iplex360.Демо.Судові рішення

Перейти до правової позиції

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 листопада 2024 року

м. Київ

справа № 480/14519/21

адміністративне провадження № К/990/22518/23

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

Головуючий суддя-доповідач - Яковенка М. М.,

суддів - Дашутіна І. В., Шишова О. О.,

за участі:

секретаря судового засідання Бугаєнко Н. В.,

представник позивача Маківський О. В.,

представник відповідача Савченко С. І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції в касаційній інстанції адміністративну справу № 480/14519/21

за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Альянс" до Головного управління Державної податкової служби у Сумській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

за касаційною скаргою Головного управління ДПС у Сумській області на рішення Сумського окружного адміністративного суду (суддя: Соп`яненко О. В.) від 12 вересня 2022 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду (колегія у складі суддів: П`янова Я. В., Присяжнюк О. В., Спаскін О. А.) від 16 травня 2023 року,

УСТАНОВИВ:

І. РУХ СПРАВИ

1. Товариство з обмеженою відповідальністю "Альянс" (далі - Товариство, платник податків, позивач) звернулося до суду з позовом до Головного управління ДПС у Сумській області (далі - податковий орган, відповідач у справі, скаржник у справі), в якому просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 06 грудня 2021 року:

- № 802718280706 про застосування штрафних санкцій за відсутність з вини платника реєстрації акцизних складів у сумі 1 000 000 гривень;

- № 803318280706 про застосування штрафних санкцій за необладнання та/або відсутність реєстрації в Єдиному державному реєстрі витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників рівня пального у резервуарі - семи рівнемірів-лічильників на введених в експлуатацію семи резервуарів розташованих на акцизному складі у сумі 140 000 гривень;

- № 803418280706 про застосування штрафних санкцій за необладнання та/або відсутність реєстрації в Єдиному державному реєстрі витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників рівня пального у резервуарі - двох рівнемірів-лічильників на введених в експлуатацію двох резервуарів розташованих на акцизному складі у сумі 40 000 гривень;

- № 802918280706 про застосування штрафних санкцій за відсутність з вини платника реєстрації акцизних складів у сумі 1 000 000 гривень;

- № 803518280706 про застосування штрафних санкцій за необладнання та/або відсутність реєстрації в Єдиному державному реєстрі витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників рівня пального у резервуарі - одного рівнеміра-лічильника на введеному в експлуатацію одному резервуарі розташованому на акцизному складі у сумі 20 000 гривень;

- № 803618280706 про застосування штрафних санкцій за відсутність з вини платника реєстрації акцизних складів у сумі 20 000 гривень;

- № 803018280706 про застосування штрафних санкцій за відсутність з вини платника реєстрації акцизних складів у сумі 1 000 000 гривень;

- № 803818280706 про застосування штрафних санкцій за необладнання та/або відсутність реєстрації в Єдиному державному реєстрі витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників рівня пального у резервуарі - двох рівнемірів-лічильників на введених в експлуатацію двох резервуарів розташованих на акцизному складі у сумі 40 000 грн;

- № 803718280706 про застосування штрафних санкцій за необладнання та/або відсутність реєстрації в Єдиному державному реєстрі витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників рівня пального у резервуарі - чотирьох рівнемірів-лічильників на введених в експлуатацію чотирьох резервуарів розташованих на акцизному складі у сумі 80 000 грн;

- № 803118280706 про застосування штрафних санкцій за зберігання пального (дизельного палива) без отримання ліцензії у сумі 500 000 гривень;

- № 803218280706 про застосування штрафних санкцій за неподання до контролюючого органу за основним місцем обліку згідно з порядком обліку платників податків повідомлення про об`єкти, через які провадить діяльність у сумі 239 700 гривень.

2. В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що податковим органом зроблено висновок про те, що Товариством на трьох незареєстрованих акцизних складах розміщено резервуари для пального. У тому числі за адресою: Сумська область, Роменський район, с. Байрак вул. Молодіжна 46 два підземні резервуари для газу загальною місткістю 50000 літрів. За висновками відповідача у зв`язку з тим, що товариством у 2020 році придбано більше 1 000 000 літрів пального, а саме 1557912,83 літра, у нього виник обов`язок зареєструвати акцизні склади. Позивач такі висновки податкового органу вважає помилковими.

З загального обсягу пального придбано 709 032,60 літрів газу. Бензину та дизельного пального у сукупності придбано 848 880,23 літрів. Газ придбавався для роботи зерносушарки. У 2020 році Товариством з обмеженою відповідальністю "Укравтономгаз" за договором з позивачем проведено переобладнання зерносушарки з улаштуванням автономного газопостачання з власних резервуарів, а не з газогону. Були встановлені та підключені дві ємності по 25000 літрів кожна. Вони використовувались виключно для забезпечення роботи сушарки та є паливними баками. Відпуск газу з них не проводився та є технологічно неможливим. Відповідно до вимог підпункту 14.1.6 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України паливний бак, як ємність для зберігання пального у транспортному засобі чи обладнання не є акцизним складом.

У зв`язку з цим газ, який був придбаний позивачем та використовувався у технологічному процесі, не може бути врахований при визначенні загального обсягу пального. Обов`язок реєстрації акцизних складів у позивача не виник. Висновки відповідача ґрунтуються на припущеннях, ним не було з достатньою повнотою встановлено фактичні обставини. Донарахування податкових зобов`язань та застосування штрафних санкцій за зберігання пального без реєстрації акцизних складів та рівнемірів-лічильників є безпідставним.

Також безпідставним вважає застосування штрафних санкцій у розмірі 500000 грн. за зберігання пального без ліцензії до 24 вересня 2020 року. Резервуари для зберігання дизельного пального позивач має за двома адресами у с. Байрак та смт. Липова Долина. На обидві адреси отримані ліцензії у лютому 2020 року.

Крім того, позивач звернув увагу на те, що відповідачем прийнято рішення про застосування до позивача штрафних санкцій за неподання повідомлення про об`єкти, через які проводиться діяльність у кількості 235 одиниць. При цьому з рішення неможливо встановити які саме одиниці приймались до уваги при обрахунку санкцій.

3. Рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 12 вересня 2022 року, залишеним без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 16 травня 2023 року, позов задоволено.

Визнано протиправними і скасовано податкові повідомлення-рішення від 06 грудня 2021 року: № 802718280706 про застосування штрафних санкцій у розмірі 1000000 гривень; № 803318280706 про застоування штрафних санкцій у розмірі 140000 гривень; № 803418280706 про застосування штрафних санкцій у розмірі 40000 гривень; № 802918280706 про застосування штрафних санкцій у розмірі 1000000 гривень; № 803518280706 про застосування штрафних санкцій у розмірі 20000 гривень; № 803618280706 про застосування штрафних санкцій у розмірі 20000 гривень; № 803018280706про застосування штрафних санкцій у розмірі 1000000 гривень; № 803818280706 про застосування штрафних санкцій у розмірі 40000 гривень; № 803718280706 про застосування штрафних санкцій у розмірі 80000 гривень; № 803118280706 про застосування штрафних санкцій у розмірі 500000 гривень; № 803218280706 про застосування штрафних санкцій у розмірі 239700 гривень.

4. Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, відповідач звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Сумського окружного адміністративного суду від 12 вересня 2022 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 16 травня 2023 року, та прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог.

5. Ухвалою Верховного Суду від 24 липня 2023 року відкрито касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою та встановлено строк для подання відзиву. Витребувані матеріали справи.

6. 11 серпня 2023 року до Верховного Суду від Товариства надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому останнє зазначає, що підстави для скасування спірних рішень відсутні, а доводи касаційної скарги Головного управління ДПС у Сумській області є необґрунтованими, такими, що не заслуговують на увагу та не мають жодного правового підґрунтя.

7. Ухвалою Верховного Суду призначено розгляд справи у відкрите судове засідання.

IІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ

8. Судами попередніх інстанцій встановлено, що податковим органом на підставі наказів № 1722-КП, № 1724-КП, № 1725-КП від 29 жовтня 2021 року проведено фактичну перевірку за місцем фактичного провадження (здійснення) діяльності, розташування господарських об`єктів, або інших об`єктів власності Товариства з обмеженою відповідальністю "Альянс" з метою здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу пального, у частині обліку, ліцензування, виробництва, зберігання, транспортування та обігу пального, цільового використання пального, обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками.

9. За наслідками перевірки відповідачем 06 грудня 2021 року прийнято податкові повідомлення-рішення:

10. Позивач, не погоджуючись з прийнятими Головним управлінням ДПС у Сумській області рішеннями, звернуся до суду із цим позовом.

IІІ. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

11. Задовольняючи позовні вимоги, суди попередніх інстанцій вказали на те, що у ході фактичної перевірки відповідач дійшов висновку, що у позивача у 2020 році виник обов`язок зареєструвати як акцизні склади місця зберігання бензину, дизельного пального та газу, що розташовані у місцях здійснення позивачем діяльності с. Байрак вул. Молодіжна 28 та вул. Молодіжна 46, Роменського району Сумської області, а також смт. Липова Долина, вул. Горького 46. Такий обов`язок виник у зв`язку з придбанням пального у кількості, що сукупно перевищує 1000000 літрів.

12. Відповідно до норм податкового законодавства у особи, яка вчиняє операції з пальним, виникає обов`язок реєстрації акцизного складу, встановлення та реєстрації рівнемірів та витратомірів у випадку відповідності місць зберігання пального ознакам акцизного складу.

13. У 2020 році позивач не був платником єдиного податку четвертої групи, а тому обов`язок реєстрації акцизних складів у нього виникав лише у випадку отримання протягом календарного року пального в обсягах, що перевищують 1000 кубічних метрів.

14. Суди встановили, що загальна кількість придбаного Товариством пального всіх видів склала 1557912,83 літри, з яких газу придбано 709032,60 літрів.

15. В той же час придбаний позивачем газ використовувався для роботи зерносушарки, яка знаходиться у с. Байрак, вул. Молодіжна, 46. У 2020 році Товариством проведено переобладнання сушарки на використання зрідженого газу з автономної системи, для чого придбано та встановлено дві ємності по 25000 літрів.

16. Суди встановили, що на замовлення Товариства проведено судову будівельно-технічну експертизу, відповідно до висновків якої зерносушарка, яка перебуває у власності позивача, має модульну конструкцію, не потребує здійснення будівельних робіт для встановлення. Конструкція дозволяє багаторазове перенесення виробничих потужностей. Улаштування системи автономного газопостачання та оснащення сушарки двома ємностями для зберігання газу також проведено без зведення фундаментів. Дві ємності по 25000 літрів кожна є невід`ємною частиною зерносушарки. За сукупністю ознак зерносушарка є рухомим майном, до нерухомого майна не відноситься. Резервуари для зберігання газу використовуються виключно для забезпечення технологічного процесу роботи зерносушарки. Ємності не мають обладнання для відпуску пального чи перекачування у інші ємності, такі дії є технологічно неможливими. Ємності для зберігання газу є технологічними паливними баками зерносушарки.

17. З огляду на вказане суди попередніх інстанцій дійшли до висновку, що ємності у складі зерносушарки використовуються позивачем для зберігання газу, що використовується виключно у роботі самої сушарки. Резервуари є невід`ємною частиною сушарки, не призначені для зберігання газу з іншою метою та для відпуску іншим споживачам, крім самої сушарки.

Тобто зазначені ємності загальною місткістю 50000 літрів є паливними баками зерносушарки. Паливні баки не є акцизним складом, що передбачено підпунктом "г" підпункту 14.1.6 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України. Загальна кількість дизельного пального та бензину, які отримані позивачем та зберігались у інших місцях зберігання протягом 2020 року не перевищують 1000 кубічних метрів, а тому такі місця зберігання в силу вимог підпункту "б" підпункту 14.1.6 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України не є акцизними складами.

18. Враховуючи зазначене вище, суди вказали на те, що у Товариства не виникло обов`язку реєстрації зазначених вище місць зберігання як акцизних складів та обов`язкового встановлення та реєстрації витратомірів-лічильників та рівномірів-лічильників.

19. Щодо податкового повідомлення-рішення №803118280706, відповідно до якого до позивача застосовано штрафну (фінансову) санкцію за зберігання дизельного пального без отримання відповідної ліцензії, суди наголосили на тому, що обов`язку отримання ліцензії на право зберігання пального у паливних баках транспортного засобу обладнання чи пристрою вказаний закон не встановлює, відтак застосування до позивача штрафної санкції за зберігання пального без ліцензії є безпідставним та протиправним.

20. Щодо податкового повідомленням-рішенням № 803218280706, яким до позивача застосовано штрафні санкції у сумі 239700 гривень за неподання до контролюючого органу повідомлення про об`єкти через які провадиться діяльність, суди наголосили на тому, що штрафні санкції за неподання повідомлення за формою 20-ОПП не можуть застосовуватися за межами 1080 днів з моменту вчинення порушення, а також на те, що при визначенні розміру штрафної санкції відповідач виходив з довільного тлумачення вимог нормативних актів, правомірність таких своїх дій ніякими доказами не підтвердив.

IV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ

21. Скаржник у своїй касаційній скарзі не погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій про наявність підстав для задоволення позовних вимог, вважає їх необґрунтованими та такими, що підлягають скасуванню, оскільки судами неправильно застосовано норми матеріального права та порушено норми процесуального права, що призвело до ухвалення незаконних судових рішень у справі.

22. Головне управління ДПС у Сумській області зазначає про відсутність висновку Верховного Суду з питань застосування норм підпункту 14.1.6 пункту 14.1 статті 14, пункту "б" абзацу 2 підпункту 230.3.1 пункту 230.1 статті 230, абзаців 1, 4, 6 підпункту 230.1.2 пункту 230.1 статті 230 Податкового кодексу України в частині відсутності реєстрації акцизного складу в системі електронного адміністрування реалізації пального, не обладнання та/або відсутності реєстрації в Єдиному держаному реєстрі витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників рівня пального у резервуарі рівнемірів-лічильників та витратомірів-лічильників.

23. Податковий орган зазначає, що Товариство після отримання обсягів пального, що перевищують 1000 кубічних метрів (1 000 000 літрів) у межах календарного року, вважався розпорядником акцизного складу, та у відповідності до вимог пункту "б" абзацу 2 підпункту 230.1.1 пункту 230.1 статті 230 Податкового кодексу України, відтак зобов`язане було здійснити реєстрацію складу за місцем зберігання пального.

24. Судами першої та апеляційної інстанцій при винесенні оскаржуваних судових рішень не було враховано наявність ознак розпорядника акцизного складу у позивача у справі.

25. Крім того, контролюючий орган визначає підставою касаційного оскарження пункту 1 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до якої підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у випадках якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновкуʼ щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.

26. На думку відповідача, у цій справі суд апеляційної інстанції неправильно застосував пункт 63.3 статті 63 Податкового кодексу України та Порядку обліку платників податків і зборів, затверджений наказом Міністерства фінансів України 09 грудня 2011 року № 1588, а саме без урахування висновку Верховного Суду, який викладений у постанові від 21 липня 2020 року у справі №826/14197/17.

27. Також у касаційній скарзі податковий орган звернув увагу на те, що Товариством допущено порушення вимог частини двадцятої статті 15 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального" в частині здійснення діяльності щодо зберігання пального (газу) 09 вересня 2020 року без наявності ліцензії на право провадження відповідної діяльності за адресою: Сумська обл,, Роменський р-н (Липоводолинський р-н), с. Байрак, вул. Молодіжна, 46.

28. У цілому, відповідач наводить доводи, аналогічні висновкам акту перевірки, здійснює виклад обставин та надає їм відповідну оцінку, цитує норми матеріального та процесуального права, та висловлює свою незгоду із оскаржуваними судовими рішеннями.

28.1 Представник скаржника в судовому засіданні підтримав касаційну скаргу та наполягав на її задоволенні.

28.2 Представник позивача заперечував проти задоволення скарги, просив судові рішення залишити без змін.

................

Перейти до повного тексту