ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 листопада 2024 року
м. Київ
справа № 362/3769/23
провадження № 61-3774св24
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Луспеника Д. Д.,
суддів: Гулейкова І. Ю., Гулька Б. І., Коломієць Г. В. (суддя-доповідач), Лідовця Р. А.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - Державне спеціалізоване господарське підприємство "Ліси України",
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційні скарги представника ОСОБА_1 - адвоката Краснящих Богдана Миколайовича на постанову Київського апеляційного суду від 07 лютого 2024 року та додаткову постанову Київського апеляційного суду від 17 квітня 2024 року, прийняті у складі колегії суддів: Слюсар Т. А., Голуб С. А., Таргоній Д. О.,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У червні 2023 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Державного підприємства "Білоцерківське лісове господарство" (далі - ДП "Білоцерківське лісове господарство") про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
Позовна заява ОСОБА_1 мотивована тим, щорішенням Васильківського міськрайонного суду Київської області від 28 листопада 2022 року у справі № 362/2258/22 задоволено його позов, визнано незаконним та скасовано наказ ДП "Білоцерківське лісове господарство" від 23 травня 2022 року № 129-К, яким його звільнено з роботи на підставі пункту 2 статті 41 КЗпП України у зв`язку із втратою довір`я з боку ДП "Білоцерківське лісове господарство", з посади майстра лісу Снітинського лісництва, поновлено його на роботі на посаді майстра лісу Снітинського лісництва ДП "Білоцерківське лісове господарство" з 24 травня 2022 року та стягнуто із ДП "Білоцерківське лісове господарство" на його користь середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 23 травня 2022 року у розмірі 24 953,00 грн.
Вказував на те, що відповідач не виконав вказане рішення суду в частині, яка підлягала негайному виконанню, не поновив його на роботі й не виплатив йому заробітну плату за один місяць.
З урахуванням зазначеного, ОСОБА_1 просив суд стягнути з відповідача на його користь середній заробіток за час вимушеного прогулу у розмірі 163 861,91 грн за період з 28 листопада 2022 року до 15 червня 2023 року, а також витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 5 000,00 грн.
Ухвалою Васильківського міськрайонного суду Київської області від 29 серпня 2023 року до участі у справі як відповідача залучено Державне спеціалізоване господарське підприємство "Ліси України" (далі - ДСГП "Ліси України").
Короткий зміст судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Рішенням Васильківського міськрайонного суду Київської області від 18 жовтня 2023 року, ухваленим у складі судді Марчук О. Л., позов ОСОБА_1 задоволено частково.
Стягнуто з ДСГП "Ліси України" на користь ОСОБА_1 середній заробіток у розмірі 53 750,84 грн та 5 000,00 грн на відшкодування судових витрат.
У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Допущено негайне виконання рішення у межах виплати заробітної плати за один місяць.
Стягнуто з ДСГП "Ліси України" у дохід держави Україна судовий збір у сумі 1 073,60 грн.
Задовольняючи частково позовні вимоги ОСОБА_1, суд першої інстанції виходив із того, що у випадку затримки виконання рішення про поновлення на роботі факт подальшого скасування цього рішення в апеляційному порядку не позбавляє особу права на отримання середнього заробітку або різниці в заробітку за час затримки виконання рішення та, відповідно, не звільняє роботодавця від обов`язку здійснити таку виплату.
Постановою Київського апеляційного суду від 07 лютого 2024 року апеляційну скаргу ДСГП "Ліси України" в особі філії "Білоцерківське лісове господарство" задоволено, рішення Васильківського міськрайонного суду Київської області від 18 жовтня 2023 року скасовано та ухвалено у справі нове судове рішення, яким у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
Скасовуючи рішення суду першої інстанції, апеляційний суд виходив із того, що відповідача, на якого рішенням суду покладено обов`язок щодо поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку, припинено, а його правонаступника залучено до участі у справі після скасування вказаного рішення, і на час звернення ОСОБА_1 до суду з цим позовом вже не існувало судового рішення про поновлення його на раніше займаній посаді, а тому дійшов висновку про відсутність правових підстав для стягнення з відповідача на користь позивача середнього заробітку за час затримки його виконання.
Додатковою постановою Київського апеляційного суду від 17 квітня 2024 року заяву адвоката Коваленко Ю. О. в інтересах ДСГП "Ліси України" про розподіл судових витрат задоволено частково.
Ухвалено у справі додаткову постанову, якою стягнуто із ОСОБА_1 на користь ДСГП "Ліси України" 9 000,00 грн судових витрат на правничу допомогу.
У задоволенні заяви в іншій частині відмовлено.
Ухвалюючи додаткове рішення у справі, апеляційний суд виходив із того, що відповідач у суді апеляційної інстанції поніс витрати на професійну правничу допомогу, на підтвердження яких надав належні та допустимі докази. Враховуючи характер виконаної адвокатом роботи, принципи співмірності та розумності судових витрат, критерій реальності адвокатських витрат, а також критерії розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи, її складності та виконаної адвокатом роботи, значимості таких дій у справі, а також заперечень представника позивача з посиланням на істотну неспівмірність заявлених витрат та їх зменшення, апеляційний суд дійшов висновку про наявність підстав для зменшення їх розміру та стягнення з позивача користь відповідача судових витрат у розмірі 9 000,00 грн за надання професійної правничої допомоги під час розгляду справи в суді апеляційної інстанції.
Короткий зміст вимог касаційних скарг та їх доводів
У березня 2024 року представник ОСОБА_1 - адвокат Краснящих Б. М. подав до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просив скасувати постанову апеляційного суду та направити справу для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.
Касаційна скарга мотивована тим, що суд апеляційної інстанції не врахував, що у випадку затримки виконання рішення про поновлення на роботі, факт його подальшого скасування в апеляційному порядку не позбавляє особу права на отримання середнього заробітку або різниці в заробітку за час затримки виконання рішення та, відповідно, не звільняє роботодавця від обов`язку здійснити таку виплату.
Апеляційний суд не надав належної оцінки листу позивача від 12 січня 2023 року, з яким останній звертався до ДСГП "Ліси України" з вимогою виконати рішення Васильківського міськрайонного суду Київської області від 28 листопада 2022 року у справі № 362/2258/22 про поновлення його на роботі і на який отримав необґрунтовану відмову відповідача.
Підставами касаційного оскарження постанови апеляційного суду представник заявника зазначає неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме: суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норми права без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 27 січня 2022 року у справі № 580/5185/20 (провадження № К/9901/36508/21), від 28 липня 2022 року у справі № 640/2806/21 (провадження № № К/9901/36198/21), від 15 лютого 2023 року у справі № 460/16522/21 (провадження № К/990/27718/22).
У травні 2024 року представник ОСОБА_1 - адвокат Краснящих Б. М. подав до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм процесуального права, просив скасувати додаткову постанову апеляційного суду та направити справу для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.
Касаційна скарга мотивована тим, що суд апеляційної інстанції не розглянув заяву позивача про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу та не надав належної оцінки доводам позивача, викладеним у цій заяві.
Відзив на касаційну скаргу не надходив
Рух касаційних скарг у суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 19 березня 2024 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою представника ОСОБА_1 - адвоката Краснящих Б. М. на постанову Київського апеляційного суду від 07 лютого 2024 року, витребувано матеріали справи із суду першої інстанції.
У травні 2024 року до Верховного Суду надійшли матеріали справи.
Ухвалою Верховного Суду від 08 травня 2024 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою представника ОСОБА_1 - адвоката Краснящих Б. М. на додаткову постанову Київського апеляційного суду від 17 квітня 2024 року.
Ухвалою Верховного Суду від 01 листопада 2024 року справу призначено до судового розгляду.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
ОСОБА_1 з 03 червня 2013 року перебував на посаді майстра лісу Снітинського лісництва ДП "Фастівський Лісгосп".
Наказом ДП "Білоцерківське лісове господарство" від 12 травня 2022 року № 88 призначено проведення службового розслідування у зв`язку з тим, що 11 травня 2022 року від головного лісничого ДП "Білоцерківське лісове господарство" Костянюка А. Б. надійшов рапорт, що в урочищі "Липки" Снітинського лісництва на огляді ділянок лісу, відведених під іншу рубку, в кварталах 23, 24, 27, 28 поряд з квартальною просікою було виявлено самовільну рубку.
Згідно з висновком службового розслідування від 23 травня 2022 року, затвердженим директором ДП "Білоцерківське лісове господарство", серед іншого, вирішено передати відповідні матеріали до правоохоронних органів та запропоновано розірвати трудовий договір з майстром лісу Снітинського лісництва ОСОБА_1 на підставі пункту 2 частини першої статті 41 КЗпП України у зв`язку з втратою довір`я.
Відповідно до матеріалів службового розслідування, позивач, обіймаючи посаду, яка пов`язана з безпосереднім обслуговуванням товарних цінностей (лісу), неналежно виконував обов`язки майстра лісу щодо охорони матеріальних цінностей, які знаходилися на території закріпленого за ним згідно з трудовим договором обходу № 4 лісництва із укладенням договору про повну матеріальну відповідальність, внаслідок чого підприємству відповідача завдано матеріальної шкоди незаконною вирубкою лісу.
Наказом директора ДП "Білоцерківське лісове господарство" від 23 травня 2022 року № 129-К ОСОБА_1 звільнено з роботи за пунктом 2 статті 41 КЗпП України з підстав втрати до нього довір`я.
Рішенням Васильківського міськрайонного суду Київської області від 28 листопада 2022 року у справі № 362/2258/22 позов ОСОБА_1 задоволено.
Визнано незаконним та скасовано наказ ДП "Білоцерківське лісове господарство" від 23 травня 2022 року № 129-К про звільнення ОСОБА_1 з роботи за пунктом 2 статті 41 КЗпП України.
Поновлено ОСОБА_1 на посаді майстра лісу Снітинського лісництва ДП "Білоцерківське лісове господарство" з 24 травня 2022 року.
Стягнуто з ДП "Білоцерківське лісове господарство" на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 23 травня 2022 року у розмірі 24 953,00 грн, допущено негайне виконання рішення в частині поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за один місяць.
Вирішено питання щодо судових витрат.
Постановою Київського апеляційного суду від 15 червня 2023 рокуу справі № 362/2258/22, яка залишена без змін постановою Верховного Суду від 05 червня 2024 року, апеляційну скаргу ДП "Білоцерківське лісове господарство" задоволено, рішення Васильківського міськрайонного суду Київської області від 28 листопада 2022 року скасовано та ухвалено нове судове рішення про відмову ОСОБА_1 у задоволенні позову.
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Частиною другою статті 389 ЦПК України передбачено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційних скарг, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду вважає, що касаційні скарги підлягають частковому задоволенню.