ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 листопада 2024 року
м. Київ
справа № 352/2129/23
провадження № 61-8194св24
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Дундар І. О. (суддя-доповідач), Краснощокова Є. В., Пархоменка П. І.,
учасники справи:
заявник - ОСОБА_1,
заінтересована особа - Івано-Франківське районне управління поліції Головного управління Національної поліції в Івано-Франківській області,
особа, яка подавала апеляційну скаргу - ОСОБА_2,
розглянув у попередньому судовому засіданні впорядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Івано-Франківського апеляційного суду від 16 травня 2024 року у складі колегії суддів: Баркова В. М., Луганської В. М., Девляшевського В. А.,
Історія справи
Короткий зміст заяви
У вересні 2023 року ОСОБА_1 звернулась з заявою про встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу, заінтересована особа - Івано-Франківське районне управління поліції Головного управління Національної поліції в Івано-Франківській області (далі - Івано-Франківське РУП ГУНП в Івано-Франківській області).
Заява мотивована тим, що ОСОБА_1, починаючи з січня 2005 року проживала разом з ОСОБА_3 в будинку її батьків, будучи повноцінною сім`єю, маючи спільний бюджет та невеликий бізнес. Восени 2008 року вони переїхали проживати до м. Івано-Франківськ. 21 листопада 2009 року вона і ОСОБА_3 обвінчалися в церкві отців Василіян Царя Христа . ІНФОРМАЦІЯ_1 її чоловік ОСОБА_3 помер, організацією поховання займалася вона особисто. У зв`язку зі смертю ОСОБА_3 вона звернулась до Івано-Франківського районного управління поліції із заявою про ознайомлення з матеріалами кримінального провадження, оскільки їй повідомили, що таке провадження існує за фактом вчинення її чоловіком самогубства. Однак їй відмовили в наданні матеріалів кримінального провадження, оскільки вона не є близькою родичкою ОСОБА_3 Вказувала, що встановлення цього факту їй необхідно з метою можливості ознайомлення з матеріалами кримінального провадження, визнання її потерпілою в кримінальному провадженні та користування іншими правами, які передбачені чинним законодавством України, як дружини ОСОБА_3 .
Заявник просила:
встановити факт спільного проживання однією сім`єю ОСОБА_1 та ОСОБА_3 з січня 2005 року по ІНФОРМАЦІЯ_1.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Тисменицького районного суду Івано-Франківської області від 05 грудня 2023 року заяву ОСОБА_1, заінтересована особа: Івано-Франківське ГУП ГУНП в Івано-Франківській області, про встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу задоволено.
Встановлено факт проживання однією сім`єю як чоловіка та жінки, без реєстрації шлюбу ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, з померлим ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3, у період з січня 2005 року по ІНФОРМАЦІЯ_1.
Рішення суду мотивоване тим, що ОСОБА_1 доведено належними та допустимими доказами, що між нею та ОСОБА_3 мали місце усталені відносини, що притаманні подружжю у розумінні статті 74 СК України, тому заява ОСОБА_1 підлягає задоволенню.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Івано-Франківського апеляційного суду від 16 травня 2024 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 задоволено. Рішення Тисменицького районного суду від 05 грудня 2023 року скасовано. Заяву ОСОБА_1 про встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу залишено без розгляду. Роз`яснено ОСОБА_1 її право на подачу позову на загальних підставах. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 судові витрати у справі, пов`язані зі сплатою судового збору за подачу апеляційної скарги та оплатою правової допомоги в сумі 6 805,20 грн.
Постанова суду мотивована тим, що:
метою звернення ОСОБА_1 із заявою про встановлення факту проживання однією сім`єю з ОСОБА_3 без реєстрації шлюбу у період з січня 2005 року по ІНФОРМАЦІЯ_1 зазначено визнання заявника потерпілою у кримінальному провадженні та користування іншими правами, які передбачені чинним законодавством України, як дружини ОСОБА_3 ;
між тим, в подальшому ОСОБА_1 звернулась із позовною заявою до Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області про визнання права власності на 1/2 спільного майна подружжя та скасування свідоцтв про право на спадщину (справа № 344/5150/24). Метою звернення з даною заявою є оформлення права власності на частку в майні, набутому спільно з ОСОБА_3, за час спільного проживання та виділення її із спадкової маси як частки дружини. Як на підставу задоволення позовних вимог посилалася на оскаржене рішення суду;
апеляційний суд встановив, що у померлого ОСОБА_3 є матір ОСОБА_2 . Отже, встановлення факту, про який просила ОСОБА_1 у заяві, може вплинути на права, обов`язки чи інтереси ОСОБА_2, так як остання також має право на отримання спадщини, як спадкоємиця першої черги;
оскільки у судовому засіданні апеляційного суду ОСОБА_2 заперечувала щодо оскарженого рішення суду про задоволення заяви ОСОБА_1, оскільки це рішення порушує її права та інтереси, факт, про встановлення якого просила ОСОБА_1, не підлягає встановленню у порядку окремого провадження, оскільки існує спір про право, який підлягає розгляду у порядку позовного провадження, апеляційний суд зробив висновок про скасування рішення суду та залишення заяви без розгляду на підставі частини четвертої статті 315 ЦПК України.
Аргументи учасників справи
У червні 2024 року ОСОБА_1 подала касаційну скаргу, в якій просить постанову Івано-Франківського апеляційного суду від 16 травня 2024 року скасувати, рішення Тисменицького районного суду Івано-Франківської області від 05 грудня 2023 року залишити в силі, вирішити питання про розподіл судових витрат.
Касаційна скарга мотивована тим, що:
наявність позову в Івано-Франківському міському суді Івано-Франківської області про визнання права власності на спільне майно подружжя та скасування свідоцтв про право на спадщину, немає жодного відношення до цієї справи про встановлення факту проживання однією сім`ю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу;
апеляційний суд залишив поза увагою, що заява про встановлення факту проживання однією сім`ю подавалася виключно з метою можливості ознайомлення із матеріали кримінального провадження № 12022091010000061 по факту вчинення самогубства ОСОБА_3, визнання заявника потерпілою в кримінальному провадженні та користування іншими правами, які передбачені чинним законодавством України, як дружини ОСОБА_3 в кримінальному провадженні. Тому заінтересованою особою було зазначено Івано[1]-Франківське РУП ГУНП в Івано-Франківській області, а не матір ОСОБА_3 - ОСОБА_2 ;
вважає, що саме резолютивна частина рішення повинна містити висновок про встановлення цього факту, а з урахуванням висновку, викладеного Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 23 січня 2024 року у справі №523/14489/15-ц, під час розгляду позову про визнання права власності на спільне майно подружжя та скасування свідоцтв про право на спадщину суд в мотивувальній частині встановлює факт проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу (без вирішення як окремої цієї позовної вимоги), що позбавить заявника можливості звернутися до правоохоронних органів з метою ознайомлення із матеріалами кримінального провадження по факту вчинення самогубства ОСОБА_3, визнання заявника потерпілою та користування іншими правами, як дружини ОСОБА_3 в кримінальному провадженні.
У липні 2024 року ОСОБА_2 подала відзив на касаційну скаргу, в якому просить касаційну скаргу залишити без задоволення, постанову Івано-Франківського апеляційного суду від 16 травня 2024 року - без змін, стягнути з ОСОБА_1 витрати на правничу допомогу.
Відзив на касаційну скаргу обґрунтований тим, що суд першої інстанції помилково зробив висновок, що в справі, яка переглядається, заінтересованою особою є органи поліції, на[1]томість не з`ясував чи заведена спадкова справа після смерті спадкодавця та не встановив коло спадкоємців померлого. Оскаржене у цій справі рі[1]шення ОСОБА_1 надала як ключовий і єдиний доказ у спорі про право - визнання права власності на 1/2 спільного майна подружжя та скасування свідоцтв про право на спадщину (справа № 344/5150/24), що є неприпустимим і порушує права та інтереси ОСОБА_2, не залученої до участі у справі. Тобто заявник, вказавши що встановлення факту у цій справі їй необхідно для ознайомлення з матеріалами кримінального провадження, ввела суд в оману.
У липні 2024 року ОСОБА_1 подала письмові пояснення на відзив на касаційну скаргу.
Рух справи у суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 19 червня 2024 року відкрито касаційне провадження у справі та витребувано справу з суду першої інстанції.
У липні 2024 року матеріали цивільної справи № 352/2129/23 надійшли до Верховного Суду.
Межі та підстави касаційного перегляду
Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими (частина перша статті 400 ЦПК України).
В ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження (частина восьма статті 394 ЦПК України).
В ухвалі Верховного Суду від 19 червня 2024 року зазначено, що наведені у касаційній скарзі доводи містять підстави, передбачені частиною другою статті 389 ЦПК України для відкриття касаційного провадження, оскільки касаційна скарга містить підстави касаційного оскарження, передбачені абзацом 2 частини другої статті 389 ЦПК України (порушення норм процесуального права).
Фактичні обставини
Суди встановили, що з січня 2005 року ОСОБА_1 проживала разом з ОСОБА_3 в АДРЕСА_1, вели спільне господарство, мали спільний сімейний бюджет та займались спільним бізнесом по випіканню хлібобулочних виробів.
21 листопада 2009 року ОСОБА_1 та ОСОБА_3 обвінчалися в церкві отців Василіян Царя Христа, про що свідчить копія свідоцтва про шлюб від 21 листопада 2009 року, запис в книзі реєстрації № 147.
ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 помер. Організацією та проведення поховання займалась ОСОБА_1, що підтверджується копією договору-замовлення № 77 від 13 січня 2022 року та копією свідоцтва про поховання.
Відповідно до лікарського свідоцтва про смерть № 32 від ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 помер від масивної зовнішньої крововтрати, кровотеча, різана рана лівої руки з ушкодженням вени.
З цього приводу слідчим відділом Івано-Франківського РУП ГУНП в Івано-Франківській області проводилось розслідування кримінального провадження № 12022091010000061 від 12 січня 2022 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою статті 286 КК України по факту вчинення самогубства ОСОБА_3 . У зв`язку з тим, що ОСОБА_1 не є близькою родичкою, законною дружиною померлого ОСОБА_3, їй відмовлено в ознайомленні з матеріалами кримінального провадження.
Апеляційний суд також встановив, що ухвалою Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 20 березня 2024 року відкрито провадження у справі № 344/5150/24 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_5, ОСОБА_6, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на стороні відповідачів: Перша Івано-Франківська державна нотаріальна контора, про визнання права власності на 1/2 частину спільного майна подружжя та скасування свідоцтв про право на спадщину.
Позиція Верховного Суду
Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення (стаття 17 ЦПК України).
Обов`язковість судового рішення не позбавляє осіб, які не брали участі у справі, можливості звернутися до суду, якщо ухваленим судовим рішенням вирішено питання про їхні права, свободи чи інтереси (стаття 18 ЦПК України).
Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково (частина перша статті 352 ЦК України).
Суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства (частина перша статті 19 ЦПК України).
Окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав (частина перша статті 293 ЦПК України).
Суд розглядає справи про встановлення факту: 1) родинних відносин між фізичними особами; 2) перебування фізичної особи на утриманні; 3) каліцтва, якщо це потрібно для призначення пенсії або одержання допомоги по загальнообов`язковому державному соціальному страхуванню; 4) реєстрації шлюбу, розірвання шлюбу, усиновлення; 5) проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу; 6) належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, ім`ям, по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті; 7) народження особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту народження; 8) смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті; 9) смерті особи, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави вважати її загиблою від певного нещасного випадку внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру (частина перша статті 315 ЦПК України).
У судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення (частина друга статті 315 ЦПК України).
Справи окремого провадження суд розглядає за участю заявника і заінтересованих осіб.
При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).
У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 13 червня 2024 року у справі № 357/10078/22 (провадження № 61-15033св23) зазначено, що:
"до заінтересованих осіб належать особи, які беруть участь у справі та мають у ній юридичну заінтересованість. Коло заінтересованих осіб визначається взаємовідносинами із заявником у зв`язку з обставинами, які підлягають встановленню і які можуть вплинути на їх права та обов`язки. Участь у справі цих осіб обумовлюється тим, що із установленням окремих обставин заявник може реалізувати свої права у правовідносинах, у яких беруть участь і заінтересовані особи. Для цих осіб характерним є те, що їхні суб`єктивні права та обов`язки мають юридичний зв`язок із суб`єктивними правами і обов`язками заявників.
Права заінтересованих осіб знаходяться у юридичному зв`язку із суб`єктивними правами заявників і зумовлюються встановленням юридичного факту. Інтереси заінтересованих осіб можуть суперечити інтересам заявника.
Отже, притягнення (вступ) цих заінтересованих осіб має важливе практичне значення, оскільки вони мають можливість у процесі розгляду справи про встановлення юридичного факту заявити про порушення чи оспорювання їхніх суб`єктивних прав (постанова Верховного Суду у справі № 638/4/19 від 07 квітня 2020 року, провадження № 61-18132св19).
Заінтересовані особи беруть участь у справах окремого провадження з метою захисту своїх інтересів або інтересів держави.
Для забезпечення правильного і своєчасного розгляду справ про встановлення фактів, які мають юридичне значення, у кожній справі після її порушення суд, залежно від мети встановлення юридичного факту, зобов`язаний з`ясувати, які фізичні особи чи органи державної влади можуть бути заінтересовані у вирішенні даної справи.
Залучення до участі у справі окремого провадження всіх заінтересованих осіб має важливе значення, оскільки допомагає суду уникнути ухвалення незаконного рішення та виключити можливість появи в майбутньому конкуруючого рішення з іншою заінтересованою особою, а також має на меті повно і всебічно дослідити всі обставини справи.
Вирішуючи питання про те, яка саме заінтересована особа повинна бути притягнута до участі у справі окремого провадження, крім вищезазначеного, слід також враховувати і взаємовідносини із заявником у зв`язку з обставинами, які підлягають встановленню і які можуть вплинути на їх інтереси та (або) обов`язки".
Відповідно до статті 1216 ЦК України спадкування є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
У першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, той з подружжя, який його пережив, та батьки (частина перша статті 1261 ЦК України).
Суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо з заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, вбачається спір про право, а якщо спір про право буде виявлений під час розгляду справи, - залишає заяву без розгляду (частина четверта статті 315 ЦПК України).
У постанові Верховного Суду в складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 28 вересня 2022 року в справі № 139/122/14-ц (провадження № 61-3238св22) вказано, що: "під спором про право розуміють перешкоди у здійсненні цивільного права, які згідно із законом можуть бути усунені за допомогою суду. Спір про право пов`язаний виключно з порушенням, оспоренням або невизнанням, а також недоведенням суб`єктивного права, при якому існують конкретні особи, які перешкоджають в реалізації права. При відсутності цих елементів відсутній спір про право".
У постанові Верховного Суду в складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 04 січня 2023 року в справі № 198/99/15-ц (провадження № 61-7049св22) вказано, що:
"згідно з частиною шостою статті 294 ЦПК України якщо під час розгляду справи у порядку окремого провадження виникає спір про право, який вирішується в порядку позовного провадження, суд залишає заяву без розгляду і роз`яснює заінтересованим особам, що вони мають право подати позов на загальних підставах. […]
Спір про право - це формально визнана суперечність між суб`єктами цивільного права, що виникла за фактом порушення або оспорювання суб`єктивних прав однією стороною цивільних правовідносин іншою і яка потребує врегулювання самими сторонами або вирішення судом.
Отже, виключається під час розгляду справ у порядку окремого провадження існування спору про право, який пов`язаний з порушенням, оспорюванням або невизнанням, а також недоведенням суб`єктивного права за умов, що є певні особи, які перешкоджають в реалізації такого права".
У справі, що переглядається:
у вересні 2023 року ОСОБА_1 звернулась з заявою про встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу, заінтересована особа - Івано-Франківське РУП ГУНП в Івано-Франківській області. Вказувала, що встановлення цього факту їй необхідно для з метою можливості ознайомлення з матеріалами кримінального провадження, визнання її потерпілою в кримінальному провадженні та користування іншими правами, які передбачені чинним законодавством України, як дружини ОСОБА_3, який вчинив самогубство;
рішенням Тисменицького районного суду Івано-Франківської області від 05 грудня 2023 року заяву ОСОБА_1, заінтересована особа - Івано-Франківське ГУП ГУНП в Івано-Франківській області, про встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу задоволено;
ОСОБА_2, вважаючи що рішенням суду першої інстанції вирішено питання про її права та інтереси, як мати померлого та спадкоємця першої черги, звернулась до апеляційного суду з апеляційною скаргою. В обґрунтування скарги вказала, що встановлення факту спільного проживання ОСОБА_1 з сином ОСОБА_2 заявнику необхідно для отримання спадкового майна. Вказане твердження підтверджується тим, що після отримання оскарженого рішення суду ОСОБА_1 звернулась з позовом про визнання права власності на частину спадкового майна після смерті ОСОБА_3 (а. с. 46-50);
апеляційний суд встановив, що метою звернення ОСОБА_1 із заявою про встановлення факту проживання однією сім`єю з ОСОБА_3 без реєстрації шлюбу у період з січня 2005 року по ІНФОРМАЦІЯ_1 зазначено визнання заявника потерпілою у кримінальному провадженні та користування іншими правами, які передбачені чинним законодавством України, як дружини ОСОБА_3 . Проте, в подальшому ОСОБА_1 звернулась із позовною заявою до Івано-Франківського міського суду про визнання права власності на 1/2 спільного майна подружжя та скасування свідоцтв про право на спадщину (справа № 344/5150/24) та як на підставу позовних вимог посилалася на рішення Тисменицького районного суду Івано-Франківської області від 05 грудня 2023 року. Тобто, встановлення факту може вплинути на права, обов`язки чи інтереси ОСОБА_2, так як остання також має право на отримання спадщини, як спадкоємиця першої черги;
за таких обставин, правильним є висновок суду апеляційної інстанції про те, що ОСОБА_2 (особа, яка не брала участі у справі) довела, що оскарженим рішенням суду першої інстанції вирішено питання про її права та обов`язки, а факт, який просила встановити ОСОБА_1, не може бути встановлений через те, що між заявником та ОСОБА_2 виник спір про право.
Доводи касаційної скарги висновків апеляційного суду не спростовують, зводяться до незгоди з ними та необхідності здійснення їх переоцінки, що знаходиться поза межами повноважень Верховного Суду (стаття 400 ЦПК України).
Відповідно до частин першої та другої статті 410 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.