ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 листопада 2024 року
м. Київ
справа № 348/1596/20
провадження № 61-10029св23
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Коротуна В. М. (суддя-доповідач), Коротенка Є. В.,
Червинської М. Є.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - ОСОБА_2,
третя особа - Пасічнянська сільська рада Надвірнянського району Івано-Франківської області,
розглянув у попередньому судовому засіданні в порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області від 16 лютого 2023 року у складі судді Міськевич О. Я., додаткове рішення Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області від 13 березня 2023 року у складі судді Міськевич О. Я., постанову Івано-Франківського апеляційного суду від
30 травня 2023 року у складі колегії суддів: Фединяка В. Д., Василишин Л. В., Максюти І. О. та додаткову постанову Івано-Франківського апеляційного суду від 15 червня 2023 року у складі колегії суддів: Фединяка В. Д., Василишин Л. В., Максюти І. О.,
ВСТАНОВИВ:
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
У вересні 2020 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2, третя особа - Пасічнянська сільська рада Надвірнянського району Івано-Франківської області (далі - Пасічнянська сільська рада), про визнання заповіту недійсним.
Позов мотивований тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер батько позивачки, ОСОБА_3, після смерті якого відкрилася спадщина, яка складається
з житлового будинку за адресою: ділянка Максимець, с. Зелена, Надвірнянський район, Івано-Франківська область, та двох земельних ділянок, а саме: для ведення особистого селянського господарства, площею 0,1385 га, кадастровий номер 2624082102:02:001:0028, що в с. Максимець, присілок Максимець-Звір Зеленської сільської ради Надвірнянського району Івано-Франківської області та земельної ділянки, кадастровий номер 2624082102:02:001:0042, що в присілку Максимець-Звір с. Максимець Надвірнянського району Івано-Франківської області.
Позивачка вказувала, що ОСОБА_3 02 вересня 2014 року склав на її користь заповіт, який посвідчений державним нотаріусом Надвірнянської районної нотаріальної контори Шушкевич С. М., реєстраційний номер 1-1152, на підставі якого спадкодавець заповів їй земельну ділянку для ведення особистого селянського господарства, площею 0,1385 га, кадастровий номер 2624082102:02:001:0028, що в с. Максимець, присілок Максимець-Звір Зеленської сільської ради Надвірнянського району Івано-Франківської області.
Зазначала, що за заповітом посвідченим приватним нотаріусом Надвірнянського районного нотаріального округу Кузнєцовою Н. М. 05 жовтня 2011 року, реєстраційний номер 1809, спадкодавець також заповів їй земельну ділянку, кадастровий номер 2624082102:02:001:0042, що розташована в присілку Максимець-Звір с. Максимець Надвірнянського району Івано-Франківської області.
Коли після смерті батька, у червні 2020 року, ОСОБА_1 звернулася до приватного нотаріуса Надвірнянського районного нотаріального округу Кузнєцової Н. М. із заявою про відкриття спадкової справи, то дізналася, що батько за життя, 03 березня 2020 року, склав заповіт, яким все своє майно заповів її братові ОСОБА_2 . Цей заповіт посвідчений секретарем Зеленської сільської ради Надвірнянського району та знаходиться у спадковій справі № 65982919.
ОСОБА_2 намагався примусити батька переоформити належне йому майно. Для цього в березні 2020 року, коли батько був хворий та не завжди впізнавав людей, брат запросив додому до батька секретаря Зеленської сільської ради для оформлення відповідного заповіту. Пізніше батько намагався скасувати складений заповіт та надіслав до Зеленської сільської ради заяву, що підтверджується листом від виконавчого комітету Зеленської сільської ради про відмову батькові у скасуванні заповіту, посвідченого 03 березня 2020 року за
№ 14.
Посилаючись на те, що батько, який не впізнавав людей, не міг усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними, був фізично нездоровою особою у зв`язку
з чим не в змозі був здійснити відвідування будь-якого нотаріуса та самостійно не міг вчиняти будь-які нотаріальні дії, ОСОБА_1 просила визнати недійсним та скасувати заповіт від 03 березня 2020 року № 14, посвідчений Зеленською сільською радою Надвірнянського району Івано-Франківської області.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Рішенням Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області від
16 лютого 2023 року в задоволенні позову відмовлено.
Рішення суду мотивоване тим, що на момент посвідчення заповіту 03 березня 2020 року спадкодавець будь-якими психічними розладами не страждав, а тому мав можливість розуміти свої дії та керувати ними. Заповіт відповідає вимогам закону щодо його форми, змісту та порядку складення, прочитаний заповідачу,
в присутності свідків за його бажанням підписаний у зв?язку з хворобою, посвідчений повноважною на те особою, яка перевірила дієздатність спадкодавця і встановила дійсну волю щодо розпорядження майном на випадок його смерті, секретарем Зеленської сільської ради Надвірнянського району Івано-Франківської області, додержано порядок посвідчення заповіту, зокрема послідовність усіх необхідних у цьому процесі дій, а позивач не довела порушень такого процесу, які були б наслідком недійсності заповіту.
Додатковим рішенням Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області від 13 березня 2023 року, з урахуванням ухвали Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області від 26 червня 2023 року про виправлення описки, стягнено з ОСОБА_1 на користь
ОСОБА_2 11 600,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.
Задовольняючи частково заяву ОСОБА_2 та стягуючи
з ОСОБА_1 11 600,00 грн витрат на професійну правничу допомогу, суд першої інстанції виходив з того, що між відповідачем та адвокатом
Госедлом О. Д. було укладено договір про надання правничої допомоги від
25 вересня 2020 року № 49 та підтверджено надання такої допомоги актом приймання-передання наданих послуг від 21 лютого 2023 року, квитанціями до прибуткового касового ордера від 05 жовтня 2020 року № 57 та від 21 лютого 2023 року № 05 про оплату таких послуг на загальну суму 12 800,00 грн. Ураховуючи наведене, суд дійшов висновку про часткове задоволення вимог щодо розміру оплати за надання правничої допомоги, зокрема: за попередню консультацію до подання відзиву, узгодження правової позиції - 400,00 грн; складання та подання відзиву - 2 400,00 грн, участь в судових засіданнях (незалежно від часу проведення) - 8 800,00 грн, (11 судових засідань
з розрахунку 800,00 грн за одне судове засідання), а всього 11 600,00 грн витрат на правничу допомогу, оскільки саме такий розмір оплати правничої допомоги підтверджується доказами; заява про їх відшкодування і розрахунок були надані у строк, визначений частиною восьмою статті 141 ЦПК України.
Постановою Івано-Франківського апеляційного суду від 30 травня 2023 року,
з урахуванням ухвали Івано-Франківського апеляційного суду від 09 червня
2023 року про виправлення описки, апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення.
Рішення Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області від
16 лютого 2023 року та додаткове рішення Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області від 13 березня 2023 року залишено без змін.
Залишаючи апеляційну скаргу без задоволення, апеляційний суд погодився
з висновками суду першої інстанції.
Додатковою постановою Івано-Франківського апеляційного суду від 15 червня 2023 року стягнено з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2
1 800,00 грн на відшкодування витрат на правничу допомогу в суді апеляційної інстанції.
Додаткова постанова апеляційного суду мотивована тим, що згідно
з додатковою угодою від 10 квітня 2023 року до договору від 25 вересня
2020 року № 49 ОСОБА_2 оплачує адвокату винагороду у фіксованому розмірі в сумі 6 000,00 грн за розгляд справи в суді апеляційної інстанції. Згідно з актом від 03 червня 2023 року розмір гонорару адвоката Госедло О. Д. становить 6 000,00 грн. ОСОБА_1 розмір витрат ОСОБА_2 на професійну правничу допомогу під час апеляційного провадження не спростувала. Разом з тим, урахувавши складність справи та виконані адвокатом роботи, зокрема складання відзиву на апеляційну скаргу та участь адвоката Госедло О. Д. лише 30 травня 2023 року в судовому засіданні, апеляційний суд зробив висновок про те, що заявлений розмір 6 000,00 грн витрат на правову допомогу не є співмірним зі складністю та обсягом виконаної роботи та підлягає зменшенню до 1 800,00 грн, які складаються з: витрат, пов`язаних з оплатою правничої допомоги за подання відзиву на апеляційну скаргу у розмірі
1 000,00 грн та участь у судовому засіданні - 800,00 грн.
Короткий зміст вимог та доводів касаційної скарги
30 червня 2023 року ОСОБА_1 подала до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій з урахуванням уточненої редакції просить скасувати рішення Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області від 16 лютого 2023 року, додаткове рішення Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області від 13 березня 2023 року, постанову Івано-Франківського апеляційного суду від 30 травня 2023 року та додаткову постанову Івано-Франківського апеляційного суду від 15 червня 2023 року і ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.
Касаційну скаргу мотивовано тим, що посвідчення заповіту відбулося
з порушенням статті 56 Закону України "Про нотаріат", статей 1247, 1251, 1257 ЦК України та вимог Порядку вчинення нотаріальних дій посадовими особами органів місцевого самоврядування, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 11 листопада 2011 року № 3306/5. Заповіт підписаний іншою особою без прохання заповідача, з порушенням закону та не відображає дійсне волевиявлення заповідача на розпорядження своїм майном. Текст заповіту не був прочитаний уголос. Зазначає, що представник відповідача не обґрунтував розмір та суму витрат на правничу допомогу.
Підставами касаційного оскарження судових рішень заявник зазначає те, що суди попередніх інстанцій не застосували правових висновків, викладених
у постановах Верховного Суду від 15 травня 2019 року у справі № 515/1104/17, провадження № 61-38820св18, від 27 березня 2019 року у справі
№ 491/1528/15-ц, провадження № 61-23620св18, від 06 червня 2019 року
у справі № 342/139/16-ц, провадження № 61-21701св18, від 19 червня 2019 року у справі № 554/11179/13-ц, провадження № 61-30685св18, від 02 листопада
2020 року у справі № 326/81/15, провадження № 61-837св19, від 20 березня
2020 року у справі № 320/8118/17, провадження № 61-10108св19, від 06 березня 2018 року у справі № 0910/1403/2012-ц, провадження № 61-2900св18, від
16 вересня 2020 року у справі № 671/248/19, провадження № 61-18135св19, від 10 липня 2019 року у справі № 396/1116/17, провадження № 61-38058св18, від 18 вересня 2019 року у справі № 496/6194/14-ц, провадження № 61-44954св18, від 16 травня 2018 року у справі № 564/1226/16-ц, провадження № 61-1342св18, від 05 листопада 2020 року у справі № 347/900/18, провадження № 61-3275св19, від 06 серпня 2020 року у справі № 460/82/17, провадження № 61-39647св18, від 04 травня 2022 року у справі № 447/142/18, провадження № 61-6341св21, від
13 травня 2019 року у справі № 372/830/17-ц, провадження № 61-39444св18, від 22 травня 2019 року у справі № 234/9293/14-ц, провадження № 61-2968св19, від 06 лютого 2020 року у справі № 495/538/16-ц, провадження № 61-4371св18, від 15 червня 2021 року у справі № 159/5837/19, провадження № 61-10459св20,
у постанові Верховного Суду України від 29 лютого 2012 року у справі № 6-9цс12, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі
№ 755/9215/15-ц, провадження № 14-382цс19; суди не дослідили докази у справі та порушили норми процесуального права щодо розподілу судових витрат.
Аргументи інших учасників справи
16 жовтня 2023 року представник ОСОБА_2 - адвокат Госедло О. Д. подав до Верховного Суду відзив, у якому просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.
Відзив мотивований тим, що постанови, на які заявник посилається у касаційній скарзі, підтверджують законність і обґрунтованість оскаржуваних судових рішень та правильність застосування судами попередніх інстанцій правових висновків Верховного Суду. На підтвердження витрат на правничу допомогу було надано всі необхідні докази.
Рух касаційної скарги та матеріалів справи
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 06 липня 2023 року касаційну скаргу передано судді-доповідачу
Олійник А. С.
Ухвалою Верховного Суду від 12 вересня 2023 року відкрито касаційне провадження у справі та витребувано її матеріали з Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області.
26 вересня 2023 року матеріали справи надійшли до Верховного Суду.
Згідно з протоколами повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 07 жовтня 2024 року касаційну скаргу разом з матеріалами справи передано судді-доповідачу Коротуну В. М.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті,
є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу. Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
У частині першій статті 400 ЦПК України встановлено, що, переглядаючи
у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Перевіривши доводи касаційної скарги, урахувавши аргументи, наведені
у відзиві на касаційну скаргу, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення з таких підстав.