ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 листопада 2024 року
м. Київ
cправа № 908/1155/23
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Колос І.Б. (головуючий), Бенедисюка І.М., Булгакової І.В.,
розглянув у порядку письмового провадження
касаційну скаргу акціонерного товариства "ДТЕК Дніпроенерго"
на ухвалу господарського суду Запорізької області від 04.06.2024 (суддя Горохов І.С.)
та постанову Центрального апеляційного господарського суду від 16.09.2024 (головуючий суддя: Кощеєв І.М., судді: Чус О.В., Дармін М.О.)
у справі № 908/1155/23
за позовом приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" (далі - ПрАТ "НАК "Укренерго")
до акціонерного товариства "ДТЕК Дніпроенерго" (далі - АТ "ДТЕК Дніпроенерго")
про стягнення коштів,
та за зустрічним позовом АТ "ДТЕК Дніпроенерго"
до ПрАТ "НАК "Укренерго"
про визнання права не сплачувати вартість послуг.
1. ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
ПрАТ "НАК "Укренерго" звернулося до суду з позовом до АТ "ДТЕК Дніпроенерго" про стягнення заборгованості за фактично надані послуги, а також нараховані інфляційні втрати та 3% річних.
АТ "ДТЕК Дніпроенерго" у зустрічному позові просило суд визнати за ним право не сплачувати вартість послуг з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління за період з лютого по грудень 2022 року за договором від 04.05.2019 № 0421-03015. До зустрічного позову додано докази сплати 2684,00 грн судового збору за одну вимогу немайнового характеру.
Ухвалою господарського суду Запорізької області від 07.06.2023 зі справи, зокрема, прийнято зустрічну позовну заяву до розгляду; об`єднано в одне провадження з первісним позовом у справі № 908/1155/23.
Від АТ "ДТЕК Дніпроенерго" надійшла заява вих. б/н від 15.06.2023 про зміну предмета зустрічного позову. При цьому АТ "ДТЕК Дніпроенерго" у заяві просило суд відстрочити сплату судового збору до винесення судового рішення у справі № 908/1155/23.
У заяві про зміну предмета зустрічного позову АТ "ДТЕК Дніпроенерго" просило суд, окрім попередньо заявленої вимоги:
- визнати протиправними дії ПрАТ "НАК "Укренерго" щодо включення ним до актів надання послуг вартості неотриманих обсягів послуг за період з лютого по грудень 2022 року за договором від 04.05.2019 № 0421-03015;
- скасувати акти (11 актів, за якими позивач за первісним позовом просить стягнути заборгованість) надання послуг з диспетчерського управління за період з лютого по грудень 2022 року за договором від 04.05.2019 № 0421-03015;
- заборонити ПрАТ "НАК "Укренерго" у майбутньому виставляти на користь АТ "ДТЕК Дніпроенерго" рахунки на оплату вартості послуг з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління без вирахування з них вартості неотриманих обсягів послуг за вказаний період за договором від 04.05.2019 № 0421-03015.
Згідно з ухвалою господарського суду Запорізької області від 27.07.2023 зі справи у задоволенні заяви АТ "ДТЕК Дніпроенерго" про відстрочення сплати судового збору відмовлено; заяву про зміну предмета зустрічного позову залишено без руху; надано строк на усунення недоліків, зокрема надано АТ "ДТЕК Дніпроенерго" строк на подання документів, які підтверджують сплату судового збору у встановленому порядку та розмірі (34 892,00 грн. - з розрахунку по 2684,00 грн за кожну з 13 заявлених вимог немайнового характеру).
Короткий зміст судових рішень
Ухвалою господарського суду Запорізької області від 04.06.2024 зі справи заяву АТ "ДТЕК Дніпроенерго" про зміну предмета зустрічного позову повернуто заявнику без розгляду на підставі приписів частин четвертої та шостої статті 174 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), а саме у зв`язку з тим, що станом на 04.06.2024 недоліки заяви, викладені в ухвалі від 27.07.2023, заявником не усунуто.
Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 16.09.2024 зі справи ухвалу суду першої інстанції залишено без змін.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі АТ "ДТЕК Дніпроенерго", з посиланням на порушення судами попередніх інстанцій норм права, просить суд касаційної інстанції скасувати судові акти попередніх інстанцій, а справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції в цій частині.
2. АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
В обґрунтування доводів касаційної скарги скаржник посилається на порушення судами попередніх інстанцій приписів статей 162, 163, 164 ГПК України, статті 4 Закону України "Про судовий збір" та необґрунтованість висновку про те, що за заяву про зміну предмета зустрічного позову заявнику слід сплатити 34 892,00 грн, а саме як за 13 вимог немайнового характеру, у той час як за доводами заявника ним заявлено 3 вимоги немайнового характеру.
Доводи інших учасників справи
ПрАТ "НАК "Укренерго" у відзиві на касаційну скаргу просило Суд у задоволенні касаційної скарги відмовити з посиланням, зокрема на необґрунтованість її доводів.
3. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Джерела права та акти їх застосування. Оцінка аргументів учасників справи і висновків попередніх судових інстанцій
Предметом касаційного перегляду у цій справі є ухвала місцевого господарського суду, яка залишена без змін постановою суду апеляційної інстанції, про повернення без розгляду заяви АТ "ДТЕК Дніпроенерго" про зміну предмета зустрічного позову на підставі приписів частини четвертої статті 174 ГПК України.
Верховний Суд на підставі встановлених судами попередніх інстанцій обставин справи, у межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, здійснює перевірку застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права і зазначає таке.
Згідно частиною третьою статті 46 ГПК України до закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви.
Відповідно до статті 169 ГПК України при розгляді справи судом учасники справи викладають свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення, міркування щодо процесуальних питань у заявах та клопотаннях, а також запереченнях проти заяв і клопотань. Заяви, клопотання і заперечення подаються в письмовій або усній формі. У випадках, визначених цим Кодексом, або на вимогу суду заяви і клопотання подаються тільки в письмовій формі. Заяви, клопотання і заперечення подаються та розглядаються в порядку, встановленому цим Кодексом. У випадках, коли цим Кодексом такий порядок не встановлений, він встановлюється судом.
Загальні вимоги до форми та змісту письмової заяви, клопотання, заперечення закріплені у статті 170 ГПК України.
Одночасно у частині п`ятій статті 46, частині третій статті 163 ГПК України закріплені спеціальні вимоги, зокрема, до заяви про зміну предмета позову.
Відповідно до частини третьої статті 163 ГПК України у разі збільшення розміру позовних вимог або зміни предмета позову несплачену суму судового збору належить сплатити до звернення в суд із відповідною заявою.
Аналогічні вимоги закріплені в абзаці 2 частини другої статті 6 Закону України "Про судовий збір", яка передбачає, що у разі якщо розмір позовних вимог збільшено або пред`явлено нові позовні вимоги, недоплачену суму судового збору необхідно сплатити до звернення до суду з відповідною заявою.
Правові наслідки неподання відповідних доказів закріплені в частині десятій статті 174 ГПК України, яка передбачає, що заяви, скарги, клопотання, визначені цим Кодексом, за подання яких передбачено сплату судового збору, залишаються судом без руху також у випадку, якщо на момент відкриття провадження за відповідною заявою, скаргою, клопотанням суд виявить, що відповідна сума судового збору не зарахована до спеціального фонду державного бюджету. Правила цієї частини не застосовуються до заяв про забезпечення доказів або позову.
Верховний Суд зауважує, що положення частини десятої статті 174 ГПК України застосовуються не лише у випадку, коли суд перед прийняттям до розгляду заяви встановить, що відповідно до поданого платіжного доручення (квитанції, чека тощо) сума судового збору не зарахована до спеціального фонду державного бюджету, а також у випадку, коли до заяви взагалі не додані документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, зокрема у зв`язку зі зміною предмета позову.
Близька за змістом правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 15.04.2021 зі справи № 920/949/19.
Отже, наслідки подання заяви про зміну предмета позову без виконання вимог щодо сплати судового збору визначені частиною десятою статті 174 ГПК України.
Ухвалою господарського суду Запорізької області від 27.07.2023 зі справи у задоволенні заяви АТ "ДТЕК Дніпроенерго" про відстрочення сплати судового збору відмовлено; заяву про зміну предмета зустрічного позову залишено без руху; надано строк на усунення недоліків, зокрема надано АТ "ДТЕК Дніпроенерго" строк на подання документів, які підтверджують сплату судового збору у встановленому порядку та розмірі (34 892,00 грн. - з розрахунку по 2684,00 грн за кожну з 13 заявлених вимог немайнового характеру).
Місцевим господарським судом встановлено, що станом на 04.06.2024 недоліки заяви, викладені в ухвалі від 27.07.2023, заявником не усунуто.
Відповідно до частини четвертої статті 174 ГПК України якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.
Ухвалою господарського суду Запорізької області від 04.06.2024 зі справи заяву АТ "ДТЕК Дніпроенерго" про зміну предмета зустрічного позову повернуто заявнику без розгляду на підставі приписів частини четвертої статті 174 ГПК України.
Доводи скаржника про те, що ним заявлено 3 вимоги немайнового характеру (у зв`язку з чим судовий збір мав бути сплачений у розмірі 8052,00 грн), а не 13 вимог немайнового характеру, як зазначив місцевий господарський суд, не спростовують того, що заявником не надано доказів сплати судового збору взагалі.
При цьому скаржник у своїх доводах не враховує того, що згідно з частиною третьою статті 6 Закону України "Про судовий збір" за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру. У разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
Відповідно до частини першої статті 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Згідно з пунктом 2 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру ставка судового збору встановлюється у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру ставка судового збору встановлюється в розмірі 1 прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до частини першої статті 173 ГПК України в одній позовній заяві може бути об`єднано декілька вимог, пов`язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, основні та похідні позовні вимоги. Похідною позовною вимогою є вимога, задоволення якої залежить від задоволення іншої позовної вимоги (основної вимоги).
АТ "ДТЕК Дніпроенерго" у заяві просило суд, зокрема скасувати акти (11 актів, за якими позивач за первісним позовом просить стягнути заборгованість) надання послуг з диспетчерського управління за період з лютого по грудень 2022 року за договором від 04.05.2019 № 0421-03015, відповідно у цьому випадку АТ "ДТЕК Дніпроенерго" заявило одинадцять вимог немайнового характеру, за змістом яких не вбачається, зокрема спільного предмета перевірки судом під час їх розгляду. Незважаючи на однорідність таких вимог, кожен акт є самостійним документом, складеним за окремий період.