Постанова
Іменем України
14 листопада 2024 року
м. Київ
справа № 824/85/24
провадження № 61-12962ав24
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Червинської М. Є. (суддя-доповідач), Коротенка Є, В., Коротуна В. М.,
за участю секретаря судового засідання- Хмелевської І. М.,
заявник - Norma Trade Engineering s.r.o. (Чеська Республіка)
боржник - Акціонерне товариство "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" (Україна), яке є правонаступником Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом"
за участю представників:
заявника (стягувача) Norma Trade Engineering s.r.o. (Чеська Республіка)- адвоката Хомин Оксани Мирославівни,
боржника Акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" (Україна) - Найденка Івана Олександровича
розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі філії "Відокремленого підрозділу "Централізовані закупівлі" Акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" на ухвалу Київського апеляційного суду від 29 серпня 2024 року у складі судді Голуб С. А. у справі за заявою Norma Trade Engineering s.r.o. про визнання і надання дозволу на виконання рішення Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті України від 30 квітня 2024 року у справі № 520/2023 за позовом Norma Trade Engineering s.r.o. (Чеська Республіка) до Акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" (Україна), яке є правонаступником Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом", про стягнення заборгованості за контрактом поставки продукції,
ВСТАНОВИВ:
1.Описова частина
Короткий зміст заяви
У червні 2024 року компанія Norma Trade Engineering s.r.o. звернулася до суду з заявою про визнання і надання дозволу на виконання рішення Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті України (далі - МКАС при ТПП України) від 30 квітня 2024 року у справі № 520/2023, яким було стягнуто з Акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" (далі - АТ "НАЕК "Енергоатом") на її користь 78 737,47 євро основного боргу за поставлену продукцію, 4 007,79 євро на відшкодування витрат зі сплати арбітражного збору, 2 000,00 євро на відшкодування витрат на правову допомогу, всього - 84 745,26 євро.
Заява обґрунтована тим, що вказане рішення міжнародного комерційного арбітражу було ухвалено внаслідок неналежного виконання боржником умов контракту поставки продукції від 21 липня 2020 року № 53-129-04-20-02148, пунктом 9.2 якого передбачено, що всі неврегульовані за контрактом спори передаються заінтересованою стороною на розгляд МКАС при ТПП України у відповідності до Регламенту даного суду, з дотриманням претензійного порядку врегулювання спору, а право, що підлягає застосуванню, - матеріальне право України.
Рішення МКАС при ТПП України від 30 квітня 2024 року у справі № 520/2023 є остаточним, набуло законної сили з дати його ухвалення та отримано боржником 10 травня 2024 року, однак АТ "НАЕК "Енергоатом" не виконало це рішення та не вчинило жодних дій, які б свідчили про наявність наміру його виконувати, що змусило компанію Norma Trade Engineering s.r.o. ініціювати виконання рішення у примусовому порядку.
З урахуванням наведеного, заявник просив визнати і надати дозвіл на виконання рішення МКАС при ТПП України від 30 квітня 2024 року у справі № 520/2023; видати виконавчий лист про стягнення з АТ "НАЕК "Енергоатом" на користь компанії Norma Trade Engineering s.r.o. 78 737,47 євро основного боргу за поставлену продукцію, 4 007,79 євро на відшкодування витрат зі сплати арбітражного збору, 2 000,00 євро на відшкодування витрат на правову допомогу, всього - 84 745,26 євро; стягнути з АТ "НАЕК "Енергоатом" на користь Norma Trade Engineering s.r.o. судовий збір у розмірі 1 514,00 грн та витрати на оплату професійної правничої допомоги у розмірі 500,00 євро.
Короткий зміст судового рішення апеляційного суду, ухваленого як судом першої інстанції
Ухвалою Київського апеляційного суду від 29 серпня 2024 року заяву Norma Trade Engineering s.r.o. про визнання і надання дозволу на виконання рішення міжнародного комерційного арбітражу задоволено.
Визнано та надано дозвіл на виконання на території України рішення Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті України від 30 квітня 2024 року у складі одноособового арбітра Олександра Крупчана у справі № 520/2023 за позовом Norma Trade Engineering s.r.o. (Чеська Республіка) до Акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" (Україна), яке є правонаступником Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом", про стягнення заборгованості за контрактом поставки продукції.
Видано виконавчий лист на примусове виконання рішення Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті України від 30 квітня 2024 року у складі одноособового арбітра Олександра Крупчана у справі № 520/2023 про стягнення з Акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" (Україна, 01032, м. Київ, вул. Назарівська, 3; ідентифікаційний код 24584661) на користь Norma Trade Engineering s.r.o. (Farskeho 638/14, Vychodni Predmesti, 326 00 Plzen, Ceska republika; DIC/VAT CZ06263321) 78 737,47 євро основного боргу за поставлену продукцію, 4 007,79 євро на відшкодування витрат зі сплати арбітражного збору, 2 000,00 євро на відшкодування витрат на правову допомогу, всього 84 745,26 євро.
Стягнуто з Акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" (Україна, 01032, м. Київ, вул. Назарівська, 3; ідентифікаційний код 24584661) на користь Norma Trade Engineering s.r.o. (Farskeho 638/14, Vychodni Predmesti, 326 00 Plzen, Ceska republika; DIC/VAT CZ06263321) судові витрати зі сплати судового збору за подання заяви про визнання і надання дозволу на виконання рішення міжнародного комерційного арбітражу у розмірі 1 514,00 грн.
Ухвала суду мотивована відсутністю, визначених статтею статтею 478 ЦПК України, підстав для відмови в задоволенні заяви про визнання та надання дозволу на виконання рішення міжнародного комерційного арбітражу. Спір між сторонами є арбітрабельним за законодавством України та підлягав вирішенню МКАС при ТПП України, а арбітражне рішення та його визнання і виконання не порушує загальні засади правопорядку України, його зміст відповідає основоположним принципам та засадам національного законодавства, а отже не суперечить публічному порядку України.
Не встановивши підстав для відмови у визнанні та наданні дозволу на виконання рішення МКАС при ТПП України від 30 квітня 2024 року у справі № 520/2023 за позовом Norma Trade Engineering s.r.o. до АТ "НАЕК "Енергоатом", як правонаступника ДП "НАЕК "Енергоатом", про стягнення заборгованості за контрактом поставки продукції, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення заяви компанії Norma Trade Engineering s.r.o.
Суд також дійшов висновку, що обставини, встановлені рішенням МКАС при ТПП України від 30 квітня 2024 року, не стосуються суспільних, економічних та соціальних основ держави Україна. Це рішення арбітражного суду ухвалене у спорі, передбаченому арбітражною угодою у договорі, та виключно щодо ДП "НАЕК "Енергоатом" (боржника) як окремої юридичної особи та самостійного учасника господарського обороту, тому виконання цього рішення МКАС при ТПП України не суперечить публічному порядку України, її незалежності, цілісності, самостійності та недоторканості, конституційним правам, свободам, гарантіям.
Узагальнені доводи вимог апеляційної скарги
24 вересня 2024 року Акціонерне товариство "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі філії "Відокремленого підрозділу "Централізовані закупівлі" Акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" подало до Верховного Суду з апеляційну скаргу на ухвалу Київського апеляційного суду від 29 серпня 2024 року, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржуване судове рішення і ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні заяви компанії Norma Trade Engineering s.r.o.
Апеляційна скарга аргументована тим, що передання на розгляд до Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті України спору щодо виконання контракту про публічні закупівлі суперечить положенням частини першої статті 22 ГПК України.
Наведений судом висновок є помилковим та таким, що прийнятий з порушенням норм процесуального права, зокрема підпункту б) пункту 2 частини другої статті 478 ЦПК України, без з`ясування дійсних обставин справи.
Судове рішення, прийняте 29 серпня 2024 року Київським апеляційним судом, як судом першої інстанції у цій справі, призведе до негативних наслідків як для держави Україна в цілому, так і безпосередньо для АТ "НАЕК "Енергоатом", яке відноситься до суб`єктів господарювання державного сектору економіки, включене до переліку підприємств, що мають стратегічне значення для економіки і безпеки держави, забезпечує безпечну експлуатацію та підвищення ефективності роботи атомних електростанцій, безперебійного електропостачання суб`єктів господарювання та населення, а також постійної готовності України до швидких ефективних дій у разі виникнення аварій на підприємствах атомної енергетики, зокрема і під час війни.
Прийняте судове рішення порушує публічний порядок України, оскільки загрожує безпеці та економіці України, фактично буде надано дозвіл на стягнення коштів у розмірі 84 745,26 євро з підприємства, шо має стратегічне значення для економіки і безпеки держави Україна, та матиме наслідок належного забезпечення оплати заробітної плати працівникам, можливості доведення підприємства до банкрутства, впливу на належне забезпечення безпечної експлуатації та підвищення ефективності роботи атомних електростанцій, безперебійного електропостачання суб`єктів господарювання та населення, зокрема в зимовий період, а також постійної готовності України до швидких ефективних дій у разі виникнення аварій на підприємствах атомної енергетики.
Доводи інших учасників справи
28 жовтня 2024 року представник компанії Norma Trade Engineering s.r.o. - адвокат Хомин О. М. подала відзив на апеляційну скаргу, в якому просила залишити її без задоволення, посилаючись на те, що оскаржуване судове рішення є законним та обґрунтованим, ухваленим відповідно до вимог чинного законодавства України, з урахуванням усіх фактичних обставин справи.
Зазначає, що Київський апеляційний суд в повному обсязі дослідив всі обставини, що розглядалися у справі, та надав їм обґрунтовану правову оцінку. Наведені аргументи боржника як під час розгляду заяви про визнання і надання дозволу на виконання Рішення МКАС, так і під час подання апеляційної скарги є недоречними, а поведінка боржника може вказувати лише на прагнення не виконувати власні зобов`язання.
Посилання на те, що AT "НАЕК "Енергоатом" відноситься до підприємств, що має стратегічне значення для економіки держави та стягнення грошових коштів вплине на платоспроможність останнього, а також ставить під загрозу усю енергетичну систему України, є недопустимим, оскільки вони ґрунтуються виключно на припущеннях заявника. На момент укладення контракту боржник повинен був оцінювати свій фінансовий стан та враховувати можливі негативні наслідки при визначені істотних умов закупівлі.
Рух справи у суді апеляційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду у складі Касаційного цивільного суду від 01 жовтня 2024 року відкрито апеляційне провадження у справі № 824/85/24.
Витребувано з Київського апеляційного суду матеріали справи № 824/85/24 за заявою Norma Trade Engineering s.r.o. про визнання і надання дозволу на виконання рішення Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті України від 30 квітня 2024 року у справі № 520/2023 за позовом Norma Trade Engineering s.r.o. (Чеська Республіка) до Акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" (Україна), яке є правонаступником Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" про стягнення заборгованості за контрактом поставки продукції.
21 жовтня 2024 року вказана справа надійшла до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду від 24 жовтня 2024 року закінчено підготовчі дії у справі та призначено справу до розгляду у відкритому судовому засіданні з повідомленням учасників справи.
Сторонам та їх представникам засобами поштового зв`язку направлено судові повістки-повідомлення про дату, час і місце розгляду справи № 824/85/24, які вони отримали у встановленому законом порядку.
Короткий зміст доводів учасників справи
Представник боржника Акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" (Україна) Найденко І. О. в судовому засіданні підтримав апеляційну скаргу та просив її задовольнити з підстав, зазначених у скарзі; просив не враховувати заперечення заявника.
Представник стягувача Norma Trade Engineering s.r.o. - адвкат Хомин О. М. в судовому засіданні заперечувала проти задоволення апеляційної скарги і просила відмовити в її задоволенні.
Фактичні обставини справи
Суд установив, що 21 липня 2020 року між ДП "НАЕК "Енергоатом" (покупець), правонаступником якого є АТ "НАЕК "Енергоатом", та компанією МІСо, spol. s.r.o. (постачальник), правонаступником якої є компанія Norma Trade Engineering s.r.o., був укладений контракт № 53-129-04-20-02148, відповідно до якого постачальник зобов`язався в порядку і на умовах, визначених у контракті, поставити прокладки гребінчасті до насосів ГЦН-195М (kammprofile gaskets to pumps MCP-195M) власного виробництва (далі - продукція) для енергоблока № 4 ВП РАЕС та для енергоблока № 1 ВП ХАЕС ДП "НАЕК "Енергоатом" (далі - кінцеві споживачі), а покупець зобов`язався в порядку і на умовах, визначених у контракті, прийняти і оплатити продукцію. Найменування, одиниці виміру і загальна кількість продукції, її номенклатура, ціна і строк поставки зазначені в Специфікаціях, які є невід`ємною частиною контракту (додатки № 1 та № 2). Сума контракту становила 83 232,00 євро.
У розділі 9 контракту "Вирішення спорів" міститься арбітражне застереження, згідно якого, у випадку виникнення спорів або розбіжностей, сторони зобов`язуються вирішувати їх шляхом переговорів та взаємних консультацій. Усі неврегульовані за контрактом спори передаються заінтересованою стороною на розгляд МКАС при ТПП України у відповідності до Регламенту даного суду, з дотриманням претензійного порядку врегулювання спору. Місцезнаходження арбітражного суду - м. Київ, Україна. Право, що підлягає застосуванню, - матеріальне право України. Мова діловодства та арбітражного судочинства - українська. Рішення арбітражного суду є остаточним та обов`язком для виконання сторонами контракту.
01 листопада 2023 року компанія Norma Trade Engineering s.r.o. звернулась до МКАС при ТПП України з позовом про стягнення заборгованості з оплати поставленої продукції, посилаючись на невиконання АТ "НАЕК "Енергоатом" умов контракту від 21 липня 2020 року № 53-129-04-20-02148 та додаткової угоди від 11 листопада 2021 року № 1 до нього.
30 квітня 2024 року МКАС при ТПП України у складі одноособового арбітра Олександра Крупчана ухвалив рішення у справі № 520/2023, яким стягнув із АТ "НАЕК "Енергоатом" на користь Norma Trade Engineering s.r.o. 78 737,47 євро основного боргу за поставлену продукцію, 4 007,79 євро на відшкодування витрат зі сплати арбітражного збору, 2 000,00 євро на відшкодування витрат на правову допомогу, всього - 84 745,26 євро.
Як установлено арбітражним судом, на виконання укладеного сторонами контракту поставки МІСо, spol. s.r.o. поставила відповідачу продукцію на суму 83 232,00 євро, що підтверджується наявними копіями міжнародних товарно-транспортних накладних (CMR) від 10 листопада 2020 року № 866666 та від 30 грудня 2020 року № 790439 з відмітками Рівненської та Львівської митниць ДФС України, а також митними деклараціями від 10 листопада 2020 року № UA204060/2020/019134 та від 21 січня 2021 року № UA204060/2021/000223. Згідно з копіями актів вхідного контролю, які містяться в матеріалах справи, поставлена продукція була прийнята відповідачем за якістю та кількістю й успішно пройшла процедуру вхідних контролів на АЕС. Таким чином, первісний кредитор виконав узяті на себе зобов`язання з поставки продукції, проте ні в установлений контрактом строк, ні в подальшому відповідач оплату поставленої продукції не здійснив.
МІСо, spol. s.r.o. (цедент) уклала з компанією Norma Trade Engineering s.r.o. (цесіонарій) договір про відступлення права вимоги від 06 жовтня 2021 року, предметом якого є відступлення права вимоги, зазначеної у статті 2 договору, від цедента до цесіонарія за винагороду та на умовах, більш детально викладених у статті З договору. Сума відступлення права вимоги цедента за цим договором становить 78 737,47 євро, яка ґрунтується на зарахуванні зустрічних однорідних вимог між МІСо, spol. s.r.o. та ДП "НАЕК "Енергоатом", викладених у пункті 3 додаткової угоди від 11 листопада 2021 року № 1 до контракту від 21 липня 2020 року № 53-129-04-20-02148. З урахуванням додаткової угоди № 1 несплаченою є сума простроченої заборгованості, що становить 23 249,47 євро за CMR № 866666 та 55 488,00 євро за CMR № 790439. Укладенням додаткової угоди від 11 листопада 2021 року № 1 до контракту поставки відповідач був проінформований, що право вимоги за контрактом було передано Norma Trade Engineering s.r.o. Крім того, підтвердженням належної заміни кредитора у зобов`язанні є лист Norma Trade Engineering s.r.o. від 18 листопада 2021 року № 42, в якому позивач повідомив відповідача про відступлення права вимоги, а також надіслав усі необхідні документи. У свою чергу відповідач листом від 24 грудня 2021 року № 13899/43 направляв запит на документи, що запитуються банком для проведення фінансового моніторингу. Продукція повинна бути оплачена у строк до 22 грудня 2020 року в сумі 23 249,47 євро та до 12 лютого 2021 року в сумі 55 488,00 євро, але відповідач вартість продукції не сплатив.
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Відповідно до частини другої статті 23 ЦПК України справи щодо оскарження рішень третейських судів, оспорювання рішень міжнародних комерційних арбітражів, про видачу виконавчих листів на примусове виконання рішень третейських судів розглядаються апеляційними судами як судами першої інстанції за місцем розгляду справи третейським судом (за місцезнаходженням арбітражу).
Частиною другою статті 24, частиною другою статті 351 ЦПК України передбачено, що Верховний Суд переглядає в апеляційному порядку судові рішення апеляційних судів, ухвалені ними як судами першої інстанції.
Відповідно до частин першої, третьої статті 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими цією главою. Розгляд справ у суді апеляційної інстанції здійснюється в судовому засіданні з повідомленням учасників справи, крім випадків, передбачених статтею 369 цього Кодексу.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення сторін, перевіривши доводи апеляційної скарги та наявні у справі матеріали, колегія суддів дійшла таких висновків.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Відповідно до частини першої статті 35 Закону України "Про міжнародний комерційний арбітраж" арбітражне рішення, незалежно від того, в якій країні воно було винесено, визнається обов`язковим і при поданні до компетентного суду письмового клопотання виконується з урахуванням положень цієї статті та статті 36.
Визнання та надання дозволу на виконання рішення міжнародного комерційного арбітражу - це поширення законної сили такого рішення на територію України і застосування засобів примусового виконання в порядку, встановленому ЦПК України.
Відповідно до статті 474 ЦПК України рішення міжнародного комерційного арбітражу (якщо його місце знаходиться за межами України), незалежно від того, в якій країні воно було винесено, визнається та виконується в Україні, якщо їх визнання та виконання передбачено міжнародним договором, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності.
Згідно з частиною першою статті 479 ЦПК України за результатами розгляду заяви про визнання і надання дозволу на виконання рішення міжнародного комерційного арбітражу суд постановляє ухвалу про визнання і надання дозволу на виконання рішення міжнародного комерційного арбітражу або про відмову у визнанні і наданні дозволу на виконання рішення міжнародного комерційного арбітражу за правилами, встановленими цим Кодексом для ухвалення рішення.
Відповідно до частини першої статті 482 ЦПК України надання дозволу на виконання рішення міжнародного комерційного арбітражу, якщо місце арбітражу знаходиться на території України, здійснюється судом у порядку, встановленому цією главою, з особливостями, передбаченими цією статтею.
Вирішуючи питання про визнання та надання дозволу на виконання рішення міжнародного комерційного арбітражу, суд не надає оцінку правильності цього рішення по суті вирішення спору, а перевіряє лише дотримання строків звернення із заявою, дотримання вимог процесуального закону щодо її форми і змісту та наявність обставин, які можуть бути підставою для відмови у визнанні та наданні дозволу на примусове виконання рішення.
Правовідносини щодо надання дозволу на примусове виконання рішення міжнародного комерційного арбітражу врегулюванні статтею V Конвенції про визнання та виконання іноземних арбітражних рішень від 10 червня 1958 року (Нью-Йорк), яка набула чинності для України 10 січня 1961 року (далі - Конвенція), статтею 9 Угоди про порядок вирішення спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності від 20 березня 1992 року, ратифікованої постановою Верховної Ради України від 19 грудня 1992 року № 2889-ХІІ, та статтею 36 Закону України "Про міжнародний комерційний арбітраж", згідно з якими тягар доведення наявності підстав для відмови у визнанні та виконанні арбітражного рішення покладається на сторону, яка заперечує проти клопотання стягувача. З урахуванням цих положень повинні застосовуватися положення статті 478 ЦПК України.
Згідно зі статтею 478 ЦПК України та статтею 36 Закону України "Про міжнародний комерційний арбітраж" суд відмовляє у визнанні і наданні дозволу на виконання рішення міжнародного комерційного арбітражу, якщо: 1) на прохання сторони, проти якої воно спрямоване, якщо ця сторона подасть суду доказ того, що: а) одна із сторін в арбітражній угоді була якоюсь мірою недієздатною; або ця угода є недійсною за законом, якому сторони цю угоду підпорядкували, а в разі відсутності такої вказівки, - за законом держави, де рішення було винесено; або б) сторону, проти якої винесено рішення, не було належним чином сповіщено про призначення арбітра чи про арбітражний розгляд або з інших поважних причин вона не могла подати свої пояснення; або в) рішення винесено щодо спору, не передбаченого арбітражною угодою, або такого, що не підпадає під її умови, або містить постанови з питань, що виходять за межі арбітражної угоди; проте якщо постанови з питань, охоплених арбітражною угодою, можуть бути відокремлені від тих, які не охоплюються такою угодою, то та частина арбітражного рішення, яка містить постанови з питань, що охоплені арбітражною угодою, може бути визнана і виконана; або г) склад міжнародного комерційного арбітражу або арбітражна процедура не відповідали угоді між сторонами або, за відсутності такої, не відповідали закону тієї держави, де мав місце арбітраж; або ґ) рішення ще не стало обов`язковим для сторін, або було скасовано, або його виконання зупинено судом держави, в якій або згідно із законом якої воно було прийнято; або 2) якщо суд визнає, що: а) відповідно до закону спір, з огляду на його предмет, не може бути переданий на вирішення міжнародного комерційного арбітражу; або б) визнання та виконання цього арбітражного рішення суперечить публічному порядку України.
У справі, яка переглядається, суд першої інстанції встановив, що заявник звернувся до належного суду із заявою про визнання і надання дозволу на виконання рішення МКАС при ТПП України від 30 квітня 2024 року в межах встановленого законом строку (стаття 475 ЦПК України), долучив документи згідно з переліком, передбаченим статтею 476 ЦПК України, на час звернення компанії Norma Trade Engineering s.r.o. до суду із заявою рішення арбітражу вступило в законну силу, було остаточним для сторін та підлягало виконанню, АТ "НАЕК "Енергоатом" було належним чином повідомлене про арбітражний розгляд справи № 520/2023 відповідно до Регламенту МКАС при ТПП України, і його представники заявляли заперечення про відсутність компетенції у міжнародного комерційного арбітражу щодо розгляду справи, контракт між сторонами, який містить арбітражне застереження, недійсним не визнавався та не скасовувався, а рішення арбітражним судом винесено щодо спору, передбаченого цим контрактом.
Частиною першою статті 7 Закону України "Про міжнародний комерційний арбітраж" визначено, що арбітражна угода - це угода сторін про передачу до арбітражу всіх або певних спорів, які виникли або можуть виникнути між ними в зв`язку з будь-якими конкретними правовідносинами, незалежно від того, чи мають вони договірний характер чи ні. Арбітражна угода може бути укладена у вигляді арбітражного застереження в контракті або у вигляді окремої угоди.
Згідно з частиною першою статті 20 Закону України "Про міжнародний комерційний арбітраж" сторони можуть на свій розсуд домовитись про місце арбітражу. У разі відсутності такої домовленості місце арбітражу визначається третейським судом з урахуванням обставин справи, включаючи фактор зручності для сторін.
Верховний Суд у постанові від 10 лютого 2022 року у справі № 824/116/21 зазначив, що арбітражна угода володіє позитивним і негативним ефектом: вона зобов`язує сторони передавати спори в арбітраж і надавати складу арбітражу компетенцію щодо спорів, охоплених арбітражною угодою (позитивний ефект). Якщо виникає спір, який відноситься до обсягу арбітражного угоди, будь-яка зі сторін може передати його на розгляд складу арбітражу. З іншої сторони, арбітражна угода перешкоджає сторонам у спробах вирішити їх спори в суді (негативний ефект). Уклавши арбітражну угоду, сторони визначили інший обов`язковий для них порядок реалізації належних їм прав на використання судових засобів правового захисту, саме у певному (або певних) міжнародному комерційному арбітражеві. Сторона, яка уклала арбітражну угоду, не може ігнорувати такі її умови і замість обраного арбітражу звернутися до суду держави, який був би компетентним на вирішення спору за умови відсутності укладеної між сторонами подібної арбітражної угоди. Відповідно до принципу "competence-competence" арбітражний суд наділений повноваженнями вирішувати питання, чи має він компетенцію на розгляд того чи іншого спору між сторонами арбітражного застереження.
Тобто, уклавши арбітражне застереження, сторони реалізували своє волевиявлення на звернення до міжнародного комерційного арбітражу і повинні виконувати обов`язки, які випливають з арбітражного застереження.
Під час розгляду цієї справи суд першої інстанції встановив, що рішення МКАС при ТПП України від 30 квітня 2024 року у справі № 520/2023 не було оскаржене боржником та набрало законної сили. Таким чином, питання про виконуваність арбітражної угоди вже вирішене.
Клопотань про скасування або зупинення виконання рішення міжнародного комерційного арбітражу у справі за позовом Norma Trade Engineering s.r.o. до АТ "НАЕК "Енергоатом", як правонаступника ДП "НАЕК "Енергоатом", про стягнення заборгованості за контрактом поставки продукції, а також відшкодування витрат з оплати арбітражного збору та правової допомоги сторони до суду не подавали.
Вказане рішення ухвалено щодо спору, передбаченого арбітражною угодою, яка укладена в письмовій формі у вигляді арбітражного застереження, викладеного в контракті від 21 липня 2020 року № 53-129-04-20-02148 та саме арбітражне застереження в угоді сторін про передачу спору до МКАС при ТПП України є дійсним.
Заперечуючи проти задоволення заяви про визнання і надання дозволу на виконання рішення міжнародного комерційного арбітражу, АТ "НАЕК "Енергоатом", посилаючись на пункт 2 частини першої статті 478 ЦПК України, вказувало, зокрема на те, що спір, який розглянув міжнародний арбітраж, не може бути предметом арбітражного розгляду за законом України, оскільки спір стосується виконання договору про публічні закупівлі.
Відповідно до статті 2 Європейської конвенції про зовнішньоторговельний арбітраж 1961 року, ратифікованої указом Президії Верховної Ради Української РСР від 25 січня 1963 року, юридичні особи, які за застосованим до них національним законом розглядаються як юридичні особи публічного права, мають право укладати арбітражні угоди.
Згідно з пунктом 1 частини першої статті 22 ГПК України спір, який відноситься до юрисдикції господарського суду, може бути переданий сторонами на вирішення третейського суду або міжнародного комерційного арбітражу, крім спорів про визнання недійсними актів, спорів про державну реєстрацію або облік прав на нерухоме майно, прав інтелектуальної власності, прав на фінансові інструменти, а також спорів, що виникають при укладанні, зміні, розірванні та виконанні договорів про публічні закупівлі з урахуванням частини другої цієї статті.
Відповідно до абзацу другого частини другої статті 22 ГПК України цивільно-правові аспекти спорів, що виникають при укладанні, зміні, розірванні та виконанні договорів про публічні закупівлі, можуть бути передані на вирішення міжнародного комерційного арбітражу.
У Законі України "Про міжнародний комерційний арбітраж" немає заборони стосовно передання на розгляд міжнародного комерційного арбітражу спорів, що виникають при укладенні, зміні, розірванні та виконанні господарських договорів, пов`язаних із публічними закупівлями.
Глава 51 розділу 1 Книги п`ятої ЦК України регулює питання правових наслідків порушення зобов`язання та відповідальності за такі порушення.
Згідно з частиною першою статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі" договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного та Господарського кодексів України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.
За змістом Закону України "Про публічні закупівлі" публічно-правовими є відносини з державного регулювання, контролю, умов здійснення закупівель, їх видів, порядку проведення, звітності тощо.
Аналіз вказаних норм дає підстави для висновку, що термін "цивільно-правові аспекти спорів" за своїм значенням та метою є цивільно-правовим спором під час виконання контракту, який, зокрема, виникає щодо виконання стороною договірного зобов`язання зі сплати коштів за надані за контрактом послуги.
Під час розмежування цивільно-правових (приватно-правових) та публічно-правових аспектів спорів визначальним є характер правовідносин між сторонами: у цивільно-правових - сторони договору є рівноправними, а у публічно-правових - хоча б одна сторона договору здійснює публічно-владні управлінські функції, зокрема на виконання делегованих повноважень.
Отже, спори щодо виконання міжнародних договорів поставки, зокрема, порушення умов оплати вартості поставленої продукції, стягнення штрафних санкцій за прострочення поставки продукції та заміни продукції неналежної якості, підвідомчі арбітражним судам.
Подібні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 23 березня 2023 року у справі № 824/118/22, провадження № 61-1261ав23, від 13 квітня 2023 року у справі № 824/117/22, провадження № 61-1569ав23, від 10 листопада 2022 року у справі № 824/62/22, провадження № 61-8324ав22 (між тими самими сторонами).
Пунктом 9.2 розділу 9 "Вирішення спорів" контракту від 21 липня 2020 року № 53-129-04-20-02148 сторони передбачили, що усі неврегульовані за цим контрактом спори передаються на розгляд МКАС при ТПП України у відповідності до Регламенту даного суду, за матеріальним правом України.
Частина друга статті 22 ГПК України не містить заборони на укладання такого арбітражного застереження.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що за своєю правовою природою спір, який переданий сторонами у цій справі на вирішення МКАС при ТПП України, має цивільно-правовий аспект, а тому його розгляд не суперечить приписам статті 22 ГПК України.
Вказаний висновок суду узгоджується з висновком, викладеними у постановах Верховного Суду від 02 лютого 2023 року у справі № 824/145/22 (провадження № 61-13280ав22), від 25 липня 2024 року у справі № 824/49/23 (провадження № 61-3032ав24).
Враховуючи вказане, доводи апеляційної скарги про те, що законодавство України встановлює заборону передання на розгляд міжнародного арбітражного суду спору, який виник між Norma Trade Engineering s.r.o. до АТ "НАЕК "Енергоатом", є безпідставними.
Колегія суддів не погоджується з аргументом заявника про відсутність підстав для визнання та надання дозволу на виконання рішення МКАС. Звертає увагу на те, що, вирішуючи питання про визнання та надання дозволу на виконання рішення МКАС, суд не може оцінювати його правильність по суті чи вносити будь-які зміни до його змісту, а перевіряє лише дотримання строків звернення з клопотанням, дотримання вимог процесуального закону щодо його форми і змісту та наявність обставин, які можуть бути підставою для відмови в задоволенні заяви (див. постанови Верховного Суду від 17 квітня 2019 року в справі № 761/41709/17, від 19 серпня 2024 року у справі № 824/8/24).
Доводи апеляційної скарги про те, що задоволення заяви про визнання і надання дозволу на виконання рішення міжнародного комерційного арбітражу порушить публічний порядок України, так як з державного підприємства, яке має стратегічне значення для економіки і національної безпеки держави, будуть стягнуті значні грошові кошти, що негативно вплине як на забезпечення надійності та ефективності роботи атомних електростанцій, так і на енергетичну галузь в цілому, є необґрунтованими з огляду на таке.
Застереження про порушення публічного порядку як підстава для відмови у визнанні та наданні дозволу на примусове виконання іноземного арбітражного рішення, є своєрідним механізмом, який закріплює пріоритет державних інтересів над приватними, охороняє публічний порядок держави від будь-яких негативних впливів на нього. Застереження про публічний порядок у міжнародному праві не допускає визнання на території держави рішення арбітражного суду, якщо в результаті його виконання буде вчинено дії, які прямо заборонені законом або заподіюють шкоду суверенітету чи безпеці держави.
Під публічним порядком необхідно розуміти правопорядок держави, визначені принципи і засади, які становлять основу існуючого в ній ладу (стосуються її незалежності, цілісності, самостійності й недоторканості й основних конституційних прав, свобод, гарантій тощо). Публічний порядок будь-якої держави включає фундаментальні принципи і засади правосуддя, моралі, які держава має намір захистити навіть тоді, коли це не має прямого стосунку до самої держави; правила, які забезпечують фундаментальні політичні, соціальні та економічні інтереси держави; обов`язок держави з дотримання своїх зобов`язань перед іншими державами та міжнародними організаціями.
Правова концепція публічного порядку існує для того, щоб захистити державу від іноземних арбітражних рішень, які порушують діючі в державі фундаментальні принципи справедливості і правосуддя. Ці положення покликані встановити правовий бар`єр на шляху рішень, ухвалених всупереч кардинальним процесуальним і матеріально-правовим принципам, на яких тримається публічний порядок. Вони також призначені не допустити можливість визнання та надання дозволу на виконання рішень, пов`язаних з корупцією чи неприпустимим невіглаством арбітрів.
Частиною першою статті 47 Закону України "Про міжнародне приватне право" визначено, що право, що застосовується до договору згідно з положеннями цього розділу, охоплює дійсність договору, тлумачення договору, права та обов`язки сторін, виконання договору, наслідки невиконання або неналежного виконання договору, припинення договору, наслідки недійсності договору, відступлення права вимоги та переведення боргу згідно з договором.
Відповідно до частини другої статті 81 Закону України "Про міжнародне приватне право", частини другої статті 78 Закону України "Про виконавче провадження" в Україні не можуть бути визнані та виконані рішення іноземних судів у справах щодо стягнення заборгованості з підприємства оборонно-промислового комплексу, внесеного до переліку об`єктів державної власності, що мають стратегічне значення для економіки і безпеки держави, на користь юридичної особи держави-агресора та/або держави-окупанта або юридичної особи з іноземними інвестиціями чи іноземного підприємства держави-агресора та/або держави-окупанта.
Стаття 627 ЦК України визначає, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).
З огляду на зазначене рішенням Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті України від 30 квітня 2024 року було вирішено питання про стягнення з ДП "НАЕК "Енергоатом" на користь компанії Norma Trade Engineering s.r.o. грошових коштів у зв`язку з невиконанням умов договору, підписаного та погодженого сторонами, який є чинним та не визнавався недійсним у судовому порядку, а, отже, є обов`язковим для сторін.
Під час вирішення питання про визнання рішення міжнародного комерційного арбітражу та надання дозволу на його виконання суд має обмежену компетенцію (враховуючи те, що сторони добровільно довірили вирішення спору арбітражу), не здійснює оцінки законності та обґрунтованості рішення міжнародного комерційного арбітражу по суті вирішення спору, правильності або неправильності сум, які міжнародний комерційний арбітраж визнав такими, що підлягають до стягнення, а лише встановлює наявність або відсутність підстав для відмови у задоволенні заяви про видачу виконавчого документа, визначених законом. Закон містить вичерпний перелік процесуальних форм судового контролю, будь-яке інше втручання судів у рішення міжнародного комерційного арбітражу є неприпустимим.
Обставини, встановлені рішенням Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті України від 30 квітня 2024 року в справі № 520/2023, не стосуються суспільних, економічних та соціальних основ Держави Україна, вказане рішення ухвалено у спорі, передбаченому арбітражною угодою, та виключно щодо боржника як окремої юридичної особи та самостійного учасника господарського обороту, тому виконання зазначеного рішення не суперечить публічному порядку України, її незалежності, цілісності, самостійності та недоторканості, конституційним правам, свободам, гарантіям.
Київський апеляційний суд, діючи як суд першої інстанції, під час розгляду даної заяви встановив, що виконання зазначеного арбітражного рішення не суперечить публічному порядку України, оскільки цим рішенням вирішено питання приватних господарських правовідносин, а обставини, встановлені цим рішенням міжнародного комерційного арбітражного суду, стосуються порядку виконання зобов`язань, які виникли між учасниками цієї справи на підставі укладеного ними договору поставки товару.
Крім того, спірні правовідносини у межах розгляду справи ґрунтуються на домовленості сторін (на договірних засадах), зміст договору не свідчить про наявність факту застосування норми права іноземної держави, яка суперечить та вступає в колізію з чинним цивільним законодавством України, тому публічний порядок України в цьому випадку не зачіпається.
Обґрунтовуючи апеляційну скаргу, АК "НАЕК "Енергоатом" також вказує, що Київський апеляційний суд, діючи як суд першої інстанції, порушив норми процесуального права щодо законності і обґрунтованості судового рішення, його відповідності встановленим фактичним обставинам.
Доводи апеляційної скарги зводяться до незгоди з висновками суду першої інстанції, містять посилання на факти, що були предметом дослідження й оцінки суду, ці доводи не спростовують висновків про наявність передбачених законом підстав для задоволення заяви про визнання та надання дозволу на виконання рішення міжнародного комерційного арбітражу.
Таким чином, під час розгляду справи Верховний Суд не встановив передбачених статтею 478 ЦПК України підстав для відмови у визнанні і наданні дозволу на виконання рішення міжнародного комерційного арбітражу.
Оскільки відсутні підстави для відмови у задоволенні заяви, Київський апеляційний суд, як суд першої інстанції, обґрунтовано виснував про визнання рішення МКАС, надання дозволу на його виконання й ухвалив видати виконавчий лист.
Наведені в апеляційній скарзі доводи не спростовують правильність висновків суду першої інстанції, обґрунтовано викладених у мотивувальній частині оскаржуваного судового рішення, а зводяться до незгоди заявника з висновками щодо їх оцінки та містять посилання на факти, що були предметом дослідження й оцінки суду першої інстанції.