди попередніх інстанцій зазначили, що відсутність у відповідача письмового перекладу контракту № 2209/2021 від 22.09.2021 не може бути підставою для відмови у наданні позивачу позитивного висновку щодо продовження граничних строків розрахунків за окремими операціями з експорту та імпорту товарів, установлених Національним банком.
Суд зазначає про передчасність та помилковість таких висновків суду апеляційної інстанції.
Суд звертає увагу, що з урахуванням змісту касаційної скарги, спірного рішення Мінекономіки, яким було відмовлено у видачі висновку щодо продовження граничних строків розрахунків за окремими операціями з експорту та імпорту товарів, установлених Національним банком, ТОВ "ТЕС Україна, з посиланням на положення статті 13 Закону України "Про валюту та валютні операції", а також пункту 3 Порядку видачі висновку щодо продовження граничних строків розрахунків за окремими операціями з експорту та імпорту товарів, установлених Національним банком, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 13.02.2019 № 104, для правильного вирішення цієї справи ключовим є питання чи дотримано позивачем вимог вказаного законодавства щодо продовження граничних строків розрахунків за окремими операціями з експорту та імпорту товарів, установлених Національним банком (при реалізації зовнішньоекономічного договору (контракту) № 2209/2021 від 22.09.2021) в межах спірних правовідносин з Мінекономіки, зокрема, щодо подання в установленому порядку заяви та відповідних документів у повному обсязі.
Так, Законом України "Про зовнішньоекономічну діяльність" від 16 квітня 1991 року № 959-XII (тут і далі у редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин; Закон № 959-XII) встановлено, що зовнішньоекономічна діяльність будується на окремих принципах здійснення такої та одним з таких принципів є - принцип свободи зовнішньоекономічного підприємництва, що полягає у: праві суб`єктів зовнішньоекономічної діяльності добровільно вступати у зовнішньоекономічні зв`язки; праві суб`єктів зовнішньоекономічної діяльності здійснювати її в будь-яких формах, які прямо не заборонені чинними законами України; обов`язку додержувати при здійсненні зовнішньоекономічної діяльності порядку, встановленого законами України; виключному праві власності суб`єктів зовнішньоекономічної діяльності на всі одержані ними результати зовнішньоекономічної діяльності (стаття 2 Закону № 959-XII).
Згідно з положеннями статті 5 Закону № 959-XII усі суб`єкти зовнішньоекономічної діяльності незалежно від форми власності та інших ознак мають рівне право здійснювати будь-які види зовнішньоекономічної діяльності та дії щодо її провадження, у тому числі будь-які валютні операції та розрахунки в іноземній валюті з іноземними суб`єктами господарської діяльності, що прямо не заборонені або не обмежені законодавством, у тому числі заходами захисту, запровадженими Національним банком України відповідно до Закону України "Про валюту і валютні операції".
Законом України "Про валюту та валютні операції" від 21.06.2018 № 2473-VIII (далі - Закон № 2473-VIII) визначено правові засади здійснення валютних операцій, валютного регулювання та валютного нагляду, права та обов`язки суб`єктів валютних операцій і уповноважених установ та встановлює відповідальність за порушення ними валютного законодавства.
Відповідно до частини першої статті 3 Закону № 2473-VIII відносини, що виникають у сфері здійснення валютних операцій, валютного регулювання і валютного нагляду, регулюються Конституцією України, цим Законом, іншими законами України, а також нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону.
Положеннями статті 13 Закону № 2473-VIII визначено особливості встановлення граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів.
Так, частинами першою та четвертою вказаної статті встановлено, що Національний банк України має право встановлювати граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів.
За окремими операціями з експорту та імпорту товарів граничні строки розрахунків, встановлені Національним банком України, можуть бути подовжені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері економічного розвитку, шляхом видачі висновку.
Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері економічного розвитку, приймає рішення про видачу чи відмову у видачі зазначеного висновку протягом десяти робочих днів з дня отримання відповідної заяви. Інформація про виданий висновок оприлюднюється на офіційному веб-сайті цього органу не пізніше наступного робочого дня після видачі висновку.
Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері економічного розвитку, протягом п`яти робочих днів з дня видачі висновку, зазначеного