ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 листопада 2024 року
м. Київ
cправа № 910/6970/22
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Картере В.І. - головуючий, Огороднік К.М., Погребняк В.Я.,
за участю секретаря судового засідання Заріцької Т.В.,
представників учасників справи:
боржника (скаржника) - Нечитайленко О.В.,
арбітражного керуючого - не з`явився,
Дерев`янка А.Я. - Момот Я.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_2
на постанову Північного апеляційного господарського суду від 22.07.2024 (колегія суддів у складі: головуючий - Поліщук В.Ю., Пантелієнко В.О., Коробенко Г.П.)
та постанову Господарського суду міста Києва від 25.03.2024 (суддя Омельченко Л.В.)
у справі №910/6970/22
за заявою ОСОБА_2
про неплатоспроможність,
ВСТАНОВИВ:
Хід розгляду справи
1. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.09.2022, серед іншого, відкрито провадження про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_2 ; введено мораторій на задоволення вимог кредиторів боржника; введено процедуру реструктуризації боргів боржника; призначено керуючим реструктуризацією боргів боржника арбітражного керуючого Шевчука В.В.
2. Ухвалою попереднього засідання Господарського суду міста Києва від 13.12.2022, між іншим, визнано кредиторами ОСОБА_2 : 1) ТОВ "Київські енергетичні послуги" на суму 14645,52 грн, з яких 4962,00 грн - позачергово, 9683,52 грн - друга черга; 2) Дерев`янка А.Я. на суму 3663784,64 грн, з яких 3263784,64 грн - друга черга, 400000,00 грн - третя черга; 3) ГУ ДПС у м. Києві на суму 129436,13 грн, з яких 121146,99 грн - друга черга, 8289,14 грн - третя черга; затверджено реєстр вимог кредиторів на загальну суму 3807866,29 грн.
3. Ухвалою суду від 09.11.2023 постановлено визнати ГУ ДПС у Київській області кредитором боржника на суму 21557,42 грн, з яких 5368,00 грн - перша черга, 15133,10 грн - друга черга, 1056,32 грн - третя черга.
Фактичні обставини справи, встановлені судами першої та апеляційної інстанцій
4. Ухвалою попереднього засідання Господарського суду міста Києва від 13.12.2022, крім іншого, зобов`язано керуючого реструктуризацією провести збори кредиторів, які мають відбутись не пізніше 13.01.2023; керуючому реструктуризацією боргів боржника в строк до 30.01.2023 постановлено подати до Господарського суду міста Києва план реструктуризації боргів боржника; визначено дату проведення судового засідання, у якому буде розглянуто погоджений кредиторами план реструктуризації боргів або прийнято рішення про перехід до процедури погашення боргів чи про закриття провадження у справі на 31.01.2023.
5. 25.01.2023 до місцевого господарського суду надійшло клопотання арбітражного керуючого про продовження процедури реструктуризації боргів боржника на три місяці відповідно до рішення зборів кредиторів від 24.01.2023.
6. Під час подальшого розгляду справи від учасників провадження неодноразово подавались клопотання про відкладення розгляду справи, які були задоволені місцевим господарським судом.
7. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.09.2023 постановлено достроково припинити повноваження керуючого реструктуризацією боргів боржника Шевчука В.В. ; призначено керуючу реструктуризацією боргів боржника арбітражну керуючу Потупало Наталію Ігорівну; постановлено відкласти розгляд справи на 05.10.2023; зобов`язано керуючого реструктуризацією боргів боржника провести збори кредиторів та надати суду протокол кредиторів про погодження плану реструктуризації боргів боржника або прийняття рішення про перехід до процедури погашення боргів чи про закриття провадження у справі.
8. Ухвалами суду від 05.10.2023 та від 09.11.2023 постановлено відкласти розгляд справи; зобов`язано керуючого реструктуризацією боргів боржника провести збори кредиторів та надати суду протокол кредиторів про погодження плану реструктуризації боргів боржника або прийняття рішення про перехід до процедури погашення боргів чи про закриття провадження у справі.
9. 19.12.2023 від боржника до суду надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
10. Ухвалою суду від 19.12.2023 відкладено розгляд справи; зобов`язано керуючого реструктуризацією боргів боржника провести збори кредиторів та надати суду протокол кредиторів про погодження плану реструктуризації боргів боржника або прийняття рішення про перехід до процедури погашення боргів чи про закриття провадження у справі.
11. Ухвалою суду від 22.02.2024 прийнято до провадження іншого судді справу №910/6970/22 та призначено розгляд справи на 25.03.2024; зобов`язано керуючу реструктуризацією боргів боржника арбітражну керуючу Потупало Н.І. надати суду протокол кредиторів про погодження плану реструктуризації боргів боржника або прийняття рішення про перехід до процедури погашення боргів чи про закриття провадження у справі.
12. В судове засідання 25.03.2024 з`явився представник ГУ ДПС у Київській області. Інші учасники справи в судове засідання не прибули, про час та місце розгляду справи повідомлялись належним чином, з будь-якими клопотаннями до суду не зверталися. Представник ГУ ДПС у Київській області в судовому засіданні вважала за можливе здійснити перехід до процедури погашення боргів та визнати банкрутом ОСОБА_2 .
Стислий виклад постанови суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції
13. Постановою Господарського суду міста Києва від 25.03.2024 припинено процедуру реструктуризації боргів фізичної особи ОСОБА_2 . Припинено повноваження керуючої реструктуризацією боргів фізичної особи ОСОБА_2 арбітражної керуючої Потупало Н.І. Визнано банкрутом фізичну особу ОСОБА_2 . Введено процедуру погашення боргів боржника фізичної особи ОСОБА_2 . Призначено керуючою реалізацією майна фізичної особи ОСОБА_2 арбітражну керуючу Потупало Н.І.
14. Постановою Північного апеляційного господарського суду від 22.07.2024 постанову Господарського суду міста Києва від 25.03.2024 залишено без змін.
15. Судові рішення мотивовані тим, що провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи - ОСОБА_2 відкрито ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.09.2022, однак станом на 25.03.2024 (тобто через 1,5 року) до господарського суду першої інстанції не було подано погодженого боржником і схваленого кредиторами плану реструктуризації боргів боржника.
16. У зв`язку з викладеним, місцевий господарський суд відповідно до положень ч. 11 ст. 126 Кодексу України з процедур банкрутства (далі - КУзПБ) перейшов до вирішення питання щодо відкриття процедури погашення боргів або закриття провадження у справі про неплатоспроможність боржника, зважаючи на причини недосягнення мети процедури реструктуризації боргів.
17. Суд апеляційної інстанції надав оцінку поданому до апеляційної інстанції рішенню зборів кредиторів боржника від 25.03.2024 про продовження строку процедури реструктуризації боргів у справі №910/6970/22 та дійшов висновку про ігнорування зборами кредиторів мети і завдань процедури реструктуризації боргів шляхом нерозроблення та неподання проекту плану реструктуризації боргів.
18. Крім цього, господарський суд апеляційної інстанції зазначив, що частка кредиторів боржника розподілена таким чином: ФОП Дерев`янко А.Я. - 96,42% (3263 голоси), ГУ ДПС у м. Києві - 3,58% (121 голос), тобто збори кредиторів боржника фактично контролюються однією особою - ФОП Дерев`янко А.Я., що дає змогу одноособово голосувати за продовження процедури реструктуризації боргів боржника та продовжувати її на невизначений час, однак такі дії тягнуть за собою недосягнення мети і завдань процедури реструктуризації боргів.
Стислий виклад вимог касаційної скарги та узагальнення доводів скаржника
19. ОСОБА_2 (далі - скаржник) звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить cкасувати постанову Північного апеляційного господарського суду від 22.07.2024, постанову Господарського суду міста Києва від 25.03.2024 та направити справу для подальшого розгляду до суду першої інстанції.
20. Скаржник у касаційній скарзі зазначає підставу касаційного оскарження, яка передбачена п. 1 ч. 2 ст. 287 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).
21. Так, скаржник вважає, що господарські суди попередніх інстанцій не врахували висновки Верховного Суду, викладені у постановах від 13.06.2019 у справі №910/15831/16, від 19.09.2019 у справі №910/9136/18, від 19.11.2020 у справі №908/2755/19, від 15.06.2021 у справі №916/1950/16, від 29.07.2021 у справі №925/409/20, від 26.05.2022 у справі №903/806/20, від 22.09.2021 у справі №910/6639/20 щодо застосування ст.ст. 122, 124, 126, 130 КУзПБ, ст. 205 ГК України у подібних правовідносинах.
22. Також скаржник зауважує, що господарські суди неповно з`ясували обставини, які мають значення для справи: не дослідили надані арбітражним керуючим заяви про забезпечення доказів до подання позовної заяви, яка судом першої інстанції залишена без розгляду.
23. Скаржник зазначає, що на зборах кредиторів від 25.03.2024 було прийнято рішення продовжити процедуру реструктуризації боргів боржника ОСОБА_2 у справі №910/6970/22 на три місяці та зобов`язано керуючу реструктуризацією боргів ОСОБА_2 звернутись із відповідним клопотанням до Господарського суду м. Києва, однак 25.03.2024 у Києві оголосили повітряну тривогу о 10:29, а за хвилину в місті було чутно звуки вибухів, оскільки по Києву завдали удару ракетами типу "Циркон" підвищеної дальності. У зв`язку з тим, що арбітражна керуюча Потупало Н.І. під час масової атаки знаходилась в укритті, вона не змогла вчасно підготувати клопотання про продовження процедури реструктуризації боргів боржника ОСОБА_2 для подання його в судовому засіданні, яке було призначено на 13-00 годину 25.03.2024.
24. На думку скаржника, суд не з`ясував позицію сторін викладену у протоколі зборів кредиторів від 25.03.2024, яким було прийнято рішення продовжити процедуру реструктуризації боргів боржника ОСОБА_2 на три місяці.
25. При цьому, скаржник з посиланням на постанови Верховного Суду від 13.06.2019 у справі №910/15831/16, від 19.09.2019 у справі №910/9136/18, від 19.11.2020 у справі №908/2755/19, від 15.06.2021 у справі №916/1950/16, від 29.07.2021 у справі №925/409/20 вважає, що визнаючи боржника банкрутом, суд має встановити його неоплатність, тобто недостатність майна для задоволення вимог кредиторів, у зв`язку з чим з`ясувати його актив і пасив та співставити дані обох величин. Суд повинен встановити неплатоспроможність боржника шляхом здійснення аналізу повноти проведених керуючим реструктуризацією боргів заходів, що передбачені у процедурі розпорядження майном та дослідити надані керуючим реструктуризацією боргів належні та допустимі докази на підтвердження повноти проведення процедури розпорядження майном.
Узагальнений виклад позицій інших учасників справи
26. Відзиви від інших учасників справи до Верховного Суду не надійшли.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанцій
27. Предметом касаційного перегляду у цій справі є питання дотримання судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права під час вирішення питання про припинення процедури реструктуризації боргів фізичної особи, визнання боржника банкрутом та введення щодо фізичної особи процедури погашення боргів.
28. З урахуванням встановлених ст. 300 ГПК України меж розгляду справи судом касаційної інстанції, Верховний Суд переглядає судові рішення в межах вимог та доводів касаційної скарги.
29. Відповідно до ч. 1 ст. 2 КУзПБ провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, ГПК України, іншими законами України.
30. Особливості відновлення платоспроможності боржника, який є фізичною особою, визначено Книгою четвертою КУзПБ.
31. За ч. 2 ст. 6 КУзПБ щодо боржника - фізичної особи застосовуються такі судові процедури: реструктуризація боргів боржника; погашення боргів боржника. Процедура погашення боргів боржника вводиться у справі про неплатоспроможність разом з визнанням боржника банкрутом.
32. Реструктуризація боргів боржника - це судова процедура у справі про неплатоспроможність фізичної особи, що застосовується з метою відновлення платоспроможності боржника шляхом зміни способу та порядку виконання його зобов`язань згідно з планом реструктуризації боргів боржника (ст. 1 КУзПБ).
33. Погашення боргів боржника - судова процедура у справі про неплатоспроможність фізичної особи, що застосовується з метою задоволення вимог кредиторів за рахунок реалізації майна банкрута, визнаного банкрутом у порядку, встановленому цим Кодексом (ст. 1 КУзПБ).
34. Верховний Суд вважає за необхідне зазначити таке.
35. Особливості відновлення платоспроможності боржника, який є фізичною особою, передбачено Книгою четвертою КУзПБ. Зокрема, розділом ІІІ Книги четвертої КУзПБ врегульовано реструктуризацію боргів боржника - фізичної особи.
36. Згідно з положеннями КУзПБ судова процедура реструктуризації боргів боржника вводиться одночасно з відкриттям провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи та має строковий характер.
37. Так, в ухвалі про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність боржника господарський суд зазначає, зокрема, про: введення процедури реструктуризації боргів боржника; строк підготовки та подання до господарського суду плану реструктуризації боргів боржника, який не може перевищувати трьох місяців з дня проведення підготовчого засідання суду (ч. 5 ст. 119 КУзПБ).
38. Попереднє засідання суду проводиться не пізніше 60 днів з дня відкриття провадження у справі про неплатоспроможність (ч. 2 ст. 122 КУзПБ).
39. Загальні вимоги щодо плану реструктуризації боргів боржника встановлено у ст. 124 КУзПБ, виконання їх є необхідним при розробленні проекту плану реструктуризації, адже це дасть можливість зборам кредиторів оцінити перспективу відновлення платоспроможності боржника та дасть можливість прийняти рішення про його схвалення та подання на затвердження господарському суду або відхилення і прийняття рішення про перехід до процедури погашення боргів.
40. Зокрема, згідно з ч. 2 ст. 124 КУзПБ у плані реструктуризації боргів боржника зазначаються: 1) обставини, які спричинили неплатоспроможність боржника; 2) інформація про визнані судом вимоги кредиторів із зазначенням їх розміру та черговості задоволення; 3) інформація про майновий стан боржника за результатами проведених заходів з виявлення та складання опису майна боржника (проведення інвентаризації); 4) інформація про всі доходи боржника, у тому числі доходи, які боржник розраховує отримати протягом процедури реструктуризації боргів; 5) розмір суми, яка щомісяця буде виділятися для погашення вимог кредиторів; 6) вимоги кредиторів до боржника, які будуть прощені (списані) у разі виконання плану реструктуризації боргів; 7) розмір суми, яка щомісяця залишатиметься боржнику на задоволення побутових потреб, у розмірі не менше одного прожиткового мінімуму на боржника та на кожну особу, яка перебуває на його утриманні; 8) розмір суми, яка щомісяця виділятиметься для погашення наявних у боржника обов`язкових періодичних зобов`язань (виплата аліментів тощо).
41. План реструктуризації боргів боржника може містити положення про: 1) реалізацію в процедурі реструктуризації боргів частини майна боржника, у тому числі того, що є предметом забезпечення, черговість, строки реалізації такого майна та кошти, які планується отримати від його реалізації; 2) зміну способу та порядку виконання зобов`язань, у тому числі розміру та строків погашення боргів; 3) відстрочення чи розстрочення або прощення (списання) боргів чи їх частини; 4) виконання зобов`язань боржника третіми особами, зокрема шляхом укладення договору поруки, гарантії та інших правочинів згідно з цивільним законодавством; 5) інші заходи, спрямовані на покращення майнового стану боржника та задоволення вимог кредиторів (перекваліфікація, працевлаштування тощо) (ч. 3 ст. 124 КУзПБ).
42. Розгляд проекту плану реструктуризації боргів боржника та прийняття рішення про схвалення плану реструктуризації боргів боржника або про звернення з клопотанням до господарського суду про перехід до процедури погашення боргів боржника або про закриття провадження у справі про неплатоспроможність віднесено до основних завдань зборів кредиторів у процедурі реструктуризації боргів боржника. Проведення зборів кредиторів та голосування на них здійснюються в порядку, визначеному цим Кодексом для юридичних осіб (ч. 2, ч. 3 ст. 123 КУзПБ).
43. Порядок затвердження плану реструктуризації боргів боржника закріплений у ст. 126 КУзПБ, яка передбачає подання керуючим реструктуризацією відповідної заяви протягом трьох днів з дня схвалення зборами кредиторів погодженого з боржником плану реструктуризації боргів, розгляд такої заяви господарським судом протягом 10 днів з для її отримання із заслуховуванням кожного присутнього на засіданні кредитора, який має заперечення щодо плану реструктуризації боргів.
44. Господарський суд зобов`язаний затвердити план реструктуризації боргів боржника, якщо такий план схвалений кредиторами та боржником. Утім частиною 8 вказаної статті передбачені підстави для постановлення господарським судом ухвали про відмову у затвердженні плану реструктуризації боргів боржника у справі про неплатоспроможність. У разі постановлення господарським судом ухвали про відмову у затвердженні плану реструктуризації боргів боржник, збори кредиторів мають право звернутися до суду з клопотанням про визнання боржника банкрутом або про закриття провадження у справі про неплатоспроможність (ч. 10 ст. 126 КУзПБ).
45. Водночас якщо протягом трьох місяців з дня постановлення ухвали про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність і введення процедури реструктуризації боргів боржника до господарського суду не поданий погоджений боржником і схвалений кредиторами план реструктуризації боргів боржника, господарський суд має право прийняти рішення про визнання боржника банкрутом і відкриття процедури погашення боргів боржника відповідно до цього Кодексу або про закриття провадження у справі про неплатоспроможність (ч. 11 ст. 126 КУзПБ).
46. Частиною 1 ст. 130 КУзПБ передбачено, що господарський суд ухвалює постанову про визнання боржника банкрутом і введення процедури погашення боргів боржника у разі, якщо протягом 120 днів з дня відкриття провадження у справі про неплатоспроможність зборами кредиторів не прийнято рішення про схвалення плану реструктуризації боргів боржника або прийнято рішення про перехід до процедури погашення боргів боржника.
47. Згідно з усталеною правовою позицією Верховного Суду, викладеною в постанові від 26.05.2022 у справі №903/806/20, на яку посилається скаржник, процедура реструктуризації боргів боржника є першим, обов`язковим та пріоритетним етапом справи про неплатоспроможність фізичної особи, у якій боржник може реалізувати право на зміну способу та порядку сплати боргів з урахуванням його об`єктивних можливостей і прагнення до розрахунку з кредиторами, маючи гарантії залишення частини доходу на задоволення побутових потреб та може отримати прощення (списання) кредиторських вимог чи їх частини.
48. Саме на цьому акцентував Верховний Суд у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у постанові від 22.09.2021 у справі №910/6639/20 (на яку посилається скаржник), вказавши, що з огляду на мету та цілі КУзПБ інститут неплатоспроможності фізичних осіб призначений для зняття з боржника - фізичної особи тягаря боргів, які мають значний розмір та не можуть бути погашені за рахунок поточних доходів і належного цій особі майна. Правове регулювання відносин, що виникають між боржником та іншими учасниками справи про неплатоспроможність, має на меті поетапно створити для боржника - фізичної особи найбільш сприятливі умови для погашення боргів шляхом їх реструктуризації, а при нерезультативності таких заходів - забезпечити ефективний механізм продажу активів боржника.
49. КУзПБ містить низку процесуальних запобіжників задля уникнення недобросовісного використання боржником судових процедур неплатоспроможності, зокрема передбачає:
- відмову у відкритті провадження у справі про неплатоспроможність у разі, якщо боржника притягнуто до адміністративної або кримінальної відповідальності за неправомірні дії, пов`язані з неплатоспроможністю чи визнано банкрутом протягом попередніх п`яти років (пункти 3, 4 ч. 4 ст. 119 КУзПБ), а також заборону відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи-боржника протягом року з дня закриття такого провадження стосовно того ж боржника з підстав, передбачених ч. 7 ст. 123 КУзПБ;
- закриття провадження у справі про неплатоспроможність у випадку ненадання боржником повної і достовірної інформації про власне майно, доходи і витрати та членів його сім`ї; приховування боржником власних активів через їх передачу членам сім`ї; якщо боржника притягнуто до адміністративної чи кримінальної відповідальності за неправомірні дії, пов`язані з неплатоспроможністю (пункти 1-3 ч. 7 ст. 123 КУзПБ);
- відмову у затвердженні плану реструктуризації боргів боржника у справі про неплатоспроможність, якщо порушено порядок розроблення та погодження цього плану; умови реструктуризації боргів суперечать законодавству; боржник не погасив борги, що підлягають обов`язковій сплаті згідно з ч. 3 ст. 125 КУзПБ або боржник вчиняє дії, спрямовані на перешкоджання проведенню стосовно нього процедур, передбачених цим Кодексом (пункти 1, 2, 5, 6 ч. 8 ст. 126 КУзПБ);
- дискрецію господарського суду у вирішенні питання щодо можливості подальшого руху справи про неплатоспроможність, якщо протягом трьох місяців з дня введення процедури реструктуризації боргів боржника мета цієї процедури не досягнута (ч. 11 ст. 126 КУзПБ).
50. Системне тлумачення наведених приписів, які підтверджується правовими позиціями Верховного Суду, на які в тому числі посилається скаржник, свідчить, що за їх змістом законодавець закріпив у спеціальних нормах КУзПБ принцип добросовісної поведінки боржника - фізичної особи, за яким право на звільнення від боргів та відновлення платоспроможності у судових процедурах неплатоспроможності фізичної особи набуває лише добросовісний боржник, який не за своїм неправомірним умислом потрапив у стан неплатоспроможності, сумлінно виконує обов`язки боржника та не приховує обставин, що можуть вплинути на розгляд справи чи задоволення кредиторських вимог, при цьому демонструє дієве прагнення до компромісу з кредиторами щодо умов реструктуризації боргів та в межах об`єктивних можливостей вживає заходів до задоволення їх вимог.
51. Щодо застосування ч. 11 ст. 126 КУзПБ у постанові Верховного Суду від 25.08.2021 у справі №925/473/20 викладена правова позиція, що також підтримана судовою палатою для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у постанові від 22.09.2021 у справі №910/6639/20, за змістом якої суд може прийняти рішення про перехід до процедури погашення боргів боржника, лише за умови добросовісного виконання боржником своїх обов`язків та якщо протягом 120 днів з дня відкриття провадження у справі про неплатоспроможність зборами кредиторів не прийнято рішення про схвалення плану реструктуризації боргів боржника (ч. 1 ст. 130 КУзПБ). Суд, через призму судового контролю, повинен за своїм внутрішнім переконанням оцінити за наявними у матеріалах справи доказами причини неподання погодженого боржником і схваленого кредиторами плану реструктуризації боргів, які можуть полягати за одних обставин у діях/бездіяльності кредиторів, за інших обставин - у діях/бездіяльності боржника, при цьому враховуючи добросовісність поведінки учасників провадження у справі про неплатоспроможність.
52. Верховний Суд у постанові від 26.05.2022 у справі №903/806/20 наголосив на ключовій ролі арбітражного керуючого на цьому етапі справи про неплатоспроможність фізичної особи, адже саме йому належить подати суду на затвердження план реструктуризації боргів боржника, тому керуючий реструктуризацією зобов`язаний забезпечити розроблення такого плану (відповідно до вимог ст. 124 КУзПБ та з урахуванням економічно обґрунтованих пропозицій сторін) та у встановлені строки подати його на схвалення зборам кредиторів та для затвердження - суду.
53. Так, керуючий реструктуризацією зобов`язаний у найкоротший строк перевірити майновий стан боржника, серед іншого виконати вказівки суду чи зборів кредиторів щодо додаткової перевірки конкретних фактів приховування боржником майна чи відомостей його декларації, а також забезпечити збирання та аналіз інформації, витребуваної судом відповідно до пунктів 9-11 ч. 5 ст. 119 КУзПБ під час відкриття провадження у справі.
54. Водночас, розгляд проекту плану реструктуризації боргів боржника та прийняття рішення про схвалення плану реструктуризації боргів боржника або про звернення з клопотанням до господарського суду про перехід до процедури погашення боргів боржника або про закриття провадження у справі про неплатоспроможність віднесено до основних завдань зборів кредиторів у процедурі реструктуризації боргів боржника. Проведення зборів кредиторів та голосування на них здійснюються в порядку, визначеному цим Кодексом для юридичних осіб (частини 2, 3 ст.123 КУзПБ).
55. Отже, приписи ч. 11 ст. 126 та ч. 1 ст. 130 КУзПБ у їх системному зв`язку є послідовністю процесуальних засобів, де дискреція господарського суду у вирішенні питання про перехід до наступної судової процедури чи закриття провадження у справі є основним процесуальним інструментом, що застосовується крізь призму судового контролю та відповідно до мети провадження про неплатоспроможність фізичної особи, а ч. 1 ст. 130 КУзПБ формалізує початок судової процедури погашення боргів боржника та є спеціальною процесуальною гарантією для боржника у разі зволікання зборів кредиторів із прийняттям рішення щодо плану реструктуризації його боргів.
56. Господарські суди встановили, що ухвала про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність і введення процедури реструктуризації боргів боржника була постановлена 13.09.2022, однак станом на момент ухвалення постанови судом першої інстанції від 25.03.2024 господарському суду не було подано погодженого боржником і схваленого кредиторами плану реструктуризації боргів боржника.
57. При цьому, господарські суди встановили, що під час розгляду справи від учасників справи неодноразово подавались клопотання про відкладення розгляду справи, які місцевий господарський суд задовольняв.
58. Наведене свідчить про наявність у господарського суду передумов для застосування положень ч. 11 ст. 126 КУзПБ, тобто вирішення питання щодо відкриття процедури погашення боргів або закриття провадження у справі про неплатоспроможність ОСОБА_2 .
59. У цій справі господарський суд першої інстанції дійшов висновку, що оскільки протягом 120 днів з дня відкриття провадження про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_2 збори кредиторів не прийняли рішення щодо схвалення плану реструктуризації боргів боржника, з урахуванням встановлених обставин щодо скликання таких зборів арбітражним керуючим, є підстави для визнання боржника банкрутом та переходу до наступної судової процедури - погашення боргів боржника.
60. Верховний Суд зауважує, що сам по собі факт недосягнення мети судової процедури реструктуризації боргів не є обов`язковою підставою для припинення реабілітації боржника у справі про відновлення платоспроможності фізичної особи, адже за змістом ч. 11 ст. 126 КУзПБ, у такому випадку закриття провадження у справі про неплатоспроможність є лише одним з варіантів вирішення господарським судом питання щодо подальшого руху такої справи, поряд з визнанням боржника банкрутом та переходом до процедури погашення його боргів.
61. Враховуючи, що провадження про неплатоспроможність фізичної особи - ОСОБА_2 відкрито ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.09.2022 і станом на 25.03.2024 (тобто через 1,5 року) до господарського суду першої інстанції не було подано погодженого боржником і схваленого кредиторами плану реструктуризації боргів боржника, Верховний Суд вважає, що у місцевого господарського суду були передумови для застосування положень ч. 11 ст. 126 КУзПБ, тобто вирішення питання щодо відкриття процедури погашення боргів або закриття провадження у справі про неплатоспроможність боржника, зважаючи на причини недосягнення мети процедури реструктуризації боргів.
62. Посилання скаржника у касаційній скарзі на те, що ним було подано до суду апеляційної інстанції рішення зборів кредиторів боржника від 25.03.2024 про продовження строку процедури реструктуризації боргів у справі №910/6970/22 додатково свідчить про ігнорування зборами кредиторів мети і завдань процедури реструктуризації боргів шляхом нерозроблення та неподання проекту плану реструктуризації боргів суду.
63. Крім цього, Верховний Суд враховує, що господарський суд апеляційної інстанції додатково встановив, що збори кредиторів боржника, фактично, контролюються однією особою - ФОП Дерев`янко А.Я., що дає змогу одноособово голосувати за продовження процедури реструктуризації боргів боржника та продовжувати її на невизначений час, що тягне за собою недосягнення мети і завдань процедури реструктуризації боргів.
64. Щодо доводів скаржника про те, що 25.03.2024, тобто в день коли було призначено судове засіданні у господарському судів першої інстанції та в якому вирішувалося питання щодо подальшого руху справи, оголошувалась повітряна тривога, у зв`язку з чим скаржник був відсутній у судовому засіданні, а керуюча реструктуризацією боргів не мала можливості подати рішення зборів кредиторів боржника від 25.03.2024, Верховний Суд враховує таке.
65. Апеляційний господарський суд з урахуванням вимог ст. 86 ГПК України надав оцінку наведеним доводам скаржника та встановив, що в судовому засіданні за наслідками якого було прийнято постанову про визнання боржника банкрутом був присутній представник кредитора - ГУ ДПС у Київській області. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.02.2024 розгляд справи №910/6970/22 призначено на 25.03.2024 о 13:00 год. Відповідно до протоколу судового засідання №2649711, судове засідання розпочалось о 14 год. 36 хв. і закінчилось о 14 год. 50 хв., тоді як 25.03.2024 повітряну тривогу у місті Києві було оголошено о 10 год. 29 хв., тривога тривала 34 хв. до 11 год. 03 хв. Крім того, ухвалою місцевого господарського суду від 19.12.2023 у цій справі було зобов`язано керуючого реструктуризацією боргів боржника провести збори кредиторів та надати суду протокол зборів кредиторів про погодження плану реструктуризації боргів боржника, ухвалою місцевого господарського суду від 22.02.2024 знову було зобов`язано керуючого реструктуризацією боргів боржника провести збори кредиторів та надати суду протокол зборів кредиторів про погодження плану реструктуризації боргів боржника, однак вказані вимоги місцевого господарського суду виконано не було.
66. Вказані дії були розцінені господарським судом апеляційної інстанції як неналежне виконання арбітражним керуючим та боржником обов`язків передбачених Книгою четвертою КУзПБ.
67. Посилання скаржника на те, що збори кредиторів були проведені 25.03.2024 не може бути достатньою підставою для скасування постанови про визнання боржника банкрутом. При цьому, на зборах кредиторів від 25.03.2024 знову не було прийнято рішення щодо подальшої судової процедури стосовно боржника. Крім того, Верховний Суд враховує також ту обставину, що повітряна тривога у місті Києві не завадила в цей день провести збори кредиторів, що ставить під сумнів доводи скаржника про неможливість з`явитися в судове засідання, яке було призначено також в цей же день.
68. Отже, з урахуванням наведеного, Верховний Суд погоджується з висновками обох судових інстанцій про наявність правових підстав для переходу до наступної процедури у справі про неплатоспроможність ОСОБА_4, оскільки всупереч приписів ст.ст. 126, 130 КУзПБ погоджений план реструктуризації боргів боржника у встановлені строки до місцевого господарського суду подано не було, ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.02.2024 вчергове було зобов`язано керуючого реструктуризацією боргів боржника надати суду протокол зборів кредиторів про погодження плану реструктуризації боргів боржника, будь-які клопотання подані у період з 19.12.2023 по 25.03.2024 (від боржника, від арбітражного керуючого), які б свідчили про добросовісну поведінку та належне виконання учасниками справи обов`язків встановлених КУзПБ, в матеріалах справи відсутні.
69. Крім того, Верховний Суд відхиляє доводи скаржника про те, що господарські суди не дослідили надані арбітражним керуючим заяви про забезпечення доказів, оскільки заяву про забезпечення доказів до подання позовної заяви суд першої інстанції залишив без розгляду.
70. Так, ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.01.2024 відмовлено в задоволенні заяв керуючої реструктуризацією Потупало Н.І. від 04.01.2024 про забезпечення доказів до подання позовної заяви в межах справи №910/6970/22.
71. Відповідно до змісту вказаної ухвали, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що заявником не надано жодних доказів на підтвердження того, що вище зазначений засіб доказування може бути втрачений, або збирання чи подання відповідного доказу стане згодом неможливим або утрудненим.
72. Разом з цим, зазначена ухвала місцевого господарського суду не є предметом касаційного перегляду у цій справі. Отже, посилання скаржника в касаційній скарзі на неврахування місцевим господарським судом обставин, які стосуються заяви про забезпечення доказів не стосуються предмета оскаржуваних судових рішень.
73. Наведені в касаційній скарзі заперечення проти висновків щодо встановлених судами обставин, викладених у мотивувальній частині судових рішень, щодо неналежного виконання учасниками справи обов`язків встановлених КУзПБ, зводяться до незгоди скаржника із наданою судами оцінкою доказам у справі та переоцінкою обставин справи, що відповідно до положень ст. 300 ГПК України перебуває поза межами повноважень суду касаційної інстанції.
74. Аргументи скаржника, які ґрунтуються на неврахуванні судами попередніх інстанцій висновків, викладених у ряді постанов, не беруться касаційним судом до уваги, оскільки зазначені висновки зроблені з урахуванням інших фактичних обставин, встановлених судами попередніх інстанцій у кожній конкретній справі, які формують зміст правовідносин і зумовили прийняття відповідного рішення. При цьому, викладеним у цих постановах висновкам Верховного Суду оскаржувані судові рішення не суперечать, що спростовуються викладеним вище. Так, на відміну від наведених скаржником постанов Верховного Суду, у цій справі господарські суди встановили про наявність правових підстав для визнання банкрутом фізичної особи ОСОБА_2 та введення процедури погашення боргів боржника.
75. Крім того, посилаючись у касаційній скарзі на загальні цитати з постанов Верховного Суду, зокрема про те, що визнаючи боржника банкрутом, суд має встановити його неоплатність, тобто недостатність майна для задоволення вимог кредиторів, у зв`язку з чим з`ясувати його актив і пасив та співставити дані обох величин; встановити неплатоспроможність боржника шляхом здійснення аналізу повноти проведених керуючим реструктуризацією боргів заходів, що передбачені у процедурі розпорядження майном та дослідити надані керуючим реструктуризацією боргів належні та допустимі докази на підтвердження повноти проведення процедури розпорядження майном; скаржник не наводить конкретних обставин, які не було досліджено господарськими судами та які спростовують висновки суду про наявність підстав для визнання боржника банкрутом та переходу до процедури погашення боргів боржника.
76. З огляду на викладене, доводи касаційної скарги про неправильне застосування та порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права при ухваленні оскаржуваних судових рішень, як і аргументи про неврахування висновків Верховного Суду щодо застосування таких норм, не знайшли свого підтвердження за під час касаційного перегляду справи.
77. У контексті вказаної практики Верховний Суд вважає наведене обґрунтування цієї постанови достатнім.