ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 листопада 2024 року
м. Київ
Справа № 913/768/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Кібенко О.Р. - головуючий, Бакуліна С.В., Студенець В.І.,
за участю секретаря судового засідання - Янковського В.А.,
представників учасників справи:
Товариства з обмеженою відповідальністю "Сателлит" - Ситий В.О.,
Товариства з обмеженою відповідальністю "Діброва" - Бардін І.С., Колісниченко А.С.,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Діброва"
на рішення Господарського суду Луганської області від 09.11.2022 (суддя Іванов А.В.),
постанову Східного апеляційного господарського суду від 30.07.2024 (колегія суддів: Слободін М.М., Гребенюк Н.В., Шутенко І.А.),
додаткове рішення Господарського суду Луганської області від 29.03.2023 (суддя Іванов А.В.),
постанову Східного апеляційного господарського суду від 30.07.2024 (колегія суддів: Слободін М.М., Гребенюк Н.В., Шутенко І.А.),
та додаткову постанову Східного апеляційного господарського суду від 13.08.2024 (колегія суддів: Слободін М.М., Россолов В.В., Склярук О.І.)
у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Сателлит" (далі - ТОВ "Сателлит")
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Діброва" (далі - ТОВ "Діброва")
про стягнення 2 214 936 грн.
СУТЬ СПОРУ
1. ТОВ "Сателлит" (покупець) і ТОВ "Діброва" (постачальник) уклали договір поставки насіння соняшника.
2. Оскільки товар за договором не був поставлений, ТОВ "Сателлит" надіслало ТОВ "Діброва" претензію з вимогою про сплату штрафу, яка, однак, залишилася без відповіді.
3. У зв`язку з цим ТОВ "Сателлит" звернулося до суду з позовом про стягнення штрафу в розмірі 2 214 936 грн.
4. Суд першої інстанції задовольнив позов повністю. Засідання відбулося без участі ТОВ "Діброва". Суд апеляційної інстанції залишив це рішення без змін.
5. За результатами розгляду справи суди здійснили розподіл судових витрат; стягнули на користь ТОВ "Сателлит" витрати на професійну правничу допомогу.
6. ТОВ "Діброва" звернулося до Верховного Суду з касаційними скаргами на рішення та додаткове рішення суду першої інстанції, постанову суду апеляційної інстанції, ухвалену за результатами розгляду справи по суті, постанову, якою переглянуте додаткове рішення суду першої інстанції, та додаткову постанову.
7. Перед Верховним Судом, зокрема, постали такі питання:
- чи був відповідач належним чином повідомлений про засідання;
- чи існували підстави для звільнення ТОВ "Діброва" від відповідальності на підставі ст.617 Цивільного кодексу України (далі - ЦК) або зменшення розміру штрафу згідно зі ст.551 ЦК та ст.233 ГК.
8. Верховний Суд відмовив у задоволенні касаційних скарг, виходячи з таких мотивів.
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
9. ТОВ "Сателлит" звернулося до Господарського суду Луганської області з позовом до ТОВ "Діброва" про стягнення штрафу за договором поставки від 30.07.2020 №Р90029 (далі - Договір) у розмірі 2 214 936 грн.
10. Позовні вимоги обґрунтовані невиконанням ТОВ "Діброва" умов Договору щодо поставки товару у встановлений строк.
Фактичні обставини справи, встановлені судами попередніх інстанцій
11. 30.07.2020 ТОВ "Сателлит" (покупець) і ТОВ "Діброва" (постачальник) уклали Договір, згідно з п.1.1 якого постачальник зобов`язався поставити та передати у власність покупця, а покупець - прийняти й оплатити насіння соняшника українського походження врожаю 2020 року (товар) на умовах DAP (доставлено до місця призначення - Донецька обл., м. Маріуполь, вул. Таганрозька, 76).
12. Загальна кількість товару в заліковій вазі становить 1 000,000 тонн +/-5% за вибором покупця (п. 2.1 Договору), загальна вартість товару - 11 074 680,00 грн (п.3.4 Договору).
13. Поставка товару здійснюється партіями автомобільним транспортом у строк з 01.09.2020 до 15.10.2020 у суворій відповідності до номера Договору, наданого покупцем (п.4.1 Договору).
14. Згідно з п.8.2 Договору в разі, якщо поставка товару покупцеві була здійснена пізніше строків, вказаних у підпункті 4.1 п.4 цього Договору, постачальник сплачує покупцеві штраф у розмірі 10% від вартості несвоєчасно поставленого (непоставленого) товару. В разі, якщо прострочення поставки перевищує 6 календарних днів, покупець має право в односторонньому порядку відмовитися від виконання цього Договору, при цьому постачальник зобов`язується сплатити штраф у розмірі 20% від вартості непоставленого товару.
15. У розд.9 Договору встановлено, що:
- жодна зі сторін не відповідає за невиконання чи неналежне виконання своїх зобов`язань за цим Договором у разі настання таких подій як повінь, пожежа, землетрус чи інших стихійних лих, а також воєнних дій, заколотів, державних заборонних актів чи інших обставин, якщо ці обставини настали після підписання сторонами Договору і не залежать від їх волі. Якщо яка-небудь із обставин форс-мажору перешкоджає виконанню однією зі сторін своїх зобов`язань в період дії Договору, він може бути подовжений на строк, протягом якого діє така обставина;
- сторона, для якої виконання зобов`язань згідно з Договором стало неможливим унаслідок настання обставин форс-мажору, повинна негайно, але не пізніше ніж через 10 днів після початку їх виникнення, письмово повідомити іншу сторону про початок, можливий строк дії і очікуваний час припинення цих обставин;
- інформація про дію обставин форс-мажору повинна бути підтверджена Торгово-промисловою Палатою України. Відсутність письмового повідомлення, а також несвоєчасне сповіщення про настання обставин форс-мажору позбавляє відповідну сторону права посилатись на ці обставини як на причину невиконання зобов`язань за Договором.
16. Сторони визначили в п.13.4, що Договір вступає в силу з дати його підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення печатками сторін і діє до повного виконання сторонами своїх зобов`язань, визначених цим Договором.
17. Договір підписаний сторонами та скріплений печатками сторін без застережень і зауважень.
18. ТОВ "Діброва" не виконало свої зобов`язання щодо поставки товару за Договором.
19. З метою досудового врегулювання спору ТОВ "Сателлит" звернулося до ТОВ "Діброва" з претензією від 22.10.2020 №22102020.4/010; повідомило про нарахування 30% штрафу від вартості непоставленого товару за прострочення виконання зобов`язання більше ніж на 6 календарних днів у розмірі 3 322 404,00 грн; вимагало сплатити грошові кошти у семиденний термін.
20. Разом з претензією ТОВ "Сателлит" направило ТОВ "Діброва" повідомлення про відмову від виконання Договору в односторонньому порядку та нарахування штрафу в розмірі 30% від вартості непоставленого товару за прострочення виконання зобов`язання більше ніж на шість календарних днів з відповідним розрахунком. До штрафу в розмірі 30% від вартості непоставленого товару в сумі 3 322 404,00 грн, вказаного у претензії, входив також штраф у розмірі 20% на суму 2 214 936,00 грн.
21. ТОВ "Діброва" не надало відповіді на вказану претензію, не виконало договірні зобов`язання та не сплатило штраф.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
22. Господарський суд Луганської області рішенням від 09.11.2022, що залишене без змін постановою Східного апеляційного господарського суду від 30.07.2024 у справі №913/768/21, позов задовольнив повністю.
23. Судові рішення, зокрема, мотивовані таким:
(а) щодо повідомлення відповідача про судове засідання
- Господарський суд Луганської області ухвалою від 22.11.2021 прийняв позовну заяву до розгляду, відкрив провадження у справі та призначив підготовче засідання на 08.12.2021; копію вказаної ухвали ТОВ "Діброва" отримало 30.11.2021, що підтверджується роздруківкою з вебсайту Акціонерного товариства "Укрпошта";
- у судовому засіданні 08.12.2021 взяв участь представник ТОВ "Діброва" - адвокат Попов О.І., який був уповноважений на представництво інтересів відповідача на підставі довіреності б/н від 17.11.2021 зі строком дії до 17.11.2022;
- 10.12.2021 адвокат Попов О.І. подав відзив на позовну заяву ТОВ "Сателлит";
- 25.01.2022 адвокат Попов О.І. подав заперечення, в яких просив відмовити у позові;
- Господарський суд Луганської області ухвалою від 09.02.2022 продовжив сторонам строк для подання додаткових доказів та письмових пояснень до 23.02.2022; закрив підготовче провадження та призначив справу до судового розгляду по суті на 02.03.2022;
- 02.03.2022 судове засідання не відбулося у зв`язку з бойовими діями, що відбувалися у місті Харкові та Харківській області, про що 01.03.2022 учасники судових процесів були повідомлені на офіційному вебсайті Господарського суду Луганської області; надалі розгляд справи неодноразово відкладався, про що суд постановляв відповідні ухвали;
- для відповідача на офіційному вебсайті судової влади України неодноразово розміщувалися оголошення про дату, час та місце розгляду справи, оскільки місцезнаходженням ТОВ "Діброва" згідно з інформацією Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (далі - ЄДР ЮО) є: 92500, Луганська обл., Міловський р-н, смт Мілове(з), вул. Міловська, буд. 68А, яке включене до Переліку територіальних громад, що розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні), затвердженого наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій від 25.04.2022 №75;
- крім того, представник відповідача - адвокат Попов О.І. був належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання з розгляду справи по суті не лише шляхом направлення йому ухвал суду, але й особисто телефонограмою, проте правом взяти участь в судовому засіданні не скористався, тому клопотання представника відповідача від 07.10.2022 та 03.11.2022 про відкладення розгляду справи суд першої інстанції визнав необґрунтованими та відмовив у їх задоволенні;
(б) щодо розгляду позову по суті
- матеріалами справи підтверджується та не заперечується відповідачем, що він не здійснив поставку товару за Договором; відповідач також не заперечує правильності нарахування та розміру штрафу, заявленого до стягнення;
- сертифікат Торгово-промислової палати України від 03.12.2021 №3100-21-0951 у сукупності з іншими матеріалами справи не може слугувати безперечним та належним доказом на підтвердження наявності у відповідача форс-мажорних обставин, зокрема з тих підстав, що договори поставки врожаю соняшника іншому контрагенту та договір про розірвання договорів купівлі-продажу незавершеного виробництва і застави Торгово-промисловій палаті не надавалися. Отже, цей сертифікат фактично був виданий на підставі обмежених даних щодо ситуації навколо врожаю, який вирощувався на землях Філії "Деркульський кінний завод №63" Державного підприємства "Конярство України"; з аналогічних мотивів відхиляються висновки експертів Національного наукового центру "Інститут судових експертиз ім. Засл. проф. М.С. Бокаріуса" від 24.02.2021 №2965/2966 та від 31.03.2021 №20527, що були надані ТОВ "Діброва" на підтвердження понесення ним збитків від втрати значної кількості врожаю;
- на момент укладення Договору несприятливі погодні умови вже тривали, отже могли бути враховані ТОВ "Діброва" при прийнятті договірних зобов`язань, зокрема при визначенні обсягу поставки відповідно до прогнозованої врожайності соняшника за таких несприятливих погодних умов;
- відповідач не надав доказів надсилання поштою листів з повідомленням про настання форс-мажорних обставин, належних доказів направлення електронного листа; у матеріалах справи відсутні докази направлення сертифікату Торгово-промислової палати України від 03.12.2021 №3100-21-0951 ТОВ "Сателлит";
- сторони добровільно уклали Договір та визначили штрафні санкції; скаржник не довів надмірність розміру штрафних санкцій порівняно із збитками кредитора; ТОВ "Діброва" навіть частково не поставило товар ТОВ "Сателлит"; скаржник не надав доказів вжиття ним заходів щодо виконання зобов`язання; обов`язок щодо поставки товару виник у ТОВ "Діброва" у 2020 році - задовго до початку повномасштабних бойових дій та окупації земельних ділянок скаржника.
24. Господарський суд Луганської області додатковим рішенням від 29.03.2023 стягнув з ТОВ "Діброва" на користь ТОВ "Сателлит" судові витрати, пов`язані з наданням професійної правової допомоги, та інші судові витрати у розмірі 82 566,33 грн.
25. Східний апеляційний господарський суд постановою від 30.07.2024 частково скасував додаткове рішення Господарського суду Луганської області від 29.03.2023 та стягнув з ТОВ "Діброва" на користь ТОВ "Сателлит" судові витрати, пов`язані з наданням професійної правової допомоги, та інші судові витрати в розмірі 50 000 грн.
26. Східний апеляційний господарський суд ухвалив додаткову постанову від 13.08.2024, якою частково задовольнив заяву ТОВ "Сателлит" та стягнув на його користь з ТОВ "Діброва" витрати на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції в розмірі 50 000 грн; в іншій частині заяви відмовив.
Короткий зміст вимог та доводів касаційних скарг, відзивів на касаційні скарги, інших заяв учасників справи
27. 14.08.2024 ТОВ "Діброва" з використанням підсистеми "Електронний суд" звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою на рішення Господарського суду Луганської області від 09.11.2022 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 30.07.2024, у якій просить скасувати їх та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову в повному обсязі.
28. На виконання вимог п.5 ч.2 ст.290 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК) підставами касаційного оскарження ТОВ "Діброва" визначило пункти 1, 3 та 4 ч.2 ст.287 ГПК; зазначає що рішення суду першої інстанції та постанова суду апеляційної інстанції є незаконними, оскільки ухвалені з неправильним застосуванням норм матеріального права, зокрема статей 610, 612, 614, 617 ЦК, статей 216, 217, 218, 230, 231 Господарського кодексу України (далі - ГК) та з грубим порушенням норм процесуального права, а саме статей 2, 7, 13, 42, 120, 242, 268, 270 ГПК:
- щодо п.1 ч.2 ст.287 ГПК - суд апеляційної інстанції застосував норми права усупереч висновкам щодо їх застосування у подібних правовідносинах, викладених, зокрема, в:
1) постановах Верховного Суду від 16.12.2020 у справі №914/2173/19, від 17.08.2021 у справі №913/18/21, від 25.01.2022 у справі №904/3886/21, від 22.06.2022 у справі №904/5328/21;
2) постанові Великої Палати Верховного Суду від 18.03.2020 у справі №902/417/18; постановах Верховного Суду від 06.09.2019 у справі №910/16925/18, від 06.11.2018 у справі №913/89/18, від 04.12.2018 у справі №916/65/18, від 03.07.2019 у справі №917/791/18, від 22.10.2019 у справі №904/5830/18 - стягнення з боржника надмірних грошових сум як неустойки спотворює її дійсне правове призначення, оскільки із засобу розумного стимулювання боржника виконувати основне зобов`язання неустойка перетворюється на несправедливо непомірний тягар для боржника та джерело отримання невиправданих додаткових прибутків кредитором;
3) постановах Великої Палати Верховного Суду від 04.07.2018 у справі №310/11534/13-ц та від 31.10.2018 у справі №202/4494/16-ц; постановах Верховного Суду від 03.10.2018 у справі №461/3584/16-ц, від 17.10.2018 у справі № 446/2033/16-ц, від 26.09.2018 у справі № 641/11590/15-ц - про застосування доктрини "Placuit in omnibus rebus praecipuum esse iustitiae aequitatisque quam stricti iuris rationem" (у всіх юридичних справах правосуддя й справедливість мають перевагу над суворим розумінням права);
4) постанові Верховного Суду від 03.05.2018 у справі №903/449/17 - концепція добросовісності може використовуватися судом у будь-якій ситуації, щоб виправити несправедливість, яка б мала місце, якщо б застосовувалися традиційні правила;
5) постановах Верховного Суду від 25.08.2022 у справі №914/2197/18, від 17.04.2019 у справі №2604/29330/12, від 06.02.2019 у справі №234/8333/16-ц, від 27.12.2018 у справі №161/6317/16-ц - щодо повідомлення про дату, час і місце судового засідання;
6) постановах Верховного Суду від 07.08.2024 у справі №910/11598/23, від 06.08.2024 у справі №910/11597/23, від 30.07.2024 у справі № 922/1394/21, від 10.07.2024 у справі №925/400/21, від 09.07.2024 у справі №916/2675/22, від 26.06.2024 у справі №910/268/20 - концепція вірогідності доказів, встановлена ГПК, покладає на суд обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, і ця норма права дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються, скоріше були (мали місце), аніж не були;
7) постанові Великої Палати Верховного Суду від 18.03.2020 у справі №129/1033/13-ц; постановах Верховного Суду від 02.10.2018 у справі №910/18036/17, від 23.10.2019 у справі №917/1307/18, від 18.11.2019 у справі №902/761/18, від 04.12.2019 у справі №917/2101/17, де вказано про обов`язковість застосування стандарту переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний;
- щодо п.3 ч.2 ст.287 ГПК - відсутній висновок Верховного Суду стосовно застосування ч.1 ст.12-1 Закону "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України" щодо належності повідомлення про дату, час та місце розгляду справи у подібних правовідносинах;
- щодо п.4 ч.2 ст.287 ГПК - розгляд справи здійснений за відсутності скаржника, який належним чином не був повідомлений про дату, час і місце судового засідання.
29. 08.10.2024, у межах встановленого Верховним Судом строку, ТОВ "Сателлит" з використанням підсистеми "Електронний суд" подало відзив на касаційну скаргу, в якому просить залишити її без задоволення, а рішення суду першої інстанції та постанову суду апеляційної інстанції - залишити без змін.
30. Відзив переважно обґрунтований з посиланням на мотиви, якими керувалися суди при ухваленні оскаржуваних рішень. Водночас ТОВ "Сателлит" додатково зазначає:
- доводи відповідача, викладені в касаційній скарзі, зводяться до переоцінки обставин справи, які встановили суди першої та апеляційної інстанцій; відповідач не зазначив у скарзі, в чому саме полягало порушення норм права та неврахування практики Верховного Суду з огляду на встановлені обставини та оцінку, надану доказам;
- повідомлення про дату, час та місце розгляду справи здійснене судом першої інстанції належним чином, з дотриманням норм процесуального та матеріального права, що також встановив суд апеляційної інстанції;
- суди першої та апеляційної інстанцій в оскаржуваній відповідачем частині ухвалили законні та обґрунтовані рішення з дотриманням норм процесуального та матеріального права; відповідач посилається на практику Верховного Суду, при цьому не обґрунтовує її подібність до правовідносин, що склалися між сторонами;
- відсутні підстави для зменшення розміру штрафу, заявленого до стягнення.
31. 14.08.2024 ТОВ "Діброва" з використанням підсистеми "Електронний суд" звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою на додаткове рішення Господарського суду Луганської області від 29.03.2023 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 30.07.2024, у якій просить:
1) додаткове рішення Господарського суду Луганської області від 29.03.2023 скасувати в частині задоволення заяви ТОВ "Сателлит" про винесення додаткового рішення, а саме в частині стягнення з ТОВ "Діброва" на користь ТОВ "Сателлит" витрат на правничу допомогу в розмірі 50 000 грн; постанову Східного апеляційного господарського суду від 30.07.2024 скасувати в частині задоволення заяви ТОВ "Сателлит" про винесення додаткового рішення, а саме в частині стягнення з ТОВ "Діброва" на користь ТОВ "Сателлит" витрат на правничу допомогу в розмірі 50 000 грн, відмовивши в повному обсязі у задоволенні заяви ТОВ "Сателлит" про винесення додаткового рішення;
2) в іншій частині (в частині відмови позивачу в задоволенні заяви) додаткове рішення господарського суду Луганської області від 29.03.2023 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 30.07.2024 залишити без змін;
3) стягнути з ТОВ "Сателлит" на користь ТОВ "Діброва" понесені витрати зі сплати судового збору за подання касаційної й апеляційної скарг та витрати на професійну правничу допомогу (докази реальності понесення яких будуть надані протягом 5 днів після ухвалення судового рішення).
32. На виконання вимог п.5 ч.2 ст.290 ГПК України ТОВ "Діброва" посилається на підставу касаційного оскарження, передбачену п.1 ч.2 ст.287 ГПК, та зазначає, що, ухвалюючи додаткове рішення та постанову за результатами його апеляційного перегляду, суди не врахували висновки, викладені у постановах:
- Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі №922/1964/21 та об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 у справі №922/445/19 (щодо відмови у відшкодуванні понесених витрат на правничу допомогу);
- Верховного Суду від 12.05.2020 у справі №904/4507/18 та від 22.05.2024 у справі №227/2301/21 (щодо неможливості включення до правничої допомоги допомогу в інших судових провадженнях, а також дублювання однієї і тієї самої роботи);
- Великої Палати Верховного Суду від 22.05.2024 у справі №754/8750/19 (щодо стягнення правничої допомоги, яка дублює одна одну);
- об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.12.2021 у справі №927/237/20 (щодо реальності адвокатських витрат);
- Верховного Суду від 21.05.2019 у справі №903/390/18, від 21.01.2020 у справі №916/2982/16, від 07.07.2020 у справі №914/1002/19 (щодо застосування критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката);
- Верховного Суду від 22.08.2023 у справі №910/5612/22, від 19.09.2023 у справі №911/1115/22, від 19.09.2023 у справі №910/6870/21, від 25.07.2023 у справі №910/5151/22, від 13.06.2023 у справі №910/17213/21 (щодо обов`язку суду оцінювати витрати, які мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені та чи були необхідними);
- Великої Палати Верховного Суду від 18.03.2020 у справі №129/1033/13-ц та Верховного Суду від 02.10.2018 у справі №910/18036/17, від 23.10.2019 у справі №917/1307/18, (щодо принципу змагальності, який забезпечує повноту дослідження обставин справи);
- Верховного Суду України від 29.09.2009 у справі №37/405 та Верховного Суду від 18.02.2020 у справі №908/771/19, від 23.01.2018 у справі №910/9472/17, від 03.02.2021 у справі №910/6939/19, від 23.07.2020 у справі №911/4306/16 (щодо неналежності такого доказу виконання робіт як рахунок-фактура).
33. 16.09.2024, у межах встановленого Верховним Судом строку, ТОВ "Сателлит" з використанням підсистеми "Електронний суд" подало відзив на касаційну скаргу, в якому просить залишити її без задоволення, а додаткове рішення Господарського суду Луганської області від 29.03.2023 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 30.07.2024 - залишити без змін.
34. Відзив ТОВ "Сателлит", зокрема, обґрунтований таким:
- 11.11.2022 позивач надіслав на адресу електронної пошти відповідача заяву про розподіл судових витрат; суд надіслав на офіційну електрону адресу відповідача та його представника ухвали від 21.11.2022 та від 20.03.2023; ТОВ "Діброва" не повідомляло ані Господарський суд Луганської області, ані ТОВ "Сателлит" про зміну адреси електронної пошти; адвокат Попов О.І. продовжував діяти в інтересах ТОВ "Діброва" і мав на це відповідні повноваження, а отже володів інформацією щодо стану розгляду справи, отримуючи повідомлення від суду, в тому числі на електронну пошту; вже з 11.11.2022 року відповідач міг знати, а його представник - адвокат Попов О.І. знав про те, що позивач ініціював питання про відшкодування витрат на правничу допомогу; відповідач проігнорував вказану заяву та не скористався правом на надання заперечень чи подання заяви про зменшення витрат на правничу допомогу;
- у суді першої інстанції відповідач подав багато документів, які потребували вивчення та детального дослідження для підготовки; представник позивача здійснював роботу над справою і в умовах воєнного стану, справа постійно контролювалася та вивчалася, досліджувалася судова практика та подавалися необхідні процесуальні документи; Юридична фірма "Ілляшев та Партнери" є однією з провідних юридичних фірм України, інформація про що є у відкритих джерелах; ніщо не забороняло відповідачу найняти іншу провідну юридичну фірму для надання послуг;
- позивач надав докази реального проведення оплати, акти, договори, деталізації з описом наданих послуг, а твердження відповідача щодо ненадання певних документів позивачем спростовуються матеріалами справи; позивач надав суду належні та допустимі докази на підтвердження понесених витрат на правничу допомогу, а суд з дотриманням норм матеріального та процесуального права задовольнив заяву позивача про їх розподіл; Відповідач при розгляді вказаного питання в суді першої інстанції не надав жодного заперечення щодо заявлених позивачем витрат на правничу допомогу;
- оскаржувані рішення не суперечать висновкам Верховного Суду, які відповідач навів у касаційній скарзі; відповідач не обґрунтував, у чому саме полягає суперечність.
35. 24.08.2024 ТОВ "Діброва" з використанням підсистеми "Електронний Суд" звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою на додаткову постанову Східного апеляційного господарського суду від 13.08.2024, у якій просить:
1) скасувати додаткову постанову в частині задоволення заяви ТОВ "Сателлит" про ухвалення додаткового рішення про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу та стягнення з ТОВ "Діброва" на користь ТОВ "Сателлит" витрат на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції у справі №913/768/21 в розмірі 50 000 грн; ухвалити нове рішення у відповідній частині, відмовивши в повному обсязі позивачу в ухваленні додаткового рішення або зменшивши заявлені позивачем до відшкодування суми судових витрат до 0 грн;
2) стягнути з ТОВ "Сателлит" на користь ТОВ "Діброва" понесені витрати на професійну правничу допомогу (докази реальності понесення яких будуть надати протягом 5 днів після ухвалення судового рішення).
36. На виконання вимог п.5 ч.2 ст.290 ГПК підставами касаційного оскарження додаткової постанови ТОВ "Діброва" визначило пункти 1, 3 ч.2 ст.287, п.4 ч.2 ст.287 ГПК з посиланням на ст.310 ГПК та зазначає:
1) неврахування висновків, викладених у постановах Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі №922/1964/21, від 12.05.2020 у справі №904/4507/18 (щодо застосування ст.129 ГПК); від 18.03.2020 у справі №129/1033/13-ц, від 22.05.2024 у справі №227/2301/21, від 22.05.2024 у справі №754/8750/19; об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 у справі №922/445/19, від 03.12.2021 у справі №927/237/20, від 16.11.2022 у справі №922/1964/21 (щодо застосування ст.126 ГПК); Верховного Суду від 21.05.2019 у справі №903/390/18, від 21.01.2020 у справі №916/2982/16, від 07.07.2020 у справі №914/1002/19 (щодо застосування ст.126 ГПК), від 22.08.2023 у справі №910/5612/22, від 19.09.2023 у справі №911/1115/22, від 19.09.2023 у справі №910/6870/21, від 25.07.2023 у справі №910/5151/22, від 13.06.2023 у справі №910/17213/21, від 02.10.2018 у справі №910/18036/17, від 23.10.2019 у справі №917/1307/18 (п. 41), від 18.02.2020 у справі №908/771/19, від 23.01.2018 у справі №910/9472/17, від 03.02.2021 у справі №910/6939/19, від 23.07.2020 у справі №911/4306/16; Верховного Суду України від 29.09.2009 у справі №37/405;
2) суд апеляційної інстанції при ухвалені оскаржуваного рішення не врахував висновки щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладені у постанові Верховного Суду, та неправильно трактував висновки Верховного Суду (постанови від 20.07.2021 у справі №922/2604/20, від 24.11.2020 №911/4242/15, від 20.11.2020 у справі №910/130071/19, від 15.05.2020 у справі №910/5410/19, від 21.01.2021 у справі №922/3812/19), що призвело до порушення ч.6 ст.126 та ч.7 ст.129 ГПК, ст.627 Цивільного кодексу України;
- щодо п.3 ч.2 ст.287 ГПК - суд попередньої інстанції неправильно застосував норми матеріального права та порушив норми процесуального права, а саме: частини 3, 4 ст.13 ГПК, ст. 14 ГПК, ч.4 ст.75 ГПК, що виявилося в порушенні правил доказування та ігноруванні обставин, встановлених рішенням суду в господарській справі, що набрало законної сили (висновок Верховного Суду щодо питання застосування норм права у подібних правовідносинах відсутній); статті 236, 238 ГПК, що виявилося в недотриманні вимог процесуального закону щодо законності та обґрунтованості судового рішення та ст.269 ГПК;
- щодо п.4 ч.2 ст.287 ГПК з посиланням на ст.310 ГПК - суд апеляційної інстанції не дослідив зібрані у справі докази, що є підставою для скасування судового рішення та можливого направлення справи на новий розгляд.
37. 20.09.2024, у межах встановленого Верховним Судом строку, ТОВ "Сателлит" з використанням підсистеми "Електронний суд" подало відзив на касаційну скаргу, в якому просить залишити її без задоволення, а додаткову постанову Східного апеляційного господарського суду від 13.08.2024 - залишити без змін.
38. Відзив ТОВ "Сателлит", зокрема, обґрунтований таким:
- позивач надав відповідні договори та додаткові угоди до них, у яких міститься пряма вказівка на те, що правнича допомога надається у справі №913/768/21 за позовом ТОВ "Сателлит" до ТОВ "Діброва", а оплата встановлена у фіксованому розмірі; на підтвердження реальності витрат на правничу допомогу надані рахунки, у яких є чіткі послання на договір, деталізації послуг до рахунків, акти, докази оплати позивачем правничої допомоги;
- зменшуючи розмір витрат на правничу допомогу, суд апеляційної інстанції врахував, що до загального розміру витрат включені послуги, пов`язані з апеляційним переглядом додаткового рішення, тоді як оскарження додаткового судового рішення не є окремим судовим розглядом спору по суті та прямо залежить від розгляду основної справи, а тому вирішення питання щодо стягнення судових витрат за наслідками перегляду додаткового рішення, яким вже вирішене питання розподілу судових витрат, є необґрунтованим та не відповідає критерію розумної необхідності (подібна правова позиція викладена, зокрема, у постанові Верховного Суду від 14.03.2024 у справі №905/1260/23);
- надані позивачем рахунки є доказами; позиція відповідача щодо відсутності доказової сили вказаних документів сформована на хибному розумінні практики Верховного Суду;
- необґрунтованим є твердження відповідача, згідно з якими суд апеляційної інстанції проігнорував доводи та аргументи щодо охоплення одна одною деяких послуг, невідповідності деяких послуг критеріям необхідності та розумності; заява ТОВ "Сателлит" про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції була задоволена частково, з ТОВ "Діброва" замість заявлених 182 356,04 грн стягнуто лише 50 000 грн;
- оскаржуване рішення не суперечить висновкам Верховного Суду, які відповідач навів у касаційній скарзі; відповідач не обґрунтував, у чому саме полягає суперечність.
39. 12.11.2024 ТОВ "Діброва" з використанням підсистеми "Електронний суд" подало заяву про долучення до матеріалів справи висновку Верховного Суду, викладеного в постанові від 24.10.2024 у справі №913/767/21.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Щодо оскарження рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції
Чи був відповідач належним чином повідомлений про засідання?
40. Одним із доводів касаційної скарги є те, що Господарський суд Луганської області розглянув справу за відсутності ТОВ "Діброва", яке не було належним чином повідомлене про дату, час і місце судового засідання. У цьому контексті скаржник вказує на відсутність висновку Верховного Суду щодо застосування положень ч.1 ст.12-1 Закону "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України".
41. Разом із тим ТОВ "Сателлит" вважає, що суд повідомив відповідача про розгляд справи належним чином, з дотриманням норм процесуального та матеріального права, і це також встановив суд апеляційної інстанції.
42. Оскільки згідно з п.5 ч.1 ст.310 ГПК розгляд справи за відсутності будь-кого з учасників справи, належним чином не повідомлених про дату, час і місце судового засідання, є самостійною підставою для скасування судових рішень та направленням справи на новий розгляд, Верховний Суд спершу має надати оцінку аргументам скаржника в цій частині.
43. Суд першої інстанції зазначив, що місцезнаходженням ТОВ "Діброва" є Міловська територіальна громада (Луганська область), яка розташована в районі проведення воєнних (бойових) дій та перебуває в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні).
44. За змістом підпункту 21 п.1 розд.ХI "Перехідні положення" ГПК особливості судових викликів та повідомлень, направлення копій судових рішень учасникам справи, у разі якщо адреса їх місця проживання (перебування) чи місцезнаходження знаходиться на тимчасово окупованій території України або в районі проведення антитерористичної операції, визначаються законами України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України" та "Про здійснення правосуддя та кримінального провадження у зв`язку з проведенням антитерористичної операції".
45. Відповідно до ч.1 ст.12-1 Закону "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України" якщо остання відома адреса місця проживання (перебування), місцезнаходження чи місця роботи учасників справи знаходиться на тимчасово окупованій території, суд викликає або повідомляє учасників справи, які не мають офіційної електронної адреси, про дату, час і місце першого судового засідання у справі через оголошення на офіційному вебсайті судової влади України, яке повинно бути розміщене не пізніше ніж за двадцять днів до дати відповідного судового засідання. Суд викликає або повідомляє таких учасників справи про дату, час і місце інших судових засідань чи про вчинення відповідної процесуальної дії через оголошення на офіційному вебсайті судової влади України, яке повинно бути розміщене не пізніше ніж за десять днів до дати відповідного судового засідання або вчинення відповідної процесуальної дії. З опублікуванням такого оголошення відповідач вважається повідомленим про дату, час і місце розгляду справи.
46. Аналіз чинних положень ГПК та Закону "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України" дає підстави для висновку, що суд має процесуальну можливість та, відповідно, процесуальний обов`язок публікувати оголошення на вебпорталі судової влади України про виклик у судове засідання учасників справи, місцезнаходження чи місце роботи яких знаходиться на тимчасово окупованій території (аналогічна позиція наведена у постановах Верховного Суду від 05.10.2023 у справі №200/3942/22, від 12.01.2024 у справі №5/112-Б-10).
47. Як встановив суд апеляційної інстанції:
- ТОВ "Діброва" отримало копію ухвали про відкриття провадження; у судовому засіданні 08.12.2021 взяв участь уповноважений представник ТОВ "Діброва";
- представник ТОВ "Діброва" подав відзив на позовну заяву та заперечення, в яких просив відмовити у позові;
- розгляд справи неодноразово відкладався, про що суд постановляв відповідні ухвали; для відповідача на офіційному вебсайті судової влади України неодноразово розміщувалися оголошення про дату, час та місце розгляду справи;
- представник відповідача - адвокат Попов О.І. був належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання з розгляду справи по суті шляхом направлення йому ухвал суду, а також телефонограмою.
48. Отже, до початку повномасштабної воєнного вторгнення ТОВ "Діброва" отримувало судову кореспонденцію та через повноважного представника (адвоката Попова О.І.) брало участь у розгляді справи №913/768/21.
49. У березні 2022 року, встановивши, що смт Мілове Луганської області, де знаходиться ТОВ "Діброва", включене до Переліку територіальних громад, що розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні), суд першої інстанції розміщував повідомлення про розгляд справи на офіційному вебсайті судової влади України, а також надсилав процесуальні документи на електронні адреси, повідомлені сторонами.
50. ТОВ "Діброва" не заперечує обставин публікації відповідних оголошень, однак вважає, що цей спосіб повідомлення є неналежним; посилається на ч.4 ст.122 ГПК, зазначаючи, що механізм повідомлення учасника справи шляхом розміщення оголошення на офіційному вебсайті судової влади України передбачає обов`язкову умову - відсутність у суду відомостей про зареєстроване місце проживання (перебування), місцезнаходження чи місце роботи учасника справи; натомість місцезнаходження ТОВ "Діброва" було відоме суду першої інстанції.
51. Верховний Суд звертає увагу, що підпункт 21 п.1 розд.ХI "Перехідні положення" ГПК та ч.1 ст.12-1 Закону "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України" є спеціальними нормами щодо ч.4 ст.122 ГПК, мають різні підстави щодо їх застосування:
- в першому випадку - остання відома адреса місця проживання (перебування), місцезнаходження чи місце роботи учасника справи знаходиться на тимчасово окупованій території;
- в другому випадку - зареєстроване місце проживання (перебування), місцезнаходження чи місце роботи відповідача, третьої особи, свідка є невідомим.
52. За обставинами цієї справи суд першої інстанції керувався саме підпунктом 21 п.1 розд.ХI "Перехідні положення" ГПК та ч.1 ст.12-1 Закону "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України", оскільки встановив, що згідно з інформацією ЄДР ЮО ТОВ "Діброва" знаходиться в смт Мілове Луганської області.
53. Крім того, суд додатково надіслав ухвалу про відкладення розгляду справи на електронну пошту ТОВ "Діброва".
54. Доводи скаржника про те, що його електронна пошта була зламана невідомими особами і ТОВ "Діброва" втратило фактичний доступ до неї ще у квітні 2022 року, не заслуговують на увагу. До ЄДР ЮО не вносилися зміни щодо відомостей про офіційну адресу електронної пошти відповідача, тоді як 22.11.2022 за заявою ТОВ "Діброва" була проведена державна реєстрація відомостей щодо зміни керівника відповідача (ці дані є загальнодоступними та відображені в ЄДР ЮО). Щодо зміни відомостей про офіційну адресу електронної пошти відповідач суду не повідомляв.
55. У постанові від 23.02.2024 у справі №913/766/21 за позовом ТОВ "Сателлит" до ТОВ "Діброва" Верховний Суд визнав необґрунтованими аналогічні доводи відповідача щодо неналежного повідомлення про розгляд справи. При цьому Верховний Суд встановив, що на час розгляду справи у суді першої інстанції, в тому числі на час ухвалення 09.11.2022 оскаржуваного судового рішення, адвокат Попов О.І. був уповноваженим представником відповідача.
56. Відповідно до ч.3 ст.120, ч.7 ст.242 ГПК, якщо про розгляд справи повідомлений представник, то вважається, що повідомлена й особа, яку він представляє.
57. У цій справі суд апеляційної інстанції встановив, що матеріали справи не містять доказів надсилання ТОВ "Діброва" адвокату Попову О.І. або суду першої інстанції повідомлення про: 1) відкликання довіреності до закінчення строку її дії (17.11.2022); 2) припинення повноважень адвоката Попова О.І. як представника ТОВ "Діброва" тощо.
58. До апеляційної скарги заявник додав копію документа з назвою "Повідомлення про розірвання клієнтом договорів про надання правової (правничої) допомоги", що датоване 27.02.2022 та адресується Попову О.І., однак доказів направлення його адресатові заявник не надав.
59. За таких обставин суд апеляційної інстанції дійшов правильного висновку, що відповідач був повідомлений судом першої інстанції про дату, час та місце проведення судових засідань, у тому числі призначеного на 09.11.2022.
60. Більш того, відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) сторона, яка задіяна у ході судового розгляду справи, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.
61. У п.41 рішення в справі "Пономарьов проти України" від 03.04.2008 (заява №3236/03) ЄСПЛ наголосив, що сторони мають вживати заходи, щоб дізнатися про стан відомого їм судового провадження.
62. Обов`язком заінтересованої сторони є прояв особливої старанності при захисті власних інтересів (рішення ЄСПЛ від 04.10.2001 у справі "Teuschler v. Germany", заява №47636/99).
63. У рішенні від 07.07.1989 у справі "Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії" (заява №11681/85) ЄСПЛ зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання. Сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
64. Оскільки Верховний Суд не встановив порушень ч.1 ст.12-1 Закону "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України", відсутні підстави для викладення правового висновку щодо застосування цієї норми.
65. Відповідно, підстава касаційного оскарження, передбачена п.4 ч.2 ст.287 ГПК (розгляд справи здійснений за відсутності скаржника, який належним чином не був повідомлений про дату, час і місце судового засідання), що за змістом доводів скаржника безпосередньо пов`язана з п.1 ч.2 ст.287 ГПК, не підтвердилася.