iplex360.Демо.Судові рішення

РІШЕННЯ

Іменем України

11 листопада 2024 року

м. Київ

справа №990/208/24

адміністративне провадження № П/990/208/24

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду

головуючого судді - Губської О.А.,

суддів: Білак М.В., Єресько Л.О., Жука А.В., Загороднюка А.Г.,

за участю:

секретаря судового засідання: Олеярника М.І.,

позивача: ОСОБА_1

представника відповідача Вищої кваліфікаційної комісії суддів України: Друцької О.Г.

представника відповідача Вищої ради правосуддя: Цуцкірідзе І.Я.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, Вищої ради правосуддя про визнання протиправними та скасування рішень,

УСТАНОВИВ:

Зміст позовних вимог та предмет спору

1. ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернулася до Верховного Суду як суду першої інстанції з вказаною позовною заявою.

1.1. Позивач просить визнати протиправними та скасувати рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 20 листопада 2023 року № 18/ко-23 та рішення Вищої ради правосуддя від 14 травня 2024 року № 1426/0/15-24.

Стислий виклад позицій учасників справи

2. Позивач обґрунтовує свої вимоги тим, що Указом Президента України від 29 вересня 2016 року № 425/2016 вона призначена на посаду судді Великоновосілківського районного суду Донецької області.

2.1. Рішенням Комісії від 26 квітня 2018 року №99/зп-18 призначено кваліфікаційне оцінювання суддів місцевих та апеляційних судів на відповідність займаній посаді, зокрема і стосовно неї.

2.2. Відповідно до частини третьої статті 85 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" рішенням Комісії від 12 грудня 2018 року № 31З/зп-18 призначено проведення тестування особистих морально-психологічних якостей і загальних здібностей стосовно 2479 суддів у межах кваліфікаційного оцінювання суддів місцевих та апеляційних судів на відповідність займаній посаді та кваліфікаційного оцінювання у зв`язку з накладенням дисциплінарного стягнення, зокрема судді Великоновосілківського районного суду Донецької області ОСОБА_1 .

2.3. На першому етапі кваліфікаційного оцінювання позивач склала анонімне письмове тестування, за результатами якого набрала 79,875 балів. Рівень практичних навичок та умінь у правозастосуванні оцінено за результатами виконаного практичного завдання у 87 балів. Тобто на етапі складення іспиту позивач загалом набрала 166,875 балів, що становить 79,46 % від максимально можливого бала, встановленого в межах цього іспиту.

2.4. Рішенням Комісії від 27 липня 2018 року № 44/зп-18 затверджено результати першого етапу кваліфікаційного оцінювання суддів на відповідність займаній посаді "Іспит", складеного 16 травня 2018 року, зокрема судді Великоновосілківського районного суду Донецької області ОСОБА_1, допущено її до другого етапу кваліфікаційного оцінювання суддів місцевих та апеляційних судів на відповідність займаній посаді "Дослідження досьє та проведення співбесіди".

2.5. Позивач пройшла тестування особистих морально-психологічних якостей та загальних здібностей, за результатами якого 24.02.2019 складено висновок та визначено рівні показників критеріїв особистої, соціальної компетентності, професійної етики та доброчесності.

2.6. За результатами дослідження суддівського досьє судді Великоновосілківського районного суду Донецької області ОСОБА_1 та співбесіди із нею Комісія дійшла таких висновків.

2.7. Ефективність здійснення правосуддя судді ОСОБА_1 оцінено в 60 балів. При цьому Комісія зазначила, що таку оцінку надано за результатами дослідження досьє і співбесіди, ураховуючи пояснення судді, кількість скасованих та змінених рішень, навантаження судді порівняно з іншими суддями у відповідному суді, надано оцінку порушенню строків надсилання тексту судових рішень до Єдиного державного реєстру судових рішень.

2.8. Діяльність дослідження фахового рівня відповідно до змісту рішення Комісії оцінена за результатом дослідження досьє і проведенням співбесіди з урахуванням пояснень судді у 2 бали.

2.9. При цьому, критерій професійної компетентності оцінено Комісією в 228,875 балів, тоді як рішення в частині оцінки ефективності здійснення правосуддя і в частині діяльності дослідження фахового рівня не вмотивоване.

2.10. За критерієм особистої компетентності - 55 балів, соціальної компетентності - 70 балів, професійної етики - 50 балів. Оцінка проведена на підставі результатів тестування, дослідження інформації, яка міститься в досьє, та співбесіди, інших мотивів Комісією не наведено.

2.11. За критерієм доброчесності, суддя ОСОБА_1 набрала 42,5 бали. За цим критерієм суддю оцінено на підставі результатів тестування особистих морально-психологічних якостей і загальних здібностей, дослідження інформації, яка міститься в досьє судді, та співбесіди.

2.12. У підсумку критерій професійної етики оцінено Комісією в 130 балів, критерій доброчесності в 122,5 бали.

2.13. Таким чином за результатами кваліфікаційного оцінювання суддя ОСОБА_1 набрала 606,375 балів, що становить менше 67 відсотків від суми максимально можливих балів, отриманих за результатами кваліфікаційного оцінювання всіх критеріїв.

2.14. За таких обставин рішенням від 20 листопада 2023 року №18/ко-23 Комісія визнала суддю Великоновосілківського районного суду Донецької області ОСОБА_1 такою, що не відповідає займаній посаді, та рекомендувала Вищій раді правосуддя розглянути питання про її звільнення з посади судді.

2.15. Вирішальним чинником у визнанні судді ОСОБА_1 такою, що не відповідає займаній посаді, слугували відомості, що містяться у її суддівському досьє, та оцінка членами Комісії результатів проведеної з нею співбесіди, у тому числі за критеріями доброчесності та професійної етики. На цьому етапі кваліфікаційного оцінювання на відповідність займаній посаді суддя може отримати майже до 80% з усіх можливих балів (до 790 балів), оскільки на етапі "Іспит" максимально можлива кількість балів становить лише 210, з яких ОСОБА_1 отримала 166,875 балів (більше 79 %).

2.16. Рішенням колегії ВККС №18/ко-23 від 20.11.23 визначено, що суддя Великоновосілківського районного суду Донецької області ОСОБА_1 за результатами кваліфікаційного оцінювання суддів місцевих судів на відповідність займаній посаді набрала 606,375 бала; визнано суддю Великоновосілківського районного суду Донецької області ОСОБА_1 такою, що не відповідає займаній посаді; постановлено внести до Вищої ради правосуддя подання з рекомендацією про звільнення з посади судді Великоновосілківського районного суду Донецької області ОСОБА_1 .

2.17. 14 травня 2024 року Вища рада правосуддя постановила рішення №1426/0/15-24 звільнити ОСОБА_1 з посади судді Великоновосілківського районного суду Донецької області на підставі підпункту 4 пункту 161 розділу XV "Перехідні положення" Конституції України.

2.18. Вказані рішення мотивовано недбалим ставленням судді до покладеного на неї обов`язку по декларуванню, а саме: в декларації за 2019 рік не вказано належний чоловікові судді гараж; не зазначено доходи отримані чоловіком судді від ТОВ "Южноє"; не зазначено відомостей про квартиру чи житловий будинок в смт. Велика Новосілка Донецької області у 2019 році, в якому проживала суддя; неправильно вказано суму отриманого суддею доходу.

2.19. Крім того, в деклараціях родинних зав`язків поданих у 2017, 2018, 2020 роки відсутні відомості про чоловіка судді, який є адвокатом; декларації родинних зав`язків за період 2017-2021 років та доброчесності за 2021 рік, строк подання якої був встановлений до 01 лютого 2022, суддею не подано, в той час як у декларації доброчесності за 2022 рік, поданій 27.01.2023 у пунктах 5, 6, 7 суддя підтвердила своєчасність, повноту та достовірність зазначених у деклараціях відомостей.

2.20. ВККС та ВРП також встановили факт придбання суддею автомобіля "Volkswagen Touareg" 2011 року випуску за ціною 75000,00 грн, яка є суттєво нижчою за середньоринкову ціну для таких транспортних засобів.

2.21. Пояснення судді щодо перелічених обставин визнано нечіткими, непереконливими та суперечливими, а тому ВККС та ВРП дійшли висновку про недостатнє сприйняття ОСОБА_1 фундаментальних засад доброчесності, неузгодженість її поведінки з високими стандартами поведінки судді та свідчать про неналежне дотримання нею вимог професійної етики та доброчесності судді.

2.22. Інші питання, що були предметом дослідження, у тому числі наведені у висновках ГРД про невідповідність судді ОСОБА_1 критеріям доброчесності та професійної етики, за відсутності переконливих доказів, визнані ВККС та ВРП такими, що не містять ознак істотних порушень.

2.23. Вважаючи, що під час проведення співбесіди, як завершальної стадії кваліфікаційного оцінювання судді, певні члени комісії та ради діяли непрофесійно та упереджено, а прийняті рішення не відповідають ані фактичним обставинам справи, ані вимогам закону, позивач звернулася до суду з цим позовом.

3. 10 липня 2024 року через підсистему "Електронний Суд" до Верховного Суду від Вищої ради правосуддя надійшов письмовий відзив на позовну заяву, у якому остання повідомляє, що при ухваленні спірного рішення вона керувалась положеннями Конституції України, Законом України "Про судоустрій і статус суддів" та Законом України "Про Вищу раду правосуддя", про що зазначено в тексті оскаржуваного рішення. Вказує, що вичерпні підстави для оскарження рішення Вищої ради правосуддя про звільнення з посади судді встановлені Законом України "Про Вищу раду правосуддя". Однак, позивач у позовній заяві їх не наводить. Водночас, оспорюване нею рішення прийняте повноважним складом Ради та містить визначені законом підстави для його прийняття та мотиви, з яких Рада дійшла саме такого висновку. З урахуванням цього відповідач наголошує, що діяв в межах повноважень та у спосіб, що передбачений законодавством України, підстави для задоволення позову відсутні.

4. 12 липня 2024 року на адресу Верховного Суду надійшов письмовий відзив Вищої кваліфікаційної комісії суддів України на позовну заяву, у якому Комісія вказує про свою незгоду з викладеними позивачем у позові доводами. Комісія зазначає, що доводи позивача, якими вона обґрунтовувала неправомірність оспорюваного рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, не спростовують тих фактів і обставин, які стали підставою для висновку про її невідповідність займаній посаді судді. Позивачем не надано переконливих доказів, які б вказували на вчинення Комісією будь-яких дій або бездіяльності, які б мали ознаки порушення прав та інтересів ОСОБА_1 . Зазначає, що оспорювані позивачем рішення Комісії та Вищої ради правосуддя є такими, що ухвалені з дотриманням процедури та визначених статтею 2 Кодексу адміністративного судочинства України критеріїв щодо рішень суб?єктів владних повноважень для визнання їх правомірними. Просить відмовити у задоволенні позову повністю.

Клопотання учасників справи та процесуальні дії у справі

5. Ухвалою Верховного Суду від 24 червня 2024 року відкрито провадження в цій адміністративній справі та відповідно до частини другої статті 266 Кодексу адміністративного судочинства України вирішено проводити розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження.

6. Судове засідання призначено на 22 липня 2024 року об 11:30 годині.

7. 22 липня 2024 року розгляд цієї справи не відбувся.

8. Наступне судове засідання призначено на 11:00 годину 09 вересня 2024 року.

9. Ухвалою Верховного Суду від 09 вересня 2024 року задоволено заяву Вищої ради правосуддя про участь у судових засіданнях в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду у цій справі.

10. 09 вересня 2024 року протокольною ухвалою Верховний Суд оголосив перерву в судовому засіданні до 21 жовтня 2024 року.

11. У зв`язку із звільненням ОСОБА_2 з посади судді Верховного Суду у зв`язку з поданням заяви про відставку, розпорядженням Заступника керівника апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду від 14 жовтня 2024 року № 1187/0/78-24 призначено повторний автоматизований розподіл судових справ між суддями.

12. Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 14 жовтня 2024 року для розгляду справи № 990/208/24 визначено склад колегії суддів: головуючий суддя - Губська О.А., судді: Білак М.В., Єресько Л.О., Жук А.В., Загороднюк А.Г.

13. У зв`язку з перебуванням у відпустці судді Жука А.В., який входить до складу судової колегії, визначеної для розгляду цієї справи, розгляд справи 21 жовтня 2024 року не відбувся, розгляд справи перенесено на 11 листопада 2024 року об 11 год. 00 хв.

14. Ухвалою від 05 листопада 2024 року задоволена заява ОСОБА_1 про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду у справі № 990/208/24.

15. У судовому засіданні 11 листопада 2024 року позивач, представники відповідачів підтримали свої доводи, вимоги і заперечення, викладені в позовній заяві та відзивах на неї.

16. Зокрема, позивач наголосила, що члени Комісії під час проведення співбесіди щодо неї діяли упереджено та не виконали обов`язок бути об`єктивними. На її думку, відповідачі, ухвалюючи оскаржувані рішення, обґрунтували їх припущеннями. Крім цього, Вища рада правосуддя здійснила розгляд за участі члена, який брав участь у Громадській раді доброчесності та готував висновок щодо неї, а вона була позбавлена можливості заявити йому відвід після відкриття засідання, оскільки це не передбачено Регламентом. Водночас цей член ВРП не заявив собі самовідвід. Зазначила, що дійсно допустила два порушення під час трагічних та важких для неї подій в її сім`ї, а саме: у декларації 2019 року не вказала отриману матеріальну допомогу на оздоровлення та місце проживання. Це сталось через неуважність (глянула не в ту графу довідки про доходи), а також у зв`язку з двома переїздами і непроживанням за жодною з адрес більше 180 днів протягом року. Позивач просила Суд взяти до уваги, що вказані помилки не свідчать ні про її недбалість, ні при умисел на приховування будь-якої інформації. Крім цього, позивач зазначила, що про операції з майном та дохід її колишнього чоловіка вона не знала. Декларації заповнювала у 2020 році після судового рішення про розірвання їхнього шлюбу. Про наявність у чоловіка статусу адвоката не зазначила, оскільки він не займався адвокатською діяльністю. Не пам`ятає чи подавала декларацію родинних зв`язків у 2022 році, оскільки в той період проходила реабілітацію після операційного втручання, обтяженого гіпертонічним кризом. Такі декларації подаються за період 5 років, тому періоди перекриваються, у зв`язку з чим вважає відсутньою недбалість. Щодо вартості придбаного авто пояснила, що придбала його з зіпсованою паливною системою за ціну, яка була для неї прийнятною на день покупки та була цілком реальною.

17. Представник Вищої кваліфікаційної комісії суддів України в судових засіданнях звертала увагу, що обставини стосовно позивача досліджувалися Комісією в їх сукупності. Звернула увагу, що позивач погоджується з усіма обставинами, але фактично просить про їх переоцінку.

18. Представник Вищої ради правосуддя наголошував на тому, що Вища рада правосуддя погоджується з висновком Вищої кваліфікаційної комісії України, оскільки поведінка позивача не відповідає високим стандартам, що встановлені для поведінки судді. Вказав, що позивач мала право у будь-який момент заявити відвід будь-якому члену Вищої ради правосуддя. Водночас заяву члена ВРП Маселка Р. про самовідвід розглянуто Вищою радою правосуддя та прийнято рішення про відмову у її задоволенні. Крім цього, зазначив, що за оскаржуване позивачем рішення проголосувало 8 членів Вищої ради правосуддя проти 4.

Встановлені у справі обставини та зміст спірних правовідносин

19. Указом Президента України від 29 вересня 2016 року № 425/2016 ОСОБА_1 призначена на посаду судді Великоновосілківського районного суду Донецької області.

20. Рішенням Комісії від 26 квітня 2018 року №99/зп-18 призначено кваліфікаційне оцінювання суддів місцевих та апеляційних судів на відповідність займаній посаді, зокрема і стосовно неї.

21. Відповідно до частини третьої статті 85 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" рішенням Комісії від 12 грудня 2018 року № 31З/зп-18 призначено проведення тестування особистих морально-психологічних якостей і загальних здібностей стосовно 2479 суддів у межах кваліфікаційного оцінювання суддів місцевих та апеляційних судів на відповідність займаній посаді та кваліфікаційного оцінювання у зв`язку з накладенням дисциплінарного стягнення, зокрема судді Великоновосілківського районного суду Донецької області ОСОБА_1 .

22. На першому етапі кваліфікаційного оцінювання позивач склала анонімне письмове тестування, за результатами якого набрала 79,875 балів. Рівень практичних навичок та умінь у правозастосуванні оцінено за результатами виконаного практичного завдання 87 балів. Тобто на етапі складення іспиту позивач загалом набрала 166,875 балів, що становить 79,46 % від максимально можливого бала, встановленого в межах цього іспиту.

23. Рішенням Комісії від 27 липня 2018 року № 44/зп-18 затверджено результати першого етапу кваліфікаційного оцінювання суддів на відповідність займаній посаді "Іспит", складеного 16 травня 2018 року, зокрема судді Великоновосілківського районного суду Донецької області ОСОБА_1, допущено її до другого етапу кваліфікаційного оцінювання суддів місцевих та апеляційних судів на відповідність займаній посаді "Дослідження досьє та проведення співбесіди".

24. Позивач пройшла тестування особистих морально-психологічних якостей та загальних здібностей, за результатами якого 24.02.2019р складено висновок та визначено рівні показників критеріїв особистої, соціальної компетентності, професійної етики та доброчесності.

25. За результатами дослідження суддівського досьє судді Великоновосілківського районного суду Донецької області ОСОБА_1 та співбесіди із нею Комісія дійшла таких висновків.

26. Ефективність здійснення правосуддя судді ОСОБА_1 оцінено в 60 балів, при цьому Комісія зазначила, що таку оцінку надано за результатами дослідження досьє і співбесіди, ураховуючи пояснення судді, кількість скасованих та змінених рішень, навантаження судді порівняно з іншими суддями у відповідному суді, надано оцінку порушенню строків надсилання тексту судових рішень до Єдиного державного реєстру судових рішень.

27. Діяльність дослідження фахового рівня відповідно до змісту рішення Комісії оцінена за результатом дослідження досьє і проведенням співбесіди з урахуванням пояснень судді у 2 бали.

28. Критерій професійної компетентності оцінено Комісією в 228,875 балів.

29. За критерієм особистої компетентності - 55 балів, соціальної компетентності - 70 балів, професійної етики - 50 балів.

30. За критерієм доброчесності суддя ОСОБА_1 набрала 42,5 бала. За цим критерієм суддю оцінено на підставі результатів тестування особистих морально-психологічних якостей і загальних здібностей, дослідження інформації, яка міститься в досьє судді, та співбесіди.

31. У підсумку критерій професійної етики оцінено Комісією у 130 балів, критерій доброчесності в 122,5 бала.

32. За результатами кваліфікаційного оцінювання суддя ОСОБА_1 набрала 606,375 балів, що становить менше 67 відсотків від суми максимально можливих балів, отриманих за результатами кваліфікаційного оцінювання всіх критеріїв.

33. Рішенням колегії ВККС №18/ко-23 від 20 листопада 2023 року визначено, що суддя Великоновосілківського районного суду Донецької області ОСОБА_1 за результатами кваліфікаційного оцінювання суддів місцевих судів на відповідність займаній посаді набрала 606,375 бала; визнано суддю Великоновосілківського районного суду Донецької області ОСОБА_1 такою, що не відповідає займаній посаді; постановлено внести до Вищої ради правосуддя подання з рекомендацією про звільнення з посади судді Великоновосілківського районного суду Донецької області ОСОБА_1 .

34. 14 травня 2024 року Вища рада правосуддя постановила рішення №1426/0/15-24 про звільнення ОСОБА_1 з посади судді Великоновосілківського районного суду Донецької області на підставі підпункту 4 пункту 161 розділу XV "Перехідні положення" Конституції України.

35. Вказані рішення мотивовано недбалим ставленням судді до покладеного на неї обов`язку по декларуванню, а саме: в декларації за 2019 рік не вказано належний чоловікові судді гараж, не зазначено отримані чоловіком судді доходи від ТОВ "Южноє", не зазначено відомостей про квартиру чи житловий будинок в смт. Велика Новосілка Донецької області у 2019 році, в якому проживала суддя, неправильно вказано суму отриманого суддею доходу.

36. Крім того, в деклараціях родинних зав`язків поданих у 2017, 2018, 2020 роки відсутні відомості про чоловіка судді, який є адвокатом; декларації родинних зав`язків за період 2017-2021 років та доброчесності за 2021 рік, строк подання якої був встановлений до 01 лютого 2022, суддею не подано, в той час як у декларації доброчесності за 2022 рік, поданій 27.01.2023р., у пунктах 5, 6, 7 суддя підтвердила своєчасність, повноту та достовірність зазначених у деклараціях відомостей.

37. ВККС та ВРП також встановили факт придбання суддею автомобіля "Volkswagen Touareg" 2011 року випуску за ціною 75000,00 грн, яка є суттєво нижчою за середньоринкову ціну для таких транспортних засобів.

38. Пояснення судді щодо перелічених обставин визнано нечіткими, непереконливими та суперечливими, а тому ВККС та ВРП дійшли висновку про недостатнє сприйняття ОСОБА_1 фундаментальних засад доброчесності, неузгодженість її поведінки з високими стандартами поведінки судді та свідчать про неналежне дотримання нею вимог професійної етики та доброчесності судді.

39. Інші питання, що були предметом дослідження, у тому числі наведені у висновках ГРД про невідповідність судді ОСОБА_1 критеріям доброчесності та професійної етики, за відсутності переконливих доказів, визнані ВККС та ВРП такими, що не містять ознак істотних порушень.

40. Позивач, вважаючи вказані рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України та Вищої ради правосуддя протиправними та такими, що порушують її права, звернулася з цим позовом до суду.

Релевантні джерела права й акти їх застосування

41. Відповідно до частини четвертої статті 22 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховному Суду як суду першої інстанції підсудні справи, зокрема, щодо оскарження актів, дій чи бездіяльності Вищої ради правосуддя, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України.

42. Особливості провадження у справах щодо оскарження актів, дій чи бездіяльності Вищої ради правосуддя, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України визначено статтею 266 Кодексу адміністративного судочинства України.

43. Згідно з частиною другою вказаної статті, такі адміністративні справи розглядаються у порядку спрощеного позовного провадження Верховним Судом у складі колегії Касаційного адміністративного суду не менше ніж з п`яти суддів.

44. Частина четверта цієї ж правової норми закріплює повноваження Верховного Суду за наслідками розгляду таких адміністративних справ.

45. Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов?язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

46. Згідно з Рекомендацією № К (80) 2 Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам стосовно реалізації адміністративними органами влади дискреційних повноважень від 11.03.1980 під дискреційним слід розуміти повноваження, яке адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за певних обставин.

47. Повноваження Комісії стосовно кваліфікаційного оцінювання кандидата на посаду судді є дискреційними та виключною компетенцією її як уповноваженого органу, який на постійній основі діє в національній системі судоустрою. При цьому оцінювання кандидатів відбувається з метою визначення здатності судді (кандидата на посаду судді) здійснювати правосуддя у відповідному суді за встановленими законом критеріями, до яких належать компетентність (професійна, особиста, соціальна тощо), професійна етика, доброчесність. Рішення приймається за внутрішнім переконанням членів Комісії.

48. Суд не вправі втручатися у здійснення Комісією компетенції щодо оцінювання кандидатів на посаду судді в межах конкурсу на зайняття вакантних посад суддів.

49. Відповідно до пункту 7 статті 2 Закону "Про адміністративну процедуру" від 17 лютого 2022 року № 2073-IX (далі - №2073-IX) дискреційне повноваження - повноваження, надане адміністративному органу законом, обирати один із можливих варіантів рішення відповідно до закону та мети, з якою таке повноваження надано.

50. Частиною третьою статті 6 цього Закону визначено, що здійснення адміністративним органом дискреційного повноваження вважається законним у разі дотримання таких умов:

1) дискреційне повноваження передбачено законом;

2) дискреційне повноваження здійснюється у межах та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законом;

3) правомірний вибір здійснено адміністративним органом для досягнення мети, з якою йому надано дискреційне повноваження, і відповідає принципам адміністративної процедури, визначеним цим Законом.

51. Згідно з правовими висновками Верховного Суду, які висловлені, зокрема, у постановах від 13 лютого 2018 року у справі № 361/7567/15-а, від 7 березня 2018 року у справі № 569/15527/16-а, від 20 березня 2018 року у справі № 461/2579/17, від 20 березня 2018 року у справі № 820/4554/17, від 3 квітня 2018 року у справі № 569/16681/16-а, від 12 квітня 2018 року справі № 826/8803/15, від 21 червня 2018 року у справі №274/1717/17, від 14 серпня 2018 року у справі №820/5134/17, від 17 жовтня 2019 року у справі №826/521/16, від 30 березня 2021 року у справі №400/1825/20, від 14 вересня 2021 року у справі № 320/5007/20, від 27 вересня 2021 року у справі № 380/8727/20, від 22 вересня 2022 року у справі №380/12913/21 та від 25 жовтня 2022 року у справі № 200/13288/21, дискреційні повноваження - це можливість діяти за власним розсудом, в межах закону, можливість застосувати норми закону та вчинити конкретні дії (або дію) серед інших, кожні з яких окремо є відносно правильними (законними); відповідно до завдань адміністративного судочинства, визначених статтею 2 КАС України, адміністративний суд не наділений повноваженнями втручатися у вільний розсуд (дискрецію) суб`єкта владних повноважень поза межами перевірки за критеріями визначеними статтею; принцип розподілу влади заперечує надання адміністративному суду адміністративно - дискреційних повноважень - єдиним критерієм здійснення правосуддя є право, тому завданням адміністративного судочинства завжди є контроль легальності.

52. Суд зазначає, що судовий контроль за реалізацією суб`єктами владних повноважень їхніх дискреційних повноважень здійснюється за визначеними частиною другою статті 2 КАС України критеріями, зокрема, чи діяли вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України, обґрунтовано, добросовісно; розсудливо, з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія).

53. При цьому, якщо суд встановить, що діяльність органу державної влади не відповідає хоча б одному із визначених у частині другій статті 2 КАС України критеріїв, це може бути підставою для задоволення позову щодо оскарження відповідних дій (бездіяльності) чи рішення, якщо така діяльність порушує права, свободи та інтереси позивача.

54. В Україні створена система органів суддівського врядування, серед яких Вища рада правосуддя (далі - ВРП) і Вищої кваліфікаційної комісії суддів України (далі - ВККС). На ВРП Конституція України, Закон України "Про судоустрій і статус суддів", Закон України "Про Вищу раду правосуддя" покладає важливу для держави функцію - формування доброчесного та високопрофесійного корпусу суддів. Така функція реалізовується за допомогою іншого органу - ВККС.

55. Повноваження, статус, порядок діяльності та засади організації Вищої ради правосуддя визначаються Законом України "Про Вищу раду правосуддя" від 21грудня 2016 року № 1798-VIII (далі - Закон № 1798-VIII).

56. Відповідно до пункту 4 частини першої статті 131 Конституції України, пункту 6 статті 3 Закону № 1798-VIII Вища рада правосуддя наділена повноваженнями ухвалювати рішення про звільнення судді з посади.

57. Статус та повноваження ВККС визначено Законом України "Про судоустрій і статус суддів".

58. Також Закон України "Про судоустрій і статус суддів" від 02 червня 2016 року № 1402-VIII (далі також Закон № 1402-VIII) визначає організацію судової влади та здійснення правосуддя в Україні.

59. Пунктом 20 розділу ХІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про судоустрій і статус суддів" передбачено, що відповідність займаній посаді судді, якого призначено на посаду строком на п`ять років або обрано суддею безстроково до набрання чинності Законом України "Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)", оцінюється колегіями Вищої кваліфікаційної комісії суддів України в порядку, визначеному цим Законом.

60. Однією з підстав для призначення кваліфікаційного оцінювання є рішення Комісії про призначення кваліфікаційного оцінювання судді у випадках, визначених законом (пункт 2 частини четвертої статті 83 цього ж Закону).

61. Частинами першою, другою та п`ятою статті 83 Закону № 1402-VІІІ встановлено, що кваліфікаційне оцінювання проводиться ВККС з метою визначення здатності судді (кандидата на посаду судді) здійснювати правосуддя у відповідному суді за визначеними законом критеріями. Критеріями кваліфікаційного оцінювання є: 1) компетентність (професійна, особиста, соціальна тощо); 2) професійна етика; 3) доброчесність. Порядок та методологія кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення затверджуються ВККСУ.

62. Відповідно до частини першої статті 85 Закону № 1402-VІІІ кваліфікаційне оцінювання включає такі етапи: 1) складення іспиту; 2) дослідження досьє та проведення співбесіди. Рішення про черговість етапів проведення кваліфікаційного оцінювання ухвалює Комісія.

63. Частинами дев`ятою, десятою статті 85 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" встановлено, що співбесіда полягає в обговоренні результатів дослідження досьє. За результатами одного етапу кваліфікаційного оцінювання судді Вища кваліфікаційна комісія суддів України ухвалює рішення щодо допуску судді до іншого етапу кваліфікаційного оцінювання.

64. Відповідно до частини п`ятої статті 83 Закону № 1402-VIII Порядок та методологія кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення затверджуються Вищою кваліфікаційною комісією суддів України.

65. Відповідно до пунктів 1, 2 глави 6 розділу II Положення про порядок та методологію кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення, затвердженого рішенням Комісії від 3 листопада 2016 року № 143/зп-16 (у редакції рішення Комісії від 13 лютого 2018 року № 20/зп-18) (далі - Положення) встановлення відповідності судді (кандидата на посаду судді) критеріям кваліфікаційного оцінювання здійснюється членами Комісії за їх внутрішнім переконанням відповідно до результатів кваліфікаційного оцінювання.

Показники відповідності судді (кандидата на посаду судді) критеріям кваліфікаційного оцінювання досліджуються окремо один від одного та у сукупності.

66. Підпунктом 11 розділу V Положення встановлено, що рішення про підтвердження відповідності судді займаній посаді ухвалюється у разі отримання суддею мінімально допустимого і більшого бала за результатами іспиту, а також більше 67 відсотків від суми максимально можливих балів за результатами кваліфікаційного оцінювання всіх критеріїв за умови отримання за кожен з критеріїв бала більшого за 0.

67. Частиною першою статті 112 Закону № 1402-VIII встановлено загальні умови звільнення судді з посади, за якою суддя може бути звільнений з посади виключно з підстав, визначених частиною шостою статті 126 Конституції України.

68. Згідно з пунктом 40 розділу XII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про судоустрій і статус суддів" положення цього Закону застосовуються з урахуванням норм розділу XV "Перехідні положення" Конституції України.

69. Підпункт 4 пункту 161 розділу XV "Перехідні положення" Конституції України є самостійною, окремою, відмінною від наведених у статті 126 Конституції України, підставою звільнення судді безпосередньо за результатами виявлення під час проведення оцінювання судді невідповідності його займаній посаді за критерієм компетентності. Така підстава з`явилася внаслідок запровадження такого заходу перевірки відповідності суддів займаній посаді, як кваліфікаційне оцінювання.

Оцінка доводів учасників справи та висновки Верховного Суду

70. Суд, повно і всебічно з`ясувавши обставини в адміністративній справі, дослідивши матеріали справи та перевіривши їх обґрунтованість на підставі належних і допустимих доказів, дійшов таких висновків.

71. Верховний Суд встановив, що позивач звернулась до суду з цим позовом та просила визнати протиправними та скасувати рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 20 листопада 2023 року № 18/ко-23 та рішення Вищої ради правосуддя від 14 травня 2024 року № 1426/0/15-24.

72. В обґрунтування підстав позову позивач зазначила, що під час проведення співбесіди, як завершальної стадії кваліфікаційного оцінювання судді, певні члени комісії та ради діяли непрофесійно та упереджено, а прийняті рішення не відповідають ані фактичним обставинам справи, ані вимогам закону.

73. Отже, предметом спору в цій справі є рішення відповідачів, прийняті за наслідками кваліфікаційного оцінювання позивача як судді.

74. Вирішуючи цей спір, Верховний Суд бере до уваги положення статті 55 Конституції України, а також те, що вирішення спорів, що виникають за участю Вищої ради правосуддя, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, віднесено до юрисдикції адміністративного суду.

75. Відповідно до частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

76. Організацію судової влади та здійснення правосуддя в Україні визначає Закон України "Про судоустрій і статус суддів" від 02 червня 2016 року № 1402-VIII (далі також Закон № 1402-VIII).

77. Пунктом 20 розділу ХІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про судоустрій і статус суддів" передбачено, що відповідність займаній посаді судді, якого призначено на посаду строком на п`ять років або обрано суддею безстроково до набрання чинності Законом України "Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)", оцінюється колегіями Вищої кваліфікаційної комісії суддів України в порядку, визначеному цим Законом.

78. Однією з підстав для призначення кваліфікаційного оцінювання є рішення Комісії про призначення кваліфікаційного оцінювання судді у випадках, визначених законом (пункт 2 частини четвертої статті 83 цього ж Закону).

79. За правилами частин першої, другої та п`ятої статті 83 Закону № 1402-VІІІ кваліфікаційне оцінювання проводиться ВККС з метою визначення здатності судді (кандидата на посаду судді) здійснювати правосуддя у відповідному суді за визначеними законом критеріями. Критеріями кваліфікаційного оцінювання є: 1) компетентність (професійна, особиста, соціальна тощо); 2) професійна етика; 3) доброчесність. Порядок та методологія кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення затверджуються ВККСУ.

80. Відповідно до частини першої статті 85 Закону № 1402-VІІІ кваліфікаційне оцінювання включає такі етапи: 1) складення іспиту; 2) дослідження досьє та проведення співбесіди. Рішення про черговість етапів проведення кваліфікаційного оцінювання ухвалює Комісія.

81. Частинами дев`ятою, десятою статті 85 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" встановлено, що співбесіда полягає в обговоренні результатів дослідження досьє. За результатами одного етапу кваліфікаційного оцінювання судді Вища кваліфікаційна комісія суддів України ухвалює рішення щодо допуску судді до іншого етапу кваліфікаційного оцінювання.

82. Відповідно до частини п`ятої статті 83 Закону № 1402-VIII Порядок та методологія кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення затверджуються Вищою кваліфікаційною комісією суддів України.

83. Відповідно до пунктів 1, 2 глави 6 розділу II Положення про порядок та методологію кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення, затвердженого рішенням Комісії від 3 листопада 2016 року № 143/зп-16 (у редакції рішення Комісії від 13 лютого 2018 року № 20/зп-18) (далі - Положення) встановлення відповідності судді (кандидата на посаду судді) критеріям кваліфікаційного оцінювання здійснюється членами Комісії за їх внутрішнім переконанням відповідно до результатів кваліфікаційного оцінювання.

84. Показники відповідності судді (кандидата на посаду судді) критеріям кваліфікаційного оцінювання досліджуються окремо один від одного та у сукупності.

85. Підпунктом 11 розділу V Положення встановлено, що рішення про підтвердження відповідності судді займаній посаді ухвалюється у разі отримання суддею мінімально допустимого і більшого бала за результатами іспиту, а також більше 67 відсотків від суми максимально можливих балів за результатами кваліфікаційного оцінювання всіх критеріїв за умови отримання за кожен з критеріїв бала більшого за 0.

86. Судом встановлено, що рішенням ВККСУ від 26 квітня 2018 року № 99/зп-18 призначено кваліфікаційне оцінювання суддів місцевих та апеляційних судів на відповідність займаній посаді, зокрема судді Великоновосілківського районного суду Донецької області ОСОБА_1

87. За результатами кваліфікаційного оцінювання суддя Великоновосілківського районного суду Донецької області ОСОБА_1 набрала 606,375 бала, що становить менше ніж 67 відсотків від суми максимально можливих балів за результатами кваліфікаційного оцінювання всіх критеріїв.

88. Відповідно до пункту 4 розділу І Положення про порядок та методологію кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення (рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 03.11.2016 № 143/зп-16) кваліфікаційне оцінювання включає такі етапи: складення іспиту; дослідження досьє та проведення співбесіди.

89. Положенням встановлено, що відповідність судді кожному з критеріїв оцінюється за відповідними показниками.

90. Відповідність критерію професійної компетентності визначається за показниками: рівень знань у сфері права (оцінюється на підставі результатів складання анонімного письмового тестування під час іспиту), рівень практичних навичок та умінь у правозастосуванні (оцінюється на підставі результатів виконання практичного завдання під час іспиту), ефективність здійснення правосуддя (оцінюється за результатами дослідження інформації, яка міститься у суддівському досьє, та співбесіди), діяльність щодо підвищення фахового рівня (оцінюється за результатами дослідження інформації, яка міститься у суддівському досьє, та співбесіди).

91. Відповідність критерію особистої компетентності визначається за показниками тестувань особистих морально-психологічних якостей та загальних здібностей, такими як когнітивні якості особистості, емотивні якості особистості, мотиваційно-вольові якості особистості (оцінюється на підставі висновку про підсумки таких тестувань та за результатами дослідження інформації, яка міститься у суддівському досьє, і співбесіди).

92. Відповідність судді критерію соціальної компетентності визначається за показниками тестувань особистих морально-психологічних якостей та загальних здібностей, такими як комунікативність, організаторські здібності, управлінські властивості особистості, моральні риси особистості, чесність, порядність, розуміння та дотримання правил та норм, відсутність схильності до контрпродуктивних дій, дисциплінованість (оцінюється на підставі висновку про підсумки тестувань та за результатами дослідження інформації, яка міститься у суддівському досьє, і співбесіди).

93. Відповідність судді критерію професійної етики визначається за показниками: відповідність витрат і майна судді та членів його сім`ї, а також близьких осіб задекларованим доходам; відповідність судді вимогам законодавства у сфері запобігання корупції; політична нейтральність; дотримання поведінки, що забезпечує довіру до суддівської посади та авторитет правосуддя; дотримання суддівської етики та наявність обставин, передбачених підпунктами 3, 5 - 8, 13 частини першої статті 106 Закону; інші дані, які можуть вказувати на відповідність судді критерію професійної етики. Ці показники оцінюються за результатами дослідження інформації, яка міститься у суддівському досьє, та співбесіди.

94. Відповідність судді критерію доброчесності визначається за показниками: відповідність витрат і майна судді та членів його сім`ї задекларованим доходам; відповідність способу (рівня) життя судді та членів його сім`ї задекларованим доходам; відповідність поведінки судді іншим вимогам законодавства у сфері запобігання корупції; наявність обставин, передбачених підпунктами 1, 2, 9 -12, 15-19 частини першої статті 106 Закону; наявність фактів притягнення судді до відповідальності за вчинення проступків або правопорушень, які свідчать про недоброчесність судді; наявність незабезпечених зобов`язань майнового характеру, які можуть мати істотний вплив на здійснення правосуддя суддею; інші дані, які можуть вказувати на відповідність судді критерію доброчесності. Ці показники оцінюються за результатами співбесіди та дослідження інформації, яка міститься у суддівському досьє. Ці показники оцінюються за результатами співбесіди та дослідження інформації, яка міститься в суддівському досьє, зокрема: 1) інформації, наданої центральним органом виконавчої влади зі спеціальним статусом, який забезпечує формування та реалізує державну антикорупційну політику, органом державного фінансового контролю в Україні, іншими органами державної влади; 2) декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування; 3) результатів перевірки декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (за наявності); 4) декларації родинних зв`язків судді та декларації доброчесності судді; 5) результатів регулярного оцінювання; 6) результатів перевірки декларації родинних зв`язків судді та декларації доброчесності судді (за наявності); 7) висновків або інформації ГРД (за наявності); 8) іншої інформації, що включена до суддівського досьє.

95. Пунктом 11 розділу V Положення встановлено, що рішення про підтвердження відповідності судді займаній посаді ухвалюється у разі отримання суддею мінімально допустимого і більшого бала за результатами іспиту, а також більше 67 відсотків від суми максимально можливих балів за результатами кваліфікаційного оцінювання всіх критеріїв за умови отримання за кожен з критеріїв бала, більшого за 0.

96. Відповідно до пунктів 16-18 розділу III Положення дослідження досьє полягає у систематизації, аналізуванні, збиранні, уточненні даних досьє судді (кандидата на посаду судді) з метою визначення попередніх показників критеріїв кваліфікаційного оцінювання.

Дослідження досьє здійснюється членом Комісії, визначеним для підготовки до розгляду і доповіді справи щодо проведення кваліфікаційного оцінювання стосовно відповідного судді або кандидата на посаду судді (далі - доповідач).

За результатами дослідження досьє доповідач готує доповідь.

У доповіді доповідач зазначає, зокрема, встановлені під час дослідження показники відповідності судді (кандидата на посаду судді) критеріям кваліфікаційного оцінювання, а також пропозиції щодо дослідження досьє.

97. Пунктами 19, 20 розділу III Положення передбачено, що співбесіда полягає в обговоренні результатів дослідження досьє та складається з таких етапів:

Оголошення доповіді за результатами дослідження досьє.

Надання судді (кандидату на посаду судді) можливості доповнити, уточнити чи спростувати оголошену в доповіді інформацію.

Послідовне обговорення з суддею (кандидатом на посаду судді) показників, оцінювання яких потребує уточнення, з метою прийняття остаточного рішення щодо підтвердження здатності судді (кандидата на посаду судді) здійснювати правосуддя у відповідному суді або відповідності судді займаній посаді.

Співбесіда проходить у формі засідання Комісії у складі, визначеному рішенням Комісії про проведення кваліфікаційного оцінювання.

Обговорення відбувається шляхом опитування судді (кандидата на посаду судді) доповідачем і членами Комісії та надання суддею (кандидатом на посаду судді) відповідей і пояснень.

Під час співбесіди обов`язковому обговоренню із суддею (кандидатом) підлягають дані щодо його відповідності критеріям професійної етики та доброчесності.

98. Відповідно до статті 87 Закону, з метою сприяння Комісії у встановленні відповідності судді (кандидата на посаду судді) критеріям професійної етики та доброчесності для цілей кваліфікаційного оцінювання утворюється Громадська рада доброчесності (далі ~ ГРД), яка, зокрема, надає Комісії інформацію стосовно судді (кандидата на посаду судді), а за наявності відповідних підстав - висновок про невідповідність судді (кандидата на посаду судді) критеріям професійної етики та доброчесності.

99. Пунктом 120 параграфу 9 розділу II Регламенту Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, затвердженого рішенням Комісії від 13.10.2016 № 81/зп-16 (у редакції рішення Комісії від 19.10.2023 № 119/зп-23, зі змінами (далі - Регламент), передбачено, що висновок або інформація Громадської ради доброчесності розглядаються Комісією під час проведення співбесіди та дослідження досьє судді (кандидата на посаду судді) на відповідному засіданні з метою встановлення наявності або спростування обґрунтованого сумніву щодо відповідності судді (кандидата на посаду судді) критеріям доброчесності та професійної етики.

100. Як убачається зі змісту рішення ВККСУ від 20 листопада 2023 року № 18/ко-23, під час обговорення відповідності судді критерію професійної етики та доброчесності досліджувалися питання щодо декларування доходу судді, винайманого суддею житла, а також майна і доходів членів її сім`ї, зокрема чоловіка судді - ОСОБА_5., за 2019 рік. Крім того, досліджувалося питання щодо підтвердження вартості придбаного суддею автомобіля.

101. Так, Національне агентство з питань запобігання корупції надало ВККСУ інформацію, згідно з якою у власності чоловіка судді - ОСОБА_5. перебуває гараж, який розташований у місті Тернопіль, дата набуття права власності 26 грудня 2017 року.

102. Водночас, за даними Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, в електронній декларації ОСОБА_1 за 2019 рік у розділі З "Об`єкти нерухомості" відсутні будь-які відомості щодо належного чоловіку судді гаража. При цьому, в деклараціях за 2017 та 2018 роки вказаний об`єкт майна суддя зазначила.

103. Суддя ОСОБА_1 під час співбесіди пояснила ВККСУ, що, очевидно, під час заповнення декларації не зберегла вказаний об`єкт нерухомості, як передбачено в електронній формі декларації.

104. Крім того, у декларації за 2019 рік в розділі 11 "Доходи, у тому числі подарунки" суддя неправильно зазначила відомості щодо доходів, отриманих нею та її чоловіком у звітному році.

105. Так, за інформацією, наданою Національним агентством з питань запобігання корупції, у 2019 році суддя отримала дохід від Територіального управління Державної судової адміністрації України в Донецькій області в розмірі 431 408,91 грн, а її чоловік, крім іншого, отримав дохід від ТОВ "Южноє" - 116 046,75 грн, від АТ "Універсал Банк" - 238,36 грн, а також дохід від заняття підприємницькою діяльністю - 995 862,98 грн.

106. Разом з тим, згідно з даними Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, в електронній декларації за 2019 рік будь-які відомості щодо доходів, отриманих її чоловіком від ТОВ "Южноє" та АТ "Універсал Банк", у розділі 11 "Доходи, у тому числі подарунки" відсутні. Водночас, суддею в декларації зазначено свій дохід - 347 284 грн, дохід чоловіка від заняття підприємницькою діяльністю - 1 056 410 грн.

107. Позивач зазначила, що це сталось через неуважність (глянула не в ту графу довідки про доходи).Зазначаючи свій дохід вона не врахувала отриману матеріальну допомогу. Також, позивач вказала, що про операції з майном та дохід її колишнього чоловіка вона не знала. Декларації заповнювала у 2020 році після судового рішення про розірвання їхнього шлюбу. Вказані розбіжності є наслідком напружених стосунків між ними на той момент, інформацію для заповнення декларації він надавав їй телефоном.

108. Крім того, встановлено також, що у декларації за 2019 рік у розділі 3 "Об`єкти нерухомості" суддя не зазначила відомостей про квартиру або житловий будинок у смт Велика Новосілка, у якому проживала у 2019 році.

109. Під час співбесіди суддя ОСОБА_1 зазначила, що, зважаючи на відображення у деклараціях повної інформації, зокрема про її місце проживання, незначну територію та кількість жителів смт Велика Новосілка, місце її проживання, умови найму житла та спосіб життя були відомими громадськості, причини відсутності такої інформації в декларції за 2019 рік їй невідомі.

110. Позивач просила взяти до уваги, що вказані помилки не свідчать ні про її недбалість, ні при умисел на приховування будь-якої інформації.

111. Суд з цього приводу зазначає, що відповідно до пункту 2 частини сьомої статті 56 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" суддя зобов`язаний дотримуватися правил суддівської етики, у тому числі виявляти та підтримувати високі стандарти поведінки у будь-якій діяльності з метою укріплення суспільної довіри до суду, забезпечення впевненості суспільства в чесності та непідкупності суддів.

112. Згідно зі статтями 1-3 Кодексу суддівської етики суддя повинен бути прикладом неухильного додержання вимог закону і принципу верховенства права, присяги судді, а також дотримання високих стандартів поведінки з метою зміцнення довіри громадян у чесність, незалежність, неупередженість та справедливість суду.

113. Згідно зі статтями 18 Кодексу суддівської етики суддя повинен бути обізнаним про свої майнові інтереси та вживати розумних заходів для того, щоб бути обізнаним про майнові інтереси членів своєї сім`ї.

114. Частиною першою статті 46 Закону України "Про запобігання корупції" передбачено, що в декларації зазначаються відомості, зокрема, про: об`єкти нерухомості, що належать суб`єкту декларування та членам його сім`ї на праві приватної власності, включаючи спільну власність, або знаходяться у них в оренді чи іншому праві користування, незалежно від форми укладення правочину, внаслідок якого набуте таке право; отримані доходи суб`єкта декларування або членів його сім`ї, у тому числі доходи у вигляді заробітної плати (грошового забезпечення), отримані як за основним місцем роботи, так і за сумісництвом, гонорари, дивіденди, проценти, роялті, страхові виплати, аліменти, благодійна допомога, пенсія, доходи від відчуження цінних паперів та корпоративних прав, подарунки, а також соціальні виплати та субсидії у разі виплати їх у грошовій формі та інші доходи; юридичні особи, трасти або інші подібні правові утворення, кінцевим бенефіціарним власником (контролером) яких є суб`єкт декларування або члени його сім`ї.

115. Отже, наведеними нормами закону передбачено обов`язок зазначення суб`єктом декларування не лише майна, що перебуває у його власності, в оренді чи на іншому праві користування, але й майна, яке перебуває у власності, в оренді чи на іншому праві користування у членів його сім`ї.

116. Бангалорськими принципами поведінки суддів від 19 травня 2006 року (схваленими Резолюцією Економічної та Соціальної Ради ООН 27 липня 2006 року № 2006/23) передбачено, що суддя має бути обізнаний про свої особисті та матеріальні інтереси конфіденційного характеру та має вживати розумні заходи з метою отримання інформації про матеріальні інтереси членів своєї родини (пункт 4.7 цих принципів).

117. Доброчесна поведінка судді має торкатися всіх сфер його життя, у тому числі матеріальної (майнової) сфери, полягає в реалізації обов`язку бути обізнаним про свої майнові інтереси та здійснення активних дій щодо вжиття розумних (адекватних) заходів для того, щоб бути обізнаним про майнові інтереси членів своєї сім`ї, виявляючи повагу до законів і лояльність до публічних фінансових інтересів держави.

118. Верховний Суд переконаний у тому, що позивачка повинна була розуміти зміст належно оприлюднених і доступних для ознайомлення правових норм, які регламентують відносини у сфері запобігання корупції, а також не могла не усвідомлювати наслідки, пов`язані з їх порушенням (недотриманням).

119. Колегія суддів вважає, що ОСОБА_1 не могла не знати й того, що безпідставно не задекларована повна інформація, що підлягає декларуванню згідно з вимогами закону, зазначення неповної інформації, невжиття достатніх заходів для з`ясування свого майнового стану та майнового стану членів сім`ї у частині відомостей, які за законом мають бути задекларовані, невжиття заходів для виправлення допущених у деклараціях помилок, можуть бути розцінені Комісією як обставини, що викликають обґрунтований сумнів у її доброчесності.

120. При цьому, Суд зазначає, що відповідно до п.7 розділу III Порядку № 449/21 у разі відмови члена сім`ї суб`єкта декларування надати будь-які відомості чи їх частину для заповнення декларації суб`єкт декларування зобов`язаний зазначити про це в декларації, обравши позначку "Член сім`ї не надав інформацію" та відобразивши в ній всю відому йому інформацію про такого члена сім`ї та об`єкти декларування, які належать йому на будь-якому праві.

121. Стосовно висновку Комісії про придбання суддею автомобіля "Volkswagen Touareg" 2011 року випуску за ціною 75000,00 грн, яка є суттєво нижчою за середньоринкову ціну для таких транспортних засобів, позивач пояснила, що придбала його з зіпсованою паливною системою за ціну, яка була для неї прийнятною на день покупки та була цілком реальною.

122. Разом з тим, позивач не надала документів на підтвердження придбання вказаного автомобіля за такою ціною. Крім того, надані позивачем докази щодо проведення ремонту автомобіля зазначених вище висновків Комісії не спростовують.

123. З огляду на викладене, Суд погоджується з висновками Комісії, що встановлені під час кваліфікаційного оцінювання обставини вказують на те, що поведінка судді ОСОБА_1 не узгоджується з високими стандартами поведінки судді, які відповідно до статті 56 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" є її обов`язком, та свідчать про неналежне дотримання нею вимог професійної етики та доброчесності судді.

124. Судова колегія вважає, що ненадання зазначеної інформації, незазначення майна, доходів членів родини, унеможливлює оцінку Комісією законності набуття майна суддею, свідчить про обґрунтованість сумніву у джерелах походження майна.

125. Застосовуючи вищенаведені загальні висновки в контексті обставин справи, Суд бере до уваги, що висновок про наявність обґрунтованого сумніву у відповідності позивача критерію доброчесності та професійної етики формувався внаслідок оцінювання конкретних обставин, викладених вище, існування яких позивач не заперечує.

126. Зазначене призвело до неможливості встановлення Комісією законності джерел походження майна позивача, відповідності рівня життя судді або членів її сім`ї задекларованим доходам.

127. Крім цього, Комісія досліджувала обставини невнесення суддею ОСОБА_1 до декларації родинних зв`язків за 2014-2018 роки відомостей про чоловіка судді, який із 2002 року є адвокатом.

128. Так, під час дослідження досьє та співбесіди із суддею ОСОБА_1 . ВККСУ встановила, що 11 лютого 2020 року (зареєстровано у ВККСУ 31 липня 2023 року за вх. № 31кп-5/23) на електронну адресу ВККСУ надійшло повідомлення ОСОБА_4 про подання ОСОБА_1 у декларації родинних зв`язків неповних відомостей.

129. За повідомленням ОСОБА_4, суддя ОСОБА_1 у декларації родинних зв`язків за 2014 - 2018 роки не зазначила відомостей про свого чоловіка ОСОБА_5, який є адвокатом.

130. Відповідно до пункту 177 параграфа 11 Регламенту перевірка повідомлення, що надійшло до Комісії в межах процедури кваліфікаційного оцінювання, проводиться під час дослідження досьє та співбесіди.

131. На запит Комісії про надання відомостей щодо зупинення та поновлення права на заняття адвокатською діяльністю чоловіка судді у період з 2010 до 2020 року Національною асоціацією адвокатів України надано відповідь, згідно з якою відомості щодо зупинення та поновлення права на заняття адвокатською діяльністю адвоката останнього в Єдиному реєстрі адвокатів України відсутні.

132. Таким чином, комісія визначила, що вказані в декларації родинних зв`язків судді за 2014 - 2018 роки відомості не відповідають дійсності з огляду на те, що суддя ОСОБА_1 не зазначила у вказаній декларації відомостей про свого чоловіка ОСОБА_5, який є адвокатом (свідоцтво № 262 від 08.11.2002, видане Тернопільською обласною КДКА) та право на зайняття адвокатською діяльністю якого, відповідно до статей 31, 32 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" не зупинялось та не припинялось.

133. У поясненнях суддя ОСОБА_1 зазначила, що з травня 1992 року до березня 2020 року вона перебувала у шлюбі з ОСОБА_5 . У 2002 році її чоловік отримав посвідчення адвоката. Однак, працюючи на адміністративних посадах у різних корпораціях, адвокатську діяльність не здійснював, винагороди за таку діяльність не отримував. Після призначення її на посаду судді Великоновосілківського районного суду Донецької області виникла необхідність у переїзді до іншого регіону України, на що ОСОБА_5 не погодився. Інформацію, необхідну для заповнення декларацій, чоловік надавав їй телефоном. Можливості перевірити надану чоловіком інформацію суддя не мала. Про звільнення з попереднього місця роботи та початок адвокатської практики ОСОБА_5 її не повідомляв. У неї відсутня інформація про здійснення ОСОБА_5 адвокатської чи будь-якої іншої діяльності.

134. Комісія критично оцінила пояснення судді щодо відсутності в неї інформації про реальне здійснення чоловіком адвокатської діяльності як підстави для недекларування факту наявності в нього свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю та як намагання ухилитися від відповідальності за внесення недостовірної інформації до декларації родинних зв`язків судді. Декларант не могла не розуміти різницю між статусом особи як адвоката (наявність чого вже є підставою для внесення відомостей до декларації) та здійсненням повноважень адвоката.

135. Також, під час дослідження суддівського досьє ВККСУ виявлено факт неподання суддею ОСОБА_1 у 2022 році декларації доброчесності судді за 2021 рік та декларації родинних зв`язків судді за 2017 - 2021 роки.

136. Суддя вказала, що відсутність у Єдиному державному реєстрі декларацій родинних зв`язків та доброчесності за 2021 рік може пояснити тим, що в період, визначений для подання декларації, проходила відновлення після перенесеного оперативного втручання.

137. Частиною першою статті 61 та частиною першою статті 62 Закону визначено, що суддя зобов`язаний щорічно до 01 лютого подавати шляхом заповнення на офіційному вебсайті Вищої кваліфікаційної комісії суддів України декларації родинних зв`язків та доброчесності за формою, що визначається Комісією.

138. Рішенням Комісії від 31.10.2016 № 13 7/зп-16 затверджено форми декларації доброчесності судді та декларації родинних зв`язків судді.

139. Відповідно до Правил заповнення та подання декларації родинних зв`язків затверджених рішенням Комісії від 31.10.2016 № 137/зп-16, у декларації родинних зв`язків зазначаються відомості, актуальні станом на 31 грудня останнього звітного (п`ятого) року. Відповідно до Правил заповнення та подання форми декларацій доброчесності, затверджених рішенням Комісії від 31.10.2016 № 137/зп-16, у декларації доброчесності зазначаються відомості, актуальні станом на 31 грудня звітного року.

140. Відповідно до частин другої та восьмої статті 61 Закону в декларації родинних зв`язків судді зазначаються такі відомості: прізвище, ім`я, по батькові судді, місце його роботи та займана посада; прізвища, імена, по батькові осіб, з якими у судді є родинні зв`язки, місця їх роботи (проходження служби), займані ними посади, якщо такі особи є або протягом останніх п`яти років були, зокрема, адвокатами.

До осіб, з якими в судді є родинні зв`язки, для цілей цієї статті належать: особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом і мають взаємні права та обов`язки із суддею (крім осіб, взаємні права та обов`язки яких із суддею не мають характеру сімейних), у тому числі особи, які спільно проживають, але не перебувають у шлюбі з суддею; незалежно від зазначених у пункті 1 умов - чоловік, дружина, а також родичі кожного з подружжя чи родичі осіб, які спільно проживають, але не перебувають у шлюбі з суддею (батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, прадід, прабаба, внук, внучка, правнук, правнучка, зять, невістка, тесть, теща, свекор, свекруха, племінник, племінниця, рідний дядько, рідна тітка, двоюрідний брат, двоюрідна сестра, усиновлювач, усиновлений).

141. Відповідно до частини другої статті 62 Закону декларація доброчесності судді складається з переліку тверджень, правдивість яких суддя повинен задекларувати шляхом їх підтвердження або непідтвердження.

142. Крім того, Комісія не встановила об`єктивних причини, які б перешкоджали судді ОСОБА_1 подати у 2022 році декларацію доброчесності судді за 2021 рік та декларацію родинних зв`язків судді за період 2017- 2021 роки. Обставини, які зазначені в поясненнях судді та на які посилалася суддя під час співбесіди, не знайшли свого підтвердження.

142.1. Медичні довідки, які містяться в матеріалах справи не є належними доказами, які підтверджують неможливість позивача вчасно подати зазначені декларації.

143. Зазначені обставини, за висновком Комісії, ставлять під обґрунтований сумнів повноту і достовірність тверджень, наведених у декларації доброчесності судді.

144. Стосовно подання суддею ОСОБА_1 у 2021 році двох декларацій доброчесності судді Комісія зазначила, що відповідно до пункту 3 Правил зміни, доповнення чи уточнення поданих у декларації доброчесності відомостей не допускаються.

145. Водночас Комісія вважала, що суддею при заповненні декларації доброчесності за 2020 рік допущено помилку, яку булу виправлено шляхом заповнення іншого примірника декларації й повторного подання, що не є ознакою істотного порушення.

147. Оцінюючи доводи позивача, Суд вважає, що викладені в оспорюваному рішенні Комісії висновки щодо обставин у справі не є довільними чи нераціональними, підтверджені доказами і не є помилковими щодо фактів. Досліджуючи ці обставини у сукупності, Комісія дійшла висновку про наявність обґрунтованого сумніву у відповідності позивача критерію доброчесності та професійної етики. Такий висновок не видається свавільним чи необґрунтованим і не виходить за межі виключної дискреції Комісії.

148. Щодо доводів позивача про розголошення Комісією конфіденційної інформації стосовно особистого життя під час проведення співбесіди Верховний Суд встановив таке.

149. На засіданні Комісії 20.11.2023 проведено співбесіду з позивачем.

150. Відповідно до абзаців першого, п`ятого, шостого пункту 8 розділу І параграфу 3 Регламенту принцип публічності у роботі Комісії полягає в тому, що засідання Комісії є відкритим, за винятком його закритої частини та закритих засідань Комісії.

151. Пряма відеотрансляція засідань Комісії здійснюється на офіційному обліковому записі (офіційному каналі) Комісії на платформах (сервісах) в мережі "Інтернет", які забезпечують можливість прямої відеотрансляції (стрімінгу), та/або на офіційному вебпорталі "Судова влада України". Записи прямих відеотрансляцій засідань Комісії зберігаються на офіційному обліковому записі (офіційному каналі) Комісії на платформах (сервісах) в мережі "Інтернет", які забезпечують збереження аудіовізуальних творів (відеохостинг), та/або на веб`сайті Комісії.

152. Не підлягають розголошенню під час відкритої частини засідання Комісії; відомості про адресу місця проживання або перебування, точні дати народження фізичних осіб, номери телефонів чи інших засобів зв`язку, реєстраційні номери облікових карток платників податків, серії та номери паспортів, військових квитків, точні адреси місцезнаходження об`єктів власності (крім області, району, населеного пункту, де знаходиться об`єкт), реєстраційні номери транспортних засобів; медичні відомості; відомості щодо неповнолітніх дітей, крім відомостей щодо майна, майнових прав, активів, інших об`єктів декларування, що перебувають у їх власності відповідно до декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, яка подається суддею (кандидатом на посаду судді); таємна та службова інформація.

153. Верховний Суд встановив, що на початку співбесіди з ОСОБА_1 головуючий у складі колегії поставив питання позивачці щодо обізнаності з правами та обов`язками, чи довіряє складу колегії та чи наявні клопотання перед початком співбесіди.

154. Позивач зазначила, що з правами та обов`язками вона ознайомлена, складу колегії довіряє, клопотання перед початком співбесіди відсутні. Головуючий оголосив доповідь.

155. Після оголошеної перерви, співбесіда з позивачем продовжена.

156. В подальшому задля уникнення розголошення інформації, що стосується позивача та її чоловіка, головуючий оголосив про припинення відеотрансляції засідання Комісії для отримання пояснень від позивача в цій частині. Позивач в свою чергу просила провести співбесіду у закритому засіданні.

157. Після відновлення відеотрансляції, у задоволені клопотання позивача про проведення співбесіди в закритому засіданні було відмовлено. Водночас було роз`яснено позивачу право утриматись від дачі пояснень, які стосуються її приватного життя.

158. Враховуючи вказане Верховний Суд дійшов висновку, про необгрунтованість тверджень позивача про поширення Комісією конфіденційної інформації про неї та її особисте життя, оскільки вказане спростовується дійсними обставинами справи.

159. Частиною першою статті 88 Закону № 1402-УІІІ передбачено, що Комісія ухвалює мотивоване рішення про підтвердження або непідтвердження здатності судді (кандидата на посаду судді) здійснювати правосуддя у відповідному суді.

160. Відповідно до частини 3 вказаної статті, рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, ухвалене за результатами проведення кваліфікаційного оцінювання, може бути оскаржене та скасоване виключно з таких підстав: склад членів Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, який провів кваліфікаційне оцінювання, не мав повноважень його проводити; рішення не підписано будь-ким із складу членів Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, який провів кваліфікаційне оцінювання; суддя (кандидат на посаду судді) не був належним чином повідомлений про проведення кваліфікаційного оцінювання - якщо було ухвалено рішення про непідтвердження здатності судді (кандидата на посаду судді) здійснювати правосуддя у відповідному суді з підстав неявки для проходження кваліфікаційного оцінювання; рішення не містить посилання на визначені законом підстави його ухвалення або мотивів, з яких Комісія дійшла відповідних висновків.

161. Суд зі змісту позовної заяви та наданих позивачем пояснень у судовому засіданні встановив, що ОСОБА_1 не заперечує обставини, оцінка яких покладена Комісією в основу рішення щодо результатів її кваліфікаційного оцінювання, але, обгрунтовуючи позов, фактично не погоджується з оцінкою цих обставин Комісією. Тобто, фактично ОСОБА_1 просить Суд здійснити переоцінку фактів, які стали підставою для визнання її Комісією такою, що не відповідає займаній посаді.

162. Відповідно до вимог Положення суддя має право надавати пояснення під час співбесіди та дослідження суддівського досьє, зокрема шляхом подання письмових та надання усних пояснень під час співбесіди. Разом з тим, позивач не надала переконливих відповідей для усунення обґрунтованих сумнівів Комісії, які б підтверджувались відповідними доказами, чому надано відповідну оцінку шляхом проставлення балів за показниками критеріїв доброчесності та професійної етики.

163. Відповідно до пункту 2 частини сьомої статті 56 Закону суддя зобов`язаний дотримуватися правил суддівської етики, у тому числі виявляти та підтримувати високі стандарти поведінки у будь-якій діяльності з метою укріплення суспільної довіри до суду, забезпечення впевненості суспільства в чесності та непідкупності суддів.

164. Згідно з частиною шостою статті 56 Закону суддя повинен дотримуватися присяги.

165. Статтею 57 Закону визначено, що особа, призначена на посаду судді, набуває повноважень судді після складення присяги судді.

166. Отже, присяга судді вимагає від нього, з-поміж іншого, дотримуватися етичних принципів і правил поведінки судді, не вчиняти дій, що порочать звання судді або підривають авторитет правосуддя.

167. Питання етики суддів визначаються Кодексом суддівської етики, що затверджується з`їздом суддів України за пропозицією Ради суддів України (стаття 58 Закону).

168. Згідно зі статтями 1, 3, 7 розділу І Кодексу суддівської етики, затвердженого XI черговим з`їздом суддів України 22.02.2013, суддя повинен бути прикладом неухильного додержання вимог закону і принципу верховенства права, присяги судді, а також дотримання високих стандартів поведінки з метою зміцнення довіри громадян у чесність, незалежність, неупередженість та справедливість суду. Суддя має докладати всіх зусиль для того, щоб, на думку розсудливої, законослухняної та поінформованої людини, його поведінка була бездоганною. Суддя повинен старанно й неупереджено виконувати покладені на нього обов`язки та вживати заходів для поглиблення своїх знань та вдосконалення практичних навичок.

169. Статтею 18 вказаного Кодексу передбачено, що суддя повинен бути обізнаним про свої майнові інтереси та вживати розумних заходів для того, щоб бути обізнаним про майнові інтереси членів своєї сім`ї.

170. Відповідно до Висновку №3 (2002) Консультативної ради європейських суддів суспільна довіра та повага до судової влади є гарантіями ефективності системи правосуддя: поведінка суддів у їхній професійній діяльності, зрозуміло, розглядається громадськістю як необхідна складова довіри до судів. Судді повинні гідно поводити себе у приватному житті.

171. У Бангалорських принципах поведінки суддів зазначено, що постійна увага з боку суспільства покладає на суддю обов`язок прийняти низку обмежень, і, незважаючи на те, що пересічному громадянину ці обов`язки могли б здатися обтяжливими, суддя приймає їх добровільно та охоче. Поведінка судді має відповідати високому статусу його посади.

172. Підтримання високих стандартів поведінки вимагає від судді уникати неналежної поведінки як при виконанні посадових обов`язків, так і в особистому житті. Суддя має усвідомлювати, що він представляє судову владу держави, та не допускати зі свого боку поведінки, що може зашкодити авторитету правосуддя. Суддя повинен поважати закон, додержуватися його та за будь-яких обставин, дбати про те, щоб його дії сприяли зміцненню суспільної довіри до судових органів.

173. Суперечливий зміст та нечітка аргументація наданих ОСОБА_1 пояснень дали підстави Комісії для висновку про недостатнє сприйняття суддею ОСОБА_1 фундаментальних засад доброчесності суддів.

174. Враховуючи встановлені Комісією під час кваліфікаційного оцінювання обставини, Верховний Суд крізь призму нормативно-правових актів, що регулюють спірні правовідносини, вважає обґрунтованим висновок Вищої Кваліфікаційної комісіє суддів України про те, що означені факти вказують на те, що поведінка судді ОСОБА_1 не узгоджується із високими стандартами поведінки судді, які відповідно до статті 56 Закону є її обов`язком, та свідчить про неналежне дотримання нею вимог професійної етики та доброчесності судді.

175. Крім цього, Верховний Суд встановив, що 29 грудня 2023 року до Вищої ради правосуддя (вх. № 7536/0/8-23) надійшло подання Вищої кваліфікаційної комісії суддів України з рекомендацією від 20 листопада 2023 року № 18/ко-23 про звільнення ОСОБА_1 з посади судді Великоновосілківського районного суду Донецької області на підставі підпункту 4 пункту 16-1 розділу XV "Перехідні положення" Конституції України.

176. Вирішуючи заявлену у позовній заяві вимогу щодо протиправності рішення Вищої ради правосуддя, ухваленого за результатами розгляду вказаного подання, колегія суддів виходить з такого.

177. Повноваження, статус, порядок діяльності та засади організації Вищої ради правосуддя визначаються Законом України "Про Вищу раду правосуддя" від 21грудня 2016 року № 1798-VIII (далі - Закон № 1798-VIII).

178. Відповідно до пункту 4 частини першої статті 131 Конституції України, пункту 6 статті 3 Закону № 1798-VIII Вища рада правосуддя наділена повноваженнями ухвалювати рішення про звільнення судді з посади.

179. Частиною першою статті 112 Закону № 1402-VIII, якою встановлено загальні умови звільнення судді з посади, суддя може бути звільнений з посади виключно з підстав, визначених частиною шостою статті 126 Конституції України.

180. Водночас згідно з пунктом 40 розділу XII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про судоустрій і статус суддів" положення цього Закону застосовуються з урахуванням норм розділу XV "Перехідні положення" Конституції України.

181. Підпункт 4 пункту 161 розділу XV "Перехідні положення" Конституції України є самостійною, окремою, відмінною від наведених у статті 126 Конституції України, підставою звільнення судді безпосередньо за результатами виявлення під час проведення оцінювання судді невідповідності його займаній посаді за критерієм компетентності. Така підстава з`явилася внаслідок запровадження такого заходу перевірки відповідності суддів займаній посаді, як кваліфікаційне оцінювання.

182. Дотримання положень Конституції України щодо звільнення суддів з підстав, передбачених підпунктом 4 пункту 161 розділу XV "Перехідні положення" Конституції України, є обов`язковим з моменту набрання чинності Законом України від 2 червня 2016 року № 1401-VIII "Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)". Такого самого висновку дійшла і Велика Палата Верховного Суду в постанові від 28 жовтня 2021 року у справі № 9901/349/20.

183. Кваліфікаційне оцінювання для підтвердження відповідності судді займаній посаді є особливою процедурою, що визначена Перехідними положеннями Конституції України і проводиться в межах судової реформи з урахуванням рекомендацій Венеціанської комісії.

184. Отже, Основним Законом безпосередньо передбачено, що підставою для звільнення судді з займаної посади є виявлення за результатами оцінювання його невідповідності цій посаді за критеріями компетентності, професійної етики або доброчесності чи відмова судді від такого оцінювання.

185. Відповідно до абзацу другого пункту 20 розділу XII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про судоустрій і статус суддів" виявлення за результатами кваліфікаційного оцінювання невідповідності судді займаній посаді за критеріями компетентності, професійної етики або доброчесності чи відмова судді від такого оцінювання є підставою для звільнення судді з посади за рішенням Вищої ради правосуддя на підставі подання відповідної колегії Комісії.

186. Відповідно до пункту 12 розділу ІІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про Вищу раду правосуддя" питання про звільнення судді з підстави, визначеної підпунктом 4 пункту 16-1 розділу XV "Перехідні положення" Конституції України, розглядаються на засіданні Вищої ради правосуддя в пленарному складі на підставі подання Вищої кваліфікаційної комісії суддів України в порядку, визначеному статтею 56 цього Закону.

187. Верховний Суд встановив, що Суддя ОСОБА_1 надала Вищій раді правосуддя пояснення та копії документів на спростування висновків ВККСУ, викладених в рішенні від 20 листопада 2023 року № 18/ко-23, які були оцінені Вищої радою правосуддя під час розгляду подання з рекомендацією ВККСУ про звільнення ОСОБА_1 з посади судді Великоновосілківського районного суду Донецької області.

188. Під час дослідження матеріалів суддівського досьє та запису співбесіди колегії ВККСУ із суддею Великоновосілківського районного суду Донецької області ОСОБА_1, що відбулася 20 листопада 2023 року, Вища рада правосуддя визнала суперечливими пояснення судді ОСОБА_1 щодо незазначення через неуважність у декларації за 2019 рік об`єкта нерухомості, який належить її чоловіку - гаража, та не зазначення в розділі 3 "Об`єкти нерухомості" винайманого суддею житла з огляду на "загальновідомий" мешканцям відповідного населеного пункту характер цієї інформації, оскільки, зважаючи на стаж роботи ОСОБА_1 на посаді судді, вона не могла не знати змісту статті 56 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", що, за висновками ВРП, свідчить про свідоме невиконання нею обов`язку щодо подання достовірних відомостей в декларації і про надання недостовірної інформації внаслідок недбалості.

189. Пояснення судді про розбіжності, допущені під час декларування суми її доходів з огляду на невраховану суму матеріальної допомоги, та про розбіжності при зазначенні в декларації суми доходів її чоловіка у зв`язку з напруженими стосунками між ними, ВРП також визнала суперечливими, оскільки суддя ОСОБА_1 не могла не усвідомлювати наслідків невиконання суддею обов`язку щодо подання достовірних відомостей у декларації.

190. За висновком ВРП такі дії судді свідчать про недбале ставлення судді до виконання покладених на неї обов`язків щодо декларування свого доходу, а також майна і доходів членів своєї сім`ї та про невиконання вимог, які покладаються на суддю приписами Законів України "Про судоустрій і статус суддів", "Про запобігання корупції", що не узгоджується із принципами та стандартами професійної та етичної поведінки судді, а також враховано ВККСУ при оцінці судді за критеріями професійної етики та доброчесності.

191. Щодо пояснень судді на спростування висновків про придбання нею автомобіля "Volkswagen Touareg" 2011 року випуску за ціною 75000,00 грн, яка є суттєво нижчою за середньоринкову ціну для таких транспортних засобів, Вища рада правосуддя оцінила критично, оскільки позивач не надала документів на підтвердження придбання вказаного автомобіля за такою ціною.

192. Крім того, ВРП врахувала, що під час дослідження досьє та співбесіди із суддею ОСОБА_1, ВККСУ встановила, про подання ОСОБА_1 у декларації родинних зв`язків неповних відомостей, а саме: суддя ОСОБА_1 у декларації родинних зв`язків за 2014 - 2018 роки не зазначила відомостей про свого чоловіка ОСОБА_5, який є адвокатом.

193. До наданих Вищій раді правосуддя пояснень суддя ОСОБА_1 додала копію Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань станом на 20 березня 2024 року, в якому зазначені види діяльності ФОП ОСОБА_5, в тому числі зазначений вид діяльності: діяльність у сфері права.

194. Вища рада правосуддя взяла до уваги, що з 16 січня 2013 року на підставі Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" та Порядку ведення Єдиного реєстру адвокатів України, затвердженого рішенням Ради адвокатів України від 22 серпня 2022 року № 74 (із змінами), створений та почав функціонувати Єдиний реєстр адвокатів України. Єдиний реєстр адвокатів України є відкритим та загальнодоступним, що давало можливість судді ОСОБА_1 самостійно перевірити відомості про свого чоловіка для виконання вимог статті 61 Закону України "Про судоустрій і статус суддів".

195. За цих обставин Вища рада правосуддя висновувала, що невнесення суддею ОСОБА_1 до декларації родинних зв`язків за 2014-2018 роки відомостей про чоловіка судді, який із 2002 року є адвокатом, за висновком ВРП, свідчить про обгрунтованість висновків ВККСУ щодо порушення суддею вимог доброчесності.

196. ВРП вважала, що Комісія правильно визначила, що вказані в декларації родинних зв`язків судді за 2014 - 2018 роки відомості не відповідають дійсності з огляду на те, що суддя ОСОБА_1 не зазначила у вказаній декларації відомостей про свого чоловіка ОСОБА_5, який є адвокатом та право на зайняття адвокатською діяльністю якого, відповідно до статей 31, 32 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" не зупинялось та не припинялось.

197. З огляду на викладене, ВРП дійшла висновку, що встановлені під час кваліфікаційного оцінювання обставини вказують на те, що поведінка судді ОСОБА_1 не узгоджується з високими стандартами поведінки судді, які відповідно до статті 56 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" є її обов`язком, та свідчать про неналежне дотримання нею вимог професійної етики та доброчесності судді.

198. Також під час дослідження суддівського досьє ВККСУ виявлено факт неподання суддею ОСОБА_1 у 2022 році декларації доброчесності судді за 2021 рік та декларації родинних зв`язків судді за 2017 - 2021 роки.

199. Суддя вказала, що відсутність у Єдиному державному реєстрі декларацій родинних зв`язків та доброчесності за 2021 рік може пояснити тим, що в період, визначений для подання декларації, проходила відновлення після перенесеного оперативного втручання.

200. Суддею ОСОБА_1 до ВРП надано копії медичних документів на підтвердження стану її здоров`я та неможливості подання декларації родинних зв`язків за 2017 - 2021 роки та декларації доброчесності за 2021 рік, а саме: суддею надано Виписку із медичної карти амбулаторного хворого, відповідно до якої з 17 по 27 січня 2022 року ОСОБА_1 перебувала в денному стаціонарі терапевтичного відділення Комунального некомерційного підприємства "Великоновосілківська центральна районна лікарня", проводилось реабілітаційне лікування в гастроентеролога за місцем проживання. Крім того, суддею надано результати обстеження зору, проведені в листопаді 2020 року, березні та липні 2022 року з рекомендаціями лікаря: гігієна зору та спостереження в офтальмолога за місцем проживання. Також надано Консультативне заключення Приватного підприємства "Любанок" "Поліклініка Медікус" від 19 січня 2024 року, в якому ОСОБА_1 рекомендовано спостереження в офтальмолога та окулярна корекція зору або корекція контактними лінзами.

201. Разом з тим, надані медичні документи Вища рада правосуддя оцінила критично, оскільки суддею не надано листка непрацездатності на підставі медичного висновку лікаря у закладі охорони здоров`я, який би підтверджував неможливість у строки, передбачені статтями 61 та 62 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", подати декларації родинних зв`язків за 2017 - 2021 роки та декларації доброчесності за 2021 рік.

202. Також суддя ОСОБА_1 безпідставно підтвердила в декларації доброчесності за 2022 рік відомості, передбачені пунктами 6, 7, з огляду на те, що суддя не подала декларацію родинних зв`язків за 2017 - 2021 роки та декларацію доброчесності за 2021 рік. За вказаним фактом суддя ОСОБА_1 не надала переконливих пояснень.

203. Зазначені обставини відповідачі визнали такими, що ставлять під обґрунтований сумнів повноту і достовірність тверджень, наведених у декларації доброчесності судді за 2022 рік.

204. З урахуванням викладеного Вища рада правосуддя висновувала, що пояснення судді ОСОБА_1 та додані до них документи стосовно інших фактів, встановлених ВККСУ, також не спростовують висновків Комісії щодо невідповідності судді займаній посаді.

205. Крім цього, Верховний Суд встановив, що під час розгляду рекомендації Комісії, ВРП погодилась з висновками ВККСУ, обґрунтувавши вказане тим, що встановлені під час кваліфікаційного оцінювання обставини вказують на те, що поведінка судді ОСОБА_1 не узгоджується з високими стандартами поведінки судді, які відповідно до статті 56 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" є її обов`язком, та свідчать про неналежне дотримання нею вимог професійної етики та доброчесності судді.

206. Оцінивши в сукупності наведені в рішенні ВККСУ факти та обставини, матеріали суддівського досьє, копію запису співбесіди із суддею, Вища рада правосуддя дійшла висновку, що за результатами проведення кваліфікаційного оцінювання ВККСУ в порядку, встановленому Законом України "Про судоустрій і статус суддів", в межах своїх дискреційних повноважень ухвалила вмотивоване рішення, яке містить обґрунтовані висновки щодо невідповідності судді Великоновосілківського районного суду Донецької області ОСОБА_1 займаній посаді.

207. ВРП взяла до уваги, що мета, процедура та правові наслідки кваліфікаційного оцінювання суддів чітко визначені та врегульовані Конституцією України, законами України "Про судоустрій і статус суддів" та "Про Вищу раду правосуддя". Положення цих законів є зрозумілими, точними і передбачуваними. Цими Законами, зокрема, передбачена можливість звільнення судді у випадку, коли об`єктивні результати його оцінювання прямо підтверджують нездатність чи небажання судді виконувати свої обов`язки на мінімально прийнятному рівні.

208. Суддя ОСОБА_1 не тільки була ознайомлена з вимогами законодавства, а й виявила бажання пройти відповідну процедуру оцінювання, а також могла передбачити, що наслідки такого оцінювання можуть бути як позитивні, так і негативні.

209. ВРП перевірила встановлені ВККСУ обставини та, керуючись підпунктом 4 пункту 161 розділу XV "Перехідні положення" Конституції України, пунктом 20 розділу XII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 1402-VIII, пунктом 12 розділу III "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 1798-VIII, прийняла рішення про звільнення позивача з посади судді.

210. Враховуючи викладене та вказані норми чинного законодавства, на підставі підпункту 4 пункту 161 розділу XV "Перехідні положення" Конституції України Вища рада правосуддя ухвалила рішення про звільнення позивача з посади судді.

211. Щодо позовних вимог про визнання протиправним та скасування рішення Вищої ради правосуддя від 14 травня 2024 року про звільнення ОСОБА_1 з посади судді Великоновосілківського районного суду Донецької області на підставі підпункту 4 пункту 161 розділу XV "Перехідні положення" Конституції України Верховний Суд зазначає таке.

212. Питання про звільнення судді з підстави, визначеної підпунктом 4 пункту 161 розділу XV "Перехідні положення" Конституції України, розглядаються на засіданні ВРП в пленарному складі на підставі подання Вищої кваліфікаційної комісії суддів України в порядку, визначеному статтею 56 цього Закону.

213. Частиною другою статті 30 Закону № 1798-VIII визначено, що засідання ВРП у пленарному складі, засідання Дисциплінарної палати є повноважним, якщо в ньому бере участь більшість від складу ВРП або Дисциплінарної палати відповідно. Рішення ВРП, її органів ухвалюється у спеціальному приміщенні (нарадчій кімнаті), бути присутніми в якому іншим особам, крім членів цього органу чи Дисциплінарної палати, які мають право голосу при ухваленні рішення, забороняється.

214. Порядок розгляду питання про звільнення судді з посади за особливими обставинами визначений статтею 56 Закону № 1798-VIII.

215. Частиною першою статті 56 Закону № 1798-VIII передбачено, що питання про звільнення судді з підстав, визначених пунктами 2, 3, 5 та 6 частини шостої статті 126 Конституції України, розглядається на засіданні ВРП.

216. Відповідно до частини п`ятої статті 30 Закону № 1798-VIII особа, питання щодо якої має розглядатися Радою, повідомляється про такий розгляд не пізніш як за десять календарних днів до дня засідання, крім випадків, якщо законом не вимагається участь такої особи у засіданні, а також якщо інше не визначено цим Законом.

217. Питання про звільнення судді з підстав, визначених пунктами 3 та 6 частини шостої статті 126 Конституції України (вчинення суддею істотного дисциплінарного проступку, грубе чи систематичне нехтування обов`язками, що є несумісним зі статусом судді або виявило його невідповідність займаній посаді; порушення суддею обов`язку підтвердити законність джерела походження майна), ВРП розглядає на підставі подання Дисциплінарної палати про звільнення судді. Суддя, стосовно якого розглядається питання про звільнення, повідомляється про засідання ВРП у порядку, визначеному цим Законом. Неявка судді на засідання незалежно від причин не перешкоджає розгляду питання за його відсутності (частина третя статті 56 Закону № 1798-VIII).

218. Разом з тим, згідно з пунктом 18.7 Регламенту ВРП питання про звільнення судді з підстави, визначеної підпунктом 4 пункту 161 розділу ХV "Перехідні положення" Конституції України, розглядається Радою в розумний строк у пленарному складі на підставі подання Вищої кваліфікаційної комісії суддів України в порядку, визначеному статтею 56 Закону України "Про Вищу раду правосуддя".

219. Запрошення на засідання Ради судді, стосовно якого розглядається питання про звільнення, є обов`язковим.

220. Суддя та/або його представник має право бути заслуханим на засіданні Ради та надати відповідні пояснення. У разі неможливості з поважних причин взяти участь у засіданні Ради суддя може заявити клопотання про відкладення розгляду питання про звільнення його з посади. Повторна неявка судді на засідання незалежно від причин не перешкоджає розгляду питання за його відсутності.

221. Суд під час розгляду справи встановив, що Вища рада правосуддя своєчасно і належним чином повідомила суддю про дати і час засідань Вищої ради правосуддя з використанням усіх можливих засобів, а саме: шляхом надіслання письмових запрошень та оприлюднення відповідних запрошень на офіційному вебсайті Вищої ради правосуддя.

222. ОСОБА_1 брала участь у засіданнях Вищої ради правосуддя 21 березня та 14 травня 2024 року, надавала пояснення та відповідала на поставлені їй запитання.

223. 21 березня 2024 року у засіданні Вищої ради правосуддя брала участь також представник судді ОСОБА_1 - адвокат Вдовиченко Н.Ф.

224. Відповідно до частин першої, другої статті 57 Закону № 1798-VIII рішення ВРП про звільнення судді з посади з підстав, визначених пунктами 1, 2 та 4 частини шостої статті 126 Конституції України, може бути оскаржене та скасоване з підстав, визначених законом.

225. Рішення ВРП про звільнення судді з підстав, визначених пунктами 3 та 6 частини шостої статті 126 Конституції України, може бути оскаржене та скасоване виключно з таких підстав: 1) склад ВРП, який ухвалив відповідне рішення, не мав повноважень його ухвалювати; 2) рішення не підписано будь-ким зі складу членів ВРП, які брали участь у його ухваленні; 3) рішення не містить посилань на визначені законом підстави звільнення судді та мотиви, з яких ВРП дійшла відповідних висновків.

226. Згідно із частиною першою статті 5, частиною другою статті 30 Закону № 1798-VIII ВРП складається з двадцяти одного члена. Її засідання у пленарному складі є повноважним, якщо в ньому бере участь більшість від складу ВРП.

227. Згідно з відомостями витягу з протоколу засідання ВРП від 14 травня 2024 року № 42, у засіданні та голосуванні брали 12 членів ВРП. За рішення про звільнення ОСОБА_1 з посади судді проголосували 8 членів ВРП, проти - 4.

228. Рішення ВРП підписане всіма її членами, які брали участь у його ухваленні, містить посилання на визначені законом підстави звільнення судді та мотиви, з яких ВРП дійшла відповідних висновків.

229. Верховний Суд встановив, що під час постановлення спірного рішення Вища рада правосуддя перевірила наявність обґрунтованих, достатніх та таких, що відповідають чинному законодавству, підстав для внесення Вищою кваліфікаційною комісією суддів України подання з рекомендацією про звільнення ОСОБА_1 з посади судді.

230. Оспорюване рішення Вищої ради правосуддя містить відомості щодо дослідження Радою питання проходження позивачем процедури кваліфікаційного оцінювання та отриманих нею результатів, а також причин прийняття Комісією рішення щодо внесення подання про її звільнення з посади судді.

231. Водночас, доказів порушення Вищою радою правосуддя норм чинного законодавства, що регулюють спірні правовідносини, під час ухвалення оспорюваного рішення стосовно позивача матеріали справи не містять та Судом не встановлено їх існування.

232. З приводу доводів позивача про те, що Вища рада правосуддя здійснила розгляд за участі члена, який брав участь у Громадській раді доброчесності та готував висновок щодо неї, а вона була позбавлена можливості заявити йому відвід після відкриття засідання, оскільки це не передбачено Регламентом, а цей член ВРП не заявив собі самовідвід, Суд зазначає таке.

233. Під час розгляду справи судом встановлено, що 21.03.2024 року членом ВРП Маселко Р.А. було заявлено самовідвід у розгляді питання щодо позивача з тих підстав, що існують обставини, які можуть викликати сумнів у його неупередженості (т.2, а.с.231).

234. Ухвалою ВРП від 21.03.2024 №864/0/15-24 відмовлено у задоволенні заяви члена ВРП Маселка Р.А. про самовідвід від участі в розгляді матеріалів щодо звільнення ОСОБА_1 з посади судді Великоновосілківського районного суду Донецької області на підставі підпункту 4 пункту 13-1 розділу XV "Перехідні положення" Конституції України відповідно до подання з рекомендацією Вищої кваліфікаційної комісії суддів України (т.2, а.с.232-233).

235. Отже, проаналізувавши зміст рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 20 листопада 2023 року № 18/ко-23 та рішення Вищої ради правосуддя від 14 травня 2024 року № 1426/0/15-24 на предмет їх відповідності критеріям законності та обґрунтованості крізь призму вимог статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд дійшов висновку про їх правомірність та, відповідно, безпідставність протилежних доводів позивача.

236. Водночас, Суд вважає необхідним наголосити на такому.

237. Мета, процедура та правові наслідки кваліфікаційного оцінювання суддів детально та в необхідній мірі визначені та врегульовані Конституцією України, Законами №1402-VIII та №1798-VIII.

238. Положення цих нормативно-правових актів є зрозумілими, точними і передбачуваними.

239. Вказані акти законодавства, зокрема, передбачають можливість звільнення судді в тому випадку, коли об?єктивні результати його оцінювання прямо підтверджують нездатність чи небажання судді виконувати свої обов?язки на мінімально прийнятному рівні.

240. Водночас, Судом встановлено, що позивач була ознайомлена з вимогами законодавства та виявила бажання пройти відповідну процедуру оцінювання, вона передбачала її наслідки, які могли бути як позитивні, так і негативні для її подальшого перебування на посаді судді.

241. Отже, Верховний Суд вважає, що приписи підпункту 4 пункту 16-1 розділу ХV "Перехідні положення" Конституції України, пункту 20 розділу ХІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 1402-VIII були на достатньому рівні зрозумілими та передбачуваними для позивача.

242. З огляду на встановлені в цій справі обставини та правове регулювання спірних правовідносин, оцінивши належність, допустимість, достовірність зібраних у справі доказів як кожного окремо, так і їх достатність і взаємний зв`язок у сукупності, зваживши всі аргументи та доводи учасників справи, Суд дійшов висновку про те, що Вища кваліфікаційна комісія суддів України та Вища рада правосуддя, ухвалюючи спірні рішення, діяли в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Законом №1798-VIII, з дотриманням принципів пропорційності та законності. Ці рішення Комісії та Ради відповідають критеріям, визначеним частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, містить обґрунтовані мотиви, з яких ці органи дійшли правомірного висновку про наявність підстав для внесення подання про звільнення та звільнення ОСОБА_1 з посади судді.

243. Таким чином, Верховний Суд вважає відсутніми підстави для задоволення цього позову повністю.

244. При розгляді цієї справи Суд не обмежується з?ясуванням лише визначених Законом №1798-VIII підстав для оскарження і скасування рішення цих органів щодо звільнення з посади судді, а вирішує справу з урахуванням засад адміністративного судочинства.

245. Суд враховує, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

246. Окрім цього, Суд бере до уваги, що пунктом 1 статті 1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року встановлено право особи на доступ до суду, яке, зокрема, включає такий аспект, як право на розгляд справи судом із "повною юрисдикцією", тобто судом, що має достатні та ефективні повноваження щодо: повторної (після адміністративного органу) оцінки доказів; встановлення обставин, які були підставою для прийняття оскарженого адміністративного рішення; належного поновлення прав особи за результатами розгляду справи по суті (пункт 70 рішення Європейського суду з прав людини від 28 червня 1990 року у справі "Обермейєр проти Австрії" (CASE OF OBERMEIER v. AUSTRIA); пункт 155 рішення Європейського суду з прав людини від 4 березня 2014 року у справі "Гранд Стівенс проти Італії" (CASE OF GRANDE STEVENS v. ITALY)).

247. У пункті 81 Висновку ОБСЄ/БДІПЛ щодо Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 30 червня 2017 року звернуто увагу, що суддя, роботу якого оцінюють, повинен мати змогу оскаржити результати незадовільного оцінювання, особливо, якщо зачіпаються громадянські права судді в розумінні статті 6 Європейської конвенції з прав людини; і що серйознішими можуть бути наслідки оцінювання для судді, то важливішими є такі права на ефективне оскарження.

248. Колегія суддів враховує, що для забезпечення незалежності судової системи рішення про звільнення суддів мають ухвалюватись з дотриманням справедливих процедур, які забезпечують об?єктивність і неупередженість, та встановлені у національному законодавстві.

249. При цьому важливим запобіжником суддівської незалежності та незалежності судової системи в цілому є можливість оскаржити рішення по суті.

250. В процедурі здійснення судового контролю за дискреційними адміністративними актами Верховний Суд враховує висновки Європейського суду з прав людини, відповідно до яких за загальним правилом національні суди повинні утриматися від перевірки обґрунтованості таких актів, однак все ж суди повинні проконтролювати, чи не є викладені у них висновки адміністративних органів щодо обставин у справі довільними та нераціональними, непідтвердженими доказами або ж такими, що є помилковими щодо фактів; у будь-якому разі суди повинні дослідити такі акти, якщо їх об`єктивність та обґрунтованість є ключовим питанням правового спору (п. 111 рішення від 31 липня 2008 року у справі "Дружстевні заложна пріа та інші проти Чеської Республіки" (CASE OF DRUЋSTEVNН ZБLOЋNA PRIA AND OTHERS v. THE CZECH REPUBLIC); п. 157 рішення від 21 липня 2011 року у справі "Сігма радіо телевіжн лтд. проти Кіпру" (CASE OF SIGMA RADIO TELEVISION LTD. v. CYPRUS).

251. Статтею 6 Конвенції встановлено, що справедливість судового рішення вимагає аби такі рішення достатньою мірою висвітлювали мотиви, на яких вони ґрунтуються. Межі такого обов`язку можуть різнитися залежно від природи рішення і мають оцінюватись у світлі обставин кожної справи. Національні суди, обираючи аргументи та приймаючи докази, мають обов?язок обґрунтувати свою діяльність шляхом наведення підстав для такого рішення. Таким чином, суди мають дослідити: основні доводи (аргументи) сторін та з особливою прискіпливістю й ретельністю змагальні документи, що стосуються прав та свобод, гарантованих Конвенцією.

252. Рішенням Європейського суду з прав людини від 19 квітня 1993 року у справі "Краска проти Швейцарії" визначено, що ефективність справедливого розгляду досягається тоді, коли сторони процесу мають право представити перед судом ті аргументи, які вони вважають важливими для справи. При цьому такі аргументи мають бути "почуті", тобто ретельно розглянуті судом. Іншими словами, суд має обов`язок провести ретельний розгляд подань, аргументів та доказів, поданих сторонами.

................

Перейти до повного тексту