ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 листопада 2024 року
м. Київ
справа № 200/11548/21
адміністративне провадження № К/990/17242/23
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Мацедонської В.Е.
суддів: Білак М.В., Губської О.А.,
розглянувши в порядку письмового провадження, як суд касаційної інстанції
касаційну скаргу ОСОБА_1, який діє в інтересах ОСОБА_2
на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 25 січня 2023 року (суддя - Чекменьов Г.А.)
та постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 11 травня 2023 року (суддя-доповідач Геращенко І.В., судді: Блохін А.А., Компанієць І.Д.)
у справі № 200/11548/21
за позовом ОСОБА_2 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання дій неправомірними та зобов`язання вчинити певні дії,-
у с т а н о в и в :
І. ІСТОРІЯ СПРАВИ
1. Короткий зміст позовних вимог
У вересні 2021 року ОСОБА_2 (далі - позивачка, ОСОБА_2 ) звернулася до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Військової частини НОМЕР_1 (далі - відповідач), у якому просила:
- визнати протиправною бездіяльність щодо невиплати в повному розмірі індексації грошового забезпечення за період з 28 вересня 2016 року по 28 лютого 2018 року включно із застосуванням місяця, за яким починається обчислення індексу споживчих цін (базового місяця) для розрахунку індексації грошового забезпечення - січень 2008 року;
- зобов`язати нарахувати і виплатити індексацію грошового забезпечення за період з 28 вересня 2016 року по 28 лютого 2018 року включно із застосуванням місяця, за яким починається обчислення індексу споживчих цін (базового місяця) для розрахунку індексації грошового забезпечення - січень 2008 року в сумі 61137 гривень 07 копійок із одночасним відрахуванням 1,5% військового збору та із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до п. 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 січня 2004 року № 44;
- визнати протиправною бездіяльність щодо невиплати в повному розмірі індексації грошового забезпечення за період з 01 березня 2018 року по 17 березня 2021 року включно із застосуванням щомісячної фіксованої індексації 4041 гривня 04 копійки відповідно до абзаців 4,6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року №1078;
- зобов`язати нарахувати і виплатити щомісячну фіксовану індексацію грошового забезпечення 4041 гривня 04 копійки за період з 01 березня 2018 року по 17 березня 2021 року включно в сумі 147693 гривні 32 копійки відповідно до абзаців 4,6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року № 1078, із одночасним відрахуванням 1,5% військового збору та із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до п. 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 січня 2004 року № 44;
- зобов`язати подати звіт про виконання судового рішення.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що за період проходження військової служби з 28 вересня 2016 року по 17 березня 2021 року у Військовій частині НОМЕР_1 не у повному розмірі нараховувалась та виплачувалась індексація грошового забезпечення, яка є однією із основних державних гарантій щодо оплати праці та її проведення у зв`язку зі зростанням споживчих цін та є обов`язковою для всіх юридичних осіб роботодавців, незалежно від форми власності та виду юридичної особи.
Позивачка уважає, що має отримати виплату фіксованої суми індексації грошового забезпечення в розмірі 4041,04 грн відповідно до абзаців 4-6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року №1078, за період з 01березня 2018 року по 17 березня 2021 року та компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до п. 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 січня 2004 року № 44.
Крім того, при виплаті індексації грошового забезпечення за період з 28 вересня 2016 року по 28 лютого 2018 року відповідачем застосовувався базовий місяць січень 2016 року, а не січень 2008 року, як це передбачено законодавством відповідно до пунктів 5, 10-2 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року №1078.
2. Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій.
Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 25 січня 2023 року, залишеним без змін постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 11 травня 2023 року, позов задоволено частково:
- визнано протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 з ненарахування та невиплати позивачу індексації грошового забезпечення за період проходження військової служби з 28 вересня 2016 року по 28 лютого 2018 року;
- зобов`язано відповідача нарахувати та виплатити позивачу індексацію грошового забезпечення за період проходження військової служби з 28 вересня 2016 року по 28 лютого 2018 року із застосуванням базового місяця - січень 2008 року відповідно до Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року № 1078;
- у задоволенні решти позовних вимог - відмовлено.
Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що індексація грошового забезпечення є однією з основних державних гарантій щодо оплати праці. Проведення індексації у зв`язку зі зростанням споживчих цін (інфляцією) є обов`язковою для всіх юридичних осіб-роботодавців, незалежно від форми власності та виду юридичної особи. Крім того на підприємства, установи, організації незалежно від форм власності покладається обов`язок проводити індексацію заробітної плати (грошового забезпечення) у разі перевищення величини індексу споживчих цін встановленого порогу індексації, при цьому базовим місяцем при обчисленні індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації слід вважати підвищення грошового забезпечення за рахунок зростання його складових, які не мають разового характеру.
Положеннями Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" та Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року №1078 (далі-Порядок №1078), визначено джерело коштів на проведення індексації. Разом з тим, виплата індексації не ставиться вищевказаними нормативно-правовими актами у залежність від надходження коштів до підприємства, установи, організації.
Реалізація особою права, що пов`язане з отриманням бюджетних коштів, яке базується на спеціальних, чинних на час виникнення спірних правовідносин, нормативно-правових актах національного законодавства, не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань.
З огляду на наведене, суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що відповідачем протиправно, всупереч нормам законодавства не проведено нарахування та виплату позивачу індексації грошового забезпечення за спірний період.
Також суди дійшли висновку, що базовим місяцем для обчислення наростаючим підсумком індексації грошового забезпечення позивача за період з 28 вересня 2016 року по 28 лютого 2018 року включно є січень 2008 року згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 07 листопада 2007 року №1294, тому визнали протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 з ненарахування та невиплати позивачці індексації грошового забезпечення за період проходження військової служби з 28 вересня 2016 року по 28 лютого 2018 року; зобов`язали відповідача нарахувати та виплатити позивачці індексацію грошового забезпечення за період проходження військової служби з 28 вересня 2016 року по 28 лютого 2018 року із застосуванням базового місяця - січень 2008 року відповідно до Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року № 1078.
Також суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що, виходячи із зобов`язального характеру позову за відсутності вимог про стягнення певної грошової суми, оскільки нарахування суми індексації належить до компетенції відповідача, суд не може заздалегідь самостійно виконувати такий обов`язок обчислення належної суми, перебираючи на себе функції суб`єкта владних повноважень, у зв`язку з чим суди відмовили у задоволенні позову в частині зобов`язання виплатити індексацію в сумі 61137,07 грн.
Водночас суди першої та апеляційної інстанцій дійшли висновку про відмову у задоволенні вимоги про одночасне з виплатою нарахованих сум відрахування 1,5% військового збору та компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, оскільки така вимога є передчасною та стосується порядку виконання судового рішення та спрямована на майбутнє. Суди зауважили, що порядок утримання податкових платежів врегульований податковим законодавством, а на момент розгляду цієї справи спір про порядок утримання податків між сторонами відсутній. Отже, до моменту здійснення фактичної виплати додатково нарахованої суми індексації суд не може ґрунтувати судове рішення на припущеннях про неналежний спосіб виконання такого рішення у майбутньому за відсутності обставин порушень в цій частині станом на час розгляду справи.
Щодо позовних вимог щодо індексації грошового забезпечення за період з 01 березня 2018 року по 17 березня 2021 року суд першої та апеляційної інстанцій відхилили доводи позивачки, що відповідач всупереч приписам пункту 5 Порядку №1078 з 01 березня 2018 року не виплачував позивачці фіксовану суму індексації грошового забезпечення в сумі 4041,04 грн із застосуванням величини приросту індексу споживчих цін у розмірі 253,3%.
Суди зазначили, що позовні вимоги про застосування щомісячної фіксованої суми індексації ґрунтуються на положеннях Порядку № 1078 у редакції, яка не діяла на час виникнення спірних правовідносин.
Окрім того, Закон України "Про індексацію грошових доходів населення" та Порядок № 1078 у період існування спірних правовідносин в цій частині (з 01 березня 2018 року по 17 березня 2021 року) не містили в собі такого поняття як "фіксована сума індексації".
Зазначений термін використовувався у додатку 4 "Приклад проведення індексації у разі підвищення грошових доходів" до Порядку № 1078, однак лише у редакції, яка діяла до 15 грудня 2015 року.
Крім того, підвищення постійних складових грошового забезпечення позивачці, у тому числі розміру посадового окладу, відбулося у березні 2018 року.
Судами не встановлено зменшення суми індексації у зв`язку з підвищенням доходу у період з 01 березня 2018 року по 17 березня 2021 року.
Разом з тим, суди встановили, що наростаючим підсумком індекс споживчих цін у листопаді 2018 року склав 103,7% (1,008*1,00*1,00*0,993*1,00*1,019*1,017*100).
Таким чином, індекс споживчих цін до листопада 2018 року не перевищував 103%, а з урахуванням положень Порядку № 1078, оскільки індекс споживчих цін у листопаді 2018 року склав 103,7%, то грошове забезпечення позивачки підлягало індексації у наступному місяці, а тому суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що підстави для нарахування та виплати позивачці індексації грошового забезпечення за період з 01 березня 2018 року по 30 листопада 2018 року відсутні.
Судами не встановлено правових, методологічних чи арифметичних порушень з боку відповідача при нарахуванні належних до виплати позивачці сум індексації грошового забезпечення у період з 01 березня 2018 року по 17 березня 2021 року.
На підставі викладеного, суди першої та апеляційної інстанцій дійшли висновку про необхідність відмовити у задоволенні позову в частині визнання протиправною бездіяльності з невиплати в повному розмірі індексації грошового забезпечення за період з 01 березня 2018 року по 17 березня 2021 року включно з застосуванням щомісячної фіксованої індексації 4041,04 грн відповідно до абзаців 4,6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року № 1078; зобов`язання нарахувати і виплатити щомісячну фіксовану індексацію грошового забезпечення 4041,04 грн за період з 01 березня 2018 року по 17 березня 2021 року включно в сумі 147693,32 грн відповідно до абзаців 4,6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року № 1078, з одночасним відрахуванням 1,5% військового збору та з одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до п. 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 січня 2004 року № 44.
3. Короткий зміст вимог касаційної скарги та відзиву (заперечень)
У касаційній скарзі позивачка, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права, просить рішення Донецького окружного адміністративного суду від 25 січня 2023 року та постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 11 травня 2023 року скасувати та прийняти нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
На обґрунтування своєї позиції скаржниця указує, що судами попередніх інстанцій не враховано правовий висновок Верховного Суду, викладений у постанові від 23 березня 2023 року у справі №400/3826/21 щодо застосування абзаців 3, 4, 5, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року №1078 щодо права військовослужбовців на отримання індексації-різниці грошового забезпечення за період з 01 березня 2018 року по дату звільнення з військової служби або по дату підвищення посадових окладів за рішенням Кабінету Міністрів України.
Скаржниця зазначає, що при вирішенні спору має бути вирішено:
1.Належну до виплати позивачці суму індексації грошового забезпечення за період з 28 вересня 2016 року по 28 лютого 2018 року із визначенням базового місяця та одночасною виплатою компенсації сум податків з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 січня 2004 року №44.
2.Належну до виплати позивачці суму індексації грошового забезпечення за період з 01 березня 2018 року по 17 березня 2021 року із визначенням розміру індексації-різниці та одночасною виплатою компенсації сум податків з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 січня 2004 року №44.
Також скаржниця зауважує, що судами першої та апеляційної інстанцій зазначено, що військовослужбовцям індексація-різниця грошового забезпечення у фіксованій величині з 01 березня 2018 року не належна, оскільки у Порядку №1078 відсутнє слово "фіксована" та приклад розрахунку, а застосовувати норми, зазначені у абзацах 4, 6 пункту 5 Порядку №1078, суди не вважають за потрібне, проте такий висновок повністю суперечить висновку Верховного Суду у постанові від 23 березня 2023 року у справі №400/3826/21.
Також, за твердженням скаржниці, судами проігноровані висновки Верховного Суду щодо необхідності визначення у судовому рішенні загальної суми індексації грошового забезпечення, належної до виплати.
Правом подати відзив на касаційну скаргу в порядку статті 338 КАС України відповідач не скористався, що відповідно до вказаної статті не перешкоджає перегляду рішень судів попередніх інстанцій.
Ухвалою Верховного Суду від 31 травня 2023 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1, який діє в інтересах ОСОБА_2 на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 25 січня 2023 року та постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 11 травня 2023 року на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України.
Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу справи від 13 листопада 2024 року (у зв`язку із обранням до Великої Палати Верховного Суду судді ОСОБА_3 та у зв`язку зі звільненням судді Верховного Суду Данилевич Н.А. у відставку) визначено наступний склад суддів: Мацедонська В.Е. (головуючий суддя), Білак М.В., Губська О.А.
Ухвалою Верховного Суду від 14 листопада 2024 року закінчено підготовчі дії та призначено розгляд даної справи в порядку письмового провадження на 15 листопада 2024 року.
ІІ. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ
Як установлено судами попередніх інстанцій та підтверджується доказами, наявними в матеріалах справи, ОСОБА_2 у період з 28 вересня 2016 року по 17 березня 2021 року проходила військову службу у військовій частині НОМЕР_1 .
Позивачка є учасником бойових дій згідно посвідчення серії НОМЕР_2 від 26 липня 2017 року.
Наказом військової частини НОМЕР_1 від 17 березня 2021 року №79 ОСОБА_2 звільнено з посади.
Позивачка звернулася до відповідача з заявою від 05 травня 2021 року про надання, зокрема, довідки про розмір виплати індексації грошового забезпечення за період з 15 серпня 2016 року по 18 березня 2021 року; розрахунок індексації грошового забезпечення за період з 15 серпня 2016 року по 18 березня 2021 року з зазначення базових місяців для обчислення індексу споживчих цін.
Листом від 23 червня 2021 року № 423 відповідач зазначив, що через відсутність механізму нарахування індексації грошового забезпечення та незакладення до бюджету коштів для виплати індексації в період з листопада 2015 року по грудень 2018 року, неможливо надати довідку-розрахунок нарахованої індексації за період з 2016 року по 01 грудня 2018 року.
Згідно довідки відповідача від 22 січня 2022 року № 81 про нараховане грошове забезпечення за період з вересня 2016 року по березень 2021 року позивачці нараховано індексацію грошового забезпечення за період з грудня 2018 року по березень 2021 року.
Згідно розрахунку виплаченої індексації грошового забезпечення позивачці за період з вересня 2016 року по березень 2021 року застосовано для розрахунку базові місяці для обчислення індексу споживчих цін січень 2016 року та березень 2018 року.
Не погоджуючись з вищенаведеним, позивачка звернулася до суду з цим позовом.
ІІІ. ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХНЬОГО ЗАСТОСУВАННЯ
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Правові, економічні та організаційні основи підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін з метою дотримання встановлених Конституцією України гарантій щодо забезпечення достатнього життєвого рівня населення України визначені Законом України "Про індексацію грошових доходів населення" від 03 липня 1991 року № 1282-XII (далі - Закон № 1282-XII, у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).
Відповідно до статті 1 Закону № 1282-XII індексація грошових доходів населення - встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.
Згідно з положеннями статті 2 Закону № 1282-XII індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема, оплата праці (грошове забезпечення). Індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.
Статтею 3 Закону № 1282-ХІІ передбачено, що індекс споживчих цін обчислюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері статистики, і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях.
Підстави для проведення індексації визначені статтею 4 Закону № 1282-ХІІ.
У первинній редакції частина перша статті 4 цього Закону передбачала, що індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 101 відсотка.
Надалі до цієї норми були внесені зміни Законом України від 24 грудня 2015 року №911-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України", який набрав чинності 01 січня 2016 року.
Тож з 01 січня 2016 року за правилами частини першої статті 4 Закону № 1282-ХІІ індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка.
Інші положення статті 4 цього Закону з 2005 року й дотепер залишилися незмінними.
Зокрема, частина друга статті 4 Закону № 1282-ХІІ передбачає, що обчислення індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком, починаючи з місяця введення в дію цього Закону.
Згідно з частиною третьою статті 4 Закону № 1282-ХІІ для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений у частині першій цієї статті.
Відповідно до частини четвертої статті 4 Закону № 1282-ХІІ підвищення грошових доходів населення у зв`язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, у якому опубліковано індекс споживчих цін.
Порядок проведення індексації грошових доходів населення визначається Кабінетом Міністрів України (частина друга статті 6 Закону № 1282-XII).
Постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року № 1078 затверджено Порядок проведення індексації грошових доходів населення, яким визначені правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населення (надалі - Порядок № 1078).
Згідно з пунктом 1 Порядку № 1078 цей акт визначає правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населення і поширюється на підприємства, установи та організації незалежно від форми власності і господарювання, а також на фізичних осіб, що використовують працю найманих працівників.
Пункт 1-1 Порядку № 1078 загалом дублює приписи статей 3, 4 Закону № 1282-ХІІ, деталізуючи відповіді на питання про те, коли проводиться індексація.
Так, пунктом 1-1 Порядку № 1078 встановлено, що підвищення грошових доходів громадян у зв`язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому офіційно опубліковано індекс споживчих цін.
Індексація грошових доходів населення проводиться у разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який встановлюється в розмірі 103 відсотка (застосовується з 01 січня 2016 року).
Індекс споживчих цін обчислюється Держстатом і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях.
Обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком починаючи з березня 2003 року - місяця опублікування Закону України від 06 лютого 2003 року № 491-IV "Про внесення змін до Закону України "Про індексацію грошових доходів населення".
Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений в абзаці другому цього пункту.
За змістом абзацу 5 пункту 2 Порядку № 1078 індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані в гривнях на території України, які не мають разового характеру, зокрема грошове забезпечення військовослужбовців.
Абзаци 2, 4 пункту 4 Порядку № 1078 деталізують межі індексації, які законодавець обумовив в частині шостій статті 2 Закону № 1282-ХІІ.
Так, абзац 2 пункту 4 Порядку № 1078 визначає, що оплата праці, у тому числі працюючим пенсіонерам, грошове забезпечення, розмір аліментів, визначений судом у твердій грошовій сумі, допомога по безробіттю, що надається залежно від страхового стажу у відсотках середньої заробітної плати, стипендії індексуються у межах прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб.
Натомість абзац 4 пункту 4 Порядку № 1078 установлює, що частина грошових доходів, яка перевищує прожитковий мінімум, встановлений для відповідних соціальних і демографічних груп населення, індексації не підлягає.
Питання про те, як саме визначається сума індексації, регулювалося абзацом 6 пункту 4 Порядку № 1078, а з 15 березня 2018 року врегульоване абзацом 5 цього ж пункту, норми яких є тотожними і передбачають, що сума індексації грошових доходів громадян визначається як результат множення грошового доходу, що підлягає індексації, на величину приросту індексу споживчих цін, поділений на 100 відсотків.
Пункт 5 Порядку № 1078 застосовується з 01 грудня 2015 року у новій редакції на підставі постанови Уряду від 09 грудня 2015 року № 1013.
Абзац 1 пункту 5 Порядку №1078 у вказаній редакції передбачав, що у разі підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків.
Цей же абзац діяв з 15 березня 2018 року до 01 квітня 2021 року у редакції постанови Уряду №141 від 28 лютого 2018 року і встановлював, що у разі підвищення тарифних ставок (окладів), стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, визначених у пункті 2 цього Порядку, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків.
Абзац 2 пункту 5 Порядку №1078 застосовується з 01 грудня 2015 року дотепер у редакції постанови Уряду №1013 від 09 грудня 2015 року і передбачає, що обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення.
Абзац 3 пункту 5 Порядку №1078 застосовувався з 01 грудня 2015 року у редакції постанови Уряду №1013 від 09 грудня 2015 року і передбачав, що сума індексації у місяці підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу.
Цей же абзац з 15 березня 2018 року дотепер діє у редакції постанови Уряду №141 від 28 лютого 2018 року та передбачає, що сума індексації у місяці підвищення грошових доходів, зазначених у абзаці першому цього пункту, не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення доходу.
Абзац 4 пункту 5 Порядку №1078 застосовується з 01 грудня 2015 року дотепер у редакції постанови Уряду №1013 від 09 грудня 2015 року і встановлює таке правило: якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу, сума індексації у цьому місяці визначається з урахуванням розміру підвищення доходу і розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу.
Абзац 5 пункту 5 Порядку №1078 застосовувався з 01 грудня 2015 року до 01 квітня 2021 року у редакції постанови Уряду №1013 від 9 грудня 2015 року і передбачав, що у разі зростання заробітної плати за рахунок інших її складових без підвищення тарифних ставок (окладів) сума індексації не зменшується на розмір підвищення заробітної плати. У разі коли відбувається підвищення тарифної ставки (окладу), у місяці підвищення враховуються всі складові заробітної плати, які не мають разового характеру.
Абзац 6 пункту 5 Порядку №1078 діяв з 01 грудня 2015 року у редакції постанови Уряду №1013 від 09 грудня 2015 року і передбачав, що до чергового підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, до визначеної суми індексації додається сума індексації, яка складається внаслідок перевищення величини індексу споживчих цін порогу індексації, зазначеного у пункті 1-1 цього Порядку.
Цей же абзац з 15 березня 2018 року до 01 квітня 2021 року діяв у редакції постанови Уряду №141 від 28 лютого 2018 року і передбачав, що до чергового підвищення тарифних ставок (окладів), стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, крім щомісячних страхових виплат потерпілим на виробництві (з урахуванням виплат на необхідний догляд за потерпілим) та членам їх сімей, до визначеної суми індексації додається сума індексації, яка складається внаслідок перевищення величини індексу споживчих цін порогу індексації, зазначеного у пункті 1-1 цього Порядку.
Пункт 10-2 Порядку №1078 був викладений у новій редакції на підставі постанови Уряду №1013 від 09 грудня 2015 року.
У цій редакції пункт 10-2 Порядку №1078 застосовувався з 01 грудня 2015 року до 01 квітня 2021 року та передбачав, що для працівників, яких переведено на іншу роботу на тому самому підприємстві, в установі або організації, а також переведено на роботу на інше підприємство, в установу або організацію або в іншу місцевість та у зв`язку із змінами в організації виробництва і праці у разі продовження такими працівниками роботи, для новоприйнятих працівників, а також для працівників, які використали відпустку для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та відпустку без збереження заробітної плати, передбачені законодавством про відпустки, обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення тарифної ставки (окладу), за посадою, яку займає працівник.
Абзац 1 пункту 1 статті 9 Закону України від 20 грудня 1991 року № 2011-XII "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" (далі - Закон № 2011-XII) передбачає, що держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.
Пункт 2 статті 9 цього Закону встановлює, що до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Абзац 2 пункту 3 статті 9 Закону № 2011-XII передбачає, що грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону.