ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 листопада 2024 року
м. Київ
cправа № 917/541/24
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Дроботової Т. Б. - головуючого, Багай Н. О., Чумака Ю. Я.,
розглянувши у письмовому провадженні касаційні скарги Фізичної особи-підприємця Луща Миколи Михайловича
на ухвалу Східного апеляційного господарського суду від 23.08.2024 (судді: Стойка О. В. - головуючий, Медуниця О. Є., Попков Д. О.)
у справі за позовом заступника керівника Кременчуцької окружної прокуратури Полтавської області в інтересах держави в особі Кременчуцької міської ради
до Фізичної особи-підприємця Луща Миколи Михайловича
про стягнення 31280,00 грн,
В С Т А Н О В И В:
1. Рішенням Господарського суду Полтавської області від 21.05.2024 позов заступника керівника Кременчуцької окружної прокуратури Полтавської області в інтересах держави в особі Кременчуцької міської ради задоволено повністю, стягнуто з фізичної особи-підприємця Луща Миколи Михайловича (далі - ФОП Лущ М. М.) на користь Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області заборгованість у сумі 31280,00 грн, а також 3028,00 грн судового збору.
2. Постановою Східного апеляційного господарського суду від 12.09.2024 рішення Господарського суду Полтавської області від 21.05.2024 скасовано, прийнято нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовлено.
Судові витрати, понесені у зв`язку з переглядом справи в суді першої та апеляційної інстанції, покладено на Полтавську обласну прокуратуру, стягнуто з Полтавської обласної прокуратури на користь ФОП Луща М. М. витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги у сумі 3634,00 грн.
3. Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 23.08.2024 відмовлено у прийнятті додаткового судового рішення у справі № 917/541/24 за заявою ФОП Луща М. М.
Суд апеляційної інстанції вказав на те, що зі змісту мотивувальної частини постанови Східного апеляційного господарського суду від 12.08.2024 вбачається, що судовою колегією вирішені всі питання щодо судових витрат при розгляді справи, у тому числі, щодо понесених ФОП Лущем М. М. витрат на професійну правничу допомогу в суді першої інстанції у сумі 20000,00 грн, а також в розподілі таких витрат у суді апеляційної інстанції.
4. Не погоджуючись з ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 23.08.2024, ФОП Лущ М. М. у касаційній скарзі просить її скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення заяви ФОП Луща М. М. про винесення додаткового рішення про стягнення з позивача 8260,00 грн витрат за надання професійної правничої допомоги в суді апеляційної інстанції, вказуючи на порушення судом норм процесуального права.
У заяві, яка надійшла до суду апеляційної інстанції 20.08.2024 та була прийнята судом, заявник просив покласти на позивача витрати на правничу допомогу за представництво інтересів відповідача в суді першої інстанції у сумі 20000,00 грн та в суді апеляційної інстанції у сумі 8260 грн.
Скаржник звертає увагу на те, що за змістом частини 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України докази щодо судових витрат подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
В апеляційній скарзі ФОП Луща М. М. на рішення суду першої інстанції було зазначено про покладення судових витрат на позивача, у тому числі, витрат за надання правничої допомоги, а протягом п`яти днів скаржником було подано відповідну заяву про винесення додаткового рішення щодо витрат на надання професійної допомоги та надано докази щодо розміру таких витрат.
Отже, заявник касаційної скарги наголошує, що суд апеляційної інстанції дійшов помилкового висновку про відмову у задоволенні заяви про ухвалення додаткового рішення про стягнення з позивача судових витрат на професійну правничу допомогу.
5. Переглянувши оскаржене у справі судове рішення, у межах розумних строків з урахуванням надходження справи під час відпустки колегії суддів, дослідивши наведені у касаційній скарзі доводи, перевіривши наявні матеріали справи щодо правильності застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційну скаргу слід задовольнити частково з огляду на таке.
6. Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 244 Господарського процесуального кодексу України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
7. Відповідно до частин 1- 3 статті 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Частиною 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
За змістом пункту 1 частини 2 статті 126, частини 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою (такий правовий висновок викладено в пункті 6.5 постанови об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19).
8. Як свідчать матеріли справи в апеляційній скарзі ФОП Лущ М. М. просив скасувати рішення суду першої інстанції та покласти на позивача судові витрати у справі, у тому числі, витрати на надання правничої правничої допомоги в судах першої та апеляційної інстанцій.
Відмовляючи у прийнятті додаткового рішення за заявою ФОП Луща М. М. суд апеляційної інстанції вказав на те, що у постанові від 12.08.2024 установив невідповідність поданої заяви вимогам статей 123, 126, пункту 6 частини 5 статті 129 Господарського процесуального кодексу України у зв`язку із ненаданням заявником попереднього (орієнтовного) розрахунку суми судових витрат, які він поніс або очікує понести у зв`язку з розглядом справи, відсутності обставин для перешкод у здійсненні такого розрахунку на час розгляду апеляційної скарги та не зазначення розміру таких відшкодувань, які він очікує понести в суді апеляційної інстанції.
Суд апеляційної інстанції вказав на те, що оскільки постановою Східного апеляційного господарського суду від 12.08.2024 вже вирішено питання розподілу всіх вчасно заявлених судових витрат, підстави до винесення додаткової постанови відсутні.
ФОП Лущ М. М., оскаржуючи ухвалу суду апеляційної інстанції, просив її скасувати та ухвалити нове рішення про стягнення витрат на надання професійної правничої допомоги у суді першої та апеляційної інстанції.
9. Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 275 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення.
Згідно з пунктами б) та в) частини 4 статті 282 вказаного Кодексу у резолютивній частині постанови суду апеляційної інстанції зазначається новий розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з розглядом справи у суді першої інстанції, - у випадку скасування або зміни судового рішення, а також розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції.
Натомість, як свідчить зміст постанови Східного апеляційного господарського суду від 12.08.2024, суд апеляційної інстанції у резолютивній частині не вказав про здійснення розподілу витрат на правничу допомогу, що не відповідає положенням частини 4 статті 282 Господарського процесуального кодексу України.
10. Суд апеляційної інстанції не взяв до уваги, що 16.08.2024 відповідно до частини 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, після ухвалення судом апеляційної інстанції постанови від 12.08.2024, ФОП Лущем М. М. подано заяву, в якій заявник просив покласти на позивача витрати на правничу допомогу за представництво інтересів відповідача в судах першої та апеляційної інстанції, надавши довіреність, свідоцтво адвоката, договір про надання правничої допомоги від 23.04.2024 та акт про виконання умов договору про надання правничої допомоги від 16.08.2024.
Суд апеляційної інстанції, відмовляючи у прийнятті додаткового рішення у справі за заявою ФОП Луща М. М. щодо розподілу судових витрат на правничу допомогу, обмежився посиланням на те, що суд вже вирішив питання розподілу вчасно заявлених судових витрат у постанові від 12.08.2024, однак не взяв до уваги, що відповідно до частини 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України заявником було подано заяву про розподіл судових витрат та документи на підтвердження їх розміру, яку суд не розглянув, оцінки доказам, наданим заявником на підтвердження суми витрат на правову допомогу не надав.
11. Згідно з частинами 1, 2 статті 124 Господарського процесуального кодексу України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат, суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору.
Таким чином, зі змісту диспозитивної норми частини 2 статті 124 вказаного Кодексу вбачається, що у разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат, суд може, але не зобов`язаний відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, що свідчить про дискреційний характер відповідних повноважень суду.
12. Ураховуючи наведене колегія суддів вважає передчасними висновки суду апеляційної інстанції про відмову у прийнятті додаткового рішення у справі за заявою ФОП Луща М. М., а тому оскаржувану ухвалу Східного апеляційного господарського суду від 23.08.2024 слід скасувати, а справу передати до суду апеляційної інстанції на новий розгляд.
13. За змістом частин 1, 3 статті 304 Господарського процесуального кодексу України ухвали судів першої та апеляційної інстанцій можуть бути оскаржені в касаційному порядку у випадках, передбачених пунктами 2 і 3 частини 1 статті 287 цього Кодексу. Касаційні скарги на ухвали судів першої чи апеляційної інстанції розглядаються у порядку, передбаченому для розгляду касаційних скарг на рішення суду першої інстанції, постанови суду апеляційної інстанції.
Згідно з пунктом 2 частини 1 статті 308 вказаного Кодексу суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд, зокрема за встановленою підсудністю або для продовження розгляду.
Підставою для скасування судових рішень суду першої та апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є порушення норм матеріального чи процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, що перешкоджають подальшому провадженню у справі (частина 6 статті 310 Господарського процесуального кодексу України).
14. Ураховуючи передчасні висновки суду апеляційної інстанції, ухвалу Східного апеляційного господарського суду від 23.08.2024 слід скасувати, а справу передати до суду апеляційної інстанції для розгляду заяви ФОП Луща М. М. про ухвалення додаткового рішення у справі щодо розподілу витрат на правничу допомогу.
Керуючись статтями 300, 308, 310, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд