ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 листопада 2024 року
м. Київ
справа №340/156/24
адміністративне провадження № К/990/39382/24
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Тацій Л.В.,
суддів: Стеценка С.Г., Стрелець Т.Г.,
розглянувши у попередньому судовому засіданні у касаційній інстанції адміністративну справу № 340/156/24
за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії, касаційне провадження у якій відкрито
за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 10.09.2024 (прийняту у складі колегії суддів: головуючого судді Головко О.В., суддів: Ясенової Т.І., Суховарова А.В.),
у с т а н о в и в:
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
10.01.2024 ОСОБА_1 (далі-позивач, ОСОБА_1 ) звернулася до Кіровоградського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області (далі-відповідач, ГУ ПФУ в Кіровоградській області), в якому позивач просила:
визнати протиправним та скасувати рішення ГУ ПФУ в Кіровоградській області № 935250824662 від 10.12.2020 в частині визначення стажу роботи ОСОБА_1 на посаді судді та відсотку розрахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці;
визнати протиправною бездіяльність ГУ ПФУ в Кіровоградській області щодо не зарахування до стажу роботи на посаді судді, що дає право на отримання щомісячного довічного грошового утримання, періоду проходження строкової військової служби, половини строку навчання за денною формою у вищому навчальному юридичному закладі;
зобов`язати ГУ ПФУ в Кіровоградській області зарахувати до стажу роботи на посаді судді, який дає право на відставку та отримання щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_1, крім визначеного ГУ ПФУ в Кіровоградській області стажу судді у 29 років 2 місяці 28 днів, 2 роки 10 місяців 17 днів служби в армії (з 15.10.1979 по 31.08.1982) та 1 рік 11 місяців половини строку навчання за денною формою у Харківському юридичному інституті (з 01.09.1982 по 01.07.1986);
зобов`язати ГУ ПФУ в Кіровоградській області призначити їй з 19.02.2020 щомісячне довічне грошове утримання у розмірі 78% від суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, виходячи зі стажу судді 34 повних років, та виплатити заборгованість за минулий час (з урахуванням раніше виплаченого щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці).
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 21.03.2024, з урахуванням ухвали Кіровоградського окружного адміністративного суду від 05.04.2024 про внесення виправлень у судовому рішенні, позов задоволено частково.
Визнано протиправним та скасовано рішення ГУ ПФУ в Кіровоградській області № 935250824662 від 10.12.2020 про перерахунок пенсії ОСОБА_1 в частині визначення тривалості стажу судді, що дає право на отримання щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці та показника загального відсотку розрахунку довічного грошового утримання судді у відставці від заробітку.
Зобов`язано ГУ ПФУ в Кіровоградській області перерахувати стаж ОСОБА_1, що дає право на отримання щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, зарахувавши до вже обрахованого стажу в 29 років 2 місяці 28 днів додатково 2 роки 10 місяців 17 днів служби в армії (з 15.10.1979 по 31.08.1982) та 1 рік 11 місяців половини строку навчання за денною формою у Харківському юридичному інституті (з 01.09.1982 по 01.07.1986).
Зобов`язано ГУ ПФУ в Кіровоградській області здійснити з 19.02.2020 перерахунок та виплату ОСОБА_1 щомісячного довічного грошового утримання у розмірі 78 відсотків суддівської винагороди, з урахуванням раніше виплачених сум щомісячного довічного грошового утримання.
В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Третій апеляційний адміністративний суд постановою від 10.09.2024 рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 21.03.2024 скасував, а позовну заяву ОСОБА_1 залишив без розгляду.
Скасовуючи рішення суду першої інстанції та залишаючи без розгляду позовну заяву, суд апеляційної інстанції виходив з того, що позивачу було достеменно відомо про прийняте пенсійним органом рішення № 935250824662 від 10.12.2020, що також вбачається зі змісту звернення позивача до УПФУ від 27.10.2023, проте до суду позивач звернулася лише 10.01.2024.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та процесуальні дії у справі
Не погоджуючись з постановою суду апеляційної інстанції, посилаючись на порушення норм процесуального права, ОСОБА_1 звернулася із касаційною скаргою, у якій просить скасувати постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 10.09.2024, а рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 21.03.2024 залишити без змін.
У касаційній скарзі заявник зазначає, що судом апеляційної інстанції не враховано, що щомісячне довічне грошове утримання не є пенсією, існування в Україні в період з січня 2021 року карантинних обмежень, військового стану (з 24.02.2022), стану здоров`я ОСОБА_1, який не дозволяє достатньо вільно пересуватися, власних мотивів, недобросовісну незаконну поведінку відповідача, яка триває дотепер.
Ухвалою Верховного Суду від 30.10.2024 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 ..
У відзиві на касаційну скаргу ГУ ПФУ в Кіровоградській області заперечує проти її задоволення.
СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, УСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
Судами попередніх інстанцій встановлено, що ОСОБА_1 звільнено з посади судді апеляційного суду Кіровоградської області у зв`язку з поданням заяви про відставку, внаслідок чого видано наказ апеляційного суду Кіровоградської області № 17-к від 15.09.2016 про відрахування її зі штату суду.
ОСОБА_1 призначено щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці з 16.09.2016.
Постановою Кіровського районного суду м. Кіровограда від 17.10.2017, залишеною без змін постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 24.04.2018, визнано протиправними дії Кропивницького об`єднаного управління Пенсійного фонду України Кіровоградської області щодо відмови ОСОБА_1 у здійсненні перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці з 01.12.2016 по 31.12.2016. Зобов`язано Кропивницьке об`єднане управління Пенсійного фонду України Кіровоградської області здійснити перерахунок призначеного ОСОБА_1 щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці з 01.12.2016 по 31.12.2016 у розмірі 90 % від заробітної плати судді на підставі довідки Апеляційного суду Кіровоградської області № 131 від 06.12.2016 без обмеження граничного розміру, а також виплатити заборгованість з 01.12.2016 по 31.12.2016 з урахуванням раніше проведених виплат.
Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 02.11.2020 у справі № 340/3678/20, яке набрало законної сили 08.12.2020, адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано рішення ГУ ПФУ в Кіровоградській області № 935250824662 від 13.03.2020 про відмову в перерахунку щомісячного довічного грошового утримання ОСОБА_1 на підставі довідки про розмір суддівської винагороди № 07-21/77/2020 від 28.02.2020. Зобов`язано ГУ ПФУ в Кіровоградській області здійснити ОСОБА_1, як судді у відставці, перерахунок та виплату щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, згідно з довідкою Кропивницького апеляційного суду від 28.02.2020 № 07-21/77/2020, з урахуванням фактично виплачених сум, починаючи з 19.02.2020.
На виконання судового рішення в справі № 340/3678/20 від 02.11.2020 ГУ ПФУ в Кіровоградській області прийнято рішення № 935250824662 від 10.12.2020 про перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, виходячи з 68% від суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді. Страховий стаж (повний) становить 38 років 9 місяців 3 дні, в тому числі судді 29 років 2 місяці 28 днів.
ОСОБА_1 через веб-портал електронних послуг 27.10.2023 звернулась із заявою до відповідача, в якій просила здійснити перевірку правильності нарахування розміру щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці з 01.01.2021, виправити помилку, нарахувати та виплачувати щомісячне грошове утримання у належному розмірі (78% від розміру суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді), а також виплатити заборгованість, що утворилася внаслідок неправильного визначення розміру щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці.
Листом за № 14314-14813/Б-02/8-1100/23 від 10.11.2023 ГУ ПФУ в Кіровоградській області повідомило позивача, що згідно з частиною другою статті 137 Закону № 1402, якою доповнено статтю 137 на підставі Закону України від 12.07.2018 № 2509-VІІ "Про внесення змін до Закону України "Про судоустрій і статус суддів" у зв`язку з прийняттям Закону України "Про Вищий антикорупційний суд", який набрав чинності 05.08.2018, до стажу роботи на посаду судді також зараховується стаж роботи (професійної діяльності), вимоги щодо якого визначено законом та надає право для призначення на посаду судді. При цьому, застосування положень цієї статті для обчислення збільшення розміру щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці Законом № 1402 не передбачено. Підстави для зарахування половини строку навчання у вищих навчальних закладах, а також служба в армії до стажу роботи на посаді судді для обчислення розміру щомісячного грошового утримання, відсутні.
Не погоджуючись з рішенням пенсійного органу № 935250824662 від 10.12.2020 щодо визначення стажу роботи на посаді судді та відсотку розрахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, ОСОБА_1 звернулась до суду з цим позовом.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Верховний Суд, перевіривши доводи касаційної скарги, в межах касаційного перегляду, визначених статтею 341 КАС України, а також, надаючи оцінку правильності застосування судами норм матеріального і процесуального права у спірних правовідносинах, виходить з такого.
Статтею 118 КАС України визначено, що процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії. Процесуальні строки встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені - встановлюються судом. Процесуальні строки визначаються днями, місяцями і роками, а також можуть визначатися вказівкою на подію, яка повинна неминуче настати.
Згідно вимог статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Таким чином, законодавством регламентовано шестимісячний строк звернення особи до суду за захистом її прав, свобод та законних інтересів, що обумовлено метою досягнення юридичної визначеності у публічно-правових відносинах та дисциплінуванням учасників адміністративного судочинства щодо своєчасної реалізації їх права на суд.
Строк звернення до суду обчислюється за загальним правилом з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
При цьому "повинна" слід тлумачити як неможливість незнання, припущення про високу вірогідність дізнатися, а не обов`язок особи дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав, якщо: особа знала про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і не було перешкод для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені; рішення скероване на її адресу поштовим повідомленням, яке вона відмовилася отримати або не отримала внаслідок неповідомлення відправника про зміну місця проживання; про порушення її прав знали близькі їй особи.
День, коли особа дізналася про порушення свого права, - це встановлений доказами день, коли позивач дізнався про рішення, дію чи бездіяльність, внаслідок якої відбулося порушення їх прав, свобод чи інтересів.
Інститут строків у адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах та стимулює суд і учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Строки звернення до адміністративного суду з позовом, апеляційною чи касаційною скаргами обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Аналогічні правові висновки були висловлені Верховним Судом у постановах від 28.03.2018 у справі № 809/1087/17 та від 22.11.2018 у справі №815/91/18.
Оскільки початок шестимісячного строку визначено альтернативно - це день, коли особа або дізналася, або повинна була дізнатися про порушення свого права, при визначенні початку цього строку суд має з`ясувати момент, коли особа фактично дізналася або мала реальну можливість дізнатися про наявність відповідного порушення (рішення, дії, бездіяльності), а не коли вона з`ясувала для себе, що певні рішення, дії чи бездіяльність стосовно неї є порушенням.
Як свідчать матеріали справи, суд першої інстанції вирішив спір між сторонами у справі по суті заявлених позовних вимог. Надаючи оцінку доводам відповідача про пропуск строку звернення до суду, суд першої інстанції визнав такі доводи необґрунтованими, покликаючись на те, що виплати довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_1 в належному розмірі не отримувала з вини відповідача, а тому вони можуть бути заявлені без обмеження будь-яким строком.
Разом з цим, судом апеляційної інстанції встановлено, що позивач не зверталась до суду першої інстанції із заявою про поновлення пропущеного строку звернення до суду із зазначенням поважних причин такого пропуску.
Третім апеляційним адміністративним судом, після відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою ГУ ПФУ в Кіровоградській області, запропоновано ОСОБА_1 надати письмові пояснення в частині доводів відповідача щодо пропуску строку звернення до суду з позовом.
Від позивача 02.09.2024 надійшли письмові пояснення, в яких остання зазначала, що звернення до суду з цим позовом пов`язане з неналежним виконанням пенсійним органом судового рішення по справі № 340/3678/20. Покликалась і на те, що встановлення строків звернення до адміністративного суду та залишення позовної заяви без розгляду на підставі їх пропуску не може слугувати меті легалізації триваючого правопорушення та, відповідно, здійснення незаконної діяльності (бездіяльності).
Розмір довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_1 розрахований за рішенням ГУ ПФУ в Кіровоградській області № 935250824662 від 10.12.2020.
Перерахунок довічного грошового утримання судді у відставці відповідач провів на виконання судового рішення в справі № 340/3678/20, виходячи з 68% від суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді із визначенням страхового стажу (повного) - 38 років 9 місяців 3 дні, в тому числі - судді 29 років 2 місяці 28 днів.
Судами також встановлено та не заперечується позивачем, що в період з січня 2021 року по дату звернення до суду з цим позовом (10.01.2024) ОСОБА_1 щомісяця виплачувалось довічне грошове утримання судді у відставці в розмірі за розрахунком, проведеним ГУ ПФУ в Кіровоградській області за рішенням від 10.12.2020.
З урахуванням викладеного, колегія суддів погоджується з висновками суду апеляційної інстанції про те, що позивач повинна була дізнатись про порушення свого права щодо розміру обчисленого довічного грошового забезпечення судді у відставці, який є щомісячною виплатою, принаймі у січні 2021 року.
Доводи про карантинні обмеження, воєнний стан та незадовільний стан здоров`я, на які покликається позивач, носять загальний характер, та не можуть бути визнані достатніми для підтвердження поважності причин тривалого (більше двох років) пропуску строку для звернення до суду.
Зокрема, питання поновлення процесуального строку у випадку його пропуску з причин, пов`язаних із запровадженням воєнного стану в Україні, введенням карантину на території України у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19), вирішується в кожному конкретному випадку з урахуванням доводів, наведених у заяві про поновлення такого строку. Сам по собі факт запровадження воєнного стану та введення карантину в Україні не може бути підставою для поновлення процесуального строку. Такою підставою можуть бути обставини, що виникли внаслідок запровадження воєнного стану чи введення карантину та унеможливили виконання учасником судового процесу процесуальних дій протягом установленого законом строку.
Крім того, суд апеляційної інстанції також дійшов правильного висновку, що перебіг строку на звернення до суду у цій справі не можна пов`язувати із отриманням позивачем листа ГУ ПФУ в Кіровоградській області від 10.11.2023 № 14314-14813/Б-02/8-1100/23, оскільки цей лист є відповіддю на звернення ОСОБА_1, в якому вона просила перевірити правильність здійсненого у 2020 році перерахунку довічного грошового утримання, і цей лист за своєю правовою природою не є актом індивідуальної дії, яким відмовлено у здійсненні перерахунку довічного грошового утримання судді у відставці.
Таким чином, отримання позивачем листа відповідача у відповідь на її заяву не змінює момент, з якого позивач повинна була дізнатись про порушення своїх прав, а свідчить лише про час, коли вона почала вчиняти дії щодо реалізації свого права і ця дата не пов`язується з початком перебігу строку звернення до суду в даному випадку, оскільки такі дії позивач почала вчиняти через 3 роки після прийнятого пенсійним органом рішення про визначення розміру її довічного грошового утримання у грудні 2020 року.
З урахуванням наведеного, Верховний Суд зазначає, що реалізація позивачем права на звернення до суду з позовною заявою в рамках строку звернення до суду залежить виключно від нього самого, а не від дій чи бездіяльності посадових осіб відповідача. Позивач, необґрунтовано не дотримуючись такого порядку, позбавляє себе можливості реалізовувати своє право на звернення до суду в межах строків звернення до суду, нереалізація цього права зумовлена її власною пасивною поведінкою.
Посилання позивача на те, що встановлені процесуальним законом строки та залишення позовної заяви без розгляду на підставі їх пропуску не можуть слугувати меті відмови у захисті порушеного права, легалізації триваючого правопорушення, в першу чергу, з боку держави, колегія суддів вважає також безпідставними.
Так, строк давності не застосовується лише до вимог щодо нарахованих пенсій, у спірних же правовідносинах суми довічного грошового утримання судді у відставці у розмірах, які вважає правильними позивач, не були нараховані пенсійним органом.
За таких обставин, колегія суддів погоджується із висновками суду апеляційної інстанції про те, що позивач пропустила строк звернення до суду, не навівши при цьому поважних та об`єктивних причин пропуску вказаного строку.
Крім того, оскільки факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі, суд апеляційної інстанції правомірно застосував наслідки, передбачені частиною третьою статті 123 КАС України, залишивши позовну заяву ОСОБА_1 без розгляду.
Враховуючи наведене, Верховний Суд не встановив неправильного застосування норм матеріального чи порушення норм процесуального права при ухваленні оскаржуваної постанови суду апеляційної інстанції і погоджується з її висновками.
Відповідно до статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
Керуючись статтями 343, 349, 350, 355, 356 КАС України, Верховний Суд,