1. Правова система ipLex360
  2. Судові прецеденти
  3. Постанова суду


ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 листопада 2024 року

м. Київ

справа № 320/38193/23

адміністративне провадження № К/990/35289/24

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Олендера І.Я.,

суддів: Юрченко В.П., Ханової Р.Ф.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у Київській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України на рішення Київського окружного адміністративного суду від 18 січня 2024 року (суддя Дудін С.О.) та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 14 серпня 2024 року (судді: Собків Я.М. (головуючий), Єгорова Н.М., Чаку Є.В.) у справі № 320/38193/23 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Норма Плюс" до Головного управління Державної податкової служби у Київській області про визнання протиправними дій, визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

У С Т А Н О В И В:

І. Суть спору

Короткий зміст позовних вимог

1. Товариство з обмеженою відповідальністю "Норма Плюс" (далі - позивач, платник податків, Товариство, ТОВ "Норма Плюс") звернулось до суду з позовом до Головного управління Державної податкової служби у Київській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України (далі - відповідач, контролюючий орган, ГУ ДПС у Київській області) про визнання протиправними дій ГУ ДПС у Київській області щодо проведення документальної планової виїзної перевірки ТОВ "Норма Плюс" з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2016 по 31.03.2018, валютного - за період з 01.01.2016 по 31.03.2018, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2016 по 31.03.2018, визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 11.08.2023 № 147290714, № 147280714, № 147320714 прийнятих ГУ ДПС у Київській області.

2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що контролюючим органом прийнято оскаржувані податкові повідомлення-рішення всупереч та не у відповідності до вимог чинного податкового законодавства, оскільки відповідачем при їх прийнятті не було, зокрема, враховано положення пункту 52-2 підрозділу 10 Розділу ХХ "Перехідні положення" Податкового кодексу України. Також, позивач звертає увагу на допущені контролюючим органом процедурні порушення, яким має бути надана оцінка у першу чергу та які є достатньою підставою для безумовного скасування спірних податкових повідомлень-рішень. Позивач зазначає, що спірні податкові повідомлення-рішення були прийняті за результатом проведення документальної планової виїзної перевірки, призначеної на підставі наказу відповідача від 17.07.2018 № 11302, та продовженої на підставі наказів від 07.09.2021 № 6962-п, від 08.09.2021 № 6989-п, від 14.09.2021 № 7146-п та від 17.09.2021 № 7290-п, тоді як контролюючий орган не мав повноважень на продовження перевірки під час дії встановленого Податковим кодексом України мораторію на проведення планових документальних перевірок, незважаючи на прийняття Кабінетом Міністрів України постанови "Про скорочення строку дії обмеження в частині дії мораторію на проведення деяких видів перевірок" від 3 лютого 2021 року № 89. Крім того, позивач посилається на недотримання контролюючим органом термінів проведення перевірки, а саме - перевищення строку проведення перевірки.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

3. Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 18 січня 2024 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 14 серпня 2024 року, адміністративний позов задоволено частково. Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення ГУ ДПС у Київській області від 11.08.2023 № 147290714, № 147280714 та № 147320714. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

4. Суд першої інстанції, з рішенням якого погодився суд апеляційної інстанції, дійшов висновку, з урахуванням правових висновків викладених у постановах Верховного Суду, що контролюючим органом при призначенні та проведенні перевірки було порушено приписи пункту 52-2 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України, а тому спірні податкові повідомлення-рішення є протиправними та підлягають скасуванню, оскільки не врахування контролюючим органом вказаних положень, чинного на момент виникнення спірних правовідносин податкового законодавства, слугує самостійною підставою для скасування податкових повідомлень-рішень за результатами призначення та проведення такої перевірки. Крім того, судом першої інстанції щодо позовних вимог про визнання протиправними дій ГУ ДПС у Київській області щодо проведення документальної планової виїзної перевірки ТОВ "Норма Плюс" зазначено, що дії суб`єкта владних повноважень - активна поведінка, яка може мати вплив на права, свободи та інтереси фізичних та юридичних осіб, у той час коли протиправна бездіяльність суб`єкта владних повноважень - це пасивна поведінка суб`єкта владних повноважень, зовнішня форма поведінки (діяння) цього органу, яка полягає (проявляється) у неприйнятті рішення чи у нездійсненні юридично значимих й обов`язкових дій на користь заінтересованих осіб, які на підставі закону та/або іншого нормативно-правового регулювання віднесені до компетенції суб`єкта владних повноважень, були об`єктивно необхідними і реально можливими для реалізації, але фактично не були здійснені. За наявності рішення суб`єкта владних повноважень, яке визнане судом протиправним, оскаржувані дії поглинаються скасуванням прийнятого рішення, оскільки суб`єктом владних повноважень проявлено активну поведінку - прийнято відповідні рішення (у справі, що розглядається - податкові повідомлення-рішення від 11.08.2023 № 147290714, № 147280714 та № 147320714), а тому окреме визнання протиправними дій контролюючого органу по проведенню перевірки не призводить до поновлення порушеного права та не є ефективним способом захисту, враховуючи, що кінцевий результат таких дій суб`єкта владних повноважень у вигляді прийнятих ним рішень скасовується у судовому порядку. У зв`язку з зазначеним, суди дійшли висновку про наявність правових підстав для відмови у задоволенні позову у цій частині.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

5. Не погодившись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій ГУ ДПС у Київській області подало касаційну скаргу, де посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення Київського окружного адміністративного суду від 18 січня 2024 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 14 серпня 2024 року у справі № 320/38193/23 та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог ТОВ "Норма Плюс" у повному обсязі.

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

6. Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що ТОВ "Норма Плюс" (код 32917708, місцезнаходження: 08170, Київська обл., Фастівський р-н., с. Віта-Поштова, вул. Набережна, буд. 33) 19 травня 2004 року зареєстровано у якості юридичної особи, що підтверджується відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадським формувань.

17.07.2018 ГУ ДФС у м. Києві було прийнято наказ № 11302, яким на підставі статей 20, 77, 82 Податкового кодексу України, п. 2 ч. 1 ст. 13, ст. 25 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" вирішено провести документальну планову виїзну перевірку ТОВ "Норма Плюс" з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2016 по 31.03.2018, валютного - за період з 01.01.2016 по 31.03.2018, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування - за період з 01.01.2016 по 31.03.2018 тривалістю 10 робочих днів, з 30.07.2018 по дату завершення перевірки.

02.08.2018 ГУ ДФС у м. Києві було прийнято наказ № 11897, яким вирішено перенести термін проведення розпочатої документальної планової виїзної перевірки ТОВ "Норма Плюс" з 02.08.2018 до дати отримання копій вилучених документів або забезпечення доступу до них. Підставою визначено доповідну записку Департаменту аудиту від 02.08.2018 № 4277/26-15-14-02-04.

13.09.2019 ГУ ДПС у м. Києві було прийнято наказ № 509, яким вирішено завершити проведення документальної планової виїзної перевірки ТОВ "Норма Плюс", розпочатої на підставі наказу ГУ ДФС у м. Києві від 17.07.2018 № 11302 "Про проведення документальної планової виїзної перевірки ТОВ "Норма Плюс", і терміни якої перенесено згідно з наказом ГУ ДФС у м. Києві від 02.08.2018 № 11897 "Про перенесення терміну проведення розпочатої документальної планової виїзної перевірки ТОВ "Норма Плюс", та здійснити оформлення результатів перевірки ГУ ДПС у м. Києві.

24.09.2019 ГУ ДПС у м. Києві було прийнято наказ № 1108, яким поновлено з 24.09.2019 проведення документальної планової виїзної перевірки ТОВ "Норма Плюс". Підставою визначено доповідну записку Департаменту податкових перевірок, трансфертного ціноутворення та міжнародного оподаткування від 17.09.2019 № 226/26-15-05-02-04.

27.09.2019 ГУ ДПС у м. Києві було прийнято наказ № 1279, яким вирішено перенести термін проведення розпочатої документальної планової виїзної перевірки ТОВ "Норма Плюс" з 27.09.2019 до дати отримання копій вилучених документів або забезпечення доступу до них. Підставою визначено доповідну записку Департаменту податкових перевірок, трансфертного ціноутворення та міжнародного оподаткування від 27.09.2019 № 458/26-15-05-02-04.

07.09.2021 ГУ ДПС у м. Києві було прийнято наказ № 6962-п, яким на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 03.02.2021 № 89 "Про скорочення строку дії обмеження в частині дії мораторію на проведення деяких видів перевірок" вирішено забезпечити проведення документальної планової виїзної перевірки ТОВ "Норма Плюс", призначеної наказом ГУ ДФС у м. Києві від 17.07.2018 № 11302 "Про проведення документальної планової виїзної перевірки ТОВ "Норма Плюс", терміни якої перенесено згідно з наказом ГУ ДФС у м. Києві від 02.08.2018 № 11897 з урахуванням наказу ГУ ДПС у м. Києві від 13.09.2019 № 509, поновленої згідно з наказом ГУ ДПС у м. Києві від 24.09.2019 № 1108 та терміни якої перенесено згідно з наказом ГУ ДПС у м. Києві від 27.09.2019 № 1279.

08.09.2021 ГУ ДПС у м. Києві було прийнято наказ № 6989-п, яким на підставі п. 85.9 ст. 85 Податкового кодексу України та постанови Кабінету Міністрів України від 03.02.2021 № 89 "Про скорочення строку дії обмеження в частині дії мораторію на проведення деяких видів перевірок" поновлено з 09.09.2021 проведення документальної планової виїзної перевірки ТОВ "Норма Плюс", призначеної наказом ГУ ДФС у м. Києві від 17.07.2018 № 11302, терміни якої перенесено згідно з наказом ГУ ДФС у м. Києві від 02.08.2018 № 11897 з урахуванням наказу ГУ ДПС у м. Києві від 13.09.2019 № 509, поновленої згідно з наказом ГУ ДПС у м. Києві від 24.09.2019 № 1108 та терміни якої перенесено згідно з наказом ГУ ДПС у м. Києві від 27.09.2019 № 1279 з урахуванням наказу ГУ ДПС у м. Києві від 07.09.2021 № 6962. Підставою визначено доповідну записку управління податкового аудиту у сфері торгівлі та послуг від 07.09.2021 №2864/26-15-07-02-04-23.

14.09.2021 ГУ ДПС у м. Києві було прийнято наказ № 7146-п, яким продовжено строк проведення документальної планової виїзної перевірки ТОВ "Норма Плюс" з 15.09.2021 по дату завершення перевірки тривалістю 5 робочих днів, призначеної наказом ГУ ДФС у м. Києві від 17.07.2018 № 11302, терміни якої перенесено згідно з наказом ГУ ДФС у м. Києві від 02.08.2018 № 11897 з урахуванням наказу ГУ ДПС у м. Києві від 13.09.2019 № 509, поновленої згідно з наказом ГУ ДПС у м. Києві від 24.09.2019 № 1108, терміни якої перенесено згідно з наказом ГУ ДПС у м. Києві від 27.09.2019 № 1279 з урахуванням наказу ГУ ДПС у м. Києві від 07.09.2021 № 6962-п та поновленої згідно з наказом ГУ ДПС у м. Києві від 08.09.2021 № 6989-п. Підставою визначено доповідну записку Департаменту аудиту у сфері торгівлі та послуг від 07.09.2021 № 2864/26-15-07-02-04-23. Підставою визначено доповідну записку управління податкового аудиту у сфері торгівлі та послуг від 13.09.2021 № 2923/26-15-07-02-04-23.

17.09.2021 ГУ ДПС у м. Києві було прийнято наказ № 7290-п, яким перенесено термін проведення розпочатої документальної планової виїзної перевірки ТОВ "Норма Плюс" з 17.09.2021 до дати відновлення та надання документів у межах термінів, визначених п. 44.5 ст. 44 Податкового кодексу України. Підставою визначено доповідну записку управління податкового аудиту у сфері торгівлі та послуг від 17.09.2021 № 3115/26-15-07-02-04-23.

Таким чином, у період з 30.07.2018 по 18.01.2022 посадовими особами ГУ ДПС у м. Києві було проведено документальну планову виїзну перевірку ТОВ "Норма Плюс", за результатами якої було складено акт від 25.01.2022 № 1125/10-36-07-17/32917708. На підставі висновків вказаного акта перевірки ГУ ДПС у Київській області були прийняті такі податкові повідомлення-рішення від 11.08.2023: №147320714, яким зменшено розмір від`ємного значення суми податку на додану вартість за березень 2018 року на 4435952,00 грн; № 147290714, яким збільшено суму грошового зобов`язання з податку на прибуток приватних підприємств на суму 25312775,40 грн, з яких 23011614,00 грн - сума збільшення податкових зобов`язань, 2301161,40 грн - сума штрафних санкції; № 147280714, яким збільшено суму грошового зобов`язання з податку на прибуток приватних підприємств на суму 23245758,80 грн, з яких 21132508,00 грн - сума збільшення податкових зобов`язань, 2113250,80 грн - сума штрафних санкції.

ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

7. Підставою касаційного оскарження рішень судів першої та апеляційної інстанцій у цій справі є неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, зокрема, пункт 2 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме - якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні.

Так, відповідач у касаційній скарзі зазначає, що судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні здійснено невірне тлумачення положень глави 8 розділу II Податкового кодексу України, Судом повністю проігноровано висновки Великої Палати Верховного Суду (викладені в постанові від 08.09.2021 по справі № 816/228/17), щодо вірного застосування положень норм цієї глави (проте правовідносини не в цих справах є подібними); здійснено невірне тлумачення пункту 52-2 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України, а саме - на переконання суду апеляційної інстанції прийняття податкового повідомлення-рішення в період дії мораторію на проведення перевірок, зумовлює його протиправність, водночас відповідач зазначає, що вказані Судом апеляційної інстанції процедурні порушення щодо проведення контрольного заходу не перебувають у причинно-наслідковому зв`язку з прийняттям оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

Контролюючий орган зазначає, що роблячи висновок, про протиправність податкових повідомлень рішень у зв`язку із проведенням відповідачем контрольного заходу в період дії мораторію, суди першої та апеляційної інстанцій не врахували висновків Великої Палати Верховного Суду щодо вірного застосування норм глави 8 розділу II Податкового кодексу України, що викладені в постанові від 08 вересня 2021 року по справі № 816/228/17, що зумовило не дослідження обставин причинно-наслідкового зв`язку, які згідно правових позицій того ж Касаційного адміністративного суду (в постановах від 09.08.2022 у справі № 340/1865/20, від 06 липня 2022 року у справі № 815/551/14) становлять предмет доказування у таких категоріях справ. Зокрема, судом апеляційної інстанції не враховано такий висновок Великої Палати Верховного Суду: "Неправомірність дій контролюючого органу при призначенні і проведенні перевірки не може бути предметом окремого позову, але може бути підставами позову про визнання протиправними рішень, прийнятих за наслідками такої перевірки. Підставами для скасування таких рішень є не будь-які порушення, допущені під час призначення і проведення такої перевірки, а лише ті, що вплинули або об`єктивно могли вплинути на правильність висновків контролюючого органу за результатами такої перевірки та відповідно на обґрунтованість і законність прийнятого за результатами перевірки рішення".

На переконання відповідача, встановлені судом апеляційної інстанції процедурні порушення щодо проведення контрольного заходу не перебувають у причинно-наслідковому зв`язку з прийняттям оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, адже вони об`єктивно не могли вплинути на правильність висновків контролюючого органу за результатами такої перевірки та відповідно на обґрунтованість і законність прийнятого за результатами перевірки акта індивідуальної дії. Судом апеляційної інстанції не аналізувалися порушення допущені позивачем з точки зору можливості їх встановлення під час дії карантину (впливу карантину на виявлення таких порушень), як і не досліджувалися докази (які підтверджують заявлені позивачем процедурні порушення та докази на підставі яких було прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення) надані сторонами.

Відповідач також зазначає, що зміст оскаржуваного рішення, свідчить, що на переконання суду проведення перевірки в період дії мораторію (обумовлений карантином) зумовлює протиправність оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, водночас суд не наводить відомостей, які б свідчили про причинно-наслідковий зв`язок між порядком і підставами проведеної перевірки та встановленими порушеннями (невірне тлумачення пункту 52-2 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України).

Контролюючий орган (з посиланням на окремі постанови Верховного Суду) також зазначив, що висновки викладені у постановах Верховного Суду, свідчать, що на рівні Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду відсутній єдиний підхід щодо оцінки впливу процедурних порушень на результати перевірки.

Крім того, відповідач зазначає, що суд помилково не досліджував вплив суті порушень допущених позивачем, встановлених контролюючим органом, що призвело до невірного застосування положень: абз. 8 ст. 4 ст. 8. ч. 2 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", п. 5 П(С)БО № 15 "Дохід", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.11.1999 № 290, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 14.12.1999 за № 860/4153 (із змінами та доповненнями), п. 5 П(С)БО № 11 "Зобов`язання", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.01.2000 № 20, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 11.02.2000 за № 85/4306 (із змінами та доповненнями); п.п. 14.1.13, п.п. 14.1.36., п.п. 14.1.257. п. 14.1. ст. 14, п. 44.1, п. 44.2 ст. 44, п.п. 134.1.1. п. 134.1 ст. 134 Податкового Кодексу України, ст.1, ст.4, ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", оскільки в рамках таких мотивів суду найперше необхідно встановити, чи є висновки контролюючого органу істинними та такими, що відповідають нормам права і лише тоді досліджувати вплив на них заявлених процедурних порушень.

8. Позивачем відзиву на касаційну скаргу надіслано не було.

Позивачем було подано до суду клопотання про закриття касаційного провадження на підставі пункту 4 частини першої статті 339 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суд зазначає, що оскільки касаційна скарга контролюючого органу, серед іншого, мотивована неврахуванням судами попередніх інстанцій окремих рішень Верховного Суду щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, а також тим, що судами першої та апеляційної інстанцій було повністю проігноровано висновки Великої Палати Верховного Суду (викладені в постанові від 08.09.2021 по справі № 816/228/17 та з урахуванням, що підставою касаційного оскарження рішень судів першої та апеляційної інстанцій у цій справі є неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, зокрема, пункт 2 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України, то Суд дійшов висновку, що таке клопотання позивача не підлягає задоволенню.

9. Касаційний розгляд справи проведено в письмовому провадженні за наявними у справі матеріалами відповідно до статті 345 Кодексу адміністративного судочинства України.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Оцінка доводів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанції

10. Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права (частина перша статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України).

11. Перевіривши доводи касаційної скарги, в межах касаційного перегляду, визначених статтею 341 Кодексу адміністративного судочинства України, а також, надаючи оцінку правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій в оскаржуваних судових рішеннях норм матеріального права та дотримання норм процесуального права у спірних правовідносинах, Верховний Суд виходить з наступного.

13. У справі, що розглядається, суди першої та апеляційної інстанції розглянувши позовні вимоги дійшли висновку про наявність правових підстав для їх задоволення в частині таких вимог, зокрема, зазначаючи про те, що контролюючим органом при призначенні та проведенні перевірки позивача було порушено приписи пункту 52-2 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України, оскільки не врахування контролюючим органом вказаних положень, чинного на момент виникнення спірних правовідносин податкового законодавства (щодо проведення документальної планової виїзної перевірки позивача час дії мораторію на проведення таких перевірок платників податків), слугує самостійною підставою для скасування податкових повідомлень-рішень за результатами призначення та проведення такої перевірки, а тому спірні податкові повідомлення-рішення є протиправними та підлягають скасуванню.

Суд зазначає про правильність таких висновків судів першої та апеляційної інстанцій.

З урахуванням змісту касаційної скарги, Суд звертає увагу, що під час касаційного перегляду вирішальне значення для правильного вирішення цієї справи є розв`язання питання, чи тягнуть за собою заявлені позивачем порушення контролюючим органом вимог Податкового кодексу України щодо проведення перевірки під час мораторію безумовні наслідки у вигляді скасування вказаних податкових повідомлень-рішень, що також обумовлюється вирішенням питання, чи є підстави вважати, що висновки Верховного Суду (у подібних правовідносинах, з урахуванням висновків викладених Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 08 вересня 2021 року у справі № 816/228/17) є неоднозначними та ускладнюють їх правильне застосування.

Суд зазначає, що Верховний Суд вже неодноразово у своїх рішеннях давав відповіді на вказані запитання в контексті спірних правовідносин.

Так, відповідно до підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України (тут і далі - ПК України; у редакції на момент виникнення спірних правовідносин) контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Посадові та службові особи контролюючих органів зобов`язані, зокрема дотримуватися Конституції України та діяти виключно у відповідності з цим Кодексом та іншими законами України, іншими нормативними актами; не допускати порушень прав та охоронюваних законом інтересів громадян, підприємств, установ, організацій (підпункти 21.1.1, 21.1.4 пункту 21.1 статті 21 ПК України).

Глава 8 розділу ІІ ПК України визначає види перевірок, які можуть бути проведені контролюючими органами, а також порядок та процедуру їх проведення. Зокрема, встановлюється чітке розмежування щодо порядку допуску до виїзних та невиїзних перевірок, а також щодо місця проведення зазначених перевірок.

При цьому приписи ПК України в цій частині установлюють і певні правила поведінки при здійсненні перевірки як для суб`єкта владних повноважень, так і для платника податків, чітке дотримання яких вимагається задля забезпечення балансу між публічними і приватними інтересами.

Стаття 81 ПК України визначає умови та порядок допуску посадових осіб контролюючих органів до проведення документальних виїзних та фактичних перевірок.

Абзацами першим-четвертим підпункту 81.1 статті 81 ПК України встановлено, що посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред`явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів: направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб`єкта (прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) або об`єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, що скріплений печаткою контролюючого органу; копії наказу про проведення перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, найменування та реквізити суб`єкта (прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) та у разі проведення перевірки в іншому місці - адреса об`єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична перевірка), підстави для проведення перевірки, визначені цим Кодексом, дата початку і тривалість перевірки, період діяльності, який буде перевірятися. Наказ про проведенн

................
Перейти до повного тексту