ф
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
08 листопада 2024 року
м. Київ
справа № 340/5992/20
адміністративне провадження № К/990/17806/22
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Жука А.В.,
суддів: Мартинюк Н.М., Мельник-Томенко Ж.М.,
розглянувши в порядку письмового провадження справу №340/5992/20 за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити дії, провадження у якій відкрито
за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 05 березня 2021 року (головуючий суддя Петренко О.С.) та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 16 березня 2022 року (колегія суддів у складі головуючого судді Ясенової Т.І., суддів - Суховарова А.В., Добродняк І.Ю.),
УСТАНОВИВ:
І. Історія справи
1. ОСОБА_1 звернувся до Кіровоградського окружного адміністративного суду з позовом до Військової частини НОМЕР_1, у якому просив:
- визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо невиплати йому у повному розмірі індексації грошового забезпечення за період з 01 грудня 2015 року по 28 лютого 2018 року включно (із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення (базового місяця) - січень 2008);
- визнати протиправними дії Військової частини НОМЕР_1 щодо застосування січня 2016 та грудня 2016 року як місяців, з яких починається обчислення індексу споживчих цін (базових місяців) для розрахунку індексації його грошового забезпечення в період з 01 січня 2016 року по 28 лютого 2018 року;
- зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 нарахувати і виплатити на його користь індексацію грошового забезпечення за період з 01 грудня 2015 року по 28 лютого 2018 року включно із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін (базового місяця) для розрахунку індексації грошового забезпечення - січень 2008 року в сумі 86054 грн 90 коп. з одночасним відрахуванням 1,5 % військового збору та з одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб, відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою КМУ від 15 січня 2004 року №44 (далі - Порядок №44);
- визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо невиплати йому в повному розмірі індексації грошового забезпечення за період з 01 березня 2018 року по 03 січня 2020 року включно, із застосуванням щомісячної фіксованої індексації 3773 грн 80 коп., відповідно до абзацу 4 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою КМУ від 17 липня 2003 року №1078 (далі - Порядок №1078);
- зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 нарахувати і виплатити на його користь щомісячну фіксовану індексацію грошового забезпечення 3773 грн 80 коп. за період з 01 березня 2018 року по 03 січня 2020 року включно, в сумі 83398 грн 60 коп., відповідно до абзацу 4 пункту 5 Порядку №1078 з одночасним відрахуванням 1,5 % військового збору та із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб, відповідно до пункту 2 Порядку №44;
- установити судовий контроль за виконанням судового рішення.
2. Обґрунтовуючи позовні вимоги зазначав, що у період проходження військової служби нарахування грошового забезпечення відповідачем здійснювалося не у повному обсязі, а саме:
- за грудень 2015 року індексацію грошового забезпечення не виплачено;
- у період з 01 січня 2016 року по 28 лютого 2018 року відповідач визначив січень та грудень 2016 року базовими місяцями для нарахування позивачу індексації грошового забезпечення;
- всупереч приписів абзацу 4 пункту 5 Порядку №1078 відповідач починаючи з 01 березня 2018 року не виплачував позивачу щомісячну фіксовану індексацію грошового забезпечення.
Короткий зміст судових рішень першої та апеляційної інстанцій
3. Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 05 березня 2021 року позовні вимоги задоволено частково:
- визнано протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо не нарахування та не виплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01 січня 2016 року по 28 лютого 2018 року включно;
- зобов`язано Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01 січня 2016 року по 28 лютого 2018 року включно.
У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
4. Суд першої інстанції зазначив, що виплата індексації грошового забезпечення здійснюється за місцем перебування військовослужбовців на грошовому забезпеченні і обмежене фінансування, жодним чином, не впливає на право позивача отримати індексацію грошового забезпечення, що є предметом спору у цій справі.
5. Установив, що у грудні 2015 року та починаючи з березня 2018 року по день звільнення позивача зі служби (січень 2020 року), позивачу виплачувалась індексація грошового забезпечення, а тому вважав, що у задоволенні позову в цій частині необхідно відмовити.
6. З`ясував, що за період із січня 2016 року по лютий 2018 року позивачу індексація не нараховувалась та не виплачувалась, та констатував, що її ненарахування та невиплата є протиправною бездіяльністю відповідача.
7. Разом з тим, окружний суд відмовив у задоволенні вимоги про установлення січня 2008 року базовим місяцем, оскільки вважав, що розрахунок індексації грошового забезпечення є компетенцією відповідача як органу, в якому позивач проходив службу, а тому указана вимога є передчасною.
8. Суд першої інстанції відмовив у задоволенні позовних вимог про стягнення на користь позивача індексації грошового забезпечення за період з 01 березня 2018 року по 03 січня 2020 року, оскільки, також, вважав, що розрахунок індексації грошового забезпечення є компетенцією відповідача як органу, в якому позивач проходив службу і який виплачував йому грошове забезпечення.
9. Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 16 березня 2022 року рішення суду першої інстанції скасовано в частині відмови у задоволенні позовних вимог щодо:
- визнання протиправною бездіяльності Військової частини НОМЕР_1 щодо невиплати у повному розмірі індексації грошового забезпечення за грудень 2015 року та зобов`язання Військової частини НОМЕР_1 нарахувати і виплатити індексацію грошового забезпечення за грудень 2015 року;
- визнання протиправною бездіяльності Військової частини НОМЕР_1 щодо невиплати у повному розмірі індексації грошового забезпечення за період з 01 березня 2018 року по 03 січня 2020 року включно, відповідно до абзацу 4 пункту 5 Порядку №1078 та зобов`язання Військової частини НОМЕР_1 нарахувати і виплатити індексацію грошового забезпечення за період з 01 березня 2018 року по 03 січня 2020 року включно, відповідно до абзацу 4 пункту 5 Порядку №1078.
У цій частині ухвалено нове рішення, яким:
- визнано протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо невиплати у повному розмірі ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за грудень 2015 року;
- зобов`язано Військову частину НОМЕР_1 нарахувати і виплатити на користь ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за грудень 2015 року;
- визнано протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо невиплати ОСОБА_1 у повному розмірі індексації грошового забезпечення за період з 01 березня 2018 року по 03 січня 2020 року включно, відповідно до абзацу 4 пункту 5 Порядку №1078;
- зобов`язано Військову частину НОМЕР_1 нарахувати і виплатити на користь ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01 березня 2018 року по 03 січня 2020 року включно, відповідно до абзацу 4 пункту 5 Порядку №1078.
В іншій частині рішення суду першої інстанції залишено без змін.
10. Апеляційний суд зазначив, що обчислення індексу споживчих цін з 01 грудня 2015 року мало здійснюватися з місяця підвищення тарифної ставки (окладу) за посадою, яку займає така особа.
11. Указав, що січень 2008 року є базовим місяцем для нарахування індексації відповідно до Порядку №1078, оскільки у період з 01 січня 2008 року по 28 лютого 2018 року була чинною постанова Кабміну від 07 листопада 2007 року №1294 "Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб", яка визначала розмір посадових окладів військовослужбовців.
12. Констатував, що відповідач у період з 01 березня 2018 року по 03 січня 2020 року не нараховував позивачу індексацію грошового забезпечення з урахуванням абзацу 4 пункту 5 Порядку №1078, однак зазначив, що розрахунок індексації грошового забезпечення є компетенцією відповідача як органу, в якому позивач проходив службу і який виплачував йому грошове забезпечення.
13. На підставі викладеного вирішив, що саме на відповідача покладається обов`язок визначення базового місяця та наявності факту перевищення індексом споживчих цін порогу індексації у взаємозв`язку з розміром грошового забезпечення, що має виплачуватися позивачу.
Короткий зміст касаційної скарги
14. Не погоджуючись із такими судовими рішеннями, у липні 2022 року ОСОБА_1 подав касаційну скаргу, у якій, посилаючись на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржувані судові рішення та прийняти нову постанову, якою позовні вимоги задовольнити.
15. Як на підстави касаційного оскарження судових рішень у цій справі указує на пункти 1, 3 частини четвертої статті 328 КАС України.
16. Обґрунтовуючи посилання на пункт 1 частини четвертої статті 328 КАС України зазначає про неврахування судами попередніх інстанцій висновків Верховного Суду, викладених у постановах від 26 січня 2022 року у справі №400/1118/21, від 20 квітня 2022 року у справі №420/3593/20, від 29 листопада 2021 року у справі №120/313/20-а, про те, що повноваження державних органів щодо визначення базового місяця індексації грошового забезпечення не є дискреційними.
17. Обґрунтовуючи посилання на пункт 3 частини четвертої статті 328 КАС України зазначає про відсутність висновків Верховного Суду щодо застосування абзаців 3, 4, 5, 6 пункту 5 Порядку №1078 щодо права військовослужбовця на отримання індексації грошового забезпечення у фіксованому розмірі починаючи з 01 березня 2018 року, яка виникла внаслідок збільшення грошового забезпечення на суму меншу ніж складала індексація в місяці підвищення посадових окладів.
18. Щодо періоду з 01 грудня 2015 року по 28 лютого 2018 року указує, що базовим місяцем для розрахунку індексації є січень 2008 року.
19. Щодо періоду з 01 березня 2018 року по 03 січня 2020 року зазначає, що для вирішення питання про розмір індексації в указаному періоді слід установити чи перевищив розмір підвищення грошового доходу у березні 2018 року розмір індексації, який припадав на цей місяць.
20. З огляду на викладене вважає, що наявні підстави для скасування судових рішень у цій справі.
Позиція інших учасників справи
21. Від Військової частини НОМЕР_1 відзиву на касаційну скаргу позивача не надійшло, що відповідно до частини четвертої статті 338 КАС України не перешкоджає перегляду оскаржуваних судових рішень у суді касаційної інстанції.
Рух адміністративної справи в суді касаційної інстанції
22. 12 липня 2022 року до касаційного суду надійшла скарга ОСОБА_1 .
23. Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 12 липня 2022 року для розгляду справи №340/5992/20 визначено колегію суддів у складі: головуючого судді - Жука А.В., суддів - Мартинюк Н.М., Мельник-Томенко Ж.М.
24. Ухвалою Верховного Суду від 14 липня 2022 року касаційну скаргу ОСОБА_1 залишено без руху.
25. Ухвалою Верховного Суду від 29 серпня 2022 року відкрито касаційне провадження за скаргою ОСОБА_1 на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 05 березня 2021 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 16 березня 2022 року у справі №340/5992/20 на підставі пунктів 1, 3 частини четвертої статті 328 КАС України.
26. Ухвалою Верховного Суду від 06 листопада 2024 року закінчено підготовчі дії у цій справі; справу №340/5992/20 призначено до касаційного розгляду у порядку письмового провадження у суді касаційної інстанції за наявними у справі матеріалами.
ІІ. Установлені судами фактичні обставини справи
27. Судами установлено, що з 16 липня 2015 року по 03 січня 2020 року позивач проходив військову службу у Збройних Силах України.
28. 04 листопада 2020 року позивач звернувся до відповідача із заявою, у якій просив нарахувати та виплати індексацію грошового забезпечення у період з 01 грудня 2015 року по 28 лютого 2018 року та провести перерахунок та доплату індексації грошового забезпечення за період з 01 березня 2018 року по 03 січня 2020 року.
29. Листом від 30 листопада 2020 року за вих. №631/1903 позивачу повідомлено, що індексація за 2015 нарахована та виплачена в повному обсязі. Загальна сума індексації за 2016 рік становить 145 грн 75 коп. (з червня по 14 липня 2016 року та з 01 листопада 2016 року по 30 листопада 2016 року). У грудні 2016 року відбулось чергове підвищення грошового забезпечення ССО, тому базовий місяць індексації змінився на грудень 2016 року. У 2017 році право на індексацію виникло з травня 2017 року і її загальний розмір становив 923 грн 31 коп. У 2018 році сума індексації за січень лютий 2018 року склала 401 грн 74 коп. Тому, загальна сума індексації, яка мала бути нарахована за період з червня 2016 року по лютий 2018 року складає 1470 грн 80 коп. У березні 2018 року відбулось наступне підвищення розміру грошового забезпечення і тому базовий місяць для нарахування та виплати індексації змінився на березень 2018 року. Починаючи з грудня 2018 року по 03 січня 2020 року у повному обсязі нараховано та виплачено індексацію у загальній сумі 2012 грн 39 коп. Також повідомлено, що відповідно до статті 5 Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" проведення індексації грошових доходів населення проводиться у межах фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів на відповідний рік. Міноборони України у 2016-2017 роки кошти для проведення індексації не виділялись.
30. Уважаючи своє право на індексацію грошового забезпечення порушеним, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Позиція Верховного Суду
31. Відповідно до частини першої статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
32. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази (частина друга статті 341 КАС України).
33. Одночасно з цим, суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги (частина третя статті 341 КАС України).
34. З огляду на доводи й вимоги касаційної скарги та висновки судів попередніх інстанцій, ключові питання спору стосуються:
- визначення січня 2008 року місяцем, за яким починається обчислення індексу споживчих цін (базовим місяцем) для проведення індексації грошового забезпечення за період із 01 грудня 2015 року по 28 лютого 2018 року, та наявності/відсутності у відповідача дискреційних повноважень у цьому питанні;
- наявності/відсутності підстав для задоволення позовних вимог щодо нарахування й виплати позивачу індексації-різниці за період із 01 березня 2018 року по 03 січня 2020 року;
- наявності/відсутності у відповідача дискреційних повноважень щодо з`ясування питання чи перевищив розмір підвищення грошового доходу у березні 2018 року розмір індексації, який припадав на цей місяць та визначення розміру фіксованої індексації, що підлягає нарахуванню та виплаті.
Щодо періоду з 01 грудня 2015 року по 28 лютого 2018 року
35. Судами установлено, що з 01 грудня 2015 року по 28 лютого 2018 року позивачу не виплачено індексацію грошового забезпечення.
36. З цього приводу суди попередніх інстанцій слушно зауважили, що посилання відповідача на відсутність фінансових ресурсів для нарахування та виплати індексацій, що передбачено пунктом 6 статті 5 Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" та пунктом 6 Порядку №1078, є безпідставними, оскільки відсутність бюджетного фінансування не може бути підставою для непроведення індексації грошового забезпечення.
37. З урахуванням викладеного правильним є висновок судів про те, що бездіяльність відповідача, яка полягала у ненарахуванні та невиплаті позивачу індексації грошового забезпечення за вищевказаний період є протиправною.
38. Разом з тим, суди зазначили, що розрахунок індексації грошового забезпечення, зокрема визначення базового місяця, є компетенцією відповідача як органу, у якому позивач проходив службу і який виплачував йому грошове забезпечення, і така вимога [про визначення базового місяця] є передчасною, оскільки у цій частині права позивача ще не порушені. Указали, що визначення базового місяця є дискреційним повноваженням відповідача.
39. Колегія суддів не погоджується із цим висновком та зазначає таке.
40. 09 грудня 2015 року Кабінет Міністрів України видав постанову №1013 "Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів" (далі - Постанова №1013).
41. Пунктом 2 Постанови №1013 були внесені зміни до Порядку проведення індексації грошових доходів населення. Відповідно до Пояснювальної записки до проєкту зазначеного акту, ці зміни передбачали:
- здійснення обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації не індивідуально для кожного працівника в залежності від прийняття його на роботу та зростання його доплат та надбавок, а від моменту останнього перегляду тарифної ставки (окладу) за посадою, яку займає працівник;
- зменшення розміру індексації заробітної плати у разі підвищення тарифних ставок (окладів), якщо розмір їх підвищення не перевищує величину індексації (чинний механізм передбачає зменшення індексації не тільки при підвищенні тарифних ставок (окладів), а і у разі збільшення доплат та надбавок, що призводить до нарахування різних сум індексації для працівників, які займають однакові посади).
42. Окрім викладеного, пунктами 1, 3 Постанови №1013, було установлено, що:
- підвищуються посадові оклади з 01 грудня 2015 року працівників установ, закладів та організацій окремих галузей бюджетної сфери;
- підвищуються з 01 грудня 2015 року на 10 відсотків посадові оклади працівників, розміри яких затверджено відповідними постановами Уряду;
- у межах видатків на оплату праці, затверджених у кошторисах органів виконавчої влади, місцевого самоврядування, прокуратури та інших органів, за рахунок виплат, пов`язаних з індексацією, надбавок, доплат, премій підвищуються на 25 відсотків посадові оклади керівних працівників, спеціалістів і службовців, розміри яких затверджено відповідними розпорядженнями й постановами Уряду;
- міністрам, керівникам інших центральних органів виконавчої влади, головам обласних, Київської міської державних адміністрацій та інших державних органів у межах передбачених коштів державного бюджету, місцевих бюджетів та власних коштів вжити заходів для підвищення з 01 грудня 2015 року розмірів посадових окладів (тарифних ставок, ставок заробітної плати), перегляду розмірів надбавок, доплат, премій, спрямувавши на зазначені цілі всі виплати, пов`язані з сумою індексації, яка склалась у грудні 2015 року, з тим, щоб розмір підвищення всіх складових заробітної плати у сумарному виразі для кожного працівника у грудні 2015 року перевищив суму індексації, яку йому повинні були виплатити у грудні 2015 року;
- для проведення подальшої індексації заробітної плати обчислення індексу споживчих цін починається з січня 2016 року відповідно до Порядку проведення індексації грошових доходів населення.
43. Отже, Постановою №1013 з 01 грудня 2015 року були підвищені посадові оклади окремих працівників бюджетної сфери. У такому випадку для подальшої індексації заробітної плати обчислення індексу споживчих цін починається із січня 2016 року відповідно до Порядку №1078, який уже діяв зі змінами, внесеними Постановою №1013.
44. Отже, січень 2016 року визначений для обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації саме заробітної плати працівникам, яким були підвищені оклади з 01 грудня 2015 року.
45. Водночас норми Постанови №1013 не установлювали підвищення тарифних ставок (окладів) військовослужбовцям, а отже січень 2016 року не став для них "місяцем підвищення тарифних ставок (окладів)", з якого починається обчислення індексу споживчих цін для подальшої індексації грошового забезпечення, для цілей застосування Порядку №1078 (зі змінами, внесеними Постановою №1013).
46. Указаний висновок відповідає правовій позиції Верховного Суду, викладеній у постановах від 26 січня 2022 року у справі №400/1118/21 та від 20 квітня 2022 року у справі №420/3593/20, посилання на які було однією з підстав для відкриття касаційного провадження у цій справі.
47. Разом з цим, до числа основних змін, які внесені Постановою №1013 до Порядку проведення індексації грошових доходів населення та пов`язані з індексацією грошового забезпечення військовослужбовців, слід віднести нову редакцію пунктів 5, 10-2 Порядку №1078, окремими положеннями яких установлено:
- у разі підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, значення індексу споживчих цін у місяці, у якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків;
- обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення;
- для працівників, яких переведено на іншу роботу на тому самому підприємстві, в установі або організації, а також переведено на роботу на інше підприємство, в установу або організацію або в іншу місцевість та у зв`язку із змінами в організації виробництва і праці у разі продовження такими працівниками роботи, для новоприйнятих працівників, а також для працівників, які використали відпустку для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та відпустку без збереження заробітної плати, передбачені законодавством про відпустки, обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення тарифної ставки (окладу), за посадою, яку займає працівник.
48. Відповідно до пункту 6 Постанови №1013 ця постанова набирає чинності з дня її опублікування та застосовується з 01 грудня 2015 року.
49. З урахуванням викладеного колегія суддів констатує, що з 01 грудня 2015 року діють єдині правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації для всіх працівників.
50. Для проведення індексації з 01 грудня 2015 року замість терміну "базовий місяць" використовується поняття "місяць підвищення доходу", яке має інший зміст.
51. Місяць підвищення доходу - це місяць, у якому відбулося підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування.
52. Місяць підвищення доходу при зростанні заробітної плати визначається тільки у разі, якщо підвищена тарифна ставка (оклад). Тож з 01 грудня 2015 року зростання заробітної плати за рахунок інших постійних її складових, без підвищення тарифної ставки (окладу), не призводить до визначення нового місяця підвищення доходу.
53. Водночас вилучення терміну "базовий місяць" та запровадження поняття "місяць підвищення доходу" не вплинуло на правило обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації. Як у "базовому місяці", так і у "місяці підвищення доходу" індекс обчислення споживчих цін приймається за 1 або 100 відсотків, а обчислення цього індексу для проведення подальшої індексації здійснюється наростаючим підсумком із наступного місяця.
54. Колегія суддів зауважує, що відправною точкою для визначення місяця підвищення доходу позивача та початку обчислення індексу споживчих цін наростаючим підсумком є місяць останнього підвищення тарифної ставки (окладу) за посадою, яку він займав.
55. Аналіз указаних норм указує на те, що для проведення подальшої індексації грошового забезпечення відповідачу належало переглянути "базовий місяць", визначений за старими правилами, з 01 грудня 2015 року змінивши його на "місяць підвищення доходу", тобто на місяць останнього підвищення тарифних ставок (окладів) за посадою, займаною позивачем.
56. Подібний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 23 березня 2023 року у справі №400/3826/21 у подібних правовідносинах.
57. Суд зауважує, що дотепер посадові оклади військовослужбовців визначалися постановами Кабінету Міністрів України. У період спірних правовідносин (2017-2018 роки) таких постанов було дві.
58. На час виникнення спірних правовідносин схеми посадових окладів військовослужбовців були затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 07 листопада 2007 року №1294 "Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб".
59. Указана постанова була чинною з 01 січня 2008 року до 01 березня 2018 року.
60. Від січня 2008 року посадовий оклад позивача не змінювався. Він змінився лише у березні 2018 року на підставі постанови Кабінету Міністрів України "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" від 30 серпня 2017 року №704, якою установлені нові розміри окладів військовослужбовців.
61. З урахуванням місяця підвищення тарифних ставок (окладів) військовослужбовців та з огляду на правила пунктів 5, 10-2 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, Суд констатує, що січень 2008 року є місяцем підвищення доходу ОСОБА_1, за яким слід здійснювати обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення за період із 01 грудня 2015 року до 28 лютого 2018 року.
62. Цей висновок відповідає правовій позиції Верховного Суду, викладеній у постановах від 26 січня 2022 року у справі №400/1118/21, від 20 квітня 2022 року у справі №420/3593/20 та ін., стосовно тлумачення у подібних правовідносинах пунктів 2, 5, 10-2 Порядку №1078 при розв`язанні питання про місяць, за яким здійснюється обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення. Підстави для відступу від указаної правової позиції відсутні.
63. Щодо дискреційних повноважень, то Суд неодноразово зазначав, що такими є повноваження суб`єкта владних повноважень обирати у конкретній ситуації між альтернативами, кожна з яких є правомірною. Прикладом подібних повноважень є повноваження, які закріплені у законодавстві із застосуванням слова "може". У такому випадку дійсно суд не може зобов`язати суб`єкта владних повноважень обрати один з правомірних варіантів поведінки, оскільки який би варіант реалізації повноважень не обрав відповідач, кожен з них буде правомірним, а тому це не порушує будь-чиїх прав.
64. На основі усталеної практики тлумачення поняття дискреційних повноважень та з огляду на об`єкти, підстави й умови для проведення індексації, що встановлені статтями 2, 4 Закону України "Про індексацію грошових доходів населення", пунктами 1-1, 2, 5, 10-2 Порядку №1078, Суд дійшов висновку про те, що повноваження Військової частини НОМЕР_1 стосовно визначення січня 2008 року місяцем підвищення доходу ОСОБА_1, за яким здійснюється обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення за період із 01 грудня 2015 року до 28 лютого 2018 року, не є дискреційними.
65. Цей висновок пояснюється тим, що місяць підвищення доходу для такої індексації визначається нормативно і залежить тільки від місяця підвищення тарифної ставки (окладу) за посадою, яку займав позивач. Відповідно зростання інших постійних складових грошового забезпечення, без підвищення таких ставок (окладів), не має наслідком зміну місяця підвищення доходу позивача. Відтак відповідач не наділений повноваженнями діяти на свій розсуд, обираючи інший місяць місяцем грошового доходу, ніж той, у якому востаннє відбулося підвищення тарифної ставки (окладу) за посадою, яку займав позивач.
66. У спірному випадку законодавець установив один правомірний та законно обґрунтований варіант поведінки відповідача з 01 грудня 2015 року - здійснювати обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації наростаючим підсумком із місяця, наступного за місяцем підвищення тарифної ставки (окладу), за посадою, яку займав позивач, та провести індексацію грошового забезпечення, коли величина цього індексу перевищить поріг індексації у розмірі 103 відсотки.
67. Такий висновок відповідає правовій позиції Суду, викладеній, серед іншого, у постановах від 29 листопада 2021 року у справі №120/313/20-а, від 26 січня 2022 року у справі №400/1118/21, від 20 квітня 2022 року у справі №420/3593/20, від 23 березня 2023 року у справі №400/3826/21, стосовно трактування дискреційних повноважень державного органу у випадку визначення місяця за яким здійснюється обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення. Підстави для відступу від указаної правової позиції відсутні.
68. З огляду на викладене, є обґрунтованими доводи скаржника про те, що суди попередніх інстанцій дійшли помилково висновку про наявність у відповідача дискреційних повноважень в частині визначення січня 2008 року місяцем підвищення доходу, за яким починається обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації за період із 01 грудня 2015 року до 28 лютого 2018 року та розрахунку розміру індексації.