ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29 жовтня 2024 року
м. Київ
справа № 278/2729/20
провадження № 51-6786 км 23
Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати
Касаційного кримінального суду(далі - Суд, колегія суддів) у складі:
головуючого судді ОСОБА_1,
суддів: ОСОБА_2, ОСОБА_3,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_4,
прокурора ОСОБА_5
розглянув у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження за касаційною скаргою захисника ОСОБА_6 на вирок Житомирського районного суду Житомирської області від 02 листопада 2021 року та ухвалу Житомирського апеляційного суду від 27 вересня 2023 року стосовно
ОСОБА_7,
ІНФОРМАЦІЯ_1,
уродженця та мешканця
АДРЕСА_1,
засудженого за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 246 Кримінального кодексу України (далі - КК).
Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
Житомирський районний суд Житомирської області вироком від 02 листопада 2021 року, залишеним без змін ухвалою Житомирського апеляційного суду від 27 вересня 2023 року, засудив ОСОБА_7 за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 246 КК, до покарання у виді штрафу в розмірі 1 500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 25 500 грн.
За вироком суду ОСОБА_7 визнано винуватим у тому, що він 27 серпня 2020 року приблизно о 10:30 прибув на гужовій підводі, запряженій конем, до кварталу 36 виділу 3 лісового масиву Житомирського лісництва ДП "Пулинський лісгосп АПК", що знаходиться неподалік с. Михайлівка Житомирського району Житомирської області, де, не маючи спеціального дозволу (лісорубного квитка, лісового квитка, ордеру), в порушення ст. 69 Лісового кодексу України, ст. 12 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища", за допомогою бензопили здійснив незаконну порубку дев`яти дерев породи "вільха", чим спричинив шкоду лісу на загальну суму 52 829 грн 46 коп., що в 20 і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян та є істотною шкодою.
Вимоги касаційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала
Захисник ОСОБА_6, не погодившись із судовими рішеннями через невідповідність висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження та істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, подала касаційну скаргу, в якій просить їх скасувати, а кримінальне провадження - закрити. Свої вимоги захисник мотивувала тим, що:
суд першої інстанції:
- безпідставно відмовив у допиті представника потерпілого ДП "Пулинський лісгосп АПК";
- врахував недопустимі докази, а саме копії документів на ліс, які в судовому засіданні не досліджував;
- не встановив під час судового розгляду, що виявлені на возі у ОСОБА_7 колоди були зрізані саме обвинуваченим та саме на тій ділянці, яка віднесена до лісу, а також їх реальну кількість;
- не зважив на те, що матеріали кримінального провадження не містять доказів на підтвердження того, що ділянка, на якій проводився огляд місця події, віднесена до території лісу;
- безпідставно врахував недопустимі докази, а саме: протокол огляду місця події від 27 серпня 2020 року, під час якого було порушено права ОСОБА_7 на захист; фототаблицю огляду місця події, яка була складена з порушеннями вимог Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК); речові докази, які не були відкриті стороні захисту в порядку ст. 290 КПК; висновок експерта, що був отриманий після закінчення досудового розслідування.
суд апеляційної інстанції:
- не дослідив повторно докази, про які зазначалось в апеляційній скарзі;
- не перевірив належним чином усіх доводів апеляційної скарги, зокрема, про неналежність потерпілого - Тетерівської сільської ради, та за відсутності відомостей щодо неявки в судове засідання потерпілих провів апеляційний розгляд без їхньої участі;
На касаційну скаргу захисника прокурор подав письмові заперечення, в яких, із наведенням відповідних аргументів, просив залишити її без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.
Позиції учасників судового провадження
Прокурор заперечив проти задоволення касаційної скарги, просив залишити судові рішення без змін.
Мотиви Суду
Положеннями ст. 433 КПК визначено, що суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визначати доведеними обставини, що були встановлені в оскаржуваному судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу; переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.
Відповідно до ст. 438 КПК підставами для скасування або зміни судового рішення при розгляді справи в суді касаційної інстанції є, зокрема, істотне порушення вимог кримінального процесуального закону.
Посилання захисника у касаційній скарзі на невідповідність вироку суду фактичним обставинам кримінального провадження не є предметом касаційного перегляду в розумінні ст. 438 КПК.
У поданій касаційній скарзі захисник покликається на істотне порушення приписів кримінального процесуального закону при розгляді кримінального провадження судами першої та апеляційної інстанцій.
Згідно із ч. 1 ст. 412 КПК істотними є такі порушення вимог цього Кодексу, які перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення.
Вимогами ст. 370 КПКвстановлено, що судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим та вмотивованим.
За змістом ст. 94 КПК суд під час прийняття відповідного процесуального рішення за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінює кожний доказ із точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - із точки зору достатності та взаємозв`язку.
Статтею 91 КПК передбачено, що у кримінальному провадженні підлягають доказуванню, в тому числі, подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини кримінального правопорушення), винуватість обвинуваченого у його вчиненні, форма вини, мотив і мета його вчинення.
Обвинувальний вирок ухвалюється судом лише в тому випадку, коли вина обвинуваченої особи доведена поза розумним сумнівом.
Стандарт доведення поза розумним сумнівом означає, що сукупність обставин справи, встановлена під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розумне пояснення події, яка є предметом судового розгляду, крім того, що інкримінований злочин був учинений, і обвинувачений є винним у вчиненні цього злочину.
Під час перевірки матеріалів кримінального провадження суд касаційної інстанції встановив, що свої висновки про доведеність винуватості ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 246 КК, та правильність кваліфікації його дій за даною нормою кримінального закону суд першої інстанції зробив на підставі досліджених доказів, зокрема:
- показань свідка ОСОБА_8 (майстра лісу ДП "Пулинський лісгосп АПК") про те, що він здійснював об`їзд 36 кварталу 3 виділу лісу та почув звук бензопили. Він виявив двох хлопців, серед яких був ОСОБА_7, які завантажували на підводу колоди дерев, поруч лежала бензопила. ОСОБА_7 повідомив йому про те, що це він сам зрізав дерева, інший хлопець у цьому участі не брав, просив нікому не повідомляти про порубку дерев. Проте він відразу повідомив про це лісничого ОСОБА_9, який разом із представниками поліції прибув на місце. Під час проведення огляду місця події було встановлено, що зрізано 9 дерев породи "вільха". Також він зазначив, що на цій ділянці лісу лісгоспом ніяких порубок не проводилось;
- показань свідка ОСОБА_9 (лісничого ДП "Пулинський лісгосп АПК") про те, що 27 серпня 2020 року приблизно об 11 год йому зателефонував ОСОБА_8 та повідомив про виявлення факту порубки лісу. Він викликав поліцію, взяв карту та прибув на місце події, де знаходились ОСОБА_8, ОСОБА_7 та інший хлопець, який заявив про непричетність до порубки дерев. Також на місці було виявлено гужовий віз із колодами дерева породи "вільха" та бензопилу. Працівниками поліції за участю представника екологічної інспекції було проведено огляд місця події, в ході якого було виявлено 37 пнів зрізаних дерев, з яких близько 25 було свіжозрізаних. Вказав, що при фіксації результатів огляду місця події було застосовано карту лісів Житомирського лісництва ДП "Пулинський лісгосп АПК", а також дані GPS-трекера у мобільному додатку, і таким чином було визначено, що місцем огляду є лісова ділянка в межах 36 кварталу 3 виділу лісу, що знаходиться у користуванні ДП "Пулинський лісгосп АПК";
а також даних, що містяться в:
- протоколі огляду місця події від 27 серпня 2020 року, згідно з яким було оглянуто лісову ділянку між селами Улянівка, Дениші та Михайлівка Житомирського району, 36 квартал, виділ 3, яка належить ДП "Пулинський лісгосп АПК", та виявлено: 37 пнів різних розмірів, з яких 9 є свіжозрізаними; гужовий віз, 39 шт колод дерев породи "вільха" (від 0,9 до 1 м); бензопилу "KRAISSMANN";
- копії державного акту на право постійного користування земельною ділянкою, згідно з яким 36 квартал, виділ 3 належить ДП "Пулинський лісгосп АПК";
- розрахунку шкоди, заподіяної лісу, відповідно до якого розмір шкоди становить 52 829 грн 46 коп.;
- висновку експерта № 2551/20-25 від 19 травня 2021 року, відповідно до якого шкода, заподіяна незаконною порубкою 9 дерев породи "вільха" на території кварталу 36 виділу 3 Житомирського лісництва ДП "Пулинський лісгосп АПК", має ознаки істотної.
При цьому суд першої інстанції проаналізував надані в судовому засіданні показання ОСОБА_7, належним чином їх оцінив, співставивши із сукупністю інших досліджених доказів.
Дослідивши надані докази, суд першої інстанції встановив сукупність усіх передбачених законом ознак складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 246 КК, та, ухвалюючи вирок, дійшов обґрунтованого висновку про те, що ОСОБА_7 вчинив інкриміноване йому суспільно небезпечне діяння.
Порушень процесуального порядку збирання наведених у вироку доказів за матеріалами провадження не встановлено та судом правильно вирішено питання про їхню належність і допустимість, з дотриманням вимог статей 85-87, 89, 94, 95 КПК.
Відповідно до ст. 65 КК при призначенні покарання суд повинен ураховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.
Суд першої інстанції, обґрунтовуючи свій висновок щодо виду й міри покарання ОСОБА_7, врахував ступінь тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення, який є умисним нетяжким злочином проти довкілля, відсутність обставин, що обтяжують покарання, та наявність обставини, що пом`якшує покарання - активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення, а також дані про особу обвинуваченого, зокрема, те, що він раніше несудимий, за місцем проживання характеризується нейтрально як особа, на яку відсутні компрометуючі матеріали, тобто дотримався вимог статей 50, 65-67 КК.
Суд апеляційної інстанції, переглядаючи вирок суду першої інстанції за апеляційною скаргою захисника, доводи якої за своїм змістом є аналогічними доводам її касаційної скарги, з дотриманням вимог статей 404, 405, 407, 412-414 КПК перевірив зазначені в ній вимоги, проаналізував їх, дав на них вичерпну відповідь, зазначивши в ухвалі достатні підстави, через які визнав їх необґрунтованими.
За результатами апеляційного розгляду суд апеляційної інстанції з урахуванням конкретних обставин справи погодився з оцінкою доказів, досліджених судом першої інстанції та врахованих при доведенні винуватості ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 246 КК, належним чином умотивувавши свої висновки.
Щодо доводів захисника про недопустимість доказів Суд зазначає про таке.
У касаційній скарзі захисник стверджував про врахування судами недопустимих доказів - протоколу огляду місця події від 27 серпня 2020 року, речових доказів, копій документів, розрахунку шкоди та висновку експерта, посилаючись на недотримання порядку отримання цих доказів та порушення прав ОСОБА_7 на захист.
Аналогічні доводи захисник заявляв під час розгляду провадження в судах першої та апеляційної інстанцій, які їх ретельно перевірили та не погодились з ними.
При цьому суди дійшли таких висновків, з якими погоджується й колегія суддів касаційного суду:
- огляд місця події проведений з дотриманням приписів ст. 237 КПК, із залученням понятих, за участі ОСОБА_7, який не був затриманий у розумінні статей 208, 209 цього Кодексу, зафіксовані в ньому пояснення ОСОБА_7 не були враховані на доведення його винуватості;
- речові докази вилучені під час огляду місця події, передані на зберігання до камери схову Житомирського РВП;
- належним чином засвідчені копії документів, наявні в матеріалах кримінального провадження, надані суду потерпілим ДП "Пулинський лісгосп АПК"; копії цих же документів прокурор надав під час судового розгляду; сторона захисту не була позбавлена можливості додатково з ними ознайомлюватись;
- розрахунок розміру шкоди був складений компетентною установою - Державною екологічною інспекцією Поліського округу на підставі фіксованих розмірів такс, встановлених у додатку 1 постанови Кабінету Міністрів від 23 липня 2008 року № 665, із застосуванням індексів інфляції;
- судова екологічна експертиза була призначена в межах досудового розслідування; її висновок був наданий прокурором як доказ обвинувачення після того, як суд відмовив у затвердженні угоди про визнання винуватості та продовжив судовий розгляд у загальному порядку; сторона захисту мала достатньо часу для ознайомлення з цим висновком та підготовки до представлення своєї позиції щодо цього доказу.
Твердження захисника про те, що суд апеляційної інстанції не перевірив доводи апеляційної скарги про неналежність потерпілого - Тетерівської сільської ради, колегія суддів уважає безпідставними, оскільки саме таких доводів апеляційна скарга не містить. Крім того, Тетерівська сільська рада була визнана потерпілим ще під час досудового розслідування, стороною захисту не ставився під сумнів їхній процесуальних статус.
Що стосується доводів касаційної скарги захисника про те, що суд апеляційної інстанції повторно не дослідив докази, то Суд зазначає про таке.
Питання про повторне дослідження доказів і фактичних обставин судом апеляційної інстанції може постати лише тоді, коли суд першої інстанції не забезпечив можливості сторонам дослідити докази. Частина 3 ст. 404 КПК передбачає таку можливість, зобов`язуючи суд апеляційної інстанції провести повторне дослідження фактичних обставин справи, якщо суд першої інстанції дослідив ці обставини неповно або з порушенням.
Як убачається з матеріалів кримінального провадження, судом першої інстанції були встановлені фактичні обставини. Незгода учасників процесу з висновками суду першої інстанції, зробленими на підставі досліджених доказів, не є підставою для їх повторного дослідження.
Суд апеляційної інстанції при прийнятті судового рішення врахував докази, досліджені судом першої інстанції, і при цьому іншої оцінки їм не надавав.
Крім того, як убачається із технічного запису судового засідання від 27 вересня 2023 року, суд апеляційної інстанції проаналізував доводи захисника про необхідність повторного дослідження доказів, та, з`ясувавши позиції сторін кримінального провадження, зокрема, захисника ОСОБА_6, яка не наполягала на його задоволенні, не знайшов для цього обґрунтованих підстав, передбачених ч. 3 ст. 404 КПК.
Враховуючи викладене, колегія суддів відхиляє й ці доводи касаційної скарги.
Колегія суддів касаційного суду не погоджується також із твердженнями захисника у касаційній скарзі про те, що суд першої інстанції, відмовивши у допиті представника потерпілогоДП "Пулинський лісгосп АКП" ОСОБА_10, а суд апеляційної інстанції за відсутності відомостей щодо причини неявки в судове засідання потерпілих здійснив апеляційний розгляд справи без їхньої участі, допустили такі порушення КПК, які, на його думку, є підставою для скасування судових рішень, виходячи з наступного.
Верховний Суд неодноразово зазначав про те, що питання про порушення прав учасника кримінального провадження може вирішуватися лише за ініціативою носія цього права.
Відповідно до технічного запису судового засідання від 14 травня 2021 року, суд першої інстанції, залучивши до участі в розгляді справи представника потерпілого ДП "Пулинський лісгосп АПК" ОСОБА_10, відмовив у задоволенні клопотання прокурора про його допит, врахувавши, зокрема, думку сторони захисту, яка заперечувала проти задоволення цього клопотання.
Суд зважає на те, що відмова місцевого суду у допиті представника потерпілого ОСОБА_10 не ґрунтується на вимогах кримінального процесуального закону, водночас потерпілий з цього приводу жодних заперечень не висловлював.
Також, як убачається з матеріалів кримінального провадження, суд апеляційної інстанції належним чином повідомив потерпілих - Тетерівську сільську раду та ДП "Пулинський лісгосп АКП" - про розгляд апеляційної скарги захисника ОСОБА_6 в інтересах ОСОБА_7 на вирок Житомирського районного суду Житомирської області від 02 листопада 2021 року о 10:30 27 вересня 2023 року, що підтверджується зворотними повідомленнями про вручення поштового відправлення (а. п. 78, 80, 81 т. 2).
При цьому, згідно зі звукозаписом судового засідання від 27 вересня 2023 року, суд апеляційної інстанції в судовому засіданні поставив на обговорення учасниками провадження питання щодо можливості продовження апеляційного розгляду за відсутністю потерпілих та, не отримавши заперечень з цього приводу, продовжив розгляд справи у їхню відсутність.
Крім того, колегія суддів звертає увагу на те, що захисником у касаційній скарзі не наведено переконливих обґрунтувань того, яким чином відмова місцевого суду у допиті представника потерпілого ОСОБА_10 та здійснення апеляційного розгляду без участі потерпілих могли вплинути чи вплинули на об`єктивність і правильність прийнятих судами рішень. Жодних скарг чи заяв ні потерпілі, ні їхні представники про порушення їхніх процесуальних прав під час судового та апеляційного розгляду не подавали.
Перегляд кримінального провадження в апеляційному порядку здійснювався відповідно до вимог кримінального процесуального закону, ухвала суду апеляційної інстанції відповідає вимогам статей 370, 419 КПК.
З огляду на вищезазначене підстав для задоволення касаційної скарги захисника колегія суддів не вбачає.
Тих істотних порушень вимог кримінального процесуального закону, які передбачені ст. 412 КПК та які перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення, Судом не встановлено.
Керуючись статтями 441, 442 КПК, Суд