ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 листопада 2024 року
м. Київ
справа №420/24932/23
адміністративне провадження № К/990/8084/24
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Білак М.В.,
суддів: Губської О.А., Мацедонської В.Е.,
розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу
за касаційною скаргою Державної служби України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека)
рішення Одеського окружного адміністративного суду від 30 листопада 2023 року
(головуюча суддя - Потоцька Н.В.)
на постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 13 лютого 2024 року (головуючий суддя - Лук`янчук О.В., судді: Бітов А.І., Ступаков І.Г.)
у справі № 420/24932/23
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Північ Транс"
до Відділу державного нагляду (контролю) у Одеській області Державної служби України з безпеки на транспорті
про визнання протиправною та скасування постанови.
I. РУХ СПРАВИ
1. У вересні 2023 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Північ Транс" (далі -ТОВ "Північ Транс") звернулось до суду з вказаним позовом, в якому просило визнати протиправною та скасувати постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу №ПШ020017 від 03 липня 2023 року (далі - Спірна постанова, Постанова №ПШ020017).
2. На думку позивача, в Укртрансбезпеки були відсутні підстави для прийняття Спірної постанови, оскільки ТОВ "Північ Транс" надало усі необхідні документи посадовим особам Укратрансбезпеки, зокрема, схему маршруту, відповідно до вимог статті 39 Закону України від 05 квітня 2001 року №2344-III "Про автомобільний транспорт" (далі - Закон №2344-III). Окрім того, позивач зазначає про порушення відповідачем процедури фіксації вчинення правопорушення, оскільки не було здійснено відео фіксації.
3. Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 30 листопада 2023 року, залишеного без змін постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 13 лютого 2024 року, позовні вимоги задоволено. Визнано протиправною та скасовано постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу №ПШ020017 від 03 липня 2023 року. Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань з відповідача на користь ТОВ "Північ Транс" судові витрати за сплату судового збору у розмірі 2684 (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири гривні) грн 00 коп.
4. Не погоджуючись із рішеннями судів попередніх інстанцій, Укртрансбезпека звернулась із касаційною скаргою до Верховного Суду.
5. Ухвалою Верховного Суду від 23 травня 2024 року відкрито касаційне провадження за скаргою Укртрансбезпеки.
II. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
6. Основним видом економічної діяльності ТОВ ""Північ Транс" є 49.31 - Пасажирський наземний транспорт міського та приміського сполучення.
7. 19 травня 2023 року посадовою особою Державної служби України з безпеки на транспорті в м. Кривий Ріг, на підставі направлення на рейдову перевірку від 12 травня 2023 року №014517, здійснено перевірку транспортного засобу марки "РУТА", державний номерний знак НОМЕР_1, водій ОСОБА_1 (посвідчення водія НОМЕР_2 від 21 серпня 2014 року).
8. Власником зазначеного транспортного засобу є ТОВ "Північ Транс", що підтверджується тимчасовим реєстраційним талоном серія НОМЕР_3 .
9. За результатом перевірки встановлено, що на вказаному транспортному засобі "РУТА", державний номерний знак НОМЕР_1, здійснювалось перевезення пасажирів на маршруті № 397 з порушенням законодавства про автомобільний транспорт, а саме - перевезення пасажирів за відсутності на момент проведення перевірки схеми маршруту, яка передбачена статтею 39 Закону №2344-III. Відповідальність за вказане порушення передбачене абзацом 3 частини першої статті 60 Закону №2344-III.
10. За результатом виявлених порушень складено Акт проведення перевірки, на підставі якого 03 липня 2023 року в.о. начальника відділу державного нагляду (контролю) у Одеській області винесено постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу №ПШ020017, про застосування до ТОВ "Північ Транс" адміністративно-господарського штрафу у розмірі 17000 грн.
11. Не погодившись із Постановою №ПШ020017 позивач звернувся до суду.
III. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
12. Суд першої інстанції, з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції, зазначив, що відповідач не надав до суду належних та допустимих доказів на підтвердження відсутності у позивача під час перевірки 19 травня 2023 року документів згідно з вимогами статті 39 Закону № 2344-III, а тому були відсутні підстави для застосування адміністративно-господарського штрафу.
13. При цьому суди наголосили, що наявні в матеріалах справи доказах та недотримання інспектором вимог щодо ведення відео фіксації протягом всього часу проведення перевірки можуть трактувати суперечливі обставини лише на користь ТОВ "Північ Транс".
14. Суд апеляційної інстанції вказав, що відповідачем не доведено відсутність документів зафіксованих в акті перевірки, оскільки з наданих відповідачем фото не можливо встановити їх походження, пристрій на який такі фото було зроблено та відсутність розміщення схеми в транспортному засобі, оскільки фото транспортного засобу наявне тільки з вулиці, а тому такі не є належним доказом. При цьому, інших доказів допущення порушення, встановленого суб`єктом владних повноважень, останнім не надано.
V. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ
15. Касаційне провадження за скаргою Укртрансбезпеки відкрито на підстав пункту 1 частини четвертої статі 328 КАС України.
16. У касаційній скарзі вказано, що судом апеляційної інстанції в оскаржуваному рішенні застосовано норми права без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 22 грудня 2021 року у справі №420/3371/21, від 23 листопада 2023 року у справі №340/4637/23, від 19 жовтня 2023 року у справі №640/27759/21.
17. Скаржник зазначає, що судами першої та апеляційної інстанцій неправильно застосовано положення статей 48, 60 Закону №2344-III.
18. Представник Укртрансбезпеки наголосив, що саме на місці проведення перевірки встановлюється фактичні обставини справи та здійснюється перевірка документів, які повинні бути у водія саме на момент проведення перевірки. Під час проведення рейдової перевірки відповідачем було зафіксовано відсутність документів, визначених законодавством, а саме - схеми маршруту. Під час розгляду справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт позивачем не було спростовано факт виявленого порушення та не було надано відповідні документи під час розгляду справи, а тому суд першої інстанції не повинен був враховувати надану під час розгляду судом справи схему маршруту.
19. Відповідач вказав, що під час рейдової перевірки інспектором здійснено фотофіксацію процесу перевірки, відеозапис перевірки не міг бути здійснений з технічних причин, про що старшим державним інспектором повідомлено керівника територіального органу Укртрансбезпеки в письмових поясненнях. Проте, не здійснення відео фіксації процесу перевірки жодним чином не спростовує факту вчиненого порушення, оскільки, всі порушення зафіксовані посадовою особою Укртрансбезпеки в акті проведення перевірки, крім того, старшим державним інспектором увесь процес перевірки виконувалась фотофіксацію, що також передбачено Порядком № 590.
20. Представник позивача надав відзив на касаційну скаргу, в якому просив оскаржувані судові рішення залишити без змін, а скаргу - без задоволення. Зазначив, що фіксування порушення Укртрансбезпекою в акті проведення рейдової перевірки, за відсутності відеозапису процесу перевірки, не є достатнім доказом факту вчинення порушення. В обґрунтування свої позиції вказав на постанову Верховного Суду від 29 березня 2023 року у справі №620/19132/21.
21. Також представник позивача вказав, що, всупереч пункту 12 розділу ІІ Порядку застосування засобів фото- і відеофіксації посадовими особами Державної служби України з безпеки на транспорті, затвердженого наказом Міністерства інфраструктури України від 09 серпня 2022 року №590 (далі - Порядок №590), інспектор Укртрансбезпеки не повідомив відповідальну особу та здійснював проведення перевірки з технічно несправним реєстратором.
VI. ОЦІНКА ВЕРХОВНОГО СУДУ
22. Верховний Суд, перевіривши і обговоривши доводи касаційної скарги, виходячи з меж касаційного перегляду, визначених статтею 341 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), вважає за необхідне зазначити наступне.
23. Спірні правовідносини виникли щодо накладення Спірною постановою адміністративно-господарського штрафу за порушення перевізником вимог статей 39 Закону №2344-III (відсутність під час рейдової перевірки схеми маршруту).
24. Суди першої та апеляційної інстанцій дійшли висновку щодо протиправності Спірної постанови та наявності підстав для її скасування.
25. Верховний Суд не погоджується із вказаним висновком з огляду на наступне.
26. Засади організації та діяльності автомобільного транспорту визначає Закон України "Про автомобільний транспорт" №2344-III від 05 квітня 2001 року.
27. Статтею 1 Закону №2344-III визначено, що автомобільний перевізник - це фізична або юридична особа, яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів чи (та) вантажів транспортними засобами.
28. Судами попередніх інстанцій встановлено, що під час проведення спірної перевірки Укртрансбезпекою було встановлено, що транспортний засіб "РУТА", ДНЗ АЕ 6217 ІР на момент проведення перевірки містив трафарет з позначенням маршруту " 397" (5-й Зарічний-Визволення). Вказаний транспортний засіб перебував у користуванні позивача на підставі тимчасового реєстраційного талона, наявного в матеріалах справи.
29. Отже, в розумінні Закону №2344-III саме ТОВ "Північ Транс" було перевізником пасажирів 19 травня 2023 року під час рейдової перевірки транспортного засобу "РУТА", ДНЗ АЕ 6217 ІР.
30. У відповідності до статті 18 Закону №2344 з метою організації безпечної праці та ефективного контролю за роботою водіїв транспортних засобів автомобільні перевізники зобов`язані:
- організовувати роботу водіїв транспортних засобів, режими їх праці та відпочинку відповідно до вимог законодавства України;
- здійснювати заходи, спрямовані на забезпечення безпеки дорожнього руху;
- забезпечувати виконання вимог законодавства з питань охорони праці;
- здійснювати організацію та контроль за своєчасним проходженням водіями медичного огляду, забезпечувати їх санітарно-побутовими приміщеннями й обладнанням.
Контроль за роботою водіїв транспортних засобів має забезпечувати належне виконання покладених на них обов`язків і включає організацію перевірок режимів їх праці та відпочинку, а також виконання водіями транспортних засобів вимог цього Закону та законодавства про працю.
31. Згідно зі статтею 34 Закону №2344-III автомобільний перевізник повинен виконувати вимоги цього Закону та інших законодавчих і нормативно-правових актів України у сфері перевезення пасажирів та/чи вантажів.
32. Отже, з аналізу вказаних правових норм, вбачається, що контроль за роботою водіїв повинен здійснюватися роботодавцем незалежно від протяжності маршрутів та інших обставин.
33. Аналогічна правова позиція міститься в постановах Верховного Суду від 01 лютого 2024 року у справі №600/3906/22-а, від 19 березня 2020 року у справі №823/1199/17, від 19 серпня 2019 року у справі №823/5035/15.
34. Відповідно до статті 39 Закону №2344-III автомобільні перевізники, водії, пасажири повинні мати і пред`являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконуються пасажирські перевезення.
Документи для регулярних пасажирських перевезень для водія автобуса:
- посвідчення водія відповідної категорії,
- реєстраційні документи на транспортний засіб,
- квитково-касовий лист,
- схема маршруту,
- розклад руху,
- таблиця вартості проїзду (крім міських перевезень), інші документи, передбачені законодавством України.
35. Згідно з абзацом 3 частини першої статті 60 Закону №2344-III за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи за перевезення пасажирів та вантажів за відсутності на момент проведення перевірки документів, визначених статтями 39 і 48 цього Закону, - штраф у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
36. Під час перевірки встановлено здійснення позивачем перевезення пасажирів за відсутності схеми маршруту, про що складено Акт від 19 травня 2023 року та здійснено фотофіксацію.
37. Суди попередніх інстанцій, задовольняючи позовні вимоги, врахували те, що позивач разом з позовною заявою подав до суду схему маршруту №397 по місту Кривий Ріг, паспорт автобусного маршруту регулярних перевезень №397/037 від 25 жовтня 2019 року та фото фіксацію розміщення схеми в транспортному засобі. При цьому, представник ТОВ "Північ Транс" з`явився на розгляд справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт, однак не надав схему маршруту.
38. Тобто, позивач не був позбавлений права під час розгляду справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт, надати пояснення та/або додаткові докази відповідачу щодо наявності схеми маршруту.
39. Згідно зі статтею 40 Закону №2344-III водій автобуса зобов`язаний, зокрема, мати з собою і пред`являти для перевірки уповноваженим посадовим особам документи, передбачені законодавством; дотримуватися визначеного маршруту та розкладу руху автобуса. Також вказаною статтею визначено, що водію автобуса забороняється, зокрема, змінювати маршрут та розклад руху.
40. Аналізуючи вказані правові норми, Верховний Суд зауважує, що формування та збір документів для перевезення завершується на початок руху та всі документи щодо перевезення мають бути наявні у водія під час перевірки, тобто саме на місці зупинки мають бути надані первинні документи, інші документи, на підставі яких здійснюється перевезення та саме на підставі цих, а не складених в інший час документів та наявних поза місцем події.
41. Верховний Суд неодноразово зазначав, що подання до суду документів, які не було пред`явлено під час перевірки, не спростовують факт відсутності встановленого порушення, оскільки обов`язок пред`являти такі документи чітко встановлений Законом №2344-ІІІ.
42. Основну інформацію для притягнення особи до відповідальності, а також для можливого наступного оскарження особою дій Укртрансбезпеки, несуть саме ті документи, які особа (водій транспортного засобу або інша компетентна особа автомобільного перевізника) подає контролюючому органу в момент виявлення порушення та/або під час безпосереднього розгляду питання про притягнення до адміністративної відповідальності.
43. Натомість, нові докази, які подають заінтересовані особи, зокрема до суду, який розглядає відповідний спір, після визначення контролюючим органом належного перевізника та його притягнення до адміністративної відповідальності мають оцінюватися з розумною критикою та із чітким застосуванням критеріїв належності, допустимості, достовірності та достатності таких нових доказів, а також їх взаємозв`язку із документами, які були надані контролюючому органу в момент перевірки.
44. Тільки такий підхід забезпечить дотримання принципу належного виконання учасниками спірних правовідносин вимог законодавства, яке регулює перевезення пасажирів та вантажів, та реалізацію принципу правової визначеності у спорах щодо встановлення дійсного автомобільного перевізника компетентним органом, який контролює дотримання державної політики з питань безпеки на наземному транспорті.
45. Вказані правові висновки викладено в постановах Верховного Суду від 22 грудня 2021 року у справі №420/3371/21, від 23 листопада 2023 року у справі №340/4637/22, від 19 жовтня 2023 №640/27759/21. Проте, ці висновки не були застосовані судами попередніх інстанцій, але про них зазначає Укртрансбезпека у своїй касаційній скарзі.
46. Також необхідно вказати, що головним аргументом позивача при зверненні до суду із позовом було те, що відповідач не зафіксував належним чином порушення.
47. Згідно із статтею 6 Закону №2344-III державний контроль автомобільних перевізників на території України здійснюється шляхом проведення планових, позапланових і рейдових перевірок (перевірок на дорозі).
Під час проведення рейдової перевірки (перевірки на дорозі) посадові особи центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, мають право, зокрема, використовувати засоби фото- і відеофіксації процесу перевірки, у тому числі в автоматичному режимі.
48. Отже, під час проведення перевірок на дорозі посадові особи центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті мають право, а не обов`язок здійснювати фото - і відеофіксацію.
49. Процедуру проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі) щодо додержання автомобільними перевізниками вимог законодавства про автомобільний транспорт визначає Порядок проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі), затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 08 листопада 2006 року №1567 (далі - Порядок №1567).
50. Пунктами 20, 21 Порядку №1567 визначено, що виявлені під час рейдової перевірки (перевірки на дорозі) порушення вимог законодавства та норм і стандартів щодо організації перевезень автомобільним транспортом зазначаються в акті з посиланням на порушену норму.
У разі виявлення в ході рейдової перевірки (перевірки на дорозі) транспортного засобу порушення законодавства про автомобільний транспорт посадовою особою (особами), що провела перевірку, складається акт за формою згідно з додатком 3.
51. Враховуючи зазначені правові норми, колегія суддів Верховного Суду приходить до висновку про наявність обов`язку у працівників Укртрансбезпеки під час рейдової перевірки здійснити фіксування виявленого порушення, шляхом складання акту, що і було здійснено відповідачем.
52. Застосування, зберігання, видачу, приймання (повернення) засобів фото- і відеофіксації, доступу до фото- і відеозаписів посадовими особами Укртрансбезпеки під час здійснення їхніх повноважень, а також зберігання, видалення та використання інформації, отриманої за допомогою засобів фото- і відеофіксаці регулює Порядок застосування засобів фото- і відеофіксації посадовими особами Державної служби України з безпеки на транспорт, затверджений наказом Міністерства інфраструктури України 09 серпня 2022 року №590.
53. Відповідно до пункту 12 розділу ІІ Порядку №590 Про виявлення пошкоджень, несправностей або втрату портативного відеореєстратора, накопичувача посадова особа Укртрансбезпеки, яка його використовувала, зобов`язана негайно, але не пізніше однієї години з моменту виявлення таких пошкоджень, несправностей або втрати, повідомити відповідальну особу.
Про виявлення пошкоджень, несправностей або втрату портативного відеореєстратора, накопичувача відповідальна особа зазначає у Журналі обліку.
Про розрядження портативного відеореєстратора посадова особа Укртрансбезпеки зобов`язана повідомити безпосереднього керівника.
У разі виявлення пошкоджень, несправностей, втрати та розрядження портативного відеореєстратора посадова особа Укртрансбезпеки продовжує здійснення заходів, визначених пунктом 3 розділу I цього Порядку, з використанням інших технічних засобів, які мають функції фото- і відеозапису.
54. Під час спірної перевірки старшим інспектором, яким проводилась рейдова перевірка 19 травня 2023 року, було здійснено фотофіксацію процесу перевірки, відеозапис не здійснювався з технічних причин, про що старшим державним інспектором було повідомлено в письмових поясненнях керівнику територіального органу Укратрансбезпеки.
55. Отже, є необґрунтованими доводи представника позивача про безпідставне не здійснення відповідачем відео фіксації. Окрім того, Верховний Суд наголошує, що не здійснення відео фіксації процесу перевірки жодним чином не спростовує факту вчинення порушення, оскільки порушення було зафіксоване уповноваженою особою Укртрансбезпеки в акті проведення перевірки.
56. Враховуючи, що позивач як перевізник не дотримався обов`язку здійснення контролю за роботою водіїв транспортних засобів, Верховний Суд приходить до висновку про законність накладення адміністративно - господарського штрафу. Таким чином, висновки судів попередніх інстанцій щодо наявності підстав для скасування Спірної постанови є помилковими.
57. Згідно з частинами першою, третьою статті 351 КАС України суд скасовує судове рішення повністю або частково і ухвалює нове рішення у відповідній частині або змінює його, якщо таке судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з неправильним застосуванням норм матеріального права або порушенням норм процесуального права. Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.
58. Отже, підсумовуючи викладене, Верховний Суд дійшов висновку, що суди першої та апеляційної інстанцій у повному обсязі встановили обставини справи, але допустили неправильне застосування норм матеріального права, а саме статей 6, 39, 40 Закону №2344-III, пунктів 20, 21 Порядку №1567, що призвело до ухвалення незаконних рішень.
59. За вказаних обставин, Верховний Суд дійшов висновку про наявність підстав для скасування оскаржуваних судових рішень та ухвалення нового рішення про відмову в задоволенні позову.
Керуючись статтями 341, 345, 351, 359 КАС України, Верховний Суд