ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 листопада 2024 року
м. Київ
справа № 592/2168/22
провадження № 61-8033св24
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Гулейкова І. Ю. (суддя-доповідач), Лідовця Р. А., Луспеника Д. Д.,
учасники справи:
позивачка - ОСОБА_1,
відповідач - Обласний комунальний заклад "Сумське обласне бюро судово-медичної експертизи",
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадженнякасаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Сумського апеляційного суду від 07 травня 2024 року у складі колегії суддів: Собини О. І., Криворотенка В. І., Рунова В. Ю.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
У лютому 2022 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Обласного комунального закладу "Сумське обласне бюро судово-медичної експертизи" (далі - ОКЗ "Сумське обласне бюро судово-медичної експертизи") про визнання протиправним та скасування наказу про звільнення з роботи, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, визнання протиправним і скасування рішення експертно-кваліфікаційної комісії.
Позовну заяву обґрунтовано тим, що вона з 01 серпня 1998 року перебувала
в трудових відносинах з відповідачем, зокрема з 29 лютого 2000 року вона працювала на посаді лікаря судово-медичного експерта відділу судово-медичної експертизи трупів. Наказом начальника ОКЗ "Сумське обласне бюро судово-медичної експертизи" ОСОБА_2 від 21 січня 2022 року № 12-ОС її звільнено
з роботи з 24 січня 2022 року за угодою сторін, згідно з пунктом 1 частини першої статті 36 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України). Вважала цей наказ незаконним та таким, що порушує її трудові права з огляду на наступне.
Так, підставою для її звільнення з роботи за угодою сторін стала заява, подана нею 21 січня 2022 року, адресована начальнику комунального закладу, в цей же день виданий оспорюваний наказ. Проте, як на момент подачі нею заяви, так і на день видачі наказу про звільнення, в неї було відсутнє свідоме волевиявлення на припинення трудового договору. Заява була написана під час перебування в стані сильного душевного хвилювання, яку вона 24 січня 2022 року відкликала.
Вказувала на те, що з начальником комунального закладу в неї виникли неприязні стосунки, він займався її цькуванням та здійснював психологічний тиск на неї,
у зв`язку з чим вона зверталася до голови профспілкового комітету. 29 жовтня 2021 року за ініціативою начальника її притягнуто до дисциплінарної відповідальності та оголошено догану за невиконання функціональних обов`язків.
Крім того, напередодні написання заяви - 20 січня 2022 року відбулося засідання експертно-кваліфікаційної комісії, на якому розглядалося подання завідувача відділу судово-медичної експертизи трупів ОСОБА_3, за наслідками якого прийнято рішення про невідповідність її кваліфікації судового експерта з правом проведення судово-медичної експертизи. Наступного дня - 21 січня 2022 року їй зателефонувала секретар експертно-кваліфікаційної комісії ОСОБА_4, яка їй повідомила, що в разі подання нею заяви про звільнення за угодою сторін, прийняте щодо неї рішення не набере чинності і її кваліфікація судового експерта не буде скасованою. Перебуваючи в стані сильного душевного хвилювання, вона написала заяву на звільнення, проте наступного робочого дня вона подала начальнику комунального закладу заяву, в якій просила не розглядати заяву про звільнення, яка не була врахована відповідачем.
Як на підставу для визнання незаконним та скасування рішення експертно-кваліфікаційної комісії ОКЗ "Сумське обласне бюро судово-медичної експертизи" від 20 січня 2022 року вказувала на такі обставини:
в порушення пункту 15 Положення про експертно-кваліфікаційні комісії установ,
у яких проводяться судово-медичні експертизи, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров`я України від 20 липня 2018 року № 1361, до складу комісії, що розглядала питання стосовно неї, увійшов безпосередній керівник установи та її безпосередній керівник - ОСОБА_2, брав участь у голосуванні, чого не мав права роботи робити;
оскаржуваному рішенню перебувало допущення комісією порушень вимог статей 69, 95, 222, 242 та 243 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК України), що підтверджує незаконне втручання в проведення судової експертизи, порушення її гарантій, як судового експерта, незалежності та правильності наданого нею висновку;
оскаржуване рішення прийнято передчасно, так як питання допустимості цього висновку, як доказу, судом не було вирішено, що на її думку, свідчить про відсутність підстав для розгляду питання про її дисциплінарну відповідальність;
у мотивувальній частині рішення комісії не зазначено нормативно-правових актів, якими керувалася комісія при прийнятті рішення, що є порушенням вимог пункту 11 Порядку позбавлення кваліфікації судового експерта і кваліфікаційних класів судово-медичних експертів працівників установ, в яких проводяться судово-медичні експертизи, від 20 липня 2018 року;
комісією не забезпечено неупередженого розгляду питання про застосування щодо питання про її дисциплінарну відповідальність, зважаючи на те, що вона не погодилася з викладеними в рапорті завідувача відділу експертизи трупів обставин;
в порушення вимог пункту 9 вказаного Порядку членами комісії ухвалено два рішення відносно неї, а саме: позбавлено кваліфікації судового експерта і кваліфікаційного класу судово-медичної експертизи;
не було надано подання-характеристики, висновку службової перевірки, не враховано її результати роботи за попередні роки, від слідчого, яким винесено постанову про проведення експертизи не надано жодних письмових зауважень на якість складеного нею висновку.
Також вказувала на те, що відповідач порушив норми КПК України та допустив розголошення таємниці досудового розслідування, так як складений нею висновок надано на рецензію співробітникам кафедри судово-медичної експертизи ХМАПО, а також з цим висновком ознайомлено всіх членів експертно-кваліфікаційної комісії.
На підставі зазначеного (після збільшення позовних вимог) просила: визнати незаконним та скасувати наказ начальника ОКЗ "Сумське обласне бюро судово-медичної експертизи" ОСОБА_2 від 21 січня 2022 року № 12-ОС про її звільнення з роботи із 24 січня 2022 року за згодою сторін, згідно з пунктом 1 частини першої статті 36 КЗпП України; поновити її на роботі на посаді лікаря судово-медичної експертизи відділу судово-медичної експертизи трупів
ОКЗ "Сумське обласне бюро судово-медичної експертизи"; стягнути з відповідача на її користь середню заробітну плату за час вимушеного прогулу, починаючи із
25 січня 2022 року до дня ухвалення рішення суду, із розрахунку 884,95 грн за один робочий день; визнати протиправним та скасувати рішення експертно-кваліфікаційної комісії ОКЗ "Сумське обласне бюро судово-медичної експертизи" від 20 січня 2022 року, яким позбавлено її кваліфікації судового експерта і кваліфікаційного класу судово-медичного експерта.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Ковпаківського районного суду м. Суми від 22 вересня 2023 року
у складі судді Бичкова І. Г. позов задоволено частково.
Визнано незаконним та скасовано наказ начальника ОКЗ "Сумське обласне бюро судово-медичної експертизи" ОСОБА_2 від 21 січня 2022 року № 12-ОС про звільнення ОСОБА_1 із роботи з 24 січня 2022 року за угодою сторін, згідно
з пунктом 1 частини першої статті 36 КЗпП України.
Визнано протиправним і скасовано рішення експертно-кваліфікаційної комісії
ОКЗ "Сумське обласне бюро судово-медичної експертизи" від 20 січня 2022 року, яким позбавлено судово-медичного експерта, експерта відділу судово-медичної експертизи трупів ОСОБА_1 кваліфікації судового експерта та кваліфікаційного класу судово-медичного експерта.
Поновлено ОСОБА_1 на роботі на посаді лікаря судово-медичного експерта відділу судово-медичної експертизи трупів ОКЗ "Сумське обласне бюро судово-медичної експертизи".
Стягнуто з ОКЗ "Сумське обласне бюро судово-медичної експертизи" на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період часу
з 25 січня 2022 року до 22 вересня 2023 року включно в розмірі 381 413,45 грн.
Допущено негайне виконання рішення в частині поновлення на роботі незаконно звільненого працівника та в частині присудження працівникові виплати заробітної плати, але не більше ніж за один місяць.
Стягнуто з ОКЗ "Сумське обласне бюро судово-медичної експертизи" на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 10 000,00 грн.
Стягнуто з ОКЗ "Сумське обласне бюро судово-медичної експертизи" витрати зі сплати судового збору в розмірі 992,40 грн.
Стягнуто з ОКЗ "Сумське обласне бюро судово-медичної експертизи" на користь держави судовий збір в розмірі 8 052,00 грн.
Задовольняючи позовні вимоги в частині визнання незаконним та скасування наказу про звільнення, суд першої інстанції виходив із того, що подача заяви позивачкою про небажання звільнятися, з урахуванням обставин справи, свідчить про анулювання домовленості про припинення трудового договору за угодою сторін та про відсутність у позивачки згоди на її звільнення. При звільненні позивачки з роботи відповідач допустив порушення вимог трудового законодавства, а саме: фактично сторони не досягли угоди про припинення трудового договору, зі сторони позивачки не було свідомого волевиявлення та згоди на звільнення з роботи, а сама по собі згода роботодавця задовольнити прохання працівника про звільнення також не означає наявність угоди про припинення трудового договору за пунктом 1 частини першої статті 36 КЗпП України, а тому наказ про звільнення позивачки з роботи є незаконним та підлягає скасуванню, а на користь позивачки має бути стягнуто середній заробіток за час вимушеного прогулу.
Щодо інших вимог, то районний суд дійшов висновку, що прийняття комісією оспорюваного рішення експертно-кваліфікаційної комісії очевидно виходить за межі її виключних повноважень, суперечить та не відповідає вимогам статті 19, пункту 14 частини першої статті 92 Конституції України, статті 14, частині першій статті 17 Закону України "Про судову експертизу", а також закріпленим статтею 3 цього Закону таким принципам судово-експертної діяльності як її законність і незалежність, та закріпленим статтею 4 Закону гарантіям незалежності судового експерта та правильності його висновку.
Короткий зміст оскаржуваної постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Сумського апеляційного суду від 07 травня 2024 року апеляційну скаргу Обласного комунального закладу "Сумське обласне бюро судово-медичної експертизи" задоволено частково.
Рішення Ковпаківського районного суду м. Суми від 22 вересня 2023 року скасовано в частині задоволення позовних вимог ОСОБА_1 до ОКЗ "Сумське обласне бюро судово-медичної експертизи" про визнання протиправним та скасування наказу про звільнення з роботи, поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, ухвалено в цій частині нове рішення про відмову в задоволенні позову.
Рішення Ковпаківського районного суду м. Суми від 22 вересня 2023 року в іншій оскаржуваній частині залишено без змін.
Стягнуто з ОКЗ "Сумське обласне бюро судово-медичної експертизи" на користь ОСОБА_1 3 333,00 грн витрат на професійну правничу допомогу та 992,40 грн витрат зі сплати судового збору за розгляд справи в суді першої інстанції.
Компенсовано ОКЗ "Сумське обласне бюро судово-медичної експертизи" за рахунок держави в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України 7 966,88 грн судового збору за апеляційний перегляд рішення суду.
Апеляційний суд, скасовуючи частково рішення суду першої інстанції, дійшов висновку, що оскаржуваний наказ про звільнення від 21 січня 2022 року видано відповідачем з дотриманням норм трудового законодавства та підстав для його скасування немає, оскільки позивачка не довела подання нею заяви про звільнення за згодою сторін під примусом керівництва комунального закладу,
а також з огляду на відсутність у відповідача згоди на анулювання домовленості на припинення трудового договору з позивачкою.
В частині вирішення вимог про скасування рішення експертно-кваліфікаційної комісії апеляційний суд погодився з висновками місцевого суду, що оспорюване рішення від 20 січня 2022 року № 1 є незаконним, тому підлягає скасуванню.
Короткий зміст та узагальнені доводи касаційної скарги, позиції інших учасників справи
У травні 2024 року ОСОБА_1 звернулася засобами поштового зв`язку до Верховного Суду з касаційною скаргою на постанову Сумського апеляційного суду від 07 травня 2024 року, в якій просить скасувати оскаржуване судове рішення
в частині відмовлених позовних вимог та залишити в силі рішення суду першої інстанції в цій частині.
Обґрунтовуючи підстави касаційного оскарження, заявниця посилається на неврахування висновків Верховного Суду щодо застосування норм права
у подібних правовідносинах, викладених у постанові від 11 липня 2018 року
у справі № 821/761/17, від 21 листопада 2018 року у справі № 820/243/16 (пункт 1 частини другої статті 389 Цивільного процесуального кодексу України, далі - ЦПК України). Крім того, посилається на порушення судами норм процесуального права (пункт 4 частини другої статті 389 ЦПК України).
Заявниця наголошує, що вона не погоджується із оскаржуваною постановою
в частині скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового рішення про відмову в задоволенні позову про визнання протиправним та скасування наказу про звільнення з роботи, поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу. Вказує, що сам по собі факт власноручного написання заяви ще не свідчить про наявність у працівника волевиявлення на звільнення з роботи та відсутність вчиненого тиску зі сторони відповідача, що змусило подати заяву про припинення трудового договору. Суд першої інстанції правильно встановив у неї відсутність свідомого волевиявлення на звільнення
з посади на підставі пункту 1 частини першої статті 36 КЗпП України, бо з її сторони не було згоди на припинення трудового договору за угодою сторін, а заяву про звільнення вона подала внаслідок збігу несприятливих для неї обставин. Стан сильного душевного хвилювання, в якому вона подала заяву, був викликаний тиском зі сторони керівництва закладу - колишнього начальника бюро судово-медичної експертизи ОСОБА_2, який займався цькуванням, здійснював психологічний тиск на неї та ініціював прийняття рішення експертно-кваліфікаційною комісією від 20 січня 2022 року про невідповідність її кваліфікації як судового експерта, що позбавляло права на проведення судово-медичної експертизи (і яке в подальшому визнано незаконним та скасовано судом). Її вузька спеціалізація судово-медичного експерта, тривала робота в одному закладі та фактична неможливість знайти роботу за спеціальністю в інших медичних установах м. Суми, а також перебування під час написання заяви в хоробливому стані, викликаному COVID-19, додатково впливало на фізичний, моральний та психологічний стан. Суд мав з`ясувати наявність свідомого волевиявлення працівника на припинення трудового договору в момент подачі заяви та видання наказу про звільнення. Факт відкликання заяви про звільнення, хоча й не має юридичних наслідків, проте свідчить про відсутність у працівника свідомого волевиявлення на звільнення за угодою сторін.
Відзиви на касаційну скаргу станом на час розгляду справи Верховним Судом не надходили.
Рух справи у суді касаційної інстанції
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями касаційна скарга ОСОБА_1 передана на розгляд судді-доповідачу
Гулейкову І. Ю., судді, які входять до складу колегії: Лідовець Р. А., Луспеник Д. Д.
Ухвалою Верховного Суду від 07 червня 2024 року відкрито касаційне оскарження
у справі (з підстав, передбачених пунктами 1, 4 статті 389 ЦПК України), витребувано матеріали справи № 592/2168/22 із Ковпаківського районного суду м. Суми та встановлено учасникам справи строк для подачі відзиву на касаційну скаргу.
У червні 2024 року до Верховного Суду надійшли матеріали справи № 592/2168/22.
Позиція Верховного Суду
З огляду на доводи касаційної скарги та її прохальну частину перегляд справи
в порядку касаційного провадження здійснюється лише в межах вирішення позовних вимог про визнання протиправним та скасування наказу про звільнення з роботи, поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу. В іншій частині перегляд справи Верховним Судом не здійснюється.
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Частиною другою статті 389 ЦПК України передбачено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу. Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до частини першої статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Згідно з частиною першою статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а оскаржувана постанова апеляційного суду (в оскаржуваній частині) - без змін, оскільки її ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
ОСОБА_1 з 01 серпня 1998 року до 24 січня 2022 року перебувала в трудових відносинах з ОКЗ "Сумське обласне бюро судово-медичної експертизи".
Із 29 лютого 2000 року до дня звільнення позивачка працювала на посаді лікаря судово-медичного експерта відділу судово-медичної експертизи трупів, 15 лютого 2018 року їй присвоєно 4-й кваліфікаційний клас судового експерта.
Наказом т.в.о. начальника ОКЗ "Сумське обласне бюро судово-медичної експертизи" від 29 жовтня 2021 року № 22 ОСОБА_1 притягнуто до дисциплінарної відповідальності у вигляді догани за невиконання своїх функціональних обов`язків, порушення Порядку взаємодії між органами та підрозділами Національної поліції, закладами охорони здоров`я та органами прокуратури України при встановленні факту смерті людини, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров`я, Генеральної прокуратури України від 29 вересня 2017 року.
ОСОБА_1 адресувала голові профспілкового комітету "Сумське обласне бюро судово-медичної експертизи" Гладунцю М. П. (дата направлення та отримання не зазначена) звернення, в якому просила захистити їх від цькування та дискримінації начальника ОСОБА_2 та зняти з неї необґрунтовану догану.
15 грудня 2021 року завідувач відділом судово-медичної експертизи трупів
ОКЗ "Сумське обласне бюро судово-медичної експертизи" ОСОБА_3 подав начальнику комунального закладу ОСОБА_2 рапорт про те, що ним проведено рецензія висновків експерта № 1015/572 від 2021 року, який був складений судово-медичним експертом ОСОБА_1, зазначено, що документ виконано недбайливо, неохайно, структура його не відповідає "Правилам проведення судово-медичної експертизи (досліджень) трупів у бюро судово-медичної експертизи", прямо порушені декілька пунктів "Правил" та "Інструкції про проведення судово-медичної експертизи" у "Висновках" відповіді на деякі питання не надані зовсім, на інші неповні та неаргументовані.
24 грудня 2021 року за матеріалами службової перевірки щодо складання висновку експерта № 1015/572 лікарем судово-медичним експертом відділу судово-медичної експертизи трупів ОКЗ "Сумське обласне бюро судово-медичної експертизи" ОСОБА_1, проведеної комісією у складі голови - заступника начальника ОСОБА_5, членів: завідувача відділу експертизи потерпілих, обвинувачених та інших осіб ОСОБА_6, завідувача відділу чергових експертів ОСОБА_11, складено довідку. За цією довідкою, при вивченні всіх наданих документів (копії висновку експерта № 1015/572, рапорту завідувача відділу судово-медичної експертизи трупів Богдановича Т. М.) комісією встановлено наступне: при проведенні судово-медичної експертизи трупа судово-медичний експерт ОСОБА_1 знехтувала та не виконала пункти 2.1.4, 2.1.12, 2.1.18, 2.2.21 "Правил проведення судово-медичної експертизи (досліджень) трупів у бюро судово-медичної експертизи", затверджених наказом МОЗ України
від 17 січня 1995 року № 6. У результаті експертиза проведена не в повному обсязі, з порушенням структури "Висновку експерта", з відсутністю багатьох даних дослідної частини, підсумки не містять вичерпних відповідей на поставлені запитання. Зважаючи на всі виявлені недоліки, складений висновок експерта ставиться під сумнів. Запропоновано внести на розгляд експертно-кваліфікаційній комісії питання про відповідність кваліфікації судового експерта ОСОБА_1, даний висновок розібрати на методичній нараді. З метою неупередженого ставлення до експерта, який склав висновок експерта № 1015/572, вирішено направити на належне рецензування цей висновок експерта на кафедру "Судово-медичної експертизи" Харківської медичної академії післядипломної освіти.
Відповідно до рецензування "Висновок експерта" від 10 грудня 2021 року № 1015/572, складеного завідувачем кафедри та доцентами кафедри судово-медичної експертизи Харківської медичної академії післядипломної освіти
29 грудня 2021 року № 33/21, висновок експерта від 10 грудня 2021 року № 1015/572 складений із порушенням вимог КПК України, а судово-медичне дослідження трупа проведене із численним грубими порушеннями "Правил проведення судово-медичної експертизи/досліджень/ трупів у бюро судово-медичної експертизи", затверджених наказом МОЗ України від 17 січня 1995 року № 6. Судово-медична експертиза трупа проведена у неповному обсязі,
з фактичним ігноруванням експертом вимог процесуального законодавства і нормативно-правових актів щодо проведення судово-медичної експертизи. Таким чином, висновок експерта № 1015/572 не можна вважати об`єктивним та обґрунтованим, оскільки він складений на підставі дослідної частини, яка не містить вичерпних даних щодо виявлених ушкоджень та стану органів і тканин.
04 січня 2022 року ОСОБА_1 на ім`я начальника ОКЗ "Сумське обласне бюро судово-медичної експертизи" складено пояснювальна записка, в якій йдеться про те, що 28 жовтня 2021 року вона проводила експертизу трупа ОСОБА_7,
1992 року народження. Посилаючись на те, що матеріали огляду місця пригоди були надані 03 грудня 2021 року, тому завершення написання експертизи мало бути проведено не пізніше 03 січня 2022 року. Проте, на прохання слідчих органів та заступника начальника бюро ОСОБА_5, експертизу було завершено
10 грудня 2021 року в стислий строк. Вказувала на те, що помилки, зазначені завідувачем відділу експертизи трупів ОСОБА_3 в тексті та оформленні висновку по експертизі трупа, ніяким чином не впливають на об`єктивність даної експертизи. Вважає рапорт ОСОБА_3 втручанням в проведення судово-медичної експертизи та тиском на експерта, що порушує незалежність судового експерта та правильність його висновку.
10 січня 2022 року завідувач відділом судово-медичної експертизи трупів ОСОБА_8 звернувся до голови ЕКК ОКЗ "Сумське обласне бюро судово-медичної експертизи" ОСОБА_2 з поданням, в якому пропонував розглянути питання щодо відповідності кваліфікації судового експерта ОСОБА_1 займаній посаді.
Відповідно до протоколу № 1 засідання експертно-кваліфікаційної ОКЗ "Сумське обласне бюро судово-медичної експертизи" з позбавленням кваліфікації судового експерта та кваліфікаційних класів судово-медичних експертів від 20 січня
2022 року, за результатами проведеного засідання комісії вирішено лікаря судово-медичного експерта відділу експертизи трупів ОСОБА_1 позбавити кваліфікації судового експерта і кваліфікаційного класу судово-медичного експерта.
20 січня 2022 року експертно-кваліфікаційною комісією складено рішення № 1 про позбавлення кваліфікації судового експерта і кваліфікаційного класу судово-медичного експерта судово-медичного, експерта відділу судово-медичної експертизи трупів ОСОБА_1
21 січня 2022 року ОСОБА_1 начальнику ОКЗ "Сумське обласне бюро судово-медичної експертизи" ОСОБА_2 подана заява, в якій просила звільнити її
з займаної посади за угодою сторін 24 січня 2022 року.
21 січня 2022 року видано наказ за підписом начальника ОКЗ "Сумське обласне бюро судово-медичної експертизи" ОСОБА_2 про звільнення ОСОБА_1 - лікаря судово-медичного експерта відділу судово-медичної експертизи трупів,
24 січня 2022 року за згодою сторін, згідно з пунктом 1 частини першої статті 36 КЗпП України.
24 січня 2022 року ОСОБА_1 подано заяву начальнику ОКЗ "Сумське обласне бюро судово-медичної експертизи", в якій просила не розглядати її заяву про звільнення, так як вона бажає працювати на займаній посаді, а заява була написана в стані сильного душевного хвилювання.
Відповідно до довідки про доходи № 01-21/71 заробітна плата ОСОБА_1 за повністю відпрацьовані два останні календарні місяці становить: червень
2021 року (20 робочих днів) - 15 649,75 грн, грудень 2021 року (22 робочі дні) -
21 518,31 грн.
Свідки ОСОБА_9, ОСОБА_10 пояснили суду першої інстанції кожна окремо про те, що працювали в ОКЗ "Сумське обласне бюро судово-медичної експертизи"
в той час, коли керівником закладу був ОСОБА_2 . Вони зазначили про те, що відчували тиск на собі зі сторони керівництва. В закладі був важкий моральний клімат, а навантаження - в декілька разів вище норми. Також вони пояснили суду про те, що ОСОБА_2 примушував деяких працівників писати заяви на звільнення, не зважаючи на бажання працівників залишатися на посаді.