ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
08 листопада 2024 року
м. Київ
справа № 280/7856/23
адміністративне провадження № К/990/13761/24
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Білак М.В.,
суддів: Губської О.А., Мацедонської В.Е.,
розглянувши у порядку письмового провадження справу за касаційною скаргою Державної служби України з безпеки на транспорті
на ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 12 березня 2024 року (головуючий суддя - Суховаров А.В., судді: Головко О.В., Ясенова Т.І.)
у справі № 280/7856/23
за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Державної служби з безпеки на транспорті в особі Відділу державного нагляду (контролю) у Запорізькій області про визнання протиправною та скасування постанови,
I. СУТЬ СПОРУ
1. Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Державної служби з безпеки на транспорті в особі Відділу державного нагляду (контролю) у Запорізькій області, у якому просив визнати протиправною та скасувати постанову №308784 від 22 листопада 2022 року про застосування адміністративно-господарського штрафу в сумі 17000,00 грн (сімнадцять тисяч гривень 00 коп).
2. В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що за висновками відповідача у ході рейдової перевірки встановлено, що послуги з перевезення вантажу надавав не позивач, а інша особа, яка перебуває у трудових відносинах із ТОВ "ГРОМ ТРАНС", яке орендує у позивача згідно Договору оренди №2/1205 від 12 травня 2021 року транспортні засоби. Зазначав, що попри те, що позивач зареєстрований як фізична особа-підприємець, відповідачем не доведено, що саме ФОП ОСОБА_1 надавав послуги з перевезення вантажів як суб`єкт господарювання, оскільки він ніколи не займався господарською діяльністю у сфері вантажного автомобільного транспорту. Вказував також, що позивач не виступав автомобільним перевізником у розумінні частини першої статті 33 Закону України "Про автомобільний транспорт" та не надавав послугу по перевезенню вантажу, а тому вимоги Порядку №1567, Порядку №340 га Інструкції №385 на це перевезення не поширювалися. Отже, вважає, що акт перевірки про вчинення позивачем порушення законодавства про автомобільний транспорт, відповідальність за яке передбачена абзацу 3 частини першої статті Закону України "Про автомобільний транспорт", складений щодо позивача безпідставно; відповідачем при проведенні перевірки, оформленні її результатів та застосуванні адміністративно-господарського штрафу порушено вимоги чинного законодавства та права позивача, а тому, спірна постанова про застосування адміністративно-господарського штрафу №308784 від 22 листопада 2022 року є протиправною.
ІІ. Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій
3. Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 08 грудня 2023 року позов Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Державної служби України з безпеки на транспорті про скасування постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу задоволений повністю.
Визнано протиправною та скасовано постанову Відділу державного нагляду (контролю) у Запорізькій області про застосування адміністративно-господарського штрафу №308784 від 22 листопада 2022 року.
Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Державної служби України з безпеки на транспорті в особі Відділу державного нагляду (контролю) у Запорізькій області на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 1073 (одна тисяча сімдесят три) грн 60 коп.
4. Не погодившись із прийнятим рішенням, Державна служби України з безпеки на транспорті подала апеляційну скаргу з клопотанням про поновлення строку на апеляційне оскарження, в обґрунтування якого зазначала про отримання рішення суду першої інстанції 29 січня 2024 року.
5. Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 21 лютого 2024 року апеляційну скаргу залишено без руху та надано строк 10 днів з дня отримання ухвали для усунення недоліків. У зазначеній ухвалі суд апеляційної інстанції зазначив, що твердження відповідача про отримання рішення суду 29 січня 2024 року не відповідають дійсності. Згідно довідки про доставку електронного листа, судове рішення доставлено до електронного кабінету Державної служби України з безпеки на транспорті 09 грудня 2023 року, а тому відповідачу запропоновано вказати причину подачі апеляційної скарги через 51 день після отримання оскаржуваного рішення на офіційну електронну адресу.
6. Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 12 березня 2024 року відмовлено у відкритті апеляційного провадження на підставі пункту 4 частини першої статті 299 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
III. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ ТА РУХ СПРАВИ У СУДДІ КАСАЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЇ
7. Не погодившись із рішенням суду апеляційної інстанції, Державна служба України з безпеки на транспорті звернулася до Верховного Суду (далі - Суд) із касаційною скаргою,у якій, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права, просить скасувати оскаржувану ухвалу апеляційного суду.
8. Відповідач зазначає, що рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 08 грудня 2023 року у встановлений термін не надходило до Державної служби з безпеки на транспорті в особі Відділу державного нагляду (контролю) у Запорізькій області та до Державної служби України з безпеки на транспорті.
9. Також зазначає, що в грудні та частково в січні місяці був збій у судовій системі, також з перебоями працював і "Електронний суд", на той час жоден з порталів, який був створений в домені court.gov.ua коректно не працював. Збій також був і у системі документообігу.
10. Стверджує, що встановивши наявність рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 08 грудня 2023 року невідкладно складено апеляційну скаргу, яка була підписана КЕП: Гончарова Л.В. (представник) від 29 січня 2024 року, що підтверджується відповідною відміткою.
11. Тому вважає, що першочергово апеляційна скарга буда подана одразу, як стало відомо про наявність рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 08 грудня 2023 року у справі №280/7856/23.
12. Також зазначає, що відповідно до приписів підпункту 15.15 розділу УІІ "Перехідні положення" КАС України суд вручає судові рішення в паперовій формі. Проте, Запорізьким окружним адміністративним судом не виконано норми КАС України, у зв`язку з чим відповідачем пропущено строк на апеляційне оскарження.
13. Ухвалою Верховного Суду від 24 квітня 2024 року відкрито касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою.
14. Позивач відзив на касаційну скаргу не надіслав, що не перешкоджає перегляду оскаржуваного судового рішення у силу частини четвертої статті 338 КАС України.
15. Ухвалою Верховного Суду від 06 листопада 2024 року проведено необхідні дії з підготовки справи до касаційного розгляду та призначено її до розгляду в порядку письмового провадження за наявними матеріалами на підставі пункту 3 частини першої статті 345 КАС України.
IV. ОЦІНКА ВЕРХОВНОГО СУДУ
16. Верховний Суд, перевіривши і обговоривши доводи касаційної скарги, виходячи з меж касаційного перегляду, визначених статтею 341 КАС України, вважає за необхідне зазначити таке.
17. Касаційне провадження у справі відкрите з підстави оскарження судового рішення, зазначеної в частині третій статті 328 КАС України, та посилання скаржника на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права.
18. Перевіряючи правильність застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права необхідно вказати таке.
19. Пунктом 8 частини другої статті 129 Конституції України серед основних засад судочинства гарантоване право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення. Наведеним конституційним положенням кореспондують приписи статті 14 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" і статті 13 КАС України.
20. Право на суд, одним з аспектів якого є право на доступ до суду, не є абсолютним та за своїм змістом може підлягати обмеженням, особливо щодо умов прийнятності скарги на рішення. Це право може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави. Однак такі обмеження не можуть обмежувати реалізацію цього права у такий спосіб або до такої міри, щоб саму суть права було порушено. Ці обмеження повинні переслідувати легітимну мету та має бути розумний ступінь пропорційності між використаними засобами та поставленими цілями.
21. Норми, які регламентують строки подання скарг, безумовно, передбачаються для забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані. У той же час такі норми або їх застосування мають відповідати принципу юридичної визначеності та не перешкоджати сторонам використовувати наявні засоби.
22. Право на апеляційне оскарження реалізується у спосіб подання в установленому порядку апеляційної скарги, форма та зміст якої також визначається процесуальним законом.
23. Умовою прийнятності апеляційної скарги до розгляду є її відповідність вимогам щодо форми і змісту, які визначені у статті 293 КАС України, а також дотриманні термінів її подачі, обов`язковому поданні переліку матеріалів, що повинні бути додані до неї, в тому числі і в частині сплати судового збору та, у разі пропуску строку на апеляційне оскарження, подання відповідного клопотання про його поновлення.
24. Згідно із частиною першою статті 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
25. Процесуальні строки роблять процес динамічним і прогнозованим. Без наявності строків на ту чи іншу процесуальну дію або без їх дотримання в адміністративному судочинстві виникнуть порушення прав сторін - учасників адміністративного процесу. Недотримання встановлених законом строків зумовлює чітко визначені юридичні наслідки.
26. Імперативні приписи частина третьої статті 298 КАС України встановлюють обов`язок особи, яка звертається до суду із апеляційною скаргою з пропуском строку на апеляційне оскарження подати клопотання про його поновлення із зазначенням поважності причин такого пропуску.
27. Статтею 298 КАС України передбачено, що до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу (частина друга).
28. Статтею 169 КАС України визначено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання встановлених вимог, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, встановлюється спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали.
29. Апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку (частина третя статті 298 КАС України).
30. За правилами пункту 4 частини першої статті 299 КАС України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.
31. Так, пунктом 4 частини 1 статті 299 КАС України встановлено, що апеляційний суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження за двох обставин:
1) скаржник не подав заяву про поновлення строку;
2) суд визнав підстави для поновлення строку неповажними.
32. Верховний Суд зазначає, що поновлення строку (у випадках, що не віднесені до регламентованих частини другої статті 295 КАС України) не є обов`язком суду, а є предметом його оцінки (розсуду) залежно від встановлених обставин, доводів і доказів сторін.
33. Приписи пункту 4 частини першої статті 299 КАС України є імперативними та зобов`язують суд, у разі якщо особою у визначений строк не буде подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або у поданій заяві будуть наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження, визнані судом неповажними, відмовити у відкритті апеляційного провадження.
34. Такий підхід обумовлений тим, що право на оскарження судового рішення обмежене встановленим у законі строком на апеляційне оскарження, покликаним на дотримання принципу правової визначеності як одного з елементів верховенства права, та має дисциплінувати суб`єктів адміністративного судочинства.
35. З матеріалів справи слідує, що 14 березня 2024 року Державною службою України з безпеки на транспорті на виконання вимог ухвали Третього апеляційного адміністративного суду від 21 лютого 2024 року про залишення апеляційної скарги без руху подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження. В обґрунтування цієї заяви відповідач наполягав на отриманні судового рішення суду першої інстанції 29 січня 2024 року та стверджував про збій у судовій системі, перебої в роботі електронного суду.
36. Колегія суддів зазначає, що у разі подання апелянтом клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, суд повинен надати йому оцінку та вирішити шляхом визнання/невизнання причин пропуску такого строку поважними/неповажними.
37. Мотивувальна частина судового рішення має відповідати його резолютивній частині з метою уникнення перешкод для належного виконання учасником справи рішення суду та забезпечення його зрозумілості для тих осіб, що будуть здійснювати його виконання.
38. Зі змісту мотивувальної частини ухвали апеляційного суду від 12 березня 2024 року про відмову у відкритті апеляційного провадження слідує, що апеляційний суд визнав належним доказом вручення судового рішення довідку Запорізького окружного адміністративного суду про доставку рішення суду до електронного кабінету Державною службою України з безпеки на транспорті 09 грудня 2023 року, а тому колегія суддів не вбачала підстав для перегляду справи, рішення у якій тривалий час набрало законної сили. Також апеляційним судом зазначено, що відповідачем не надано доказів збоїв в роботі електронного суду. Тобто фактично суд апеляційної інстанції відхилив заяву відповідача про поновлення строку на апеляційне оскарження.
39. Проте, у резолютивній частині вищезазначеної ухвали апеляційного суду наведені апелянтом у заяві причини пропуску строку на апеляційне оскарження судом апеляційної інстанції неповажними не визнавалися, у задоволенні цієї заяви апелянту не відмовлено. Однак суд відмовив у відкритті апеляційного провадження на підставі пункту 4 частини першої статті 299 КАС України.
40. Зі змісту частини третьої статті 298 КАС України слідує, що у разі визнання судом неповажними причин пропуску строку на апеляційне оскарження способом усунення такого недоліку є подання заяви із зазначенням інших підстав для поновлення строку.
41. З огляду на наведене, суд апеляційної інстанції, постановляючи ухвалу 12 березня 2024 року про відмову у відкритті апеляційного провадження, належним чином не вирішив подану заяву апелянта про поновлення строку на апеляційне оскарження.
42. Відповідно до пункту 4 частини першої статті 299 КАС України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.
43. Подана заява відповідача про поновлення строку на апеляційне оскарження мала б бути вирішена судом.
44. Ураховуючи вищевикладене, суд апеляційної інстанції дійшов передчасних висновків про наявність підстав для відмови у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Державної служби України з безпеки на транспорті на підставі пункту 4 частини першої статті 299 КАС України.
45. Відмова апеляційного суду у відкритті апеляційного провадження - у разі неусунення недоліків, пов`язаних із недотриманням вимог щодо дотримання строку та ініціюванням перед судом питання про його поновлення, виключає можливість повторного звернення із апеляційною скаргою та є передумовою для відмови в подальшому у відкритті провадження за апеляційною скаргою цієї особи на це саме судове рішення (пункти 3, 4 частини першої статті 299 КАС України).
46. Враховуючи викладене, колегія суддів зазначає, що ухвала Третього апеляційного адміністративного суду від 12 березня 2024 року, за встановлених обставин у цій справі, постановлена з порушенням вимог пунктом 4 частини першої статті 299 КАС України.
47. Постановлена з порушенням норм процесуального права ухвала суду про відмову у відкритті апеляційного провадження порушує право заявника на апеляційне оскарження та перешкоджає подальшому провадженню у справі.
48. Аналогічні висновки щодо застосування пункту 4 частини першої статті 299 КАС України викладалися Верховним Судом у постановах від 23 травня 2024 року у справі №340/1827/23 та від 23 серпня 2024 року у справі № 280/7991/23.
49. Відповідно до частини першої статті 353 КАС України підставою для скасування ухвали судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі.
50. Ураховуючи наведене, Суд дійшов висновку про скасування ухвали Третього апеляційного адміністративного суду від 12 березня 2024 року і направлення справи для продовження розгляду до Третього апеляційного адміністративного суду.
51. З огляду на результат касаційного розгляду судові витрати розподілу не підлягають.
Керуючись статтями 341, 345, 349, 353, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд