ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 листопада 2024 року
м. Київ
справа № 363/2930/22
провадження № 61-7539св24
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Луспеника Д. Д.,
суддів: Гулейков І. Ю., Гулька Б. І., Коломієць Г. В. (суддя-доповідач), Лідовця Р. А.,
учасники справи:
позивач - керівник Вишгородської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Вишгородської районної державної адміністрації,
відповідач: ОСОБА_1, ОСОБА_2,
третя особа - Державне підприємство "Клавдієвське лісове господарство",
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу представника ОСОБА_1, ОСОБА_2 - адвоката Боярової Катерини Вікторівни на постанову Київського апеляційного суду від 22 квітня 2024 року, прийняту у складі колегії суддів: Лапчевської О. Ф., Березовенко Р. В., Мостової Г. І.,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовної заяви
У вересні 2022 року керівник Вишгородської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Вишгородської районної державної адміністрації звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1, ОСОБА_2, третя особа - Державне підприємство "Клавдієвське лісове господарство" (далі - ДП "Клавдієвське лісове господарство"), про усунення перешкод у користуванні і розпорядженні земельними ділянками лісогосподарського призначення.
Позовна заява мотивована тим, що рішенням Новопетрівської сільської ради від 17 лютого 2012 року № 259.3-12-6 "Про передачу у власність земельної ділянки" передано ОСОБА_3 у власність земельну ділянку площею 0,0900 га на масиві "Лазарів Сад" с. Нові Петрівці Вишгородського району Київської області для ведення особистого селянського господарства.
На підставі цього ОСОБА_3 отримала державний акт серії ЯМ № 738168 на право власності на земельну ділянку площею 0,0900 га, кадастровий номер 3221886001:02:102:0157, для ведення особистого селянського господарства.
ОСОБА_3 на підставі заяви від 17 березня 2017 року № 825 здійснила поділ земельної ділянки, кадастровий номер 3221886001:02:102:0157, на дві земельні ділянки площею 0,045 га, кадастровий номер 3221886000:02:102:6001, та площею 0,045 га, кадастровий номер 3221886000:02:102:6002.
Земельну ділянку площею 0,045 га, кадастровий номер 3221886000:02:102:6001, ОСОБА_3 на підставі договору дарування від 24 квітня 2017 року, посвідченого приватним нотаріусом Вишгородського районного нотаріального округу Левчук О. Б. за № 1312, відчужила ОСОБА_1
Земельну ділянку площею 0,045 га, кадастровий номер 3221886000:02:102:6002, ОСОБА_3 на підставі договору дарування від 24 травня 2017 року, посвідченого приватним нотаріусом Вишгородського районного нотаріального округу Фоєю Л. А. за № 531, відчужила ОСОБА_1 .
У подальшому ОСОБА_1 земельну ділянку, кадастровий номер 3221886000:02:102:6001, на підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки від 21 липня 2017 року, посвідченого приватним нотаріусом Вишгородського районного нотаріального округу Кравцовою О. В. за № 2062, відчужив ОСОБА_2 .
Однак рішення Новопетрівської сільської ради від 17 лютого 2012 року № 259.3-12-6 "Про передачу у власність земельної ділянки" прийняте з порушеннями земельного та лісового законодавства України, оскільки остання відноситься до земель лісового фонду, у зв`язку з чим, рішення органу місцевого самоврядування є незаконним, а рішення про державну реєстрацію підлягає скасуванню, земельні ділянки підлягають поверненню у державну власність. Право постійного користування на спірну земельну ділянку ДП "Клавдієвське лісове господарство" не припинялось у встановленому законом порядку, підприємство згоди на її вилучення, передачу у власність чи в оренду не надавало та не повідомлялось про прийняття будь-яких рішень стосовно земельної ділянки чи зміну її цільового призначення.
Крім того, вилучення земельних лісових ділянок, які на той час перебували за межами населеного пункту, із постійного користування спеціалізованих лісогосподарських підприємств для нелісогосподарських потреб відносилось до виключної компетенції Київської обласної державної адміністрації.
Ураховуючи викладене, керівник Вишгородської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Вишгородської районної державної адміністрації просив суд:
- усунути перешкоди у здійсненні Вишгородською районною державною адміністрацією права користування та розпорядження земельними ділянками лісогосподарського призначення, які розташовані в межах с. Нові Петрівці Вишгородського району Київської області, шляхом скасування рішень державних реєстраторів про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 21 липня 2017 року № 36258228 з одночасним припиненням права приватної власності ОСОБА_2 на земельну ділянку площею 0,0850 га, кадастровий номер 3221886000:02:102:6001, та від 24 травня 2017 року № 35331914 з одночасним припиненням права приватної власності ОСОБА_1 на земельну ділянку площею 0,07 га, кадастровий номер 3221886000:02:102:6002;
- усунути перешкоди у здійсненні Вишгородською районною державною адміністрацією права користування та розпорядження земельними ділянками лісогосподарського призначення, які розташовані в межах с. Нові Петрівці Вишгородського району Київської області, шляхом їх повернення на користь держави в особі Вишгородською районної державної адміністрації з незаконного володіння: ОСОБА_2 земельної ділянки площею 0,0850 га, кадастровий номер 3221886000:02:102:6001; ОСОБА_1 земельної ділянки площею 0,12 га, кадастровий номер 3221886000:02:102:6002.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Вишгородського районного суду Київської області від 14 листопада 2023 року, у складі судді Свєтушкіної Д. А., у задоволенні позову керівника Вишгородської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Вишгородської районної державної адміністрації відмовлено.
Скасовано заходи забезпечення позову та знято арешт із земельної ділянки площею 0,045 га, кадастровий номер 3221886000:02:102:6001, яка зареєстрована за ОСОБА_2, а також знято арешт із земельної ділянки площею 0,045 га, кадастровий номер 3221886000:02:102:6002, яка зареєстрована за ОСОБА_1 .
Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив із того, що земельна ділянка, кадастровий номер 3221886001:02:102:0157, відповідно до матеріалів лісовпорядкування 2003 року, повністю накладається на землі лісового фонду, які перебувають у користуванні Державного підприємства "Київська лісова науково-дослідна станція" (далі - ДП "Київська лісова науково-дослідна станція"), право постійного користування на спірну земельну ділянку не припинено в установленому законом порядку, згоди на її вилучення підприємство не давало.
Отже, рішення Новопетрівської сільської ради від 17 лютого 2012 року № 259.3-12-6 про передачу у приватну власність ОСОБА_3 земельної ділянки лісогосподарського призначення для ведення особистого селянського господарства за рахунок державних земель лісогосподарського призначення на вимогах закону не ґрунтується, зазначена земельна ділянка, яка в подальшому була поділена, вибула з державної власності у незаконний спосіб, тож судом встановлено порушене право Вишгородської районної державної адміністрації.
Однак прокурором було обрано спосіб захисту порушеного права - усунення перешкоди у здійсненні Вишгородською районною державною адміністрацією права розпорядження та користування спірними земельними ділянками шляхом їх повернення на користь держави та скасування рішень державних реєстраторів відповідно до статті 391 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), що по своїй суті є негаторним позовом.
Отже, прокурором обрано неефективний спосіб захисту, оскільки для лісових земель має застосовуватися віндикаційний, а не негаторний позов. Обрання позивачем неефективного способу захисту своїх прав є самостійною підставою для відмови у позові.
Питання щодо спливу позовної давності судом не вирішується, оскільки у позові відмовлено з підстав обрання позивачем неефективного способу захисту.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Київського апеляційного суду від 22 квітня 2024 року апеляційну скаргу заступника керівника Київської обласної прокуратури задоволено частково.
Рішення Вишгородського районного суду Київської області від 14 листопада 2023 року скасовано, постановлено нове рішення, яким позовні вимоги задоволено частково.
Витребувано з володіння ОСОБА_2 на користь держави земельну ділянку площею 0,0850 га, кадастровий номер 3221886000:02:102:6001.
Витребувано з володіння ОСОБА_1 на користь держави земельну ділянку площею 0,12 га, кадастровий номер 3221886000:02:102:6002.
В іншій частині позовних вимог відмовлено.
Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.
Скасовуючи рішення суду першої інстанції та задовольняючи позов, суд апеляційної інстанції виходив із того, що цільове призначення спірної земельної ділянки, яку було поділено на дві земельні ділянки, не змінювалось, жодних погоджень на її вилучення ДП "Київська лісова науково-дослідна станція" не надавало. За таких обставин, рішення Новопетрівської сільської ради від 17 лютого 2012 року № 259.3-12-6 про передачу у приватну власність ОСОБА_3 земельної ділянки лісогосподарського призначення для ведення особистого селянського господарства за рахунок державних земель лісогосподарського призначення на вимогах закону не ґрунтується, зазначена земельна ділянка, яка в подальшому була поділена, вибула з державної власності у незаконний спосіб, отже в цьому випадку порушені права держави.
Виходячи з мети позову, який заявив прокурор, і його обґрунтування, вимогу зобов`язати повернути у відання держави земельну ділянку слід розуміти як вимогу про витребування цієї ділянки з володіння особи, на користь власника.
При цьому апеляційний суд зауважив на негаторність цього позову, та вважав, що строк позовної давності в такому випадку застосуванню не підлягає.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та її доводів
У травні 2024 року представник ОСОБА_1, ОСОБА_2 - адвокат Боярова К. В. подала до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального й процесуального права, просила скасувати постанову Київського апеляційного суду від 22 квітня 2024 року та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
Касаційна скарга мотивована тим, що судом апеляційної інстанції було безпідставно зроблено висновок про те, що позовну вимогу про зобов`язання повернути у відання держави земельну ділянку слід розуміти як вимогу про витребування цієї земельної ділянки з володіння особи, на користь власника, оскільки такий висновок суперечить нормам ЦК України та принципам цивільного судочинства. Позивачем у справі було заявлено вимогу про усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження земельними ділянками, що за своєю природою та нормами статті 391 ЦК України є негаторним позовом і про це неодноразово заявлялося позивачем. Віндикаційна вимога про витребування спірних земельних ділянок позивачем не заявлялася, оскільки до віндикаційного позову застосовується строк позовної давності та судами вже розглядалася цивільна справа № 363/4300/16 щодо витребування спірних земельних ділянок.
Отже, судом апеляційної інстанції задоволено позовну вимогу, яка не заявлялася, в порушення вимог Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України), тому суд вийшов за межі позовних вимог та обрав інший спосіб захисту, ніж було заявлено позивачем.
Також, твердження суду апеляційної інстанції про негаторність вимоги про витребування суперечить позиції Верховного Суду щодо ефективного способу захисту земель лісогосподарського призначення, тому не відповідає вимогам статей 378, 388, 391 ЦК України.
Крім того, судом апеляційної інстанції не враховано того, що прокуратурою не доведено, що спірні земельні ділянки відносяться або раніше відносилися до земель лісового фонду.
Підставами касаційного оскарження постанови Київського апеляційного суду від 22 квітня 2024 року заявник зазначає неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права, зокрема суд в оскаржуваному судовому рішенні застосував норми права без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Великої Палати Верховного Суду від 17 жовтня 2018 року у справі № 362/44/17 (провадження № 14-183цс18), від 07 листопада 2018 року у справі № 488/5027/14-ц (провадження № 14-256цс18), від 07 листопада 2018 року у справі № 372/1036/15-ц (провадження № 14-252цс18), від 14 листопада 2018 року у справі № 183/1617/16 (провадження № 14-208цс18), від 04 грудня 2019 року у справі № 917/1739/17 (провадження № 12-161гс19), від 19 січня 2021 року у справі № 916/1415/19 (провадження № 12-80гс20), від 02 лютого 2021 року у справі № 925/642/19 (провадження № 12-52гс20), від 09 листопада 2021 року у справі № 466/8649/16-ц (провадження № 14-93цс20), від 23 листопада 2021 року у справі № 359/3373/16-ц (провадження № 14-2цс21), від 21 грудня 2022 року у справі № 914/2350/18 (914/608/20) (провадження № 12-83гс21), від 18 січня 2023 року у справі № 488/2807/17 (провадження № 14-91цс20) та у постановах Верховного Суду від 03 серпня 2022 року у справі № 521/1825/21 (провадження № 61-4382св22), від 21 вересня 2022 року у справі № 545/1994/16-ц (провадження № 61-7605св21), а також вказує на те, що суд порушив норми процесуального права, оскільки не дослідив зібрані у справі докази.
Відзиви на касаційну скаргу не надходили.
Рух касаційної скарги у суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 24 травня 2024 року касаційну скаргу залишено без руху та надано строк для усунення недоліків касаційної скарги.
У травні 2024 року заявники у встановлений судом строк усунули недоліки касаційної скарги.
Ухвалою Верховного Суду від 31 травня 2024 року відкрито касаційне провадження у справі та витребувано матеріали цивільної справи із суду першої інстанції.
У червні 2024 року до Верховного Суду надійшли матеріали справи.
Ухвалою Верховного Суду від 05 листопада 2024 року справу призначено до судового розгляду.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Відповідно до рішення Новопетрівської сільської ради Вишгородського районну Київської області від 17 лютого 2012 року № 259.3-12-6 ОСОБА_3 передано у власність земельну ділянку, загальною площею 0,0900 га, на масиві "Лазарів Сад" у с. Нові Петрівці Вишгородського районну Київської області.
На підставі цього рішення 18 квітня 2012 року ОСОБА_3 отримала державний акт серії ЯМ № 738168 на право власності на земельну ділянку площею 0,0900 га, кадастровий номер 3221886001:02:102:0157, для ведення особистого селянського господарства, який зареєстровано у Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право користування землею, договорів оренди землі від 10 квітня 2012 року за № 322180001014043.
На підставі заяви від 17 березня 2017 року № 825 ОСОБА_3 здійснено поділ земельної ділянки з кадастровим номером 3221886001:02:102:0157 на дві земельні ділянки площею 0,045 га, кадастровий номер 3221886000:02:102:6001, та площею 0,045 га, кадастровий номер 3221886000:02:102:6002.
Згідно з договором дарування від 24 квітня 2017 року, посвідченим приватним нотаріусом Вишгородського районного нотаріального округу Левчук О. Б. за № 1312, ОСОБА_3 відчужила земельну ділянку, кадастровий номер 3221886000:02:102:6001, ОСОБА_1 .
Відповідно до договору дарування від 24 травня 2017 року, посвідченого приватним нотаріусом Вишгородського районного нотаріального округу Фоя Л. А. за № 531, ОСОБА_3 відчужила земельну ділянку, кадастровий номер 3221886000:02:102:6002, ОСОБА_1 .
У подальшому ОСОБА_1 на підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки від 21 липня 2017 року, посвідченого приватним нотаріусом Вишгородського районного нотаріального округу Кравцовою О. В. за № 2062, відчужив земельну ділянку, кадастровий номер 3221886000:02:102:6001, ОСОБА_2 .
Згідно з листом ВО "Укрдержліспроект" від 22 квітня 2016 року № 299 земельна ділянка, кадастровий номер 3221886001:02:102:0157, відповідно до матеріалів лісовпорядкування 2003 року, повністю накладається на землі лісового фонду, які перебувають у користуванні ДП "Київська лісова науково-дослідна станція".
Станом на час прийняття оскаржуваного рішення земельна ділянка з постійного користування ДП "Київська лісова науково-дослідна станція" не вилучалась, жодних погоджень на її вилучення державне підприємство не надавало.
Вказане підтверджується планово-картографічними матеріалами лісовпорядкування (Планшет № 5), розробленими та затвердженими в 2003 році при проведенні базового лісовпорядкування, фрагментом з публічної кадастрової карти з нанесеними межами кварталів 163 і 164, витягом з проекту організації і розвитку лісового господарства ДП "Київська лісова науково-дослідна станція", картою-схемою розподілу територій ДП "Київська лісова науково-дослідна станція".
Відповідно до листа Київського обласного та по м. Києву управління лісового та мисливського господарства від 21 грудня 2016 року № 04-36/2701 управління не надавало погодження на зміну цільового призначення на земельні лісові ділянки для їх використання в цілях, не пов`язаних з веденням лісового господарства, щодо земельної ділянки з кадастровим номером 3221886001:02:102:0157, яка розташована в адміністративних межах Новопетрівської сільської ради Вишгородського району Київської області.
Також встановлено, що земельна ділянка, кадастровий номер 3221886001:02:102:0157, на час прийняття оспорюваного рішення Новопетрівської сільської ради від 17 лютого 2012 року № 259.3-12-6 знаходилась за межами населеного пункту. Вказане підтверджується проектом формування меж с. Нові Петрівці та викопіюванням з технічної документації із інвентаризації земель території адміністративно-територіальної одиниці с. Нові Петрівці. Згідно з рішенням Вишгородської районної ради від 22 серпня 2013 року № 384-29-VI, спірні земельні ділянки увійшли у територію села Нові Петрівці.
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Частиною другою статті 389 ЦПК України передбачено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду вважає, що касаційна скарга представника ОСОБА_1, ОСОБА_2 - адвоката Боярової К. В. підлягає задоволенню.