ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 жовтня 2024 року
м. Київ
справа № 766/23615/21
провадження № 51-1149км24
Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду в складі:
головуючого ОСОБА_1,
суддів ОСОБА_2, ОСОБА_3
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_4,
прокурора ОСОБА_5,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу прокурора на вирок Херсонського міського суду Херсонської області від 02 грудня 2021 року та ухвалу Херсонського апеляційного суду від 21 листопада 2023 року в кримінальному провадженні № 12021232030001345 за обвинуваченням
ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки та жительки АДРЕСА_1у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15 - ч. 1 ст. 185 Кримінального кодексу України (далі - КК).
Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами обставини
За вироком Херсонського міського суду Херсонської області від 02 грудня 2021 року ОСОБА_6 засуджено за ч. 2 ст. 15 - ч. 1 ст. 185 КК до покарання у виді виправних робіт строком на 1 рік.
На підставі ст.75 КК звільнено ОСОБА_6 від відбування покарання з іспитовим строком тривалістю 1 рік та покладено на неї обов`язки, передбачені ст. 76 КК.
Вирішено питання про стягнення процесуальних витрат і долю речових доказів.
Місцевий суд установив, що ОСОБА_6 11 листопада 2021 року о 15:58 перебуваючи у приміщенні АЗС "Окко" на вул. Перекопській, 203-А в м. Херсоні, з метою таємного викрадення чужого майна взяла з прилавку пляшку віскі "Jameson" бленд об`ємом 0,5 літра, вартістю 413,18 грн, яку сховала до куртки та минувши лінію кас намагалась покинути приміщення АЗС не сплативши за товар, однак не змогла довести задумане до кінця з причин, які не залежали від її волі, оскільки після виходу з приміщення була зупинена працівником АЗС, а викрадений товар вилучений.
При перегляді вироку за апеляційною скаргою прокурора Херсонський апеляційний суд ухвалою від 21 листопада 2023 року змінив його та постановив вважати ОСОБА_6 засудженою за ч. 2 ст. 15 - ч. 1 ст. 185 КК до покарання у виді 100 годин громадських робіт. У решті вирок залишив без змін.
Вимоги касаційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі прокурор ОСОБА_7, який брав участь у розгляді провадження в суді апеляційної інстанції, просить скасувати ухвалу апеляційного суду та призначити новий розгляд у цьому суді через істотне порушення вимог кримінального процесуального закону та неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність.
На обґрунтування своїх вимог вказує на те, що в своїй апеляційній скарзі прокурор ставив питання про скасування вироку місцевого суду та ухвалення нового вироку, однак апеляційний суд приймаючи рішення у формі ухвали усупереч вимог ст. 370 КПК не навів мотивів ухвалення такого рішення та не обґрунтував і не зазначив, яким чином призначення засудженій замість покарання у виді виправних робіт зі звільненням від відбування цього покарання з випробуванням, покарання у виді громадських робіт не погіршує її становище і є м`якшим.
До початку касаційного розгляду прокурор 18 жовтня 2024 року подав зміни до касаційної скарги у яких просить скасувати оскаржувані судові рішення та закрити кримінальне провадження в зв`язку з втратою чинності законом, яким встановлювалась кримінальна відповідальність за ч. 2 ст. 15 - ч. 1 ст. 185 КК на підставі ст. 5 КК та пунктів 1-2 ч. 1 ст. 284 КПК.
Зазначає, що Законом України від 18 липня 2024 року "Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів" (далі - Закон № 3886-IX), ст. 51 КУпАП викладено в новій редакції та змінено розмір дрібного викрадення чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати з 0,5 до 2 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Оскільки вартість майна, яке намагалась викрасти ОСОБА_6 становить 413, 85 грн, що є меншим за розмір з якого відповідно до Закону № 3886-IX настає кримінальна відповідальність, то вчинене нею діяння не підпадає під ознаки кримінального правопорушення, передбаченого Особливою частиною Кримінального кодексу.
Позиція учасників судового провадження в суді касаційної інстанції
У судовому засіданні прокурор підтримала касаційну скаргу зі змінами.
Інші учасники були належно повідомлені про час і місце розгляду скарги, однак у судове засідання не прибули. Захисник ОСОБА_8 подав письмову заяву про розгляд справи без його участі.
Мотиви Суду
Заслухавши доповідь судді, пояснення прокурора, перевіривши матеріали кримінального провадження та доводи, наведені в касаційній скарзі, колегія суддів дійшла висновку про таке.
Згідно зі ст. 433 КПК суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу. Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 413 КПК неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність, що тягне за собою скасування або зміну судового рішення, є: 1) незастосування судом закону, який підлягає застосуванню; 2) застосування закону, який не підлягає застосуванню; 3) неправильне тлумачення закону, яке суперечить його точному змісту; 4) призначення більш суворого покарання, ніж передбачено відповідною статтею (частиною статті) закону України про кримінальну відповідальність.
Як убачається з матеріалів кримінального провадження, вироком Херсонського міського суду Херсонської області від 02 грудня 2021 року ОСОБА_6 було засуджено за ч. 2 ст. 15 - ч. 1 ст. 185 КК до покарання у виді виправних робіт строком на 1 рік і на підставі ст. 75 КК звільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 1 рік та покладено обов`язки, передбачені ст. 76 КК.
Не погодившись із вироком прокурор подав апеляційну скаргу в якій просив скасувати цей вирок і ухвалити новий, яким призначити ОСОБА_6 покарання у виді 100 годин громадських робіт. При цьому питання про неправильне застосування до засудженої положень ст. 75 КК прокурор у скарзі не ставив.
При перегляді вироку суд апеляційної інстанції задовольнив частково апеляційну скаргу прокурора, своєю ухвалою змінив вирок місцевого суду та постановив вважати ОСОБА_6 засудженою до покарання, про яке просив прокурор у скарзі.
Відповідно до ст. 165 Кримінально-виконавчого кодексу України іспитовий строк обчислюється з моменту проголошення вироку суду. Після закінчення іспитового строку засуджений, який виконав покладені на нього обов`язки та не вчинив нового кримінального правопорушення, за поданням уповноваженого органу з питань пробації звільняється судом від призначеного покарання, нагляд припиняється і засуджений знімається з обліку в зазначеному органі.
За вимогами ч. 1 ст. 78 КК після закінчення іспитового строку засуджений, який виконав покладені на нього обов`язки та не вчинив нового кримінального правопорушення, звільняється судом від призначеного покарання.
Визначений місцевим судом ОСОБА_6 іспитовий строк закінчився 02 грудня 2022 року. Дані про те, що остання впродовж цього строку не виконала покладені на неї обов`язки або вчинила нове кримінального правопорушення в матеріалах провадження відсутні і сторона обвинувачення таких суду не надала, що свідчить про те, що на момент ухвалення рішення судом апеляційної інстанції цей вирок був виконаний.
На ці обставини справи суд апеляційної інстанції уваги не звернув та призначивши поза межами цього строку засудженій покарання, яке їй належить відбувати реально погіршив її становище, оскільки фактично за вчинене нею діяння повторно призначив їй покарання, яке нею вже було відбуте.
Таке рішення апеляційного суду суперечить не лише загальним засадам призначення покарання (ст. 65 КК), але й положенням ст. 4 Протоколу № 7 до Європейської конвенції про захист прав людини і основоположних свобод і ст. 19 КПК, якими гарантовано право особи не бути покараним двічі за одне і те саме правопорушення.
За таких обставин апеляційний суд повинен був залишити апеляційну скаргу прокурора без задоволення, а вирок місцевого суду без змін.
Що стосується вимог прокурора про закриття кримінального провадження у зв`язку з декриміналізацією вчиненого ОСОБА_6 діяння, то з цього приводу колегія суддів зазначає таке.
Відповідно до п. 10 ч. 1 ст. 3 КПК кримінальне провадження - досудове розслідування і судове провадження, процесуальні дії у зв`язку із вчиненням діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність.
Кримінальне провадження складається з таких стадій:
- досудове розслідування;
- судове провадження у суді першої інстанції;
- судове провадження з перегляду судових рішень;
- виконання вироку;
Як було зазначено вище, судове рішення щодо ОСОБА_6 на час ухвалення рішення судом апеляційної інстанції було виконано.
Виконання судового рішення означає, що особа понесла відповідальність за вчинене правопорушення, а держава реалізувала заходи кримінально-правового характеру.
Після повного виконання судового рішення закриття кримінального провадження без наявності додаткових підстав не передбачено законом.
Тому у справі відсутні передбачені законом підстави для закриття кримінального провадження, про що ставить питання прокурор у касаційній скарзі.
Таким чином, під час апеляційного перегляду вироку судом апеляційної інстанції було істотно порушено вимоги кримінального процесуального закону та неправильно застосовано закон України про кримінальну відповідальність, що відповідно до вимог ст. 438 КПК є підставою для зміни судового рішення судом касаційної інстанції.
З урахуванням наведеного колегія суддів вважає необхідним задовольнити касаційну скаргу прокурора частково та змінити ухвалу апеляційного суду.
Керуючись статтями 433, 434, 436, 438, 441, 442 КПК, Верховний Суд