ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 листопада 2024 року
м. Київ
справа № 1527/3743/12
провадження № 61-10912св24
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Пархоменка П. І. (суддя - доповідач), Гудими Д. А., Краснощокова Є. В.,
розглянув у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_1, в інтересах якого діє адвокат Сакали Микола Якович,
на постанову Одеського апеляційного судувід 18 червня 2024 року у складі колегії суддів: Комлевої О. С., Вадовської Л. М., Сєвєрової Є. С.,
у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя,
за об`єднаним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, Виконавчого комітету Одеської міської ради, Управління державної реєстрації юридичного департаменту Одеської міської ради про визнання недійсним свідоцтва про право власності,
за об`єднаним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, треті особи: ОСОБА_1, ОСОБА_4, ОСОБА_5, про витребування майна та усунення перешкод у користуванні та розпорядженні майном,
прийняв постанову про наступне:
І. Короткий зміст заяви
1. У квітні 2024 року ОСОБА_2 звернулась до суду з заявою про перегляд рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 16 лютого 2017 року за нововиявленими обставинами.
2. Заява обґрунтована тим, що:
- при ухваленні рішення від 16 лютого 2017 року Суворовським районним судом м. Одеси були застосовані умови та правові наслідки, які були встановлені мировою угодою, затвердженою ухвалою від 28 квітня 2010 року та які втратили правове значення та не підлягали виконанню сторонами, як встановлено у рішенні Суворовського районного суду м. Одеси від 15 лютого 2024 року у справі № 523/8781/23;
- при ухваленні рішення від 16 лютого 2017 року було застосовано волевиявлення ОСОБА_2 при укладенні мирової угоди, а саме: "встановлено наявність волі ОСОБА_2 на відчуження належного їй майна, павільону-бару "ІНФОРМАЦІЯ_1" на користь ОСОБА_1, що підтверджується заявами, які знаходяться у матеріалах справи, а саме: заява ОСОБА_2 про скасування заходів забезпечення позову у зв`язку із мировою угодою; заявою ОСОБА_2 про затвердження мирової угоди; мирова угода від 20.04.2010 року; заява, з якої вбачається, що ОСОБА_2 з мировою угодою згодна та просить розглядати її у її відсутності від 28.04.2010 року";
- вважала, що суд першої інстанції при прийнятті рішення від 16 лютого 2017 року застосував дії ОСОБА_2, спрямовані на припинення її цивільних прав та обов`язків при укладенні мирової угоди від 20 квітня 2010 року, затвердив та використав пункти 4 мирової угоди від 20 квітня 2010 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 щодо домовленості між ними на набуте майно;
- вважала, що у разі використання судом умов та правових наслідків мирової угоди при постановлені рішення від 16 лютого 2017 року остання діяла як у просторі так і у часі;
- ОСОБА_2 звернулась до суду з позовом про визнання мирової угоди недійсною, у задоволені якого рішенням Суворовського районного суду м. Одеси від 15 лютого 2024 року у справі № 523/8781/23 було відмовлено;
- вважає, що обставина встановлена у рішенні суду від 15 лютого 2024 року у справі № 523/8781/23, а саме, що у разі скасування ухвали про визнання (затвердження) мирової угоди, всі умови, які були встановлені даною мировою угодою, втрачають правове значення, та не підлягають виконанню сторонами, спростовує факти, покладені в основу судового рішення
від 16 лютого 2017 року та впливає на висновки суду під час його ухвалення так, що якби вказана обставина була відома особам, які беруть участь у справі, то зміст судового рішення був би іншим.
3. Враховуючи викладене, заявник просила:
- скасувати рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 16 лютого 2017 року за нововиявленими обставинами;
- постановити нове рішення, яким відмовити ОСОБА_1 в задоволені позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2, Виконавчого комітету Одеської міської ради, Управління державної реєстрації юридичного департаменту Одеської міської ради про визнання недійсним свідоцтва про право власності;
- постановити нове рішення, яким відмовити ОСОБА_1 в задоволені позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя;
- - постановити нове рішення, яким задовольнити позов ОСОБА_2 до ОСОБА_3, треті особи: ОСОБА_1, ОСОБА_4, ОСОБА_5 про витребування майна та усунення перешкод у користуванні та розпорядження майном.
ІІ. Короткий зміст ухвали суду першої інстанції
4. Ухвалою Суворовського районного суду м. Одеси від 23 квітня 2024 року у відкритті провадження про перегляд рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 16 лютого 2017 року за нововиявленими обставинами за заявою ОСОБА_2 відмовлено.
5. Відмовляючи у відкритті провадження, суд першої інстанції виходив з того, що заявник пропустив строк, передбачений пунктом 2 частини другої статті 424 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК) для подання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, який є присічним і поновленню не підлягає.
IІІ. Короткий зміст постанови апеляційної інстанції
6. Постановою Одеського апеляційного суду від 18 червня 2024 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 задоволено частково, ухвалу Суворовського районного суду м. Одеси від 23 квітня 2024 року скасовано, справу направлено для продовження розгляду до суду першої інстанції.
7. Суд апеляційної інстанції виходив з того, що заява про перегляд судового рішення від 16 лютого 2017 року ОСОБА_2 подана до суду у квітні 2024 року, а тому висновок суду першої інстанції про те, що заявником пропущено десятирічний строк згідно з пунктом 2 частини другої статті 424 ЦПК є помилковим.
ІV. Короткий зміст вимог касаційної скарги та узагальненні доводи особи, яка подала касаційну скаргу
8. У касаційній скарзі представник ОСОБА_1 - адвокат Сакали М. Я. просить оскаржувану постанову апеляційного суду скасувати, а ухвалу суду першої інстанції залишити в силі.
9. Касаційна скарга мотивована такими обставинами:
- апеляційний суд неправильно застосував норми матеріального права та порушив норми процесуального права;
- апеляційний суд безпідставно скасував ухвалу суду першої інстанції про відмову у відкритті провадження, оскільки частиною третьою статті 424 ЦПК визначено, що строки, визначені в частині другій цієї статті є присічними, та не можуть бути поновлені;
- вважає, що доводи та мотиви, які викладені у судових рішеннях у розглядуваній справі, інтерпретація певних фактів, правова оцінка певних обставин, а також рішення Суворовського районного суду міста Одеси
від 15 лютого 2024 року у справі № 523/8781/23 не можуть бути нововиявленими обставинами;
- апеляційний суд не надав жодної оцінки доводам ОСОБА_1, які були викладені у відзиві на апеляційну скаргу;
- стверджує, що в оскаржуваній постанові апеляційного суду відсутні доводи та мотиви, на підставі яких суд дійшов висновку про скасування ухвали суду першої інстанції.